CC BY
22
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАН1В
УДК 616.8-009.836:617-089 DOI: 10.22141/2224-0586.6.101.2019.179600
Бодулев О.Ю., Шкурупй Д.А.
Укранська медична стоматологчна академя, м. Полтава, Укра'на
Частота i фактори розвитку шсляоперащйноТ шсомни
Резюме. Актуальтсть. Щорiчне зростання кiлькостi хiрургiчнuх втручань та широта фзоло-гiчних вnливiв порушення сну в тсляоперацшному перiодi роблять проблему Ысомни актуальною для сучасног анестезюлоги. Мета до^дження: аналiз поширеностi тсляоперацшно1 шсомни та факторiв ризику и розвитку, пов'язаних 1з методом анестезiологiчного забезпечення. Матерiали та методи. Двiстi пацieнтiв, я^ перенесли ортопедичне чи хiрургiчне втручання, були розподыет на групи залежно вiд виду анестези. Проводилась оцшка якостi сну, рiвня болю, тривоги, депреси, потреби в анальгетиках. Результати. Загальна частота розвитку тсляоперацшних порушень сну становила 72,08 %, серед яких легка iнсомнiя дорiвнювала 42,64 %, Ысомтя середньог тяжкостi — 18,78 % i тяжка Ысомтя — 10,66 %. Розподы по групах становив: у грут загальног анестези (ЗА) легког Ысомни — 44,44 %, Ысомни середньог тяжкостi — 19,75 % i тяжког Ысомни — 12,35 %; у грут спинномозковог анестези (СМА) легког тсомни — 40,34 %, шсомни середньог тяжкостi — 17,65 % i тяжког шсомни — 11,76 %. РЬзниця мiж групами не досягла рiвня статистичног вiрогiд-ностi. В обох групах виявлено зв'язок Ысомни з виражетстю тсляоперацшного болю. У грут ЗА — г = 0,437; у грут СМА — г = 0,513. Також в обох групах спостергалась позитивна корелящярiвня тривожнот (гЗА = 0,341; гСМА = 0,312) та депреси (гЗА = 0,342; гСМА = 0,301). У грут СМА виявлялась негативна корелящя розвитку Ысомни з тсляоперацшним використанням наркотичних анальгетитв (г = —0,218), у грут ЗА сила зв'язку не досягла статистично значимого показника (г = —0,165). Висновки. 1нсомтя е частим тсляоперацшним ускладненням. Основними факторами, що провокують и розвиток, е високий рiвень болю, тривожностi та депреси у тсляоперацшному перюд^ використання оптдних анальгети^в у схемi тсляоперацшного знеболювання. Регюнальт сощокультурт особливостi не мають суттевого впливу на фактори ризику та е тотожними для Ыших дослiджених популяцш.
Ключовi слова: анестезы; сон; пероперацшна iнсомнiя
Бступ
Протягом останнк десятир1ч у структур! надання медично! допомоги населенню постшно зростае пи-тома вага оперативних втручань. Так, цей показник по Укра'ш зрю 1з 523,18 на 10 тис. населення у 2003 рощ до 540,79 на 10 тис. населення у 2013 рощ [1].
З1 зростанням безпеки операцш все бшьшу роль вщграе забезпечення якост1 життя хворого, вклю-чаючи раннш шсляоперацшний перюд. Безпере-чно, поряд 1з болем порушення сну викликае най-бшьший дискомфорт протягом перших д1б тсля оперативного втручання [2].
Проте порушення сну не тшьки спричиню-ють дискомфорт, але й можуть формувати серйоз-ш ускладнення та шдвищувати ризик летальносп [3]. Перюперацшна шсомнш провокуе розвиток дел1рш [4], гшертензп [5], гшергакемп [6], арит-мш, зокрема фатальних [7], порушення загоення операцшно! рани [8]. Недостатшсть сну мае при-чинно-наслщковий зв'язок 1з с1мома з п'ятнадцяти основних причин смерт1, зокрема кардю- та цере-броваскулярними под1ями, цукровим д1абетом та гшертошчною хворобою [9]. У загальнш популяцп шсомтя е одним 1з найчастших розлад1в здоров'я.
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцп: Бодулев Олексш Юршович, асистент кафедри анестезюлоги з штенсивною терашею, Вищий державний навчальний заклад Укра'ши «Украшська медична стоматолопчна академiя», вул. Шевченка, 34, м. Полтава, 36011, Укра'ша; е-mail: boduleff@gmail.com; контактний тел.: +380507566349.
For correspondence: Oleksii Boduliev, Assistant at the Department of anesthesiology and intensive care, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; е-mail: boduleff@gmail.com; contact phone: +380507566349.
За даними Американсько! асощацп сну, про корот-котривалi порушення сну повщомляють приблизно 30 % дорослих, хрошчне безсоння зустрiчаeться у 10 %. Частота шсомнп у шсляоперацшних хворих може сягати 50 % [10]. Статистичш данi щодо частота i факторiв розвитку перюперацшно! шсомнп в Украш, на жаль, вщсутш.
Мета роботи: анал1з частоти розвитку тсляопе-рацшно! шсомнп i фактор1в, пов'язаних з анестезю-лопчним забезпеченням.
Mатерiали та методи
В одноцентровому проспективному когортному досл1дженн1 взяли участь 200 пащенпв.
Критери включення: хвор1, яким проведено орто-педичш або х1рург1чн1 втручання п1д загальною або спинномозковою анестез1ею.
Критери виключення: в1к молодше 18 рок1в; про-живання на територГ! Укра!ни менше п'яти рок1в; наявн1сть хрон1чних порушень сну до оперативного втручання; регулярний прийом препарат1в 1з сно-дшним ефектом; використання снод1йних препара-т1в у пер1операц1йному пер1од1; наявн1сть псих1чних захворювань, зокрема деменцГ!; проведення ешду-рально!, регюнарно! або комбшовано! анестезГ!; три-вал1сть шсляоперацшно! штучно! вентиляцГ! легень понад 2 год; перюперацшш порушення свщомость
Оц1нку сну проводили о 18:00 на другий день тс-ля перенесеного оперативного втручання шляхом ощнювання за Аф1нською шкалою шсомнп (AIS) [11, 12]. Р1вень болю ощнювали у споко! о 9-й ранку пГсля першо! пГсляоперацГйно! ночГ за допомогою в1зуально! аналогово! шкали (ВАШ) з урахуванням максимального р1вня болю за н1ч [13]. Ус1 пац1енти отримували стандартизоване пГсляоперацГйне зне-болювання у виглядГ базисно! аналгезГ! нестеро!д-ними протизапальними засобами (НПЗЗ) та парацетамолом або метамГзолом. ОпГо!днГ анальгетики (морфГн) вводились за вимогою. РГвень тривож-ностГ та депресГ! оцГнювався вранцГ пГсля першо! пГсляоперацГйно! ночГ з використанням госпГталь-
но! шкали тривоги та депреси (HADS) [14, 15]. Ри-зик обструктивного сонного апное оцшювався за шкалою DES-OSA [16]. Також проводилась ощнка анестезюлопчного ризику за ASA, тривалостi оперативного втручання, оч^ваного рiвня болю та споживання ненаркотичних та наркотичних аналь-гетикiв [17].
Групи були розподшеш за методом анестезюлопчного забезпечення. Пацieнти були iнформованi про методику дослщження, вiд них отримано добро-вiльну iнформовану згоду.
Статистичн! методи
Даш подано у виглад середнього арифметично-го (95% довiрчий iнтервал). Рiвень вiдмiнностi м1ж групами даних оцiнювали з використанням методу порiвняння довiрчих iнтервалiв. Гiпотеза про вщ-мiннiсть груп приймалась за вщсутносп перекриття довiрчих iнтервалiв. При перекритп довiрчих штер-валiв використовувався U-критерш Манна — Уiтнi для непараметричних даних. Гiпотеза про вщсут-нiсть вiдмiнностi груп пiдтверджувалась при коефь цieнтi р > 0,05. Взаемозв'язок м1ж змiнними оцшю-вався за допомогою коефiцieнта кореляцп Стрмена (r). Для iнтерпретацГi значень коефщента кореляцп використана шкала Чеддока. Статистичний аналiз виконано за допомогою програм MS Excel 16 для Windows та SPSS Statistics, верс1я 19.0 для Windows.
Результати
У групу загально! анестезп (ЗА) увiйшов 81 па-цieнт, у групу спинномозково! анестезп (СМА) — 119 пащенпв.
Демографiчнi показники груп та даш медико-психологiчного обстеження поданi у табл. 1.
Стутнь анестезiологiчного ризику (р = 0,01), травматичшсть оперативного втручання (р = 0,03) та потреба в отатах (р = 0,01) були вiрогiдно вищi у груш СМА. Час операци був бшьший у групi ЗА (р = 0,02). В шшому статистично вiрогiдноi рiзницi м1ж групами не виявлено.
Показники Загальна анестезiя Спинномозкова анестезiя Р
Bík, роки 58,01 (61,16; 54,86) 60,01 (62,37; 57,64) 0,551
Чоловки, % (n) 37,0 (30) 27,7 (33) 0,349
ЖЫки, % (n) 63,0 (51) 72,3 (86)
ASA 2,59 (2,79; 2,40) 3,08 (2,90; 3,26) 0,01
DES-OSA 3,42 (3,88; 2,96) 3,76 (4,10; 3,43) 0,10
Час операци, хв 104,01 (116,77; 91,26) 78,28 (84,47; 72,08) 0,02
Очкуваний piBeHb болю 4,95 (5,44; 4,46) 6,03 (6,40; 5,63) 0,03
ВАШ 37,25 (42,36; 32,16) 41,7 (46,0; 37,39) 0,119
HADS, тривога 6,14 (7,50; 4,78) 5,79 (6,51; 5,07) 0,723
HADS, депреая 4,30 (5,23; 3,36) 4,83 (5,76; 3,90) 0,918
AIS 9,15 (10,35; 7,95) 8,50 (9,48; 7,53) 0,538
Потреба в анальгетиках, доза 3,93 (4,23; 3,62) 3,63 (3,94; 3,32) 0,356
Потреба в отатах, доза 0,25 (0,37; 0,13) 0,77 (0,91; 0,64) 0,01
Таблиця 1. Демограф 'чн та медико-психолопчш показники груп
т
Таблиця 2. Розподл типу оперативного втручання залежно вщ анестезп
Характер оперативного втручання Загальна анестезiя Спинномозкова анестезiя
Тотальне ендопротезування кульшового суглоба 4 51
Тотальне ендопротезування колшного суглоба 3 17
Металоостеосинтез плеча 6 0
Металоостеосинтез гомтки 3 9
Артроскотя колЫного суглоба 4 8
Артродез 1 5
Пластика хрестоподiбноT зв'язки колЫа 2 3
Лапароскопiчна холецистектомiя 34 0
Лапаротомiя 14 0
Апендектомiя 5 4
Ампутация нижньоТ кiнцiвки на рiвнi стегна 1 6
Гернюпластика 4 5
Венектомiя 0 11
Таблиця 3. Частота розвитку п'сляоперац 'йно) ¡нсомн 'й при р1зних видах анестез'юлопчного забезпечення
Ступшь шсомни Загальна анестезiя, % (n) Спинномозкова анестезiя, % (n)
Нормальний сон 23,46 (19) 30,25 (36)
Легка Ысомыя 44,44 (36) 40,34 (48)
Середньотяжка Ысомшя 19,75 (16) 17,65 (21)
Тяжка Ысомшя 12,35 (10) 11,76 (14)
Тип анестезп залежно вщ характеру оперативного втручання прошюстровано в табл. 2.
Загальна частота розвитку шсляоперацшних порушень сну становила 72,08 % (п = 142), серед яких: випадюв шсомни легкого ступеня — 42,64 % (п = 84), шсомни середньо! тяжкостi — 18,78 % (п = 37) та тяжко! шсомни — 10,66 % (п = 21).
Розподш частоти шсомни мж групами поданий у табл. 3.
В обох групах виявлено значиму позитивну ко-реляцiю м1ж розвитком iнсомнГi та виражешстю пiсляоперацiйного болю (табл. 4). У груш ЗА сила зв'язку становила 0,437; в груш СМА — 0,513. Також в обох групах спостерпалась позитивна кореляц1я з рiвнями тривожносп (гЗА = 0,341; гСМА = 0,312) та депреси (гЗА = 0,342; гСМА = 0,301). У групi СМА була виявлена негативна кореляц1я розвитку шсомни з шсляоперацшним використанням наркотичних анальгетикiв (г = —0,218), у груш ЗА сила зв'язку не досягла статистично значимого рiвня (г = —0,165).
Обговорення
Отже, в нашому дослщженш провщний вплив на формування mсляоперащйно! iнсомнГi мали рiвень болю та психологiчнi фактори, а саме рiвнi тривоги та депресй. Вибiр методу анестезп та схеми тсляопера-цiйного знеболювання мали другорядний характер. Незважаючи на чiтку тенденщю до меншо! кiлькостi випадкiв шсомни в груш СМА, рiзниця мж групами не досягла рiвня статистично! вiрогiдностi.
В цiлому отриманi даш збiгаються iз загально-свiтовими трендами. За даними лггератури, серед факторiв пiсляоперацiйного порушення сну най-
бшьш значними е вiк пацieнта, наявшсть синдрому сонного апное, вибiр загальноi анестезп, травма-тичнiсть оперативного втручання, яюсть шсляопе-рацiйного знеболювання, рiвень шуму та кiлькiсть медичних втручань у нiчний час [8, 18].
У нашому дослщженш впливу в^ на якiсть тс-ляоперацiйного сну виявлено не було. Найбшьш вь рогщним поясненням цього явища е повшьний характер вiкових змш архiтектури сну, що сприймався пащентами як норма i не виявлявся при викорис-таннi суб'ективних методiв оцiнки. Натомiсть, ви-користання полюомнографп дозволяло деяким авторам виявити скорочення загально! тривалостi сну, скорочення часу REM-сну при порiвняннi лггнк пацiентiв iз молодшими вiковими групами [19, 20].
Таблиця 4. Показники кореляцп
Показник Загальна анестезiя Спинномозкова анестезiя
AIS 0,955 0,997
ВАШ 0,437 0,513
Тривога 0,341 0,312
Депреая 0,342 0,301
Вк 0,003 0,066
Стать 0,028 0,108
ASA -0,029 0,137
1МТ -0,082 0,111
Час -0,029 -0,032
Травма 0,027 0,071
Потреба в анальгетиках -0,091 0,067
Потреба в отатах -0,165 -0,218
Висновки
1. Iнсомнiя е поширеним ускладненням тсля-операцiйного перiоду.
2. Провщними факторами розвитку тсляопера-цiйноï шсомнИ е високий рiвень болю, тривожносп та депресп у тсляоперацшному перюд^ викорис-тання ошощних анальгетиюв у схемi пiсляоперацiй-ного знеболювання.
3. Репональш соцiокультурнi особливостi не ма-ють суттевого впливу на фактори ризику розвитку mсляоперащйноï шсомнИ, якi в цiлому збтаються з даними дослiджень iнших авторiв.
4. Особливоï уваги потребуе уточнения впливу регiональних особливостей на методи попереджен-ня та лiкувания mсляоперащйноï iнсомнïï.
Конфлiкт ÍHTepecÍB. Автори повщомляють про вiдсутнiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ даноï статтi.
Джерела фшансування вiдсутнi.
Внесок автор1в у щдготовку статт1: Бодулев О.Ю. — дизайн дослщження, збiр даних, написання тексту; Шкурупш Д.А. — обробка та ан^з отриманих даних, написання тексту.
Список лператури
1. Гречишкта Н.В. Захворювашсть населення Украти: aHanÍ3 змт протягом 2003—2013 рр. Вкник проблем бюлогп i медицини. 2015. Вип. 4(1). С. 249-254.
2. Boduliev O., Sorokina O. Validation of the Richards-Campbell Sleep Questionnaire in postoperative patients. European Journal of Anaesthesiology. 2019 Jun. 33(e-Sup 54). 306.
3. Lallukka T., Podlipskyté A, Sivertsen B., et al. Insomnia symptoms and mortality: a register-linked study among women and men from Finland, Norway and Lithuania. Journal of Sleep Research. 2016Feb. 25(1). 96-103. doi: 10.nn/jsr.12343. PMID: 26420582.
4. Vlisides P., Avidan M. Recent Advances in Preventing and Managing Postoperative Delirium. F1000Res. 2019 May 1.8. F1000 Faculty Rev-607. doi: 10.12688/f1000research.16780.1. PubMed PMID: 31105934; PubMed Central PMCID: PMC6498743.
5. Bathgate C.J., Fernandez-Mendoza J. Insomnia, Short Sleep Duration, and High Blood Pressure: Recent Evidence and Future Directions for the Prevention and Management of Hypertension. Curr. Hypertens. Rep. 2018 May 19. 20(6). 52. doi: 10.1007/s11906-018-0850-6. PMID: 29779139.
6. DePietro R.H., Knutson K.L., Spampinato L., Anderson S.L., Meltzer D.O., Van Cauter E, Arora V.M. Association Between Inpatient Sleep Loss and Hyperglycemia of Hospitalization. Diabetes Care. 2017 Feb. 40(2). 188-193. doi: 10.2337/ dc16-1683. Epub 2016 Nov 30. PubMed PMID: 27903614. PubMed Central PMCID: PMC5250691.
7. Miner S.E., Pahal D., Nichols L., Darwood A., Nield L.E., Wulffhart Z. Sleep Disruption is Associated with Increased Ventricular Ectopy and Cardiac Arrest in Hospitalized Adults. Sleep. 2016 Apr 1. 39(4). 927-35. doi: 10.5665/sleep.5656. PubMed PMID: 26715226; PubMed Central PMCID: PMC4791626.
8. Dolan R., Huh J., Tiwari N., Sproat T., Camilleri-Bren-nan J. A prospective analysis of sleep deprivation and disturbance in surgical patients. Ann. Med. Surg. (Lond). 2016 Jan 6. 6. 1-5.
doi: 10.1016/j.amsu.2015.12.046. PubMed PMID: 26909151; PubMed Central PMCID: PMC4735557.
9. Chattu V.K., Sakhamuri S.M., Kumar R., Spence D.W., BaHammam AS, Pandi-Perumal S.R. Insufficient Sleep Syndrome: Is it time to classify it as a major noncommunicable disease? Sleep Sci. 2018Mar-Apr. 11(2). 56-64. doi: 10.5935/19840063.20180013. PubMed PMID: 30083291; PubMed Central PMCID: PMC6056073.
10. Ho A., Raja B, Waldhorn R., Baez V., Mohammed I. New onset of insomnia in hospitalized patients in general medical wards: incidence, causes, and resolution rate. J. Community Hosp. Intern. Med. Perspect. 2017 Oct 18. 7(5). 309-313. doi: 10.1080/20009666.2017.1374108. PubMed PMID: 29147474; PubMed Central PMCID: PMC5676971.
11. Chiu H.Y., Chang L.Y., Hsieh Y.J., Tsai P.S. A metaanalysis of diagnostic accuracy of three screening tools for insomnia. Journal of Psychosomatic Research. 2016 Aug. 87. 8592. doi: 10.1016/j.jpsychores.2016.06.010. Epub 2016 Jun 25. PMID: 27411756.
12. Enomoto K, Adachi T, Yamada K., Inoue D., Nakani-shi M., Nishigami T., Shibata M. Reliability and validity of the Athens Insomnia Scale in chronic pain patients. J. Pain. Res. 2018Apr 16. 11. 793-801. doi: 10.2147/JPR.S154852. PubMed PMID: 29713192; PubMed Central PMCID: PMC5907892.
13. Krenk L., Jennum P., Kehlet H. Postoperative sleep disturbances after Zolpidem treatment in fast-track hip and knee replacement. J. Clin. Sleep Med. 2014 Mar 15. 10(3). 321-6. doi: 10.5664/jcsm.3540. PubMed PMID: 24634631; PubMed Central PMCID: PMC3927439.
14. Latif A., Shamsher Khan R.M., Nawaz K. Depression and anxiety in patients undergoing elective and emergency surgery: Cross-sectional study from Allama Iqbal Memorial Teaching Hospital, Sialkot. J. Pak. Med. Assoc. 2017 Jun. 67(6). 884-888.
15. Arakelian E., Fardig M., Nyholm L Nurses anaesthetists' versus patients' assessment of anxieties in an ambulatory surgery setting. Journal of Perioperative Practice. 2019 Mar 19:1750458919838198. doi: 10.1177/1750458919838198. [Epub ahead ofprint] PMID: 30888940.
16. Deflandre E., Degey S., Brichant J.F., et al. Obesity Surgery. 2017. 27. 716. https://doi.org/10.1007/s11695-016-2352-4 PMID: 27599985.
17. Jaffe A Richard, Samuels I. Stanley. Anesthesiologist's Manual of Surgical Procedures, 5 ed. Lippincott Williams & Wilkins, 2014. P. 2626.
18. Su X., Wang D.X. Improve postoperative sleep: what can we do? Curr. Opin. Anaesthesiol. 2018 Feb. 31(1). 83-88. doi: 10.1097/AC0.0000000000000538. PubMed PMID: 29120927; PubMed Central PMCID: PMC5768217.
19. Boyko Y., Jennum P., Toft P. Sleep quality and circadian rhythm disruption in the intensive care unit: a review. Nat. Sci Sleep. 2017 Nov 10. 9. 277-284. doi: 10.2147/NSS.S151525. PubMed PMID: 29184454; PubMed Central PMCID: PMC5689030.
20. Sterniczuk R., Rusak B., RockwoodK. Sleep disturbance in olderICUpatients. Clin. Interv. Aging. 2014 Jun 23. 9. 969-77. doi: 10.2147/CIA.S59927. PubMed PMID: 25018625; PubMed Central PMCID: PMC4075232.
OTpuMaHo/Received 18.07.2019 Рецензовано/Revised 29.07.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 05.08.2019 ■
т
Бодулев А.Ю., Шкурупий Д.А.
Украинская медицинская стоматологическая академия, г. Полтава, Украина
Резюме. Актуальность. Ежегодный рост количества хирургических вмешательств и широта физиологических воздействий нарушения сна в послеоперационном периоде делают проблему инсомнии актуальной для современной анестезиологии. Цель исследования: анализ распространенности послеоперационной инсомнии и факторов риска ее развития, связанных с методом анестезиологического обеспечения. Материалы и методы. Двести пациентов, перенесших ортопедическое или хирургическое вмешательство, были распределены на группы в зависимости от вида анестезии. Проводилась оценка качества сна, уровней боли, тревоги, депрессии, потребности в анальгетиках. Результаты. Общая частота развития послеоперационных нарушений составила 72,08 %, среди которых легкая инсомния достигала 42,64 %, инсомния средней тяжести — 18,78 % и тяжелая инсомния — 10,66 %. Распределение по группам составило: в группе общей анестезии (ОА) легкой инсомнии — 44,44 %, инсомнии средней тяжести — 19,75 % и тяжелой инсомнии — 12,35 %; в группе спинномозговой анестезии (СМА) легкой инсомнии — 40,34 %, инсомнии средней тяжести — 17,65 % и тяжелой инсомнии —
Частота и факторы развития послеоперационной инсомнии
11,76 %. Разница между группами не достигла уровня статистической достоверности. В обеих группах выявлена связь инсомнии с выраженностью послеоперационной боли. В группе ОА — г = 0,437; в группе СМА — г = 0,513. Также в обеих группах наблюдалась положительная корреляция уровня тревожности (гОА = 0,341; гСМА = 0,312) и депрессии (гОА = 0,342; гСМА = 0,301). В группе СМА наблюдалась отрицательная корреляция развития инсомнии с послеоперационным использованием наркотических анальгетиков (г = —0,218), в группе ОА корреляция не достигла статистически значимого уровня (г = —0,165). Выводы. Инсомния является частым послеоперационным осложнением. Основными факторами, провоцирующими ее развитие, являются высокий уровень боли, тревожности и депрессии в послеоперационном периоде, использование опиоидных анальгетиков в схеме послеоперационного обезболивания. Региональные социокультурные особенности не имеют существенного влияния на факторы риска и тождественны для других исследованных популяций.
Ключевые слова: анестезия; сон; периоперационная инсомния
O.Yu. Boduliev, D.A. Shkurupii
Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava, Ukraine
incidence and factors for the development of postoperative insomnia
Abstract. Background. The annual increase in the number of surgeries and significant physiological effects of sleep disorders in the postoperative period make the problem of insomnia relevant for modern anesthesiology. The purpose of the study was to analyse the prevalence of postoperative insomnia and anesthesia-associated risk factors for its development. Materials and methods. Two hundred patients undergoing orthopedic or general surgical interventions were divided into groups, depending on the type of anesthesia. The quality of sleep, the level of pain, anxiety, depression, the need for analgesics were evaluated. Results. The overall incidence of postoperative sleep disorders was 72.08 %, including: mild insomnia — 42.64 %, moderate insomnia — 18.78 %, and severe insomnia — 10.66 %. The distribution by groups was as follows: in the group of general anesthesia (GA): mild insomnia — 44.44 %, moderate insomnia — 19.75 % and severe insomnia — 12.35 %; in the group
of spinal anesthesia (SA): mild insomnia — 40.34 %, moderate insomnia — 17.65 % and severe insomnia — 11.76 %. The difference between the groups was not statistically significant. Both groups had an association of insomnia with the severity of postoperative pain. In the GA group, r = 0.437; in the SA group, r = 0.513. In both groups, there also was a positive correlation of anxiety (rGA = 0.341; rSA = 0.312) and depression (rGA = 0.342; rSA = 0.301). In the SA group, there was a negative correlation of insomnia development with postoperative use of narcotic analgesics (r = —0.218). Conclusions. Insomnia is a common postoperative complication. The main factors that provokes it development are: high level of pain, anxiety and depression in the postoperative period, the use of postoperative opioids. Regional socio-cultural characteristics don't have a significant effect on risk factors. Keywords: anesthesia; sleep; perioperative insomnia
