CC BY
106
УДК: 616.314-76-071
Шульженко О.Ю., Силенко Ю.1., Ткаченко 1.М.
КЛ1Н1КО-ФУНКЦ1ОНАЛЬНА ОЦ1НКА СТАНУ ТКАНИН ПРОТЕЗНОГО ЛОЖА В Р1ЗН1 ТЕРМ1НИ КОРИСТУВАННЯ ЧАСТКОВИМИ ЗН1МНИМИ ПРОТЕЗАМИ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
У данш cmammi розглянуто клiнiко-функцiональна оцнка стану тканин протезного ложа у хворих з кнцевими дефектами зубного ряду, у р'зн'! термiни користування частковими знiмними протезами рiзних конструк^й з рiзних базисних матерiалiв. Розглянутi результати взаемод'й зн1'мних протез'т з функцональними елементами зубощелепного апарату та швидк'ють адаптацИ до рiзних вид'т часткових зн1'мних протез'т. Ключов1 слова: протезне ложе, зм1нн1 протези
Лкування хворих i3 частковою втратою 3y6iB залишаеться гострою медичною, со^альною та економiчною проблемою в нашш державу i особливо актуальним IT аспектом е значна частина па^енпв з незамщеними дефектами зубних рядiв, що створюе передумови для розвитку вторинних деформацш зубо-щелепного апарату [1].
Втрата зубiв призводить до порушення жування, що впливае на якють харчування людини, стан шлунково-кишкового тракту та всього оргашзму [2].
Саме тому, пошук шляхiв виршення проблем лiкування хворих з вторинною аден^ею за допомогою зшмних протезiв з рiзних базисних матерiалiв е актуальним.
Метою нашого дослщження стала клiнiчна оцiнка стану тканин протезного ложа, визначення жувальноТ ефективност та ступеню атрофп тканин протезного ложа в групах па^етчв в рiзнi термiни пiсля протезування частковими зшмними протезами, що виготовленi з рiзних базисних матерiалiв.
Матерiали та методи
Для дослщження були в^браш чоловки та жiнки вiком вщ 35 до 75 рокiв з дефектами зубних рядiв верхньоТ та нижньоТ щелеп I та II класу за Кенедi без загальноТ патологи, зубнi ряди яких були вщновлеш за допомогою часткових зшмних протезiв. Вiдповiдно до матерiалiв та методiв виготовлення пацiентiв з частковими зшмними протезами розподтили на три групи: па^енти з частковими зшмними пластинковими протезами, базис яких виготовлений з стоматолопчноТ пластмаси «Фторакс», виробник АТ СТОМА, УкраТна (I група), бюгельними протезами з металевим каркасом, виготовленим з стоматолопчного сплаву «Remanium 380+», виробник «Дентаурум», Нiмеччина (II група) та бюгельними протезами з каркасом iз полюксиметилену «Bio Dentaplast», виробник термопластiв фiрма «Бредент», Ымеччина (III група), контрольну групу склали здоровi пацiенти з iнтактним зубним рядом .
Для об'ективноТ порiвняльноТ оцiнки
протезування знiмними протезами, визначення запалення слизовоТ оболонки протезного ложа в результат взаемодп з базисами часткових зшмних протезiв використовували розчин Шиллера-Писарева. Фарбування слизовоТ оболонки проводили з метою оцшки площi ураження, яку вимiрювали на мiлiметровому кошювальному паперi, а також з метою пщвищення точностi корекцiТ дiлянок базиав протезiв при механiчнiй дй". Патолопчну рухомiсть зубiв (при ТТ наявносп) оцiнювали за Д.А.Ентiним [3].
Об'ем атрофп тканин протезного ложа в рiзнi термiни користування протезами визначали за такою методикою запропонованою М.В. Хребор [4]. Спостереження за групами хворих проводились в рiзнi термши користування зшмними протезами: через 24 години пюля накладання, через 1 мюяць та через 6 мюя^в.
Жувальну ефективнють визначали за допомогою функцюнальноТ жувальноТ проби за 1.С. Рубiновим [5].
Клiнiчну оцiнку стану тканин протезного ложа та якост протезування частковими зшмними протезами, як виготовлялися з рiзних базисних матерiалiв та мали рiзнi конструкцiТ, проводили через добу, 7 дшв, 1 мюяць, 6 мюя^в та 1 рк пiсля накладання протезiв. При цьому враховували стан пародонту опорних зубiв, наявнють запальних процесiв у слизовш оболонцi (ознаки гiперемiТ, набряку), ступшь фiксацiТ протезiв, необхiднiсть корекцп, ступiнь атрофiТ тканин протезного ложа.
Результати до^дження
Пiд час користування зшмними протезами рiзних конструкцiй 41% (31 особа) па^ен^в у вах групах хворих скаржилися на бть пiд базисом протеза, неможливiсть тривалого користування протезом. При об'ективному обстеженш у них було виявлено обмежеш вогнища запалення в окремих дтянках протезного ложа: пперемш, набряк, ерозп розмiром до 1 см2, що пов'язано з травмуванням слизовоТ оболонки з базисами часткових зшмних протезiв.
Це значною мiрою сприяло подовженню
термов адаптацп до зшмних npoTe3iB, збтьшенню кiлькостi корекцiй, пришвидшеному розвитку атр0фiчних 3MiH слизовоТ оболонки та кютковоТ тканини протезного ложа.
Як показали нашi дослiдження через добу, в I
KniHi4Hi показники в oci6,
груш хворих, пюля накладання часткових зшмних пластинкових протезiв корекцiТ протезiв потребували 18 чоловiк (72%), через 7 дшв корекцiю провели у 12 оаб (40%)
Таблиця 1
що користувалися pi3HUMU видами часткових зшмних протез'в
Показники, що вивчались Статистичш показники 1 група - протезування частковими зшмними пластинковими протезами (n=25) 2 група - протезування бюгельними протезами з металевим каркасом (n=25) 3 група - протезування бюгельними протезами з каркасом iз термопласт (n=25)
1 доба 7 дшв 1 мюяць 6 мюяцв 1 |Ж 1 доба 7 дшв 1 мюяць 6 мюяцв 1 рш 1 доба 7 дшв 1 мюяць 6 мюяцв 1 рш
Ктьюсть корекцш М (%) 18 (72%) 12 (48%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 7 (28%) 4 (16%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 6 (24%) 3 (12%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%)
Проба Ш-П, запалення СО до 1см2 М (%) 15 (60%) 20 (80%) 5 (20%) 0 (0%) 0 (0%) 7 (28%) 9 (36%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 6 (24%) 8 (32%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%)
Проба Ш-П, запалення СО понад1см2 М (%) 2 (8%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 1 (4%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%) 0 (0%)
Проба Шиллера-Писарева в цш груш через 24 години шсля накладання пластинкових протезiв була слабко позитивною (+) (запалення слизовоТ оболонки до 1 см2) у 15 па^етчв (60%), позитивною (++) (запалення слизовоТ оболонки понад 1 см2) у 2 па^енпв (8%).
Через 7 дшв незначне запалення локалiзованих дтянок слизовоТ оболонки визначали у 20 оаб (80%). Через 1 мюяць користування пластинковими протезами 5 чоловк (20%) мали незначне запалення локалiзованих дтянок слизовоТ оболонки протезного ложа. Через 6 мюя^в пюля накладання пластинкових протезiв проба Шиллера-Писарева була негативною у вах па^енпв першоТ групи.
Через добу пюля накладання бюгельних протезiв з металевим каркасом (II група), корекцп протезiв потребували 7 чоловк (28%), через 7 днiв корекцш проводили - у 4 осiб (16%). Пщ час проведення проби Шиллера -Писарева через добу пюля накладання бюгельних протезiв з металевим каркасом виявлене незначне запалення локалiзованих дтянок слизовоТ оболонки (+) у 7 па^енпв (28%), значне запалення локалiзованих дтянок 2
до 2 см (++) спостер^али в одному випадку (4 %).
В результат проведених дослщжень встанов-лено, що у хворих II групи через 7 дшв користування бюгельними протезами незначне запалення окремих дтянок слизовоТ оболонки спостер^алося у 9 оаб (36%).
Через 1 та 6 мюя^в користування бюгельними протезами з металевим каркасом запалення слизовоТ оболонки шд базисом протеза не було.
У груш па^ен^в, протезованих бюгельними протезами з каркасом iз термопласпв (III група), через добу пюля накладання корекцп протезiв потребували 6 чоловк (24%), через 7 дшв
корекцш - 3 оаб (12%).
Проба Шиллера-Писарева в цш груш через 24 години пюля накладання протезiв показала незначне запалення локалiзованих дтянок слизовоТ оболонки (+) у 6 па^ен^в (24%). При цьому в жодного хворого не визначено
2
запалення локалiзованих дтянок до 2 см .
У па^ен^в III групи через 7 дшв користування бюгельними протезами з каркасом iз термопласпв незначне запалення окремих дтянок слизовоТ оболонки спостер^алося у 8 па^етчв (32%).
Через 1 та 6 мюя^в користування бюгельними протезами каркасом iз термопласпв в III груш па^етчв, запалення слизовоТ оболонки шд базисом протеза не визначалося.
Визначення ефективност жування в I груш па^етчв виявили, що через добу пюля накладання часткових зшмних пластинкових протезiв вона становила 73,2%. А через 7 дшв цей показник в I груш досяг 84,4%.
Що стосуеться визначення жувальноТ ефективност бюгельних протезiв з металевим каркасом, то через добу пюля накладання в II груш вона складала 81,3% На 7 день пюля протезування цей показник досяг 93,4%. Жувальна ефективнють у па^етчв III групи запротезованих бюгельними протезами з каркасом iз термопласпв за добу користування протезами складала 82,4%. На 7 день користування протезами, цей показник складав 94,2%.
Визначення ступеня атрофп тканин протезного ложа показало, що через 1 мюяць користування частковими зшмними
пластинковими протезами у па^ен^в I групи атрофiчнi змши були не достовiрними. Через 6 мюя^в атрофiя тканин протезного ложа становла 1,62%, вщ початкового об'ему тканин протезного ложа.
Атрофiя тканин протезного ложа у па^етчв II
групи, що користувалися бюгельними протезами з металевим каркасом, через 1 мюяць користування була м^мальною i недостовiрною. Через 6 мiсяцiв користування протезами цей показник складав 1,47%, вщ початкового об'ему тканин протезного ложа.
При визначенн атрофп тканин протезного ложа у Ill груш па^етчв, що користувлися бюгельними протезами з каркасом iз термопласпв, через 1 мюяць пюля накладання протезiв атрофiя тканин протезного ложа була також недостовiрною. Через 6 мiсяцiв показник атрофп складав 1,4%, вiд початкового об'ему тканин протезного ложа. Як показало наше дослщження, показники атрофп тканин протезного ложа у вах групах па^етчв через 1 мюяць пюля накладання протезiв не були достовiрними.
Висновок
Результатами клшко-лабораторних
дослщжень доведено, що пiсля проведеного лкування хворих з дефектами зубного ряду I та II класу за Кенед^ частковими знiмними протезами, найменше пацiентiв, що потребували корекцп на першу добу пюля Тх накладання, виявлен у групi пацiентiв з полюксиметиленовими бюгельними протезами.
Запалення слизовоТ оболонки пiд базисами часткових зымних протезiв було найменше виражене у хворих, що користуються бюгельними протезами, що свщчить про кращу адаптацш тканин протезного ложа до даних ортопедичних конструкцш.
При визначеннi жувальноТ ефективностi та ступеню атрофiТ тканин протезного ложа у па^енпв, як користувалися рiзними видами знiмних протезiв, встановлено, що найвищий вiдсоток вщновлення жувальноТ ефективностi за пробою Рубшова спостерiгаеться у хворих на сьому добу пюля накладання бюгельних протезiв з полiоксиметиленовим та металiчним каркасом. Атрофiя тканин протезного ложа через шють мiсяцiв пiсля накладання протезiв також була найменш вираженою у хворих з бюгельними протезами з полюксиметиленовим та металiчним каркасами, що свщчило про кращу адаптацiю тканин зубощелепного апарату до цих ортопедичних конструкцш [6].
Лтература
1. Заблоцький Я.В. Поширенють та структура дефекпв зубних рядiв у населення м. Львова та Львiвсько''' областi / Я.В. Заблоцький, Н.М. Дидик // Вюник стоматологи, 2005. - №4. -С.77-86.
2. Цимбалистов А.В. Оценка адаптивних возможностей больных с патологией зубочелюстного аппарата различного генеза /А.В. Цимбалистов, Т.А. Лопушанская, Ю.А. Гуторов [и др.] // Актуальные проблемы стоматологии: Мат. всерос. науч.- практ. конф. 22-25 апр. 2008 г. - М., 2008. - С.148-149.
3. Бусло А.М. Оптимiзацiя комплексного лкування хворих на хрошчний генералiзований пародонтит з використанням пнпвостеопластики та полтептидних препарат: автореф. дис. на здобуття. наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» / А.М. Бусло. - Полтава, 2007. - 19 с.
4. Хребор М.В. Клшко-патогенетичш аспекти ортопедичного стоматолопчного лкування учасниюв лшвщацм наслщив авари на ЧАЕС : дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец.
14.00.22 «Стоматолопя» / М.В. Хребор. - Полтава, 1999. - 157 с.
5. Король М.Д. Функцюнальна дiаmостика в ортопедичнш стоматологи / М.Д. Король, Ю.1. Силенко, М.Ю. Жукова [та ш.]. - Навч. поЫбник. - Полтава, 1995. - 24 с.
6. Шульженко О.Ю. Клшко-патогенетичне обфунтування лiкування хворих з вторинною адентieю за допомогою знiмних протезiв iз рiзних базисних матерiалiв : дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.00.22 «Стоматолопя» / М.В. Хребор. — Полтава, 2013. — 151 с.
Реферат
КЛИНИКО-ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ТКАНЕЙ ПРОТЕЗНОГО ЛОЖЕ В РАЗНЫЕ ТЕРМИНЫ ПОЛЬЗОВАНИЯ ЧАСТИЧНЫМИ СЬЕМНЫМИ ПРОТЕЗАМИ Шульженко А.Ю., Силенко Ю.И., Ткаченко И.М. Ключевые слова: протезное ложе, съемные протезы
В данной статье представлена клинико-функциональная оценка состояния тканей протезного ложе у больных с концевыми дефектами зубного ряда в разные сроки пользования частичными съемными протезами различных конструкций из различных базисных материалов. Рассмотрены результаты взаимодействия съемных протезов с функциональными элементами зубочелюстного аппарата и скорость адаптации к различным видам частичных съемных протезов.
Summary
CLINICAL AND FUNCTIONAL ASSESSMENT OF TISSUE PROSTHETIC BED AT DIFFERENT TIME INTERVALS OF WEARING PARTIAL REMOVABLE DENTURES Shulzhenko O.Yu., Sylenko Yu.I., Tkachenko I.M.
Key words: prosthetic bed, partial removable dentures, clasp dentures, inflammation, masticatory efficiency.
The article presents the clinical and functional assessment of prosthetic bed tissues in patients with dentition defects in different time intervals of wearing partial removable dentures made of various basis materials. We discussed the results of interaction between the removable dentures, functional elements of dentomaxillary apparatus, and the rate of adaptation to partial dentures of different types.
