CC BY
25
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
УДК: 616.314-77-085.462
Кузь В.С., Дворник В.М., Кузь Г.М.
В1ДНОВЛЕННЯ ЖУВАЛЬНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 У ПАЦ16НТ1В З ПОВНИМИ ЗН1МНИМИ ПРОТЕЗАМИ, ВИГОТОВЛЕНИМИ З Р1ЗНИХ ГРУП БАЗИСНИХ МАТЕР1АЛ1В
ВДНЗУ «УкраУнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Протезування повними 3HiMHUMu протезами - один i3 найбльш складних вид'т протезування. В л'тератур'1 багато уваги придляеться анатомо-топограф'чним особливостям будови беззубих щелеп та клiнiко-лабораторним етапам виготовлення повних зн1'мних протез'т. Однак фiзiологiчнi основи користування такими конструк^ями мало вивченi. Ефективнсть виготовлення якюних зн1мних протез'т багато в чому залежить в'д властивостей базисного матер'алу. Основною гру-пою матерiалiв для виготовлення таких конструк^й е акриловi пластмаси гарячоУ полiмеризацiУ В даний час все частше лiкарi стоматологи-ортопеди використовують безакрилов!' термопластич-нi пластмаси, якi дозволяють полiпшити функцiональнi яко^i повних зн1'мних протез'т, а також уникнути недолтв акрилових базисних пластмас. Одним !з найважливших критерй'в о^нки яко^i виготовлених протез'т та функцюнального стану зубощелепно'У системи е в'дновлення ступеню жувальноУ ефективностi, що можна визначити як за допомогою класичних метод'т, так i за допо-могою бльш сучасних технологш.
Ключев1 слова: термопластичн матер1али, повна вщсутнють зубш, «Vertex Thermosense», «Deflex Acrylate», «Фторакс». Робота е фрагментом комплексно¡' iнiцiативно¡' теми кафедри ортопедично'1 стоматологи з iмплантологiею «Новi технологи, новi i удосконаленi зуботехнiчнi матерiали реаблтацп хворих з патологiею зубо-щелепноГ системи». Державна реест-ра^я №0111U006304.
Вступ
Протезування повними зшмними протезами -один iз найбтьш складних в^фв протезування.
За даними багатьох авторiв, таких як Е.Я. Варес, В.А. Лобунець та шш^ повна вщсутнють зубiв зус^чаеться вщ 15% людей у вiцi вщ 40 рош i старше до 42,2% для населення похилого та старечого вку [3,4,8]. За останш 5 рош спо-стер^аеться стшка тенден^я до збтьшення вщ-сотка оаб похилого вку, як користуються повними зшмними протезами в УкраУш: вщ 20,6% у 2010 роц до 21,5% в 2014 роц [7].
Повна втрата зубiв призводить до цтоУ низки ускладнень мюцевого i загального характеру. Жувальна система при цьому зазнае ряд мор-фолопчних i функцюнальних змiн [10]. В л^ера-турi багато уваги придiляеться анатомо-топографiчним особливостям будови беззубих щелеп та клшко-лабораторним етапам виготовлення повних зшмних протезiв. Однак фiзiологi-чш основи користування такими конструкцiями мало вивчеш [1].
Ефективнiсть виготовлення якюних знiмних протезiв багато в чому залежить вщ властивостей базисного матерiалу. Основною групою ма-терiалiв для виготовлення таких конструкцiй е акриловi пластмаси гарячо! полiмеризацil [5].
В даний час все часпше лiкарi стоматологи-ортопеди використовують безакриловi термоп-ластичнi пластмаси, якi дозволяють полтшити функцiональнi якостi повних зшмних протезiв, а також уникнути недолив акрилових базисних пластмас [2].
Одним iз найважливiших критерпв оцiнки яко-стi виготовлених протезiв та функцюнального стану зубощелепно! системи е вщновлення сту-
пеню жувальноУ ефективностi, що можна визначити як за допомогою класичних методiв [9], так i за допомогою бтьш сучасних технологш [6].
Мета дослiдження
Вивчити в клiнiцi ортопедичноУ стоматологи вщновлення жувальноУ ефективност у пацieнтiв з повними зшмними протезами, виготовленими i3 рiзних груп базисних матерiалiв.
Матерiали та методи дослiдження
В нашiй роботi ми використали фторвмiсний акриловий сополiмер «Фторакс», (УкраУна); полн амщ (нейлон) «Vertex Thermosense», (Нщерлан-ди); термопластичний матерiал на основi полн метилметакрилату «Deflex Acrylate», (Аргентина).
Нами було проведено ортопедичне лкування 35 па^етчв з повною вiдсутнiстю зубiв. Протя-гом останнiх 2-3 рош вони користувалися повними зшмними протезами, що були виготовлеш з акрилових пластмас.
Оцшка ефективностi вщновлення функцп жу-вання пiсля протезування з використанням вка-заних базисних матерiалiв проводилась за допомогою фiзiологiчноУ проби за 1.С. Рубшовим, яка вiдноситься до динамiчних методiв визна-чення жувальноУ ефективностi.
Патентам ми пропонували жувати одне ядро люового горiха вагою 0,8±0,05 гр. поки не з'явиться рефлекс ковтання, при цьому фксува-ли витрачений на це час. Пережовану масу па-^енти спльовували в чашку, рот ополiскували водою i спльовували в ту ж чашку. Надалi масу ми промивали, висушували i просiювали через сито з круглими отворами дiаметром 2,4 мм, пю-ля чого отриманий залишок зважували та оцшю-
АктуальН проблеми сучасно! медицины
вали жувальну ефективнiсть.
Результати дослiдження та 1х обговорення
Були сформованi чотири групи пацieнтiв: перша група - контрольна - 15 oci6 з штактними зубними рядами; друга - 16 па^енпв (протези з фторвмюного акрилового сополiмеру «Фторакс»); третя група - 12 оаб (протези з полiамi-ду (нейлону) «Vertex Thermosense»); четверта -7 па^етчв (протези на основi полiметилметак-рилату з «Deflex Acrylate»). Дослiдження проводились через 1 мюяць, 6 мюя^в та 12 мiсяцiв ш-сля виготовлення конструкцiй.
Пiсля проведення дослщжень були отриманнi результати, як свiдчать про те, що вага залиш-
Показники часу жування подразника в pi3Hi термни псля п
ку, який зважувався, у па^етчв всiх груп була приблизно однакова i складала 0,05-0,08 гр. Але час, який па^енти втрачали на пережовування одного ядра горiха до появи рефлексу ковтання, пом^но варшвав у рiзних групах i з плином часу.
Так, середнш час, який па^енти контрольно!' групи (15 оаб з iнтактними зубними рядами) ви-трачали на пережовування подразника склав приблизно 12,94±0,09 сек., а середнш час па^е-нтiв до протезування ^ старими протезами) склав приблизно 45,37±0,64 сек.
Данi, як були отриманнi в роботi в рiзнi тер-мiни спостереження, представлен в таблицi 1.
Таблиця 1
зування повними знiмними протезами, виготовленими iз рiз-них груп базисних стоматолог'чних матерiалiв (М±т)
Назва Термш ^— «Фторакс» (n=24) «Vertex Thermosense» (n=19) «Deflex Acrylato» (n=16)
1 мюяць 29,21±0,27 сек. 27,32±0,34 сек. 27,82±0,07 сек.
6 мюя^в 27,19±0,28 сек. 24,61±0,35 сек. 25,03±0,04 сек.
12 мюя^в 25,69±0,28 сек. 19,74±0,50 сек. 21,71±0,26 сек.
Примiтка: eci показники клiHi4HOi' групи docmoeipHO вiдрiзняюl
Виходячи iз даних, представлених в таблиц 1, можна сказати, що час, який па^енти витра-чали на пережовування горiха через 1 мюяць ш-сля протезування, суттево не в^зняеться один вщ одного i складае 29,21±0,27 сек. у пацiентiв з протезами iз матерiалу «Фторакс»; 27,32±0,34 сек. у па^ен^в з протезами iз матерiалу «Vertex Thermosense»; 27,82±0,07 сек. у па^ен^в з протезами iз матерiалу «Deflex Acrylato». Це свщ-чить про те, що час на пережовування подразника вдвiчi зменшився порiвняно з часом до протезування ^i старими протезами), але майже в два рази бтьше вщ часу контрольно! групи. Через 6 мюя^в пiсля протезування показники часу дещо покращуються. Зовам шша картина спостерiгаеться через 12 мюя^в пiсля протезування: у па^ен^в з протезами iз акрилового ма-терiалу час пережовування складае 25,69±0,28 сек., що вдвiчi перевищуе показники контрольно! групи; у па^етчв з протезами iз термопластичного матерiалу «Deflex Acrylato» складае 21,71±0,26 сек., що значно краще показниш па-цiентiв друго! групи; у па^етчв з протезами iз термопластичного матерiалу «Vertex Thermosense» складае 19,74±0,50 сек., що максимально наближаеться до показниш контрольно! групи. Це свщчить про кращу фксацш та стабiлiзацiю, а виходячи з цього, i про кращу адаптацш до протезiв, виготовлених iз термоп-ластичних матерiалiв, на сам перед iз полiамiду «Vertex Thermosense».
Висновки
На основi проведено! нами роботи можна вн дмiтити, що використання базисних термоплас-
eid контролю (p < 0,01).
тичних матерiалiв «Vertex Thermosense» та «Deflex Acrylate» дозволяе досягти кращого вщ-новлення жувально! ефективносп у пацiентiв з повними зшмними пластинковими протезами, що пiдтверджуеться показниками часу при проведет жувально! проби за 1.С. Рубшовим. Виходячи з цього можна зробити висновок, що адап-тацiя до цих протезiв проходить швидше, жж до акрилових, та майже безболюно.
Лiтература
1. Белiков О.Б. Деяк аспекти клiнiчних i лабораторних еташв виготовлення повних знiмних протезiв при несприятливих умовах до протезування / О.Б. Белков, Р.А. Левандовський, В.Д. Шукя-ш, В.М. Дворник [та ш.] - Чернiвцi - Полтава - 1вано-Франювськ, 2012. - 240 с.
2. Брель А.Л. Полимерные материалы в клинической стоматологии / А.Л. Брель, C.B. Дмитриенко, О.О. Котляревская. - Волгоград, 2006. - 223 с.
3. Варес Э.Я. Нуждаемость населения в зубных протезах / Э.Я. Варес // Стоматология. - 1983. - №2. - С.79-80.
4. Заксон М.Л. Практическая герантостоматология и гериатрия / М.Л. Заксон, Г.Д. Овруцкий, М.И. Пясецкий, А.М. Солнцев. - Киев, 1993. - С. 27-29.
5. Каливраджиян Э.С. Основные свойства базисных материалов и их влияние на качество изготовления съемных протезов / Э.С. Каливраджиян, H.A. Голубев, Е.В. Смирнов // Методические рекомендации. - Воронеж, - 2000. - C. 17-23.
6. Король Д.М. Жувальна ефективнють як критерш оцшки функцн онального стану зубощелепноТ системи / Д.М. Король, М.Д. Король, 1.В. Скубш [та ш.] // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2016. - № 3 (том 1). - С. 59-62.
7. Кузь В.С. Оцшка демографiчноТ ситуацп в УкраТш та Полтавсь-кш област для вивчення потреби населення област в зшмному протезуванн при частковш та повнш втрат зубiв / В.С. Кузь // Актуальн проблеми сучасно! медицини: Вюник УМСА. - 2015. -Том 15, випуск 1 (49). - С. 20-23.
8. Лобунец В.А. Потребность, обеспеченность и нуждаемость взрослого городского населения Украины в стоматологической ортопедической помощи. / В.А. Лобунец // Вюник стоматологи. -2000. - № 1. - С. 48-49.
9. Рубинов И.С. Физиологические основы стоматологии / И.С. Рубинов. - Л.: Изд-во «Медицина», 1970. - 334 с.
10. Трезубов В.Н. Взаимодействие съемного протеза с организмом больного / В.Н. Трезубов, Л.М. Мишнев, О.Н. Аль-Хадж // Паро-донтология. - 2001. - №4 (22). - С. 40-42.
Том 17, Випуск 3 (59) 225
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматол.оггчна академя»
Реферат
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЖЕВАТЕЛЬНОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С ПОЛНЫМИ СЪЕМНЫМИ ПРОТЕЗАМИ, ИЗГОТОВЛЕННЫМИ ИЗ РАЗЛИЧНЫХ ГРУПП БАЗИСНЫХ МАТЕРИАЛОВ Кузь В.С., Дворник В.Н., Кузь Г.М.
Ключевые слова: термопластические материалы, полное отсутствие зубов, «Vertex Thermosense», «Deflex Acrylate», «Фторакс».
Протезирование полными съемными протезами - один из самых сложных видов протезирования. В литературе много внимания уделяется анатомо-топографическим особенностям строения беззубых челюстей и клинико-лабораторным этапам изготовления полных съемных протезов. Однако физиологические основы пользования такими конструкциями мало изучены. Эффективность изготовления качественного съемного протеза во многом определяется свойствами базисных материалов. Основной группой материалов для изготовления таких конструкций являются акриловые пластмассы горячей полимеризации. В настоящее время все чаще врачи стоматологи-ортопеды используют безакриловые термопластичные пластмассы, которые позволяют улучшить функциональные качества полных съемных протезов, а также избежать недостатков акриловых базисных пластмасс. Одним из важнейших критериев оценки качества изготовленных протезов и функционального состояния зубочелюст-ной системы является восстановление степени жевательной эффективности, что можно определить как с помощью классических методов, так и с помощью более современных технологий.
Summary
CHEWING EFFICIENCY RESTORING IN PATIENTS WITH FULL REMOVABLE PROSTHESIS MADE UP OF VARIOUS GROUPS OF
BASIC MATERIALS
Kuz' V.S., Dvornik V.N., Kuz' G.M.
Key words: thermoplastic materials, adontia, Vertex Thermosense, Deflex Acrylate, Ftorax.
Restoration of edentulous arches with complete removable dentures is still of the most complicated types of prosthetic procedures. The reports available have paid much attention to the anatomical and topographic features of the structure of edentulous jaws and to the clinical and laboratory stages of manufacturing complete removable dentures. However, the physiological grounds for using these dental appliances have been little studied. The effectiveness of manufacturing high-quality removable prosthesis is largely determined by the properties of the prosthetic base materials. The main group of materials used for their manufacturing is acrylic plastics of hot polymerization. Nowadays, orthodontists and prosthodontists are increasingly using non-acrylic thermoplastic plastics that allow dentists to improve the functional quality of complete removable dentures, as well as to avoid the disadvantages of acrylic base plastics. One of the most important criteria for assessing the quality of dental prostheses manufactured and the functional state of the maxillodental system is the restoration of the masticatory efficiency, which can be determined both by standard techniques and by the latest state-of-art technologies.
УДК 616.316-008.8-053.2:371.72.018.32]-076 Нарепеха О.Т., Дубецька-Грабоус 1.С.
ОСОБЛИВОСТ1 М1КРОКРИСТАЛ1ЗАЦП РОТОВО1 Р1ДИНИ У Д1ТЕЙ 1НТЕРНАТНИХ ЗАКЛАД1В
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iм. Данила Галицького
При досл'дженш кристалоутворення ротовоУ рiдини у 93 д/'тей, якi проживають в нтернатних закладах (основна група) та 85 д/'тей, якi навчаються в загальноосвтнЮ школi (контрольна група) було виявлено, що м'нерал'зувальний потен^ал ротовоУ рiдини у дтей нтернатних заклад'т низь-кий, i переважно зустр'чаються кристали Ill типу, що св'дчить про зниженi властивостi ротовоУ рiдини у ц1'еУ групи дтей. Таке зниження м'нерал'зувальних властивостей ротовоУ рiдини в свою чергу пдтримуе кар'есогенну ситуацю в порожнинi рота, що i обумовлюе розвиток кар'есу зуб'т у дтей з нтернатних заклад 'т.
Ключовi слова: мiкрокристалiзацiя, ротова рщина, д™ Ытернатних закладiв.
Дане дослiдження е фрагментом планово'! НДР «Стоматологiчна захворювансть дiтей з урахуванням еколого-со^альних чинниюв ризику та обфунтування диферен^йованих методiв лкування та профлактики», № держ. реестрацп 0110U002147.
Вступ
Стан твердих тканин зубiв залежить вщ складу i властивостей ротовоУ рщини, особливо мiнералiзувального потен^алу, який забезпечуе "дозрiвання" емалi пюля прорiзування та пщтримуе и склад. Численними науковими
дослщженнями з'ясовано, що мiкрокристалiзацiя ротовоУ рщини мае шдивщуальш особливосп i залежить вщ низки факторiв. Так, за даними Чухрай Н.Л.(2013) властивосп ротовоУ рщини змшюються з вком та залежать вщ стат дитини [1]. На властивосп ротовоУ рщини впливае i
