CC BY
14
DOI 10.31718/2077-1096.19.2.78 УДК 616-009.7:053.9 Телегань В.О., Шкуруп 'ш Д.А.
КЛ1Н1ЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНОГО БОЛЮ У ОС1Б ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО В1КУ
Укра'шська медична стоматолопчна академiя, м.Полтава
Вступ: близько 13% населення похилого i старечого &ку в/'дчувають бть не лише як реакцю на по-дразнюючий агент, а й як психосоматичний показник. Д'агностика i лкування псляопера^йного болю у осб похилого та старечого &ку можуть ускладнюватись наявнстю хронiчного болю, со-матичними захворюваннями. Мета досл'дження: досл'дити клiнiчну характеристику псляопера^й-ного болю у осб похилого та старечого &ку. Матерiали та методи. Проведене клiнiчне проспек-тивне контрольоване досл'дження клiнiчних характеристик периоперацйного знеболення. Проана-л'зовано 99 випадк'т перебгу периоперацйного пероду. Па^енти були розподтеы за &ком: перша група - &ком 18-59 рок'т, друга група - старше 60 роюв. Шляхом анкетування та клiнiчного сп/'вс-тавлення визначався вплив &ку, виду анестез'УУ та псляопера^йноТ анальгези на характер та ви-разнсть болi. Для о^нки болю використовували в'зуально-аналогову шкалу i опитувальник Мак-Плла. Результати та Ух обговорення: у пацiентiв похилого вку виявлено вищ!' бали афективного компоненту до оперативного втручання, встановлений прямий зв'язок афективного i евалюатив-ного компонент'¡в та зворотнш зв'язок сенситивного компоненту болю iз в/'ком. Також, встанов-ленi значимi прям'1 зв'зки постопера^йного болю i його компонент'\в у осб похилого вку iз рiвнем болю до операци, нтратекальною анестез'ею, судинними оперативними втручаннями. Висновки: в осб похилого &ку, на в1'дм1'ну в'д молодших осб, р'вень постопера^йного болю е бльш вираженим. Вих'дний р'тень передопера^йного болю у цих пацiентiв безпосередньо впливае на р'тень псляопе-ра^йного болю. В свою чергу, псляопера^йний бть у осб похилого вку обумовлений бльшою лабi-льнстю всх компонент'\в болю з переважанням афективного i евалюативного компонент'в. До пе-рсистенцТ болю в псляопера^йному пер'1од'1 схильнi особи похилого &ку, яким проводились судинн!' втручання та нтратекальна анестез 'я. В умовах традицшноТ тактики псляопера^йного знеболення у осб похилого вку в'дносно молодших осб бльш виражена сила i змiненi характеристики болю, що вимагае удосконалення тактики протибольовоТ терап'УУ. Ключов1 слова: бть, пюляоперацмний перюд, похилий в1к
Стаття е фрагментом наукоео-дослiдноi' теми кафедри анестезiологii' з iнтенсивною терапiею УкраТнськоТ медичноТ сто-матологiчноi' академП' «Оптимiзацiя якостi анестезiологiчного забезпечення i нтенсивноГ терапп хворих з урахуванням ежового та гендерного диморфiзму клiнiко-функцiональних, iмунних i метаболiчних змн». № держреестрацп: 0114U006326.
Вступ товш медицинк Незважаючи на широкий вибiр
.-. ........ медикаментозного i немедикаментозного знебо-
Бть - складний патофiЗiOлогiчний процес, 00 -,,-0, .
■ ■ ,, ■ лення, 33-75% пашенпв скаржаться на середнш
який е сигналом л^арю дiяти. Ноцицепшя роз- ' °4bmiD ^c^cuow, па «^пи
„ Г- ■ - та сильний бть [17].
глядаеться як нейроф1зюшпчний процес гене- в УкраТнi I.nL Шлапаком розроблена i впро-
рацп активност периферичних аферентних во- н . ^^¡спа dmhu
^ ^ -к I- ваджена концепшя аналгезп/анестезп, але ы во-
локон, шдукованих рiЗноманiтними стимулами . . . ^ ^ ... к
... на, ж шшл стратеги знеболення не можуть за-
пошкоджуючо! iнтенсивностi, з подальшою пе- 2 ' ф . опСиШ|Сппл а
ре ачею iHфOрма ii CпiнаЛЬHi стр кт ри i кор безпечити повно1 адекватностi шсляоперацшно-
ред,ач „ ~ iHфо г*™1 У Шн ЛЬHi труктури i к ру го знеболення, тож процес оптимiзацil пюляопе-головного мозку [10]. .. J ^ ^ . ^
0 . »*■ ..........рацiйного знеболювання на основi мультимода-
Згiдно визначення Мiжнародноl асоцiацil iз ^ .. ... 3
вивчення болю (International Association for the льнло1 аналгези тривае [14]. Study of Pain, IASP), бть представляе собою не- R Актуальнiсть питання пiсля0перацiйн0г0 зне-приемне вiдчуття та емоцшне переживання, болення д0слiджують не л„ише ^р™' д0сл|дни.-пов'язане iз наявним, чи ймовiрним пошкоджен- ™ i науков' пiдр03дiли, а й проФльни асоц1ацп. ням тканин або ж описуван пацiентом термiни Так, в 2016 роцi американськими M^^mivm подiбного пошкодження. Частково дослiдженi болю, анестез'олопв, ^ю^01 анестез" i л|-певн механiзми Ф1зюлопТ болю, зокрема - кування болю були створет рек°мендац" по ме-сприйняття, проведення, модуляци iмпульсу неджменту пiсля0пеpацiйн0го болю И. Наяв^ вiдповiдно воpiтноl теор|| болю, когжтивного свiд0цтва того, щ0 близько 13% населення по-сприйняття [3, 9] . Сучасн вимоги до анестезЮ- хилого i старечого в|ку вiдчувають 6|ль не лише лопчного забезпечення в пеpiопеpацiйному пе- як PеакЦiЮ на подразнюючий агент, а й як псих0-р1од1 висувають вимоги не лише до безпеки, а й соматичний 6|ль [6]. Дiагн0Cтика i лiкування п|с-до комфортност анестезИ [13]. Не останню роль ля0пеpацiйн0г0 болю у 0с|6 похилого та старев анестезюлоги та пеpиопеpативнiй медицинi в1- чого в|ку можуть ускладнюватись наявнiстю хро-дiгpае питання адекватно! аналгезИ, а тому не- н|чн0г0, наприклад - остеоартрозного болю, |н-задовiльна ефективнють знеболення в п1сля- шими хр0н|чними соматичними захворювання-опеpацiйному пеpiодi залишаеться однiею з ми, ,Щ0 вимагають п0шук|в пеpс0нiфiк0ваних ме-найбiльш актуальних проблем у вп"чизнянш i св1- т0д|в знеболення у них [8].
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Таким чином, питання дослщження пюляопе-рацiйного знеболення у oci6 похилого та старе-чого вку залишаеться актуальним.
Мета дослщження
Дослiдити клiнiко-епiдемiологiчнi характеристики пюляоперацшного болю у осiб похилого та старечого вку.
Матерiали та методи
Проведене кл^чне проспективне контрольо-ване дослiдження клiнiко-епiдемiологiчних характеристик периоперацшного знеболення.
Проаналiзовано 99 випадш стацiонарного лн кування пацiентiв хiрyргiчного, травматолопчно-го, yрологiчного та судинного профтю на базi комунального пщприемства «3-я мiська клiнiчна лiкарня ПолтавськоТ мюькоТ ради». Пацiенти були розподтеш на двi групи за вком (1 група -па^енти вiком 18-59 рокiв, 2 група - па^енти старше 60 рош). Визначався вплив вiкy, виду анестезп та пiсляоперацiйноТ анальгезiТ на характер та виразнють болi.
До дослщження були включен пацiенти, як перенесли оперативнi втручання пiд загальною чи ре^онарною анестезiею, не мали порушень свiдомостi та дали письмову шформовану згоду на участь у дослщженнк 1нформована згода на дослщження була складена вiдповiдно принципам ГельсшкськоТ декларацiТ у виглядi письмо-вого акту, з яким па^енти ознайомились та за-свiдчили це своТм пiдписом. Локальним ком^е-том з бюетики було схвалено документальний супровщ та характер дослiдження.
Критерiями виключення стали вiк молодше 18, наявнють хронiчних нейродегенеративних захворювань, регулярний прийом препара^в iз знеболюючим ефектом, наявнють психiчних захворювань, наявнють медичних втручань, що могли викликати додаткове больове подразнен-ня, наявнють протипоказань до медикамент, що використовуються в даному дослщженнк
При зборi первинноТ iнформацiТ використову-валось анкетування па^етчв iз використанням складеного авторами опитувальника, який включав наведет нижче шкали оцiнки болю. Для ви-значення iнтенсивностi больового синдрому ви-користовувалась описова вiзyально-аналогова шкала (ВАШ), яка являе собою градуйовану вщ 1 до 100 горизонтальну смужку. Патент робить пом^ку на рiвнi тiеТ цифри яка на його думку максимально вщображае штенсивнють болю [4].
Характеристики болю, як багатокомпонентно-го субстрату, враховували за допомогою опитувальника Мак-Плла (McGill Pain Questionnaire, MPQ). Дана шкала допомагае оцшити бiль не лише за штенсивнютю, а i за компонентами сприйняття: сенсорним - у розумшн сприйняття болю органами чутпв та рецепторами, афектив-ним - що вщображае психоемоцшну сторону болю та евалюативним - який виражае суб'ективну оцшку болю власне патентом [5].
З метою визначення виду анестезп та характеру оперативного втручання проводився аналiз медичних карт стацюнарного хворого (форма № 003/о).
Статистичн матерiали представляли непа-раметричними вiльними вiд розподiлу статисти-чними методами [15], що обраховувалися за допомогою програми ^а^юа 13.0. Описовi данi абсолютних значень зображен медiаною, верх-нiм та нижым квартилями у виглядi «Ме (50L; 50и)». При порiвняннi вщповщних кiлькiсних по-казникiв в групах дослщження обчислювали кри-терiй Манна-У^ш (и) з представленням даних у виглядi «и; г; р», де г-поправка розподiлу, р -статистична значущють результату з межею до-стовiрностi вiдмiнностей, що дорiвнюe 0,05. При встановленн зв'язку мiж двома змшними вира-ховували коефiцieнт кореляцп Спiрмена (R) з представленням даних у виглядi «R; р».
Результати та 1х обговорення
Аналiз отриманих даних свщчить, що у па^е-нтiв похилого вiку вищими були бали афективно-го компоненту до оперативного втручання за MPQ - 7,0 (6,0; 9,0), у порiвняннi з молодшими пацiентами - 6,0 (5,0; 7,0).
У ходi проведеного дослщження встановлено достовiрну рiзницю мiж вiковими групами моло-дих (18-59 рош) людей та похилого вку (старше 60 рокiв) за показниками балу афективного компоненту до оперативного втручання за MPQ (и=913,5; г=-2,05; р=0,04) i динамiчними змшами цього показниками в процесi лкування (и=889; т =2,22; р=0,026).
Окрiм того встановлено слабкий прямий ко-реляцiйний зв'язок мiж належнiстю до групи людей похилого вку та афективним ^=0,21; р=0,037) i евалюативним (R=0,2, р=0,045) показниками болю до оперативного втручання, та зворотнш кореляцiйний зв'язок мiж вком па^ен-та та сенсорним показником болю до оперативного втручання за MPQ ^=0,2; р=0,047) i дина-мiчними змiнами афективного компонента в процес оперативного лiкування ^=0,23; р=0,023).
У першiй групi встановлено слабкий прямий кореляцшний зв'язок мiж показниками ВАШ до оперативного втручання та сенсорним ^=0,3; р=0,048), афективним ^=0,048; р=0,001), евалюативним ^=0,047; р=0,001) компонентами i загальним значенням ^=0,05; р=0,002) пiсля нього. Прямий зв'язок середньоТ сили було ви-явлено мiж показниками афективного ^=0,59; р<0,001), евалюативного (R=0,75; р<0,001) компонент та загального балу ^=0,59; р=0,001) до оперативного втручання i результатами ВАШ ш-сля нього, мiж застосування декскетопрофену та сенсорним компонентом ^=0,4; р=0,01) пiсля операцп. Разом з цим виявлено зв'язок мiж використанням рiзних анальгетиш та динамiкою змiн оцiнки болю за рiзними шкалами, а саме прямий зв'язок середньоТ сили мiж застосуван-
ням парацетамолу i змшами сенсорного компоненту ^=0,31; р=0,04) та мелоксикаму i рiзни-цею балiв ВАШ ^=0,32; р=0,03), а також мiж ви-користанням декскетопрофену та змшами за афективним компонентом ^=-0,3; р=0,049) i за-гального балу ^=-0,35; р=0,02) слабкий та се-реднш оберненi вiдповiдно. На вiдмiну вщ моло-дших осiб, у па^етчв похилого вiку статистично значимi зв'язки мiж використанням конкретного засобу фармаколопчного пiсляоперацiйного знеболення i характеристикою постоперацшного болю встановлено не було.
У другш групi встановлено слабкий прямий кореляцшний зв'язок мiж застосуванням штрате-кальноТ анестезiТ та евалюативним компонентом шсля неТ (R=0,28; р=0,04). Прямий кореляцшний зв'язок встановлено мiж показниками ВАШ до оперативного втручання та загальним балом ^=0,6; р<0,001), сенсорним (R=0,37; р=0,01), евалюативним (R=0,57; р<0,001), афективним (R=0,32; р=0,02) компонентами пюля нього, а також мiж результатами ВАШ пiсля операцiТ та по-чатковими балами за аналопчними компонентами шкали MPQ, а саме з сенсорним ^=0,39; р=0,003), афективним (R=0,59; р<0,001), евалюативним (R=0,75; р<0,001) та загальним балом ^=0,59; р<0,001).
Тип оперативного втручання також впливав на характер змш проявiв больового синдрому. Так, у молодих людей визначено обернений кореляцшний зв'язок середньоТ сили мiж змшами ВАШ та травматолопчними втручаннями 0,34; р=0,025), а у па^етчв похилого вiку слабкий обернений мiж цим показником та уролопч-ними (R=-0,28; р=0,036), та прямi середнi зв'язки мiж судинними оперативними втручаннями, динамкою сенсорного компоненту ^=0,44; р=0,003) i загальноТ оцiнки (R=0,42; р=0,004) за МPQ. Сучаснi дослiдження пiдтверджують зв'язок болю з показниками психолопчного стану па^етчв та Тх якiстю життя.[1] Результати, що отриман в ходi нашого дослiдження констату-ють, що у па^ен^в похилого вiку бiльш вираже-ний вплив болю на психо-емоцшний стан та його суб'ективне сприйняття. При цьому позитивна кл^чна динамка змш афективного компоненту внаслщок лкування е меншою.
Iнтенсивнiсть болю у до- та пюляоперацшний перiоди залежить вщ рiзних компонентiв оцiнки больового синдрому. Так у молодому вiцi бтьш виражена фiзична чутливiсть ноцицептивноТ си-стеми, з точки зору ТТ бiологiчних особливостей [15]. Пiсля оперативного втручання зникае зв'язок iз сенсорним компонентом через еради-кацш причини больового синдрому, тодi як у па-цiентiв похилого вку вiн навпаки з'являеться, що, в свою чергу може бути пов'язано з пору-шенням сенсорноТ функцп та, як вiдмiчають Lautenbacher Б. et а1., 2017, iнволютивними змн нами нервовоТ тканини [7]. Разом з цим у па^ен-^в групи молодого вiку визначався вплив типу фармаколопчноТ групи на динамку оцшюваних
показниюв вираженостi болю. У похилому ж bí^ виявлено лише вплив виду анестезп, а саме - íh-тратекальноТ, на евалюативну оцiнку болю, що може бути пов'язано з менш лабiльною психоло-гiчною адаптацieю до екзогенних факторiв впли-ву на органiзм та станом iмунноï системи оргаш-зму [11]. 1снують дослiдження [12], як свiдчать про те, що епщуральна анестезiя допомагае бiльш ефективно контролювати шсляоперацш-ний больовий синдром та зменшуе змiни лейко-цитарноТ формули, а також про наявнють зв'язку мiж спiввiдношенням рiзних класiв лейкоци^в та вираженiстю больового синдрому. Персистен^я больового вiдчуття у молодому bí^ була най-менш виражена при травматолопчних операти-вних втручаннях, у оаб похилого вiку - при уро-логiчних втручаннях. Судиннi операци в похилому вiцi навпаки сприяли пщтримц афективного компоненту i збтьшували загальну оцiнку болю за MPQ.
Висновки
У оаб похилого вку, на вщмшу вiд молодших осiб, рiвень постоперацiйного болю е бтьш ви-раженим. Вихiдний рiвень передоперацiйного болю у цих па^ен^в безпосередньо впливае на рiвень пюляоперацшного болю. В свою чергу, ш-сляоперацiйний бiль у осiб похилого вку обумо-влений бiльшою лабтьнютю всiх компонентiв болю з переважанням афективного i евалюати-вного компонентiв. До персистенцп болю в шс-ляоперацшному перiодi схильнi особи похилого вку, яким проводились судиннi втручання та íh-тратекальна анестезiя. В умовах традицшноТ тактики пiсляоперацiйного знеболення у оаб похилого вку вщносно молодших оаб бтьш виражена сила i змшеш характеристики болю, що вима-гае удосконалення тактики протибольовоТ тера-пiï.
Перспективи подальших дослiджень поляга-ють в розробц тактики оптимiзацiï пюляоперацшного знеболення у осiб похилого вку.
Лтература
1. Ayvazyan TA, Zaytsev VP. Psihologicheskie osobennosti patsientov s bolevyim sindromom [Physiological features in patients with pain syndrome]. Voprosyi kurortologii, fizioterapii i lechebnoy fizicheskoy kulturyi. 2014;91(1):3-5. (Russian).
2. Chou R, Gordon DB, de Leon-Casasola OA, Rosenberg JM, Bickler S, Brennan T et al. Management of Postoperative Pain: A Clinical Practice Guideline From the American Pain Society, the American Society of Regional Anesthesia and Pain Medicine, and the American Society of Anesthesiologists' Committee on Regional Anesthesia, Executive Committee, and Administrative Council. The journal of pain. 2016 Feb;2(17):131-157.
3. Daroff RB. Neurology in clinical practice. 6th ed. London: Saunders; 2012. 2544p.
4. Harchenko UA. Adekvatnaya otsenka boli - zalog eyo uspeshnogo lecheniya [Adequate pain assessment is the key to successful treatment]. Universum: Meditsina i farmakologiya [Internet]. 2014 [cited 2019 Mar 19];4(5). Avaliable form: https://cyberleninka.ru/article/v/adekvatnaya-otsenka-boli-zalog-eyo-uspeshnogo-lecheniya. (Russian).
5. Hawker GA, Mian S, Kendzerska T, French M. Measures of adult pain: Visual Analog Scale for Pain (VAS Pain), Numeric Rating Scale for Pain (NRS Pain), McGill Pain Questionnaire (MPQ), Short-Form McGill Pain Questionnaire (SF-MPQ), Chronic Pain Grade Scale (CPGS), Short Form-36 Bodily Pain Scale (SF-36 BPS), and Measure of Intermittent and Constant Osteoarthritis Pain (ICOAP). Arthritis Care Res (Hoboken). 2011;63(11):240-252.
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
10.
11.
12.
Jones M, Ehrhardt KP, Ripoll JG, Sharma B. Pain in Elderly. Current Pain and Headache Reports. 2016 Mar;20(23):1-9. Lautenbacher S, Peters JH, Heesen M, Scheel J, Kunzd M. Age changes in pain perception: A systematic-review and metaanalysis of age effects on pain and tolerance thresholds. Neuroscience & Biobehavioral Reviews. 2017 Apr;75:103-113. Makris UE, Fraenkel L, Han L, Leo-Summers L, M.Gill T. Risk Factors for Restricting Back Pain in Older Persons. Journal of the American Medical Directors Association. 2014 Jan;1(15):62-67. Mendell LM. Constructing and Deconstructing the Gate Theory of Pain. Pain. 2014 Feb;155(2):210-216.
Ovechkin AM. Klinicheskaya patofiziologiya i anatomiya ostroy boli. [Clinical pathophysiology and anatomy of acute pain]. Regionarnaya anesteziya i lechenie ostroy boli. 2012;4(1):32-40. (Russian).
Ovechkin AM. Vliyanie regionarnoy anestezii i analgezii na rezultatyi hirurgicheskogo lecheniya [Influence of regional anesthesia and analgesia on the results of surgical treatment]. Regionarnaya anesteziya i lechenie ostroy boli. 2015;9(1):45-54. (Russian).
Shayda OA. Posleoperatsionnaya bol i vospalitelnyiy otvet v usloviyah raznyih metodov analgezii posle abdominalnyih operatsiy [Postoperative pain and inflammatory response in terms of different methods of analgesia after abdominal surgery]. Ukrayinskiy zhurnal ekstremalnoyi meditsini Imeni G.O.Mozhaeva. 2011 ;12(4):60-65. (Russian).
13.
14.
15.
16.
17.
Shkurupii DA, Pokhylko VI. Klinichna kharakterystyka nedepoliaryzuiuchykh miorelaksantiv yak komponentu zahalnoi anestezii pry tryvalykh planovykh operatyvnykh vtruchanniakh [Clinical characteristics of non-depolarizing muscle relaxants as a component of general anesthesia for long-term planned surgical interventions]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny: Visnyk UMSA. 2014; 3(45): 101-104. (Ukrainian).
Strogush OM, Shlapak IP, Drobotun OV. Strategiya antigiperalgeziyi u travmatologiyi: variant sistemnoyi perioperativnoyi multimodalnoyi analgeziyi [Strategy of antihyperalgesia in traumatology: a variant of systemic perioperative multimodal analgesia]. Ukrayinskiy zhurnal ekstremalnoyi meditsini imeni G.O.Mozhaeva. 2011;12(2):92-102. (Ukrainian).
Unguryanu TN, Grzhibovskiy AM. Kratkie rekomendatsii po opisaniyu, statisticheskomu analizu i predstavleniyu dannyih v nauchnyih publikatsiyah [Brief recommendations on the description of statistical analysis and data presentation in scientific publications]. Ekologiya cheloveka. 2011;5:55-60. (Russian). Vladyika AS, Shandra AA, Homa RE, Vorontsov VM. Notsitseptsiya i antinotsitseptsiya: teoriya i praktika [Nociceptive and antinociceptive theory and practice]. Vinnitsa: FOP "Kashtelyanov A. I.";2012. s.176. (Russian). Zozulya AI, Zozulya SI. Pislyaoperatsiyniy bil: shlyahi podolannya [Postoperative pain: ways to overcome]. Ostryie i neotlozhnyie sostoyaniya v praktike vracha. 2013;6:10-11. (Ukrainian).
Реферат
КЛИНИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЙ БОЛИ У ЛИЦ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА Телегань В.О., Шкурупий Д.А.
Ключевые слова: боль, послеоперационный период, пожилой возраст.
Вступление: около 13% населения пожилого и старческого возраста ощущают боль не только как реакцию на раздражающий агент, но и как психосоматический показатель. Диагностика и лечение послеоперационной боли у лиц пожилого и старческого возраста могут осложняться наличием хронической боли, соматическими заболеваниями. Цель исследования: исследовать клиническую характеристику послеоперационной боли у лиц пожилого и старческого возраста. Материалы и методы. Проведенное клиническое проспективное контролированное исследование клинических характеристик пе-риоперационного обезболивания. Проанализировано 99 случаев течения периоперационного периода. Пациенты были разделены по возрасту: 1 группа - возрастом 18-59 лет, 2 группа - старше 60 лет. Путем анкетирования и клинического сопоставления определялось влияние возраста, вида анестезии и послеоперационной анальгезии на характер и выраженность боли. Для оценки боли использовали визуально-аналоговую шкалу и опросник Мак-Гилла. Результаты и их обсуждение: у пациентов пожилого возраста выявлено более высокие баллы афективного компонента к оперативному вмешательству, установлена прямая связь афективного и эвалюативного компонентов, и обратная связь сенситивного компонента боли с возрастом. Также, установлены значительные прямые связи постоперационной боли и её компонентов у лиц пожилого возраста с уровнем боли до операции, инт-ратекальной анестезией, сосудистыми оперативными вмешательствами. Выводы: у лиц пожилого возраста, в отличие от лиц младшего, уровень постоперационной боли более выражен.
Исходный уровень передоперационной боли у этих пациентов непосредственно влияет на уровень послеоперационной боли. В свою очередь, послеоперационная боль у лиц пожилого возраста обусловлена большей лабильностью всех компонентов боли с превалированием афективного и эвалюативного компонентов. К персистенции боли в послеоперационном периоде склонны лица пожилого возраста, которым проводились сосудистые вмешательства и интратекальная анестезия. В условиях традиционной тактики послеоперационного обезболивания у лиц пожилого возраста относительно лиц моложе более выражена сила и изменены характеристики боли, что требует усовершенствования тактики противоболевой терапии.
Summary
CLINICAL CHARACTERISTICS OF POSTOPERATIVE ANALGESIA IN ELDERLY AND OLD PATIENTS
Telegan V.O., Shkurupiy D.A.
Key words: pain, postoperative period, elderly age
Nearly 13% of the elderly and old population experience psychosomatic pain that is not regarded as a response to irritants. Diagnosis and treatment of the postoperative pain in old and elderly patients may be complicated by chronic pain or somatic diseases. The aim of this work was to study clinical characteristics of the postoperative pain in old and elderly patients. Materials and methods. This study based on analysis of 99 cases of the perioperative period. Patients were divided into groups by age: the 1st group included individuals aged 18-59 years, the 2nd group included individuals over 60 years. The influence of age, type of anesthesia and postoperative analgesia on the character and severity of pain was determined by questioning and clinical comparison. The Visual Analogue Scale and the McGill questionnaire were used to assess the pain intensity. Results and their discussion: the elderly patients demonstrated higher scores of the affective component to surgical intervention; moreover, the direct relationship between the affective and evaluative
6
7
8
9
components and the indirect correlation of the sensitive component of pain with age was found out. There have been established the significant direct links between postoperative pain and its components in elderly people with the level of pain before surgery, intrathecal anaesthesia, and vascular surgery. Conclusions: in the elderly, in contrast to the younger individuals, the level of postoperative pain is more pronounced. The initial level of pre-operative pain in these patients definitely influences the level of postoperative pain. Simultaneously, the postoperative pain in the elderly is due to the greater lability of all the components of pain, with the prevalence of affective and evaluative components. The persistence of pain in the postoperative period is typical for elderly people who underwent vascular interventions and intrathecal anaesthesia. In the context of the conventional tactics of postoperative pain relief in the elderly people, the strength and the characteristics of the pain are more significantly intense relatively to those in younger patients that require an improvement in the tactics of pain management.
DOI 10.31718/2077-1096.19.2. 82 УДК: 612.392.69+616.8-085.2/.3 Терiв П.С.
ЕКСТРАЦЕРЕБРАЛЬН1 ЦИНК-ЗАЛЕЖН1 ПОРУШЕННЯ ТА IX КОРЕКЦ1Я У ПАЦ16НТ1В 13 ГОСТРОЮ ЦЕРЕБРАЛЬНОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ
Украшська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава
Вступ: порушення обмну цинку, як часто супроводжують розвиток критичного стану, можуть спричиняти численнi р/'знонаправлен/' метабол'чн'! i функцiональнi розлади, як з боку нервовоУ сис-теми, так / з боку нших систем. Мета досл'дження: оптимiзацiя ¡'нтенсивно'У терапи хворих з гострою церебральною недостатнстю шляхом корекцУ екстрацеребральних порушень, пов'язаних з дефцитом цинку. Матерiали та методи досл'дження: проведене кп1'н1'чне когортне рандом'зоване досл'дження за участю 94 пацieнтiв вком в'д 18 рок'в з гострою церебральною недостатнстю. Анал'зували концентра^ю цинку, толових сполук, нтестинального блку, що зв'язуе жирн!' кисло-ти, нтерлейюну-1в. Оцнювали динам'чн'! змни вказаних показник/'в, Ух зв'язки м'ж собою, в залежно-ст! в'д пров'дно'У патолога i проведеноУ медикаментозноУ корекцУ цинку сульфату моног'драту та ацетилцисте'Уну. Результати та Ух обговорення: у обстежених пацieнтiв спостергалось зниження сироваткового р'тня цинку / толових сполук, що св'дчить про порушення транспортноУ регуляцУ цинку! антиоксидантного захисту, пдвищення рiвня нтестинального блку, що зв'язуе жирн!' кис-лоти, що е маркером ушкодження слизовоУ оболонки шлунково-кишкового тракту. Ц змiни, а також концентра^я iнтерлейкiну-1в е взаемопов'язаними / залежать в'д концентрацУУ цинку. Екзогенне введення цинку сульфату моног'драту та ацетилцисте'Уну створювало умови для нормалiзацiУ по-казникв, що досл/'джувались. Висновки: у пацieнтiв '¡з гострою церебральною недостатнстю наявн екстрацеребральнi порушення вмсту толових сполук, слизовоУ оболонки шлунково-кишкового тракту, прозапальноУ в'дпов'д'!, що пов'язано з дефцитом цинку. Екзогенне введення цинку сульфату моног'драту та ацетилцисте'Уну створюе у мови для усунення цих порушень.
Ключов1 слова: гостра церебральна недостатнють, цинк, тюлов1 сполуки, бток, що зв'язуе жиры кислоти, Ытерлейкш 1-р, Ытенсивна терагля.
Стаття е фрагментом науково-дослiдноi' теми кафедри анестезiологii' з iнтенсивною терапieю УкраУнськоУ медичноУ сто-матологiчноУ академУУ «Оптимiзацiя якот анестезiологiчного забезпечення i нтенсивноУ терапи хворих з урахуванням вко-вого та гендерного диморфiзму клiнiко-функцiональних, iмунних i метаболiчних змн». № держреестрацУУ: 0114и006326.
Вступ
Практична робота лкаря !нтенсивноТ терапи (1Т) полягае в замшены функцюнальноТ не-спроможност систем життезабезпечення, обу-мовлено! розвитком критичного стану. Така спе-цифка змушуе оперувати не сттьки термшоло-пею клш1чних дiагнозiв, сктьки синдромальними поняттями, як1 описують характер i стушнь порушення ^еУ чи шшоУ функци. Не виключенням е i церебральн порушення у реашмацшних хворих. В 1Т функцюнальш порушення центральной неpвовоl системи розглядають як симптомоком-плекс порушень ктькюного, якюного р!вня св1-домосп, дискоординаци и еферентних та афе-рентних систем внаслщок розвитку типового па-тогенетичного мехашзму, що призводить до тимчасових або стшких порушень психоневроло-
пчного статусу хворого. Таю порушення об'еднують синдромальним термшом «Гостра дисфунк^я мозку», або ж «Гостра церебральна недостатнють» (ГЦН). Екстрацеребральн розлади можуть бути як причиною, так i наслщком ГЦН [1, 2, 3].
Вщомо, що порушення обмшу цинку, як часто супроводжують розвиток критичного стану, мо-жуть спричиняти числены рiзнобiчнi метаболiчнi i функцюнальы розлади, як з боку нервовоТ системи, так i з боку шших систем [4, 5]. Не виклю-чено, що подiбна патогенетична ланка наявна i у па^енпв з ГЦН.
Мета дослщження
Оптимiзацiя 1Т хворих з ГЦН шляхом корекци екстрацеребральних порушень, пов'язаних з дефщитом цинку.
