CC BY
5
DOI 10.31718/2077-1096.20.2.14
УДК: 616.33./342-036.12-06:616-056.3-02:613.2]-097-053.2 Бубир Л.М.
КЛ1Н1КО-1МУНОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ХРОН1ЧНО1 ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНО1 ПАТОЛОГИ У Д1ТЕЙ З ХАРЧОВОЮ АЛЕРГ16Ю
УкраТнська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
На сьогодн/'шн/'й день, незважаючи на велику ктькють роб1т присвячених вивченню харчовоУ алерги, через системнсть ураження та певн д'агностичн'! труднощ!' залишаеться ряд невир1шених за-вдань, що породжують ¡нтерес до подальшого вивчення ц'еУ патологи. Потребують уточнення та детал'заци ет'юлог'чно-значим'! фактори ризику розвитку харчовоУ алерги та складн '¡мунолог'чно-патогенетичн/ механ1зми УУ формування. Тому, метою нашоУ роботи було дослдження ¡мунолог'м-ного статусу у дтей ¡з запальними захворюваннями верхшх вЮдШв шлунково-кишкового тракту, що мали в анамнез! прояви харчовоУ алергУУ Матер1али та методи досл'дження. До участ/ у досл-дженн! за умови добров'тьно'У згоди батьк'т були включен/ 34 дитини вком в'д 6 до 15 рок'т з гаст-родуоденальною патолог'ею, як мали прояви харчовоУ алергУУ Вс1м дтям було проведене комплекс-не алерголог1чночмунолог1чне обстеження. Результати та Ух обговорення. Розподл дтей з гаст-родуоденальною патолог'ею, що мали в анамнез! небажан алерг'мн'! реакцИ при вживанн! харчових продукт'т за р1внем ¡муноглобулну Е був майже р1вном1рним. Анал'з цитокнового статусу проде-монстрував превалювання прозапального цитокну - ¡нтерлейк1ну-4 бльше, н/'ж у половини (56,3%) пац1ент1в з 1дЕ-опосередкованими алерг1чними реакц1ями на Ужу проти 38,9% дтей групи порвнян-ня. В ход! проведеного досл'дження вдалося виявити, що пдвищен р1вн1 тимус-асоц1йованого регу-ляторного хемоюну - TARC/CCL17 становили 38,3% в/'д загально'У юлькост/ обстежених. Висновок: Результати досл'дження св'дчать про персистенц1ю алерг1чних проявв на харчов'1 продукти у д-тей з хрон1чною гастродуоденальною патолог'юю незалежно в 'д 1дЕ чи не-1дЕ опосередкованих реа-кц1й, що пдтверджено наявнстю маркер1в алерг1чного запалення ¡нтерлейк1ну-4 та хемоюну тARC/CcL-17 на фон дефциту протизапального цитоюну - ¡нтерлейюну-10 що, в свою чергу, зу-мовлюе необх'дн'ють ретельного монторингу та включення ел1м1нац1йних заход 'т в протоколи ве-дення таких хворих.
Ключов1 слова: д1ти, харчова алерпя, гастродуоденальна патолопя, д1агностика, цитокшовий статус.
Робота виконана в рамках науково-досл^дноТ роботи кафедри пед1атрп №2 «Вивчення патогенетичних механ1зм1в реал1зацп найбльш поширених захворювань дитячого вку, оптим1зацп д1агностики та лкування» 2017-2021 рр. (№ держреестрацп 0117и004683). '
Протягом останшх десятирiчь в^^чаеться рматит, кропив'янка, алерпчы рестраторш та
тенден^я до неухильного зростання частоти шлунково-кишковi захворювання [8] ^ нав^ь,
алерпчноТ' патологи як серед репошв з напруже- анафтакси [9]. Недостатнють факторiв мюцево-
ною економiчною та еколопчною ситуа^ею, так i го специфiчного та неспецифiчного захисту, на-
в шдус^ально високорозвинених краТнах. Ши- явнють «критичних» пер^в становлення iмун-
рока розповсюдженють алерголопчних захворю- ноТ системи з одшеТ сторони [10], та морфофун-
вань серед рiзних вкових груп та незалежно вщ кцюнальна незртють оргашв травного тракту в
територiальних локацш пщтверджена вщповщ- дитячому вiцi й пщвищена проникнють слизового
ними даними багаточисельних дослщжень бар'еру, зокрема за рахунок недостатньоТ секре-
[1,2,3,4]. Серед них, через багатовекторнють ци 1дА з шшоТ [8,11], сприяють розвитку сенсибн
кл^чних проявiв та певн дiагностичнi труднощi лiзацiТ у схильних до атопи д^ей вже з раннього
особливе мюце належить iмунологiчно- вку. Одним з пускових еташв, перш за все, вва-
опосередкованим алерпчним реак^ям на Тжу, а жаеться початок введення прикорму, що супро-
саме харчовш алергiТ [5,6]. 1стинна достовiрна воджуеться пiдвищеним надходженням чужорщ-
поширенють харчовоТ алергiТ залишаеться невi- них бшмв, якi, в свою чергу, запускають каскад
домою. Однак за даними епщемюлопчних до- iмунологiчно-опосередкованих алерпчних реак-
слiджень рiзних науковцiв ми можемо спостерн цiй в «оргаш-мшенЬ [12].
гати широке ТТ розповсюдження насамперед у дн На сьогодшшнш день, незважаючи на велику тей першого року життя, що становить в серед- ктькють робiт, присвячених вивченню харчовоТ ньому близько 6 - 8 %, з наступною схильнютю алерги, через системнють ураження на фон подо зниження у пре- та пубертатному пер^ ди- люенсиб^заци та певнi дiагностичнi й терапев-тячого вiку до 2 - 4 % та у дорослого населення тичн труднощi залишаеться ряд невиршених до 1 - 2 % [7]. завдань, що породжують штерес до подальшого
Особливу увагу серед широкого спектру але- вивчення ^еТ патологи [13]. Потребують уточ-
рпчних захворювань у вивченн причино- нення та деталiзацiТ етiологiчно-значимi фактори
наслiдкових зв'язкiв та клшко-патогенетичних ризику розвитку харчовоТ алерги та склады iму-
особливостей переб^у придiляють саме харчо- нологiчно-патогенетичнi мехашзми ТТ формуван-
вiй алергiТ, як стартовому преформуючому фак- ня.
тору у розвитку таких патологш як атотчний де- Вщомо, що для хворих зi схильнiстю до ато-
пiчних захворювань провiдним е переважання Т-хелперiв 2-го типу (Th2), що в^грають провiдну роль у виробленнi прозапальних цитоюыв - ш-терлейкiнiв - 4, 5, 13 (^-4, ^-5, IL-13), якi е клю-човими у розвитку алерпчного запалення й п-перпродукцп iмуноглобулiну Е (1дЕ) та, вщповщ-но, стимуляци пролiферацil й активацп ефекто-рiв алерпчного запалення - еозиноф^в [14]. Згщно результатiв деяких клiнiчних дослiджень вщомо, що процес становлення атопп, а саме диферен^аци iмунноТ системи за ^2-типом шь цiюеться до народження дитини, через сукуп-нiсть фiзiологiчних змiн в органiзмi ваптноТ жшки з обтяженим алергологiчним анамнезом [15]. Так, з одшеТ сторони, ^2 iмунний статус у ж1нки пщ час вагiтностi забезпечуе процес виношуван-ня плоду, а з шшоТ - е предиктором для форму-вання алергп у народженоТ дитини. Проте, меха-нiзми внутрiшньоутробноТ сенсиб^зацп та деякi фактори ризику харчовоТ алерги до цього часу залишаються дискутабельними й продовжують вивчатися [16, 17, 18]. Не менш цкавим е погли-блене дослщження механiзмiв розвитку й про-гнозування ресшраторних, шкiрних та гастрош-тестинальних проявiв харчовоТ алерги у д^ей старшого вiку. Актуальним до нашого часу за-лишаеться пошук шформативних, скринiнгових й головне неiнвазивних маркерiв для ранньоТ дiаг-ностики та своечасноТ корекцп гастроштестина-льних симптомiв алерги.
Мета дослiдження
Тому метою нашого дослщження була оцшка цитокшового потенцiалу у дiтей iз запальними захворюваннями верхнiх вiддiлiв шлунково-кишкового тракту, що мали в анамнезi прояви харчовоТ алерги.
Матерiали та методи дослщження
До учасл у дослщженш за умови добровть-нот згоди батькiв були включенi 34 дитини вком вiд 6 до 15 рош, що перебували на диспансерному облку з приводу хрошчного гастриту, дуо-денiту, ^або Т'х поеднання (гастродуоденiту) й мали вщомосп про небажанi алергiчнi реакцп при вживаннi продуктiв харчування. При повторяй госпiталiзацiТ дiтей до педiатричного вщдн лення ПолтавськоТ обласноТ дитячоТ ктычноТ ль карнi з метою подальшого обстеження та лку-вання було проведено ряд дiагностичних та те-рапевтичних заходiв згщно дшчих протоколiв. Визначення спектру сенсиб^заци проводили анамнестично та шляхом алерголопчно-iмнунологiчного обстеження пацiентiв (шкiрнi скарифкацшы тести, визначення загального й специфiчного 1дЕ та цитокiнового профiлю за допомогою iмуноферментного аналiзу). Визна-
чення цитокшового статусу проводили з ураху-ванням piBHiB iнтерлейкiну - 4, 10 та тимус-асоцiйованого регуляторного хемокiну/thymus and activation-regulated chemokine
(TARC/CCL17). BciM хворим проведено оцiнку динамiки клiнiчних пpоявiв на фонi стандартно! протокольно! терапи та дieтичних елiмiнацiйних заходiв з урахуванням алерголопчного та iмуно-лопчного статусу.
Результати та 1х обговорення
Вщомо, що патогенез харчово'!' алерги опосе-редкований гуморальною ланкою iмунно! вщпо-вiдi, що безпосередньо залежить вщ продукци цитокiнiв й хемомшв, якi е iнiцiатоpами та регуляторами цтого каскаду pеакцiй в розвитку алерпчного запалення. Тому, прюритетним завдан-ням нашо! роботи вважалося дослщження iму-нологiчного статусу серед па^ен^в з небажани-ми алерпчними pеакцiями на 'жу на фон хрошч-но! гастродуоденально'!' патологи, яке представ-лене на рис.1. За даними iмунофеpментного аналiзу було визначено подальшу приналеж-нiсть хворих вщповщно до piвня загального IgE. Розподiл дiтей з гастродуоденальною патолоп-ею, що мали в анамнезi небажанi алеpгiчнi реакцп при вживанн харчових пpодуктiв за piвнем iмуноглобулiну E був майже piвномipним. Так, IgE-незалежний механiзм розвитку реакцш був виявлений серед бтьшо''' половини (18 д^ей (52,9%)) обстежених, тодi як iмуноглобулiн Е-залежнi реакцп прослщковувалися у 16 (47,1%) д^ей. Аналiз цитокiнового статусу продемонст-рував превалювання прозапального цитокiну -IL-4 бтьше, нiж у половини (56,3%) па^етчв з IgE-опосередкованими алеpгiчними реак^ями на 'жу, проти 38,9% д^ей групи поpiвняння. В ходi проведеного дослщження вдалося виявити, що пщвищеш показники хемокшу TARC/CCL17 серед обстежених обох груп не мали суттевих вщмшностей й загалом становили 38,2% вщ за-гально' кiлькостi д^ей з гастродуоденальною патологiею. Слiд зазначити, що у па^етчв про-слщковувалася прозапальна спpямованiсть хел-перно' iмунно'! вiдповiдi за рахунок збiльшення piвнiв iнтеpлейкiну - 4 та TARC/CCL17 серед половини обстежених д^ей (47,1%) з проявами харчово'!' алерги' та дефщиту протизапального цитокiну - IL-10. Дiагностична значимiсть оцiнки piвня концентраци цитоюыв полягае в констата-цп самого факту и пiдвищення або зниження у даного хворого з конкретним захворюванням, причому для оцшки тяжкост та прогнозування пеpебiгу захворювання доцтьно визначати кон-центpацiю як про- так i протизапальних цитокiнiв в динамiцi розвитку патологи.
Рисунок 1. О^нка цитошнового профлю у пацieнтiв з проявами харчовоГ алергп на фон гастродуоденальноГпатологи
Оцшка спектру харчовоГ' сенсиб^зацп прово-дилася шляхом визначення специфiчних iмуно-глобул^в Е (sIgE) до найбiльш причинно-значимих продуктiв у 13 (81,3%) па^етчв з 1дЕ-опосередкованим iмунологiчним механiзмом розвитку побiчних реакцiй на Г'жу. Згiдно резуль-татiв дослщження було виявлено, що топовою «четвiркою» алергенних продуктiв виявилися риба й морепродукти, бобов^ яйця та горiхи. Так, частка позитивних sIgE до риби й молюсш була найбтьшою й склала (46,2%), що можна пояснити термостабiльними властивостями але-ргенного бтку риб - парвальбумiну та вщсутню-тю розвитку толерантностi до даного продукту впродовж життя. Доля бобових в структурi харчовоГ сенсиб^заци серед обстежених станови-ла 38,5% з переважним визначенням sIgE до арахюу та со'Г. Третю позицiю найбiльш алерген-
них харчових продук^в за даними визначення sIgE посiли яйця та горiхи, що виявлялися в од-наковiй мiрi вiдповiдно у 30,8% обстежених. Аналiз спектру сенсиб^зацп до харчових проду-ктiв показав незначне розповсюдження харчовоГ' алергп за даними iмуноферментного визначення sIgE до казе'Гну коров'ячого молока та зламв, яке рееструвалося у 15,4% та 23,1% д^ей вщповщ-но. Специфiчний 1дЕ до фрук^в був виявлений лише в 1 (7,7%) хворого.
Як видно з табл. 1, для бтьшосп па^етчв обох груп характерною була харчова сенсибтн защя переважно за рахунок продук^в рослинно-го походження. Вщповщно до даних чисельних наукових дослщжень така тенденцiя прослщко-вуеться у д^ей старшого вiку й може бути пов'я-зана з розвитком перехресних алерпчних реак-цiй мiж харчовими та пилковими алергенами.
Таблиця 1
Порiвняльна характеристика спектру сенсибiлiзацíí в групах спостереження за даними скарифжацшних шюрних тестiв
1 група п=16 (пац1енти з 1дЕ-залежними алерг1чними реакц1ями на харчов1 продукти) 2 група п=18 (пац1енти з 1дЕ-незалежними алерпчними реакц1ями на харчов1 продукти)
абс. % абс. %
Коров'яче молоко та телятина 7 43,8 6 33,3
Бобов1 10 62,5 8 44,4
Фрукти цитрусов! 5 31,3 13 72,2*
розоцвт 11 68,8* 4 22,2
Баштаны культури 1 6,3 2 11,1
Овоч1 4 25,0 5 27,8
Куряче м'ясо та яйця 11 68,8 12 66,7
Гор1хи 7 43,8 6 33,3
Злаки 3 18,8 2 11,1
Риба та морепродукти 10 62,5* 4 22,2
Какао 0 0 3 16,7
Мед 1 6,3 2 11,1
Прим1тка. * - достов1рнють р1зниц1 пор1вняно з показниками
Для групи д^ей з 1дЕ-опосередкованими реа-щями частота харчовоГ сенсиб^заци була найбтьшою до яець i курячого м'яса (68,8%), риби (62,5%), бобових (62,5%) та фрук^в родини ро-зоцвтв (68,8%). Па^ен^в групи порiвняння вщ-
групи порiвняння (р<0,05)
рiзняла висока сенсиб^за^я до фруктiв екзоти-чного походження (апельсини, мандарини, ли-мони), яка, за даними скарифкацшних тестiв, була виявлена у 72,2% д^ей 2-Г' групи. Харчова сенсибiлiзацiя була мiнiмальною до какао, меду,
злакiв та баштанних культур не залежно вщ IgE чи не- IgE опосередкованих реакцш обстежених дiтей.
Клiнiчна симптоматика у па^етчв з патолоп-ею верхнiх вiддiлiв травного тракту мала неспе-цифiчний характер, й у частини па^етчв супро-
воджувалася недостатньою вiдповiддю на стан-дартну протокольну терашю антисекреторними та цитопротективними препаратами. Аналiз по-рiвняльноТ оцiнки кл^чних симптомiв в обстежених д^ей наведений в табл.2
Таблиця 2
^oрiвняльна о^нка динамки гастронтестинальних cuMnmoMie в обстежених дтей до та тсля терапевтичних рекоменда^й
KnirnMrn прояви Дiти з патолопею ШКТ, що мали в анамнезi несприятливi алерпчш реакцм на харчовi продукти (n=34)
До елiмiнацшноТ дiети та терапп антисекреторними та цитопротекторними препаратами Пюля однотижневоТ терапп антисекреторними та цитопротекторними препаратами Пюля однотижневоТ елiмiнацшноТ дiети
абс. % абс. % абс. %
бть у надчеревнш дтянц 32 94,1 18 52,9 15 44,1*
печiя 21 61,7 12 35,3 11 32,4
дисфапя 18 52,9 10 29,4 6 17,6*
нудота 27 79,4 16 47,1 15 44,1
блювання 9 26,5 6 17,6 5 14,7
дiарея 11 32,4 7 20,6 4 11,8*
закреп 14 41,2 8 23,5 10 29,4
зниження апетиту 20 58,8 12 35,3 11 32,4
вщрижка 22 64,7 13 38,2 10 29,4*
астеновегетативш симптоми 29 85,3 15 44,1 13 38,2*
Прим1тка: * - вiрoгiдна рiзнuця пoрiвнянo з показниками дтей та пюля елiмiнацiйнoi' дiemu (р<0,05).
Аналiз ктычноТ ефективност лкувальних ре-комендацш показав достовiрне зменшення ви-раженостi основних проявiв захворювання пiсля початку елiмiнацiТ пщозрюваних харчових проду-ктiв в порiвняннi з початком терапевтичних за-ходiв. Через тиждень пiсля виключення причино-значимих харчових алергенiв вiдмiчалося зменшення больового синдрому в 2,1 рази, дисфагп й вщрижки на 35,3%, розладiв випорожнення на 20,6% та майже на половину (47,1%) астенове-гетативних симптомiв.
Висновок
Результати дослщження свiдчать про перси-стенцш алергiчних проявiв на харчовi продукти у д^ей з хронiчною гастродуоденальною патоло-гiею незалежно вiд IgE чи не-IgE опосередкованих реакцш, що пщтверджено наявнiстю марке-рiв алергiчного запалення IL-4 та хемокшу TARC/CCL-17 на фонi дефiциту протизапально-го цитокiну - IL-10 що, в свою чергу, зумовлюе необхщнють ретельного монiторингу та вклю-чення елiмiнацiйних заходiв в протоколи веден-ня таких хворих.
Лiтература
1. Gupta RS, Springston EE, Warrier MR, Smith B, Kumar R, Pongracic J et al. The Prevalence, severity, and distribution of childhood food allergy in the United States. Pediatrics. 2011; 128: 9-17. doi: 10.1542 / ped.2011-0204.
2. Soller L, Ben Shoshan M, Harrington DW, Fragapane J, Joseph L, St Pierre Y et al. Overall prevalence of self-reported food allergy in Canada. J Allergy Clin Immunol. 2012; 130: 986-8. doi: 10.1016 / j. jaci.2012.06.029.
3. McGowan EC, Keet CA. Prevalence of self-reported food allergy in the National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES) 2007-2010. J Allergy Clin Immunol. 2013; 132: 1216-9. doi: 10.1016 / j. jaci.2013.07.018.
4. 4.Volosovets OP. Spektr sensybilizatsii u ditei rannoho viku z IgE-zalezhnym mekhanizmom zakhvoriuvan v umovakh velykoho promyslovoho rehionu [Spectrum of sensitization in young children with IgE-dependent mechanism of diseases in the conditions of a
початку терапевтичноГ корекцП
large industrial region]. Zdorov'e rebenka, 2015; 1(60): 81-6. (Ukrainian).
5. Kajdashev IP. Kratkij obzor pobochnyh reakcij na pishevye produkty [A brief overview of adverse reactions to food.]. Klinichna imunologiya. Alergologiya. Infektologiya. 2018; 1: 5-12. (Russian).
6. Okhotnikova OM. Hastrointestinalna forma kharchovoi alerhii u ditei - aktualna problema suchasnosti [Gastrointestinal form of food allergy in children - an actual problem of the present]. Zdorov'e rebenka, 2015; 1(60): 29-35. (Ukrainian).
7. Sicherer SH, Sampson HA. Food allergy: epidemiology, pathogenesis, diagnosis, and treatment. J Allergy Clin Immunol. 2014; 133(2): 291-307. quiz 308. doi: 10.1016/j.jaci.2013.11.020.
8. Shadrin OG, Belousova OJu. Pediatricheskaja gastro-jenterologija i nutriciologija: problemy i perspektivy [Pediatric gastroenterology and nutrition: problems and prospects]. Pediatric Gastroenterology. 2015; 62: 9-12. (Russian).
9. Prescott SL, Pawankar R, Allen KJ, Campbell DE, Sinn JKH, Fiocchi A, et al. A global survey of changing patterns of food allergy burden in children. World Allergy Organ J. 2013;6(1):21. doi: 10.1186/1939-4551-6-21.
10. Lack, G. Update on risk factors for food allergy. J Allergy Clin Immunol. 2012;129(5):1187-97. doi: 10.1016 / j. jaci.2012.02.036.
11. Berin, M.C. and Sampson, H.A. Mucosal immunology of food allergy. Curr Biol. 2013;23(9):389-400. doi: 10.1016 / j. cub.2013.02.043.
12. Paparo, L.; Di Costanzo, M.; Di Scala, C.; Cosenza, L.; Leone, L.; Nocerino, R.; Canani, R.B. The Influence of Early Life Nutrition on Epigenetic Regulatory Mechanisms of the Immune System. Nutrients. 2014;6(11):4706-19. https://doi.org/10.3390/nu6114706.
13. Sicherer SH, Allen K, Lack G et al. Critical Issues in Food Allergy: A National Academies Consensus Report. Pediatrics. 2017; 140(2): 94-9 doi: 10.1542/peds.2017-0194.
14. Berni Canani R, Paparo L, Nocerino R et al. Differences in DNA methylation profile of Th1 and Th2 cytokine genes are associated with tolerance acquisition in children with IgE-mediated cows milk allergy. Clin Epigenet. 2015;7(38): 70-8. https://doi.org/10.1186/s13148-015-0070-8.
15. Schaub B, Liu J, Hoppler S, Schleich I, Huehn J, Olek S, et al. Maternal farm exposure modulates neonatal immune mechanisms through regulatory T cells. J Allergy Clin Immunol. 2009; 123(4): 774-82. doi: 10.1016 / j. jaci.2009.01.056.
16. Miles EA, Calder PC. Maternal diet and its influence on the development of allergic disease. Clinical & Experimental Allergy. 2015;(45):63- 74. https://doi.org/10.1111/cea.12453.
17. Nwaru BI, Ahonen S, Kaila M, Erkkola M, Haapala AM, Kronberg-Kippila C et al. Maternal diet during pregnancy and allergic sensitization in the offspring by 5 yrs of age: a prospective cohort study. Pediatr Allergy Immunol. 2010;21:29-37. doi: 10.1111 / j. 1399-3038. 2009. 00949.x.
18. Keet CA, Wood RA, Matsu EC. Personal and parental nativity as risk factors for food sensitization. J Allergy Clin Immunol. 2012;129(1):169-75. doi: 10.1016 / j. jaci.2011.10.002.
Реферат
КЛИНИКО-ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ХРОНИЧЕСКОЙ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ У ДЕТЕЙ С ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИЕЙ Бубыр Л.Н.
Ключевые слова: дети, пищевая аллергия, гастродуоденальная патология, диагностика, цитокиновый статус.
На сегодняшний день, несмотря на большое количество работ посвященных изучению пищевой аллергии, через системность поражения и определенные диагностические трудности остается ряд нерешенных задач, которые порождают интерес к дальнейшему изучению этой патологии. Требуют уточнения и детализации этиологически значимые факторы риска развития пищевой аллергии и сложные иммунологически-патогенетические механизмы ее формирования. Поэтому, целью нашей работы было исследование иммунологического статуса у детей с воспалительными заболеваниями верхних отделов желудочно-кишечного тракта, имевших в анамнезе проявления пищевой аллергии. Материалы и методы исследования. К участию в исследовании при условии добровольного согласия родителей были включены 34 ребенка в возрасте от 6 до 15 лет с гастродуоденальной патологией, которые имели проявления пищевой аллергии. Всем детям было проведено комплексное аллерго-иммунологическое обследование. Результаты и их обсуждение. Распределение детей с гастродуоде-нальной патологией, имевших в анамнезе нежелательные аллергические реакции при употреблении пищевых продуктов по уровню иммуноглобулина E было почти равномерным. Анализ цитокинового статуса продемонстрировал превалирование провоспалительных цитокинов - интерлейкина-4 больше, чем у половины (5б,3%) пациентов с IgE-опосредованными аллергическими реакциями на пищу против 38,9% детей группы сравнения. В ходе проведенного исследования удалось выявить, что повышенные уровни тимус-ассоциированного регуляторного хемокина - TARC/CCL17 составляли 38,3% от общего количества обследованных. Вывод: Результаты исследования свидетельствуют о персис-тенции аллергических проявлений на продукты питания у детей с хронической гастродуоденальной патологией независимо от IgE или не-IgE опосредованных реакций, что подтверждено наличием маркеров аллергического воспаления интерлейкина-4 и хемокина TARC/CCL-17 на фоне дефицита противовоспалительного цитокина - интерлейкина-10 что, в свою очередь, вызывает необходимость тщательного мониторинга и включения элиминационных мероприятий в протоколы ведения таких больных.
Summary
CLINICAL AND IMMUNOLOGICAL CHARACTERISTICS OF CHRONIC GASTRODUODENAL PATHOLOGY IN CHILDREN WITH FOOD ALLERGY Bubyr L.M.
Key words: children, food allergy, gastroduodenal pathology, diagnosis, cytokine status.
Today, despite the large number of research reports on food allergy, there are some issues associated with its systemic character and complicated diagnosis that requiring in-depth study of this condition. The factors to be elucidated and studied in greater detail include etiologically significant risk factors for food allergy as well as the complex immunological pathogenetic mechanisms of its development. Thus, the aim of our work was to investigate the immunological status of children with inflammatory diseases of the upper gastrointestinal tract, who had a history of food allergies. Materials and methods. The study included 34 children aged 6 - 15 years with gastroduodenal pathology and food allergy manifestations, whose parents voluntarily consented to their participating in the research. All children underwent a comprehensive allergic and immunological examination. Results and discussion. The distribution of children with gastroduodenal pathology, who had a history of allergic response when consuming food, by immunoglobulin E level, was almost uniform. Analysis of cytokine status has shown a prevalence of pro-inflammatory cytokine -interleukin-4 in more than half (56.3%) of the patients with IgE-mediated allergic reactions to food vs. 38.9% of children in the comparison group. Over the study, it has been found out that elevated levels of the thymus-associated regulatory chemokine - TARC / CCL17 made up 38.3% of the total number of subjects. Conclusion. The results of the study point out the persistence of food allergic manifestations in children with chronic gastroduodenal pathology, regardless of IgE or non-IgE mediated reactions that has been confirmed by the presence of allergic inflammatory markers as interleukin-4 and TARC / CCL-17 chemokine in the deficiency of anti-inflammatory cytokine interleukin-10, which in turn necessitates the thorough monitoring of the cases and implementation of elimination measures into clinical protocols for managing this group of patients.
