Научная статья на тему 'Аналітичний огляд факторів та профілактичних заходів запально-реактивних змін тканин протезного ложа при користуванні зубними пластинчастими акриловими протезами'

Аналітичний огляд факторів та профілактичних заходів запально-реактивних змін тканин протезного ложа при користуванні зубними пластинчастими акриловими протезами Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
78
36
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Девдера О. І.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Аналітичний огляд факторів та профілактичних заходів запально-реактивних змін тканин протезного ложа при користуванні зубними пластинчастими акриловими протезами»

УКРАНШЬКИЙ СНШТШПЧШЙ MlbMUHfiX 11М, №5

OPTO

УДК 616.31 -002 153-089.28: 615.477

АНАЛ1ТИЧНИ ОГАЯД ФАКТОР1В ТА ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ЗАХОД IB ЗАПАЛЬНО-РЕАКТИВНИХ 3MIH ТКАНИН ПРОТЕЗНОГО ЛОЖА ПРИ КОРИСТУВАНН1 ЗУБНИМИ ПЛАСТИНЧАСТИМИ АКРИЛОВИМИ ПРОТЕЗАМИ

Луганський державний медичний университет

0.1. Девдера

Розвиток ¡нфекцмних процеав ротовоТ порожни-ни особливо часто зустр1чаеться при зам1щенж дефектов зубних ряд1в зжмними пластинчастими протезами [1.2].

Ц1лють слизовоТ оболочки i гомеостазу залежить вщ балансу захисних можливостей та агресивних фактор1в. 3HiMHi конструкци протез1в порушують Mi-кроциркуляторний i м1кробютичний оаланси слизовоТ оболонки рота [3,4]. За вщсутност1 порушень част-ково через поверхню слизовоТ оболонки порожнини рота та через ясенж борозни здтснюються ексуда-ц1я i трансудац1я основноТ маси гуморальних та Kni-тинних фактор^ ¡мужтету [5].

Серед гуморальних факторю особливе м1сце на-лежить секреторним ¡муноглобулЫам класу А [61, яю е специф1чними факторами мюцевого ¡мужтету про-ти ¡нфекцм шо захищають вщ руйнування ферменти слини та блокують антигенж рецептори м^рооргажз-MiB. У захист1 слизовоТ порожнини рота вщ ¡нфекцм-них агенте особлива роль належить макрофагам як перчпй ланц1 ¡муннот системи, що контактуе ¡з пато-генними м^рооргажзмами при проникненж Тх у орга-

Hi3M [6].

За даними T.R. Tempel та ствавтор1в (4) лейкоцитам, яю м1грували на поверхню слизовоТ оболонки рота властива фагоциторна активнють до умовно-патогенних мкрооргажзмю, яю спричиняють ¡нфекцтно-алерпчний стан у оотовт порожниж.

Зменшення об'ему ясенних борозенок як наел ¡док втрати зуб1в призводить до порушення ф1зюлопчних процеав у порожниж рота, що веде до зменшення юлькосп лейкоцит1в-фактор1в протим1кробного за-хисту. На piBHi мюцевого захисту вщ ¡нфекцм значну роль вщ1грають eп¡тeлiaJlЬн¡ штини слизовоТ рота яю завдяки своТ'й багатошаровост1 та високому MiTO-тичному ¡ндексу не дають небажаним м1крооргажз-мам змоги. виробляють ряд протеТ'жв, що мають ан-тим^робну активн1сть [8]. При користуванж зн1мними протезами внаслщок порушення кровооб1гу та дм на поверхню залишкового мономеру пластмас спосте-р1гаеться порушення 6aD ернот функцм ептелш що призводить до розвитку запальних процеав [31].

В|ковюсобливост1такожсприяютьвиникненнюпа-толопчного стану в порожниж рота при користуванж

31 мними протезами, що е прямим наслщком низько-го р1вня як м1сцевого, так i системного 1мунггету, вони призводять до дисбютичних 3MiH на noeepxHi слизовоТ оболонки рота [? 4]. При користуванж зжмними протезами у значно! юлькосл пацюжпв виникають патолопчж змни слизовоТ порожнини рота, виклика-Hi р1зними м1крооргажзмами-бактертми, яю постшно наявж на слизовм оболонц1 рота а Тхжй склад регу-люеться ¡мунною системою оргажзму [11].

Етюлопчним фактором ¡чфекцмно-алерпчних процеав слизовоТ порожнини рота найчастше е гри-би роду Candida, що обумовлено Тхньою високою резистентнютю до бюлопчних фактор1в. Зниження фагоцитозу зумовлене дефщитом кл1тин-фагоцилв та порушенням системи ¡мужтету при р1зних захво-рюваннях та в людей старшого вку [11, 13].

I.P. Nater i епщавтори (14) вважають, що для ви-никнення ¡нфекцмно-алерпчних стажв у ротовм порожниж суттева роль належить бактер1альжй флор1, зокрема, стафтококам, бактеро'Тдам та ¡ншим MiKpo-оргажзмам. Зростання юлькосп мкрооргажзмю на поверхж слизовоТ рота проявляеться ушкодженням клп"ин за двома мехажзмами-патогенними ферментами, яю продукуються безпосередньо мкрооргажз-мами та продуктами Тх розмаду. а також л1ричними ферментами яю випадають назовж з метою екзоци-тозу [15].

До розвитку ¡нфекцмно-алерпчного стану в порожниж рота залучеж eci мехажзми ¡мунноТ' вщповщ1, яю значною Mipoio залежать вщ виду ¡нфекцЛ' агента, що спричиняе патолопчний процес, та вщ стади за-хворювань супутньоТ патологи. Затривалого nepe6iry ¡нфекшйно-алерпчного процесу що характерно для хворих. яю користуються зжмними конструкц1ями зубних протез1в, завжди спостергаються ¡мунн! ре-акцм IV типу [16]. Автоплецмний механ1зм не виклю-чаеться ¡з ¡нфекцтно-алерпчних стажв Тхжх впли-BiB на слизову оболонку пои користуванж зжмними зубними протезами контактуе накопичуючи в Kpoei хворих ¡нфекцмно-алерпчних процес1в кандидозних етюлопй циркулюючих ¡мунних комплексних автоге-н1в, що може сприяти автоалерпзацм [17].

Отже, розвиток ¡нфекцтно-алерпчного стану слизовоТ порожнини рота в пацгёжпв як1 користуються зжмними протезами, проходить на фож хрожчноТ ¡нфекци та тривалоТ' персистенцм м1кроорган1зм1в. Вони здатн1 тривалий час збер1гатись у макроорганах або пгантських кл^инах, зв'язуючись ¡з мембранами цих клп-ин порушують Тхню захисну функц1ю,

УКРАГНСЬШ СТОПШОЛОГШНИЙ АЛЬМАНАХ 2Ш. №5

■ д

ЛОГ1Я

\ процес набирае затяжного характеру [181. В осно-в1 виникнення ускладнень лежать мюцев1 фактори, причиною яких безпосередньо е базис зжмного протеза. Сюди належать термпчж та токсико-алергмж порушення слизовоТ протезного ложа порожними рота на фож ушкодження м1кробюценозу та ¡муно-лопчноТ резистентнооп що й визначае патолопчж мехажзми розвитку захворювання.

Загальновизнаним е вплив мкрофлори порожни-ни рота на запальж процеси тканин протезного ложа [19].

Анал1зуючи науков1 досягнення щодо використан-ня зжммих протезю та Тхж недолги, можна зазначи-ти що даж однозначно вказують на доцтьнють проведения профтактичних заход1в.

Узагальнююч1 заходи, яю проводяться з метою профтактики ускладнень, можна роздтити на дв1 групи: загальнопрофтактичноТ дм та спецюльж лкувально-профтактичж заходи.

До загальнопрофтактичних дм належать пщ-готовка протезного ложа застосування базису протеза, виготовленого ¡з матер1алу, ¡ндиферентного до тканин порожнини рота, та ппена зубних протезю.

До спешальних л1кувально-профтактичних захо-д1в належить зменшення безпосереднього контакту базису протеза з1 слизовою оболонкою. У цих випад-ках використовують р1зн1 засоби. зокрема екрану-вання базису протеза, спец1альж ппежчж речовини з догляду за протезами, септичж полоскания порожнини рота, ряд ¡золюючих прокладок та пщвищення захисних сил оргажзму шляхом прийому препарате адаптогенноТ д ¡V.

Особливе значения для запобгання ускладнен-ням мае пщготовка протезного ложа перед протезу-ванням, зокрема й х1рурпчне вир1внювання гребежв, що забезпечуе устх ф1ксац1Г протеза та профтактики протезного запалення.

Удосконалення конструкцшних матерев, вико-ристання ¡ндиферентного матер1элу при виготовлен-ж р1зних вид1в протез1в та вибору якюноТ пол1мериза-ци е одним ¡з основних завдань, що значно скорочуе вщсоток ускладнень у протезоносмв [22]. До перспек-тивних метод1в пол1меризацм можна вщнести вико-ристання мап-мтного поля, ультразвуку, енерги СВЧ, що дае можливють покращити яюсть та зменшити кшьюсть залишкового мономеру в протезах [19].

Ефективним методом у профтактиц1 стоматит^ токсико-х1м1чного походження вважаеться покриття поверхж базису протеза благородними сплавами або виготовлення Тх з1 сплавю метал1в [24].

Важливим аспектом у профтактиц1 запальних процеав у дтянц1 протезного ложа е ппена зубних протезю, тому щс, як зазначають науковц1, стомато-лопчж матерели е адсорбентами для м1крооргажз-м1в [24].

Покращення ппежчного стану зжмних протез1в можна досягти двома шляхами: 1) завдяки вдоско-наленню матерев, застосовуючи при виготовленж

оазису р1зних дом1шок для оптим1зацм Тхжх ф1зико-х1м1чних властивостей' 2) використанням ефектив-них дезшф1куючих засобю i метода очищения.

Спец1альж лкувально-профтактичж методи спрямоваж на нейтралЬацш побнноТ дм базису протеза, а також на корещю основних патогенних фак-TopiB.

У першому випадку мета досягаеться шляхом екранування протеза за ркзними методиками нанесения на базис ¡нертних матер1ал1в, використання рЬних прокладок, уведення до базису бюлопчно-активних речовин та ¡hlliL

При введенж до складу акриловоТ пластмаси „Фторакс" Е-амЫокапроновоТ кислоти виявлено зменшення запальних процеав у дтянц1 протезного ложа та покращення мкробюлопчних показниюв [29].

Нанесення на базис протеза виготовленого з акрилових пластмас, жтрит-титану, шару cpi6na, полкарбонатноТ плюки, феракоилу дае можливють уникнути не ттьки м1сцевоТ, а й загальноТ шюдливо! дм на оргажзм [30 11].

Застосування прокладок м1ж базисом протеза i слизовою оболонкою - один i3 найперспективжших засоб1в, оскшьки вони не ттьки покращують ф1к-сац1ю протеза а й захищають слизову вщ no6i4-них ефектю - подразнення, пщвищеноТ чутливостк Сприятливо д1ючи на слизову протезного лож?, д1ють як протизапальж та знижують мшробну агреаю, що в свою чергу, прискорюе адаптацш [33. 31].

Пан Е.Г. [32] npoeiB дослщження i встановив, що при застосуванж двошаровоТ базисноТ пластмаси з використанням пластмаси "Soft Yiner" запалення протезного ложа зменшуеться в 2 рази

Застосування адгезивного крему, пол!уретано-вих пл1вок, якр мютягь компоненти антигрибковоТ дм, практично унеможпивлюють розвиток протезних стоматите кандидозного типу [34].

Пщ час реабт1тацм стоматолопчних хворих 3i зжмними протезами спостер1гаеться зниження резистентное^ оргажзму, яку пропонують вщновити за рахунок npenapaTie одонтогенноТ дif (35). Нозолопч-на тератя сприяе пщвищенню фагоцитарноТ актив-HocTi мононуклеарних макрофапв, стимуляцм систе-ми ппофю-наднирковиюв, посиленню регенерацм, що знижуе компоненти запалення (36).

Для профтактики запальних процеав у протезоносмв доцтьно застосовувати препарати антиокси-дантно! дм (М.Я.Нщзельський 2003).

Уже доведена ефективжсть застосування методу електростимуляцм тканин протезного ложа, яка приводить до нормал1заци р1вня тромбоксину В2, знижуе р1вень лейкотр1ену В4-мед1атора запалення.

За кордоном використовуеться потужний арсенал очисних та дезшф^уючих речовин: „Гелон", l~liro-дент". „Протеф1кс" (Н1меччина) Перборага" (Франтя), „Полщент" (США) та ¡н.[34].

УКРАШСЬКИЙ СТОШШПЧКНЙ UlbMlkNAX 2008, №5

ОРТОПЕД И ЧН5 _

Для знезараження пластмасових зубних проте-31В застосовують розчини дюксину, перекису водню оксихлориду алюм1жю, триклозан, СДТА, фосфорно-вольфрамову кислоту й ¡н. [30].

Дослщження комплексного препарату, запропо-нованого Новицьким В.П. [27]. показало що через 2 год. знаходження протеза в 3% розчиж мкробна флора зменшилась у 3 рази.

Goffin G [28] дов1в що комплексна система очищения протезю, яка охоплюе мехажчне й х1ммне очищения, в 5 разю ефективжша щодо пригжчення мкрофлори порюняно з очищениям ттьки дезшфку-ючими засобами.

Отже, виникнення патолопчних змш тканин протезного ложа в протезоносив обумовлено мюцевими факторами за рахунок мехажчноТ, алерпчноТ, тер-ЖнноТ дм та токсичного подразнення слизовоТ порож-нини рота, а також мкробюлопчних та ¡мунолопчних факторт, що входять до единого патогенетичного мехажзму uie'i патологи. Хрожчне запалення слизовоТ оболонки порожнини рота призводить до деструк-тивних зм1н у тканинах протезного ложа шкщливо flie на весь оргажзм та унеможливлюе користування протезами. Анал1з наукових дослщжень користування зжмними зубними протезами однозначно вказуе на доцтьнють вивчення та обг'рунтування профтак-тичних заход1в при користуванж протезами.

Hnni виникае низка запитань яю потребують ре-тельного дослщження.

Практично вщсутж вщомост1 про ефективнють застосування рЬних прокладок мЬк базисом протеза i слизовою протезного ложа.

Вщсутж вп^чизняж матерели, яю стали б дезш-фекцшними засобами обробки протез1в у nepiofl Тх експлуатаци, та обг'рунтування Т'х застосування.

Наведений анал1тичний огляд лтератури обумов-люе провщну наукову спрямованють нашоТ роботи: вивчення глибини мкробного забруднення протеза за pi3HHX термов користування ним, динамки змш показниюв забруднення при його 36epiraHHi: роз-робка й обг'рунтування використання дезЫфкуючих засобю у комплекй заход1в ¡з метою профтактики запально-реактивних змш.

ГМтература

1. Edgerton М., Levine M.I. Characterization of acquired denture pellicle from healthy and stomatitis patients // J. of Prosthetic Dentistry- 1992,- Vol.68 (4).-P.683-691.

2. Ускладнення у хворих при лкуванж ЗИП з акри-лових пластмас i Т'х профтактика: [курс цш з ортопещичноТ стоматологи для системи пюляди-пломноТ' освгги / ред. проф Рожко М.М.] - 1вано-Франювськ. 2003.-С.275-281.

3. Маслов О.В. Зм1на показниюв бюценозу ротовоТ' порожнини при виникненж контактних протезних стоматите / Маслов О.В. // Одеський медичний журнал.-2003.-№3.-С.72-74.

4. Tesal M.r Scannapieco F.A Wactawski-Wende J., Grossi S.G., Genco R.J. Supragingival plaque may modify the effects of subgingival bacteria on attachment loss // J. of Periodontology. -2006. -Vol. 77, №5. -P.808-813.

5. Cune M.S., de Putter C, Hoogstraten J. Treatment outcome with implant-retained jverdentures: Part I. Clinical fingings andpredictability of clinical treatment outcome // J. or Prosthetic Dentistry. - 1994, Aug - Vol. 72(2). - P. 144-151.

6. Лесовой B.C. Кандидоз роговой полости / Лесовой В С Лигшицкий A.B., Очкурова О.М. // Проблемы медицинской микологии. - 2003. -Т.5, №1.- С.

7. Пос юдние достижения в клинической иммунологии /ред. P.A. Томпсон (пер. сангл. Г.А.Космодиани). -М : Медицина, 1983. -496 с.

8. Быкова В.П. Структурные основы мукозального иммунитета верхних дыхательных путей / Быкова

B.П. //Российская ринология,- 1999 - №1.-С.5-9.

9. 9. Рожко М.М. Ортопедична стоматолопя / Рожко М.М., Неспрядько В.П. - К.: Книга плюс, 2003,565 с.

10. Хазанова В.В. Изучение микробиоценоза при хронических заболеваниях слизистой оболочки полости рта / В.В.Хазанова, И.М.Рабинович, Е.А. Земская и др. //Стоматология.-1996 - №3 - С.26-27

11. Жуков К.В. Микробиологические исследования вещества для покрытия съемных зубных протезов / Жуков К.В. // BicHHK стоматологи - 2000.-№5 - С.82-83.

12. Дяченко Ю.В. Оппортунистические инфекции в стоматологии / Дяченко Ю.В. // Вюник стомато лопТ. -1996 - №5 - С. 343-346.

13. Kulak Y., Arikan A. Existence of Candida albicans and microorganisms in denture stomatitis patients //J. of Oral Rehabilitation.- 1997,- Vol. 2* №10,- P.788-790.

14. Nater J.P, Groenman N.H Wakkers-Garritsen B.G., Timmer L.H. Etiologic factors in denture sore mouth syndrome //J. of Prosthetic Dentistry.-1978.-V.40(4).-P. 367 374.

15. Neu H.C. The role of cellular and humoral factors in infections.- Clinical Haematology. - 1976- №5-P.449.

16. Зиновьев A.C. Хроническое воспаление слизистых оболочек: интеграция иммунитета и регенерация / Зиновьев A.C. Кононов A.B. // Архив патологии,- 1997.-Т.5Р №3.-С.18-24.

17. Бугерчук О.В. Деяю показники гуморального ¡му-жтету у пацюнтю з явищами несприйняття до акрилових пластмас зжмних протеза / Бугерчук О.В., Рожко М.М. //BicHHK стоматолопТ'.-2000.-№5 -

C.80-81.

18. Baker R.D. Human Infections with Fungi Actinomv-cetesand Algae//New York.: Springer-Verlag 1971,-P. 1.

УКРАШСЬКИЙ СТОШТШШПЧНИК ДЛЫШАХ 7Ш, №5

19 Микробная флора полости рта и ее роль в развитии патологических процессов (Москов. мед. стом. ин-т.) / ред. Е.А. Кузнецов.-М.: Б.и 1996. • 74 с.

20. Маркскорс Р. Цельнолитые съемные протезы / Маркскорс Р. // Современная стоматология. -2001 -№1.-С. 82-86.

21. Harrison А , Huggett R Azouka аА. Some physical and mechanical properties of shellac dental baseplate material // Oral rehabil.- 1995,-Vol. 22№7.-509-513

22. Методи подготовки тканей протезного ложа к про тезированию съемными пластиночными протезами /Лабунец В.А Морозов И.Е., Новицкий В.В. [та ¡н.] //Вестник стоматологии.-2000.-№1 -С. 62-64.

23. Рожко П.Д. КлУчы особливое^ протезування хво-рих зымними зубними протезами з металевим та пластмасовим базисом: автореф. дис на здобут-тя наук, ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22 / П.Д. Рожко,- Полтава, 1999,- 19 с.

24. Scanning electron microscoDic examination of different cleaners: surxase contaminant removal from denture/ Y. Kulak, A. Aricar S. Albac et. /Will J. Oral. Rehabil.-1977. Vol. 24.-P. 209/

25. Hordbo Y., Rolla G Disinfection of tooth artificial limbs//1. Dent. Res.-1997.-Vol. 76, №2.-P. 455-458.

26. Клиническое изучение эффективности очищения и дезинфекции съемных протезов / А.С. Щербаков С.Б. Иванова, А.Н. Кудрин В И. Никоноров // Стоматология.-2001 ,-№4.-С. 55-58.

27. Новицкий В.П. Антимикробная эффективность состава для ухода за съемными зубными протезами /Новицкий В П. // Вестник стоматологии.-2000.-С. 209.

28. Goffing G-. Wand S.F. Papapavion L. say Lysozyme by lytis action of M. Lysodektions cells // Annol. Biochem.-1971.-Voi. 39 №1.-P113-137.

29 Миронова I.В. Особливост1 ортопедичного лку-вання зн1мними пластинковими протезами у хво-рих на цукровий д1абет: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. мед. наук: спец. 14 01.22/ I B. Миронова,- К , 2001.-16 с.

30. Сысоев Н.П. Покрытие базиса пластиночного протеза способом магнетронного напыления / Сысоев Н.П. // Стоматология -1991.-№5.-С. 62.

31. Палков Т.А. Досвщ застосування зжмних про-тез1в з еластичною силконовою прокладкою MUCOPREN soft для л1кування хворих ¡з „синдромом палаючого рота" / Палков Т.А. //Новини стоматологи ,-2000.-№2.-С. 54-55.

СТОМАТОЛОГ1Я

■ шк

32. Пан Е.Г. Клинико-экспериментальное обоснование применения эластических пластмасс в пластиночных поотезах при концевых дефектах зубных рядов на нижней челюсти: автооеф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.21 / Е.Г. Пан.-М., 1993.-26 с.

33. Coates A.I. Usage adhesives // J/ Dent, 2000. - Vol. 28 №2.-P. 137-140.

34. Scher E.A. Antimycotic denture adgesive in treatment of denture stomatitis//1. Prosthet Dent.-1996 -Vol. 74, №5.-P. 399-403.

35. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология /Дранник Г.Н.- Одесса: Астропринт. 1999,604 с.

36. Лазарев Д.Н. Стимуляторы иммунитета /Лазарев Д.Н., Алехин Е.К.- М.: Медицина. 19Я5.-255 с.

Стаття надшшла 8.08.2008 р

Резюме

Возникновение патологических изменений тканей протезного ложа у протезоносителей обусловлено местными факторами за счет негативного действия съемных пластинчатых протезов а также микробиологических и иммунологических факторов, что вхо дят до единого патогенетического механизма данной патологии. Рассмотрены специальные лечебно-профилактические методы, направленные на нейтрализацию негативного действия базиса протеза а также на коррекцию основных патогенетических факторов, которые применяются в стоматологии.

Ключевые слова: пластинчатый акриловый протез инфекционные процессы полости рта.

Summary

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

The pathologic changes in the tissues of prosthetic bed in patients wearing dentures are causeci by local factors due to negative action of removable piate prosthesis, microbiologic and immunologic factors, which are a part of the uniform pathogenic mecnanism of the given pathology. There are described the special treatment-and-preventive methods directed on neutralization of negative action of prosthetic basis and also on correction of the basic pathogenic factors which are applied in stomatology.

Keywords: plate acryl dentures, infectious processes of oral cavity, side effects of prosthetic basis, domestic disinfectants.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.