CC BY
16
© Девдера О.1., Нщзельський М.Я., Цебржинський О.1. УДК: 616.314-76-77:615.28
ЕФЕКТИВН1СТЬ ОЧИЩЕНИЯ I ДЕЗИНФЕКЦ1Я ЗУБНИХ ПР0ТЕ31В В КЛ1Н1ЧНИХ УМОВАХ
Девдера О.1., Н{дзельський М.Я., Цебржинський О.1.
Луганський державний медичний уыверситет, м. Луганськ, Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академ1я» м. Полтава МиколаТвський державний уыверситет ¡м. В.А. Сухомлинського м. МиколаТв
Полученные данные свидетельствуют, что с увеличением сроков пользования съемными протезами, изготовленными из акриловых пластмасс, их гигиеническое состояние заметно ухудшается. Ежедневное использование 2% анионактивного водного раствора лауритсульфата, на протяжении 30 дней свидетельствуют о его высокой дезадгезивной активности. Разработан эффективный режим дезинфекции зубных протезов 2% анионактивным водным раствором лауритсульфата натрия при котором число обсеменения бактериями значительно сокращается.
Ключевые слова: дезинфекция, детергент, съемные зубные протезы.
Проблема дезинфекци зубних протезю виникла на початку 70 рогав в KiHqi минулого стол1ття [1,2]. За цей nepiofl було запропоновано значна ктькють засобв [3,4,5,6,7,8,9,10]. Недолк Тх закпючаеться в тому, що вони недостатньо впливають на мкрооргашзми в важкодоступних MicTax протезу. Ефективнють ix по-нижуеться ¡з-за наявност1 на протезах органмного шару [11], а в1дсутн1сть дезадгезивних властивостей запропонованих засобв спонукае лкарв рекоменду-вати механмну очистку протезю. Основну роль в утворенж зубного нальоту выводиться наявност1 на протезах ретенцшних пункпв та шороховатост1, що на думку Н.П. Сисоева (1991) [12] знаходиться в прямш залежное^ вщ якост1 полфовки протезю. Покращенню пгюнмного стану протезу в сучасних умовах мае 2 напрямки: 1-удосконалення матер^лв, яю застосо-вуються при виготовлены протезю, 2-розробка ririeHi-чних засобв очистки протезю.
3 ц1ею метою нами дослщжено 2% анюнактивний водний розчин лауритсульфату натр1ю (CH2(CH2)1oCH2SO3Na) для виявлення його дезадге-зивного ефекту в вщношены зубних вщкпадень на базиснш пластмаа та дезинфкуючу д1ю по знешко-дженню MiKpoopraHi3MiB протезю. Для порвняльноТ оцЫки паралельно нами були вивчеы ефективнють ¡ншоТ речовини-ЛакалутДент (arcam GmbH, Обер-карх, ЬПмеччина).
Детергенти - це синтетичш речовини, яю володь ють високою поверхневою активнютю, дезинфкуючою i розчинюючою дюю органнних сполук. В водних роз-чинах детергентв, завдяки силам мжмолекулярного протягування, проходить асоц1ац1я молекул з утво-ренням мщел. МЩелярним розчинам властив1 пщви-щення розчинност1 вуглеводнв, а також здатнють ви-мивання органнних речовин у воды розчини. Висока поверхнева активнють спонукае ix до розчину бтюв, ninoTfliB, каротиноТд1в, а також здатнють викпикати дисоц1ац1ю бткових комплекса, ¡нактивувати Bipycn, бактер1альш токсини, викпикати гемолЬ завдяки по-тужнш бактерицидна дм вони широко застосовуються для приготування дезинфкуючих i бактерюцидних npenapaTiB. Таким чином, запропонований cnociö очи-
стки протезв обфунтований на здатност1 детергентв волод^и дезинфкуючою \ розчинною дюю.
Матер1али та методи досл1дження
3 метою вивчення клЫмного ефекту 2% анюнак-тивного водного розчину лауритсульфату натр1ю нами дослщжено 81 зшмний протез у 52 пацюнтв серед яких було 28 жЫок та 24 чоловка. Вк пацюнтв 48-65 рогав. Пгюнмний ¡ндекс скпадав 0,4±0,12. Термш ко-ристування протезами вщ 2 до 6 рогав. 31 слю пацюн-тю 36 ¡з них регулярного застосовували для чищення протезю зубш пасти, туалетне мило. В окремих випа-дках у частини протезоноспв на протезах спостер1га-лись зубы вщкпадення. Тому перед початком кпУч-них спостережень стар1 протези ретельно полфува-лись, а в ¡нших випадках виготовлялись новг Пацюн-тю було роздтено на дв1 групи за способом очищения протезю. Першм грут пацюнтв рекомендували кори-стуватись комерцшним засобом „ЛакалутДент" (агсат ОтЬ.И.Оберкарх, ¡-¡¡меччина), другш груп1 пацюнтв рекомендували занурювати протези в 2 % анюнактивний водний розчин лауритсульфат натр1ю. Експози-цт у вах випадках, складала 30 хвилин. Огляд про-водився через 7, 30 д1б. Контроль пгюнмного стану протезу проводили за допомогою 1ндекса пгюни Н.1. БернадцькоТ (1999) [13].
Результати та 1х обговорення
При огляд1 зымних протезв у пацюнтв, яга регулярно проводять догляд за протезами ¡ндекс пгюни в середньому скпадав 0,4±0,05%. При термУ користу-вання протезами 2 роки. У ¡нших пацюнтв пгюнмний ¡ндекс скпадав 0,85±0,03%. ТермЫ користування протезами в ц1еТ групи був в середньому 5,8±1,3 року. Необхщно вщм1тити, що на протезах були виявлена тгментацт та покрик вони м'яким нальотом.
Отримаш результати свщчать, що ¡з збтьшенням термЫу користування протезами Тх г1г1ен1чний стан значно попршуеться, не дивлячись на те, що пацюнти проводили догляд за протезами. Пюля ретельноТ ме-ханмноТ обробки цих протезю \ роздтення Тх на групи по виду очищаючоТ речовини через 7 \ 30 д1б повторно виявляли г1г1ен1чний ¡ндекс. При регулярному викори-
Том 12, №5-6, 2008 piK
станш очищаючого комерцшного засобу „Лакалут-Дент" (arcam Gmb.H.06epKapx, ЬПмеччина) на 7 добу щтьних зубних вщкладень не виявлено, однак у 3 пацюнтв на внутршнш поверхн1 протезу утворився м'який слизький нал1т. Ппенмний ¡ндекс у цюТ групи пацюнтв визначався в межах, 0,19±0,04. При засто-суванн1 2% анюнактивного водного розчину лауритсу-льфат натр1ю ппенмний ¡ндекс склав 0,20±0,05.
На 30 добу спостереження naqieHTiB, яга користу-вались розчином „ЛакалутДент" (arcam Gmb.H.OöepKapx, Ымеччина) у 5 хворих на протезах вщммено щтьний тгментований нал1т, який вдалося зняти лише за рахунок механнноТ очистки, тобто методом пол1рування, ппенмний ¡ндекс збтьшився i становив 0,25±0,02. При застосуваны 2% анюнактив-ного водного розчину лауритсульфат натр1ю на 30 добу ппенмний ¡ндекс складав 0,21±0,03. Виявлений тгментований нал1т, що вщммався у 3 пацюнтв був м'який i легко видалявся щ1ткою.
Таким чином, отримаы результати свщчать про значний дезадгезивний ефект 2% анюнактивного водного розчину лауритсульфат натр1ю порвнюючи з комерцмним засобом „ЛакалутДент" (arcam Gmb.H.OöepKapx, ЬПмеччина). Клшко-лабораторш дослщження проведен! нами по виявленню мкроор-ган1зм1в на протезах встановили ix значну гальгасть нав1ть при регулярному i очищены. У здорових людей ця ктькють MiKpoopraHi3MiB не представляе велико! небезпеки, в той же час у пацюнтю ¡з ослабленою ¡мунною системою i супутньою патолопею навпъ не-значна ix галькють може викликати запальш процеси. Окр1м цього, необхщно розробити ефективний i до-ступний в1тчизняний метод дезинфекци протезв, яга поступають до лкаря на корекц1ю.
3 ц1ею метою ми виршили вивчити ефективнють знешкодження мкрооргаызмю протезю на 2% анюна-ктивним водним розчином лауритсульфат натр1ю i порвняти його з можливостями комерцшного засобу, який ¡снуе на нашому ринку „ЛакалутДент" (arcam Gmb.H.OöepKapx, Ымеччина).
Пюля експериментального дослщження вирулет-Hoi, бактерицидно! i фунпцидноТ ефективност1 2% анюнактивного водного розчину лауритсульфат на-тр1ю нами розроблений ефективний режим дезинфекци яким провели ix апробац1ю в стоматологмшй поль KniHiqi УВД м. Луганськ. Дослщження проводились на протезах 53 пацюнтв в1ком 50-70 рогав, серед яких були 30 жЫок i 23 чоловка. Пац1енти користувались 25 - повними зымними протезами, 28 - частковими зшмними протезами.
Bei протези були роздтеы на 2 групи за способом дезинфекци. Перед дезинфекцюю протези промивали струею проточно! води термшом 1 хвилини 3i швидгас-тю 35 мл/хв. Протези 1 групи занурювали в комерцш-ний розчин ЛакалутДент (arcam Gmb.H.OöepKapx, Ымеччина) на 10 хвилин. Протези другоТ групи в 2% розчин анюнактивний лауритсульфат натр1ю на 10 хвилин. Перед дезинфекцюю диском ¡з фтьтруваль-ного паперу брали мазки з зовшшньоТ та внутршньоТ поверхонь протезю щелеп (проекци пщнебшного торуса), а з протезю нижньоТ щелепи в области проекци щелепно-пщ'язичного торуса. Окр1м цього, мазки брали в трьох пришийкових областях. Для взяття мазгав з протезю використовували методику Г.А. ШальновоТ (1962).
Диск прикладали до дослщженоТ дтянки, noTiM и переносили в стерильний 6iKC в якому знаходилось 5 мл стерильного фЫологмного розчину i стерильним скляним пестиком розтирали диск, забезпечуючи piB-ном1рне емульгування Bcix мкрооргашзмв, яга знахо-дили у матер1алк Стерильною птеткою набирали 0,1 мл отриманоТ суспензп i виливали на поверхню пщ-сушеного агарового середовища в чашку Петрг Стерильним шпателем втирали рщину в поверхню середовища. Чашку помщали в термостат на 1 добу при t 37°С. Розрахунок галькост1 кп1тин, яга виросли на 1 мм2 поверхн1 протезу, проводили за формулою:
V=n x C/V2
де n-число MiKpo6iB, яга виросли на чашц1; С-розведення; V2- об'ем крапл1 (0,01 мл). Пюля дезинфекци для виявлення ТТ ефективност1 промивали протез струйною проточною водою, брали мазок-вщбиток описаним способом ¡з тих же зон i здшенювали пщра-хунок.
Результати дослщження ефективност1 2% анюнак-тивного водного розчину лауритсульфат натр1ю. За-нурення протезю в розчин „ЛакалутДент" (arcam Gmb.H.06epKapx, ЬПмеччина) на 10 хвилин був виявлений picT MiKpoopraHi3MiB в середньому - 11,3 м.к/мм2 з одного протезу. Tofli як при застосуваны 2% водного розчину лауритсульфат натр1ю на 10 хвилин picT MiKpoopraHi3MiB був в середньому з 1 протеза 8,5 м.к/мм2. При занурены Bcix зымних протезю в розчин „ЛакалутДент" (arcam Gmb.H.06epKapx, ЬПмеччина) та 2% анюнактивного водного розчину лауритсульфат натр1ю на 30 хвилин зростання бактерш на живильних середовищах не виявлено.
Таким чином, при оцшц1 ппеннного стану протезв виявлено, що гальгасне виявлення обамешння проте-3iB в обох трупах достовфноТ р1зниц1 не виявлено в середньому висвалось 5,2 х 104м.к./мм2. Однак, ic-тинне число бактерш на зшмних протезах було бтьш значне, осгальки в отриманих серед них даних не включен! мкрооргашзми, знаходячих в глибоких порах акрилатв. Мкрофлора, яка наявна на протез! впливае не ттьки мюцево, але i в цтому на макрооргаызм. Мюцева дт обумовлена видтенням бактер1альних токсин1в, яга здаты розвивати запалення слизовоТ оболонки. П1д впливом токсин1в понижуеться стшгасть тканин протезного ложа до механмноТ flii протезу. 3 ¡ншоТ сторони постшна присутнють мкрооргаызмю на протезах може викликати стан сенсибтЬаци i привести до зм1н ¡мунолог1чноТ реактивност1 оргашзму. Вра-ховуючи результати досл1джень хворим необх1дно рекомендувати г1г1ен1чний догляд за протезами з метою профтактики стоматолог1чних захворювань i 36i-льшення терм1ну користування протезами.
Л1тература
1. Edgerton М., Levine M.I. Characterization of acquired denture pellicle from healthy and stomatitis patients // J. of Prosthetic Dentistry- 1992.- Vol.68 (4).-P.683-691.
2. Рожко M.M., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматоло-пя: niflpy4HMK/KniB: Книга плюс, 2003.- 5б5с.
3. Лабунец В.А., Морозов И.Е., Новицкий В.В. [та ¡н.] Методы подготовки тканей протезного ложа к протезированию съемными пластиночными протезами// Вестник стоматоло-гии.-2000.-№1.-С. 62-64.
4. Кузнецов ВВ. Залежшсть стану м1крофлори поро-жнини рота при користуванн1 31111 вщ технолог1Т ix виготовлення //Вюник проблем 6ionorii i медицини.-2002.- №3.- С.98-103.
5. Соколовська В.М. ПЩвищення якосл пол1мерних ма- 9. Tepianie, що застосовуються в ортопедичнш стомато-логй", шляхом удосконалення технологи пщготовки Тх ¡з застосуванням ультразвуковоТ обробки//Матер1али III (X) з'Тзду Асоцацп стоматолог1в УкраТни.-Полтава, 2008.-С. 442. 10.
6. Kulak Y., Arikan A. Existence of Candida albicans and microorganisms in denture stomatitis patients // J. of Oral 11 Rehabilitation.- 1997.- Vol. 24, №10.-P.788-790.
7. Улитовский СБ. Гигиена полости рта при наличии ортопедических кострукций // Новое в стоматологии.-2000- №9.- С.58-62. 12.
8. ПолещукЛ.Ф., Сысоев Н.П., Кривошеий ЮС., Сарачан ТА. Оценка эффективности мирамистина и хлоргек-сидина для гигиены съемных зубных протезов // Ак- 13. туальные вопросы теорет. и практич. медицины: Тр.Крымского мед.ин-та.- Симферополь, 1999.- С.269-272.
Summery
CLEANING EFFICIENCY AND DISINFECTION OF DENTURES IN CLINICAL TERMS Devdera O.I., Nidzel'skiy M.Ya., Cebrzhinskiy O.I. Key words: disinfection, deterdents, removale dentures.
Information is got testify that with the increase of the term use by removable prosthetic appliances, made from acryl plastics, them the hygienical state is notedly worsened. Daily use 2% anion-active water solution of lautylsufat, during 30 days testifies to his high desadgesiv activity. The effective mode of disinfection of dentures is developed 2% by anion-active water solution of lautylsufat sodium which the number of semination bacteria is considerably abbreviated at. State medical umiversity, Lugansk. Ukrainian Ministry of the Health Public Service, Ukrainian Medical Stomatological Academia, Shevchenko Str., 23, Poltava, 36024
Mamepian надшшов до редакци 1.12.08.
Пан Е.Г. Клинико-экспериментальное обоснование применения эластических пластмасс в пластиночных протезах при концевых дефектах зубных рядов на нижней челюсти: автореф.дис.на соискание науч. степени канд.мед.наук: спец. 14.01.21/Е.Г. Пан.-М., 1993.-26 с. Coates A.I. Usage adhesives//J/Dent, 2000. -Vol. 28, №2. -P.137-140.
Савинова E.M., Данилов П.И., Варвянский П.Ю. Микробная загрязненность съемных зубных протезов их пластмассы и способы их защиты //тезисы докл. 8-го Всесоюзного съезда стоматологов .-1988 год. Сысоев Н.П. Покрытие базиса пластиночного протеза способом мапнетронного нагыления/Сысоев Н.П .//Стоматология .-1991.-№5.-С.62.
Вернадская Н.И. Количественная оценка гигиенического состояния полости рта и исследования твердых тканей зубов у лиц, пользующихся съемными протезами...Дис. канд.мед.наук до 12.14.-Омск, 1999.-194 с.
