CC BY
22
УДК 616.831-009.7+616.12-008.331.1:613.21
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170151
Чунь Лю, О. В. Погорелое
КЛ1Н1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦЕФАЛГ1Й У ПАЩеНТШ З АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ1еЮ ПРИ 1НТЕРВАЛЬНОМУ ХАРЧУВАНН1
ДЗ «Днтропетроесъка медична академiя МОЗ УкраИни»
кафедри неврологИ i офталъмологИ
(зав. - д. мед. н. О. В. Погорелое)
вул. В. Вернадсъкого, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of neurology and ophthalmology
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected].
Цитуеання: Медичт перспективы. 2019. Т. 24, № 2. С. 59-65 Cited: Medicniperspektivi. 2019;24(2):59-65
Ключовi слова: перюдичне голодування, л^вальне голодування, ттервальне харчування, apmepianbna гiпертензiя, головний бшь, цефалги
Ключевые слова: периодическое голодание, лечебное голодание, интервальное питание, артериальная гипертензия, головная боль, цефалгии
Key words: intermittent fasting, therapeutical fasting, interval feeding, arterial hypertension, headache, cephalalgia
Реферат. Клиническая характеристика цефалгий у пациентов с артериальной гипертензией при интервальном питании. Чунь Лю, Погорелов А.В. Проведено исследование эффективности и безопасности применения схем интервального питания (ИП, синонимы - периодическое, краткосрочное, лечебное голодание) у 185 пациентов в возрасте от 25 до 75 лет (средний возраст - 48,6 года) с артериальной гипертензией (АГ) и головной болью. АГ рассматривалась как наиболее вероятный фактор церебральной дисциркуляции и связанных цефалгий. Пациенты добровольно поддерживали режим краткосрочного ограничения питания сроком 16 или 24 часа 1 раз в 7 дней 4 недели. В процессе ИП 43 пациента прервало участие в исследовании, из них 31 - в 24-часовой и 12 - в 16 часовой схеме ИП. Оценка воздействия на цефалгии считалась положительной при уменьшении показателей по визуальной аналоговой шкале (ВАШ) на 2 или более баллов и / или существенного уменьшения продолжительности и частоты приступов цефалгий. При ритмичности питания с 16 часовым пропуском приема пищи положительный результат зарегистрирован у 35% (у 37,25% пациентов в молодом, 40,48% в среднем и у 28,57% пожилом возрасте) без достоверной разницы между возрастными группами. Эффективность 24-часового типа интервального питания была выше и составляла около 75% во всех возрастных группах. Негативные побочные эффекты при таком типе питания, которые требовали бы его прекращения по объективным показателям (угрожающие изменения гемодинамики, синкопальные состояния, другое), не были зарегистрированы, наиболее распространенной жалобой было чувство голода (от 50 до 76% в зависимости от возраста), психологическое напряжение, неопределенная тревога (в среднем около 32%). Авторы полагают, что такая психологическая особенность - а именно невозможность и нежелание переносить краткосрочное чувство голода, являлось фактором отказа от продолжения схемы лечения, и в определенных границах препятствует более широкому применению метода ИП в лечении цефалгий. В общем, эффективность 24-часового ИП по сравнению с 16 - часовым типом ИП была статистически выше, без существенных побочных эффектов.
Abstract. Clinical characteristics of cephalalgia at patients with arterial hypertension during intermittent fasting. Chun Liu, Pohorielov O.V. The study of the effectiveness and safety of intermittent fasting (IF) at 185 patients aged from 25 to 75 years (mean age - 48,6 years) with arterial hypertension (AH) and headache was carried out. AH was seen as the most likely factor of cerebral discirculation and associated cephalgia. Patients volunteered to maintain a short-term dietary restriction with terms of 16 or 24 hours once in 7 days over a period of 4 weeks. During this period, 43 patients stopped participation in the study, of which 31 - at 24-hour IF and 12 - at 16-hour IF. The assessment of the influence on cephalgia was considered positive when the score of visual analog scale (VAS) was decreased by 2 or more points and / or there was a significant decrease in the duration and frequency of cephalgia attacks. In a rhythmic diet with a 16-hour food intake missing, a positive result was registered at 35% (37,25% of young patients, 40,48% - of average and 28,57% of the elderly) without a significant difference between ages. The effectiveness of a 24-hour type of IF was higher and made up about 75% in all age groups. Negative side effects of IF
19/ Том XXIV/ 2
59
that would require its termination due to objective reasons (threatening changes in blood pressure, syncope states and others) were not recorded, the most common complaints were the feeling of hunger (from 50 to 76% with a difference in age), psychological tension, uncertain anxiety (on average about 32%). The authors consider that such a psychological feature - namely, the impossibility and unwillingness to endure short-term fasting was a main factor of refusal to continue the treatment regimen, and within certain limits prevents the wider use of IF method in the treatment of cephalgia. In general, the efficacy of a 24-hour IF compared with a 16-hour type was significantly higher, without severe side effects.
Етзоди короткострокового головного болю вщчувае практично кожна людина, i в 50% дорослого населення це вщбуваеться систематично [2]. Головний бшь е наслщком багатьох чинниюв. Найбшьш частими типами головного болю е первинш: мпрень, головний бшь напруги, крашальш невралги (нейропати, больовi синдроми ураження черепних нервiв) та iншi головш болi [2]. До вторинних титв ГБ вщ-носять такi, що пов'язанi i3 травмою голови та/або ши!, зумовлеш судинним або несудинним розладом, пов'язаш з прийомом речовин або !х вiдмiною, зумовленi iнфекцiею, розладом гомео-стазу, порушеннями в дiлянках черепа, ши!, очей, вух, носа, синуав, зубiв, рота або шшо! структури обличчя, зумовленi псиичними роз-ладами. Вториннi типи головного болю, зокрема васкулярний, лшворно-гшертензшний, посттрав-матичний та шш^ можуть бути показником небезпечного для життя захворювання та потре-бують негайного обстеження i лшування [2, 8-9].
Вплив факторiв харчування на цефалги ви-вчався переважно по вщношенню мiгренi, особливо як можливий тригер нападу [6, 10]. Так, алкоголь (особливо червоне вино i пиво), шоколад, кофе!н, сири, консерванти для харчових продукпв з штратами та нiтритами, глутамат натрда (MSG) i штучнi пiдсолоджувачi були iдентифiкованi як тригери м^еш з частотою вiд 10 до 64% залежно вщ популяци i методологи дослiдження. При васкулярних типах головного болю вивчення тригерiв не е актуальним, на вiдмiну вщ характеру та ритмiки харчування. На цей час вiдомi данi, що пов'язують короткострокове голодування (синошми - iнтервальне харчування (IX), intermittent fasting) i нормалiзацiю багатьох фiзiологiчних показникiв, маси тiла з редукщею васкулярних за типом цефалгш [1, 3-5, 7-8, 10], що е актуальним i розглядаеться як альтернативна терашя з низьким рiвнем ризику. Вiдомо, що у лабораторних щурiв IX або обмеження прийому чинить сприятливий вплив на
функцiональнi результати в експериментальних моделях широкого спектра вiкових розладiв, включаючи дiабет, серцево-судиннi захворювання, рак i неврологiчнi розлади, таю як хвороба Альцгеймера, хвороба Паркшсона й шсульт [1, 4,
8]. Дослщження IX, наприклад обмеження енерги на 60% на 2 дш на тиждень або через день i обмежене за часом годування (ТИР; обмеження добового перюду прийому 1ж1) у людей з нормальною i надмiрною вагою, продемон-струвало ефективнiсть у зниженнi ваги [5] i полiпшення таких показниюв здоров'я, як резистентшсть до iнсулiну i зниження факторiв ризику серцево-судинних захворювань [1-2, 4, 8]. Рандомiзованi контрольованi клiнiчнi випробу-вання IX (Ш) порiвняно з РБ i iзоенергетичним безперервним обмеженням енерги у людини встановили деякi переваги IX у полшшенш загального стану здоров'я, а також у профшак-тищ i лiкуваннi основних захворювань старшня [9]. Брак клiнiчних дослiджень з вивчення ефекпв ПГ, пов'язаний, у тому числ^ з психоло-пчними, економiчними факторами, вiдносною складнiстю реалiзацil i контролю IX, визначае фактично недостатню шформащю в щй галузь Актуальнiсть проведеного дослiдження базуеть-ся на викладених фактах i положеннях.
Мета роботи - оцiнка ктшчно! ефективностi та негативних ефектiв при штервальному харчуваннi (обмеженнi прийому 1ж1 на 16 та/або 24 години) при цефалпях у пацiентiв з артерiаль-ною гiпертензiею.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено обстеження 185 хворих вiд 25 до 75 роюв (середнiй вiк - 48,6 року) з артерiальною гiпертензiею 1 та 2-го ступеня та головним болем, що не зумовлений шшими доведеними чинниками, як добровiльно тдтримували режим короткострокового обмеження харчування на 16 або 24 години 1 раз на 7 дiб за перюд 4 тижнi. Зi 185 учасниюв дослiдження 43 вiдмовились вщ продовження IX. Таким чином, остаточна кшь-кiсть становила 142 особи як для 16-ти, так i для 24-годинного IX. Контрольна група складалась з 38 чоловiкiв та 34 жшок порiвняного вiку (середнш вiк 47,2 р.) без артерiальноl гшертензи з епiзодичним нелокальним головним болем, який неможливо класифшувати як первинний, не частше 1-2 рази на мюяць. Критери включення вщповщали критерiям ICHD-3 [2]: головний бшь пояснюеться церебральними судинними пору-шеннями, включно з порушеннями артерiальноl
ланки i венозно1 фази, також може бути пов'яза-ний з артерiальною rinepTeroi™ ICHD-3 [2].
Класифшащя АГ вiдповiдала клiнiчним реко-мендащям Hypertension Guidelines ACC/AHA [9]. Критери виключення: дiабeт 1-2 типу, вторинш типи АГ та АГ 3 ст. та стани, що визначеш як гостpi iнсульти, структурна патолопя судин, гeмоpагiï та спадковi синдроми цефалгш та вiдповiдно описанi в пунктах 6.1.1-6.2 ICHD-3 [17]. Стутнь цефалгш ощнено за загально-прийнятою вiзуальною аналоговою шкалою (ВАШ). При ощнщ нeвpологiчного стану вико-ристано рекомендовану асощащею головного болю [9] методику дiагностики головного болю з урахуванням анамнезу: початок, попepeднi напади та прогресування симптомiв, тpивалiсть атак (до 3 годин, бшьше 4 годин, безперервний) i юльюсть дшв на мiсяць або на тиждень; оцiнeно попередне лiкування при гострому eпiзодi та пpофiлактичнe, вiдповiдь на лшування, побiчнi ефекти. Оцiнeно локалiзацiю (одностоpоннiй, двостоpоннiй, лобовий, пepиоpбiтальний, поти-личний; асоцiацiя з шийним болем); пов'язаш симптоми (нудота, блювота, свгглобоязнь, фоно-фобiя, кон'юнктивальна iн'екцiя або ринорея); пpовокуючi фактори (стрес, поза, кашель, наван-таження, напруга ши при pусi, бiль щелепи, i т. ш.); тяжкiсть болю i вплив на дiяльнiсть, а також умови, яю можуть вплинути на вибip лiкування (безсоння, дeпpeсiя, тривога, гшертошчна хвороба, астма i хвороби серця або шсульт). Скpинiнговe невролопчне дослiджeння включало: загальну ощнку ментального статусу; черепних нepвiв, зшищ, полiв зору, мiмiчноï мускулатури, ощнку м'язовоï сили, наявнiсть паpeзiв юнщвок, симeтpичнiсть peфлeксiв, коор-
динатоpноï сфери, ощнку ходи, включно за прямою лмею (tandem gait). Проведено додат-кове дослщження: ультразвукова допплepогpафiя мапстральних аpтepiй голови i шиï, електроенце-фалогpафiя, викликана активнiсть та нейропси-хологiчнe обстеження. У цiй робот висвiтлeно результати клiнiчних дослiджeнь, результати параклшчних дослiджeнь та коpeляцiï мiж отриманими даними викладено в наступних публiкацiях внаслiдок об'емностi таких даних. Первинна обробка отриманих даних проводилась методами описово1' статистики з представленням peзультатiв для кiлькiсних ознак у виглядк кiлькостi спостережень (n), середньо1' арифме-тично1' (М), стандартно!' помилки середньо1' величини (m), стандартного вщхилення (s); для якiсних ознак у виглядi вiдносних показникiв -штенсивних та екстенсивних, виражених у % ± m (стандартна помилка), показниюв наочностi. Поpiвняння статистичних характеристик у piзних групах i в динамщ спостереження проводилось з використанням параметричних i непараметрич-них критерив (з урахуванням закону pозподiлу даних, визначеного за кpитepiем Колмогорова-Смирнова): ощнка вipогiдностi вiдмiнностeй сepeднiх для незв'язаних i пов'язаних вибipок -за вщповщними кpитepiями Стьюдента (t).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
При аналiзi peзультатiв оцiнeно як наявшсть впливу IX на цeфалгiï у груш дослщжених, так i для виявлення особливостей впливу залежно вщ окремих характеристик (вiк, стать, перевищення 1МТ, ступiнь АГ тощо). Таю даш наведено в таблицi 1.
Таблиця 1
Розподш пац1ент1в групи дослщження за вжом, ступенем АГ та 1МТ , n=142
BiK пащенпв Всього n=142 Чол., n=69 З них з IMT>N; n=49 Жн., n=73 З них з IMT>N; n=58 АГ 1 n=142 АГ 2 n=142
25 - 44 51 29 22 22 17 38 13
% 35,92 42,03 44,9 30,14 29,31 26,79 9,15
±m 4,03 5,94 7,11 5,37 5,98 3,72 2,42
45 - 59 42 21 14 21 18 16 26
% 29,58 30,43 28,57 28,77 31,83 11,27 18,31
±m 3,83 5,54 6,45 5,30 6,07 2,65 3,25
60-75 49 19 13 30 23 14 35
% 34,51 27,54 26,53 41,10 39,66 9,86 24,65
±m 3,99 5,38 6,31 5,76 6,42 2,50 3,62
Всього 142 69 49 73 58; 68 74
48,59% 71,01% 51,41% 79,45% 47,9% 52,1%
4,19 5,46 4,19 4,73 4,19 4,19
19/ Том XXIV/ 2
61
У вщ 25-44 роки був 51 (35,9%±4,03) пащент, з них 29 (42,0%±5,9) чоловiкiв та 22 (30,14%±5,37) жiнки. У шщ 45-59 рокiв було 42 (29,58%±3,83) пацiенти, з них 21 (30,43%±5,54) чоловiк та 21 (28,77%±5,30) жшка, у вiцi 60-75 рокiв було 49 (34,51%±3,99) пацiентiв, з них 19 (27,54%±5,38) чоловiкiв та 30 (41,1%±5,76) жшок. Отже, було рiвномiрно за кiлькiстю представлено всi групи за вшовим розподiлом ВООЗ [***]. Враховуючи, що iснують данi про суттевий вплив над-лишково! ваги в розвитку АГ, надано даш про кшьюсний розподiл пацiентiв з перевищенням iндексу маси тiла (1МТ). Так, у вiцi 25-44 роки серед чоловшв таких було: 22 (44,9%±7,11); вiд 45 до 59 роив - 14 (28,57%±6,45); 60-75 роив -13 (26,53%±6,31). Жшок з перевищенням 1МТ у вщ 25-44 роки було 17 (29,31%±5,98); вiд 45 до
59 роюв - 18 (31,83%±6,07); 60-75 роюв -23 (39,66%±6,42). Порiвняння мiж жшками з перевищенням 1МТ та чоловшами не виявляло достовiрноl рiзницi в кожнiй вiковiй пiдгрупi (критерш 1>0,05), при тому, що процент жшок з перевищенням 1МТ був порiвняно вищий у вiцi 60-75 роюв (39,66% вiдносно 27,54), а чоловшв - у вiцi 24-44 роки (44,9% до 29,31% без ста-тистично! достовiрностi рiзницi).
За планом дослщження пацiенти надали згоду i брали участь в штервальнш 16-годиннiй та/або 24-годиннiй перервi в прийомi 1ж1, або так званому штервальному харчуваннi (IX). У таб-лицi 2 наведено розподiл пащеш!в за динамiкою цефалгiй (маеться на увазi позитивна динамiка, оцiнена за ВАШ бшьше нiж 2 пункти ) при IX на 16 та 24 години.
Таблиця 2
Розподш пац1ент1в за динамжою (зменшення ГБ так/н1) при IX на 16 та 24 години
1 недаля 1+2 недля 1+2+3 недля 1+2+3+4 недля
N % ±т N % ±т N % ±т N % ±т Р1 Р2
25-44 р; п= 51;16 г 6 11,76 4,51 8 15,69 5,09 14 27,45 6,25 19 37,25 6,77 р<0,05 р<0,05
45-59 р; п=42; 16 г 9 21,43 6,33 12 28,57 6,97 13 30,95 7,13 17 40,48 7,57 р<0,05 р<0,05
60-75 р; п= 49;16 г 7 14,29 5,0 9 18,37 5,53 11 22,45 5,96 14 28,57 6,45 р<0,05 р<0,05
Всього, п=142 (16 г) 22 15,49 3,04 29 20,42 3,38 38 26,76 3,72 50 35,21 4,01 р<0,05 р<0,05
25-44 р; п= 51 (24 г) 13 25,49 6,10 13 25,49 6,10 26 50,98 7,0 38 74,51 6,10 р<0,05
45-59 р; п=42; (24 г) 9 26,19 6,78 10 23,81 6,57 25 59,52 7,57 32 76,19 6,57 р<0,05
60-75 р; п= 49; (24 г) 7 14,29 5,0 9 18,37 5,53 29 59,18 7,02 37 75,51 6,14 р<0,05
Всього, п=142;(24 г) 29 20,42 3,38 31 21,83 3,47 80 56,34 4,16 107 75,35 3,62 р<0,05
Примаки: Р1) - Р ]шж 16-24 годинним курсом IX стосовно 4-го тижня; Р2) мiж 1-4-м тижнями
За результатами, наведеними в таблиц 2, окреслено збшьшення кшькост пацiентiв з головним болем, як надали звiт про зменшення ще! скарги (проявiв ГБ) залежно вщ кiлькостi повторiв IX з достовiрними вiдмiностями мiж 1-м ешзодом пропуску 1ж1 та 4-м з близькою до лшшно! залежнiстю наростання ефективностi цього методу впливу. Така залежнють була характерною для вшх дослiджених вiкових шд-груп, без достовiрноl вiдмiнностi мiж молодим та похилим вшом. При цьому наростання клшчного ефекту було сповiльненим на перших етапах IX для бшьш старшого вшу (14,29% для
60-75 роюв 24-годинного голодування порiвняно з 25,49 % для 25-44 роюв).
За даними таблицi 3 можливо вiдзначити той факт, що IX у 24-годинному режимi не супро-воджувався значними об'ективними симптомами - побiчними ефектами. Найбiльш частим було вщчуття голоду (вiд 50,1% до 76,2% у вщ 45-59 роюв) та невизначена, нечiтко окреслена тривога (37,25% у вщ 25-44 роки, 28,57% та 31,69% у бшьш старших вшових групах), при цьому автори зазначають, що при повторах IX ця суб'ективна скарга знижувалась за частотою та виражешстю. Серед об'ективних симптомiв була
зареестрована нестабшьшсть АТ своерщного характеру, без окресленого тдвищення цифр АТ або гшотонп, з коливаннями в межах функщо-нально припустимого, яка не потребувала додат-кового медикаментозного лшування. Припусти-мо, що такий тип нестабшьносп АТ може бути
зумовлений психолопчними чинниками та водночас пов'язаний з мехашзмами тривоги як стрес-реактивний тип реагування. Як i в кожному дослщженш, у цiй груш була частка пащенпв, що вщмовились вiд продовження IX. Данi про цю тдгрупу наведенi в таблиц 4.
Таблиця 3
Частота поб1чних ефект1в при ПГ залежно вщ в1ку досл1джених
Шдтипи II /в1к 25-44 п=51 45-59 п=42 60-75 п=49 Всього п=142
N % ±т N % ±т N % ±т N % ±т
В1дчуття голоду 26 50,98 7 32 76,19 6,57 21 42,86 7,07 79 55,63 4,17
Тривога 19 37,25 6,77 12 28,57 6,97 14 28,57 6,45 45 31,69 3,9
Слабк1сть загальна 18 35,29 6,69 19 45,24 7,68 28 57,14 7,07 65 45,77 4,18
В1дчуття шуму, дзвону в голов1 15 29,41 6,38 12 28,57 6,97 18 36,73 6,89 45 31,69 3,9
Порушення сну 12 23,53 5,94 15 35,71 7,39 16 32,35 6,7 43 30,28 3,86
Нестабшьшсть АТ 12 23,53 5,94 16 38,1 7,49 17 34,69 6,8 45 31,69 3,9
Головний б1ль 9 17,65 5,34 8 19,05 6,06 14 28,57 6,45 31 21,83 3,47
Ввдчуття в д1лянц1 шлунка 5 9,8 4,16 8 19,05 6,06 7 14,29 5 20 14,08 2,92
ПарестезН в к1нц1вках 4 7,84 3,76 6 14,29 5,4 5 10,2 4,32 15 10,56 2,58
Запаморочення 3 5,88 3,29 7 16,67 5,75 9 18,37 5,53 19 13,38 2,86
ДисфорН 3 5,88 3,29 3 7,14 3,97 4 8,16 3,91 10 7,04 2,15
Нудота 2 3,92 2,72 2 4,76 3,29 4 8,16 3,91 8 5,63 1,93
Хитк1сть 2 3,92 2,72 3 7,14 3,97 4 8,16 3,91 9 6,34 2,04
Слинотеча 2 3,92 2,72 2 4,76 3,29 3 6,12 3,42 7 4,93 1,82
Тремор рук 2 3,92 2,72 4 9,52 4,53 5 10,2 4,32 11 7,75 2,24
П1тлив1сть 1 1,96 1,94 2 4,76 3,29 5 10,2 4,32 8 5,63 1,93
На пiдставi аналiзу кiлькостi та розподiлу вiдмов пащенпв вiд продовження IX можливо вщзначити вiдносно невелику частку таких хворих (12, або 6,49% для 16-годинно! схеми та 31, або 23,24% для 24-годинно!). Найбiльш частою причиною, за вщгуками пацiентiв, було вщчуття голоду. Обговорення того, чому для окреслено! частки пацiентiв таке вщчуття е непереносним до того, що усвщомлюючи користь лiкування, зголошуються на вщмову вiд нього, вiрогiдно, е темою подальшого дослщжен-ня, що межуе з медичною, соцiальною психоло-гiею та нейропсихологiею. З метою практичного застосування методу IX можливо застосовувати методи ращонально1 психотерапп, роз'ясню-
вально1 роботи та ращонально1 мотиваци задля зниження таких випадкiв вщмов вiд надання допомоги. Водночас вважаемо, що саме ця психолопчна особливють - а саме неможливiсть та небажання переносити навт короткострокове вщчуття голоду, е чинником, що зашкоджуе широкому застосуванню методу IX у лшуванш. Автори свiдомi щодо того, що головний бшь е результатом складних гемодинамiчних, лiкворо-динамiчних, нейродинамiчних процесiв як суб'ективний прояв реальних процесiв. Визна-чення таких змш функцiонування зазначених систем при проведенш IX, без сумнiву, мае бути темою додаткових дослiджень в окресленш сферi.
19/ Том XXIV/ 2
63
Таблиця 4
Частота вщмов (n=185) вщ продовження ПГ при IX
1-й тиждень 2-й тиждень 3-й тиждень 4-й тиждень Загалом
N % ±m N % ±m N % ±m N % ±m n % ±m
16 годин n = 185 24 години n=185 Всього
8 4,32 1,50 1 0,54 0,54 2 1,08 0,76 1 0,54 0,254 12 6,49 1,81
14 7,57 1,94 8 4,32 1,50 4 2,16 1,07 5 2,70 1,19 31 16,76 2,75
22 9 4,86 1,58 6 3,24 1,30 6 3,24 1,30 43 23,24 3,11
ВИСНОВКИ
1. Дотримання пащентами з цефалпями та АГ ритмiчностi харчування з 16-годинним пропуском прийому з повторами 1 раз на 7 дiб супроводжувалось кштчним зменшенням головного болю за виражешстю, тривалiстю та частотою у 35,21% загалом (у 37,25% пащенпв у молодому, 40,48% у середньому та в 28,57% похилому вшд) без достовiрноl рiзницi мiж вшовими групами. Ефективнiсть 24-годинного типу ^ервального харчування була вищою, ефективнiсть у цшому становила близько 75% у вшх вiкових групах.
2. Негативт побiчнi ефекти короткостроково! перерви прийому 1ж1, якi потребували припи-нення за об'ективними показниками (загрозливi змiни АТ, синкопальнi стани, iнше), не були зарее-строванi, при цьому частина групи дослiдження
iнформувала про вщчуття голоду (вiд 50 до 76% з рiзницею за вшом), психологiчне напруження, невизначену тривогу (в середньому близько 32%), особливо перед першим пропуском 1жь 1з суб'ективних причин припинили 24-годинне IX 16,76%; 16-годинне - 6,49%.
3. Загалом ефективнiсть 24-годинного IX за критерiем зниження iнтенсивностi та/або три-валосп/частоти цефалгiй порiвняно з 16-годин-ним типом IX була статистично вищою, без суттевих побiчних ефектiв, що дозволяе харак-теризувати метод як безпечний у вшх вiкових групах з ефектившстю до 75% при цефалпях, зумовлених церебральною дисциркуляцiею в пащенпв з артерiальною гiпертензiею.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Fann D. Y, Ng G. Y, Poh L., Arumugam T. V. Positive effects of intermittent fasting in ischemic stroke: review. Exp. Gerontol. 2017. Vol. 89, N 93. P. 102. DOI: https://doi.org/10.1016/j.exger.2017.01.014
2. Headache Classification Committee of the International Headache Society, (IHS). The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition. Cephalalgia. 2018. Vol. 38, N 1. P. 1-211. DOI: https://doi.org/10.1177/0333102417738202
3. Mattson M. P., Longo V. D., Harvie M. Impact of intermittent fasting on health and disease processes. Ageing. Res. 2017. Vol. 39. P. 46-58. DOI: https://doi.org/10.1016/j.arr.2016.10.005
4. Michalsen A., Li C. Fasting therapy for treating and preventing disease - current state of evidence. Karger GmbH, Freiburg. Forsch Komplementmed. 2013. Vol. 20, N 6. P. 434-43. DOI: https://doi.org/10.1159/000357602
5. Obert J., Pearlman M., Obert L., Chapin S. Popular Weight Loss Strategies: a Review of Four Weight Loss Techniques. Curr. Gastroenterol. Rep. 2017. Vol. 19, N 12. P. 61. DOI: https://doi.org/10.1007/s11894-017-0603-8
6. Relationship between primary headache and nutrition: a questionnaire about dietary habits of patients
with headache / M. G. Saracco et al. Neurol. Sci. 2014. Vol. 35, N 1. P. 159-61.
DOI: https://doi.org/10.1007/s10072-014-1760-2
7. Stockman M. C., Thomas D., Burke J., Apo-vian C. Intermittent Fasting: Is the Wait Worth the Weight? Curr. Obes. Rep. 2018. Vol. 7, N 2. P. 172-185. DOI: https://doi.org/10.1007/s13679-018-0308-9
8. Tinsley G. M. Horne B. D. Intermittent fasting and cardiovascular disease: current evidence and unresolved questions: review. Future Cardiol. 2018. Vol. 14, N 1. P. 47-54. DOI: https://doi.org/10.2217/fca-2017-0038
9. Whelton P. K. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ ACPM/ AGS/ APhA/ ASH/ ASPC/ NMA/ PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology. American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Hypertension. 2018. Vol. 71. P. 1269-1324. DOI: https://doi.org/10.1161/HYP.0000000000000066
10. Zaeem Z., Zhou, Dilli E. Headaches: a Review of the Role of Dietary Factors. Current Neurology and Neuroscience Reports. 2016. Vol. 16, N 11. P. 101. DOI: https://doi.org/10.1007/s11910-016-0702-1
REFERENCES
1. Fann DY, Ng GY, Poh L, Arumugam TV. Positive effects of intermittent fasting in ischemic stroke (Review). Exp Gerontol. 2017;89(93):102. doi: https://doi.org/10.1016/j.exger.2017.01.014
2. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition. Cephalalgia. 2018;38(1):1-211.
doi: https://doi.org/10.1177/0333102417738202
3. Mattson MP, Longo VD, Harvie M. Impact of intermittent fasting on health and disease processes. Ageing Res. 2017;39:46-58.
doi: https://doi.org/10.1016/j.arr.2016.10.005
4. Michalsen A, Li C. Fasting therapy for treating and preventing disease - current state of evidence. Karger GmbH, Freiburg. Forsch Komplementmed. 2013;20(6):434-43.
doi: https://doi.org/10.1159/000357602
5. Obert J, Pearlman M, Obert L, Chapin S. Popular Weight Loss Strategies: a Review of Four Weight Loss Techniques. Curr Gastroenterol Rep. 2017;19(12):61. DOI: https://doi.org/10.1007/s11894-017-0603-8
6. Saracco MG, et al. Relationship between primary headache and nutrition: a questionnaire about
dietary habits of patients with headache. Neurol Sci. 2014;35(1):159-61. doi: https://doi.org/10.1007/s10072-014-1760-2
7. Stockman MC, Thomas D, Burke J, Apovian C. Intermittent Fasting: Is the Wait Worth the Weight? Curr Obes Rep. 2018;7(2):172-85.
doi: https://doi.org/10.1007/s13679-018-0308-9
8. Tinsley GM, Horne BD. Intermittent fasting and cardiovascular disease: current evidence and unresolved questions (Review). Future Cardiol. 2018;14(1):47-54. doi: https://doi.org/10.2217/fca-2017-0038
9. Whelton PK. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ ACPM/ AGS/ APhA/ ASH/ ASPC/ NMA/ PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Hypertension.2018;71:1269-1324. doi: https://doi.org/10.1161/HYP.0000000000000066
10. Zaeem Z, Zhou, Dilli E. Headaches: a Review of the Role of Dietary Factors. Current Neurology and Neuroscience Reports. 2016:16(11):101.
doi: https://doi.org/10.1007/s11910-016-0702-1
Crarra Hagmm^a go pega^iï 12.03.2019
♦
УДК 616.12-008.331.1:616.1-036.3:616.89-008.45 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2019.2.170152
В.Ю. Кротова ОСОБЛИВОСТ1 КОГН1ТИВНИХ ПОРУШЕНЬ
У ХВОРИХ НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю НЕВИСОКОГО СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши»
кафедра пропедевтики внутрiшньоi медицини
(зав. - д. мед. н., проф. Т.В. Колесник)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, Украша, 49044
SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine "
Department of Propedeutics of the Internal Medicine
V. Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
е-mail: [email protected]
Цитування: Медичт перспективи 2019. Т. 24, № 2. С. 65-72 Cited: Medicniperspektivi. 2019;24(2):65-72
Ключов1 слова: apmepianbna гiпертензiя, когнтивт порушення, серцево-судинний ризик Ключевые слова: артериальная гипертензия, когнитивные расстройства, сердечно-сосудистый риск Key words: arterial hypertension, cognitive disorders, cardiovascular risk
19Z Taм XXVZ 2
65
