CC BY
13
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
УДК: 616.314-76-77:615.28
КЛ1Н1ЧНЕ ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВН0СТ1 ОЧИЩЕНИЯ I ДЕЗИНФЕКЦ11 ЗН1МНИХ ПР0ТЕ31В
Девдера O.I.
Луганський державний медичний уыверситет
Отримат дат ceiduamb, що i3 збшъшенням срокгв користування зтмними протезами, виготов-леними i3 акрилових пластмас, ix г^етчний стан пoмimнo пoгiршуemъcя. Щоденне викорис-тання 2% атонактивного водного розчину лауритсулъфату, на прomязi 30 дтв cвiдчиmъ про його високу дезадгезивну активтстъ. Розроблений ефективний режим дезинфекцп зубних про-mезiв 2% атонактивним водним розчином лауритсулъфату натрiw при якому число oбciменiн-ня бaкmерiями значно скорочуетъся.
Ключов1 слова: 3HiMHi протези, акрилов1 пластмасси, гигиена.
За даними л1тературних джерел ктькють MiK-роорган1зм1в на 1 протез! складае 1-106-2-104 Mi-
кробних кл1тин, причому частина м1крооргашзм1в можуть бути стшк1 до дм зовшшнього середови-ща (1, 2).
Запропоноваш засоби дезинфекцй зубних про-тез1в, OKpiM позитивного ефекту, мають ряд недолив [3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10]. Суть недолшв заключаемся в тому, що вони недостатньо впли-вають на м1крооргашзми в важкодоступних мю-цях протезу [11]. В1дсутн1сть дезадгезивних вла-стивостей запропонованих 3aco6iB спонукае л1-KapiB рекомендувати мехашчну очистку протез1в.
Основну роль в утворенш зубного нальоту выводиться наявносп на протезах ретенцшних пункт1в та шороховатосп, що на думку Н.П. Си-соева [12] знаходиться в прямш залежност1 вщ якост1 пол1ровки протез1в. Покращенню гтешч-ного стану протезу в сучасних умовах мае 2 на-прямки: 1-удосконалення матер1ал1в, як1 засто-совуються при виготовлены протез1в, 2-розробка ririeHi4HHx 3aco6iB очистки протез1в.
3 ц1ею метою нами дослщжено 2% анюнактив-ний водний розчин лауритсульфату натрш для виявлення його дезадгезивного ефекту в вщно-шенш зубних вщкладень на базиснш пластмаа та дезинфкуючу дш по знешкодженню MiKpoop-raHi3MiB протез1в (Прюритет №u 200814132 вщ 03.03.2009). Для пор1вняльноТ оцшки паралель-но нами були вивчеш ефективнють ¡ншоТ речо-вини-ЛакалутДент (arcam GmbH, Оберкарх, Hi-меччина).
Детергенти - це синтетичш речовини, як1 во-лодшть високою поверхневою активнютю, дези-нфкуючою i розчинюючою д1ею оргашчних спо-лук. В водних розчинах детергент1в, завдяки силам м1жмолекулярного протягування, проходить асоц1ац1я молекул з утворенням мщел. Мщеляр-ним розчинам властив1 пщвищення розчинносп вуглеводшв, а також здатнють вимивання орга-шчних речовин у воды розчини. Висока поверх-нева активн1сть спонукае Тх до розчину бтмв, лн noifliB, каротино'Щ ¡в, а також здатнють викпикати дисоц1ацш бткових комплешв, ¡нактивувати Bi-руси, бактер1альш токсини, викликати гемол1з завдяки потужнш бактерициднш дй вони широко застосовуються для приготування дезинфкую-чих i бактерюцидних препарате. Таким чином, запропонований cnociö очистки протез1в обфун-тований на здатносп детергенте волод1ти дези-
нфкуючою \ розчинною д1ею.
Матер1али та методи досл1дження
3 метою вивчення ключного ефекту 2% аню-нактивного водного розчину лауритсульфату на-трш нами дослщжено 81 зшмний протез у 52 пащетчв серед яких було 28 жшок та 24 чоловн ка. В1к пащетчв 48-65 рош. Гтешчний ¡ндекс складав 0,4±0,12. Термш користування протезами вщ 2 до 6 рош. 31 сл1в пац1ент1в 36 ¡з них регулярного застосовували для чищення протез1в зубш пасти, туалетне мило. В окремих випадках у частини протезоноспв на протезах спостер1га-лись зубы вщкпадення. Тому перед початком клш1чних спостережень стар1 протези ретельно пол1рувались, а в ¡нших випадках виготовлялись новк Пац1енлв було роздтено на дв1 групи за способом очищения протез1в. Першш груш пацн ент1в рекомендували користуватись комерцшним засобом „ЛакалутДент" (агсат СтЬ.И.Оберкарх, Ымеччина), другш груш пац1ент1в рекомендували занурювати протези в 2 % анюнактивний водний розчин лауритсульфат натрш. Експозиц1я у вах випадках, складала 30 хвилин. Огляд про-водився через 7, 30 д1б. Контроль гтеычного стану протезу проводили за допомогою 1ндекса гтени Н.1. БернадцькоТ (1999) [13].
Результати досл1дження
При огляд1 зн1мних протез1в у пац1ент1в, як1 регулярно проводять догляд за протезами ¡ндекс гтени в середньому складав 0,4±0,05%. При те-рм1н1 користування протезами 2 роки. У ¡нших пащен^в г1г1ен1чний ¡ндекс складав 0,85±0,03%. Терм1н користування протезами в ц1еТ групи був в середньому 5,8±1,3 року. Необх1дно вщм1тити, що на протезах були виявлена п1гментац1я та покрит1 вони м'яким нальотом.
Отриман1 результати св1дчать, що ¡з зб1льшен-ням терм1ну користування протезами Тх г1г1ен1ч-ний стан значно пог1ршуеться, не дивлячись на те, що пац1енти проводили догляд за протезами. Пюля ретельноТ мехашчноТ обробки цих протез1в \ роздтення Тх на групи по виду очищаючоТ речовини через 7 \ 30 д1б повторно виявляли г1г1е-н1чний ¡ндекс. При регулярному використанш очищаючого комерц1йного засобу „ЛакалутДент" (агсат СтЬ.И.Оберкарх, Ымеччина) на 7 добу щ1льних зубних в1дкладень не виявлено, однак у 3 пащент1в на внутр1шн1й поверхн1 протезу утво-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
рився м'який слизький нал1т. ГИеычний ¡ндекс у ц1еТ групи пац1ент1в визначався в межах, 0,19±0,04. При застосуванш 2% анюнактивного водного розчину лауритсульфат натрш ririeHi4-ний ¡ндекс склав 0,20±0,05.
На 30 добу спостереження пац1ен"пв, як1 корис-тувались розчином „ЛакалутДент" (arcam Gmb.H.OöepKapx, Нмеччина) у 5 хворих на протезах вщм1чено щтьний тгментований нал1т, який вдалося зняти лише за рахунок мехаычноТ очистки, тобто методом пол1рування, гтеычний ¡ндекс збтьшився i становив 0,25±0,02. При за-стосуванн1 2% анюнактивного водного розчину лауритсульфат натрш на 30 добу гтешчний ¡н-декс складав 0,21 ±0,03. Виявлений тгментова-ний нал1т, що вщм1чався у 3 пац1ент1в був м'який i легко видалявся щ1ткою.
Таким чином, отримаш результати свщчать про значний дезадгезивний ефект 2% анюнакти-вного водного розчину лауритсульфат натрш пор1внюючи з комерцшним засобом „ЛакалутДент" (arcam Gmb.H.OöepKapx, Нмеччина). Kni-шко-лабораторш дослщження проведен! нами по виявленню м1кроорган1зм1в на протезах встано-вили ix значну кшьмсть навпъ при регулярному i очищены. У здорових людей ця ктькють м1кроорган1зм1в не представляе велико! небез-пеки, в той же час у пащент1в ¡з ослабленою ¡мунною системою i супутньою патолопею нав1ть незначна Тх ктькють може викликати запальш процеси. Окр1м цього, необхщно розробити ефективний i доступний в1тчизняний метод дезинфекци протез1в, як1 поступають до лкаря на корекцш.
3 ц1ею метою ми вир1шили вивчити ефектив-н1сть знешкодження м1крооргашзм1в протез1в на 2% анюнактивним водним розчином лауритсульфат натрш i пор1вняти його з можливостями комерцшного засобу, який ¡снуе на нашому ринку „ЛакалутДент" (arcam Gmb.H.OöepKapx, HiMe-ччина).
Пюля експериментального дослщження виру-летноТ, бактерицидно! i фунпцидноТ ефективнос-Ti 2% анюнактивного водного розчину лауритсульфат натрш нами розроблений ефективний режим дезинфекци яким провели Тх апробацш в стоматолопчнш пол1кпшщ1 УВД м. Луганськ. Дослщження проводились на протезах 53 пащетчв BiKOM 50-70 poKiB, серед яких були 30 жшок i 23 чоловка. Пац1енти користувались 25 - повними зшмними протезами, 28 - частковими зымними протезами.
Bei протези були роздтеш на 2 групи за способом дезинфекци. Перед дезинфекц1ею протези промивали струею проточно!' води термшом 1 хвилини 3i швидкютю 35 мл/хв. Протези 1 групи занурювали в комерцшний розчин ЛакалутДент (arcam Gmb.H.OöepKapx, Нмеччина) на 10 хви-лин. Протези друго'Г групи в 2% розчин анюнак-тивний лауритсульфат натрш на 10 хвилин. Перед дезинфекц1ею диском ¡з фтьтрувального паперу брали мазки з зовшшньоТ та внутр1шньоТ
поверхонь протез1в щелеп (проекци пщнебшного торуса), а з протез1в нижньоТ щелепи в обласп проекци щелепно-пщ'язичного торуса. Окр1м цього, мазки брали в трьох пришийкових областях. Для взяття мазюв з протез1в використовува-ли методику Г.А. ШальновоТ (1962).
Диск прикладали до дослщженоТ дтянки, пот1м и переносили в стерильний бке в якому знахо-дилось 5 мл стерильного ф1зюлопчного розчину \ стерильним скляним пестиком розтирали диск, забезпечуючи р1вном1рне емульгування вах мк-рооргашзм1в, як1 знаходили у матер1алк Стерильною птеткою набирали 0,1 мл отриманоТ су-спензи \ виливали на поверхню пщеушеного агарового середовища в чашку Петрк Стерильним шпателем втирали рщину в поверхню середовища. Чашку пом1щали в термостат на 1 добу при 1 37°С. Розрахунок ктькост1 кл1тин, як1 виро-сли на 1 мм2 поверхы протезу, проводили за формулою:
У=п х с/У2
де п-число м1кроб1в, як1 виросли на чашц1; С-розведення; У2- об'ем крапл1 (0,01 мл). Пюля дезинфекци для виявлення и ефективносп промивали протез струйною проточною водою, брали мазок-вщбиток описаним способом ¡з тих же зон \ здшенювали пщрахунок.
Результати дослщження ефективносп 2% аш-онактивного водного розчину лауритсульфат на-трш
Занурення протез1в в розчин „ЛакалутДент" (агсат СтЬ.Н.Оберкарх, Нмеччина) на 10 хвилин був виявлений рют м1крооргашзм1в в серед-ньому - 11,3 м.к/мм2 з одного протезу. Тод1 як при застосуванш 2% водного розчину лауритсульфат натр1ю на 10 хвилин рют м1крооргашзм1в був в середньому з 1 протеза 8,5 м.к/мм2. При занурены вах зымних протез1в в розчин „ЛакалутДент" (агсат СтЬ.Н.Оберкарх, Ымеччина) та 2% анюнактивного водного розчину лауритсульфат натрш на 30 хвилин зростання бактерш на живильних середовищах не виявлено.
Таким чином, при оцшц1 гтешчного стану про-тез1в виявлено, що кшькюне виявлення обаме-ншня протез1в в обох трупах достов1рноТ р1зниц1 не виявлено в середньому виавалось 5,2 х 104м.к./мм2. Однак, ¡стинне число бактерш на зшмних протезах було бтьш значне, оск1льки в отриманих серед них даних не вкпючен1 м1кро-орган1зми, знаходячих в глибоких порах акрила-т1в. М1крофлора, яка наявна на протез! впливае не т1льки м1сцево, але \ в цтому на макроорга-ызм. М1сцева д1я обумовлена вид1ленням бактер1альних токсин1в, як1 здатн1 розвивати за-палення слизовоТ оболонки. П1д впливом токсин1в понижуеться ст1йк1сть тканин протезного ложа до мехашчноТ дм протезу. 3 ¡ншоТ сторо-ни пост1йна присутн1сть м1кроорган1зм1в на протезах може викликати стан сенсибт1зацп \ привести до змш ¡мунолопчноТ реактивност1 орган1-зму. Враховуючи результати досл1джень хворим необх1дно рекомендувати г1г1ен1чний догляд за
Том 9, Выпуск 3
67
BÍCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
протезами з метою профтактики стоматолопч-них захворювань i збтьшення термшу користу-вання протезами.
Лгтература:
1. Edgerton М., Levine M.I. Characterization of acquired denture pellicle from healthy and stomatitis patients // J. of Prosthetic Dentistry- 1992.- Vol.68 (4).-P.683-691.
2. Рожко M.M., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматолопя: Пщручник/Кшв: Книга плюс, 2003.- 565с.
3. Лабунец В.А., Морозов И.Е., Новицкий В.В. [та ¡н.] Методы подготовки тканей протезного ложа к протезированию съемными пластиночными протезами// Вестник сто-матологии.-2000.-№1.-С. 62-64.
4. Кузнецов ВВ. Залежнють стану мкрофлори порожнини рота при користуваны 31111 вщ технологи Тх виготов-лення //Вюник проблем бюлогп i медицини.- 2002.- №3.-С.98-103.
5. Соколовська В.М. Пщвищення якост1 пол1мерних матерь алш, що застосовуються в ортопедичжй стоматологи, шляхом удосконалення технологи пщготовки Тх ¡з засто-суванням ультразвуковоТ обробки//Матер1али III (X) з'Тзду Асоцаци стоматолопв УкраТни.-Полтава, 2008.-С. 442.
6. Kulak Y., Arikan A. Existence of Candida albicans and microorganisms in denture stomatitis patients // J. of Oral Rehabilitation.- 1997.- Vol. 24, №10.-P.788-790.
7. Улитовский СБ. Гигиена полости рта при наличии ортопедических кострукций // Новое в стоматологии.- 2000-№9.- С.58-62.
8. Полещук Л.Ф., Сысоев Н.П., Кривошеий ЮС., Сарачан ТА. Оценка эффективности мирамистина и хлоргексиди-на для гигиены съемных зубных протезов // Актуальные вопросы теорет. и практич. медицины: Тр.Крымского мед.ин-та.- Симферополь, 1999.- С.269-272.
9. Пан Е.Г. Клинико-экспериментальное обоснование применения эластических пластмасс в пластиночных протезах при концевых дефектах зубных рядов на нижней челюсти: автореф.дис.на соискание науч. степени канд.мед.наук: спец. 14.01.21/Е.Г. Пан.-М., 1993.-26 с.
10. Coates A.I. Usage adhesives//J/Dent, 2000. -Vol. 28, №2. -P. 137-140.
11. Савинова E.M., Данилов П.И., Варвянский П.Ю. Микробная загрязненность съемных зубных протезов их пласт -массы и способы их защиты //тезисы докп. 8-го Всесоюзного съезда стоматологов .-1988 год.
12. Сысоев Н.П. Покрытие базиса пластиночного протеза способом магнетронного напыления/Сысоев Н.П.//Стоматология.-1991 .-№5.-С.62.
13. Вернадская Н.И. Количественная оценка гигиенического состояния полости рта и исследования твердых тканей зубов у лиц, пользующихся съемными протезами...Дис. канд.мед.наук до 12.14.-Омск, 1999.-194 с.
Реферат
КЛИНИЧЕСКОЕ ИЗУЧЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ОЧИСТКИ И ДЕЗИНФЕКЦИИ СЪЁМНЫХ ПРОТЕЗОВ Девдера О.И.
Ключевые слова: съемные протезы, очищение, акриловые пластмассы, гигиена
Полученные данные свидетельствуют, что с увеличением сроков пользования съемными протезами, изготовленными из акриловых пластмасс, их гигиеническое состояние заметно ухудшается. Ежедневное использование 2% анионактивного водного раствора лауритсульфата, на протяжении 30 дней свидетельствуют о его высокой дезадгезивной активности. Разработан эффективный режим дезинфекции зубных протезов 2% анионактивным водным раствором лауритсульфата натрия при котором число обсеменения бактериями значительно сокращается.
CLINICAL STUDY OF EFFECTIVENESS OF CLEANSING AND DISINFECTION OF REMOVABLE DENTURES. Devdera O.I.
Key words: removable dentures, cleansing, acrylic plastic, hygiene.
Our findings proved that the longer period the removable acrylic dentures were being used their hygienic condition become worse. Everyday using of 2% anion-active laurit-sulfate water solution for the period of 30 days showed its high disadhesive activity. We have developed the effective regimen of removable denture disinfection by % anion-active laurite-sulfate sodium water solution which considerably reduces bacterial semination.
УДК 616.314.25/089.23:615.46
П0Р1ВНЯННЯ 0РТ0Д0НТИЧН0Г0 Л1КУВАННЯ СКУПЧЕН0СТ1 ФРОНТАЛЬНИХ ЗУБ1В Р13НИМИ ВИДАМИ БРЕКЕТ-СИСТЕМ: ROT, INSPAIRE, DAMON Дмитренко M.I.
Шдтверджена ефективтстъ лтування пац{ент{в i3 скупчетстю фронталъних 3y6ie в постш-ному npuKyci i3 використанням безлкатурног брекет-системи Damon. Середнш период виртю-вання зубного ряду i3 скупчетстю фронталъних зyбiв важкого ступеня при застосуванш безлi-гатурног брекет-системи Damon в 1,5 рази менший в nорiвняннi з традицшною брекет-техткою Rot i Inspaire (p<0,05).
Ключом слова: скупченють зубш, ортодонтичне лкування, брекет-системи Rot, Inspaire, Damon.
Найбтьш високу частоту серед ортодонтичних фронтальних зуб1в зустр1чаеться у 70% пац1ент1в порушень мае скупченють 3y6iB (англшською ¡з естетичними скаргами [3]. Тому одним з мовою crowding), яка ускладнюе зубоальвеоляр- найважлив1ших завдань сучасноТ ортодонти е Hi, гнатичш та крашальш форми зубощелепних розробка нових i удосконалення юнуючих аномалш i досягае 66% у постшному прикуй [1, метод1в л1кування зубощелепних аномалш, уск-2]. На ортодонтичному прийом1 скупчен1сть ладнених скупчен1стюфронтальних 3y6iB.
* Робота виконана eidnoeidHO плану ¡нщативноГ науково-досл'1дноГ теми 1нституту стоматологи' АМН УкраГни „Удосконалення лжування та профтактики рецидивов захворювань тканин пародонта та Kapiecy 3y6ie у oci6 ¡з зниженою неспеци-ф!чною резистентнютю" (№ державноГреестрацп 0104U000866).
