CC BY
23
НА ДОПОМОГУ КЛ1Н1ЦИСТУ ^ . APTEPIAJIbHA* 1
TO HELP CLINICIANS t Г1ПЕРТЕН31Я
УДК 616.12-008.331.1:616.125-008.313]-036.3-07-037 DOI: 10.22141/2224-1485.3-4.64-65.2019.177851
Скибчик В.А., Бабляк С.Д., MüTBieHKO Ю.О.
Льв1вський нацональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на
ApTepi^bHO nnepTeH3iq i фiбриляцiя передсердь: небезпечна «дружба», яку не можна ^норувати!
Резюме. Усmаmmiрозглянуто вплив артерiальноi гтертензи на виникнення й прогресування ф-бриляци передсердь. Наголошено на важливостi неконтрольованоi артерiальноi гтертензи як сер-йозного фактораризику виникнення iнсультiв у пацieнтiв iз фiбриляцieю передсердь. Проаналiзова-но основт аспекти використання спещальних дiагностично-прогностичних шкал, ят корист при лжувант пацieнтiв 1з поеднаною патологieю (артерiальна гiпертензiя i фiбриляцiя передсердь). Ак-центовано на необхiдностi х застосування вреальнш клжчнш практищ з метою зниженняризику як шемiчних iнсультiв i системного венозного тромбоемболiзму, так i серйозних кровотеч. Ключовi слова: артерiальна гiпертензiя; фiбриляцiя передсердь; шкали ризику кровотеч i вибору антикоагулянтiв
В усьому, що ми робимо, мае бути напрям i смисл.
Аристотель (384—322 рр. до н.е.), давньогрецький вчений-енциклопедист, фвик, лопк i бюлог
Вступ
Артерiальна гiпертензiя (АГ) е основним серце-во-судинним фактором ризику (ФР), що призво-дить до хрошчно! серцево! недостатносп (ХСН), iшемiчно! хвороби серця (1ХС), iнсульту, захворю-вання периферичних артерiй i хрошчно! нирково! недостатностi. У пацiентiв з АГ в анамнезi часто дiагностуються рiзноманiтнi порушення серцевого ритму, найпоширешшим з яких е фiбриляцiя передсердь (ФП). За наявносп гшертрофп лiвого шлуноч-ка (ГЛШ), 1ХС або ХСН ймовiрнiсть виникнення ще! аритмп значно зростае, що ускладнюе лжуван-ня й погiршуе вщдалений прогноз [1].
Механiзми виникнення аритмм у пацieнтiв з артерiальною ппертензieю
ФП е найпоширенiшою аритмiею в пащен-тiв iз високим артерiальним тиском (АТ), а АГ е найчастшою супутньою патологiею в пащенлв iз ФП. У зв'язку з високою поширенiстю в попу-
ляцп АГ е найважливiшим ФР виникнення ФП i вiдповiдальна за виникнення 14 % уих випад-юв ФП. АГ спостерiгаеться в понад 70 % оиб iз ФП, включених в епiдемiологiчнi реестри [2], а також у 49—90 % пащенпв iз ФП, рандомiзованих у мiжнароднi дослiдження [3]. Доведено, що АГ е незалежним ФР уперше виявлено! ФП, прогресування ФП [4], шсульту й смертностi, пов'язаних iз ФП [5].
Гемодинамiчнi змiни, нейроендокриннi факто-ри, структурне ремоделювання передсердь i шлу-ночкiв (мiокардiальний фiброз), а також проаритмо-генний електрофiзiологiчний фенотип, пов'язаний з ГЛШ, у поеднанш з пролонгованим штервалом QT — усi вони в сукупност роблять свiй внесок у складш процеси патофiзiологГi аритмогенезу в пащ-ентiв з АГ (рис. 1).
Пдсумовуючи вищесказане, можна ствер-джувати, що АГ сприяе ризику виникнення ФП i пов'язаних iз нею ускладнень. Цi двi патологи тю-но переплетенi патогенетично, ешдемюлопчно, патофiзiологiчно, а також з огляду на можливi не-сприятливi наслщки. Обидва патологiчнi стани ма-шфестують ураженням серцево-судинно! системи, взаемно тдсилюють один одного, i !х слщ активно лiкувати з метою запобпання серйозним усклад-ненням [5].
© «Артер1альна гтертензи» / «Артериальная гапертензия» / «Hypertension» («Arterial'naä gipertenzia»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky A.Yu., 2019
Для кореспонденци: Скибчик В.А., доктор медичних наук, професор, Львшський нацюнальний медичний ушверситет ¡мен Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львш, 79010, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Vasyl Skibchik, MD, PhD, Professor, Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]
ApTepiOAbHO rinepTeH3iq i фiбриляцiя передсердь: ризик шсульту
Основною метою фармакотерапп (ФТ) пашен-TiB i3 ФП е профшактика iнсультiв. Наявнiсть шд-вищеного систолiчного артерiального тиску (САТ), що становить понад 130 мм рт.ст., удвiчi збiльшуе ризик виникнення iнсульту серед пащенпв i3 ФТ [7]. Призначення антагонiстiв вiтамiну K (АВК) або нових пероральних антикоагулянпв (НПАК) зменшуе ризик виникнення iнсультiв i загальноi смертностi серед осiб iз ФП, але переваги ФТ не по-винш нiвелюватися пiдвищенням ризику серйоз-них кровотеч (у першу чергу внутрiшньочерепних) з огляду на пов'язану з ними високу смертнiсть, оскшьки неконтрольована АГ, а не просто наяв-нiсть АГ в анамнез^ значно збiльшуе ризик вище вказаних кровотеч [8]. Оптимальний артерiальний тиск, що не створюе надмiрного навантаження на лiвий шлуночок серця, е одночасно важливим для зменшення ризиюв як iнсультiв, так i кровотеч у когортах пащенпв, якi приймають пероральнi ан-тикоагулянти (ПАК). Отримаш в м1жнародному дослiдженнi данi переконливо свщчать про суттеве зростання ризику шсулкпв (як iшемiчних, так i ге-морагiчних) при середньому рiвнi САТ понад 140 мм рт.ст. у шдгрупах пацiентiв iз ФП, яю приймали варфарин [9]. Постмаркетинговий аналiз досль дження ARISTOTLE виявив, що пiдвищений АТ (САТ > 140 мм рт.ст. i/або дiастолiчний АТ > 90 мм рт.ст.) на будь-якому етат проведення дослщжен-ня був пов'язаний iз тдвищенням ризику iнсульту або системноi емболп (коефiцiент переваги (КП) 1,53; 95% довiрчий iнтервал (Д1) 1,26—1,86), гемо-рагiчного iнсульту (КП 1,85; 95% Д1 1,26-2,72) й об'еднаноi кшькосп великих i клiнiчно значущих
кровотеч (КП 1,14; 95% Д1 1,01-1,28) в обох гшках ФТ (тобто як у rpyni aniKca6aHy, так i в rpyni вар-фарину). Водночас наявшсть АГ в aHaMHe3i була сильно пов'язана з тдвищенням ризику шсульту, але не серйозних кровотеч [1].
З огляду на значну поширешсть серед пащен-пв з ФП артерiальна гiпертензiя часто може бути единим ФР, що вимагае прийняття ршення сто-совно призначення ПАК, i данi сучасних свггових реестрiв, у яких вивчали клшчний перебiг ще! патологи, доводить, що лiкарi часто недоощнюють важливiсть АГ як ФР виникнення шсульту, хоча наявш чiткi докази переваг застосування ПАК (по-зитивний баланс зменшення кшькосп iнсyльтiв на противагу серйозним кровотечам, спричиненим ix використанням), отриманi в постмаркетингових аналiзаx осiб, якi мали лише один ФР [10]. Наявшсть АГ як единого ФР у хворих iз ФП асоцшва-лася зi значним зростанням ризику виникнення шсулкпв у пашенпв обох статей (КП 1,71; 95% Д1 1,48-1,98 - для жшок i КП 1,95; 95% Д1 1,732,19 — для чоловтв) [11].
Артерiальна nnepTeH3iq i фiбриляцiя передсердь: профiлактика iнсульту
ФП вiдповiдальна за третину вах iшемiчниx iнсyльтiв. Значно! кiлькостi фатальних та шваль дизуючих нейроваскулярних ускладнень можна було б уникнути при вчасному li розпiзнаваннi й адекватнш ФТ, що включае антикоагулянт-ш, антиаритмiчнi й гiпотензивнi засоби, а також своечасному л^ванш супутньо! патологи [12]. З метою ощнки ризику виникнення гострих пору-шень мозкового кровообиу, транзиторних ше-мiчниx атак (Т1А) i тромбоемболп легеневих ар-
Рисунок 1. Механзми виникнення аритмй у пац'1ент'1в з артер'шльною ппертенз'юю (адапт. з [6])
104
ApTepianbHa ппертенз1я, ISSN 2224-1485 (print), ISSN 2307-1095 (online) № 3-4 (65-66), 2019
Таблиця 1. Кл'н'мн фактори ризику розвитку нсульту, транзиторно) Шем'чно)' атаки, системно)'емболнза шкалою CHA2DS2-VASc
Фактори ризику CHA2DS2-VASc Бали
Хрожчна серцева недостатысть Клiнiчнi ознаки серцевоТ недостатностi або об'eктивнi докази зниження фракцп викиду лiвого шлуночка +1
Гiпертензiя Артерiальний тиск у спокоТ > 140/90 мм рт.ст. як мУмум при двох вимiрюваннях або прийом ппотен-зивних лiкарських засобiв на даний час +1
BiK > 75 ромв +2
Цукровий Aia6eT Глiкемiя натще > 125 мг/дл (7 ммоль/л) або прийом пероральних цукрознижуючих лкарських засобiв i/або iнсулiну +1
Ражше перенесений iнсульт, Т1А або ешзод тромбоемболп +2
Судиннi захворювання Ранше перенесений Ыфаркт мiокарда, захворювання периферичних артерм або бляшки в аортi +1
BiK 65-74 роки +1
Жшоча стать +1
терш сьогодш широко використовуеться шкала CHA2DS2-VASc (табл. 1).
Сумарна кшьюсть балiв, отриманих при за-стосуваннi дано! шкали, дозволяе вiднести па-цiентiв iз ФП до одше'1 з трьох груп: низького, середнього або високого ризику. Отже, особи з наявшстю 2 i бшьше балiв за щею шкалою ма-ють прямi показання до призначення антикоагу-лянтно! ФТ. Фактично наявнiсть АГ у пащенлв iз ФП дозволяе зменшити потребу в 11 викорис-танш [11]. Це пояснюеться тим, що в осiб з АГ значно частше виникае пароксизмальна ФП, яка нерщко перебiгае безсимптомно (майже в 35 % пащенпв), але це не зменшуе 11 небезпе-ки. Наявшсть неконтрольовано! АГ призводить до серйозного ураження оргашв-мшеней (сер-ця, мозку, нирок або очей). ГЛШ, що часто асо-цiюеться iз задавненою АГ, особливо в лггшх осiб, проявляеться пiд час ехокардiографiчного обстеження дiастолiчною дисфункцiею, вира-женим потовщенням стiнок лiвого шлуночка, дилатащею лiвих камер серця i ХСН зi збере-женою фракцiею викиду лiвого шлуночка. Таке патологiчне ремоделювання часто поеднуеться з ФП, що вимагае ретельного контролю АТ з метою зменшення ризику виникнення iнсульту й системно! венозно! емболп. Тому вибiр ПАК як компонента комплексно! ФТ у пащенпв з поед-наною патолопею (АГ i ФП) мае переваги над астрином, i 1х слад призначати з огляду на чггку доказову базу [3].
АВК, найпоширешшим представником яких е варфарин, давно використовуються як анти-коагулянтнi засоби в терапп ФП. Однак останнiм часом проведено значну кшьюсть м1жнародних клжчних дослiджень, якi пiдтверджують пере-
ваги pi3HOMamTHm НПАК стосовно ефективнос-Ti й 6e3ne4HOCTi 1х тривалого застосування [13]. З огляду на значне розширення доказово! бази щодо застосування НПАК при данш патологи слад ввддавати 1м перевагу (рис. 2) [12].
ApTepiOAbHO rinepTeH3iq i фiбриляцiя передсердь: ризик Kp0B0Te4i
Популярна шкала HAS-BLED дозволяе про-гнозувати ймовiрнiсть виникнення кровотеч на фонi призначення ПАК i обирати 1х правиль-не дозування [14]. Вона була створена на осно-вi даних реально! когорти, що складалася з 3978 пащенлв iз ФП, i виявилася простим i надш-ним клжчним iнструментом для оцiнки ризику серйозно! кровотечi протягом одного року. Пд останньою малася на увазк будь-яка внутршньо-черепна кровотеча, кровотеча, що вимагае гост-талiзащI, або супроводжуеться зниженням гемо-глобiну понад 2 г/л, або потребуе гемотрансфузп (табл. 2).
Шкала HAS-BLED дозволяе математично ощ-нити ризик кровотеч на фош призначення ПАК. Чим бшьше ФР, тим вищий ризик. Хоча макси-мальне число балiв за щею шкалою може стано-вити 9, оиб з високим ризиком кровотеч (> 3 ба-лiв) слщ систематично спостерiгати й обстежувати тсля початку антикоагулянтно! терапп. Ця шкала включена в европейсью й канадсью рекомендацп з лiкування ФП iз 2010 року. Вона була перевiре-на пiзнiше на рiзноманiтних незалежних когортах i добре корелюе з ризиком внутршньочерепних кровотеч [14]. Слщ зауважити, що АГ вважаеть-ся додатковим ФР у оиб з ФП зпдно з цiею шкалою за умови, що офюний САТ перевищуе 160 мм рт.ст.
Артерiальна гiпертензiя й фiбриляцiя передсердь: вибiр стратеги антикоагулянтноТ терапи
Шкала SAMe-TT2R2, яка була нещодавно розроблена в результата аналзу досвщу використання рiзноманiтних ПАК у пацiентiв iз ФП, ще не знайшла широкого засто-сування в реальнiй клiнiчнiй практищ. У нашш роботi доц1льним е коротке ознайомлення кардiологiв i ймей-них лiкарiв з певними аспектами диагностики й лжуван-ня ФП, що виникае або перебiгае на фош вже юнуючо! АГ, зокрема, з особливостями вибору конкретних ПАК у рiзноманiтних кардiологiчних пацiентiв. Дана шкала забезпечуе сумарний аналiз важливих ФР, якi слщ вра-ховувати перед призначенням ФТ. Вона включае 6 чин-никiв, кожному з яких вщповщають 1 або 2 бали. Залеж-но вщ !х поеднання в пацiентiв з ФП сумарна кiлькiсть балiв може коливатися вiд 0 до 8 [15] (табл. 3).
На вщмшу вщ шкали HAS-BLED, фактором додат-кового ризику в шкал1 SAMe-TT^R е не похилий, а мо-лодий або середнiй вiк. Наявн1сть супутньо! патологи (medical history, згiдно з абрев1атурою) розглядаеться як важливий чинник, якщо в пац1ента поеднуються що-найменше 3 серйозн1 захворювання. Вживання тютюну й неевропеощна раса становлять по 2 бали з огляду на ix особливу значимють у процес1 вибору ПАК. За наявносп сумарно! к1лькост1 бал1в за шкалою SAMe-TT2R2 < 2 слщ використовувати АВК, а при ix кль-кост1 > 3 варто надавати перевагу НПАК (рис. 3).
Ця шкала була розроблена з метою ощнки мож-ливо! ефективност1 контролю мжнародного нор-мал1зованого сп1вв1дношення (МНС) в пац1ент1в 1з ФП, яким л1кар1 призначали АВК. Вона була створена тсля спостереження за 1061 пац1ентом у дослщженш АFFIRM i дозволяе передбачити тд-
Мехатчний протез клапашв серця або помнрно тяжкий/тяжкий стеноз митрального клапана
HI
Оцшити ризик розвитку ¡нсульту за кшымстю бал1в зпдно 3i шкалою CHA^Sj-VASc"
ТАК
Î
¿2
/ I \
Г \
Антитромботична терашя не проводиться (HIB)
V_J
Розглянути доцшьжсть призначення ПАК (НаВ)
Показан! ПАК. Оцшити протипоказання. Корекщя модиф1куючих фактор1в ризику кровотеч!
i
За наявносп протипоказань до ПАК розглянути можливгсть оклюзи вушка niBoro передсердя (ИЬС)
Рисунок 2. Профлактика iнсульту при ф'бриляцй передсердь (адапт. з [13]) Примтка:а — застйна серцева недостатнсть, артерiальна гiпертензiя, вк > 75 роюв (2 бали), дiабет, перенесений нсульт/Т1А, ембол'я (2 бали), судинн захворювання, BiK 65-74 роки, жноча стать;b — включно з жнками без iнших фактор'в ризику виникнення iнсульту;с — для жнок лише з одним додатковим фактором ризику розвитку нсульту (11аВ); d — для пащенлв з мехашчними серцевими
клапанами або мтральним стенозом (1В).
106
ÄpTepianbHa rinepreH3ifl, ISSN 2224-1485 (print), ISSN 2307-1095 (online) № 3-4 (б5-бб), 2G19
Таблиця 2. Система оцнки ризику кровотеч HAS-BLED при неклапаннй ФП
CKriagoBi aKpoHiMa HAS-BLED Кл^чж характеристики Бали
Hypertension Артерiальна гiпертензiя (САТ > 160 мм рт.ст.) 1
Abnormal renal or liver function Порушення функцп нирок (дiалiз, трансплантацiя або креатинш > 200 мкмоль/л) або печЫки (тяжке хронiчне захворювання або пщвищення бiлiрубiну > 2 рази вщ верхньо!' границi норми в поеднанш з пщвищенням АсАТ/АлАт > 3 рази вiд верхньо!' границi норми) (по 1 балу) 1 або 2
Stroke 1нсульт 1
Bleeding Кровотеча в анамнезi або схильнiсть до кровотечi 1
Labily INRs Лабiльне мiжнародне нормалiзоване стввщношення (нестабiльне/високе або в терапевтичному дiапазонi менше вiд 60 % часу) 1
Elderly (65 years) Похилий вк (> 65 роюв) 1
Drugs or alcohol Прийом iнших препаратiв, що пщвищують ризик кровотечi (антиагреганти, нестероíднi протизапальн засоби), або зловживання алкоголем (по 1 балу) 1 або 2
Максимальна ктьмсть балiв 9
Примтки: результат у 3 бали й бльше асоц'1юеться з високим ризиком розвитку кровотеч (3,74 кровотечi на 100 па^енто-роюв), що вимагае вд лкаря обережност при дозуванн ПАК i ретельного спостереження за кл'н'чними симптомами й лабораторними показниками. Результат вд 0 до 2 балiв вказуе на низький ризик розвитку кровотеч (1,88 кровотечi на 100 пац'енто-рок'в) i можливсть призначення вищих доз антикоагулянтних засобiв.
Таблиця 3. Система прогностично) оц'1нки неадекватного антикоагуляцйного контролю
CKnagoBi aKpoHiMa SAMe-TT2R2 Кл^чж характеристики Бали
Sex (female) Жiноча стать 1
Age Вк до 60 рокiв 1
Medical history Поеднання в конкретного патента понад 2 супутшх захворювань: АГ, цукрового дiабету, 1ХС i/або перенесеного iнфаркту мiокарда, захворювання периферич-них артерiй, ХСН, перенесеного Ысульту, серйозноí легеневоí, печiнковоí або нирково!' патологií 1
Treatment Препарати, що взаемодють iз варфарином (амiодарон) 1
Tobacco use Палiння на даний час або протягом попередшх 2 роюв 2
Race Неевропеоíдна раса 2
Максимальна кшьмсть балiв 8
вищення ризику шсульту й тромбоемболп, масив-них кровотеч i смерп, пов'язаних iз неадекватним антикогуляцшним контролем, зокрема наявшстю лабшьного МНС. Таким пащентам рекоменду-ються лжарсью засоби з групи НПАК [15].
Висновки
1. Отже, наявнють i прогресування АГ робить серйозний внесок у виникнення ФП. У поеднанш з генетичними й ендокринними факторами, ремо-делюванням лiвого шлуночка й вжовими змшами судин обвдв щ патологи часто спостериаються в кардюлопчних пащенлв i значно пiдвищують ризик серйозних серцево-судинних ускладнень i загально! смертность Контроль оптимального АТ е одночасно важливим для зменшення ризикiв як шсульпв, так i кровотеч у когортах пащенлв, що приймають ПАК. Незважаючи на значну пошире-
нiсть АГ в оаб iз ФП, лк^ часто недооцiнюють 11 небезпеку стосовно ризику виникнення мозково-судинних ускладнень, хоча навпь як едина супут-ня патологiя в осiб iз ФП вона значно пiдвищувала загрозу виникнення гострих нейровакулярних катастроф у пащенлв обох статей.
2. Наявнють рiзноманiтних прогностично^а-гностичних i лiкувальних шкал у пацiентiв iз по-еднанням ФП i АГ допомагае лжарям обрати пра-вильну стратегго антикоагулянтно! ФТ. Шкала CHA2DS2-VASc дозволяе оцiнити ризик виникнення можливого iнсульту або тромбоемболiчних ускладнень i потребу в призначеннi ПАК. Шкала HAS-BLED залишаеться зручним та шформатив-ним дiагностичним iнструментом, що дае змогу спрогнозувати ймовiрнiсть виникнення кровотеч та обирати безпечш дози лжарських засобiв. Шкала SAMe-TT2R2 спрощуе правильний вибiр антикоагу-
Вибирати ефективний зааб згщно з\ шкалою
8АМе-ТТ2К2
¿2
>2
1
1
АВК
Рисунок 3. Алгоритм вибору стратеги антикоагулянтно/ фармакотерапи в пацкнт'ю з артеральною ппертенз1ею й неклапанною ф1бриляц1ею передсердь (адапт. з [1])
108
Артер1альна ппертенз1я, ВЭИ 2224-1485 (рпП), ВЭИ 2307-1095 (опИпе) № 3-4 (65-66), 2019
лянтiв (НПАК або АВК) у пацieнтiв Í3 поеднаною супутньою патологiею i допомагае зменшити ризик як iнсультiв, так i масивних кровотеч, пов'язаних з неадекватним антикоагуляцшним контролем.
Конфлiкт штерепв. Автори заявляють про ввд-сутнiсть конфлiкту iнтересiв i власно! фшансово! зацiкавленостi при пiдготовцi дано! стати.
Список лператури
1. Lip G.Y.H., Coca А., Kahan Т. et al. Hypertension and Cardiac Arrhythmias: Executive Summary of a Consensus Document from the European Heart Rhythm Association (EHRA) and ESC Council on Hypertension, endorsed by the Heart Rhythm Society (HRS), Asia-Pacific Heart Rhythm Society (APHRS) and Sociedad Latinoamericana de Estimulación Cardíaca y Electrofisiología (SOLEACE). European Heard Jornal — Cardiovascular Pharmacotherapy. 2017. Vol. 3. P. 235-250.
2. Kakkar A.K., Mueller I., Bassand J.P. et al. Risk Profiles and Antithrombotic Treatment of Patients Newly Diagnosed with Atrial Fibrillation at Risk of Stroke: Perspectives from the International, Observational, Prospective GARFIELD Registry. Public Library of Science. 2013, May. Vol. 8(5). e63479.
3. Connolly S.J., Eikelboom J., Joyner С. et al. Apixaban in Patients with Atrial Fibrillation. The New England Journal of Medicine. 2011. Vol. 364. P. 806-817.
4. Potpara T.S., Stankovic G.R., Beleslin B.D. et al. A 12-Year Follow-up Study of Patients With Newly Diagnosed Lone Atrial Fibrillation: Implications of Arrhythmia Progression on Prognosis: The Belgrade Atrial Fibrillation Study. Chest. 2012. Vol. 141. P. 339-347.
5. Lip G.Y., Nieuwlaat R, Pisters R.. et al. Refining clinical risk stratification for predicting stroke and thromboembolism in atrial fibrillation using a novel risk factor-based approach: the euro heart survey on atrial fibrillation. Chest. 2010. Vol. 137. P. 263-272.
6. Kahan T., Bergfeldt L. Left ventricular hypertrophy in hypertension: its arrhythmogenicpotential. Heart. 2005. Vol. 91(2). P. 250-256.
7. Potpara T.S., Polovina M.M., Marinkovic J.M. et al. A comparison of clinical characteristics and long-term prognosis in asymptomatic and symptomatic patients with first-diagnosed atrial fibrillation: the Belgrade Atrial Fibrillation Study. Int. J. Cardiol. 2013. Vol. 168. P. 4744-4749.
8. Lauer A., Pfeilschifter W., Schaffer C.B. et al. Intrace-rebral haemorrhage associated with antithrombotic treatment: translational insights from experimental studies. Lancet Neurol. 2013. Vol. 12. P. 394-405.
9. Giugliano R.P., Ruff C.T., BraunwaldЕ. et al. Edoxaban versus Warfarin in Patients with Atrial Fibrillation. The New England Journal of Medicine. 2013. Vol. 369. P. 2093-2104.
10. Olesen J.B., Lip G.Y., Lindhardsen J. et al. Risks of thromboembolism and bleeding with thromboprophylaxis in patients with atrial fibrillation: A net clinical benefit analysis using a "real world " nationwide cohort study. Thromb Haemost. 2011. Vol. 106. P. 739-749.
11. Chao T.F., Liu C.J., Wang K..L. et al. Should atrial fibrillation patients with 1 additional risk factor of the CHA,pS2-VASc score (beyond sex) receive oral anticoagulation? J. Am. Coll. Cardiol. 2015. Vol. 65. P. 635-642.
12. Скибчик В.А., Соломенчук Т.М. Практичш аспекти сучасног кардюлогп. 2-ге вид., доповнене. Львiв: Медицина ceimy, 2019. 424 с., in.
13. Kirchhof P., Benussi S., Kotecha D. et al. 2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. Eur. Heart J. 2016. Vol. 37(38). P. 2893-2962.
14. Pisters R., Lane D. A, Nieuwlaat R. et al. A novel user-friendly score (HAS-BLED) to assess 1-year risk of major bleeding in patients with atrial fibrillation: the Euro Heart Survey. Chest. 2010. Vol. 138. P. 1093-1100.
15. Apostolakis S., Sullivan R.M., Olshansky B. et al. Factors affecting quality of anticoagulation control among patients with atrial fibrillation on warfarin: the SAMe-TT,fi2score. Chest. 2013. Vol. 144(5). P. 1555-1563.
Отримано 14.07.2019 ■
Скыбчик В.А., Бабляк С.Д., Матвиенко Ю.А.
Львовский национальныий медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Артериальная гипертензия и фибрилляция предсердий: опасная «дружба»
которую нельзя игнорировать!
Резюме. В статье рассмотрено влияние артериальной гипер-тензии на возникновение и прогрессирование фибрилляции предсердий. Подчеркнута важность неконтролированной артериальной гипертензии как серьезного фактора риска возникновения инсультов у пациентов с фибрилляцией предсердий. Проанализированы основные аспекты использования специальных диагностически-прогностических шкал, котрые полезны при лечении пациентов с сочетанной
патологией (артериальная гипертензия и фибрилляция предсердий). Сделан акцент на необходимости их применения в реальной клинической практике с целью снижения риска как ишемических инсультов и системного венозного тром-боэмболизма, так и серьезных кровотечений. Ключевые слова: артериальная гипертензия; фибрилляция предсердий; шкалы риска кровотечений и выбора антикоагулянтов
V.A. Skybchyk, S.D. Bablyak, Yu.O. Matviyenko
Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Arterial hypertension and atrial fibrillation: a dangerous "friendship" that cannot be ignored!
Abstract. In the article, the authors briefly discuss the effect of arterial hypertension on the onset and progression of atrial fibrillation. The importance of uncontrolled hypertension as a serious risk factor for stroke in patients with atrial fibrillation is emphasized. The main aspects of using special diagnostic and prognostic scales useful in the treatment of patients with combined pathology
(arterial hypertension and atrial fibrillation) are analyzed. Focus is made on the need of using these scales in real clinical practice in order to reduce both the risk of ischemic strokes and systemic venous thromboembolism, as well as serious bleedings. Keywords: arterial hypertension; atrial fibrillation; bleeding risk and anticoagulant selection scales
