CC BY
28
Реферат
МОРФО - ФУНКЦЮНАЛЬНА В1ДПОВ1ДЬ СЕЛЕ31НКИ НА ТРАВМАТИЧНЕ УРАЖЕННЯ Шай О.М.
Ключов1 слова: травма селезшки, спленектомия, судинне русло, пюляоперацшнй ускладнення.
Останн1м часом зростае ктькють травм з ураженням селезшки. Найчаспше xipypri4He лкування -спленектом1я, що веде за собою низку пюляоперацшних ускладненнь. Наведен! особливосп будови селезшки, судинного русла, та функцЛ органу що пояснюють причини появи ускладненнь.
Summary
STRUCTURAL AND FUNCTIONAL RESPONSE OF SPLEEN TO ITS TRAUMATIC INJURY Shay O.M.
Key words: spleen trauma, splenectomy, vascular bed, postoperative complications.
Recently the number of traumas affecting a spleen increases. The most common surgical treatment is splenectomy, that leads to the development of a series of postoperative complications. Therefore much attention is paid to the peculiarities of the spleen structure, including a vascular bed, and to spleen functions which clarify the causes of post-traumatic complications.
УДК: 616.314-77:615.46
ДИФЕРЕНЦ1Й0ВАН1 П1ДХ0ДИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЧАСТКОВИХ ЗН1МНИХ ПР0ТЕ31В ВИГОТОВЛЕНИХ 3 Р13НИХ БАЗИСНИХ МАТЕР1АЛ1В ПРИ Л1КУВАНН1 ХВОРИХ 3 ВТОРИННОЮ АДЕНТ1ЕЮ
Шульженко О.Ю., Силенко Ю.1.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни "Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
У дан1й статт1 розглянут1 р1зн1 вар'<анти л1кування хворих з вторинною адент1ею за допомогою зшмних протез'!в з р'<зних базисних матер'1ал'1в. Зроблено висновок: недостатньо даних щодо пока-зань / протипоказань, а також ефективност/ протезування бюгельними протезами з гнучким та жо-рстким каркасами з урахуванням стану тканин протезного ложа. Це / стало приводом для подаль-ших досл/джень у цьому напрямку.
Ключов1 слова: вторинна адентя; базисш матерели; гнучкий та жорсткий каркас.
Одыею з актуальних проблем ортопедичноТ стоматологи е протезування дефек^в зубних ряд1в зшмними протезами. Пац1енти з частковою втратою 3y6iB CTaprni 50 poKiB складають найоб-ширшшу групу oci6, що мають потребу у такому вид1 ортопедичного лкування, - 40,2%. В той же час у oci6 молодшого BiKy 3HiMHi протези засто-совуються також достатньо часто - в1д 15 до 20 %. [1]
Ще бтьше 2,5 тис. poKiB назад робилися спро-би замютити дефекти зубних ряд1в, для чого ви-користовувалися валяю природы матер1али: дерево, мшерали, кютки тварин, панцир1 черепах [2]. Цтеспрямований пошук матер1ал1в для ви-готовлення функцюнальних i естетичних проте-3iB почався в кшц1 XVIII стол1ття. CnpaBfli рево-люцшним кроком в розвитку зубного протезування стало вщкриття Нтьсоном Гуд1ером в 1839 р. способу вулкаызаци каучуку, а вже в 1848 р. Делабор застосував його як базисний матер1ал для виготовлення зымного протезу. 3 тих nip каучук протягом майже 100 poKiB зали-
шався незам1нним матер1алом для виготовлення базиав зшмних протез1в. Протези з каучуку для свого часу виявилися дуже технолопчними. Але разом з цим вони мали серйозш недолги \ перш за все - пористють, що приводила до адсорбцп залишюв М \ м1крооргашзм1в, що приводило до неприемного запаху \ запальних захворювань слизово! оболонки порожнини рота [3, 4].
Як альтернатива каучуку в 1860 р. братами Хайт був запропонований целулощ, а через 10 рош були зроблеы спроби виготовлення базису протез1в з целулощу. Але через р1зкий запах ка-мфори, слабку адгезш до слизовоТ оболонки порожнини рота \ достатньо складну технолопю виготовлення целулощ не набув широкого по-ширення в практик зубного протезування.
Якюний прорив в зубному протезуванш в1дбу-вся в 1935 р., пюля того, як Кульцер запропону-вав споаб переробки акрилат1в у вигляд1 пол1мер-мономерно1 композицп. У нашш краТш дослщження в цш обласп почалися в 1938 р. [5]. Перша в1тчизняна акрилова пластмаса для зу-
* Стаття е фрагментом комплексно'/' ¡нщативно)' теми науково-досл!дно( роботи кафедр стоматолог/чного профюю Вищого державного навчального закладу УкраГни „УкраТнська медична стоматолог:чна академия" "Оптимизация профтакти-ки та лжування стоматолог/чних захворювань ортопедичними методами" (державний реестращйний № 0102Ш01303). Автор е виконавцем фрагменту зазначеноТНДР.
Актуальт проблемы сучасно! медицины
бного протезування Стомакс була створена в 1940 p. A.M. Кипню в Горьковському медичному ¡нститут1, пот1м з'явилися пластмаси Стомакс-1 i Стомакс-2. У 1941 р. в1тчизняш учеы - cniBpo6iT-ники ЦИТО i експериментального заводу пласт-мас (1.1. Ревз1н, М.В. Вигодська, В.А. Марський, М.Л. Манукян, М.Б. Гр1мберг i ¡н.) - створили пластмасу АКР-7, яка довгий час використову-валася для виготовлення зубних протез1в. ni3-шше з'явилася сучасыша пластмаса АКР-10 (Б.Н. Бинш, В.А. Марський, М.В. Висоцка i ¡н.). Акрилов1 пластмаси достатньо швидко витюнили каучук, перш за все, завдяки свош технолопчно-CTi, ririeHi4HOCTi, прекрасним естетичним якос-тям. Протези, виготовлеш з акрилових пластмас, стали бтьш функцюнальними [6, 7].
В середин! 50-х poKiB I.M. Ревзш, М.А. Вигодська, Е.А. Годзевич запропонували метод сопо-л1меризацп, на основ! якого був отриманий со-пол1мер метилметакрилату, етилметакрилату i метилакрилату, що отримав назву АКР-15 (Ета-крил), який перевершував попереды пластмаси по ф1зико-механ1чних характеристиках [8,9].
Але i вони мали цтий ряд недолив.
Перший ¡стотний недолк зубних протез1в, ви-готовлених з акрилових пластмас, в тому, що в IX основ! мютиться втьний метиловий еф1р ме-такриловоТ кислоти, який е протоплазматичною отрутою i поступово, шляхом дифузи, видтяеть-ся i потрапляе в порожнину рота.
У 1979 р. В.В. Елюеев в журнал! "Питання он-кологЛ" № 6 (з. 65-70) детально описав реакцш тканин бтих щур1в на ¡мплантацш пластинок, виготовлених з пластмаси АКР-15, i в динамщ1 показав процес бластоматозного росту навко-лишых тканин.
Не бажаш результати дослщження були отри-ман1 в Леншградськш лабораторп х1м1чних кан-церогенних агент1в, якою керував професор Г.В. Плис. Спостереження вели досвщчеш клшщис-ти, професора ортопедичноТ стоматологи Л.1. Перзашкевич i М.З. Штейнгард. У вказанш лабораторп 140 бтим щурам вони пщ шк1ру ¡мплан-тували шматочки базисной' пластмаси фторакс i етакрт. Середнш латентний nepiofl до виник-нення пухлин навколо пластинок з фторакса був 14,9 мюяц1в, а навколо пластинок з етакрила -15,2 мюяця.
Другим ¡стотним недолгом протез1в з акрилових пластмас е те, що втьний мономер, що зна-ходиться в них, викликае алерпчш реакцЛ локального i загального характеру.
C.I. Жадько, Н.П. Сисоев i В.Ф. Русаев представили дан1 про те, що протези, виготовлеы з фтораксу, протакрилу i етакрилу, стали причиною "придушення системи згортання та агрега-цшно'Г системи кров1, унаслщок змши тромбоци-TiB в кров1 пац1ент1в".
Трет1м ¡стотним недолгом протез1в з акрилових пластмас е м1кропористють базиав, яка не-минуче виникае з технолопчних причин, - унаслщок усадки, що вщбуваеться в процеа пол1ме-
ризацЛ. Е.М. Тер-Погосян, З.А. Олейник, П.Т. Петрова (1987) пишуть: 'Мкрофлора, що запов-нюе пори в базисах протез1в, викликае змшу стану м1кробно1 р1вноваги, що е причиною вини-кнення запальних процеав".
Четвертим недолгом акрилових пластмас е Тх нестшкють до змшних жувальних (мехашчних) навантажень. Переломи базиав протез1в в се-редньому скпадають 80% вщ числа виготовлених протез1в [17].
На сучасному еташ зусилля учених були направлен! на подальше полтшення якосп акрилових пластмас, з яких, за даними л1тератури, виготовляеться до 98% пластинкових протез1в.
Паралельно з акриловими пластмасами дослн джувалися матер1али ¡нших груп. Проводилися дослщження по застосуванню термопласпв як базисних матер1ал1в. Був випробуваний цтий ряд матер1ал1в: полкарбонат, полтроптен, по-л1амщ, полютирол, в1н1лов1 сопол1мери акрила-т1в.
В середин! 50-х ромв в США був створений матер1ал Epoxolon на основ! полютиролу Lectron. Вш волод1в набагато меншою усадкою, ыж ¡нш1 пол1мери, проте вщр1знявся високим во-допоглинанням \ крихкютю.
У 1962 р. В.Н. Копейкиним був запропонова-ний матер1ал Карбодент. Переробка твердого пол1меру здшснювалася методом литва пщ тис-ком, при t = 220-260 °С. Матер1ал мав дуже хорош! физико-мехаычы характеристики, але складнють технолопчного процесу \ достатньо швидка змша поверхневоТ структури протез1в з Карбоденту обмежили його використання [10].
Пластмаси з пол1амщних з'еднань, не дивля-чись на велику мщнють, виявилися непридатни-ми для виготовлення базиав протез1в, осктьки вщр1знялися великою усадкою, пщвищеним во-допоглинанням, поганим з'еднанням з штучними зубами. У 1968 р. В.П. Гроссман створив литте-вий пол1мер на основ! полтроптену \ пол1фор-мальдегщу. За даними М.М. Гернера та сп1вавт. [5], полтроптен вщр1зняеться пщвищеною ударною в'язкютю, але так1 його негативш власти-восп, як погана пол1руемють, недостатньо мщне з'еднання з штучними зубами, термолабтьность не дозволили широко застосовувати його на практицк 1.Я. Поюровська \ Т.Ф. Сутупна в 1973 р. створили термопластичний литтевий пол1мер МСН-У, який був сопол1мером монометилметак-рилата, стиролу \ ударомщного бутад1енстирольного каучуку. За ф1зико-мехашчними характеристиками вш значно перевершував попередн1, проте клш1чн1 випробування показали, що протези з цього матер1алу з часом змшюють кол1р; в1дм1чався такожчималий вщсоток поломок.
На думку ряду автор1в, найб1льш ефективним методом отримання базиав протез1в е литтеве пресування. При цьому формована маса з лишком подаеться через литник пщ тиском в закриту кювету, компенсуючи усадку [10].
Е.Я. Варесом для виготовлення базиав зубних
протез1в запропонований метод литва nifl тис-ком з використанням литтевих термопласпв по-лтроптену i пол1етилену. Дослщження автора доводять бюлопчну нейтральнють вказаних литтевих термопласпв. Був запропонований метод литва пластмас з використанням вщцентрового прискорення. Пластмаси, отримаш методом литва, практично не дають усадки i вщр1зняються пщвищеними ф1зико-механ1чними характеристиками [11].
Для термопластичних матер1ал1в характерна BiflcyTHicTb залишкового мономера. Високий сту-niHb пластичности точнють при виготовленш, на-явнють ШИР0К01 кол1рно1 гами дозволяють роз-ширити можпивосл протетичного лкування па-l4¡ghtíb (Мишнев Л.М., 1986; Andreini W.S., 1991; Brionnet J.-M., 2001).
На сучасному eTani слщ зазначити наступш види термопласпв: нейлон (пол1амщ) - мае вну-тр1шню структуру у вигляд1 довгих ниток, що пе-репл1таються. Складаеться з водню, азоту, кис-ню i вуглецю. Вщкритий в 1935г. Вперше був за-стосований, як базисна пластмаса для зшмних протез1в в 1954г. Протези володшть високою гнучкютю, естетичш. Пац1енти звикають до про-тез1в дуже швидко. Матер1али представлен! на ринку: Valplast, T.C.S., Flexi-Nylon, FLEXI-J, Flexiplast i íh.
Ацеталь (полюксиметилен або пол1формаль-дег1д) мае внутр1шню структуру у вигляд1 perniT-ки, що нагадуе метали. Застосовують для виготовлення каркасе бюгельних протез1в i опорно-утримуючих кламер1в. Матер1али представлен! на ринку: Dental D, T.S.M. Acetal Dental, Aceplast.
i ¡H.
Акртопол1мер (меттметакрилат) по свош аморфнш структур! близький до акрилових пластмас. Не мютять втьного мономера, мщы i ес-тетичнк Застосуються для виготовлення повних зн1мних протез1в. Матер1али представлен! на ринку: The.r.mo Free, Acry-Fry711, Fusicril, T.C.S. Acrylic, Polyan i íh.
Етиленвштацетат - вщр1зняеться низькою температурою плавления, високою еластичнютю. Майже не вбирае воду i не реагуе з кислотами. Застосовують для виготовлення ¡ндивщуальних позицюнер1в, зубних протектор1в i спортивних кап. Матер1али представлен! на ринку: Flexidy, Corflex-Orthodontic.
Полтроптен - кристал1чна термопластмаса, головна з групи полеофеТыв. Вперше був виро-блений в 1тали в 1957 роцк Водостшкий матерн ал, волод1е прекрасною текучютю, доброю зно-состшкютю, xímí4ho, ф1зично i мехаычно стшкий при взаемоди з середовищем порожнини рота. Застосуеться для виготовлення зубних протез1в. Матер1али представлен! на ринку: Л1ПОЛ [12].
Стосовно бюлопчних i адаптацшних властиво-стей ортопедичних конструкцш з термопласпв, за даними И.Д. Трегубова, через 1 тиждень nic-ля протезування вщм1чаеться зниження реогра-ф1чного ¡ндексу; через 1 мюяць - його збтьшен-
ня, а через три мюяц1 пюля протезування в трупах, де застосовувалися термопластичш матерн али, ми спостер1гали стшку стабт1зацш даного показника. 1ндекс еластичносл у пац1ент1в через тиждень пюля протезування знизився до значения 69,46±4,78 %, через мюяць вш пщвищився до 78,6±5,06 %, а через 3 мюяц1 - наблизився до значень, отриманих до лкування, що свщчило про зниження напруженосп судинних ctIhok i ви-COKOI ефективносп застосованих матер1ал1в. BiflMiHHOCTi показниш в найближч1 i вщдалеш термши спостереження пщтверджують факт швидшоТ адаптаци до ортопедичних конструкцш з термопластичних матер1ал1в.
При застосуванш ¡нжекцшних технологш, виготовлення стоматолопчних конструкцш у жодного хворого зниження калл1креша не спостер1галося. Пщвищення зм1сту калл1креша до 27,2± 1,1 МЕ/МЛ, яке вщбувалося вщразу пюля накпа-дення протез1в, можна пов'язати з травмою протезного ложа i розвиток запального процесу. ni-сля корекцп протез1в р1вень його знижувався до початкових величин i не перевищував 19,8±0,7 МЕ/МЛ.
Одним з показниюв ефективносп протетичного лкування вважаеться адаптац1я пац1ент1в до протез1в. Термопластичы матер1али мали опти-мальш физико-мехаычш властивосп, покращу-вали фксацш i стабт1зацш протетичних конструкцш i сприяли пщвищенню естетичноТ i функ-цюнальноТ цшносп зшмних протез1в. За шкалою «естетика», «комфорт» i «больов1 вщчуття» як-найкращ1 показники були у пац1ент1в, що корис-туються протезами з полтроптену [13].
Анал1зуючи отримаш дат при оцшц1 р1зних методик протезування д1тей з дефектами зубних ряд1в, Т.М. Бакерникова показала, що поверхня акрилових протез1в колошзуе в 2 рази бтьше Mi-кроорган1зм1в, ыж поверхня протез1в з термопласту, причому зустр1чаються 3 роди MiKpoop-ган1зм1в, що мають патогены властивостк При користуванш протез1в з акрилових пластмас у пащент1в в порожнин1 рота виявляеться 14 род1в MiKpoopraHi3MiB: Staphylococcus, Streptococcus, Lactobacillus, Bacillus, Peptococcus,
Peptostreptococcus, Porfiromonas,
Bifidobacterium, Veillonella, Micrococcus, Leptotrichium, Actinomyces, дрожжеподобние гриби роду Candida i ентеробактер1| амейства Enterobacteriaceae, у тому числ1 i 3 роди з пато-генними властивостями (Staphylococcus, Bacillus, Peptostreptococcus). На поверхы проте-3iB з термопласту виявляеться всього 7 род1в Mi-кроорган1зм1в: Staphylococcus, Lactobacillus, Bacillus, Peptococcus, Peptostreptococcus, др1ж-джепод1бн1 гриби роду Candida i ентеробактерй' Амейства Enterobacteriaceae, патогены MiKpoop-ган1зми BiflcyTHi. У товщ1 протез1в з акрилу видн ляеться в 2 рази бтьше бактерш, н1ж з глибини протез1в з термопласту, 2 роди мають патогены властивостк В глибин1 протез1в з термопласт1в зустр1чаеться т1льки 1 вид бактерш, що мають
Актуальт проблемы сучасноТ медицины
патогенн1 властивосп (стафтококи з лецитшаз-ною, РНК- азною, протеол1тичною активнютю) [14].
За даними вивчення м1кробноТ обсемененосп базиав протез1в явними перевагами володшть ортопедичш конструкци з термопласту. A.A. Адамчик в CBO'ix дослщженнях впливу сучасних конструкцшних матер1ал1в на тканини i органи порожнини рота при лкуванш дп"ей з дефектами 3y6iB i зубних ряд1в вщзначила, що при лкуванш пащешпв з використанням акрилових пластмас для незшмного протезування у мазках ¡з слизо-BOi оболонки порожнини рота виявлено зрушен-ня м1крофлори у 6iK др1жджепод1бних гриб1в, що виявилося в появ1 ниток мщелш до 8-10 в пол1 зору. В1дм1чено деяке збтьшення числа лейко-цит1в до 10-12 одиниць в пол1 зору.
При застосуванш термопластичних матер1ал1в в мазках слизовоТ оболонки порожнини рота nic-ля протезування не виявлена змша цитолопчних характеристик [15].
Трегубов I. Д. дае рекомендаций по застосу-ванню термопласпв в кл¡н1ц1. «Нейлон» рекоме-ндуе застосовувати для виготовлення зшмних часткових протез1в ¡з зубоальвеолярними кла-мерами, зшмних комбшованих протез1в, зшмних м1кропротез1в ¡з зубоальвеолярними кламерами, повних зшмних протез1в i виготовлення ортодон-тичних апарат1в; «полюксиметилен» - для виготовлення: естетичних кламер1в, зшмних мосто-под1бних протез1в на телескотчних i нашвтелес-кошчних видах фксаци, тимчасових протез1в, каркас1в бюгельних протез1в, шинуючих протез1в, кап, коронок, мостопод1бних протез1в i ортодон-тичних апаралв; «полтроптен» - для виготовлення часткових зшмних протез1в з дентоальве-олярними кламерами, зшмних шинуючих проте-3iB i противохрапових пристроТв; «пол1метилме-такрилат» - для виготовлення повних зшмних протез1в i часткових зшмних протез1в; «етиленвн шлацетат» - для виготовлення ¡ндивщуальних позицюнер1в, спортивних кап i мундштуш для дайвшга [13].
Як 3HiMHi, так i незшмш протези передають жу-вальне навантаження лише на один вид тканин: незшмш - на опорш зуби, 3HiMHi пластинков1 - на слизову оболонку протезного ложа. Еволюц1я протеза, який замщае частков1 дефекти зубного ряду, вщбувалася по лжи збереження можливо-CTi ix зняти та зменшити протезний базис, piBHO-MipHO розподтити жувальний тиск м1ж двома тканинами протезного поля - зубами й слизовою оболонкою, а також збтьшення стшкосп та зда-THOCTi до жування.
У pa3i бюгельного протезування жувальне навантаження передаеться на onopHi тканини ф1з1-олопчним шляхом i створюеться можливють на-вантажувати як зуби (залежно вщ ix стану), так i слизову оболонку протезного ложа. Залишаеть-ся втьним в1д протеза ясенний край у дтянц1 тих 3y6iB, як1 ще залишилися. Сщла такого протеза покривають лише невелику частину проте-
зного ложа. До того ж бюгельний протез мен-шою м1рою порушуе смакову, тактильну й тем-пературну рецепцш, а тому пащент швидше звикае до нього. Окр1м того, такий протез забез-печуе високий жувальний ефект.
Показания до протезування бюгельними протезами: 1. двоб1чш дистально необмежеш дефекти зубних ряд1в; 2. одноб1чш дистально необмежеш дефекти зубних ряд1в; 3. включен! дефекти зубних ряд1в (понад 3 зуби); 4. дефекти зубного ряду при захворюваннях тканин пародон-та; 5. множинш дефекти зубних ряд1в.
Складаються кпасичш бюгельш протези ¡з ме-талевого каркаса, на якому кртлять пластмасов1 базиси та штучш зуби. Металевий каркас бюгельного протеза складаеться ¡з дуги, засоб1в опори \ фксаци протеза, реш1токта вщростш.
Матер1алами, з яких складаеться класичний бюгельний протез е метали та пластмаси. Для виготовлення металевих каркаав бюгельних протез1в використовують кобальто-хромов1 сплави, нержавшчу сталь, золото-платиновий та ср1бно-палад1евий сплави. Для виготовлення базиав класичних бюгельних протез1в використо-вуються акрилов1 пластмаси гарячоТ пол1мери-зацп [16,17].
На сучасному еташ, з появою термопласпв, разом з класичними бюгельними протезами з жорстким каркасом, слщ вщзначити появу бюгельних протез1в з так званим «гнучким каркасом» та сщлами ¡з термопласпв. Так1 бюгельш протези виготовляють методом литьового пресуван-ня.
Що стосуеться показань, протипоказань, а також можливих конструкцш бюгеля методом литьового пресування мають достатньо широку сферу застосування. В принцип!, ними можна протезувати будь-який дефект зубного ряду, що пщлягае протезуванню частковими зшмними протезами.
Деяк1 автори вважають, що бюгельш протези ¡з термопласпв: значно легш1 металевих, переве-ршують металев1 по естетиц1, не ушкоджують емаль ошрних зуб1в, отже, непотр1бно покривати зуби коронками, не викликають алерпчних реак-цш, пац1енти до них швидше звикають, просты в обробщ \ пщгонц1, менш трудомю™ в роботу осктьки вщсутнш етап литва металу [12].
Слщ вщзначити, що при плануванш конструкци бюгельного протеза потр1бно, перш за все, ви-значити метод його фксаци \ стабт1заци. Окр1м цього, потр1бно досягти ще \ рацюнального роз-под1лу жувального тиску м1ж зубами, що залишилися, \ слизовою оболонкою протезного ложа.
Таким чином, ¡з всього вище сказаного робимо висновок, що у доступнш нам л1тератур1 недо-статньо даних, щодо ч1тких показань \ протипоказань до протезування бюгельними протезами з гнучким та жорстким каркасами в залежносп вщ клУчноТ ситуацп. Не показана пор1вняльна ефективн1сть л1кування пац1ент1в з р1зною зубо-щелепною патолог1ею бюгельними протезами з
гнучкими та жорстким каркасами з урахуванням стану тканин протезного ложа. Що й стало по-штовхом до проведения дослщжень у цьому на-прямку.
Л'пература
1. Жулев E.H. Частичные съемные протезы / E.H. Жулев - Н. Новгород, - 2000. - 428с.
2. Марченко Ю.М. Очерки по древнеегипетской медицине (часть пятая). Стоматология в древнем Египте / Ю.М. Марченко - М: Сейлинг 1997. - 17с.
3. Курляндский В.Ю. Ортопедическая стоматология / Курляндский В.Ю. - М: Медицина 1977. - С. 324412.
4. Кутуева К.Н. Сравнительная оценка каучука и пластмассы по степени бактериального загрязнения / К.Н. Кутуева // Стоматология - 1951. - № 4. - С. 54.
5. Гернер М.М. Основы материаловедения по стоматологии / М.М. Гернер, В.Н. Батовский, В.Н.Шарчилев, М.А. Нападов - М., 1969. - 87с.
6. Бынин Б.Н. Клинико-экспериментальное изучение пластмассы АКР-7 для целей зубопротезирования / Б.Н. Бынин // Стоматология - 1941. - № 3. - С. 1015.
7. Штампование и прессование пластмассы при изготовлении зубных протезов / [Варес Э.Я., Бойко Л.П., Гаврилюк A.A. и др.]. - Л: Медицина, 1986. -159с.
8. Ревзин И.И. Современные полимерные материалы, применяемые в стоматологии / Ревзин И.И. // Всероссийский съезд стоматологов, 2-й: Тезисы докладов. - М., 1970. - С 125-126.
9. Выгодская М.Б. Препараты пластмасс на основе сополимеров. Вопросы применения препаратов пластмасс в медицине / М.Б. Выгодская. - М., 1956. - С 207-217.
10. Копейкин В.Н. Новая пластическая пластмасса и аппарат для изготовления зубных протезов методом литья под давлением / В.Н. Копейкин // Стоматология - 1961. - №3. - С. 94-100.
11. Варес Э.Я. Руководства по изготовлению стоматологических протезов и аппаратов из термопластов медицинской чистоты / Э.Я. Варес, В.Н. Нагурный. - Донецк-Львов, 2000. - 276с.
12. Кедровский Г. И. Практическое руководство по изготовлению зубных протезов из термопластов / Г. И. Кедровский, Э.Я. Варес. - Запорожье, 2009. -91с.
13. Трегубов И. Д. Обоснование к применению современных полимерных материалов в клинике ортопедической стоматологии: Автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук. спец: 14.01.22 «Стоматология» / И. Д. Трегубов. - Волгоград, 2007; - 35с.
14. Бакерникова Т.М. Сравнительная оценка различных методик протезирования детей с дефектами зубных рядов: Автореф. дис. на соискание ученой степени канд. мед. наук. спец: 14.01.22 «Стоматология» / Т.М. Бакерникова. - Тверь, 2008. - 22с.
15. Адамчик А. А. Влияние современных конструкционных материалов на ткани и органы полости рта при лечении детей с дефектами зубов и зубных рядов: Автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук. спец: 14.01.22 «Стоматология» / А. А. Адамчик. - Волгоград, 2008. - 36с.
16. Птлан С.М. Поабник з бюгельного протезування / С.М. Птлан, М.К Кроть. - К., «Здоров'я», 2001. -140с.
17. Варес Э.Я. Руководство по изготовлению стоматологических протезов и аппаратов из термопластов медицинской чистоты / Э.Я. Варес, В.А. Нагурный. -Донецк, 2002. - 220 с.
Реферат
ДИФФЕРЕНЦИРОВАНИЕ ПОДХОДЫ К ПРИМЕНЕНИЮ ЧАСТИЧНЫХ СЬЕМНЫХ ПРОТЕЗОВ, ИЗГОТОВЛЕННЫХ ИЗ РАЗЛИЧНЫХ БАЗИСНЫХ МАТЕРИАЛОВ ПРИ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ВТОРИЧНОЙ АДЕНТИЕЙ Шульженко А.Ю., Силенко Ю.И.
Ключевые слова: вторичная адентия; базисные материалы; гибкий и жесткий каркас.
В данной статье рассмотрены разные варианты лечения больных с вторичной адентией с помощью съемных протезов из разных базисных материалов. Сделан вывод, что недостаточно данных о показаниях и противопоказаниях, а также эффективности протезирования бюгельными протезами с гибким и жестким каркасами с учетом состояния тканей протезного ложа. Что и стало поводом к проведению дальнейших исследований.
Summary
DIFFERENTIATED APPROACHES TO APPLICATION OF REMOVABLE PARTIAL DENTURES MADE FROM DIFFERENT BASE MATERIALS IN THE TREATMENT OF PATIENTS WITH SECOND EDENTIA Shulgenko A.Y., Silenko Y.I.
Key words: secondary edentia; basis materials; flexible and hard basis.
The different approaches in the treatment of patients with secondary edentia by removable dentures made from different basic materials are described in this article. It is possible to conclude that there is insufficient information about advantages, disadvantages, and effectiveness of removable dentures made from different basic materials with flexible and hard basis. Therefore it is important to continue studying the issue.
