CC BY
14
REFERENCES
1. Fann DY, Ng GY, Poh L, Arumugam TV. Positive effects of intermittent fasting in ischemic stroke (Review). Exp Gerontol. 2017;89(93):102. doi: https://doi.org/10.1016/j.exger.2017.01.014
2. Headache Classification Committee of the International Headache Society (IHS) The International Classification of Headache Disorders, 3rd edition. Cephalalgia. 2018;38(1):1-211.
doi: https://doi.org/10.1177/0333102417738202
3. Mattson MP, Longo VD, Harvie M. Impact of intermittent fasting on health and disease processes. Ageing Res. 2017;39:46-58.
doi: https://doi.org/10.1016/j.arr.2016.10.005
4. Michalsen A, Li C. Fasting therapy for treating and preventing disease - current state of evidence. Karger GmbH, Freiburg. Forsch Komplementmed. 2013;20(6):434-43.
doi: https://doi.org/10.1159/000357602
5. Obert J, Pearlman M, Obert L, Chapin S. Popular Weight Loss Strategies: a Review of Four Weight Loss Techniques. Curr Gastroenterol Rep. 2017;19(12):61. DOI: https://doi.org/10.1007/s11894-017-0603-8
6. Saracco MG, et al. Relationship between primary headache and nutrition: a questionnaire about
dietary habits of patients with headache. Neurol Sci. 2014;35(1):159-61. doi: https://doi.org/10.1007/s10072-014-1760-2
7. Stockman MC, Thomas D, Burke J, Apovian C. Intermittent Fasting: Is the Wait Worth the Weight? Curr Obes Rep. 2018;7(2):172-85.
doi: https://doi.org/10.1007/s13679-018-0308-9
8. Tinsley GM, Horne BD. Intermittent fasting and cardiovascular disease: current evidence and unresolved questions (Review). Future Cardiol. 2018;14(1):47-54. doi: https://doi.org/10.2217/fca-2017-0038
9. Whelton PK. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ ACPM/ AGS/ APhA/ ASH/ ASPC/ NMA/ PCNA Guideline for the Prevention, Detection, Evaluation, and Management of High Blood Pressure in Adults: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines. Hypertension.2018;71:1269-1324. doi: https://doi.org/10.1161/HYP.0000000000000066
10. Zaeem Z, Zhou, Dilli E. Headaches: a Review of the Role of Dietary Factors. Current Neurology and Neuroscience Reports. 2016:16(11):101.
doi: https://doi.org/10.1007/s11910-016-0702-1
Crarra Hagmm^a go pega^iï 12.03.2019
♦
УДК 616.12-008.331.1:616.1-036.3:616.89-008.45 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2019.2.170152
В.Ю. Кротова ОСОБЛИВОСТ1 КОГН1ТИВНИХ ПОРУШЕНЬ
У ХВОРИХ НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю НЕВИСОКОГО СЕРЦЕВО-СУДИННОГО РИЗИКУ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши»
кафедра пропедевтики внутрiшньоi медицини
(зав. - д. мед. н., проф. Т.В. Колесник)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, Украша, 49044
SE "Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine "
Department of Propedeutics of the Internal Medicine
V. Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
е-mail: vika_krotova@mail.ru
Цитування: Медичт перспективи 2019. Т. 24, № 2. С. 65-72 Cited: Medicniperspektivi. 2019;24(2):65-72
Ключовi слова: apmepianbna гiпертензiя, когнтивт порушення, серцево-судинний ризик Ключевые слова: артериальная гипертензия, когнитивные расстройства, сердечно-сосудистый риск Key words: arterial hypertension, cognitive disorders, cardiovascular risk
Реферат. Особенности когнитивных нарушений у больных артериальной гипертензией невысокого сердечно-сосудистого риска. Кротова В.Ю. По данным ВООЗ, Украина является страной № 1 в Европе и страной № 2 в мире по рейтингу смертности от сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ). В структуре распространенности ССЗ в Украине процент лиц трудоспособного возраста при артериальной гипертензии -36,7%. Улучшение прогноза больных с артериальной гипертензией (АГ) зависит не только от эффективного контроля артериального давления (АД), важным условием является также диагностика и инициация терапии на начальном этапе развития заболевания, когда еще не произошло гипертензивное поражение органов-мишеней. В статье приведены результаты нейропсихологического обследования 509 амбулаторных работающих больных с контролируемой АГ II стадии и интегральной оценкой когнитивных функций по методикам Mini-Mental State Examination (MMSE) и Montreal Cognitive Assessment (МоСА). Установлено, что даже у больных с контролируемой АГ II стадии и невысоким сердечно-сосудистым риском по шкале SCORE у 32,2% выявляются недементные когнитивные нарушения. Проанализированы особенности развития когнитивных расстройств при артериальной гипертензии во взаимосвязи с анамнезом и особенностями течения заболевания. У большинства больных АГ выявили повышенный уровень тревоги, особенно личностной, что не было связано с наличием или отсутствием когнитивных нарушений (КН). У больных c АГ и КН на основании данных тестирования по шкале SF-36 регистрировали достоверное (p<0,001) снижение показателей качества жизни (КЖ) по всем шкалам по сравнению со здоровыми в среднем на 24,5-66,0 баллов.
Abstract. Features of cognitive disorders in patients with arterial hypertension of low cardiovascular risk. Krotova V.Yu. By the WHO data, Ukraine is country number 1 in Europe and number 2 in the world according to the cardiovascular mortality rate. In the structure of the prevalence of cardiovascular diseases in Ukraine, the percentage of persons of working age with arterial hypertension is 36.7%. The improvement of the prognosis of patients with arterial hypertension depends not only on long-term effective control of blood pressure, but the diagnosis and initiation of therapy at the initial stage of the development of the disease, when the target organs have not yet undergone hypertensive damage is also an important condition. The article presents the results of neuropsychological examination of 509 outpatients with a controlled second stage arterial hypertension, with an integrated assessment of cognitive functions using the Mini-Mental State Examination (MMSE) and Montreal Cognitive Assessment (MCA) methods. It has been established that even in patients with controlled arterial hypertension stage II with a low cardiovascular risk, by SCORE scale cognitive disorders were revealed in 32,2%. The peculiarities of the development of cognitive disorders in arterial hypertension in connection with the history and course of the disease are analyzed. The majority of patients with hypertension have an increased level of anxiety, especially personality, and this is not due to the presence or absence of cognitive disorders. In patients with hypertension and cognitive disorders, on the basis of testing data by the SF-36 scale, there was a significant (p< 0.001) decrease in quality of life on all scales as compared with healthy ones on average by 24.5-66.0 points.
За даними Свропейських конгрешв кардю-лопв та товариства гшертензи (ESC/ESH -Мюнхен, Барселона, 2018), до стшкого шдви-щення артерiального тиску (АТ) схильш бшьше 1 млрд людей у свт. Як свщчать останш даш ВООЗ, Украша е крашою № 1 в Сврош та кра!-ною № 2 у свт щодо рейтингу смертност вщ ССЗ [14]. Полшшення прогнозу хворих на артерiальну гшертензда (АГ) залежить не лише вщ тривалого ефективного контролю АТ, важ-ливою умовою е також дiагностика та шщащя терапи на початковому етат розвитку захворю-вання, коли ще не вщбулося гшертензивне ураження оргашв-мшеней [3]. Ешдемюлопчш дослщження в мiжнародних багатоцентрових трайлах Framingham, EVA Gothenburg, Honolulu-Asia Aging Study, Systolic Hypertension in Euro-petrials, PROGRESS, LIFE, SCOPE, MOSES, ONTARGET, TRANSCEND переконливо показали, що АГ е значущим фактором ризику розвитку та прогресування когштивних пору-шень (КП), наявнють яких, у свою чергу, попршуе яюсть життя (ЯЖ) хворих на АГ та
знижуе 1х сощальну адаптащю [8]. В оновле-ному Свропейському документ щодо лшування АГ (ESC/ESH, 2018) наголошусться на обов'яз-ковш раннш дiагностицi та мошторуванш КП як маркера ураження мозку, пов'язаного з АГ. Ког-штивш порушення виявляються у 73% хворих як середнього, так i похилого вшу, з тривалютю АГ понад 5 роюв [2, 11].
Ретроспективний аналiз медично! докумен-таци 509 працездатних хворих на контрольовану АГ II стади в реальнш лшарськш практищ засвщчив вщсутнють будь-яко! шформацп щодо КП протягом диспансерного спостереження за переб^ом захворювання. Медичне узагальнення стосовно когштивних розладiв виявилось при-хованим, i у висновках вони розщнювались як «дисциркуляторна енцефалопапя». Цшеспрямо-вана медикаментозна корекщя КП взагалi не передбачалась. З'ясовано, що лiкарi первинно! ланки надання медично! допомоги не мають офщшних регламентуючих документа, як правило, не ознайомлеш та/або не мають досвщу як
з дiагностики КП, так i планування первинно!, вторинно! профiлактики та лшування.
Мета дослiдження - визначити стан когш-тивно! сфери, профiль когнггивних порушень та взаемозв'язок з яюстю життя у хворих на контрольовану артерiальну гiпертензiю II стади.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для виявлення загальних закономiрностей i особливостей розвитку КП у хворих на контрольовану АГ II стади (цiльовi рiвнi АТ<140 та 90 мм рт. ст.) [2] використовували порiвняль-ний аналiз у 3-х групах. Основну клiнiчну групу склали 157 хворих, з контрольованою АГ II ст., тривалютю понад 5 рокiв, у яких за допомогою загальноприйнятих нейропсихолопчних тестiв (MMSE, MoCA) виявили КП. Чоловшв було 70 (44,6%), жшок - 87 (55,4%) (рис. а). Бшьшють обстежених хворих була у вшовш групi вiд 50 до 59 роюв - 66 (42,0%), вщ 40 до 49 роюв -44 (28,0%), вiд 60 до 70 рокв - 40 (25,5%), вкова група вiд 34 до 39 роюв становила 4,5% (n=7) (рис. б). Середнiй вш - 52,3±0,68 (SD=8,55) року. Тривалють АГ в обстежених хворих коливалась вiд 5 до 23 роюв, медiана дорiвнювала 10,0 (9,013,0) роив. Стосовно рiвня освiти хворих, що увiйшли в дослiдження: бшьшють з них, 108 ошб (68,79%), мала вищу освiту, середню спещальну освiту - 42 хворих, що становило 26,75%, та лише 7 осiб (4,46%) мали середню професшну освiту. Дослiдження проведене з дотриманням Хельсшсько! деклараци з прав людини щодо дослiджень у медицинi [16].
До групи порiвняння увiйшли 28 хворих з контрольованою АГ II ст., але без КП, статис-тично зютавних за основними характеристиками (вш, стать, тривалiсть АГ, рiвнi офiсного АТ, IMT, показники ттдного профiлю) з хворими основно! групи. Критерiями виключення з дослiдження були: iшемiчний та/або гемора-гiчний шсульт в анамнезi, черепно-мозкова травма в анамнез^ зловживання алкоголем та/або наркотичними речовинами в анамнез^ онколо-пчш захворювання, оперативнi втручання на мозку в анамнез^ симптоматична АГ, неконтро-льована або резистентна АГ, депресивний синдром, синдром деменци, цукровий дiабет, iшемiчна хвороба серця (СН III-IV ФК, IM в анамнезi), серцева недостатнють III-IV ФК за NYHA, непереносимiсть ноотропних та анти-холшестеразних засобiв чи наявнiсть проти-показань для !х призначення, вiдмова хворого брати участь або продовжити участь у дослщженш, iншi стани, якi, на думку достд-ника, ставили шд питання участь хворого в дослщженш. Третя група складалася з 28
практично здорових жшок та чоловшв, без АГ i КП, вщповщних до когорти дослiджуваних хворих на АГ за статтю i вшом (p>0,05). Отри-манi данi оброблено за допомогою методiв медично! статистики (описова статистика з урахуванням закону розподшу (критерiй Шатро-У!лка); параметричш й непараметричнi критери: Стьюдента (t, Т), Вiлкоксона (W), Манна-У!тш (U), поправки Бонферош при множинному порiв-няннi, критерiй Xi-квадрат Пiрсона (%2), точний критерiй Фiшера; кореляцiйний аналiз Спiрмена, ROC - аналiз, метод логютично! регреси).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Розрахунок показникiв загального серцево-судинного ризику (ССР) за шкалою SCORE в обстежених показав, що вс хворi на АГ, а також здоровi особи мали певний стутнь ризику виникнення фатальних серцево-судинних (СС) подiй протягом наступних 10 роюв. Вiдсутнiсть ризику (0%) не була виявлена в жодному випадку, що пояснюсться вiком дослщжених хворих, участю в дослiдженнi як ошб чоловiчо! статi, так i жiнок, та виявленим фактом палшня в 47% обстежених.
Переважна бiльшiсть хворих на АГ мали невисокий ризик СС подш протягом наступних 10-ти роюв (<5%), у тому числi 80,9% хворих з КП i 78,6% хворих без КП (р>0,05 мiж групами). Високий ризик виникнення фатальних подш (59% за шкалою SCORE) - 19,1%, 21,4%, вщпо-вщно, основна група та група порiвняння. Серед здорових осiб високий ризик не спостертався -р1-3<0,01 i р2-3<0,05. Отже, отриманi данi свiдчать про вiдсутнiсть суттевих вщмшностей стосовно загального ССР за шкалою SCORE мiж дослiджуваними групами хворих на АГ (р>0,05) та вищу частоту високого ступеня ризику порiв-няно зi здоровими особами (р<0,05).
При поглибленому нейропсихологiчному дослiдженнi серед хворих на контрольовану АГ II стади використовували батаре! теспв: шкали MMSE (Mini-Mental State Examination) i МоСА (Montreal Cognitive Assessment) для штегрально! оцiнки КФ [15]. У 157 хворих, включених у до-слiдження, за методикою MMSE (n=97) недементнi легкi КП (27-26 башв) виявили в 39 (40,2%) хворих та помiрнi КП (25-24 бали) - у 58 (59,8%). Середнш бал вираженостi порушень когнiтивних функцш (КФ) у групi хворих на АГ становив 25,10±0,11, що на 12,6 % було меншим, шж у практично здорових осiб (28,71±0,21 бала) при p<0,001. Iнтегральна ощнка КФ при тестуваннi хворих на АГ (n=60) за методикою МоСА також була низькою (24,37±0,06 балiв) i вiдповiдала критерiям когнiтивного дефiциту (КД) (менше 26 балiв).
MMSE
МоСА
а
б
Розподш хворих на АГ за ступенем вираженост КП, визначеним за методиками MMSE (а) i МоСА (б)
При проведенш дослщження КФ за методикою FAB [15] серед 97 хворих основно! групи (АГ з КП) у жодному випадку не отримали дiагностично низьких показниюв - менше 12 балiв, що мало свщчити про виражену лобну дисфункцiю. Бшьшють хворих мали нормальнi бали лобно! функци (16-18 балiв) - 61 (62,9%). Iншi 36 (37,1%) хворих отримали 15 балiв за щею методикою, що свiдчило про наявшсть лише легкого ступеня лобно! дисфункци.
Дослiдження рiвня уваги у хворих на АГ за методикою Ф.е. Рибакова [15] з використанням техшки пiдрахунку кульок у секторах дало змогу дослщити ступiнь концентрацп збуджувального процесу в зоровому i руховому аналiзаторах. У всiх хворих на АГ з виявленими КП були порушення концентрацп збуджувального процесу в зоровому i руховому аналiзаторах. Так, лише 2 хворих (1,3%) виконали завдання без помилок до 5 сектора (норма), до 4 сектора впоралися з шдрахунком 28 (17,8%) хворих, до 3 сектора - 65 (41,4%), до 2 сектора - 56 (35,7%), ще 6 (3,8%) хворих у вщ вщ 55 до 65 роюв не змогли виконати завдання без помилок. Отже, медiана показника концентрацп уваги у хворих на АГ до лшування становила 3 (2-3).
Бшьш поглиблене вивчення рiвня уваги i швидкост сенсомоторних реакцш проводили за методикою «Таблиц Шульте» [15]. Отриманi данi свщчили про зниження уваги та швидкосп сенсомоторних реакцiй через пiдвищення часу виконання завдань у п'яти таблицях та наявшсть
помилок при виконанш завдань, особливо виражеш у хворих з АГ i КП. Таким хворим була притаманна швидка втомлювашсть, нерiвно-мiрнiсть при виконаннi завдання, вщмова вiд подальшого виконання через втому та неможли-вiсть зосередитись. Середнш час виконання завдання у хворих основно! групи протягом всього дослiдження перевищував данi хворих групи порiвняння в 1,3-1,6 разу (р<0,001), а практично здорових оаб - в 1,4-1,7 разу (р<0,001). За результатами тестування за таблицами Шульте були розраховаш показники ефек-тивностi роботи, впрацьовуваносп та психiчно! стiйкостi та встановлено, що за наявносп КП у хворих на АГ показники ефективност роботи були суттево вище, а психiчно! стiйкостi -нижче, шж у хворих групи порiвняння i здорових осiб (ид р<0,05 до р<0,001).
При проведеннi дослiдження довiльно! вер-бально! пам'ятi за методикою А.Р. Лурiя [15] виявили достовiрне зниження об'ему безпосе-реднього вщтворення, довготривало! пам'ятi та ефективносп запам'ятовування у всiх обстеже-них хворих на АГ з КП, як порiвняно з хворими на АГ без КП, так i зi здоровими особами (р<0,001). Так, середня кiлькiсть слiв, вiдтво-рених тсля першого пред'явлення хворими основно! групи (3,80±0,08), була в 1,6 разу менше, шж у груш порiвняння (6,22±0,26; р<0,001), i в 2,2 разу менше вщносно практично здорових оаб (8,29±0,45; р<0,001). Обсяг вщ-строченого вiдтворення (довготривало! пам'ят) у
xвopиx Ha АГ i Kn тaкoж 6ув мeншим y 2 i 2,2 paзy, нiж y rpynax бeз Kn (p<0,001).
Taким чишм, зa oтpимaними дaними гоглиб-лeнoгo нeйpoпсиxoлoгiчнoгo тeстyвaння зpoбили виснoвки, щo y xвopиx Ha АГ II стади нeдeмeнтнi Kn виявляються y 32,22% випадюв. ïx xaparcre-praraHH Ha piзниx piвняx вищиx мoзкoвиx фyнкцiй вiдпoвiдaли yсiм сфepaм ^re^^Hoi' дiяльнoстi людини, aлe нaйбiльшe стpaждaють пpoцeси нeйpoдинaмiчнoгo xapaктepy (здaтнiсть дo кoнцeнтpaцiï yвaги, швидкiсть псиxoмoтopниx pea^rn) i вepбaльнa пaм'ять.
Встaнoвили дoстoвipнi кopeляцiйнi зв'язки мiж стaнoм KФ, oцiнeним зa piзними нeйpoпси-xoлoгiчними мeтoдикaми, тa вiкoм xвopиx, тpи-вaлiстю зaxвopювaння, вeгeтaтивним iндeксoм (зо дaними oпитyвaльникa Вeйнa). Taк, зi збiльшeнням вiкy oбстeжeниx пoгipшyвaлaсь o^HHa лoбнoï функци зa мeтoдикoю FAB (rs=-0,23; p<0,05), стyпeня кoнцeнтpaцiï yвaги зa Ф.С. Рибaкoвим (rs=-0,20; p<0,05), зopoвo-кoнстpyктивниx нaвичoк зa MoCA (rs=-0,22; p<0,05). Tpивaлий nepe6ir АГ (гонад 5 poкiв) кopeлювaв зi змeншeнням пoкaзникa впpaцьoвy-вaнoстi зa мeтoдикoю Шyльтe (rs=-0,17; p<0,05), зaгaльнoï бaльнoï oцiнки Kn зa тeстoм MoCA (rs=-0,19; p<0,05) тa йoгo сyбшкaл: yвaгa (rs=-0,29; p<0,01) тa aбстpaкцiя (rs=-0,24; p<0,05).
Ноявшсть Kn y xвopиx нaвiть Ha кoнтpoльo-вaнy АГ II стади дoстoвipнo aсoцiювaлaсь з чaстiшими скapгaми Ha вiдчyття тяжкoстi в гoлoвi й гoлoвнi бoлi - 78,3% npora 60,7% y xвopиx Ha АГ бeз Kn (rs=+0,15; ВШ=2,34 (95% ДI 1,01-5,47); p<0,05), слобюсть, дpaтiвливiсть i пiдвищeнy стoмлювaнiсть - 73,2% npora 25,0% (rs=+0,37; ВШ=8,21 (95% Д 3,26-20,73); p<0,001), пoгipшaння пaм'ятi чepeз знижeння пpoдyктив-hoctí пpoцeсiв yвaги i зaпaм'ятoвyвaння ^и збepeжeннi дoвгoтpивaлoï пaм'ятi - 62,4 % npora 28,6% (rs=+0,25; ВШ=4,15 (95% ДI 1,72-10,02); p<0,001), пopyшeння сну - 76,4% пpoти 39,3% (rs=+0,29; ВШ=5,01 (95% ДI 2,16-11,65); p<0,001).
Отpимaнi дaнi збiгaються з вiдoмими стoсoвнo тoгo, щo Kn чосто сyпpoвoджyються симптoмaми тpивoги, дeпpeсiï тa нeвpoтичними poзлaдaми [1, 4, 7, 9]. Як бyлo зaзнaчeнo вищe, пoнaд 70% xвopиx Ha кoнтpoльoвaнy АГ i Kn скapжились Ha пiдвищeнy дpaтiвливiсть i nopy-шeння сну; тpeтинa xвopиx (36,3 %) вiдмiчaлa знижeння iнтepeсy дo нaвкoлишньoгo свiтy. Toмy вожливим зaвдaнням бyлo дoслiджeння piвнiв тpивoги зa дoпoмoгoю гoспiтaльнoï шкгли HADS, a тaкoж пoкaзникiв oсoбистiснoï i peaктивнoï тpивoжнoстi зa мeтoдикoю Cmrc-6eprepa-XaHiHa [15]. Дoслiджyвaнi yсix rpyn He
мгли нaявнoï дeпpeсiï, згiднo з дaними тeстy-вaння зa шкaлoю HADS, кiлькiсть oтpимaниx бaлiв y вж бyлa нижчсю зa 7. Вoднoчaс кoжeн тpeтiй xвopий Ha АГ, нeзaлeжнo вiд нaявнoстi Kn (61 - 33,0%), мaв клшчго виpaжeнy тpивoжнiсть (11 бaлiв i вищe зa шкaлoю тpивoги HADS). Cepeднiй piвeнь тpивoги в rpyni xвopиx Ha АГ i Kn стaнoвив 9,32±0,25 бaлa, y rpyni пopiвняння -8,96±0,43 бaлa (p>0,05). Виявлeнo тaкoж rpaHm-ний з нopмaльним знaчeнням piвeнь тpивoги у ^a^i-mHo здopoвиx oсiб - 7,50±0,30 бaлa, пpoтe вiд був дoстoвipнo нижчий зa вiдпoвiднi пoкaзники у xвopиx Ha АГ (p<0,001 i p<0,05). Отжe, пiдвищeнa тpивoжнiсть кopeлюe з шяв-нiстю АГ (rs=+0,30; p<0,001) i пpaктичнo He зaлeжить вiд стону KФ y !amx xвopиx (rs=+0,09; p>0,05).
3a дaними дoслiджeння oсoбливoстeй тpи-вoжнoгo CTaHy зa мeтoдикoю Cпiлбepгepa-Хaнiнa виявили пiдвищeнi piвнi peaктивнoï тa oœ-бистiснoï тpивoжнoстi в бiльшoстi oсiб, щo пpoxoдили дoслiджeння. Бiльшiсть xвopиx Ha АГ з Kn (64 oсoби - 66,0%) моли висoкий piвeнь oсoбистiснoï тpивoги, щe в тpeтини xвopиx (32,0%) piвeнь тpивoги квaлiфiкyвaвся як пoмipний i лишe в 2 xвopиx пoкaзники He виxoдили зо мeжi нopми (дo 30 ботв). Пoдiбнi тeндeнцiï вiдзнaчaлись i в rpym пopiвняння: 53,6% xвopиx Ha АГ бeз Kn моли витокий piвeнь oсoбистiснoï тpивoги, 39,3% - пoмipний, у 2 випaдкax - низький (p>0,05 пpи yсix пopiвнянняx з oснoвнoю гpyпoю). Cтyпiнь виpaжeнoстi pea^ тивнoï тpивoжнoстi вiдпoвiдaв кpитepiям виот-кoгo piвня мaйжe у пoлoвини xвopиx Ha АГ (49,5% i 46,4%) i лишe в 17,8% ^a^r^Ho здopoвиx oсiб (p<0,01 i p<0,05).
Токим чинoм, oтpимaнi дaнi тaкoж дoзвo-ляють зpoбити виснoвoк, щo в бiльшoстi xвopиx Ha АГ виявлясться пiдвищeний piвeнь тpивoги, oсoбливo oсoбистiснoï, i ц He бyлo пoв'язaнe з ноявшстю чи вiдсyтнiстю Kn.
Вoднoчaс стушнь виpaжeнoстi тpивoги у xвopиx Ha АГ дoстoвipнo кopeлювaв як зi стaнoм вeгeтaтивнoï нepвoвoï систeми зо oпитyвaль-никoм Вeйнa, ток i з oкpeмими xapaктepистикaми кoгнiтивнoï дiяльнoстi. Ток, з пiдвищeним piвнeм !p™ora, oцiнeним зо мeтoдикoю HADS, кopeлю-вов з тpивaлим пepeбiгoм АГ (rs=+0,15; p<0,05). Висoкий вeгeтaтивний íh^^ пpямo кopeлювaв зi всiмa дoслiджeними пoкaзникaми тpивoги: для piвнiв тpивoги зо HADS - rs=+0,26; p<0,001; для oсoбистiснoï i peaктивнoï тpивoги - rs=+0,28; p<0,001 i rs=+0,31; p<0,001. Висoкий стyпiнь oсoбистiснoï тpивoжнoстi нeгaтивнo пoзнaчaвся Ha збiльшeннi чосу Ha викoнaння зовдонь зо
таблицями Шульте (ге=+0,24; р<0,05), загаль-ному показниковi ефективностi роботи (ге=+0,16; р<0,05) та псих1чно! стшкосп (rs=-0,21; р<0,05).
Слiд зазначити, що отримаш данi щодо зв'язку мiж перебiгом АГ у хворих середнього вшу i станом КФ узгоджуються з результатами iнших дослiджень [6, 13, 12], що шдкреслюе актуальшсть проблеми своечасно! дiагностики i корекцп КП при АГ.
Аналiз отриманих даних показав, що у хворих на АГ i КП вщбувалося достовiрне (р<0,001) зниження середнiх показниюв ЯЖ за всiма шкалами порiвняно зi здоровими людьми, в тому чи^ за шкалою рольове емоцшне функцюну-вання - на 66,0 балiв (б.), фiзичне функцюнуван-ня - на 55,0 б., рольове фiзичне функцюнуван-ня - на 50,0 б., больовi вiдчуття - на 41,5 б., мен-тальне i загальне здоров'я - на 39,0 б. i 35,0 б., життева сила - на 32,5 б., сощальне функцюну-вання - на 24,5 б. Суб'ективш оцшки ЯЖ хворих iз групи ш^вняння (АГ без КП) також суттево (вiд р<0,01 до р<0,001) в^^зняються вiд практично здорових ошб майже за всiма шкалами ^зниця вiд 12,5 б. за шкалою життева сила до 50,0 б. за рольовим емоцшним функцюнуван-ням), о^м загального i ментального здоров'я (р>0,05) та соцiального функцiонування (р>0,05). Водночас вони достовiрно вище бальних оцiнок у хворих на АГ i КП - вiд 15,0 б. за шкалою болю (р<0,05) до 34,0 б. за оцшкою ментального здоров'я (р<0,001), крiм рольового фiзичного функцiонування (р>0,05).
За результатами кореляцшного аналiзу тд-твердили також прямий взаемозв'язок мiж погiршенням практично вшх складових ЯЖ i порушеннями КФ, оцiненими за рiзними методиками. При цьому найбшьш тюш зв'язки вста-новленi мiж шкалою МоСА й оцшкою стану фiзичного (ге=+0,65; р<0,001), психiчного здоров'я (ге=+0,60; р<0,001), обмеженнями життево! (ге=+0,33; р<0,001) i соцiально! активностi (ге=+0,35; р<0,001). Зворотну кореляцiю встано-вили мiж високим рiвнем особистiсно! тривож-ностi i суб'ективною оцiнкою особою свого психоемоцшного стану (rs=-0,30; р<0,001) i життево! енергi! (rs=-0,21; р<0,05). Таким чином, отриманi данi збшаються з вiдомими щодо розвитку та прогресування когнiтивних i психо-емоцшних розладiв, якi погiршують ЯЖ хворих на АГ та знижують !х соцiальну адаптацiю [5, 6, 10, 12]. З вищезазначеного можна зробити висновок, що КП суттево впливають та знижують не тшьки медичш, але й сощальш
складовi ЯЖ навiть хворих з контрольованою АГ та невисоким ССР.
ВИСНОВКИ
1. У працюючих хворих на контрольовану АГ II стадп недементш когнiтивнi порушення виявили в 32,22% випадках. 1х характеристики на рiзних рiвнях вищих мозкових функцiй вщповщали усiм сферам когнiтивно! дiяльностi людини, але найбшьше страждали процеси ней-родинамiчного характеру (здатнiсть до концентрацп уваги, швидюсть психомоторних реакцш) i вербальна пам'ять.
2. У бшьшосп хворих на АГ II стадп виявили шдвищений рiвень тривоги, особливо особистiсно!, i це не пов'язано з наявнютю чи вщсутнютю КП.
3. У хворих на контрольовану АГ II стадп, з недементним когштивними порушеннями вщбу-валося достовiрне зниження середнiх показникiв ЯЖ за вшма шкалами порiвняно зi здоровими особами (рiзниця вiд 24,5 до 66,0 балiв; р<0,001) та хворими без когштивних порушень ^зниця вiд 15,0 до 34,0 балiв; р<0,05, крiм рольового фiзичного функцюнування), що свiдчило про сут-тевий вплив когштивних розладiв не тшьки на медичш, але й сощальш складовi ЯЖ, навггь у хворих з цшьовими рiвнями АТ та з невисоким ССР.
4. За результатами кореляцшного аналiзу шдтверджений вiрогiдний прямий взаемозв'язок мiж попршенням практично всiх складових якост життя i порушеннями когнiтивних функ-цш, оцiненими за рiзними нейропсихологiчними методиками. При цьому найбшьш тюш зв'язки встановлеш мiж результатами когнiтивних порушень за шкалою МоСА i оцшкою стану фiзичного (rs=+0,65; р<0,001), псих1чного здоров'я (rs=+0,60; р<0,001), обмеженнями життево! (ге=+0,33; р<0,001) i соцiально! активносл (rs=+0,35; р<0,001). Зворотну вiрогiдну помiрну кореляцiю встановили мiж високим рiвнем особистiсно! тривожностi та суб'ективною оцшкою особою свого психоемоцшного стану (ге=-0,30; р<0,001) i життево! енергi! (ге=-0,21; р<0,05). Якiсть життя хворих на АГ без КП також суттево (вщ р<0,01 до р<0,001) вiдрiзняеться вiд практично здорових осiб майже за всма шкалами, окрiм загального i ментального здоров'я (р>0,05) та соцiального функцiону-вання (р>0,05), але вони були достовiрно вище бальних оцшок у хворих з АГ i когнiтивними порушеннями.
CnHCOK .ÏÏITEPATYPH
1. Blood pressure and risk of vascular dementia: evidence from a primary care registry and a cohort study of transient ischemic attack and stroke / Emdin C. A. et al. Stroke. 2016. N 47. P. 1429-1435.
DOI: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.116.012658
2. ESC-ESH Guidelines for the management of arterial hypertension / Williams B., et al. Eur Heart J. 2018. Vol. 39. P. 3021-3104.
DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339
3. Gasecki D., Karaszewski B., Narkiewicz K. Management of High Blood Pressure in Intracerebral Haemorrhage. In: Coca A. (eds) Hypertension and Brain Damage. Updates in Hypertension and Cardiovascular Protection. Springer, Cham. 2016;159-171. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-32074-8_12
4. GBD 2017 Risk Factor Collaborators. Global, regional, and national comparative risk assessment of 84 behavioural, environmental and occupational, and metabolic risks or clusters of risks for 195 countries and territories, 1990-2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet. 2018. Vol. 392. P. 1923-1994.
DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32225-6
5. Global disparities of hypertension prevalence and control: a systematic analysis of population-based studies from 90 countries / Mills K. T. et al. Circulation. 2016. Vol. 134. P. 441-450.
DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.115.0 18912
6. High blood pressure, hypertension, and high pulse pressure are associated with poorer cognitive function in persons aged 60 and older: the Third National Health and Nutrition Examination Survey / Obisesan T. O. et al. J Am Geriatr Soc. 2014. Vol. 56. P. 501-509. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.2007.01592.x
7. High blood pressure linked to vascular dementia / Emdin Connor A. et al. George Institute for Global Health. Science Daily; 2016.
www.sciencedaily.com/releases/2016/05/160518120124.htm
8. Impact of hypertension on cognitive function: a scientific statement from the American Heart Association
/ Iadecola C. et al. Hypertension. 2016. Vol. 68. P. 67. doi: https://doi.org/10.1161/HYP.0000000000000053
9. Khomazyuk T. A., Krotova V. Yu. Causes of cognitive impairment and their manifestations in patients with arterial hypertension. Medunrn nepcneKmueu. 2018. № 3. C. 132-137. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142350
10. Reducing cardiovascular mortality through prevention and management of raised blood pressure: a World Heart Federation roadmap / Adler A. J. et al. Glob Heart. 2015. N 10. P. 111-122.
DOI: https://doi.org/10.1016Zj.gheart.2015.04.006
11. Simplifying detection of cognitive impairment: comparison of the Mini-Cog and Mini-Mental State Examination in a multiethnic sample / Borson S. et al. AmGeriatr Soc. 2015. Vol. 53, N 5. P. 871. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.2005.53269.x
12. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/ AGS/ APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guideline for the prevention, detection, evaluation, and management of high blood pressure in adults: executive summary / Whelton P. K. et al J. Am. Coll Cardiol. 2018. Vol. 71. P. 2199-2269. DOI: https://doi.org/10.1016/jjacc.2017.11.005
13. Vascular contributions to cognitive impairment and dementia including Alzheimer's disease / Snyder H. M. et al. Alzheimers Dement. 2015. Vol. 11. P. 710-717. DOI: https://doi.org/10.1016/jjalz.2014.10.008
14. World Health Organization. The World Health Report 2017: changing history. Geneva: WHO. 216 p.
15. WebMD Medical Reference Neil Lava, Cleveland Clinic: What is a Neuropsychological Evaluation? University of North Carolina School of Medicine: Neuropsychological Evaluation FAQ. St. Joseph's University: Neuropsychologi-cal Assessment. Cognitive Impairment. Neuropsychologists -An Important Part of the Team, Al Martinez, Ph.D., Mayo Clinic: Mild cognitive impairment (MCI). October 7. 2018.
16. World Medical Association. "Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects". 2013, JAMA. 2013. Vol. 310, N 20. P. 21912194. PMID 24141714.
DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
REFERENCES
1. Emdin CA, Rothwell PM, Salimi-Khorshidi G, Kiran A, Conrad N, Callender T, Mehta Z, Pendlebury ST, Anderson SG, Mohseni H, Woodward M, Rahimi K. Blood pressure and risk of vascular dementia: evidence from a primary care registry and a cohort study of transient ischemic attack and stroke. Stroke 2016;47:1429-35. doi: https://doi.org/10.1161/STROKEAHA.116.012658
2. Williams B, Mancia G, Spiering W, Agabiti Rosei E, Sirenko Y, Brady A, et al. ESC-ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J 2018;39:3021-3104.
doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehy339
3. Gasecki D, Karaszewski B, Narkiewicz K. Management of High Blood Pressure in Intracerebral Haemorrhage. Coca A, editor. Hypertension and Brain Damage. Updates in Hypertension and Cardiovascular Protection. Springer, Cham. 2016;159-171.
doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319-32074-8_12
4. GBD 2017. Risk Factor Collaborators. Global, regional, and national comparative risk assessment of 84 behavioural, environmental and occupational, and metabolic risks or clusters of risks for 195 countries and territories, 1990-2017: a systematic analysis for the Global
Burden of Disease Study 2017. Lancet. 2018;392:1923-94. doi: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32225-6
5. Mills KT, Bundy JD, Kelly TN, Reed JE, Kearney PM, Reynolds K, Chen J, He J. Global disparities of hypertension prevalence and control: a systematic analysis of population-based studies from 90 countries. Circulation 2016;134:441-50.
doi: https://doi.org/10.1161/CIRCULATI0NAHA.115.01 8912
6. Obisesan TO, Obisesan OA, Martins S, Alamg-ir L, Bond V, Maxwell C, Gillum RF. High blood pressure, hypertension, and high pulse pressure are associated with poorer cognitive function in persons aged 60 and older: the Third National Health and Nutrition Examination Survey. J Am Geriatr Soc. 2014;56:501-509. doi: https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.2007.01592.x
7. Emdin CA, Rothwell PM, Gholamreza Salimi-Khorshidi, et al. High blood pressure linked to vascular dementia. Science Daily. George Institute for Global Health. 2016.
www.sciencedaily.com/releases/2016/05/160518120124.htm
8. Iadecola C, Yaffe K, Biller J, Bratzke LC, Fara-ci FM, Gorelick PB, Gulati M, Kamel H, Knopman DS, Launer LJ, Saczynski JS, Seshadri S, Zeki Al Hazzouri A. Impact of hypertension on cognitive function: a scientific statement from the American Heart Association. Hypertension. 2016;68:67.
doi: https://doi.org/10.1161/HYP.0000000000000053
9. Khomazyuk TA, Krotova VYu. Causes of cognitive impairment and their manifestations in patients with arterial hypertension. Medicni perspektivi. Dnipro. 2018;3:132-7. doi: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142350
10. Adler AJ, Prabhakaran D, Bovet P, Kazi DS, Mancia G, Mungal-Singh V, Poulter N. Reducing cardiovascular mortality through prevention and management of raised blood pressure: a World Heart Federation roadmap. Glob Heart 2015;10:111-22.
doi: https://doi.org/10.1016Zj.gheart.2015.04.006
11. Borson S, Scanlan JM, Watanabe J, Tu SP, Les-sig MJ. Simplifying detection of cognitive impairment: comparison of the Mini-Cog and Mini-Mental State Examination in a multiethnic sample. AmGeriatr Soc. 2015;53(5):871.
doi: https://doi.org/10.1111/j.1532-5415.2005.53269.x
12. Whelton PK, Carey RM, Aronow WS, Casey DE, Collins KJ, Dennison Himmelfarb C, DePalma SM, Gidding S, Jamerson KA, Jones DW, MacLaughlin EJ, Muntner P, Ovbiagele B, Smith SC, Spencer CC, Stafford RS, Taler SJ, Thomas RJ, Williams KA, Williamson JD, Wright JT. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/ AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA Guideline for the prevention, detection, evaluation, and management of high blood pressure in adults: executive summary. J Am Coll Cardiol. 2018;71:2199-269. doi: https://doi.org/10.1016/jjacc.2017.11.005
13. Snyder HM, Corriveau RA, Craft S, Faber JE, Greenberg SM, Knopman D, Lamb BT, Montine TJ, Nedergaard M, Schaffer CB, Schneider JA, Wellington C, Wilcock DM, Zipfel GJ, Zlokovic B, Bain LJ, Bosetti F, Galis ZS, Koroshetz W, Carrillo MC. Vascular contributions to cognitive impairment and dementia including Alzheimer's disease. Alzheimers Dement 2015;11:710-17. doi: https://doi.org/10.1016/jjalz.2014.10.008
14. World Health Organization. The World Health Report 2017: changing history. Geneva, WHO; 216.
15. WebMD Medical Reference Neil Lava, Cleveland Clinic: What is a Neuropsychological Evaluation? University of North Carolina School of Medicine: Neuropsychological Evaluation FAQ. St. Joseph's University: Neuropsychological Assessment. Cognitive Impairment. Neuropsycholo-gists - An Important Part of the Team, Al Martinez, Mayo Clinic: Mild cognitive impairment (MCI); 2018 October 7.
16. World Medical Association, "Declaration of Helsinki: Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects". JAMA. 2013;310(20):2191-4. PMID 24141714.
doi: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 01.03.2019
♦
72
Ha yMoeax ntyernii CC BY 4.0
