CC BY
14
© Соколовська В.М. УДК: 616. 314-76:615.84
ЕФЕКТИВШСТЬ 0РТ0ПЕДИЧН0Г0 Л1КУВАННЯ ЗН1МНИМИ ПЛАСТИНКОВИМИ ПРОТЕЗАМИ, ВИГОТОВЛЕНИМИ ЗА ТЕХНОЛОГИЮ ОБРОБКИ БАЗИСНОГО П0Л1МЕРУ УЛЬТРАЗВУКОМ ТА МЕТОДИ ОЦ1НКИ IX ЯКОСТ1
Соколовська В.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши „Украшська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
Анализ литературных источников установил, что важным показателем качества съемного протеза есть толщина его базиса и объем. От толщины базиса в прямой зависимости находятся теплопроводность, прочность протезов, адаптация к ним и процесс речи. Полимерные материалы, которые применяются для изготовления базисов полных съемных протезов, имеют недостаточную прочность, причиной которой могут быть недостатки их полимеризации. Нами предложенный способ изготовления базисного материала с помощью ультразвукового действия и способ изготовления базиса протеза. Исследование объема протезов, их объемного веса, дефектоскопия базисов полных съемных протезов установили значительные преимущества предложенной технологии полимеризации базисных материалов с помощью ультразвука перед общепринятой методикой. Степень фиксации и приспособленность слизистой оболочки протезного ложа к базису таких протезов эффективнее, а процесс адаптации к протезам с меньшей толщиной базиса проходит быстрее и более качественно.
Ключевые слова: полные съемные пластиночные протезы, полимерный базисный материал, остаточный мономер, ультразвук, дефектоскопия, объемный вес, адаптация.
Усп1х ортопедичного лкування пац1ент1в зымними Для досягнення мети виршували наступш завдан-
пластинковими протезами залежить вщ багатьох фак- ня: визначали об'ем зшмних пластинкових протезю та
тор1в, серед яких важлива роль належить правильному вибору матер1алу для таких протезю та технологи виготовлення [3,4].
В кл1нЩ1 ортопедичноТ стоматологи продовжуеться використання пол1мерних матер1алв для базисв знь мних протезв, яга мають високу ступЫь токсичности алерпчносл; вщзначаються низькою теплопровщню-тю, недостатньою мщнютю [1,9]. На думку багатьох авторв, ва ц1 недолги зшмних пластинкових протезю обумовлеы матер1алом базису - пол1мером \ зале-жать вщ технологи Тх виготовлення [1,3,7]. Головною причиною багатьох негативних сторЫ зшмних проте-зю вважаеться залишковий мономер, який у втьному стаж може знаходитись у базисах протезю вщ 1% до 13% \ спричиняти патологмш змЫи як мюцевого, так \ загального характеру. Впливае залишковий мономер \ на фЬико-механмш параметри, значно знижуючи мщ-нють базисв протезю. Показник залишкового мономеру в базисах протезю прямо залежить вщ вибору технологи пол1меризаци пол1меру [3,7,8]. Тому зали-шаеться актуальною проблема пщвищення якост1 базисю зшмних протезю шляхом удосконалення технологи пол1меризацп пол1мерних матер1алв.
Встановлено, що важливим показником якосл зш-много протезу е товщина його базису. Вщ товщини базису у прямш залежносл знаходяться теплопровщ-нють, мщнють протезю, адаптацт до них та процес мовлення [8,10].
Мета нашого дослщження - вивчити ефективнють ортопедичного лкування повними зшмними пластин-ковими протезами, виготовленими за загальноприй-нятою технологию та ¡з застосуванням методу ульт-разуковоТ обробки пол1мерного базисного матер1алу; дослщити процеси адаптацпдо них.
Тх щтьнють, вивчали якють базисв зымних протезв методом дефектоскопи; проводили функцюнальну оцЫку протезю за ступенем фкеацита пристосованю-тю слизовоТ оболонки протезного ложа до базису протеза за частотою корекцш та адаптац1ю до протезю за показником вщтворення функцп мовлення.
Матер1али та методи досл1дження
Для пщвищення якосл пол1мерних базисних мате-р1ал1в та покращення ефективносл ортопедичного лкування повними зымними пластинковими протезами нами запропоновано споаб виготовлення базисного матер1алу за допомогою ультразвуковоТ ди (декла-рацшний патент №10807, А61К6/00, 15.11.2005). Проведен! лабораторно-експериментальш дослщження зразгав базисноТ пластмаси „Фторакс", „Етакрил" та безколфноТ встановили достовфне пщвищення Тх хь ммнихта фЬико-механнних параметра на 35-50%.
Нами проведено ортопедичне лкування 61 пацюн-та з повною втратою зуб1в, яга розподтеы на 2 групи: 1-шу групу склали пацюнти, протези яким виготовили за загальноприйнятою методикою; 2-гу - пацюнти, яким виготовили протези за технологию обробки базисного пол1мерного матер1алу ультразвуком. Групи пацюнлв формували, включаючи до них оаб ¡з максимально под1бними топографо-анатомнними умова-ми тканин протезного ложа. Кр1м цього, у 2-ш груп1 протези виготовляли за власною методикою (патент №27141, 25.10.2007): моделювання базисю проводили не базисним воском, а бюгельним, що дозволило виготовити базис протезу товщиною 1,1мм.
Об'ем протезв визначали власною методикою на основ! закону Арх1меда: повний зшмний протез верх-ньоТ щелепи помщали у емнють ¡з водою ¡з заданим об'емом (Ув) та градуйованою шкалою (мл); вимфю-
Том 12, №5-6, 2008 piK
вали об'ем витюненоТ протезом рщини, що зпдно закону рвняеться об'ему протеза (Упр). Кр1м цього, проводили зважування протезю на анал1тичних вагах. Отримали показники об'ему протезю та 1'х вагу, що дало змогу визначити об'емну вагу протезю (Тх щть-нють або густину). Визначення проводили за формулою:
Р
де рпр - об'емна вага протеза (г/см3); Р - вага протеза (г); V- об'ем протеза (см3).
Для визначення якост1 базисв повних зшмних про-тезв нами використано ехочмпульсний метод ультра-звуковоТ дефектоскопи за допомогою ультразвукового дефектоскопа УД2-12 (ГОСТ 2304984), який призна-чений для контролю виробв ¡з пластмаси, металу, орган1чного скла та ¡нших матер1алю на наявнють у них р1зного роду дефекпв та 3aMipiB глибини i координат Тх залягання, вимфювання вщношення амплггуд сигналв, вщображених Bifl дефектв.
На поверхню зубного протеза наноситься тампоном глщерин для кращого проведения ультразвукового сигналу. Плавно перемщаемо п'езоелемент пошуковоТ голюки дефектоскопа по поверхш протеза, по-силаючи ¡мпульси в товщину виробу. Спочатку на екраш дефектоскопа появляеться зондуючий (почат-ковий) ¡мпульс, який проходить кр1зь товщину протеза, вщображуеться Bifl його протилежноТ сторони, i повертаючись, частково на п'езоелемент пошуковоТ голвки. На екраш дефектоскопа виникае донний ¡м-пульс. Така осцилограма спостер1гаеться у pa3i вщсу-THOCTi дефекту. За наявност1 nip, трщин, р1зного роду включень на екраш дефектоскопа м1ж початковим i донним ¡мпульсами виникають промжш, яга вщобра-жуються Bifl дефекту рашше, шж Bifl протилежноТ поверхш протеза. Осгальки час проходження променя прямопропорцшний пройденому шляху, а швидгасть ультразвукового коливання е величина постшна, то горизонтальна лш1я на екраш е глибиною залягання
Результаты
дефекту. Вим1рюючи за допомогою електронного гли-биномфа час Bifl моменту виходу ¡мпульсу до моменту появи ехо-сигналу на екраш, визначаем вщстань Bifl пошуковоТ голвки до дефекту в протез! за допомогою формули: l=Ct/2, де l-вщстань Bifl пошуковоТ голвки до дефекту; С-швидгасть ультразвукового коливання в матер1ал1 протеза; t-час розповсюдження ультразвукового коливання до дефекту i назад.
Ехочмпульсний метод дефектоскопи дае можли-BicTb визначати якють виготовлення зубних протезю: наявнють у них nip, трщин, чужерщних вкпючень, а також глибину Тх розташування.
Функцюнальну оцшку протезю за ступенем фкса-ци та пристосованютю слизовоТ оболонки протезного ложа до базису протеза за частотою корекцш проводили за Наумовим В.1.(1974) [5]. Фксацт вважалась дуже доброю, якщо протез мав зсув ттьки nifl дюю вертикальних навантажень з порушенням замикаючо-го клапана; доброю - коли протез мав зсув ттьки без порушень замикаючого клапана; слабою - якщо протез легко зсувався в дектькох напрямках; була вщсутня - якщо протез не утримувався зовам при виконанн1 найменших функцюнальних pyxiB.
Одним ¡з показнигав ранньоТ адаптаци обрали функц1ю мовлення. Даний показник вивчали за методикою Чикора В.П.(2006) [10]: патентам про-понували повторити скоромовки, слова яких скла-дались ¡з приголосних [с], [ж], [ш], [ч]. Наприклад: смаженю смажив Саша, замють смажеш в Саш1 каша; шишки на cocHi, шахи на стол1, на шосе шють вершнигав; в чапл1 чорш черевички, чапля чапа до водички.
Результати досл1дження та ix обговорення
Проведен! вимфювання об'ему повних зшмних протезю на верхню щелепу у пацюшпв обох груп встановили достовфне зменшення об'ему протезю у пацюнтв 2-оТ групи та на 18% збтьшення об'емноТ ваги порюняно ¡з об'емною вагою протезю naqieHTiB 101 групи.
Таблиця 1
джень ваги, об'ему та об'емноТ ваги повних зшмних протезов
Групи пац1ент1в Вага протеза (г) Об'ем протеза (см ) Об'емна вага протеза (г/см )
1-ша група 15,98±0,42 10,23±0,51 1,564±0,038
2-га група 10,56±0,26 5.94±0.31 1,788±0,064
Отримаш результати встановили, що зменшення об'ему базисв повних зшмних протезю у пац1ент1в другоТ групи за рахунок Тх меншоТ товщини дае мож-ливють збтьшити об'ем порожнини рота, що в свою чергу сприяе кращому звиканню до протезю, не по-рушуе процес мовлення.
Дослщження якост1 базисв протезю за допомогою дефектоскопи показали, що протези, виготовлеш ¡з застосуванням технологи полшеризаци базисного полшеру ультразвуком, мають кращу структуру та щтьнють, що пщтвердило результати отриманоТ об'емноТ ваги. Кр1м цього, дефектоскопт показала, що повш зшмш протези у пацюнтю 2-оТ групи практично не мали газових пор, були бтьш однорщними. А якщо й виявили поодинога пори у 3 протезах ¡з 35, то вони розташовувались по краю зовшшньоТ поверхш. Причиною Тх виникнення може бути не пол1меризац1я, а недолги пакування пластмаси. Тод1, як у пацюнтв 1-
оТ групи виявили пори в 11 протезах ¡з 26; у двох протезах трщини довжиною 4мм.
Клшмш дослщження функцюнальноТ якост1 повних зшмних протезю у трупах пацюнтю показали, що фк-сацт протезю була значно кращою у пацюнтю 2-оТ групи: дуже доброю у 26 пацюнтв, доброю у 8 пацюн-тю та у одного пацюнта слабою. У 1-ш групг дуже доброю у 12 пацюнтв, доброю у 5 пацюнтв, слабою у шютьох \ у 3 пацюнтв - вщсутня. Необхщно зазначи-ти, що ттьки у чотирьох пац1ент1в 2-оТ групи проводили по однш корекци, причому в основному це була корекцт окпюзшних в1дношень. У 1-ш груп1 в п'яти пацюнтв проводили корекц1ю три рази, у 8 пацюнтю по два рази, один раз звертались на корекц1ю 6 пац1е-нт1в.
П1д час перевфки функцЛ' мовлення встановили, що пацюнти 2-оТ групи у день здач1 протез1в вимовля-ли скоромовки ч1тгаше, швидше, приголосн1 звуки ма-
ли краще звучания, шж у пацюнлв 1-o'i' групи. Не ви-никало „свисту" чи шепелявшня nifl час вимовляння [с], [ш]. За суб'ективною оцшкою самих пафенлв qiei групи, вони вщзначали, що протези не зава-жають рухам язика; nifl час контрольного огляду через добу теля здач1 протезв пояснили, що го-ворити можуть втьно, як i до протезування i на-BiTb краще вимовляти деям слова.
Таким чином, проведен! дослщження якосл та ефективносл ортопедичного лкування повними зшмними протезами, виготовленими за р1зними технологами пол1меризаци базисних пластмас встановили:
1. Обробка пол1мерного матер1алу ультразвуком пщвищуе мщшеть базисв протезю, що дае можливють виготовляти Тх тонши-ми - 1,1мм.
2. Об'ем повних зшмних протезю при цьому зменшуеться на 40-50%, що в свою чергу, прямопропорцшно збтьшуе об'м порож-нини рота.
3. На 18% збтьшуеться об'емна вага проте-3iB, що виготовлеш за технологию ульт-разувуковоТ обробки базисного пол1мер-ного матер1алу.
4. Дефектоскопы пщтвердила отримаш кращ1 результати об'емноТ ваги протезю у пацюнлв 2-o'i групи, а сам метод е досить об'ективним для оцшки якосл базисв про-тезю та структури пластмаси.
5. Адаптацт до протезю ¡з меншою товщи-ною базису проходить швидше та ефек-тившше.
Summary
EFFICIENCY OF ORTHOPAEDIC TREATMENT BY THE REMOVABLE ARTIFICIAL PROSTHETIC APPLIANCES MADE ON TECHNOLOGY OF TREATMENT OF BASE POLYMER BY ULTRASOUND, METHODS of ESTIMATION of THEIR QUALITY Sokolovskaja V.M.
Keywords: complete removable artificial prosthetic appliances, polymeric base material, remaining monomer, ultrasound, fault detection, by volume weight, adaptation.
Analysis of literary set that the thickness of his base and volume is the important index of quality of removable prosthetic appliance. From the thickness of base in direct dependence there are a heat-conducting, durability of prosthetic appliances, adaptation of by him and process of speech. Polymeric materials which are used for making of bases of complete removable prosthetic appliances have insufficient durability, the reason of can be the lacks of their polymerization. By us the offered method of making of base material from ultrasonic action and method of making of base of prosthetic appliance. Research of volume of prosthetic appliances, their by volume weight, fault detection of bases of complete removable prosthetic appliances set considerable advantages of the offered technology of polymerization of bases materials by an ultrasound before the generally accepted method. Degree of fixing and mucous membrane of prosthetic bed to the base of such prosthetic appliances more effective, and the process of adaptation to prosthetic appliances with the less thickness of base passes quick and more high-quality. Ukrainian Ministry of the Health Public Service, Ukrainian Medical Stomatological Academia, Shevchenko Str., 23, Poltava, 36024
Mamepian надшшов до редакци 21.11.08.
Л1тература
1. Гризодуб В.И., Жуков К.В. Сенсибилизация к базисным акриловым пластмассам у пациентов, пользующихся съемными пластиночными протезами //Укра'шський стоматолопчний альманах. - 2001. - №6. - С. 54-55.
2. Иорданишвили А.К. Клиническая ортопедическая стоматология. - М.: МЕДпресс-информ, 2007.- С. 229230.
3. КЫдш Д.Д. КлЫны та технолопчы аспекти рЬних метода пол1меризацп стоматолопчних базисних пластмас: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.22/ Укр. мед. стомат. академт. - Полтава, 1999. - 18 с.
4. Крайний А.В. Современный подход к решению проблемы упрочнения пластмассовых базисов съемных протезов путем армирования //Современная стоматология.- №3.- 2001.- С.83-86.
5. Наумов В.И. Влияние ортопедического лечения на ткани протезного ложа: Автореф. дисс...канд.мед.наук: 14.00.21 /ММСИ.-Москва, 1974.-24с.
6. Нщзельський М.Я. Мехаызми адаптацп до стоматолопчних протезю: Монографт.- Полтава: Техсервю, 2003.- 116 с.
7. Поюровская И.Я. Стоматологическое материаловедение: учебное пособие.- М.: ГЕОТАР-Медиа, 2007.-С.65-77.
8. Трезубое В.Н., Штейнгарт М.З., Мишнев Л.М. Ортопедическая стоматология. Прикладное материаловедение: Учебник для медицинских вузов. - Санкт-Петербург: Специальная литература, 1999. - С. 97126.
9. Тренкеншу Р. Базисные пластмассы и методи их паковки //Зубной техник.- №4.- 2005.- С.28-32.
10. Чикор В.П. Мовленнева адаптацт до повних зымних зубних протеза: Автореф. дис. ...канд. мед. наук: 14.01.22 /ВДНЗУ„УкраТнська медична стоматолопчна академт".- Полтава, 2006.- 18с.
