CC BY
24
НАУКОВИЙ В1СНИК
\ mnui; и.,1. к. .1.1 |t«»t*hJ*f »
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print doi: 10.15421/nvlvet8368
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:616(07):636.5
Clinical syndromatic of laying hens of cross «Lohmann Brown» in the conditions of farm
V.Y. Dunets, L.G. Slivinska
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 06.02.2018 Received in revised form
03.03.2018 Accepted 12.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska str., 50, Lviv, Ukraine. Tel.: +38-063-649-99-20 E-mail: [email protected]
Dunets, V.Y., & Slivinska, L.G. (2018). Clinical syndromatic of laying hens of cross «Lohmann Brown» in the conditions of farm. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 341-346. doi: 10.15421/nvlvet8368
The results of the monitoring of health of laying hens in the age of 166, 300 and 530 days are presented in the article. The analysis of the general syndromatic of herd and the collection of information on the number of bird, cross, retention, productivity, morbidity and mortality has been carried out. It is found by the clinical examination of the laying hens that in 83% the average fatness, in 71.3% of the feathers are silken and well adhering to the body, in 12.3% of the laying hens has the weakness of the skeleton, fractures of the limbs, wings, thickening and deformation of the joints. As a result of the research, changes in morphological indices of blood of laying hens were installed. The hemoglobin content in the blood was lower in 13.3% of laying hens at the age of 300 days and in 26.7% at 530 days, which may indicate the development of scarce anemia. Eritocytopenia was established in 37.8% of the laying hens of all age groups. An increase in the hematocrit value was noted in 41.10% of the studied laying hens. While calculating leukogram, eosin-openia was detected in 8.9%, lymphocytosis was detected in 7.8% and increase of segmental granulocytes was detected in 4.4%. Hyperproteinemia was detected in 53.3% and 66.7% of laying hens at the age of 300 and 530 days respectively, which clearly indicates a violation of the functional state of the liver. In 88.9% of studied hens of all age groups, hypocalcemia was detected and hypophosphataemia was detected in 60 %, indicating a violation of mineral metabolism. The increase in LF activity was observed in 100% of laying hens at age 166, 300 and 530 days, which is an adaptive reaction of the poultry organism during egg formation and egg laying. Hyperfermentemia of AlT and AST was detected respectively in 53.3% and 100% of laying hens at age 166 days, in 66.7% and 100% - 300, in 80% and 100% - 530. A tendency has been established according to age that the number of laying hens encreased with a decrease in urea concentration in the blood (166 days - 13.3%; 300 - 23.3%; 530 - 36.7%), indicating a violation of the urine-forming function of the liver. Hyperuricaemia was detected in 26.7%, 16.7% and 10% laying hens in the age of 166, 300 and 530 days, respectively, indicating a violation of protein metabolism. Monitoring of the hens' health has made it possible to obtain data on the clinical condition of the organism and to conduct an objective assessment of poultry of different age period. The indicated changes of the laboratory study of the metabolic profile of the blood indicate a violation of protein and mineral metabolism.
Key words: laying hens, blood, productivity, metabolism, liver, mineral metabolism, hyperproteinemia, hypocalcemia, hyperfermentemia, hyperuricemia.
Клтчна синдроматика курей-несучок кросу «Ломан Браун» в умовах господарства
В.Ю. Дунець, Л.Г. CniBmcbKa
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт шет С.З. Гжицького, м. Львiв, Укра'та
У cmammi наведет результати мошторингу здоров 'я курей-несучок втом 166, 300 i 530 дтв. Здтснено aHani3 загально'г синд-роматики стада та збiр тформацп щодо Kmb^cmi поголiв 'я птищ, кросу, утримання, продуктивностi, зaхворювaностi та вiдхо-ду. При клШчному обстеженн курей-несучок встановлено у 83% середню вгодоватсть, у 71,3% - тр'яний покрив гладенький i добре прилягае до тта, у 12,3% курей-несучок - слабюсть юстяка, переломи тсток ктщвок, крил, потовщення i деформаци суг-
лобiв. У результатi до^джень встановили змти морфолог1чних показнимв кровi курей-несучок. Вмкт гемоглобту у кровi був нижним у 13,3% курей-несучок втом 300 днв i у 26,7% 530 дтв, що може вказувати на розвиток дефщитних анемш. У 37,8% курей-несучок вЫх втових груп встановили еритроцитопент. Збтьшення гематокритног величини вiдмiчали у 41,10% до^джува-них курей-несучок. При тдрахунку лейкограмми виявлено у 8,9% еозинопемю, у 7,8 - лШфоцитоз та у 4,4 - збтьшення сегментоя-дерних гранулоцитiв. Гтерпротетемт встановили у 53,3% i 66,7% курей-несучок втом 300 i 530 дтв вiдповiдно, що, очевидно, вказуе на порушення функщонального стану печтки. У 88,9% до^джуваних курей-несучок в^х втових груп виявили гтокальще-мю та у 60% - гтофосфатемт, що свiдчить про порушення мнерального обмту. Шдвищення активностi ЛФ встановлено у 100% курей-несучок втом 166, 300 i 530 дтв, що е адаптивною реакцieю оргатзму птиц тд час яйцеутворення та вiдкладання яець. Гтерензимемт АлАТ та АсАТ виявлено вiдповiдно у 53,3% i 100% курей-несучок втом 166 дмв, у 66,7 i 100-300, у 80 i 100 -530. З втом встановлена тенденщя збтьшення кiлькостi курей-несучок iз зниженням концентраци сечовини в кровi (166 дтв -13,3%; 300 - 23,3; 530 - 36,7), що свiдчить про порушення сечоутворювальног функци печтки. Гiперурикемiя, виявлена у 26,7%, 16,7 та 10 курей-несучок втом 166, 300 i 530 дмв, вiдповiдно, вказуе на порушення протегнового обмту. Монторинг здоров'я курей-несучок дав можливкть отримати дам про клтЫний стан оргамзму i провести об 'ективну оцтку птиц рiзного втового перюду. Вказаш змти лабораторного до^дження метаболiчного профтю кровi свiдчать про порушення протегнового та мтера-льного обмiнiв.
Ключовi слова: кури-несучки, кров, продуктивтсть, метаболгзм, печтка, мтеральний обмт, гiперпротеiнемiя, гтокальщемая, гiперферментемiя, гiперурикемiя.
Вступ
Особливютю сучасного стану розвитку галуз1 пта-х1вництва Укра!ни впродовж останнього десятилптя е динам1чне зростання чисельносп погол1в'я птищ вах вид1в (Mel'nyk and Ponomar, 2014; Mel'nyk, 2015). Станом на 1 листопада 2016 року чисельшсть пого-л1в'я сшьськогосподарсько! птищ вах вид1в за уама категор1ями господарств Укра1ни склала 221334,4 тис. гол1в, що менше ввд показника 2015 року аналопчно-го перюду на 7949,5 тис. гол1в, або на -4%. Однак станом на 1 червня 2017 року И чисельшсть зросла на 1,4% (до 220,1 млн гол1в) пор1вняно з аналопчною датою попереднього року (Ishchenko, 2017). Це на-самперед пов'язано з розвитком експорту як на тра-дицшш свггов1 ринки, так i нов1 (Petrova, 2014; Kernasyuk, 2015). Тому е потреба ефективного контролю за станом здоров'я птищ i своечасшстю прове-дення л^вальних i профшактичних заходiв (Dunets', 2017). Особливо! уваги потребують метаболiчнi хво-роби високопродуктивних кроав птищ, яш займають 90% уае! незаразно! патологи i важко дiагностуються за клшчного обстеження (Mel'nyk, 2015).
Визначення клшчно! синдроматики курей-несучок високопродуктивних кроав дае змогу в умо-вах великих птахофабрик отримати достовiрнi даш про клшчний стан i рiвень метаболiчних змш всього поголiв'я (Kondrakhin et al., 2008). Аналiз отриманих даних дасть можливють визначити характер патологи обмшу речовин, вжити заходи профшактики, групово! або iндивiдуально! терапи, шнцевою метою чого е збереження поголiв'я птицi та шдвищення !! продук-тивностi.
Мета роботи - провести мониторинг стану здоров'я курей-несучок кросу «Ломан Браун», що належать ТОВ Агрофiрма «Зага!» с. Жовтанщ Кам'янка-Бузького району Львiвсько! областi та проаналiзувати отримаш данi.
Матерiал i методи дослвджень
Об'ектом дослвдження були кури-несучки кросу «Ломан Браун» вжом 166, 300 i 530 дшв.
Провели збiр iнформацi! щодо кiлькостi поголiв'я птищ, и кросу, утримання, продуктивностi, захворю-
ваностi та ввдходу. Здiйснили аналiз рацiонiв з ураху-ванням повнощнносп за загальною поживнiстю, про-те!новим складом, вмiстом мiнеральних компонентiв i вгташтв, вiдповiднiсть вiковим особливостям птищ.
Було клшчно обстежено 300 курей-несучок, роз-мiщених в однакових виробничих умовах. Для прове-дення лабораторного аналiзу кровi були сформованi групи по 30 курей-несучок пiкового перюду (166 дшв), друго! (300 дшв) та третьо! (530 днiв) фази продуктивного перюду.
В^^р проб кровi у курей-несучок для дослвджень проводили прижиттево iз пвдкрилово! вени з дотри-манням усiх правил асептики i антисептики з викори-станням вакуумних пробiрок Vacuette (Greiner, Авст-рiя). Для морфологiчного дослщження кровi як стабь лiзатора використовували однопроцентний розчин гепарину для запобиання швидкому !! згортанню. В кровi пвдраховували к1льк1сть еритроцитiв, лейкоци-пв, лейкограму виводили у фарбованих мазках пурах i визначали вмiст гемоглоб^, гематокритну величину (Ht) у кровi визначали за загальноприйнятими методиками.
У сироватщ кровi визначали: вмiст зального протешу - бiуретовою реакщею, загального кальцiю -трилонометричним титруванням у присутносп мурек-сиду, визначення неоргашчного фосфору проводили за вщновленням фосфорно-молiбденово! кислоти, концентрацiю сечовини - диацетилмоноокисним методом, сечову кислоту - за реакщею з фосфорноволь-фрамовим реактивом, активнiсть лужно! фосфатази (ЛФ) - за методом Богдансьш, аспарагшово! (АсАТ) та аланшово! (АлАТ) трансфераз у сироватцi кровi -методом Райтмана-Френкеля (Levchenko et al., 2004).
Статистичну обробку отриманих результапв проводили за допомогою стандартного пакету «Statistica», у програмi Microsoft Exsel 2013, використовуючи t-критерш Стьюдента за допомогою статистично! про-грами.
Результати та Тх обговорення
Клшчне дослвдження курей-несучок кросу «Ломан Браун», що належать ТОВ Агрофiрма «Зага!» Кам'янка-Бузького району Львiвсько! области.
Нами дослщжувалась птиця з трьох пташник1в: № 6 (в1к - 166 дшв, кшьшсть поготв'я - 69680), № 1 (в1к - 300 дшв, шльшсть погол1в'я - 23840), № 3 (в1к -530 дшв, шльшсть погол1в'я - 21460). Птиця завезена 1з Полтавсько! 1 Ки!всько! областей Укра!ни. В госпо-дарста проводять дв1 посадки на р1к: у ачш 1 червш.
Умови год1вл1 та утримання курей-несучок уах груп ввдповщали вам ветеринарно-саштарним нормам. Птицю утримували у триярусних клпжових батареях, обладнаних год1вницями 1 напувалками. Щшьтсть посадки зпдно з нормативною шструкщею.
Кшьшсть погол1в'я в господарств1 зростае, так у 2017 рощ збшышшось в 1,6 раза пор1вняно з 2013 1 становить 298921.
Проанал1зовано пад1ж молодняку 1 дорослих курей протягом чотирьох рок1в (2013-2017 рр.). Варто за-значити, що вщхщ птищ е в межах норми (<10%) 1 становить: молодняк - 1,6-2%, доросл кури - 5-6%.
Зпдно з даними виробничого журналу агроф1рми «Зага!» шфекцшних захворювань протягом останшх чотирьох рок1в (2013-2017 рр.) не рееструвалось, серед хвороб незаразно! етюлогп поширеш так як: ентерит - 17%, жовтковий перитошт - 5%, травми (випадшня клоаки, запалення яйцепроводу, переломи шсток) - 19%, пневмонп - 8%.
При клшчному дослщженш курей-несучок нами було встановлено, що у 83% середня вгодовашсть. Апетит у курей добрий, наповнення вола кормовими масами середнього ступеня. У 214 (71,3%) дослщжу-ваних курей шр яний покрив гладенький 1 добре при-лягае до тша. Алопецш 1 уражень шкри не було вияв-лено.
Температура тша, частота пульсу 1 дихання були в межах норми 1 в середньому становили 41,3 ± 0,09 °С, 186,0 ± 4,36 уд./хв, 32,1 ± 0,88 дих. рух./хв ввдповшно.
При огляд1 грудочеревно! порожнини не виявили жодних ввдхилень ввд норми. Однак у 12,3% курей-несучок при огляд1 й пальпаци к1ля та шнщвок заува-жили слабк1сть шстяка, переломи исток шнщвок, крил, потовщення 1 деформаци суглоб1в. Так змши можуть бути пов'язаш 1з порушенням мшерального обмшу, недостатшм надходженням 1з кормом Каль-цш та Фосфору 1 розвитком сечокислого д1атезу.
Для ощнки статусу оргашзму, встановлення функ-цюнального та морфолопчного стану окремих оргашв 1 систем проводять дослвдження кров1. Кров е одним 1з важливих показнишв, як1 характеризують ф1зюлоп-чний стан курей, обмш речовин 1 тим самим вшобра-
При анал1з1 рацюну птищ встановлено, що для ку-рей-несучок певно! в1ково! групи розроблеш спеща-льш рецепти комб1корм1в, що забезпечують необхшну поживну енергетичну цшшсть.
Даш характеристики продуктивносп курей-несучок (табл. 1) р1зного вшу свщчить про те, що з в1ком вшсоток збереженосп та яйценосносл птищ мае тенденцш до зниження, однак вага яйця зб1льшу-еться. Водночас 1з вшэм птищ збшынуються добов1 витрати корму.
15
300_530_
97,6 97,5 92,5 77,2 150,3 349,1 64,5 61,2 9,06 21,37 1959 1682 114 115 1,96_2,41
жають Г! продуктившсть 1 збережешсть (Butler, 1976; Ве11а et а1., 2002). Результати морфолопчних досль джень наведеш в таблиц 2.
Вм1ст гемоглоб1ну у кров1 курей-несучок в1ком 166, 300 1 530 дшв був у межах норми (80-120 г/л, (Levchenko et а1., 2004)) 1 становив в середньому 99,1 ± 0,86; 92,9 ± 1,73; 83,6 ± 2,64 г/л вадповадно (табл. 1). Ол1гохромем1я встановлена у 4 (13,3%) ку-рей-несучок вжом 300 дшв 1 у 8 (26,7%) - 530. Зниження р1вня гемоглобшу може вказувати на розвиток дефщитних анемш, як1 бувають не тшьки при пору-шенш еритропоезу, а й у раз1 виникнення гепатиту чи гепатодистрофп печшки.
У 37,8% курей-несучок вс1х вжових груп встановлено еритроцитопенш. Кшьшсть еритроципв колива-лась ввд 2,4 до 3,8 Т/л 1 була на нижнш меж1 ф1зюло-пчних коливань.
У 41,1% курей-несучок ввдшчали збшьшення ге-матокритно! величини за середнього значения - 48,1 ± 0,45% (норма - 38-42%), що може бути за згущення кров1 або мати вщносний характер при зневодненш
Лейкопешю д1агностували у 2 (6,7%) курей-несучок вшэм 166 дшв та лейкоцитоз - у 6 (20%) -530. Проте середнш вмют шлькосп лейкоципв у кров1 був у кожшй вжовш груш в межах ф1зюлопчних коливань (20-40 Г/л). При тдрахунку лейкограмми у 8,9 % виявлено еозинопенш, у 7,8 - л1мфоцитоз та у 4,4 - збшьшення сегментоядерних гранулоципв. Причиною змш вшсоткового сшввшношення шлькосп клгшн бшо! кров1 можуть бути патолопчш процеси в оргашзм1 курей-несучок.
Одним 1з чинник1в, що л1миуе продуктившсть птищ, е швидшсть синтезу проте!ну в орган1зм1, тому визначення вмюту загального проте!ну вказуе на змь ни б1локсинтезувально! функцИ' печ1нки ^а^ et а1., 2013). У 100% курей-несучок в1ком 166 дн1в даний показник був у межах норми (43-59 г/л, (Ме1'пук and
Таблиця 1
Характеристика продуктивносп курей-несучок р1зних в1кових груп, п =
Вк (дн1)_166
Збережен1сть (%) 99,5 Яйценосн1сть/день (%) 92,5 К-сть яець/ на початкову несучку 26,7 Вага яйця (г/яйце) 56,0 Яйцемаса (кг) 1,40 Жива маса (г) 1876 Добов1 витрати корму (г/курка/день) 103 Конверт корму (кг/кг)_2,00
Ponomar, 2014)) i становив в середньому 49,9 ± 0,92 г/л (Lim - 43-58 г/л). Пперпроте!немш виявили у 53,3% i 66,7% курей-несучок вИком 300 i 530 дшв вИдповИдно, що може вказувати на порушення функщонального стану печИнки (Laptyeva, 2012).
В органiзмi курей-несучок кальцieвий метаболiзм проходить Интенсивнее порiвняно з iншими видами
тварин. У репродуктивний перiод обмiн кальцИю в птицi вИдбуваеться приблизно у 20 разiв швидше, нИж у ссавцИв. Гiпокальцieмiю дiагностували у 88,9% ку-рей всiх вiкових груп. У 11,1% курей вмiст загального кальцiю в сироватцi кровi був на нижнш меж1 норми 3,5 - 3,6 ммоль/л (норма - 3,5-5,5 ммоль/л, (Levchenko et al., 2004)) (табл. 3).
Таблиця 2
Морфологiчнi показники кровi курей-несучок М ± m / Lim (n = 30)
Показники кровИ, Норма БИометричний 1 група 2 група 3 група
одиницИ вимИру показник 166 дтв 300 дтв 530 дшв
Гемоглобин, г/л 80-120 Lim 90,1-104,1 72,4-106 55,1-113,9
M ± m 99,1 ± 0,86 92,9 ± 1,73 83,6 ± 2,64
Еригроциги, Т/л 3-5 Lim 2,4-3,7 3,1 ± 0,06 2,4-3,8 3,0 ± 0,06 2,6-3,2 3,0 ± 0,03
M ± m
Гематокрит, % 38-42 Lim 38-48 38-47 38-49
M ± m 42,1 ± 0,53 42,6 ± 0,52 41,9 ± 0,54
Лейкоцити, Г/л 20-40 Lim 19-32 25-34 26-46
M ± m 26,8 ± 0,72 29,4 ± 0,55 37,3 ± 0,91
ЕозинофИли, % 6-10 Lim M ± m 4-9 6,9 ± 0,25 5-9 7,2 ± 0,21 4-9 6,9 ± 0,24
СпецИальнИ гранулоцити - 24-30 Lim 25-33 25-30 26-32
сегментоядерш, % M ± m 28,9 ± 0,30 28,2 ± 0,27 28,8 ± 0,28
Лимфоцити, % 52-60 Lim 54-62 54-61 52-62
M ± m 58,4 ± 0,33 57,5 ± 0,37 57,5 ± 0,45
Моноцити, % 4-10 Lim 4-9 4-10 4-9
M ± m 5,7 ± 0,30 7,1 ± 0,31 6,8 ± 0,25
Таблиця 3
Бiохiмiчнi показники мiнерального обмiну курей-несучок, n = 30
Показники кровИ, одиницИ вимИру БИометричний показник 1 група 166 днИв 2 група 300 дшв 3 група 530 дшв
Загальний кальцИй, ммоль/л Lim M ± m 1,2-3,60 2,1 ± 0,17 1,08-3,8 2,1 ± 0,08 1,37-3,83 2,5 ± 0,08
НеорганИчний фосфор, ммоль/л Lim M ± m 1,13-2,25 1,8 ± 0,03 1,29-2,23 1,7 ± 0,03 1,29-2,19 1,8 ± 0,03
Актившсть лужно! фосфатизи, Од/л Lim M ± m 246,5-483,5 388,6 ± 11,06 126,5-246,5 177,9 ± 6,55 185,6 - 397,9 290,4 ± 12,59
Вмiст неорганiчного фосфору у курей-несучок 166-, 300- i 530-денного вiку становив в середньому 1,8 ± 0,03, 1,7 ± 0,03, 1,8 ± 0,03 ммоль/л ввдповвдно. Його порушення були менш виражеш, однак у 60% дослИджувано! птицi встановили гiпофосфатемiю. Зниження у сироватщ кровi вмiсту загального кальцш та неоргашчного фосфору тдтверджують вияв-ленi клiнiчнi ознаки i вказують на недостатне надхо-дження макроелементiв та порушення мiнерального обмшу (Mel'nyk, 2008).
БИльш широким дiапазоном коливань характеризу-валась активнiсть лужно! фосфатази -126,5-483,5 Од/л, за середнього значення - 287,4 ± 10,82 Од/л. ЗбИльшення даного показника дИагносту-вали у 100% дослИджуваних курей-несучок (табл. 3). Активнiсть лужно! фосфатази зростае в сироватщ кровi тварин у перюд iнтенсивного росту та розвитку, а в курей яечного напрямку продуктивностi пИд час яйцеутворення та вИдкладання яець (Antonenko et al., 2017). Варто зазначити, що важливу роль у процесИ утворення шкаралупи вiдiграе лужна фосфатаза, яка переносить юни кальцИю. ОскИльки дослИдження про-
водили в перюд активно! яйцекладки, то збИльшення !! активностi е необхiдною адаптивною реакщею орга-нiзму курей-несучок.
Важливим Индикатором функцiонального стану печiнки е актившсть клiтинних ензимiв АлАТ i АсАТ, яка досить висока в гепатоцитах, тому навить незначне !х пошкодження спричиняе виражену гiперензимемiю (Aleksyeyeva and Zinina, 2013; Sharonina et al., 2016).
У курей-несучок вИком 166 дшв актившсть АлАТ у сироватщ кровi в середньому становила 0,4 ± 0,03 ммоль/(год-л), активнiсть АсАТ - 10,1 ± 0,39 ммоль/(год-л) (рис. 1). Слiд зазначити, що у 53,3% дослИджуваних курей-несучок данного вшу вИдмИчалось збiльшення активностi двох ензимiв у сироватцi кровi. Актившсть АлАТ i АсАТ у курей вИком 300 днiв становила 0,4 ± 0,01 ммоль/(год-л) та 9,9 ± 0,14 ммоль/(год-л) вцщовцщо. Пперензимемио АлАТ встановлено у 66,7% i АсАТ - у 100% курей-несучок висом 300 дшв. У 80% курей висом 530 дшв дiагностували гшерензимемш АлАТ.
У 55,6% та у 100% курей-несучок всИх дослИдних груп спостерИгали зростання активности АлАт i АсАТ
b снроватцi KpoBi BignoBigHo, ^o BKa3ye Ha nopymeHHH CTpyKTypH KiiTHH neniHKH i nonaroK po3BHTKy cuHgpo-My цнтoIiзy гeпaтoцнтiв (Levchenko et al., 2004).
BigoMo, ^o CHHTe3 cenoBHHH y KiiTHHax neniHKH e ochobhhm miaxoM 3HemKogKKeHHH aMiaKy, ^o yTBopo-eTbca b прoцeci ge3aMiHyBaHHH aMiHoKHcioT, a BH3Ha-neHHH ii KoH^HTpa^i y cнрoвaтцi KpoBi e BaKiHBHM giarHocTHHHHM TecToM gia o^hkh ^yHKqioHaibHoro
H i
J -
y nTaxiB neniHKa cHHTe3ye ochobhy KiibKicTb ceno-Boi' khcioth, 3HemKogKyMHH TaKHM hhhom a3oTucTi npogyKTH nypHHoBoro o6MiHy (Butler, 1976). 3 MeToio 6iibm geTaibHoro gociigKeHHH BugiibHoi ^yHK^i hh-poK Ta MeTa6oii3My nypuHiB 6yio BH3HaneHo piBeHb ypHKeMii. rinepypHKeMio BcTaHoBieHo y 26,7; 16,7; 10% gociigKyBaHHx Kypen-HecynoK BiKoM 166, 300 i 530 gHiB BignoBigHo, i3 cepegHiM 3HaneHHHM y rpyni -438,7 ± 33,24; 393,2 ± 25,71; 396,3 ± 16,06 MKMoib/i. TaKi 3MiHH KiibKocri cenoBoi khcioth b KpoBi HacaMne-peg noB'a3aHi i3 36iibmeHHHM iHTeHcHBHocri o6MiHy nypHHiB y Kypen-HecynoK.
TaKHM hhhom, npoBegeHHH MoHiTopHHr cTaHy 3go-poB'a Kpocy «HoMaH EpayH» gaB MoKiHBicTb oTpuMaru gaHi npo KiiHinHHH cTaH Bcboro noroiiB'a rocnogapcT-Ba, a pe3yibTaTH ia6oparopHHx gociigKeHb MeTa6oiin-Horo npo^iio BKa3yoTb Ha nopymeHHH npoTeiHoBoro i MiHepaibHoro o6MiHiB penoBHH.
BlICIIOBK'll
npu KiiHinHoMy gociigKeHHi y 12,3% Kypen-HecynoK BiKoM 166, 300, 530 gHiB BigMwaiH cia6KicTb KicTaKa, nepeioMH KicToK кiнцiвoк, Kpui, noTOB^eHHH i ge^opMa^o cyrio6iB, ^o cBig^HTb npo po3bhtok ocre-oMai^ii Ta ocTeonopo3y.
BcTaHoBieHa oiiroxpoMeMia y Kypen-HecynoK BiKoM 300 i 530 gHiB, epнтpoцнтoпeнiн Ta 36iibmeHHH reMaTo-
cTaHy neniHKH Ta HupoK. KoH^Hipa^H cenoBHHH y cнpoвaтцi KpoBi Kypen-HecynoK craHoBHia y вiцi 166 gHiB - 2,8 ± 0,09 MMoib/i; 300 - 2,6 ± 0,07; 530 - 2,5 ± 0,08. 3HHKeHHH cenoBHHH giarHocTyBaiH y 13,3; 23,3; 36,7% Kypen-HecynoK Bcix gociigHux rpyn BignoBigHo, ^o cBigHHTb npo nopymeHHH cenoyTBopoBaibHoi $yH-Kqii neniHKH.
i
KpHTHoi BeiHHHHH y Bcix BiKoBHx rpyn, ^o BKa3ye Ha nopymeHHH epurponoe3y.
y Kypen-HecynoK BiKoM 300 i 530 gHiB BcTaHoBieHa rinepnpoTeiHeMia, y Bcix BiKoBHx rpynax - rmeperou-MeMia AiAT Ta AcAT, 3HHKeHHH KoH^HTpa^i cenoBH-hh b KpoBi Ta rinepypHKeMia, ^o cBig^HTb npo nopymeHHH npoTeiHoBoro o6MiHy.
BcTaHoBieHo rinoKaib^eMio, rino$oc$areMio Ta mgBH^eHHH aKTHBHocTi H® y 88,9; 60 Ta 100% Kypen-HecynoK Bcix BiKoBHx rpyn BignoBigHo, ^o BKa3ye Ha nopymeHHH MiHepaibHoro o6MiHy.
References
Aleksyeyeva, S.A., & Zinina, E.N. (2013). Morfolohichiskei i biokhimichni pokaznyky krovi u kurey-nesuchok pid vplyvom koloyidnoho sribla. Sil's'kohospodars'ka biolohiya. 3(2), 99-101 (in Russian).
Antonenko, P.P., Koval'ova, I.V., Chornyy, M.V., Harnazhenko, YU.A., & Pushkar, T.D. (2017). Biokhimichni pokazately krovy kurey-nesuchok za vplivu selenitu natriyu ta kormovykh fitopreparativ. Ahrarna nauka ta kharchovi tekhnolohiyi. 3, 3-10. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ anxt_2017_3_3 (in Ukrainian). Bessarabov, B.F., Aleksyeyeva, S.A., & Kletikova, L.V. (2008). Laboratorna diahnostyka klinichnoho i
Pmc. 1. AKTHBHicTb AiAT Ta AcAT y cupoBa^i KpoBi Kypen-HecynoK, n = 30
imunobiolohichnoho statusu u sil's'kohospodars'kykh ptakhiv. M. (in Russian).
Dunets', V.YU. (2017). Profilaktyka khvorob pechinki u kurey yayechnoho napryamku produktivnosti. Nauk. visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Hzhyts'koho. 19(73), 55-60. doi: 10.15421/nvlvet7312 (in Ukrainian).
Ishchenko, YU.B. (2017). Stan ptakhivnitstva v Ukrayini za katehoriyami hospodarstv v 2016 hodu. Reytynh oblastey. Poultry Market. Ptakhivnytstvo Ukrayiny y svitu. Rezhym dostupu: http://market.avianua.com/ ?p=4218 (in Ukrainian).
Kernasyuk, YU. (2015). Ptakhivnytstvo - efektyvna sfera ahrobiznesu [Elektronnyy resurs] Rezhym dostupu: http://agro-business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/7898-ptakhivnytstvo-efektyvna-sfera-ahrobiznesu.html (in Ukrainian).
Levchenko, V.I., Vlizlo, V.V., & Kondrakhin, I.P. (2004). Klinichna diahnostyka vnutrishnikh khvorob tvaryn: pidruchnyk. Bila Tserkva (in Ukrainian).
Kondrakhin, I.P. Kuyevda, M.M., & Buyerakov, YU.O. (2008). Metodyka dispanserizatsiyi kurey visokoproduktivnikh krosiv: metodychni
rekomendatsiyi. Simferopol' (in Ukrainian).
Laptyeva, K.A. (2012). Funktsional'nyy stan pechinki kurey-nesuchok pid Vplyv Plyumbum atsetatu za alimentarnoho khronichnoho toksykozu. Biolohiya tvaryn. 14(1-2), 321-327 (in Ukrainian).
Levchenko, V.I., Novozhits'ka, YU.M., & Sakhnyuk, V.V. (2004). Biokhimichni metody doslidzhennya krovy tvaryn. Kyyiv (in Ukrainian).
Mel'nyk, A.YU., & Ponomar, S.I. (2014). Profilaktyka hepatodystrofiyi u kurchat-broyleriv z vykorystanykh preparativ Karnivet l y Vihorpol. Naukovyy visnyk L'vivs'koho natsional'noho universytetu veterynarnoyi medytsyny ta biotekhnolohiy im. Gzhits'koho. 16, 3(1), 235-244. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/
UJRN/nvlnu_2014_16_3%281%29_33 (in
Ukrainian).
Mel'nyk, A.YU. (2015). Analiz i perspektyvy Haluzi ptakhivnitstva Ukrayiny, Poshyrennya ta klasyfikatsiya
metabolichnykh khvorob sil's'kohospodars'koyi ptytsi. Nauk. visnyk veterynarnoyi medytsyny. Bila Tserkva. 2, 67-73. Rezhym dostupu: http://nvvm.btsau.edu.ua/uk/content/analiz-i-perspektyvy-galuzi-ptahivnyctva-ukrayiny-poshyrennya-ta-klasyfikaciya-metabolichnyh (in
Ukrainian).
Mel'nyk, A.YU. (2008). Kliniko-biokhimichne obhruntuvannya metodiv diahnostyky ta profilaktyky porushennyakh fosforno-kal'tsiyevoho y D-vitaminnoho obminu u kurey-nesuchok: avtoref. dys. kand. vet. nauk: 16.00.01. Bila Tserkva (in Ukrainian).
Petrova, L. (2014). Stabil'nist' i eksport. Nashe ptakhivnytstvo. 1(31), 16-17 (in Ukrainian).
Sharonina, N.V., Mukhitov, A.Z., & Shishkov, N.K. (2016). Nekotoryye pokazateli metabolizma v kur-nesushek pri skarmlivaniyu soyevoye okary. Vestnik Ul'yanovskoy gosudarstvennoy sel'skokhozyaystvennoy akademii. Ulyanovsk. 4(36), 68-71. doi: 10.18286/1816-4501-2016-4-68-71 (in Russian).
Bella, D.L. Hirschberger, L.L., Kwon, L.L. & Stipanuk, M.H. (2002). Cysteine metabolism in periportal and perivenous hepatocytes: perivenous cells have greater capacity for glutathione production and taurine synthesis but not for cysteine catabolism. Amino Acids. 23, 453-458. doi: 10.1007/s00726-002-0213-z.
Butler, E.J. (1976). Fatty liver diseases in the domestic fowl - A review. Avian Pathology. 5(1), 1-14. doi: 10.1080/03079457608418164. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18777323
Jiang, S., Cheng, H.W., Cui, L.Y., Zhou, Z.L., & Hou, J.F. (2013). Changes of blood parameters associated with bone remodeling following experimentally induced fatty liver disorder in laying hens. Poultry Science. 92(6), 1443-1453. doi: 10.3382/ps.2012-02800.
