CC BY
19
13. Юлиш Е.И. Оптимизация лечения внебольничных пневмоний у детей с хламидофильной инфекцией и кандидозом дыхательных путей / Е.И. Юлиш, Л.С. Коринева // Врачебная практика. - 2007. - № 6(60). - С. 92-96.
14. Abdul Latiff A.H. The clinical significance of immunoglobulin A deficiency / A. H. Abdul Latiff, M. A. Kerr // Ann Clin Biochem. -Mar 2007. - 44. - P.131-139.
15. Gomes B.P. Microbiological examination of infected dental root canals / B.P. Gomes, E.T. Pinheiro, C.R. Gade-Neto // Oral Microbiol Immunol.- 2004.- Vol. 19, №2.-P. 71-76.
ОСОБЛИВОСТ1 М1СЦЕВОГО 1МУН1ТЕТУ ПРИ Р1ЗНИХ СПОСОБАХ Л1КУВАННЯ ХРОН1ЧНОГО ДЕСТРУКТИВНОГО ПЕР1ОДОНТИТУ Днестранський В. I.
Дослщження проведене за участю 62 пащенив з хрошчним деструктивним перюдонтитом, яю були роздшеш на двi групи. Пащентам першо! групи (19 чоловiк) було проведено лкування за традицiйною методикою, 42 хворим було проведено лжування за вдосконаленою нами методикою (у першш пiдгрупi (21 людина) лкування проводилося за традицiйною схемою з додаванням обробки кореневого каналу ликвидами для глибокого фторування, в другiй (21 людина) - за схемою першо! тдгрупи з додаванням ультразвуково! обробки силера безпосередньо в кореневому канал^. У уЫх пацiентiв окрiм традицiйних стоматолопчних показникiв визначався вмiст секреторного iмуноглобулiну А (^ А) i лiзоциму (перед лiкуванням i через тиждень пiсля лiкування) в слинi. Встановлено, що усi три використанi методи лжування ХДП призводять до достовiрного (р<0,05) зниження i нормалiзацi!' показниюв мiсцевого iмунiтету порожнини рота через 7 дшв пiсля лiкування (змют sIgA знижуеться в середньому в 2,3-3,0 разу; змют лiзоциму в 1,4-1,9 разу). На пiдставi результата кореляцiйного i факторного аналiзу отриманих даних встановлено, що найбшьш ефективним методом лкування ХДП е метод, при якому використовуеться як глибоке фторування кореневого каналу ликвидами, так i ультразвукова обробка силера безпосередньо в кореневому каналг
Ключовi слова: хрошчний деструктивний перiодонтит, мiсцевий iмунiтет, iмуноглобулiн, лiзоцим.
Стаття надiйшла 6.03.2015 р.
FEATURES OF LOCAL IMMUNITY AT DIFFERENT METHODS OF TREATMENT OF CHRONIC
DESTRUCTIVE APICAL PERIODONTITIS Dnistranskiy V. I.
The study was conducted with the participation of 62 patients (33 men and 29 women) with chronic destructive apical periodontitis, which were divided into two groups. Patients of the first group (19 persons) were treated apical periodontitis according to the traditional methods. The main group consisted of 42 patients divided into two subgroups (2A and 2B), which was treated apical periodontitis improved by our method. In subgroup 2a treatment of apical periodontitis was conducted according to the traditional scheme with the addition processing of the root canal liquids for deep fluoridation. In subgroup 2b treatment was carried out according to the scheme of the first sub-group with the addition of ultrasonic agitation of siler directly in the root canal. Analysis of the configuration of factor structures built on the basis of the investigated parameters, before treatment and after different types of treatment allowed to establish that the measure of the success of regeneration (PAI) after traditional treatment depends on the oral hygiene (HI) and sIgA content; after treatment according to the traditional scheme with the addition processing of the root canal liquids for deep fluoridation PAI depends only on the state of oral hygiene, but after treatment according to the traditional scheme with the addition processing of the root canal liquids for deep fluoridation and ultrasonic agitation of siler directly in the root canal PAI depends on the performance of local immunity of the oral cavity.
Key words: chronic destructive apical periodontitis, local immunity, immunoglobulin, lysozyme.
Рецензент Петрушанко Т.О.
УДК 616.311-02: 616.314-089
ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 КЛ1Н1КО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИК1В У ОС1Б, ЯКИМ ВИГОТОВЛЯЮТЬ БАЗИСИ ЗН1МНИХ ЗУБНИХ ПРОТЕЗ1В 13 Р1ЗНИХ КОНСТРУКЦ1ЙНИХ МАТЕР1АЛ1В
Проблема тдвищення ефективносп замщення дефек™ зубних рядiв зшмними конструкциями зубних протезiв залишаеться одшею iз актуальних в ктшщ ортопедично! стоматологи. Найпоширеншим способом вщновлення жувально! функцй зубо-щелепно! системи при значнш втрат зубiв е виготовлення зшмних пластинкових протезiв, бшьшють яких виготовляеться iз жорстким акриловим базисом. Мета: Порiвняльна характеристика клшко-лабораторних показниюв осiб, яким виготовляли зшмш конструкци зубних протезiв iз рiзних конструкцiйних матерiалiв. Незалежно вщ конструкцiйного матерiалу, з якого виготовлений зшмний зубний протез, у тканинах протезного ложа пащен™ спостерiгалися рiзного ступеня вираженост запально-деструктивнi змiни, у ротовш рiдинi - пiдвищений рiвень прозапальних iнтерлейкiнiв та пiдвищений стутнь дисбiозу. Ортопедичне лiкування частковими зшмними протезами, незалежно вщ використаного конструкцшного материалу, не усувае дисбiотичних змш у порожнинi рота. Особам, яким виготовляють знiмнi конструкцil зубних протезiв, незалежно вiд матерiалу, з якого вони виготовлеш, рекомендуеться проводити л^вально-профшактичш заходи для прискорення адаптацil до ортопедичних конструкцш.
Ключов! слова: зшмш зубш протези, кл1н1ко-лабораторн1 показники.
Проблема тдвищення ефективносп зам1щення дефект1в зубних ряд1в зн1мними конструкц1ями зубних иротез1в залишаеться одн1ею 1з актуальних в ктшщ ортопедично! стоматологИ [1, 2]. Найпоширеншим способом вщновлення жувально! функцп зубо-щелепно!
системи при значнш втрат зубiв е виготовлення знiмних пластинкових протезiв iз жорстким акриловим базисом. У 64 % пащенпв, яким виготовляють такi конструкцш зубних протезiв, пiд базисами останшх виникае патологiя слизово! оболонки рiзно! етюлогп. Акриловi пластмаси, з яких виготовляють базиси знiмних протезiв, спричиняють механiчну, хiмiко-токсичну, сенсибiлiзуючу, термоiзолюючу дда на слизову оболонку протезного ложа. Одним iз найбiльш суттевих недолшв акрилових пластмас е мiкропористiсть, що призводить до змiни кiлькiсного та яюсного складу мiкрофлори ротово! порожнини, виникненню дисбiозу [3, 4].
Останшм часом для виготовлення зубних протезiв стали використовувати бiологiчно нейтральнi термопласти - нейлон, полюксиметилен, полiпропилен, полiетилен, для яких характерна вiдсутнiсть залишкового мономера, токсичних чи алергiчних речовин, висока бюсумюшсть, що особливо актуально для пащенпв iз захворюваннями iмунно!, ендокринно!, нервово! системи, шлунково-кишкового тракту i пацiентiв iз алергiчним статусом.
Метою роботи було вивчення особливостей деяких клшшо-лабораторних показникiв у ошб, яким виготовляли частковы знiмнi конструкци зубних протезiв, iз рiзних конструкцшних матерiалiв.
Матерiал та методи дослщження. В залежностi вiд обрано! конструкци i матерiалу виготовлення протеза пащенти були роздiленi на 4 групи: до першо! увiйшли особи, яким виготовляли частковi знiмнi пластинковi протези (ЧЗПП), базис яких виготовлений iз акрилово! пластмаси «Фторакс» (10 ошб), до друго! - особи, яким виготовляли ЧЗПП iз нейлоновим базисом «Флексипласт» (10 осiб), до третьо! - особи, яким виготовляли частковi знiмнi протези iз литим ацеталовим каркасом «Бiо Дентопласт» iз акриловим базисом «Фторакс» (9 ошб), до четверто! -пацiенти, яким виготовляли частковi знiмнi протези iз литим ацеталовим каркасом i базисом «Бю Дентопласт» (10 осiб). Усiм обстеженим не застосовували шяко! медикаментозно! корекци.
Визначення рiвня прозапальних iнтерлейкiнiв у ротовш рiдинi пацiентiв проводили методом iмуноферментного аналiзу, використовуючи тест-системи для кшьюсного визначення iнтерлейкiнiв (тов. Укрмедсервю, м.Донецьк, Укра!на).
Ступiнь дисбiзу визначали за методикою Левицького А.П.
Результати дослщження та Тх обговорення. Порiвняльний аналiз отриманих результатiв оцiнки стану тканин протезного ложа показав його залежшсть вщ виду застосованого конструкцшного матерiалу.
Так, у першiй груш обстежених, де ЧЗПП були виготовлеш iз акрилово! пластмаси «Фторакс» вщмшний стан тканин протезного ложа становив вщповщно до 5, 15 та 30 доби спостереження - 0%, 10% та 20% осiб.
Найбшьш позитивна оцшка стану тканин протезного ложа спостерналася у пацiентiв П-о! i ГУ-о! груп, що, очевидно, пов'язане iз вiдсутнiстю метилового ефiру метакрилово! кислоти у складi конструкцшних матерiалiв, який е токсичними для слизово! оболонки порожнини рота, особливо у першi дш пiсля введення протезiв до ротово! порожнини.
Але, незважаючи на цей факт, у ошб, яким були виготовленi зшмш зубнi протези iз конструкцiйних матерiалiв «Флексипласт» (II група) i «Бю Дентопласт» (IV група) у першi 5 дiб у 10-11% визначався незадовшьний стан слизово! оболонки тканин протезного ложа. На основi проведених нами експериментальних дослщжень та клшчних спостережень можна стверджувати, що конструкцшш матерiали «Флексипласт» та «Бiо Дентопласт» можуть негативно впливати на слизову оболонку тканин протезного ложа, але значно менше у порiвняннi iз акриловою пластмасою «Фторакс», при використанш яко! незадовiльний стан тканин протезного ложа сягав майже 30% випадюв.
Нами дослiджений вмiст прозапальних цитоюшв 1Ь-1р та ФНП-а у ротовш рщиш осiб дослiджувaних груп до ортопедичного лiкування та через 7, 14 та 30 дiб вщ початку користування протезами. Показники вмюту 1Ь-1р та ФНП-а в рiзнi термiни пiсля виготовлення часткових зшмних протезiв, базис яких був виготовлений iз рiзних конструкцiйних мaтерiaлiв («Фторакс», «Флексипласт» та «Бю Дентопласт»), представлеш в табл. 1. 1з даних, наведених у таблищ, видно, що вихщний рiвень прозапальних iнтерлейкiнiв 1Ь-1р та ФНП-а у ротовiй рщиш пaцiентiв усiх дослiджувaних груп був майже на однаковому рiвнi. Через 7 дiб вiд початку користування ЧЗП картина змшювалася, але була виявлена ч^ка зaкономiрнiсть - у вшх групах рiзко пiдвищувaвся рiвень дослiджувaних покaзникiв, що вказувало на подразнюючу дiю мaтерiaлiв, iз яких виготовлеш протези, на слизову оболонку тканин протезного ложа. Рiвень штерлейюшв у II i IV групах був нижчим порiвняно iз Ью групою спостереження у 1,3 та у 1,55 рази вщповщно.
Таблиця 1
Динамжа вмкту цитокчшв 1Ь-1р та ФНП-а у ротовiй р1дин1 осiб, якi користуються частковими зшмними протезами, виготовленими iз рiзних конструкцiйних матерiалiв
Матершл протеза
Дослщжуваний цитокш (пг/мл)
До проте-зування
(пг/мл)
Через 7
Л1б
Через 15 д1б
Через 30 д1б
До проте зуваня
ФНП-а (пг/мл)
Через 7 д16
Через 15 д1б
Через 30 д1б
I група «Фторакс»
52,8± 2,6
197,7±1, 3*
137,0±6,
7*
78,7±3,2 *
23,1± 1,3
61,8± 4,4*
58,7± 3,8*
50,4± 2,0*
II група «Флексипласт»
54,9± 2,8
152,5±8, 4*
90,3± 4,1*
69,1±2,5 *
26,4± 2,0
43,3± 2,3*
34,4± 1,8
30,5± 2,7
III група «Ко Дентопласт+ Фторакс»
58,4± 4,4
167,1±6, 0*
107,3±7, 1*
74,4±4,5
23,8± 1,5
58,3± 3,0*
51,2± 3,3 *
40,2± 2,6*
IУ група («Ко Дентопласт»)
51,6± 2,4
127,3±5, 3*
82,5± 2,9*
62,3± 2,6
25,8± 2,0
40,7± 2,3*
38,9± 3,2*
32,4± 3,1
*
Примака : * - достовфшсть рпнищ у показниках 1з результатами до початку користування протезами (р<0,05)
Через 14 дiб рiвень цитоюшв у дослiджувaних групах продовжував знижуватися, залишаючись ще на достатньо високому рiвнi, але у I-й груш вш у 1,5-1,7 рaзiв був вищим у порiвняннi з II i IV групами. I лише через 30 дiб рiвень Ш-1Р та ФНП-а у РР пащенпв наближався, але не сягав вихщного рiвня, залишаючись у I-й груш хворих у 1,5 рази вище вихiдного рiвня.
Отже, на основi проведених дослiджень можна стверджувати, що незалежно вiд конструкцiйного мaтерiaлу, з якого виготовлений зшмний зубний протез, у ротовш рiдинi осiб, яю користуються протезами, особливо на 7-14 добу спостернаеться пiдвищений рiвень штерлейюшв, що вказуе на нaявнiсть запального процесу в слизовiй оболонцi тканин протезного ложа, викликаного складовими мaтерiaлiв, з яких виготовленi ортопедичнi конструкци та безпосередньою дiею самого протеза, як сильного подразнюючого фактора,що приводить до зниження iмунологiчно! реaктивностi оргашзму, i , як нaслiдок, до шдвищення рiвня цитокiнiв.
Вивчення стутню дисбiозу у осiб дослiджувaних груп показало, що до протезування СД ротово! порожнини був пiдвищеним у вiх пaцiентiв у порiвняннi з контролем у 2-3 рази, що вказувало на пригшчешсть мiсцевих захисних фaкторiв СОПР (табл.2).
Таблиця 2
Стушнь дисбiозу ротовот порожнини у оаб, що користуються знiмними зубними протезами,
виготовленими iз рiзних конструкцшних матерiалiв
Матер1ал, 1з Дослщжуваш показники
якого Термш дослщження Активн1сть Вщносна Актив-шсть В1дно-снa
виготовлении лпоциму активн1сть уреази (мкмоль/ aктив-нlсть СД
протез (од/мл) л1зоциму хв.л.) уреази
Контроль (здоров^ 0,024±0,003 1 1,88 1 1
Iгрупа До протезування 0,018±0,003 0,75 4,2±0,3 2,23 2,97
«Фторакс» Через 7 д1б 0,017±0,001 0,70 4,1±0,2 2,18 3,1
Через 30 д1б 0,020±0,002 0,83 4,0±0,4 2,12 2,55
II група До протезування 0,018±0,003 0,78 4,19±0,5 2,3 2,94
«Флекси- Через 7 д1б 0,020±0,002 0,83 4,2±0,3 1,96 2,36
пласт» Через 30 д1б 0,021±0,002 0,87 4,2±0,3 1,91 2,19
III група «Ко До протезування 0,020±0,001 0,83 4,2±0,3 2,18 2,6
Дентопласт+ Через 7 д1б 0,021±0,001 0,87 4,2±0,3 2,18 2,5
Фторакс» Через 30 д1б 0,021±0,001 0,91 4,2±0,3 2,02 2,19
ГУ група «Ко До протезування 0,019±0,002 0,79 4,2±0,3 2,23 2,82
Дентопласт» Через 7 д1б 0,021±0,001 0,88 4,2±0,3 2,12 2,41
Через 30 д1б 0,023±0,001 0,95 4,2±0,3 1,96 2,06
Анaлiзуючи табл.2., можна зробити висновок, що, незалежно вщ виду конструкцшного мaтерiaлу в усiх групах СД був шдвищеним на 7-му добу у 2,2 - 2,9 рaзiв порiвняно iз контролем. На 30 добу вщ початку користування протезами СД проявив тенденщю до зниження, але не сягав нормальних величин в жоднш групi. У Ьй групi пaцiентiв, яким виготовляли ЧЗПП iз акрилово! пластмаси «Фторакс», СД був декшька вищим, але щ значення були недостовiрними (р>0,05).
Таким чином, ортопедичне лiкувaння ЧЗП, незалежно вщ конструкцiйного мaтерiaлу, з якого виготовлений протез, не усувае дисбютичних змш у порожнинi рота, хоча на 30 добу вщ початку користування протезами у П-й i IV-й групах рiвень його був дещо нижчим у порiвняннi iз iншими групами.
1. Стан тканин протезного ложа у ос1б ¡з частковими зшмними протезами залежить вщ виду застосованого конструкцшного матер1алу. Найг1рш1 показники виявили у ос1б, базис протеза яким був виготовлений ¡з акрилово! пластмаси «Фторакс».
2. Незалежно в1д конструкцшного матер1алу, з якого виготовлений зшмний зубний протез, у ротовш рщиш ос1б, особливо на 7-14 добу спостерпаеться шдвищений р1вень прозапальних штерлейюшв, що вказуе на наявшсть запального процесу в слизовш оболонщ тканин протезного ложа, викликаного складовими матер1ал1в, з яких виготовлеш ортопедичш конструкцп та безпосередньою д1ею самого протеза, як сильного подразника, що приводить до зниження !мунолопчно! реактивносп оргашзму, ^ як наслщок, до шдвищення р1вня цитоюшв.
3. Ортопедичне лшування частковими зшмними протезами, незалежно вщ конструкцшного матер!алу, з якого вин виготовлений, не усувае дисбютичних змш у порожниш рота, хоча на 30 добу вщ початку користування протезами у 11-й i 1У-й групах р!вень його був дещо нижчим у пор!внянш ¡з шшими групами.
4. Особам, яким виготовляють зшмш конструкцп зубних протез!в, незалежно в1д матер!алу, з якого вони виготовлеш, рекомендуеться проводити лiкувально-профiлактичнi заходи для прискорення адаптацп до ортопедичних конструкц1й.
1. Волосовець Т. М. Лжування травматичних уражень слизово! оболонки порожнини рота при тдготовщ зубних ряд1в до протезування та в перюд адаптацi! до зубних протезiв / Т. М. Волосовець, О. М. Дорошенко // Укра!нський стоматолопчний альманах. - 2002. - № 6. - С. 17-19.
2. Дорошенко О. М. Фармакокорекщя патолопчних змш слизово! оболонки протезного ложа в перюд адаптацп до зшмних протезiв / О.М. Дорошенко // Матерiали III (Х) з'!зду АСУ. - Полтава, -2008. - С. 374-375.
3. Дорошенко О. М. Вплив гелю «Комфорт» на стутнь дисбюзу ротово! порожнини в перюд адаптацп до зшмних протезiв / О. М. Дорошенко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2011. - Вип.1. - С. 243-246.
4. Левицкий А.П. Физиологическая микробная система полости рта / А.П. Левицкий // Вюник стоматологи. - 2007. - № 1. - С. 7-10.
НЕКОТОРЫЕ ОСОБЕННОСТИ КЛИНИКО-ЛАБОРАТОРНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ У ЛИЦ, КОТОРЫМ ИЗГОТАВЛИВАЮТ БАЗИСЫ СЪЕМНЫХ ЗУБНЫХ ПРОТЕЗОВ ИЗ РАЗЛИЧНЫХ КОНСТРУКЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ Дорошенко Е.Н., Волосовець Т.Н., Дорошенко М.В. Проблема повышения эффективности замещения дефектов зубных рядов съемными конструкциями зубных протезов остается одной из актуальных в клинике ортопедической стоматологии. Распространенным способом восстановления жевательной функции зубочелюстной системы при значительной потере зубов является изготовление съемных пластиночных протезов, в большинстве случав -с жестким акриловым базисом. Цель: Сравнительная характеристика клинико-лабораторных показателей лиц, которым изготавливали съемные конструкции зубных протезов из различных конструкт-ционных материалов - акриловой пластмассы "Фторакс" (Украина), нейлона «Флексипласт» («Бредент», Германия) и ацетала «Био Дентопласт» («Бредент», Германия). Независимо от конструкционного материала, из которого изготовлен съемный зубной протез, в тканях протезного ложа пациентов наблюдались различной степени выраженности воспалительно-деструктивные изменения, в ротовой жидкости - повышенный уровень провоспалительных интерлейкинов и повышенный степень дисбиоза. Ортопедическое лечение частичными съемными протезами, независимо от используемого конструкционного материала, не устраняет дисбиотических изменений в полости рта. Лицам, которым изготавливают съемные конструкции зубных протезов, независимо от материала изготовления, рекомендуется проводить лечебно-профилактические мероприятия для ускорения адаптации к ортопедических конструкций.
Ключевые слова: съемные зубные протезы, клинико-лабораторные показатели.
Стаття надшшла 8.03.2015 р.
SOME FEATURES OF CLINICAL AND LABORATORY PARAMETERS IN PATIENTS
WHO PRODUCE BASES OF REMOVABLE DENTURES WITH DIFFERENT STRUCTURAL MATERIALS Doroshenko O., Volosovets T., Doroshenko М.
Problem efficiency replacement dentition defect structures removable dentures is one of the urgent clinic in prosthetic dentistry. The most common way to restore chewing function dentoalveolar system with considerable loss of teeth is prostheses, most of which is made of tough acrylic base. Purpose: Comparative characteristics of clinical and laboratory characteristics of persons who made removable denture construction of various construction materials - acrylic plastic "Ftoraks" (Ukraine), nylon "Fleksyplast" ("Bredent", Germany) and acetal "Bio Dentoplast" ("Bredent" Germany). Regardless of the material of construction material of dentures, prosthetic bed tissues in patients experienced varying degrees of severity of inflammatory and destructive changes in oral fluid -elevated levels of pro-inflammatory interleukins and increased the degree of dysbiosis. Orthodontic treatment of partial dentures, regardless of the material used structural, not eliminate dysbiotic changes in the mouth. Persons who made removable dentures design, regardless of the material from which they are made, recommended treatment and preventive measures for adaptation to orthopedic structures.
Key words: dentures, clinical and laboratory parameters.
Рецензент Аветиков Д. С.
