CC BY
29
УДК 616.831-005.4:517:355.415.6 DOI: 10.22141/2224-0713.7.109.2019.183007
Сайко О.В.
Вйськово-медичний l<лiнiчний центр Захдного репону, м. Львiв, Укра'на
им Ш Ш V ■ ■■ ■■■
^шчнии ана^з цереброваскулярно! патологи у вмськовослужбовщв, евакуиованих у вiИськово-медичниИ клiнiчниИ центр Захiдного репону iз зони ведення боиових дм
на Сходi УкраТни
Резюме. Сьогодт нсульт е важливою медико-соц1альною проблемою. Щор1чно у свШ вините близько 17 млн мозкових тсульт1в, 6 млн пац1ент1в помирають внаЫдок даного захворювання. Зггдно з прогнозом експерт1в Все-свтньог оргашзаци охорониздоров'я, до2030рокуочщеться 23 млнновихвипадк1вмозкового шсульту. Упродовж останнтх 25 рок1в поширетсть мозкового шсульту збыьшилася на 113 %, захворювашсть — на 70 %, летальтсть вгд Ысульту — на 36 %, Ывал1дизащя — на 73 %, шлькють Ысульт1в в оабвжом 200—64роки — на 25 %, мозкових крововилив1в—на 16 %. Популящйне долдження ШТЕКЗТКОКЕпоказало, що найбыьш значимими факторами ризику шем1чного Ысульту тсля артер1альног гшертензП (35 %) е в1дсуттсть регулярного ф1зичного наванта-ження, ожирЫня (26 %), сшвв1дношення аполтопротену В ; А1 (25 %), тютюнопалЫня (19 %), нездорова д1ета (19 %), кардюлог1чш чинники (7 %), цукровий д1абет, депреая, психосощальний стрес (5 %). Концепц1я стресу в умовах ведення бойових дш отримала багатозначне тлумачення, що потребувало введення визначення «трав-матичний», що, з одного боку, тдкреслюе мтенсивтсть стрес-фактор1в, а з ншого — потенцшну можливсть травмування психжи пгд Их впливом. Факторами ризику виникнення мозкового ¡нсульту у вМськовослужбовщв, як1 знаходяться на передових позиц1ях в зот збройного конфликту, е артер1альна гшертеяз1я, ¡шем1чна хвороба серця, порушення лшдного обмну, вроджет та набут1 вади серця, вроджена та набута гштологяя церебральних нтра- та екстракрашальних судин, перенесет мозков1 нсульти, цукровий д1абет та ожирмня. Вищенаведеш факториризику, посттна психоемоцтна травма, хрошчний бойовий стрес, тютюнопал1ння також е тригерами серйознихкардоваскулярнихпоШ. Депресивно-тривожна симптоматика, що спостеркаеться взначногккькост1 хворих втськовослужбовц1в, тыьки тдсилюе прояви набутог соматичног патологи та пришвидшуе виникнення раптових гострих мозкових катастроф, прогресування хротчноишеми мозку.
Ключовi слова: мозковий ¡нсульт; хрошчна шемгя мозку; лабораторно-1нструментальт дослгдження; клтко-невролог1чна характеристика; фактори ризику; вшськовий конфлкт
1NJJ
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL I
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Кожна людина помирае в призначений час, якщо вона сама та випадок не скоротили термт И життя. Арнольдо де Втланова, каталонський л1кар
Вступ
Частота вшськових конфлшпв i катастроф мае тенденцш до збтьшення. У поранених i хворих вщ-буваеться змша попередшх вщносин, потреб, вимог до
оточуючого свпу й усвщомлення того, що вщбуваеться. Реальнють перебування в умовах тривало!, об'ективно i суб'ективно не виршено! психогенно! ситуацй призво-дить до суперечливост 3i спрямованютю та бажаннями поранених i хворих, формуючи аномальний розвиток особистосп [1, 2].
До формування стшких патолопчних сташв при-зводить хрошчний емоцшний стрес як загальний вид функщонального стану, що мае сво! бiохiмiчнi меха-
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Сайко О.В., Вмськово-медичний шшчний центр Захщного репону УкраТни, вул. Личашська, 26, м. Львiв, 79010, УкраТна; e-mail: [email protected] For correspondence: 0. Saiko, Military Medical Clinical Center of the Western Region of Ukraine, Lychakivska st., 26, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]
шзми, як включають активацiю медiаторних i пепти-дергiчних систем. Пiд масивним впливом рiзних екс-тремальних чинниыв у пораненого чи хворого пору-шуеться саморегуляцiя основних фiзiологiчних систем оргашзму, що призводить в одних випадках до психо-нейроендокринних захворювань, а в iнших — до розви-тку стiйких психопатологiчних захворювань [3].
До найбтьш частих стресових реакцiй, що трапля-ються, належать псимчш, кардiоваскулярнi, дихальнi, ендокриннi. Поняття «стрес» отримало значне по-ширення i багатозначне тлумачення, що потребувало введення визначення «травматичний», яке, з одного боку, пiдкреслюе iнтенсивнiсть стрес-факторiв, а з ш-шого — потенцшну можливiсть травмування психiки пiд 1х впливом [4]. Патологiчнi впливи бойово! обстановки на психику поранених i хворих настiльки масивнi, що псимчш i психосоматичнi розлади досить своерщш за своею симптоматикою i знаходяться поза рамками патологи мирного часу. Психосоматичш захворювання розвиваються лише в разi збiгу несприятливого стану функцш внутрiшнiх органiв i порушення психiчноl адаптацп до шыдливо1 ди негативних факторiв бойово! обстановки. Вiдповiдно до концепцп вибiркового ураження внутршшх органiв у перiод стресових впли-вiв порушення функцiй насамперед розвиваеться в тш системi, в якш збудження передуе стресу i повторно обриваеться ним [5]. Провокуючу роль у розвитку рап-тових мозкових катастроф можуть вiдiгравати психiчне та фiзичне перенапруження, стрес.
Незважаючи на науковi досягнення, цереброваску-лярна патолопя (ЦВП) е найбтьш поширеною в сучас-ному свiтi. У популяци збтьшуеться кiлькiсть не ттьки гострих, але i хронiчних порушень мозкового крово-обiгy У свт щороку мозковий iнсульт виникае у понад 15 млн ошб i майже 5 млн помирають. Захворюванiсть на мозковий iнсульт у рiзних кра!нах бвропи становить 100—200 випадыв на 100 тис. населення. Експерти вва-жають, що до 2025 р. ыльысть хворих на шсульт зросте на 1/3 [6]. Мозковий шсульт пошдае 3-те мiсце за ма-терiальними витратами на лшування та 2-ге — за причинами смерт в США та бврош [7].
У 2014 и 2015 роках поширешсть ЦВП в Укра'1ш зменшилася з 8220 до 7260 на 100 тис. населення, що обумовлено змшами територи кра!ни [8]. Украша пош-дае одне з перших мюць у бврош за показниками захво-рюваностi на ЦВП та смертност вiд шсульту. В Укршш, згiдно з офщшною статистикою, ЦВП е другою причиною смертност (100—110 тис. смертей, близько 14 % ушх померлих), щороку стаеться 100—110 тис. шсульпв (понад 1/3 з них — в ошб працездатного вшу), 30—40 % хворих на шсульт помирають упродовж перших 30 дшв, i до 50 % — впродовж 1-го року вщ початку захворювання, 20—40 % хворих, яы вижили, стають залежними вщ сторонньо! допомоги (12,5 % первинно! швалщнос-тi), i лише близько 10 % повертаються до повноцшного життя [9].
За результатами аналiзу захворюваност та смерт-ностi на сьогодш у свiтi вiдмiчаються два найважли-вiшi показника, що характеризують ЦВП: захворюва-
нiсть зростае, смертнiсть знижуеться. Проте зниження смертност вiд ЦВП не може свщчити про подолання проблеми, оскльки при цьому збтьшуеться кiлькiсть повторних iнсультiв та швалщизованих хворих [10]. Переконливих пояснень «шсультного парадоксу» бага-то. Найбiльш обГрунтованим iз них е збiльшення три-валостi життя. Ризик розвитку шсульту у вшовш групi 45—54 роки становить 1 %, 65—74 роки — 1 %, понад 80 роив — 5 %. Вщповщно, якщо в середньому вщ шсульт виникае лише в 1 з 1000 ошб, то шсля 80 роыв кожен 4-й стае жертвою гострого порушення мозкового кро-вооб^у. В ошб похилого вшу ще бтьше зростае частота захворюваносп на хрошчну ЦВП [8].
Якщо ситуащя кардинально не змiниться, то у 2030 рощ вже буде 23 млн мозкових шсульпв, через них по-мруть 7,8 млн. На той час у свт буде нараховуватися 77 млн ошб, яы перенесли мозковий шсульт [11]. Це пов'язано зi старшням населення планети та збшь-шенням поширеносп в популяци основних факторiв ризику ЦВП: артерiальноl гiпертензil, цукрового дiа-бету, захворювань серця, дислшщеми, курiння, алко-голiзму тощо [12].
Основною причиною захворювання в Укршш е таы фактори ризику: вiд артерiальноl гшертензи страждають бiльше 12 млн жителiв (28,3 % населення), цукрового дiабету — 1,5 млн осiб (3 % населення), iшемiчноl хво-роби серця — 18,1 % населення [13]. Серед шших фак-торiв ризику необххдно вiдмiтити палiння, гшодинамш, неправильне харчування. Якщо показник захворюва-ностi на мозковий iнсульт в Укршш становить 297,8 на 100 тис. населення, то в об'еднанш бврош — 200,0 на 100 тис. населення. До того ж сшввщношення iшемiч-них шсультав до геморапчних у европейських кра1нах становить 7 : 1, а в Укршш — 5 : 1, що визначае високий показник смертносп вщ мозкових iнсультiв, який у 2,3 раза перевищуе вщповщш показники зах!дноевропей-ських кра1н. Серед ушх видiв iнсульту переважають iше-мiчнi, к!льк!сть яких у европейськ!й популяци дорiвнюе 85 % випадкiв, а крововиливiв у мозок — 10—15 % [14]; в азiатськiй популяци рiвень крововиливiв — близько 20—30% [15]. У США середне виживання шсля шсульту становить вщ 6 до 7 роыв, при цьому приблизно 85 % пащенпв живуть бтьше одного року шсля перенесено-го шсульту [16].
Велику частку в структурi ЦВП становить хрошч-на iшемiя мозку, що визначаеться термшом «дисцир-куляторна енцефалопатiя» (ДЕ). Зпдно iз сучасними даними, ДЕ е синдромом багатовогнищевого або ди-фузного ураження головного мозку, що проявляеться невролопчними, нейропсихолопчними або психiчни-ми порушеннями, зумовленими хронiчною судинною мозковою недостатшстю або повторними ешзодами гострих порушень мозкового кровообiгу. Проблема судинно1 патологГ^' головного мозку е актуальною. Не-дiагностована артерiальна гiпертензiя, хронiчний стрес, тютюнопалiння, гiперкоагуляцiя, гiперлiпiдемiя, ран-нiй церебральний атеросклероз призводять до мозкових iнсультiв та прогресування дисциркуляторно1 енцефа-лопштГ! [17].
Матерiали та методи
Дослiдну групу становили 23 XBopi вшськовослуж-бовцi i3 судинною патологieю головного мозку, еваку-йованi 3i Сходу Украши i3 зони операцп Об'еднаних сил. Уш пацieнти перебували на обстеженнi i лiкуваннi в умовах ангiоневрологiчного стащонару клiнiки ней-рохГрурги та неврологи Вiйськово-медичного клШч-ного центру Захгдного регiону (ВМКЦ ЗР) (м. Львiв). yciM хворим було проведено стандартне комплексне обстеження: клшшо-невролопчне, нейропсихолопч-не (за допомогою госпггально1 шкали тривоги та де-преси — Hospital Anxiety and Depression Scale, шкали Mini-Mental State Examination), лабораторне (загальний аналiз кровi та сечi, бiохiмiчне дослiдження, коагуло-грама, лiпiдограма), електроенцефалографiчне (ЕЕГ) на 16-канальному енцефалографГ EEG16S Medicor, ней-ровГзуалГзацшне (комп'ютерна томографiя (КТ) головного мозку на апарат Asteion-4, модель TSX-021B, Япошя), електрокардiографiчне (ЕКГ), ультразвукове дослiдження (УЗД) серця та плки дуги аорти, рентгено-логiчне (рентгенографiя легень, шийного вiддiлу хребта тощо). Також ушм хворим проводилося обстеження, що включало огляд терапевта й офтальмолога, за потреби — шших спещалютав. Вш пацieнти отримували комплексне лiкування (медикаментозне, фiзiотерапевтичнi процеду-ри, рацiональна психотерашя, за вiдсутностi протипока-зань — гшербарична оксигенацiя, озонотерапiя).
Результати та обговорення
У перюд iз 2015 по 2018 р. дообстежеш та пролшо-ванi 23 вiйськовослужбовцi чоловГчо1 статi з гострою та хрошчною ЦВП. Середнiй вiк хворих становив 44,3 ± ± 3,8 року. Середнш термiн перебування в анпоневро-логiчному стацiонарi клiнiки нейрохГрурги та неврологи ВМКЦ ЗР становив 17,6 ± 2,7 дня. Евакуащя iз зони бо-йових дiй проходила авiацiйним та залiзничним транспортом. Хворi з iшемiчним та геморапчним iнсультом становили по 26,1 % (по 6 ошб), iз транзиторною ше-мiчною атакою (Т1А) — 13,0 % (3 особи) та з хрошчною iшемieю мозку — 34,8 % (8 ошб).
Iшемiчний шсульт у 3 пацieнтiв дiагностований у ба-сейнi лГво! середньо! мозково! артери (СМА) та в 3 — в басейш право1 СМА. Перебування в стацiонарi хворих Гз даною патологieю становило в середньому 29,2 ± 2,6 лГжко-дня. Середнш вш хворих — 49,8 ± 5,2 року. У 2 пацieнтiв шемГчний шсульт був повторним. Середнш лГжко-день хворих Гз Т1А становив 11,3 ± 3,2. Середнш вш хворих — 46,7 ± 5,1 року.
З геморапчним шсультом доставлено 6 пацieнтiв: у 3 Гз них спостериався спонтанний субарахно1дальний крововилив (САК), в 1 пацieнта — субарахно1дально-паренхГматозно-вентрикулярний крововилив, у 2 — внутршньомозковий. Три особи перенесли оперативш втручання (ыстково-пластичну трепанацш, клшування мшкоподГбних артерГальних аневризм та видалення ш-сульт-гематоми). Оперативш втручання з приводу кль пування мшкоподГбних артерГальних аневризм та ви-далення Гнсульт-гематоми були проведенГ в цившьних медичних закладах м. Харкова. Середнш лГжко-день
у всiх хворих iз мозковими крововиливами становив 19,3 ± 3,4, у пацiентiв, якi перенесли оператив-нi втручання, — 24,3 ± 4,1, у хворих iз САК — 15,6 ± ± 3,2, iз паренхiматозними мозковими крововиливами — 11,0 ± 2,4 дня. Середнш вш хворих iз мозковими крововиливами становив 44,5 ± 4,7 року.
Середнiй вiк хворих iз хронiчною iшемiею мозку (8 ошб) становив 43,3 ± 3,6 року. 5 ошб мали I стадш хронiчноl iшемil мозку та 3 особи — II стадш. Середнш лiжко-день дано1 категорп пацiентiв становив 12,9 ± 2,4 дня.
Вщпустка на 30 дiб надавалася 8 (35 %) вшсько-вослужбовцям. Звiльнення вiд виконання службових обов'языв на 15 календарних дшв — 2 (8,7 %). Пройшли реабiлiтацiйне лiкування у вiддiленнi вщновлюваль-ного лiкування центру 4 вшськовослужбовщ (17 %); 2 (8,7 %) — у Ценщ медично1 реабштаци та санаторного лiкування «Трускавецький».
Уш хворi вiйськовослужбовцi перебували на стацю-нарному лiкування у вiйськово-медичних лшувальних закладах Пiвнiчного регiону, звiдки для подальшого лiкування були евакуйованi у ВМКЦ ЗР (м. Львiв). 1з Вiйськово-медичного клiнiчного центру Пiвнiчного ре-гiону евакуйованi 13 (56,5 %) хворих, iз Днiпровського вiйськового госшталю — 8 (34,7 %), iз Запорiзького — 2 (8,7 %). Евакуащя вшх хворих у середньому здшснена на 10-ту добу вщ появи (загострення) захворювань: хво-рi з iшемiчними iнсультами евакуйованi на 11-ту добу; хворих пiсля операцш — клiпувань мiшкоподiбних ар-терiальних аневризм та видалення iнсульт-гематоми евакуювали на 24-ту добу вiд початку захворювання. В1д початку виникнення внутршньомозкових (парен-хiматозних) крововиливiв евакуацiя здшснена на 25-ту добу, у решти хворих — на 11-ту добу.
Оцшка невролопчного статусу проводилась у дина-мiцi, починаючи з моменту надходження в стацiонар. В обстежених хворих iз мозковими iнсультами акшаль-нi патологiчнi рефлекси вiдмiчалися у 82,6 % хворих вшськовослужбовщв, кистьовi — у 100 %, стопш — у 56,5 %.
Серед хворих iз хронiчною iшемiею мозку I стади патологiчнi аксiальнi рефлекси спостерiгалися в 60,8 %, кистьовi — у 87,0 % випадыв; стопнi патолопчш рефлекси у дано1 категори хворих не викликалися.
У хворих iз хронiчною iшемiею мозку II стади ак-сiальнi патологiчнi рефлекси спостериалися в 65,2 %, кистьовi — у 100 %, стопш — у 34,7 %. Серед акшальних патолопчних рефлексiв вiдмiчалися ротовий Бехтерева (82,6 %), долонно-шдборщний Маршеску — Радови-чi (73,9 %), губо-шдбор!дний Норбутовича (43,5 %), носоочний Омховича (39,1 %), губний Сандлера (39,1 %), щiчний Тулуза — Вюрпа (30,4 %), носо-пд-борщний Сiмховича (21,7 %). Виявляли патолопчш кистьовi рефлекси Жуковського (52,2 %), п'ясно-пальцевий Бехтерева (в 43,5 %), пальце-кистьовий Вартенберга (34,7 %), Жюстера з гшотенара (26,1 %), променевий Седенберга (26,1 %), Россолiмо — Венде-ровича (17,4 %), Гордона (17,4 %), Гоффмана (13,0 %). Серед стопних феномешв найчастше зус^чалися
рефлекс Бабшського (78,3 %), Чаддока (39,1 %), Пус-сепа (34,7 %), Рос^мо (34,7 %), Крафтса (30,4 %), Жуковського (30,4 %), Ноделя (26,1 %), Аллена — Клекл (21,7 %). Поеднання аксiальних, кистьових i стопних рефлексiв вiдмiчалося в близько 43,5 % ви-падыв. Комбiнацiя аксiальних i кистьових рефлекшв спостерiгалася в 78,3 % хворих. У поодиноких випад-ках окремо викликалися аксiальнi та кистьовi феноме-ни; окремих стопних рефлексiв не було. Найчастшою була комбiнацiя ротового феномена Бехтерева, рефлексу Маршеску — Радович^ кистьових Жуковського, п'ясно-пальцевого Бехтерева, Гоффмана, Россо-лiмо — Вендеровича, стопних Бабiнського, Россоль мо, Жуковського. Комбiнацiя аксiальних рефлекшв зi стопними не спостерiгалася.
Основними дiагностованими синдромами були: т-рамщний (87,0 %), вестибулопатичний (65,2 %), асте-нiчний (91,3 %). Синдром когнггивних порушень мали всi хворi (легю когнiтивнi порушення — в 43,7 %, по-мiрнi — в 56,5 % випадюв).
Депресивну симптоматику виявляли у 18 (78,3 %) хворих, шдвищений рiвень тривожност — у 20 (87 %) хворих iз 23 обстежених.
Синдром залежност вiд тютюнопалiння мав мюце у всiх пацiентiв.
ЕЕГ-дослiдження проводилося усiм 23 (100 %) хво-рим. ЕЕГ оцiнювалася вiзуально, методи розшзнаван-ня образiв проводилися на основi оцiнки спектрально! потужностi активност a-ритмiв, !х поширеностi по
дтянках. Патологiчнi змiни ЕЕГ у 8 (34,8 %) хворих реестрували у виглядi появи ознак iритацii, пароксиз-мальнi активностi — у виглядi окремих пiкiв та гострих хвиль. У 10 (43,5 %) хворих дiагностовано зниження амплпуди а-ритму, що досить часто був нерегулярним, iз вираженою стертiстю регiональних розбiжностей. У решти 5 (21,7 %) обстежених хворих при ЕЕГ-досль дженнi вiдмiчений слабо модульований а-ритм iз не-рiвномiрною його aмплiтудою та зниженою частотою, чiткою реaкцiею десинхронiзaцii. Спостер^алося поси-лення ß-aктивностi.
У хворих iз ЦВП дiaгностовaнi змiни з боку серцево-судинно! системи, за даними як ЕКГ (у 11 (43,5 %) ошб, середнш вiк — 48,7 ± 4,7 року), ЕхоКГ (у 15 (65,2 %) ошб, середнш вш — 50,0 ± 5,2 року), так i УЗД плки дуги аорти (у 11 (43,5 %) ошб, середнш вш — 43,0 ± 4,1 року) (табл. 1—3).
У 6 (54,5 %) хворих iз змшами при ЕКГ-дослщженш мав мiсце iшемiчний iнсульт, у 2 (18,2 %) — геморапч-ний iнсульт, у 1 (9,1 %) хворого з Т1А на фош постiйноi' форми миготшня передсердь та 2 (18,2 %) вшськово-службовцiв — САК. У 4 (36,4 %) хворих спостер^алися поеднання гшертрофи лiвого шлуночка (ЛШ) та порушення процешв реполяризацй' в мiокaрдi по задньобо-ковiй дiлянцi ЛШ.
При УЗД серця верифшоваш змiни в 15 хворих вш-ськовослужбовцiв, як1 наведеш в табл. 2.
У 2 (13,3 %) хворих вшськовослужбовщв спостерь галося поеднання гiпертрофii' ЛШ, дiaстолiчноi' дис-
Таблиця 1. Зм1ни при EKr^o^i^eHHi у хворих в¡йськовослужбовц¡в iз ЦВП
Дiагностованi змши Кiлькiсть, n (%)
Ознаки ппертрофи лiвого шлуночка з перевантаженням 7 (63,6)
Тахiсистолiчний варiант фiбриляцií передсердь 1 (9,1)
Синусова брадикардiя 1 (9,1)
Суправентрикулярн та шлуночковi екстрасистоли 1 (9,1)
Порушення процеав реполяризацií в мiокардi по задньобоковм дiлянцi лiвого шлуночка 5 (45,5)
Дiагностованi змiни Ктькють, n (%)
Дiастолiчна дисфункщя лiвого шлуночка 8 (53,3)
Гiпертрофiя лiвого шлуночка серця 9 (60)
Атеросклероз аорти 5 (33,3)
Аортальний стеноз, кальциноз аортального клапана 3 (20)
Дилатащя лiвого передсердя 3 (20)
Пролапс митрального клапана 1 (6,7)
Кальциноз митрального клапана 1 (6,7)
Вiдносна недостатнiсть трикуспщального клапана 1 (6,7)
Функцiонуюче овальне вiкно 1 (6,7)
Легенева гiпертензiя 1 (6,7)
Тромбоемболiя легенево! артерií 1 (6,7)
Таблиця 2. Зм1ни при УЗД серця у хворих в1йськовослужбовц1 ¡з ЦВП
Оригшальш досл1дження /Опдта1 КезеагсИеб/ пш
Таблиця 3. Зм1ни при УЗД глки дуги аорти у хворих вiйськовослужбовцiв ¡з Ц \ВП
Зм1ни К1льк1сть, П (%)
Атеросклеротичне ураження сонних артерш 8 (72,7)
Патологiчна звивистiсть внутрiшньоí сонно! артери (ВСА) iз гемодинамiчними порушеннями 1 (9,1)
Патолопчна звивистiсть ВСА з незначними гемодинамiчними порушеннями 5 (45,5)
Атеросклеротичне ураження хребетних артерм 1 (9,1)
Екстравазальна компресiя хребетних артерiй 5 (45,5)
Ознаки ппоплази хребетно! артерií 2 (18,2)
Ознаки вертебрального впливу на хребетн артерií 3 (27,3)
Патапопчна звивистють хребетних артерiй 1 (9,1)
функцп ЛШ та атеросклерозу аорти. Поеднання гшертрофп ЛШ та дГастолГчно1 дисфункцп ЛШ дГагносто-ване у 2 (13,3 %) шших хворих. Поеднання гшертрофп ЛШ, атеросклерозу аорти та аортального стенозу з кальцинозом аортального клапана дiагностоване в 1 (6,7 %) вшськовослужбовця. Дилатацiя лiвого перед-сердя в поеднаннi з дiастолiчною дисфункiею ЛШ, гiпертрофiею ЛШ, атеросклерозом аорти дГагносто-вана теж у 1 (6,7 %) хворого. У 3 (20 %) шших хворих мало мюце поеднання дилатацп лiвого передсердя з дiастолiчною дисфункщею ЛШ, у другому випадку — гшертрофп ЛШ, аортального i морального стенозу, у третьому — гшертрофп ЛШ, дилатацп лiвого передсердя, вщносно1 недостатностi трикуспiдального клапана, виражено1 легенево1 гшертензп з ознаками тромбоемболп легенево1 артерп. У 5 (33,3 %) хворих дiагностованi поодинокi змши з боку серця. Найваж-ча набута поеднана серцева патолопя вiдмiчалася в 7 (46,7 %) хворих: у 4 (26,7 %) — з iшемiчним шсультом, у 3 (20 %) — з мозковим крововиливом.
Поеднання трьох змш при УЗД гшки дуги аорти було у 2 (18,2 %) хворих. Поеднання двох змш верифшоване у 5 (45,5 %) хворих. По одному вгд-хиленню було дiагностовано у 2 (18,2 %) вшськовослужбовщв.
Аналiз даних анамнезу та виявлеш змiни при об-стеженнi стану серцево-судинно1 системи у хворих вшськовослужбовщв iз ЦВП вказали на високу частку чинниив ризику артерГально1 гшертензп й атероскле-ротичного ураження судин (табл. 4).
Висновки
Факторами ризику виникнення гострих та хро-шчних цереброваскулярних захворювань у вшськовослужбовщв, яы перебувають на передовому бойо-вому зiткненнi з ворогом, е артерiальна гiпертензiя, атеросклеротичне ураження мозкових артерiй, по-рушення лшщного обмiну, вродженi та набут вади серця, вроджена патологiя церебральних iнтра- та екстракранiальних судин головного мозку, перенесет мозковi шсульти, цукровий дiабет та ожирiння. Вищенаведеш фактори ризику, постiйна психоемо-цшна травма, хронiчний бойовий стрес, палшня та-
Таблиця 4. Розподл хворих за факторами ризику
Фактор ризику К1льк1сть, П (%)
Артерiальна гiпертензiя 15 (65)
Атеросклероз 12 (52)
Дислiпiдемiя 5(21,7)
Цукровий дiабет 2(8,7)
Гiпоплазiя хребетно! артери 2(8,7)
ОжирЫня 2(8,7)
Перенесений iнсульт 2(8,7)
Мiшкоподiбна артерiальна аневризма 2(8,7)
Функцiонуюче овальне вiкно 1 (4,4)
Фiбриляцiя передсердь 1 (4,4)
кож служать тригерами серйозних кардюваскулярних подш. Депресивно-тривожна симптоматика, що спо-стерiгаеться в значно1 кiлькостi хворих вшськовослужбовщв (78,3—87 %), тiльки пiдсилюе прояви на-буто1 соматично1 патологи та пришвидшуе виникнення раптових гострих мозкових катастроф, прогресу-вання хрошчно1 шеми мозку. Тому з метою запобпан-ня прогресуванню ЦВП, и фатальним наслiдкам начальникам медичних служб необхiдно проводити по-стшне диспансерне спостереження у хворих вшськовослужбовщв для виявлення чинниыв ризику и роз-витку. Лiкування дано1 категори вiйськовослужбовцiв повинно включати постшний прийом гiпотензивних г стреспротективних препарапв, корекцiю вуглевод-ного та лшщного обмМв, антиагреганпв, дотриман-ня питного (водного) режиму, постшне вимГрювання артерГального тиску, що, зГ свого боку, сприятиме профшактищ раптових серцево-судинних Г мозкових подш. Особливютю обстеженого нами контингенту е бшьш висока частка пащенпв Гз мозковими крововиливами порГвняно з шемГчними ураженнями (1 : 1) порГвняно з показниками в популяцп (5 : 1), що свГдчить про бшьш тяжкий перебп захворювання та прший прогноз. ЦВП у хворих, яш були евакуйоваш Гз зони проведення операцп Об'еднаних сил, пере-
6irae на фонi високо! частоти депресивно-тривожних синдромiв, що потребуе розробки профшактичних заходiв i3 метою запобiгання раптовим судинним по-дiям у вшськовослужбовщв, якi беруть участь в ак-тивних бойових дiях на Сходi Украши.
Конфлжт iHTepeciB. Автор заявляе про вщсутнють конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лператури
1. Психиатрия войн и катастроф: Учебное пособие. Под ред.
B.К. Шамрея. Санкт-Петербург: СпецЛит, 2015. 22 с.
2. Аляпкин С.Ф. Психические расстройства и организация психиатрической помощи военнослужащим в афганской войне: Автореф... дис. канд. мед. наук. Санкт-Петербург, 2005.
C. 3-10.
3. Яковлев Г.М., Новиков В.С., Хавинсон В.Х. Резистентность. Стресс. Регуляция: Монография. Ленинград: Наука, 1990. С. 89-90.
4. Сайко О.В., Лучкевич М.П. Основт принципи оргатзаци медичноiреабттаци вшськовослужбовщв, як1 брали участь у миротворчих операщях (надзвичайних ситуацых, збройних кон-флктах) на баз1 лкувальних заклад1в мтстерства оборони Украни. Практична медицина. 2012. 4 (том XVIII). С. 82-90.
5. Шамрей В.К. Клинико-диагностические аспекты боевых посттравматических стрессовых расстройств. Военно-медицинский журнал. 2011. Т. 332. № 8. С. 28-35.
6. Rha J.H., Saver J.L. The impact of recanalization on ischemic stroke outcome: a meta-analysis. Stroke. 2007. Vol. 38(3). Р. 967-973.
7. Amarenco P., Bogousslavsky J., Caplan L.R. et al. Classification of stroke subtypes. Cerebrovasc. Dis. 2009. Vol. 27(5). Р. 493-501.
8. Мщенко Т.С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом
в Украине. Укранський вкник психоневрологи. 2017. Т. 25. № 1(90). С. 22-24.
9. Сапон Н.А., Никифорова А.Н. Влияние факторов доступности медицинской помощи на уровень смертности от инсульта. Украшський нейрохгрурггчний журнал. 2016. № 2. С. 78-81.
10. Lee J.G., Lee K.B., Jang I.M. et al. Low glomerular filtration rate increases hemorrhagic transformation in acute ischemic stroke. Cerebrovasc. Dis. 2013. Vol. 35(1). Р. 53-59.
11. Mukheijee D, Patil C.G. Epidemiology and the global burden ofstroke. World Neurosurg. 2011. Vol. 76, (Suppl. 6). P. 85-90.
12. Toyoda К. Epidemiology and registry studies of stroke in Japan. Stroke. 2013. Vol. 15(1). P. 21-26.
13. Стрес i хвороби системи кровообку: Поабник. За ред. В.М. Коваленко, В.М. Корнацького. Кшв: Коломщин В.Ю., 2015. 352 с.
14. Зшченко О.М., Мщенко Т.С. Стан неврологiчноi служ-би в УкраШ в 2015 рощ: Статистично-аналтичний довiдник. Хартв, 2016. 23 с.
15. Coull A.J. Population based study of early risk of stroke after transient ischaemic attack or minor stroke: implications for public education and organization of services. BMJ. 2004. Vol. 328. 326 р.
16. Lloyd-Jones D., Adams R.J., Brown T.M., Carnethon M., Dai S. et al. Heart disease and stroke statistic: 2010 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2010. Vol. 121. Р. 46-215.
17. Головач 1.Ю. Дисциркуляторна енцефалопатiя: деяк патогенетичт, клЫчт та лшувальт аспекти. Лжи Украни. 2011. № 4(150). С. 60-67.
Отримано/Received 05.05.2019 Рецензовано/Revised 15.05.2019 Прийнято до друку/Accepted 03.06.2019 ■
Сайко А.В.
Военно-медицинский клинический центр Западного региона, г. Львов, Украина
Клинический анализ цереброваскулярной патологии у военнослужащих, эвакуированных в военно-медицинский клинический центр Западного региона из зоны ведения боевых действий на Востоке Украины
Резюме. В настоящее время инсульт является одной из важнейших медико-социальных проблем. Ежегодно происходит более 17 млн инсультов, около 6 млн людей умирают вследствие данного заболевания. Согласно прогнозам экспертов Всемирной организации здравоохранения, к 2030 г. ожидается 23 млн новых случаев инсульта. В течение последних 25 лет распространенность инсульта повысилась на 113 %, заболеваемость — на 70 %, смертность от инсульта — на 36 %, инвалидизация — на 73 %, количество инсультов у людей в возрасте 20—64 лет — на 25 %, геморрагических инсультов — на 16 %. Популяционное исследование INTERSTROKE показало, что наиболее значимыми факторами риска ишемического инсульта после артериальной гипертензии (35 %) являются отсутствие регулярной физической нагрузки (28 %), ожирение (26 %), соотношение аполипопротеина В и А1 (25 %), курение (19 %), кардиологические причины (7 %), сахарный диабет, депрессия, психосоциальный стресс (5 %). Концепция стресса в условиях ведения боевых действий получила многозначное толкование, что требовало введения определения «травматический», которое, с одной стороны, подчеркивает интенсивность стресс-факторов, а с другой — потенциальную
возможность травмирования психики под их влиянием. Факторами риска возникновения мозгового инсульта у военнослужащих, находящихся на передовых позициях в зоне вооруженного конфликта, являются артериальная гипертензия, ишемическая болезнь сердца, нарушения липидного обмена, врожденные и приобретенные пороки сердца, врожденная и приобретенная патология церебральных интра- и экстракраниальных сосудов, перенесенные мозговые инсульты, сахарный диабет и ожирение. Вышеприведенные факторы риска, постоянная психоэмоциональная травма, хронический боевой стресс, курение также являются триггерами серьезных кардиоваскулярных событий. Депрессивно-тревожная симптоматика, которая наблюдается у значительного числа больных военнослужащих, только усиливает проявления врожденной и приобретенной соматической патологии, ускоряет возникновение внезапных острых мозговых катастроф, прогрессирование хронической ишемии мозга. Ключевые слова: вооруженный конфликт; церебральный инсульт; хроническая ишемия мозга; лабораторно-инстру-ментальные исследования; клинико-неврологическая характеристика; факторы риска
O.V. Saiko
Military Medical Clinical Center of the Western Region, Lviv, Ukraine
Clinical analysis of cerebrovascular disease among militaries evacuated to Military Medical Clinical Center of the West Region from the zone of combat in the Eastern Ukraine
Abstract. At present, stroke is an important medical and social problem. There are about 17 million brain strokes annually in the world. Six million patients die due to this disease. According to experts from the World Health Organization, by 2030, 23 million new cases of cerebral stroke are expected every year. Over the past 25 years the prevalence of cerebral stroke increased by 113 %, the incidence — by 70 %, mortality from stroke — by 36 %, disability — by 73 %, number of stroke in people aged 20—64 years — by 25 %, cerebral hemorrhages — by 16 %. The population investigation INTERSTROKE showed that most significant risk factors for ischemic stroke after arterial hypertension (35 %) are lack of regular physical activity, obesity (26 %), ratio of apolipoprotein B and A1 (25 %), tobacco smoking (19 %), unhealthy diet (19 %), cardiology factors (7 %), diabetes mellitus, depression, and psychosocial stress (5 %). The concept of "stress" under the condition of hostilities received a multi-valued interpretation, which required the introduction of a definition of "traumatic", which, on the one hand,
emphasizes the intensity of stress factors, and on the other, the potential possibility of mental injury under their influence. The risk factors of stroke among military personnel who are at the forefront in the armed conflict zone are arterial hypertension, coronary heart disease, lipid metabolism disorders, congenital and acquired heart defects, congenital and acquired pathology of cerebral intra- and extracranial vessels, postponed cerebral stroke, diabetes mellitus and obesity. The mentioned above risk factors, permanent psycho-emotional trauma and chronic combat stress, smoking also serve as triggers of serious cardiovascular events. Depressive-anxiety symptoms occurring in a significant number of military servicemen only intensify manifestations of acquired somatic pathology and accelerate the onset of sudden acute cerebral disasters, the progression of chronic cerebral ischemia.
Keywords: cerebral stroke; chronic cerebral ischemia; laboratory-instrumental research; clinical neurological characteristic; risk factors; military conflict
