CC BY
17
УДК 615.825:613.25:616.831-005.1 DOI: 10.22141/2224-0721.8.80.2016.89533
ГЛУГОВСЬКА С.В.
ОКУ «Черн'тецький обласний ендокринолопчний центр», м. Чер^вщ, Украна
ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБ^У В XiHOK З НАДМiРНОЮ МАСОЮ ЛЛА ТА ОЖИРННЯМ
Резюме. Цереброваскулярн захворювання — одн з найбльш дезадаптуючих розлад1в людського организму. При цьому в ж1ночй популяци пор1вняно з чолов'чою порушення мозкового кровооб1гу виникають ¡стотно п1зн1ше. 1нсульти у ж1нок характеризуются бльш високою частотою традицйних чинниюв ризику, таких як артер1альна ппертенз1я, миготлива аритм1я, а також наявнстю специф1чних чинниюв (використання пероральних контрацептив1в \ пер'юди ваптностО. Кр'м того, у ж1нок пор1вняно з чолов1ками бльша частка тяжких ¡нсульлв, вища частота ускладнень \ випадкв тяжкоI ¡нвалщизаци псля ¡нсульту. У формуванн ста-тевих в'щм'тностей при цереброваскулярн1й патологи беруть участь як гормональн механзми, так \ ¡нш1 чинники, не пов'язан1 з впливом репродуктивних гормон1в. Розум1ння цих законом1рностей важливе для розробки стратиф1кованих п1дход1в до надання допомоги ж1нкам ¡з цереброваскулярними захворюваннями. Ключовi слова: ожир1ння; надм1рна маса тла; цереброваскулярн захворювання; гендерн1 особливост
a ■ pi ( ® Лекщя
km /Lecture/
International journal of endocrinology
У загальнш популяци серед oci6 середнього i лггаього BiKy бтьшють становлять жшки. Попри вищу тривалють життя, старшi BiKOBi категори жшочо! популяци порГвня-но з чoлoвiчoю характеризуются нижчими показниками якост життя. Одшею з основних причин смертност i швалщизаци у жшок в розвинених крашах розгляда-ють сеpцевo-сyдиннi захворювання (ССЗ), серед яких iшемiчна хвороба серця i гострГ порушення мозкового кpoвooбiгy (ГПМК) посГдають пpoвiднi положення. У жшок вшом 70 роив i старше близько 54 % ушх ви-падыв смеpтнoстi i 39 % випадыв швалщизаци пoв'язанi iз ССЗ, тoдi як серед жшок вiкoм вгд 50 до 69 роив щ по-казники iстoтнo нижчi (31 i 18 % вiдпoвiднo) (Salomon J. е! al., 2012). У жшок вшово! категори 50—69 роив за по-казником юлькосп потенцшних роыв життя, втрачених внаслiдoк передчасно! смеpтi i непpацездатнoстi, DALY (Disability-adjusted life year) тсуги пoсiдае трете мюце. Загсом у жшочш популяци зростання захворюваност на ССЗ спостериаеться на 10 роыв пiзнiше, шж у чоло-вшв, i асоцшоване з настанням перименопаузального пеpioдy (Stevenson J., 2011).
Ще в 1970-х роках Фремшгемське дoслiдження показало, що менопауза належить до незалежних чинниив ризику ССЗ. У жшок в ктмактеричному пеpioдi на тш вшэво! перебудови opганiзмy виникають симптоми, що вказують на дефiцит статевих гормошв Гз зниженням якост життя. Поеднання ССЗ i традицшних факторГв
© «Мiжнародний ендокринологiчний журнал», 2016 © Видавець Заславський О.Ю., 2016
Для кореспонденцп: Глуговська С.В.; e-mail: bmv@bsmu.edu.ua For correspondence: S. Glugovska; e-mail: bmv@bsmu.edu.ua
ризику (ФР), таких як артерiальна гшертензгя (АГ) i захворювання коронарних артерш, pi3KO зростае з початком менопаузи i продовжуе збтьшуватися впродовж усього перюду менопаузи (Tabeeva G.R., 2016). Цю зако-номiрнiсть пов'язують зi зниженням протективно'1 ролi репродуктивних стероïдiв у жшок в менопаузi i зростан-ням впливу iнших, пов'язаних iз дефiцитом естрогенiв i порушенням секрецй' прогестерону, метаболiчних порушень, а також змш способу життя, притаманних цьому перюду життя. Спостериаеться i виражешший вплив iнших традицiйних ФР, таких як палшня, зни-ження фiзичноï активностi, дислiпiдемiя i порушення сну (Chomistek A. et al., 2013). Зютавлення ключових показникiв захворюваностi, смертности впливу тради-цiйних ФР виявляе значш вiдмiнностi мiж жiночою i чоловiчою популяцiями в старших вшових категорiях (Reeves M.J. et al., 2008).
Щороку у свiтi рееструеться 15 млн iнсультiв (Redon J. et al., 2011), незважаючи на те, що вже в перюд з 1970 по 1979 р. у розвинених крашах вщзначалося зниження ix числа на 42 % (Feigin V.L. et al., 2009). Характерно, що це зниження було ютотшшим у чоловiчiй популяци'. Так, аналiз даних Framingham Heart Study показав зниження цього показника на 30,3 % у чоловтв i на 17,8 % у жшок в перюд з 1950 до 2004 р. (Carandang R. et al., 2006). У деяких дослщженнях показано тдвищення частоти шсультав у жшок старшого вшу, що пов'язують
© «International Journal of Endocrinology», 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
20
Мiжнар0дний ендокринолопчний журнал, p-ISSN 2224-0721, e-ISSN 2307-1427
№ 8(80) • 2016
ÏEJ
Лекцiя /Lecture/
i3 зростанням поширеност ожирiння i метаболiчного синдрому (Redon J. et al., 2011).
Хоча поширенють iнсультiв збiльшуeться з bîkom серед осiб обох статей, вища частота iнсультiв у вiковiй категори' понад 85 рокiв серед жшок безпосередньо пов'язана з бiльш високою тривалiстю життя. За по-казниками смертност внаслiдок iнсульту також ви-являються очевиднi статевi вiдмiнностi. Так, за даними дослщження Всесвiтньоï оргашзаци' охорони здоров'я, проведеного у 39 крашах бвропи i Центрально! Ази' (Redon J. et al., 2011), виявлеш бiльш високi показники смертност вiд iнсультiв серед жшок порiвняно з чоло-вiками, причому 60 % випадыв припадало на вш понад 75 рокiв, i лише 4 % випадыв спостерiгалося серед ошб, молодших за 55 роыв.
Аналiз бази даних Centers for Disease Control and Prevention WONDER в США показав подiбнi результата. Так, у жшок вшом 45—74 роки рiвень смертност вщ iнсульту нижчий, нiж у чоловшв цього вiку, i жiнки захворюють на iнсульт внаслiдок тих самих чинниыв ризику, але iстотно шзшше. Цi особливостi пов'язанi зi зниженням функщонально! активностi естрогенiв в менопауз^ а з iншого боку, обговорюеться можлива участь й шших чинникiв. Наприклад, у жiнок втэм 75 роыв i старше на момент захворювання вищий показник мультиморбщносл й iстотно нижчий рiвень сощально'1 пiдтримки (Reeves M.J. et al., 2008).
Фундаментальним пiдходом у профтактищ iнсультiв е боротьба з ФР, тому стратифiкацiя профiлактичних заходов за статевими вщмшностями е дуже перспективною. Традицiйнi чинники ризику шсульту мiстять АГ, цукро-вий дiабет (ЦД) 2-го типу, гiперлiпiдемiю, миготливу аритмш, палшня, надмiрну масу тта, метаболiчний синдром i захворювання коронарних артерш. 1ншими можливими ФР вважають гiпергомоцистеïнемiю i ппер-коагуляцiйнi стани. Модифкащя цих чинникiв дозволяе досягнути стшкого зниження частоти iнсультiв за остан-нi 40 рокiв. Мiж тим акумуляцiя рiзних ФР характершша для жiнок, оскiльки вiк виникнення шсульту у них вищий, шж у чоловшв (Roger V.L. et al., 2011).
У жшок порiвняно з чоловшами виникають шзшше не лише шсульти, але й iншi ССЗ, наприклад АГ, а також центральне ожирiння i гiперлiпiдемiя дебютують пiзнiше.
Спостерiгаються статевi вщмшносл в профiлi ФР мiж чоловшами i жiнками. Наприклад, фiбриляцiя перед-сердя i АГ (артерiальний тиск (АТ) > 140/90 мм рт.ст.) при шсультах частше вiдзначаються у жшок порiвняно з чоловiками (Bushnell C.D., 2008), а АГ трапляеться частiше у молодших чоловiкiв.
Гормонально зумовлеш чинники також пов'язанi з ризиком шсульту як у чоловшв, так i у жшок. У жь нок вщзначаеться чiткий вплив таких чинниыв, як використання пероральних контрацептивiв i бiльша кiлькiсть ваптностей. Крiм того, збiльшення ризику шсульту значимо шдвищуеться в пiсляпологовий i постменопаузальний перiоди. Саме у менопаузi частiше спостерiгаeться збiльшення маси тла, зростання числа метаболiчних розладiв i шдвищення рiвня АТ, що е ФР шсульту (Lisabeth L., Bushnell C., 2012). У чоловiкiв
домшують таы ФР, як захворювання серця, шфаркт мiокaрдa, захворювання периферичних артерш, ЦД 2-го типу, зловживання алкоголем i пaлiння.
При цьому вщмшносл стосуються не лише розподлу ФР, але й ступеня ix впливу. Наприклад, нaвiть якщо ЦД 2-го типу частше трапляеться у чоловшв з iнсультом, його вiдносний ризик (ВР) у жшок вищий (ВР = 2,1—6,6 для жшок; ВР = 1,3—2,3 для чоловшв) (Haast R.A.M. et al., 2012). Подiбнi вщмшносл спостерiгaються вiдносно впливу метaболiчного синдрому (ВР = 1,3—3,1 для жшок; ВР = 0,6—1,9 для чоловшв) i палшня (ВР = 1,78—2,33 для жшок; ВР = 1,66—2,00 для чоловшв), вплив яких на ризик шсульту вищий у жшок (Feigin V.L. et al., 2009).
Загалом близько 87 % ушх випадыв ГПМК станов-лять iшемiчнi шсульти. Iшемiчний iнсульт i внутршньо-мозковий крововилив спостерiгaються частше у чоло-вiкiв (спiввiдношення чоловши : жiнки — 1,5 : 1,6), тод1 як субарахнощальний крововилив частше трапляеться у жiнок з незначними коливаннями цих показниыв за-лежно вiд вiку (Feigin V.L. et al., 2009).
Вщповщно до даних National Institute of Health Stroke Scale (NIHSS), частка тяжких шсульпв (> 7 бал1в за NIHSS) ютотно бiльшa у жшок (44 %), шж у чоловшв (36 %) (Gall S.L. et al., 2010). Бтьше того, у пащентав жшочо! стaтi вища частота госштальних медичних ускладнень iнсульту, а серед жшок, як вижили, частота тяжко! швалщизацй також вища порiвняно з чоловiкaми.
Очевидно, це пов'язано з тим фактом, що жшки на момент виникнення шсульту стaршi за вшом i чaстiше мешкають одиноко, що призводить до вщстрочено! госппатзаци (Reeves M.J. et al., 2008). Вщмшносл пе-ребiгу реабштацшного перiоду також стосуються усix ключових сфер повсякденного функцiонувaння.
Клiнiчнi спостереження за пащентами в рiзнi термь ни вiдновного перiоду пiсля шсульту виявляють i деякi вiдмiнностi в ефектах л1кувальних впливiв у чоловшв i жiнок (Gall S.L. et al., 2010). З одного боку, це пояснюеться вщмшностями дошсультного стану. Як вже вщзначалося, жiнки на момент шсульту стaршi за вшом i чaстiше само-тнi, тому у них порiвняно з чоловшами госппатзащя пiсля початку симптомiв шсульту здшснюеться значно пiзнiше. Жiнки в цьому вод початково мають ютотно пр-ший рiвень повсякденного функцюнування, i серед них iстотно вища частка ошб, яы мешкають в спецiaлiзовaниx установах. Крiм того, е й певш особливостi клiнiчниx про-явiв iнсультiв у жiнок. Жшки набагато рщше страждають вiд дизартри, атакси або парестези, нiж чоловши, але по-мiтно чaстiше у них виникають проблеми з нетриманням сеч!, напади втрати свщомоста, а також р!зноманггш зо-ров1 порушення i дисфaзiя (Gall S.L. et al., 2010).
Клшчш дослiдження гострого i виновного перiодiв 1нсульт1в показують, що вплив таких терапевтичних стратегш, як тром6ол1зис, х1рург1я сонних артерш, реабь лiтaцiйнi програми i профтактичш заходи, що здшсню-ються на амбулаторнш лaнцi, також може в1др1знятися у чолов1к1в i ж1нок. 1ншими е i вторинн1 результати шсульпв, що м1стять депресш, залежнють, у тому числ1 до лiкaрськиx препарапв, алкоголю, повторн1 1нсульти, i яысть життя в ц1лому. P. Appelros i спiвaвт. i M. Reeves
Лекщя /Lecture/
i спiвaвт. провели анатз сучасних дослiджень, присвя-чених статевим вщмшностям ефектiв методiв лiкувaння шсульпв i ix результaтiв. Ц1 вщмшносл стосувалися методiв, що використовувалися як в гострий перюд, так
i у вщдалеш термiни п1сля шсульту. Наприклад, у чоловшв результати тромболпично! терапи були кращими пор1вняно з жiнкaми, загальна тривалють перебування в стaцiонaрi судинного центру — меншою.
У ж1нок вiдзнaчaються повшьшше вiдновлення функцiонaльноi aктивностi i прша в1дпов1дь на реабш-тaцiйнi заходи. Помига вщмшносл спостерiгaються i в ефективност каротидно! х!рурги. Чолов1ки частше, н1ж жшки, зазнають процедуру каротидно! ендартеректоми, i
ii ефективнiсть в довгостроковш перспективi у них вища. Кр1м того, у ж1ноч1й популяци як профiлaктикa 1нсульт1в вщзначаеться менша частота використання таких зaсобiв, як астрин, варфарин, статини та ш (Reeves M.J. et al., 2008). Зниження ризику iшемiчного 1нсульту при вико-ристaннi aспiрину спостерiгaеться у чоловшв, але не у жь нок, що пов'язують з властивютю aспiрину ефективнiше iнгiбувaти aгрегaцiю тромбоцилв у чоловшв пор1вняно з жшками. А з 1ншого боку, у жшок з iнсультaми на тл1 ф16риляцй' передсердь спостерiгaеться 61льш виражене зниження ризику повторного шсульту, н1ж у чоловшв тсля лiкувaння варфарином (Appelros P. et al., 2010).
Стосовно функцiонaльниx результaтiв п1сля шсультав, жшки страждають в1д 61льш тяжких шсультав, н1ж чоло-в1ки, що в результат виражаеться нижчою якютю життя (наприклад, 61льш1 ф1зичн1 обмеження i г1рш1 показники псиичного здоров'я) i 61льш високим рiвнем залежносп в подальшому. Кр1м того, постшсультна депресiя чaстiше трапляеться у жшок, що може бути вщнесено до наяв-ност1 у них р1зних, пов'язаних 1з статтю преморбiдниx чинниив, нижчим рiвнем соцiaльноi п1дтримки i поль мор61дн1стю, притаманною для похилого в1ку (Appelros P. еt al., 2009).Стосовно фармакотерапи хрон1чних форм цереброваскулярних захворювань спостерiгaеться ви-ражена позитивна динамша в ос16 обох статей.
Вивчення гендерних особливостей клшшэ-ешдемю-лопчних характеристик 1нсульт1в призвело до розумшня ключово! рол1 репродуктивних стероiдiв у пaтофiзiологiч-них меxaнiзмax гостро! шеми мозку. Остaннiми роками спостерiгaеться все зростаючий сплеск iнтересу до не-йропротективних меxaнiзмiв статевих гормон1в у жшок.
Стaтевi гормони (естрогени, прогестерон i тестостерон) впливають як на ф1зюлопчш процеси (наприклад, судинну реактивнють, швидкють церебрального кровотоку, проникнють гемaтоенцефaлiчного бар'еру), так i на пaтофiзiологiчнi меxaнiзми мозкового кровооб^у (наприклад, розвиток атеросклерозу).
Нaявнi переконливi дaнi демонструють нейропротек-тивн1 властивосп естрогенiв у жшок в пременопаузаль-ний перiод. DIaдкi м'язи судин i ендотелiaльнi кл1тини м1стять специфiчнi ядернi естрогеновi рецептори, яю широко представлен в ендотелп i кштинах гладких м'яз1в церебральних aртерiй i як1 шляхом взаемод!! 1з ста-тевими стерощами викликають низку ефеклв. Серед них особливе значення мае вплив на судинну реaктивнiсть за допомогою посилення функцюнально! aктивностi
ендотелiально! синтази оксиду азоту та шших чинникiв. Синтез i вивiльнення оксиду азоту у жшок порiвняно з чоловшами вiдбуваються на бiльш високому функцю-нальному рiвнi i демонструють чгги статевi вiдмiнностi судинних реакцш. Такий NO-залежний механiзм, як тонус гладком'язових судинних елеменпв, бере участь в авторегуляцп мозкового кровообiгу i е важливою властивiстю церебрально! циркуляци, що захищае вiд флуктуацiй кровотоку i перепадiв тиску.
Серед множинних ефеклв естрогенiв, якi беруть участь в патофiзiологl! iнсульту, вказуеться на зниження проникност гематоенцефалiчного бар'еру, компонент оксидативного стресу, а також стимуляцш нейрогенезу i ангiогенезy Крiм того, юнують переконливi данi, що естрогени пригшчують рiзнi аспекти атерогенезу: про-тидiють пролiферацi! судинних гладком'язових кштин i акумуляци лшопроте!шв, нiвелюють ефекти злипання моноципв за допомогою модифшаци експреси молекул адгези i оксиду азоту, шпбують диференцiацiю моноципв, запобiгають процесам злипання тромбоцитiв i тромбоутворенню (ВшИпеП C.D., 2008). Прогестерон також мае рiзнi нейропротективнi властивость Як i естрогени, прогестерон в культурi тканин у людини шпбуе пролiферацiю судинних гладком'язових клiтин, що важливо в розвитку атерогенезу, пригшчуе запальнi реакци, деякi компоненти оксидативного стресу i процеси формування набряку. Цi та iншi даш вказують на провiдне мiсце в статевих вщмшностях патофiзiологi! iнсульту репродуктивних стерощв, як! мають важливi нейропротективш властивостi. З цим фактом пов'язаш данi, що демонструють рiзке наростання ризику шсульту серед жшок в постменопауз^ що пов'язане зi зниженням !х рiвнiв у цей перюд.
Перименопауза справляе множинш ефекти на фiзiо-логiю жiночого органiзму i супроводжуеться значним зростанням у них захворюваност на iнсульти та шшу судинну патологiю.
У формуваннi статевих вщмшностей патофiзiологi! iнсультiв беруть участь й iншi механiзми, не пов'язаш з впливом репродуктивних гормошв. Певш геномнi чинники можуть впливати на щ вiдмiнностi за рахунок ди на механiзми формування АГ, посилення запальних реакцiй, апоптозу та юнного дисбалансу, якi штенсивш-ше перебтають у постiнсультних хворих чоловiчо! стать Добре вiдомi й особливостi анатоми судинно! системи у чоловiкiв i жiнок. Жiнки мають меншi розмiри артерiй i серця, передусiм внаслщок менших розмiрiв тiла, а бтьший розмiр тiла у чоловiкiв пов'язаний з вщносним збiльшенням розмiрiв лiвого шлуночка, який корелюе зi збтьшенням ризику iнсульту.
Статевi вiдмiнностi ешдемюлоги i патофiзiологi! ш-сульту можуть бути пов'язаш з рiзними демографiчними чинниками, рiвнем фiзично! активностi, поведшковими чинниками, як1 здшснюють рiзний внесок в пщвищення ризику iнсульту у чоловшв i жiнок.
Отже, клiнiчнi, епiдемiологiчнi i клшшэ-експери-ментальнi дослщження вказують на iстотнi вiдмiнностi чинниыв ризику, перебiгу i наслiдкiв цереброваскулярних захворювань у жшочш популяци. Жiнки премено-
22
Мiжнар0дний еНДОКрИНОЛОПЧНИй журнал, p-ISSN 2224-0721, e-ISSN 2307-1427
№ 8(80) • 2016
iE!
Лекщя /Lecture/
паузального вГку характеризуються меншою вразливютю до формування церебросудинно! патологи порГвняно з чоловшами аналопчного вГку. Шсля настання менопаузи щ сшввщношення принциповим чином змшюються у бш помггаого збтьшення захворюваност на шсульт у жшок в постменопаузальний перюд.
Ця закономГрнють полягае у бтьшш частот мно-жинних ФР, а також в ютотно бтьшому числГ випадыв тяжких i фатальних шсультав серед жшок похилого вшу. КрГм того, у жшок старших вшових категорш значно частше розвиваються стшы резидуальш постшсультш стани, передушм депресГя i тривога, яы значно попр-шують яысть життя. Бшьш поглиблеш дослГдження гендерних аспекпв цереброваскулярних захворювань дозволять оптимГзувати превентивш стратеги у жшок рГзних вшових категорш.
Конфлiкт iHTepeciB. Автор заявляе про вщсутшсть конфлшту штерешв при шдготовщ дано! статп.
Список лператури
1. Salomon J., Wang Н, Freeman M. et al. Healthy life expectancy for 187 countries 1990—2010: a systematic analysis for the Global Burden Disease Study 2010 // Lancet. — 2012. — Vol. 380. — P. 2144-62.
2. Stevenson J. A woman's journey through the reproductive, transitional and postmenopausal periods of life: impact on cardiovascular and musculoskeletal risk and the role of estrogen replacement // Maturitas. — 2011. — Vol. 70(2). — P. 197-205.
3. ChomistekA., Manson J., Stefanick M. et al. Relationship of sedentary behavior and physical activity to incident cardiovascular disease: results from the Women's Health Initiative // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 61(23). — P. 2346-2354.
4. Reeves M.J., Bushnell C.D., Howard G. et al. Sex differences in stroke: epidemiology, clinical presentation, medical care, and outcomes//Lancet Neurol. — 2008. — Vol. 7. — P. 915-26.
5. Redon J., Olsen M.H., Cooper R.S. et al. Stroke mortality and trends from 1990 to 2006 in 39 countries from Europe and Central Asia: implications for control of high blood pressure // Eur. Heart J. — 2011. — Vol. 32. — P. 1424-1431.
6. Feigin V.L., Lawes C.M., Bennett D.A. et al. Worldwide stroke incidence and early case fatality reported in 56population-based studies: a systematic review // Lancet Neurol. — 2009. — Vol. 8. — P. 355-369.
7. Roger V.L., Go A.S., Lloyd-Jones D.M. et al. Heart disease and stroke statistics — 2011 update: a report from the American Heart Association // Circulation. — 2011. — Vol. 123. — P. 189-209.
8. Bushnell C.D. Stroke and the female brain // Nat. Clin. Pract. Neurol. — 2008. — Vol. 4. — P. 22-33.
9. Haast R.A.M., Gustafson D.R., Kiliaan A.J. Sex differences in stroke // Journal of Cerebral Blood Flow & Metabolism. — 2012. — Vol. 32. — P. 2100-2107.
10. Gall S.L., Donnan G., Dewey H.M. et al. Sex differences in presentation, severity, and management of stroke in a population based study // Neurology. — 2010. — Vol. 74. — P. 975-981.
11. Appelros P., Stegmayr B., Terent A. A review on sex differences in stroke treatment and outcome // Acta Neurol. Scand. — 2010. — Vol. 121. — P. 359-369.
12. Appelros P., Stegmayr B., Terent A. Sex differences in stroke epidemiology: a systematic review // Stroke. — 2009. — Vol. 40. — P. 1082-1090.
13. Tabeeva G.R. Cerebrovascular disorders in women in peri-menopausal period // Consilium Medicum. — 2016. — Vol. 18(9).
OTpuMaHO 15.12.2016 ■
Глуговская С.В.
ОКУ «Черновицкий областной эндокринологический центр», г. Черновцы, Украина НАРУШЕНИЯ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ У ЖЕНЩИН С ИЗБЫТОЧНОЙ МАССОЙ ТЕЛА И ОЖИРЕНИЕМ
Резюме. Цереброваскулярные заболевания являются одними из наиболее дезадаптирующих расстройств как у мужчин, так и у женщин. Между тем в женской популяции по сравнению с мужской инсульты возникают существенно позже. Инсульты у женщин характеризуются более высокой частотой традиционных факторов риска (артериальная гипертензия, мерцательная аритмия), а также наличием специфических факторов (использование пероральных контрацептивов и периоды беременности). Кроме того, у женщин по сравнению с мужчинами больше доля тяжелых инсультов, выше частота госпитальных
медицинских осложнений и смертельных исходов, а также число случаев тяжелой инвалидизации после инсульта. В формировании половых различий патофизиологии инсультов принимают участие как гормональные механизмы, так и другие факторы, не связанные с влиянием репродуктивных гормонов. Понимание этих закономерностей важно для разработки стратифицированных подходов к ведению пациентов женского пола с цереброваскулярными заболеваниями. Ключевые слова: ожирение; цереброваскулярные заболевания; инсульт; тендерные особенности
S.V. Glugovska
Regional Municipal Institution «Chernivtsi Regional Endocrinological Center», Chernivtsi, Ukraine
CEREBROVASCULAR DISORDERS IN WOMEN WITH OVERWEIGHT AND OBESITY
Abstract. Cerebrovascular diseases are one of the most maladaptive disorders in both men and women. Meanwhile, in the female population when compared to men, strokes occur much later. Strokes in women have higher incidence of traditional risk factors, such as arterial hypertension, atrial fibrillation, as well as the presence of specific factors, such as the use of oral contraceptives and pregnancies. In addition, in women compared with men the proportion of severe strokes is greater, the incidence of hospital medical complications and deaths
is higher, as well as the number ofcases of severe disability after stroke. In the formation of sex differences in the pathophysiology of stroke, there are involved both hormonal mechanisms, and other factors not related to the influence of reproductive hormones. Understanding these laws is important in order to develop a stratified approach to the management of female patients with cerebrovascular disease. Keywords: obesity; overweight; cerebrovascular diseases; stroke; gender characteristics
