CC BY
32
УДК 616.31-02:616.89-008.441.13-036.12 В.Г. Шутурмшський, О.В.Татарша
КЛ1Н1ЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НОВО1 КОНСТРУКЦП ЗН1МНОГО ЗУБНОГО ПРОТЕЗА ПРИ ПРОТЕЗУВАНН1 ВЕЛИКИХ ДЕФЕКТ1В ЗУБНИХ РЯД1В У ПСИХ1ЧНО ХВОРИХ
Одеський державний медичний ушверситет
Актуальшсть теми. Останнiм часом проблеми соматичного здоров'я психiчно хворих осiб усе бшьше хвилюють учених-медик1в - вщ спецiалiстiв ВООЗ до вузькопрофiльних спещашспв [1-3]. Стоматологiчне здоров'я психiчно хворих також останшми роками активно дослщжують ученi, як1 довели змiни стану твердих i м'яких тканин порожнини рота, що вiдбуваються пiд впливом порушень ЦНС, та препаратiв, як дiють на нервову систему [4].
У переважно!' бiльшостi хворих у досить молодому вщ наявна певна форма хвороби пародонта - вщ тяжко! форми пнпвггу в наймолодших до генералiзованого пародонтиту з утворенням патолопчних ясенних кишень i втратою альвеолярно!' к1стки в бiльш дорослому вщ [5].
Багато дослiдникiв виявили, що в психiчно хворих часто розвиваеться виразковий гiнгiвiт i виникае стрiмке й значне руйнування тканин пародонта в ранш роки (при захворюванш в дитячому вiцi чи при вроджених патролопях) [6, 7]. Природа раннього розвитку цього стану пов'язана з такими факторами як iмунологiчна недостатшсть, погана ппена рота, тендггшсть тканин пародонта, ранне старшня й слабка жувальна функцiя, яка ускладнюеться раннiм випаданням зубiв з утворенням значних дефекпв зубних рядiв.
У дослiдженнях Брунiча С.М. [4] було доведено, що у вщ 31-39 роюв до 30% психiчно хворих мають середнi та велик дефекти зубних
рядiв та швидкоплинну атрофiю альвеолярного вщростка щелеп. Це призводить до проблем iз протезуванням. Особливо!' складностi ситуащя набувае в разi неможливостi незшмного протезування.
Натепер психiчно хворi протезуються за тими ж Протоколами ортопедичного лжування, що й психiчно здоровi пацiенти [8]. Проте наявнiсть тяжкого ураження пародонта, швидкоплиншсть атрофп щелепних кiсток, сухiсть порожнини рота при протезуванш традицiйними акриловими пластинковими протезами з гнутими дротяними кламерами призводять до ускладнення патологiчного стану твердих i м'яких тканин протезного ложа, що в свою чергу веде до вщмови в користуванш протезами ще! категорп хворих.
З огляду на вищесказане ми поставили за мету розробити та провести кштчну апробацiю конструкцш протеза, що дозволив би мiнiмiзувати негативний вплив його частин на тдлега твердi та м'як1 тканини протезного поля в психiчно хворих.
Матерiали й методи. Ми обстежили 306 пащенпв, як1 перебувають на лжуванш в обласних психiатричних лжарнях м. Одеси й Вiнницi протягом 3-х роюв iз перiодичнiстю 1 раз за 6 мюящв.
Ус хворi або вже користувалися зшмними протезами, або за цей перюд 1'м були виготовленi новi протези. Час спостереження було обрано на пiдставi граничного термшу служби зшмних протезiв.
Усi пацiенти були розподшеш за статтю й вiком (рис.1). Пащенти були розподiленi на 3 групи за ознакою виготовлення 1'м зшмного протеза.
Пацiентам першо!' групи (109 ошб) протези були виготовлеш з акрилових пластмас за традицшною технологiею iз фiксацiею на опорних зубах круглими гнутими кламерами. Протези виготовляли з пластмаси «Фторакс» iз точним дотриманням технологи. Психiчно хворi приймали патогенетичну терашю, не мали супутньо!' виражено!' соматично! патологи.
До друго!' групи ввiйшли пацieнти, яким виготовляли протези з полiпропiлену за технолопею Е.Я. Вареса [9]. 1х к1льк1сть склала 97 осiб.
До третьо!' групи вiднесли пацiентiв, яким виготовляли комбшоваш знiмнi протези, виготовлеш за розробленою нами методикою (98 ошб).
Такий знiмний частковий протез складаеться з каркаса, виготовленого з термопластичного матерiалу, подiбного до каркаса бюгельного протеза, опорно-утримуючих кламерiв та ретенцшних сiдел iз термопластичного матерiалу, базису, виготовленого з акрилово!' пластмаси, пластмасових штучних зубiв, фiксованих на базиш.
На рис.2 представлений загальний вигляд запропонованого комбшованого знiмного протеза, де:
1 - базис акриловий;
2 - кламер опорно-утримуючий;
3 - штучш зуби;
4 - ретенцшт сiдла;
5 - каркас iз термопластичного матерiалу.
Знiмний комбшований протез виконаний iз каркаса 5, що складаеться iз: дуги 6, опорно-утримуючого кламера чи кламерiв 2, та сщел 4, акрилового базису чи базишв 1, як1 покривають сiдла 4 та поеднуються з каркасом 5 завдяки ретенцiйностi сщел, та штучних зубiв.
Запропонований зшмний комбiнований протез виготовляеться вiдповiдним чином.
На першому клiнiчному етапi лжар знiмае три альгiнатнi вiдбитки, за якими вщливають двi моделi для фжсацп в оклюдаторi, одну робочу модель, що дублюе протезне ложе. Шсля виготовлення прикусних валиюв та визначення центрально! оклюзп двi моделi фiксують у оклюдаторi. На третш моделi проводять моделювання каркаса протеза з воску за методикою, прийнятою для бюгельного протезування, замшюють вюк на термопластичний матерiал методом ливарного пресування за вщомою
технолопею [9]. Таким чином отримують термопластичний каркас, який перевiряють у кшшщ. На моделi, фiксованiй в оклюдатор^ проводять воскове моделювання базису, постановку штучних зубiв, перевiрку в кшшщ, замiну воску на акрилову пластмасу, обробку та полiрування протезу тощо.
Для оцiнки якостi протезування та стану тканин протезного поля ми застосували таю широко вiдомi методики дослщження як визначення стiйкостi капiлярiв слизово!' оболонки протезного поля та пробу Шшлера-Писарева для оцшки стану опорних зубiв.
Результати дослщження. З представлених у таблицi даних видно, що в день фжсацп зубних протезiв максимальне значення стшкосп капiлярiв було в пацiентiв першо! групи (131,2±0,76 сек.).
Друга група -126,3±2,49 сек., третя група - 126,4±2,50 сек. та iстотно не вiдрiзняеться вiд показника першо! групи, що може бути пов'язане з хрошчними i запальними процесами в слизовш оболонцi в цiеl категорп хворих.
Через один тиждень i один мiсяць користування протезами стшюсть капiлярiв слизово! оболонки значно не змшилася в усiх дослiджуваних групах.
Цифровi показники стiйкостi капiлярiв у хворих першо! групи протягом трьох рок1в мали незначну тенденцiю до зниження: 132,3
±0,97, 130,0±0,81, 128,2±1,40 вiдповiдно.
Показники стiйкостi капiлярiв у другш групi дослiджуваних хворих до року змшам не пiдлягали, а через рж, два i три знижувалися значно -118,7±2,11,118,0±2,09, 115±1,77 вiдповiдно.
Отриманi данi свiдчать про значно слабший негативний вплив базишв знiмних протезiв друго!' та третьо! груп, що пояснюеться вщсутшстю мономеру в другiй групi дослщжень та особливостями конструкцп (значно
менша площа базису, опорно-утримуючi кламери) в третш групi дослiдження.
Результати дослщжень проби Шiллера-Писарeва представленi в табл. 2.
З даних таблиц видно, що показники проб у хворих ушх груп до протезування практично однаковь
Показники проб у хворих iз протезами, виготовленими за власною конструкцieю та технологieю, через один тиждень iз моменту фшсаци протезiв зростають iз 2,01±0,005 до 2,18±0,005, але в усi iншi термши спостережень цей показник залишаеться на одному рiвнi.
Показники проб Шшлера-Писарева в другiй групi вiдрiзняються вщ попереднiх показникiв. Через один тиждень користування знiмними протезами цифровий показник рiзко зростае з 2,05±0,004 до 2,65±0,04. Протягом усього термiну дослщження цей показник залишаеться на досить високому, хоча i стабiльному рiвнi.
Цифровi показники нагромадження глiкогену в слизовш оболонцi в хворих третьоi групи дуже схожi з такими в другш групi. Хоча в останшх термiнах цей показник у третш грут залишаеться на бшьш високому рiвнi - 2,50±0,005.
Отримаш результати свiдчать про бiльш сприятливий для переб^у пародонтиту вплив конструкцшних фiксуючих елементiв протезiв другоi та третьоi груп на опорнi зуби.
Висновок. Запропонована конструкцiя мае високу функцiональну цiннiсть завдяки передачi жувального тиску бшьш природним способом -через опорш зуби та слизову оболонку; високу естетичшсть через вщсутшсть металевих включень; комфортнiсть у користуванш завдяки легкостi та еластичностi каркаса, вщсутност базису, який закривае майже все протезне ложе; високу мщшсть каркаса та базишв завдяки наявност
ретенцшних сщел; можливiсть необхiдноi кiлькостi перебазувань, що особливо актуально в лжуванш хворих на пародонтит чи пародонтоз.
Вщносно низька собiвартiсть указаного виду протезування особливо важлива в цш сощально складнiй групi пацieнтiв.
Л^ература
1. Bijl R.V. Prevalence of psychiatric disorder in the general population: results of the Netherlands Mental Health Survey and Incidence Study (NEMESIS) / R.V. Bijl, A. Ravelli, G. van Zessen // Social Psycbiatiy and PsychiatricFfmlemiolog.- 1998. - N 33. -P. 587-595.
2. Kopp M.S. Psychosocial risk factors, inequality and self-rated morbidity in a changing society / M.S. Kopp, A. Skrabski, S. Szedmark // Social Science and Medicine.- 2000. - N51. - P.1351-1361.
3. Струге И.В. Результаты изучения интеллектуальных и аффективных данных у больных опийной наркоманией в Сибири / И.В. Струев, Д.В. Четверико, И.В.Страуге // Фундаментальные науки и прогресс в медицине. - М., 2001. -С.42.
4. Брушч С.М. Психосоматичш аспекти стоматолопчного лжування психiчно хворих / С.М. Брушч, В.Г. Шутурмшський // 1нтегративна антрополопя. - 2004.- №1(3).- С.53-55.
5. Etiologic factors of early-onset periodontal disease in Down syndrome / A. Atsuo, J. Murakami, S. Akiyama, I. Morisaki // Japanese Dental Science Review. - 2008. - N. 44. - P. 118-127.
6. Dixon I.B. Family interventions for schizophrenia / I.B. Dixon, A.F. Lehman // Schizophrenia Bulletin.- 1995. - N21 (4). - P. 631643.
7. The representation of the human oral area in the somatosensory cortex: a functional MRI study / J.J. Miyamoto, M. Honda, D.N. Saito [et al.] // Cereb Cortex. - 2006 . - N 16 (5). - P. 669-675.
8. Протоколи надання стоматологiчноi допомоги / За ред. Ю. В. Опанасюка. - К.: ТОВ вид.-шформ. центр «Св^ сучасноi стоматологи», 2005. - 506 с.
9. Литьевым термопластам медицинской чистоты - дорогу в стоматологическую ортопедию / Э.Я. Варес, В. А. Нагурный, Я.Э. Варес [и др.] // Стоматология. - 2004. - Т. 83, №6. - С. 7576.
Стаття надшшла 25.05.2009 р.
Резюме
В статье представлено решение проблемы съемного протезирования при средних и больших дефектах зубных рядов у психически больных пациентов. Учитывая высокую степень атрофии альвеолярных отростков, протекание дегенеративных изменений в слизистой оболочке протезного поля, воспалительные процессы в твердых и мягких тканях протезного ложа, следует у этой категории пациентов применять особую конструкцию съемных протезов. Авторы предлагают комбинированный съемный протез и проводят клиническую апробацию предложенной конструкции.
Ключевые слова: полипропилен, съемный зубной протез, психически больные, атрофия альвеолярного отростка.
Summary
The possible solution of the problem of removable dentures application in case of middle and large denture defects at mentally sick patients is represented in the given article. A special construction of removable dentures should be used for this category of patients because of high degree of the alveolar bone atrophy,
the passing of degenerate changes of the mucous membrane and inflammatory processes of hard and soft tissues of prosthetic bed. The combined removable denture is suggested by the authors. Its clinical testing is still being conducted.
Key words: polypropylene, removable dentures, mentally sick patients, the alveolar bone atrophy.
0
20-29 neT
30-39
pOKiB
40-49
POKiB
50-59
POKiB
□ wiHKM DHOnOBiKM
60 pOKiB i CTapime
PHC 1. Po3nogrn ncHxiHHO XBOPHX 3a CTanro Ta BiKOM
Рис. 2. Запропонована конструкщя зшмного протеза
Таблиця 1
Визначення стшкосп кашляр1в (сек.) у психiчно хворих
№ групи Групи Показники Термши спостережень
до тиждень мюяць р1к два три
протез. роки роки
Хвор1, яю М 2.49 2.48 2.53 2.11 2.09 1.77
користуються
традицшними ±т 0.1 0.1 0.1 0.05 0.05 0.001
акриловими
I протезами Р 0.05 0.05 0.05 0.001 0.001 0.001
Р1 131.2 130.2 130.9 132.3 130.0 128.2
М 0.76 1.41 1.24 0.97 0.81 1.40
±т 0.76 1.41 1.24 0.97 0.81 1.40
II Хвор1, яю користуються Р 126.4 126.3 126.0 124.3 123.8 123.0
протезами, М 2.50 2.51 2.50 2.31 2.40 2.35
виготовленими
з полютиролу ±т 0.1 0.1 0.1 0.1 0.1 0.1
III Хвор1, яю Р 0.04 0.05 0.005 0.001 0.001 0.001
користуються протезами за розробленою нами ±т 2.50 2.51 2.50 2.31 2.40 2.35
Р 0.1 0.1 0.1 0.1 0.1 0.1
конструкщ ею Р1 0.04 0.05 0.005 0.001 0.001 0.001
Таблиця 2
Визначення проби Шшлера-Писарева на слизовш оболонщ порожнини рота у психiчно хворих протезонойУв /в од./
№ групи Групи спостережень Показ-ники Термши спостережень
до про тезування тиждень мюяць р1к два роки три роки
Хвор1, яю М 2.01 2.18 2.23 2.21 2.12 2.13
користуються
I звичайними акриловими протезами М±т Р 0.005 0.005 0.001 0.005 0.001 0.005 0.001 0.004 0.001 0.004 0.001
II Хвор1, яю користуються протезами 1з подшротден у Хвор1, яю М ±т Р 2.05 0.004 2.65 0.004 0.001 2.57 0.004 0.001 2.53 0.006 0.001 2.49 0.007 0.001 2.50 0.005 0.001
М 2.07 2.18 2.86 2.73 2.65 2.73
III користуються протезами за розробленою нами методикою ±т Р 0.005 0.005 0.001 0.005 0.001 0.005 0.001 0.005 0.001 0.006 0.001
