CC BY
9
УДК 616.37 - 008.6 - 053.2 - 056.43 - 02:613.2 В01: 10.26565/2313-6693-2020-40-04
КЛ1Н1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ГАСТРОШТЕСТИНАЛЬНИХ СИМПТОМ1В У Д1ТЕЙ З ХАРЧОВОЮ АЛЕРГ1СЮ
Карпушенко Ю. В., Павленко Н. В., Волошин К. В.
Вступ. Вивчення гастроштестинальних уражень у дггей з алерпею е актуальною медико-сощальною проблемою i обумовлено зростаючою частотою як алергп, так i патологи оргашв травлення.
Мета. Вивчити клшчш особливостi гастроiнтестинальних симптомiв у дней iз харчовою алергiею.
Матерiали та методи. Обстежено 169 дней 3-17 рошв, основна група - 105 д^гей з харчовою алергiею, контрольна - 64 дитини без алергп. За вшэм пащенти роздiленi на три групи: 1-ша - 3-6 рошв, 2-га - 7-11 рошв, 3-тя - 12-17 рок1в. Верифжащя харчово! алергп i патологп травно! системи проведена згiдно дiючих протоколiв. Результати обробленi методами варiацiйно! статистики.
Результати. Гастроiнтестинальнi прояви вiдзначенi у дней всiх груп (59 %, 65 %, 74 %). Шшрш прояви переважали в 1 та 3 групах. Респiраторнi симптоми - у 2 i 3 групах. Поеднання (частше шк1рних та гастроiнтестинальних) проявiв виявлено у 3 групi. Больовий синдром у дней основно! групи характеризувався помiрною iнтенсивнiстю (55,2 %), часпше не пов'язаний з прийомом 1ж1 (45,7 %), локалiзований у навколопупочнш дiлянцi (58 %), рвдше в етгастри (23,4 %), у 15 % бшь був вiдсутнiй. Диспептичний синдром мав прояви нудоти (36,2 %), зниження апетиту (25,7 %) та ввдрижки (17,1 %). У 34,3 % диспептический синдром був вщсутнш. Прояви астеновегетативного синдрому вщзначено у 38,1 % дiтей основно! групи. Взаемозв'язшв мiж видом алергену i характером гастроентеролопчно! симптоматика не виявлено.
Висновки. Доведено рiзноманiтнiсть клшчних проявiв харчово! алергi! у виглад шк1рних симптомiв, гастроiнтестинальних, респiраторних та !х поеднання у дiтей. Гастроштестинальш симптоми вказують на наявнiсть функцюнальних порушень травного тракту. З вжом рiзноманiтнiсть харчових алергенiв збiльшуеться, яшсно не впливаючи на характер гастроiнтестинальних симптомiв.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: дiти, травлення, харчова алерпя, алергiя, шлунково-кишковий тракт ШФОРМАЦ1Я ПРО АВТОР1В
Карпушенко Юлiя Валентишвна, к.мед.н., доцент кафедри пропедевтики педiатрil № 2, Харкiвський нащональний медичний ушверситет, пр. Науки, 4, Харюв, Укра!на, 61022, е-шаИ: juli588k@gmail.com, ОЯСГО Ш: И11р8://огс1а. org/0000-0002-2196-8817
Павленко Наталiя Володимирiвна, к.мед.н., доцент кафедри педiатрично! гастроентерологп та нутрщюлогп, Харювська медична академiя тслядипломно! освпп, вул. Амосова, 58, Харкiв, Укра!на, 61176, е-шail: pavlenko.nat.v@gшail.coш, ОЯСГО ГО: https://orcid.org/0000-0002-8882-755X
Волошин Костянтин Вжторович, к.мед.н., доцент кафедри педiатрil № 2, Харювський нацiональний унiверситет iменi В. Н. Каразша, майдан Свободи, 6, Харюв, Укра!на, 61022, е-шail: konstantin.voloshin@karazin.ua, ОЯСГО ГО: https://orcid.org/0000-0001-8262-5159
ВСТУП
Алерпчш захворювання (АЗ), так само як I захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ), е актуальною медико-сощальною проблемою, що обумовлено !х поширешстю, невпинним зростом, кшьюстю важких та ускладнених форм та порушенням якост життя пащенлв. Значущють проблематики шдкреслюють багато вчених, яю говорять про те, що I АЗ, I захворювання ШКТ, вже виходять за рамки пед1атрп. [1, 2]. Даш щодо поширеносп харчово! алерги суперечливь Так, за вщомостей багатьох дослщниюв, не менш 20-30 % населення впевнеш, що у них е т чи шш1 прояви
харчово! алергп [1]. За результатами ешдемюлопчних дослщжень, поширешсть доведено! харчово! алерги в розвинутих кра!нах серед д1тей першого року життя складае 6-8 %, серед шдл^юв - 2-4 %, а серед дорослих - 1,5 % [2].
В перебпу харчово! алерги (ХА) чимало оргашв та систем залучаеться в патолопчний процес, тому й симптоми захворювання вельми р1зномаштш Кр1м того, ф1зюлопя дитячого вшу в певш в1ков1 перюди мае сво! особливосп, яю, сполучаючись ¡з патолопчним процесом у р1зних органах та системах, призводять до розвитку форм, вщмшних вщ таких у дорослих чи в шших вшових перюдах, що, в
© Карпушенко Ю. В., Павленко Н. В., Волошин К. В., 2020
Journal of V. N. Karazin KhNU. 2020
свою чергу, ускладнюе дiагностику та призводить до розвитку ускладнень та неадекватно! терапп.
МЕТА ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Мета дослiдження - вивчення клiнiчних особливостей гастроштестинальних симпто-мiв у дтей з харчовою алергieю.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Обстежено 169 дтей з гастрош-тестинальними симптомами у вщ 3-17 рокiв: основна група - 105 дггей з ХА, контрольна - 64 дитини без алергп. Верифiкацiя ХА за результатами шюрних прик-тестiв, провокацшно! проби, визначенням специфiчних IgE.
Результати опрацьовано параметричними i непараметричними методами варiацiйно! статистики iз застосуванням комп'ютерних програм «Microsoft Exel» (2007), (лiц. № RW2FR-7DFDD-TCF8J-9K9BJ-MJ678) та програми SPSS 21.0 з урахуванням рекомендацш до медично-бiологiчних дослiджень з використанням параметричних та непараметричних методiв статистики на персональному комп'ютерi типу Pentium IV.
Структура кгашчних пр
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За вшовими особливостями вс пацieнти розподiленi на 3 групи: 1-ша - 3-6 роюв, 2-га - 7-11 роюв, 3-тя - 12-17 рокiв. Серед пащотпв основно! групи за статтю переважали хлопчики, бiльшiсть (45 %) у вщ 3-6 рокiв. В контрольнш групi переважали дiвчатка, однаково розподшеш за вiком.
Рiзноманiття клшчних проявiв ХА розподiлено за переважним ураженням систем: шкiрнi, гастроiнтестинальнi, ресшраторш та !х сполучення (табл. 1). Звертав увагу взаемозв'язок клiнiчних симптомiв iз якiстю 1ж1, а також тривалютю машфестаци ХА.
Як видно з наведено! таблищ, гастроiнтестинальнi прояви ХА вiдмiченi у бiльше, шж половини дiтей всiх груп (59 %, 65 %, 74 %), з вшом мають тенденцiю до збшьшення. Шкiрнi прояви частiше вiдмiченi в 1-й та 3-й групах. Ресшраторш симптоми - в 2-й та 3-й групах, з вшом також мають тенденщю до збшьшення.
Таблиця 1
iB ХА залежно вiд BiKy
В1к (рок1в)
Ктшчш прояви 3-6 7-11 12-17
n М ± m n М ± m n М ± m
Шшрш 33 70,2 ± 6,7 8 22,8 ± 7 15 65,2 ± 9,9
Гастро1нтестинальн1 28 59,5 ± 7,1 23 65,7 ± 8 17 73,9 ± 9,1
Ресшраторш 4 8,5 ± 4 10 28,5 ± 7,6 9 39,1 ± 10,1
Сполучення 21 44,7 ± 7,2 8 22,8 ± 7 16 69,5 ± 9,6
Ыдсутш 4 8,5 ± 4 3 8,5 ± 4,7 1 4,3 ± 4,2
Сполучення (частiше шюрних та гастроiнтестинальних) проявiв бiльше вщзначено в старшому шкiльному вiцi.
При аналiзi взаeмозв'язкiв клiнiчних проявiв ХА вщ тривалостi !! манiфестацi! виявлено, що у бiльшостi обстежених е ураження ШКТ та шкiри, респiраторнi симптоми приеднувались декiлька пiзнiше. При тривалосп манiфестацi! ХА бiльше 3-х роюв частота ураження декiлькох оргашв чи систем (р < 0,05) збшьшувалась. Отже, частота ураження травно! системи збiльшуеться з одного боку безпосередшм
впливом алергiчного фактору, з шшого боку - через вплив шших пошкоджених органiв та систем.
Всi скарги поеднаш у три основнi синдроми - больовий, диспептичний та астеновегетативний.
Аналiз больового синдрому показав, що у дтей основно! групи переважав бшь помiрно! iнтенсивностi (55,2 %), частше не пов'язаний з прийомом !ж1 (45,7 %), локалiзований у навколопупковш дiлянцi (58 %), рiдше в ешгастрп (23,4 %); у 35,2 % бiль був вiдсутнiй. В той час, як у груш
контролю вiрогiдно частше (р < 0,05) вщзначений бшь слабко! та помiрно! штенсивноси, що виникае до прийому 1ж з локалiзацieю в ешгастрп (51,5 %).
Диспептичний синдром у пащенлв основно! групи мав прояви нудоти (36,2 %), зниження апетиту (25,7 %) та вщрижки (17,1 %). У 34,3 % диспептичний синдром був вщсутнш. В контрольнш груш переважали тi ж самi скарги, але з дещо iншою частотою: вщрижка (32,8 %), нудота (25,0 %), зниження апетиту (18,7 %), однаково часто до основно! групи диспептичний синдром був вщсутнш.
Прояви астеновегетативного синдрому з переважною емощйною лабшьшстю вщзначено у 38,1 % дггей основно! групи та 25 % групи контролю, рщше та приблизно однаково часто в обох групах вiдмiченi: головний бшь, слабюсть, втомлюванють та запаморочення.
Вивчення больово! чутливост при пальпацi! живота показало високу частоту болюносп у правому шдребер'! у пацiентiв основно! та контрольно! груп (60 % та 73 % вщповщно), майже половина дтей (48,6 %) основно! групи вщзначала слабку болюшсть в зонi проекци пiдшлунково! залози, що переважае частоту цього симптому у групи контролю (25 %), третина (34,3 %) дтей з ХА мала болюшсть в навколопупковш дшянщ, що вiрогiдно часпше, нiж у пацiентiв групи контролю (12,4 %). Рщше (р < 0,05) у дтей з ХА бшь локалiзувався в епiгастрi! (37,1 % проти 57,2 % групи контролю) та пшородуоденальнш област (9,1 % проти 32,7 % групи контрою).
Визначення рiвня загального ^Е дозволило виявити його пiдвищення у вшх вiкових групах дiтей з ХА, причому в старшому шкшьному вiцi алергiчнi реакцi! IgE-залежного типу зус^чались частiше, нiж у вщ вiд 3 до 11 роюв. Частiше за все харчова сенсибшзащя у обстежених дiтей була викликана: рибою, бобами, злаковими, ягодами та фруктами родини розоцв^их, курячим яйцем, бшком коров'ячого молока та цитрусовими, декшька рiдше - овочами та фруктами (банан, гарбузов^ цибуля, буряк, капуста, порiчка) помiрно! та низько! ступенi активностi, що можна пояснити виключенням чинно значущих алергенiв iз
рацiону та формуванням толерантностi з вшом.
Оцiнка впливу активностi алергешв на клiнiчнi симптоми дозволила зробити наступш висновки. В 1-й груш вщзначалось переважне ураження органiв травлення та шюри (60 % та 68 % вщповщно), якi обумовлеш негативним впливом
вищеназваних алергенiв високо! та помiрно! активностi. В 1-й груш з переважними гастроiнтестинальними проявами ХА (66 %), чинно значущими були тi ж самi алергени помiрно! сенсибiлiзуючо! активностi, а також додатков^ переважно бшок-утримуючi продукти, за рахунок яких розширюеться ращон дитини в цьому вiцi i якi сприяють пiдвищенню антигенного навантаження на ШКТ. В 3-й груш переважною е помiрна та низька сенсибшзащя до харчових алергенiв.
Обговорення. Проведене дослщження дозволило виявити певш особливостi клiнiчного перебiгу функцiональних розладiв органiв травлення, викликаних алергiчним фактором. Доведено, що чим довше тривае алерпчний процес, тим бiльше комплекснють ураження рiзних систем органiзму. Виявлеш чиннi для кожно! вiково! категорп алергени дозволяють створити персонiфiкованi елiмшащйm та профiлактичнi заходи для пащенлв з групи ризику та хворих.
ВИСНОВКИ
Рiзноманiття ктшчних проявiв ХА е свiдоцтвом комплексносп ураження рiзних органiв i систем, переважно функщонально пов'язаних мiж собою. Спряженють симптомiв ураження декiлькох оргашв травно! системи ускладнюе верифiкацiю причинно-значущого фактора.
Отримаш характеристики больового, диспептичного та астеновегетативного синд-ромiв дозволяють визначити у дтей з ХА наявнють функцiональних розладiв ШКТ.
Негативний вплив на функщонування ШКТ обумовлений високою частотою сполучених розладiв оргашв та систем (70 %), функщонально пов'язаних мiж собою, тривалютю ХА, а також поширенютю сенсибiлiзацi! до рiзних видiв алергенiв (т. з. «атошчний марш»).
Journal of V. N. Kctrazin KhNU. 2020
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Мунблит Д. Б., Корсунский И. А., Колотилина А. И., Пампура А. Н. Синдром энтероколита, индуцированного пищевыми белками. Педиатрия. 2017; 96 (6): 150-156.
2. Бубир Л. М. Етдемюлопчно - етюлопчш аспекти харчово! алергп. Актуальш проблеми сучасно! медицини: Вкник Укра!нсько! медично! стоматологiчно! академп. 2018; 18, 3 (63): 289-294.
3. Черниш Ю. Р., Охотнiкова О. М. Китчт прояви гастроiнтестинально!' форми харчово! алергп у дней i шдходи до !! дiагностики. Здоровье ребенка. 2017; 12 (5): 611-622. DOI: 10.22141/22240551.12.5.2017.109280
4. Renz H., et al. Food allergy. Nat Rev Dis Primers. 2018; 4: 17098. DOI: 10.1038/nrdp.2017.98
5. Shaker M., Murray RGP, Mann J. A. The ins and outs of an 'outside-in' view of allergies: atopic dermatitis and allergy prevention. Curr Opin Pediatr. 2018; 30 (4): 576-581. DOI: 10.1097/MOP.0000000000000646
6. Hill D. A., Grundmeier R. W., Ramos M., Spergel J. M. Eosinophilic esophagitis is a late manifestation of the allergic march. J Allergy Clin Immunol Pract. 2018; 6 (5): 1528-1533. DOI: 10.1016/j.jaip.2018.05.010
7. Martin L. J., et al. Eosinophilic esophagitis (EoE) genetic susceptibility is mediated by synergistic interactions between EoE-specific and general atopic disease loci. J Allergy Clin Immunol. 2018; 141 (5): 1690-1698. DOI: 10.1016/j.jaci.2017.09.046
8. Jensen E. T., Kuhl J. T., Martin L. J., Langefeld C. D., Dellon E. S., Rothenberg M. E. Early-life environmental exposures interact with genetic susceptibility variants in pediatric patients with eosinophilic esophagitis. J Allergy Clin Immunol. 2018; 141 (2): 632-637.e5. DOI: 10.1016/j.jaci.2017.07.010
9. Sicherer S. H., Sampson H. A. Food allergy: a review and update on epidemiology, pathogenesis, diagnosis, prevention, and management. J Allergy Clin Immunol. 2018; 141 (1): 41-58. DOI: 10.1016/j.jaci.2017.11.003
10. Schuyler A. J., et al. Specific IgG4 antibodies to cow's milk proteins in pediatric patients with eosinophilic esophagitis. J Allergy Clin Immunol. 2018; 142 (1): 139-148. e12. DOI: 10.1016/j.jaci.2018.02.049
11. O'Shea K. M., et al. Pathophysiology of eosinophilic esophagitis. Gastroenterology. 2018; 154 (2): 333345. DOI: 10.1053/j.gastro.2017.06.065
REFERENCES
1. Munblit DB, Korsunskiy IA, Kolotilina AI, Pampura AN. Sindrom enterokolita, indutsirovannogo pishevymi belkami. Pediatriya. 2017; 96 (6): 150-156.
2. Bubyr LM. Epidemiologichno - etiologichni aspekty xarchovoyi alergiyi. Aktualni problemy suchasnoyi medycyny: Visnyk Ukrayinskoyi medychnoyi stomatologichnoyi akademiyi. 2018; 18, № 3 (63): 289294.
3. Chernysh YuR, Oxotnikova OM. Klinichni proyavy gastrointestynalnoyi formy xarchovoyi alergiyi u ditej i pidxody do yiyi diagnostyky. Zdorove rebenka. 2017; 12 (5): 611-622. DOI: 10.22141/22240551.12.5.2017.109280
4. Renz H, et al. Food allergy. Nat Rev Dis Primers. 2018;4:17098. DOI: 10.1038/nrdp.2017.98
5. Shaker M, Murray RGP, Mann JA. The ins and outs of an 'outside-in' view of allergies: atopic dermatitis and allergy prevention. Curr Opin Pediatr. 2018; 30 (4): 576-581.
DOI: 10.1097/MOP.0000000000000646
6. Hill DA, Grundmeier RW, Ramos M, Spergel JM. Eosinophilic esophagitis is a late manifestation of the allergic march. J Allergy Clin Immunol Pract. 2018; 6 (5): 1528-1533. DOI: 10.1016/j.jaip.2018.05.010
7. Martin LJ, et al. Eosinophilic esophagitis (EoE) genetic susceptibility is mediated by synergistic interactions between EoE-specific and general atopic disease loci. J Allergy Clin Immunol. 2018; 141 (5): 1690-1698. DOI: 10.1016/j.jaci.2017.09.046.
8. Jensen ET, Kuhl JT, Martin LJ, Langefeld CD, Dellon ES, Rothenberg ME. Early-life environmental exposures interact with genetic susceptibility variants in pediatric patients with eosinophilic esophagitis. J Allergy Clin Immunol. 2018; 141 (2): 632-637.e5. DOI: 10.1016/j.jaci.2017.07.010
9. Sicherer SH, Sampson HA. Food allergy: a review and update on epidemiology, pathogenesis, diagnosis, prevention, and management. J Allergy Clin Immunol. 2018; 141 (1): 41-58. DOI:10.1016/j.jaci.2017.11.003
10. Schuyler AJ, et al. Specific IgG4 antibodies to cow's milk proteins in pediatric patients with eosinophilic esophagitis. J Allergy Clin Immunol. 2018; 142 (1): 139-148. e12. DOI:10.1016/j.jaci.2018.02.049
11. O'Shea KM, et al. Pathophysiology of eosinophilic esophagitis. Gastroenterology. 2018; 154 (2): 333345. DOI: 10.1053/j.gastro.2017.06.065
CLINICAL PECULIARITIES OF GASTROINTESTINAL SYMPTOMS IN CHILDREN WITH FOOD ALLERGY
Karpushenko Yuliia, Pavlenko Nataliia, Voloshyn Kostyantyn
Introduction. Pediatric allergy problems are widely spread among children of almost all age groups. Number of cases with combined allergic a digestive disorders increases and study of gastrointestinal lesions in children with allergies became an urgent medical and social problem. It is based on the increasing frequency of both allergy and pathology of the digestive system, increasing severity of cases and necessity to analyze type of gastrointestinal disorder in children with allergy and correlation among it.
Objective. To study the clinical features of gastrointestinal symptoms in children with food allergies.
Materials and methods. 169 pediatric patients 3-17 years old were examined. The main group was of 105 children with food allergies, the control group - 64 children without allergies. Verification of food allergy and pathology of the digestive system was carried out in accordance with the current protocols. All patients had skin prick tests, provocative test, determination of specific IgE. All patients were divided into 3 groups by age: 1st - 3-6 years old, 2nd - 7-11 years old, 3rd - 12-17 years old. The results were processed by the methods of variation statistics.
Results. Gastrointestinal manifestations were observed in children of all age groups (59 %, 65 %, 74 %). Skin manifestations predominated in the 1st and the 3rd group. Respiratory symptoms - in groups 2 and 3. A combination (more often of skin and gastrointestinal) manifestations was found in group 3. Pain syndrome in children of the main group was characterized by moderate intensity (55.2 %), more often not associated with food intake (45.7 %), localized in the umbilical region (58 %), less often in the epigastrium (23.4 %), in 15 % there was no pain. Dyspeptic syndrome was manifested by nausea (36.2 %), decreased appetite (25.7 %) and belching (17.1 %). Dyspeptic syndrome was absent in 34.3 % of patients. The manifestations of asthenovegetative syndrome were noted in 38.1 % of children in the main group. The correlation between the type of allergen and the reason of gastrointestinal symptoms has not been identified.
Conclusions. A variety of clinical manifestations of food allergy has been proven in the form of skin, gastrointestinal, respiratory symptoms and their combination. Gastrointestinal symptoms indicate the presence of functional disorders of the digestive tract. With age, the variety of food allergens increases, without qualitatively affecting the nature of gastrointestinal symptoms.
KEY WORDS: children, digestion, food allergy, allergy, digestive system INFORMATION ABOUT AUTHORS
Karpushenko Yuliia, PhD, Associate Professor of the department of fundamentals of pediatrics No 2, Kharkiv National Medical University, 4, Nauki ave, Kharkiv, Ukraine, 61022, е-mail: juli588k@gmail.com, ORCID ID: https://orcid. org/0000-0002-2196-8817
Pavlenko Nataliia, PhD, Associate Professor of the department of pediatric gastroenterology and nutrition, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, 58, Amosova str., Kharkiv, Ukraine, 61176, е-mail: pavlenko.nat.v@gmail.com, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8882-755X
Voloshyn Kostiantyn, PhD, Associate Professor of the department of Pediatrics No 2, V. N. Karazin Kharkiv National University, 6, Svobody Sq., Kharkiv, Ukraine, 61022, е-mail: voloshin@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8262-5159
КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНЫХ СИМПТОМОВ У ДЕТЕЙ С ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИЕЙ
Карпушенко Ю. В., Павленко Н. В., Волошин К. В.
Вступление. Изучение гастроинтестинальных поражений у детей с аллергией является актуальной медико-социальной проблемой и обусловлена нарастающей частотой как аллергии, так и патологии органов пищеварения.
Цель: изучить клинические особенности гастроинтестинальных симптомов у детей с пищевой аллергией.
Материалы и методы: обследовано 169 детей 3-17 лет, основная группа - 105 детей с пищевой аллергией, контрольная - 64 ребенка без аллергии. По возрасту пациенты разделены на группы: 1 - 3-
Лигпа1 о{ V. N. Кагаят КкЫП. 2020
6 лет, 2 - 7-11 лет, 3 - 12-17 лет. Верификация пищевой аллергии и патологии пищеварительной системы проведена согласно действующих протоколов. Результаты обработаны методами вариационной статистики.
Результаты: гастроинтестинальные проявления отмечены у детей всех групп (59 %, 65 %, 74 %). Кожные проявления преобладали в 1-й и 3-й группах. Респираторные симптомы - во 2-й и 3-й группах. Сочетание (чаще кожных и гастроинтестинальных) проявлений выявлено в 3-й группе. Болевой синдром у детей основной группы характеризовался умеренной интенсивностью (55,2 %), который чаще не связан с приемом пищи (45,7 %), локализован в околопупочной области (58 %), реже в эпигастрии (23,4 %), у 15 % боль отсутствовала. Диспептический синдром проявлялся тошнотой (36,2 %), снижением аппетита (25,7 %) и отрыжкой (17,1 %). У 34,3 % диспептический синдром отсутствовал. Проявления астеновегетативного синдрома отмечены у 38,1 % детей основной группы. Взаимосвязей между видом аллергена и характером гастросимптоматики не выявлено.
Выводы: доказано разнообразие клинических проявлений пищевой аллергии в виде кожных симптомов, гастроинтестинальных, респираторных, их сочетание. Гастроинтестинальные симптомы указывают на наличие функциональных нарушений пищеварительного тракта. С возрастом разнообразие пищевых аллергенов увеличивается, качественно не влияя на характер гастроинтестинальных симптомов.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: дети, пищеварение, пищевая аллергия, аллергия, желудочно-кишечный тракт
ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ
Карпушенко Юлия Валентиновна, к.мед.н., доцент кафедры пропедевтики педиатрии № 2, Харьковский национальний медицинский университет, пр. Науки, 4, Харьков, Украина, 61022, е-mail: juli588k@gmail.com, ОЯСГО ГО: https://orcid.org/0000-0002-2196-8817
Павленко Наталия Владимировна, к.мед.н., доцент кафедры педиатрической гастроэнтерологии и нутрициологии, Харьковская медицинская академия последипломного образования, ул. Амосова, 58, Харьков, Украина, 61176, е-mail: pavlenko.nat.v@gmail.com, ОЯСГО ГО: https://orcid.org/0000-0002-8882-755X Волошин Константин Викторович, к.мед.н., доцент кафедры педиатрии № 2, Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина, пл. Свободы, 6, Харьков, Украина, 61022, е-mail: voloshin@karazin.ua, ОЯСГО ГО: https://orcid.org/0000-0001-8262-5159
