CC BY
24
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.717.63-001.5-089.227.84:615.465 DOI: 10.22141/1608-1706.3.18.2017.105362
Жук П.М.1, Флоненко С.А.2, Дацюк О.1.1, Майко В.М.2, Гребенюк Д.1.1, Карпнська О.Д.3 1Вiнницький на^ональний медичний ун'!верситет ím. M.I. Пирогова, м. Внниця, Укра/на 2Вiнницька обласна l<лiнiчна лкарня ím. М.1. Пирогова, м. Внниця, Укра/на
3ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб'т ím. проф. M.I. Ситенка НАМН Укра/ни», м. Харюв, Укра/на
■ ж- ■ ■ ■ ■ ■■
КЛ1Н1ЧН1 результати лжування переломш лжтьового выростка за методикою ¡нтрамедулярного блокованого металоостеосинтезу
Резюме. Актуальнсть. Переломи лктьового вдростка найчастше зустр'чаються у людей молодого, працездатного вку. Згдно з лтературними даними та власними дослдженнями, р'вень ускладнень i незадовльних результатв залишаеться високим i становить 18,5-45,6 %. Мета. Дослдження результат лкування перелом'в лктьового вдростка за методикою блокованого металоостеосинтезу пор'вняно з традицйним металоостеосинтезом за Weber. Матерали та методи. В дослдженн було проанал'аовано клнчн результати лкування перелом'в лктьового вдростка псля металоостеосинтезу нтрамедулярним блокуючим гвинтом (n = 34) пор'вняно з результатами лкування за методикою Weber (n = 35). Стан пацента та динамку вдновлення функцИ кнцвки визначали за шкалами Mayo та DASH у перюд 5 дню — 6 мсяцв псля операцИ. Результати. При оцнц за шкалою Mayo статистично в'ропдно результати лкування блокуючим гвинтом кращi, вдмнний результатдосягнуто в 33 (97 %) випадкв, та в 1 хворого отримано добрий результат. У контрольнй груп i вдмнний результат досягнуто у 16 (45 %), добрий результат — також у 16 (45 %) хворих, у 2 (7 %) — задовльний та в 1 (3 %) пацента — незадовльний результат. За шкалою DASH в основнй груп вдзначено втрату працездатност вд 3,53 до 0,8 бала. В контрольнiй груп ц показники становлять вд 12,3 до 6,9 бала. Р'аниця статистично вiрогiдна в ус пероди спостереження. Наведено клiнiчнi випадки. Висновки. Анал'а результат лкування перелом'в лктьового вдростка за методикою блокуючого гвинта пор'вняно з методикою напруженого металоостеосинтезу спицями Кршнера та дротяним серкляжем вказуе на статистично в'рогдно кращiрезультати лкування блокуючим гвинтом.
Ключовi слова: переломи лктьового вдростка; оперативне лкування; нтрамедулярний блокований ме-талоостеосинтез
Травма
Вступ
Переломи лштьового вщростка е актуальною проблемою сучасно! травматологи'. Основним методом лшування переломiв лштьового вщростка е метало-остеосинтез за Weber. Leonard Bastian i сшвавт. про-аналiзували результати лшування 239 пащенпв i3 переломами лклъового вщростка або шсля остеотомй' лштьового вщростка, яким було виконано фшсацш за Weber. Кшьысть незадовшьних результапв лшу-вання залишаеться високою i становить 18,5—45,6 %, за даними рiзних авторiв [4—6]. Було виявлено 10 основних помилок при виконанш металоостео-
синтезу за Weber, як в подальшому призводять до ускладнень i негативних результапв лшування [4]. Отже, актуальним залишаеться питання вивчення, удосконалення та розробки новггшх методiв металоостеосинтезу лштьового вщростка при його переломах або шсля остеотомй'.
Матер1али та методи
Розроблена методика блокованого штрамедулярно-го металоостеосинтезу була впроваджена в практику лшування пащентав з переломами лштьового вщростка (Патент Укра'ни № 73928).
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Жук Петро Михайлович, доктор медичних наук, професор кафедри ортопедп i травматологи, Вшницький нацюнальний медичний уыверситет iM. М.1. Пирогова, вул. Пирогова, 56, м. Вшниця, 21018, Украша; e-mail: redact@i.ua
For correspondence: Petro Zuck, MD, PhD, Professor at the Department of traumatology and orthopaedics, M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Pirogov st., 56, Vinnytsia, 21018, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
Показаннями до лiкування переломiв лiктьового втростка за вказаною методикою та включення пащенпв у дослiдження були переломи проксимального втдту передплiччя типу 21А1, 21А3, 21В1, 21В3, 21С1 та переломи плеча типу 13В1, 13В2, 13С1, 13С2, 13С3 за АО/ASIF при оперативному лкуванш доступом з ос-теотомieю лштьового втростка.
Усього в перiод iз шчня 2011 року до грудня 2015 року в дослщження було включено 69 пащенпв вiком 16—75 роыв. Пiсля пiдготовки вiдповiдно до принци-пiв Damage Control усiм пащентам було виконано опе-ративнi втручання. За характером оперативного втру-чання пащенти були розподiленi на двi групи: група порiвняння, в якш здiйснювали металоостеосинтез за Weber (n = 35 (50,7 %)), та основна група — металоостеосинтез блокуючим гвинтом (n = 34 (49,3 %)). Стан пащента та динашку вiдновлення функцй' кiнцiвки визначали за специфiчними опитувальниками — шкалою обстеження функцй' лштьового втростка (клiнiка Mayo) та шкалою обстеження функцй' верхньо! кш-цiвки DASH (Disability of the Arm, Shoulder and Hand Outcome Measure).
Результати й обговорення
У перiод iз сiчня 2011 року до грудня 2015 року в до-слтження було включено 69 пaцieнтiв вшом 16—75 ро-кiв. Середнiй вш становив 43,7 ± 16,4 року.
Найбтьше пaцieнтiв було з переломами типу 21В1 — 38 (55,1 %), 21В3 — 10 (14,5 %), ^i реестрували не часпше 10 %. Вш ушкодження були закритого типу.
Уш пaцieнти обстежеш вiдповiдно до загальнокль нiчних вимог iз рентгеногрaфieю лiктьового суглоба; 10 (14,5 %) пащентам проведено стральну комп'ютерну томогрaфiю.
Проaнaлiзовaно динaмiку змш клiнiчних симптомiв у процесi втновлення пiсля оперативного втручання; оцiнку зроблено за шкалами Mayo та DASH. Анaлiзу-вали больовий синдром, об'ем руив, нестaбiльнiсть та функцiонaльнiсть ушкоджено! кiнцiвки; проведено су-марну оцшку функцiонaльного стану пaцieнтiв на 5-ту добу та через 1, 2 i 6 мюящв пiсля лшування.
Анaлiз змiни больового синдрому у хворих на 5-ту добу тсля операцй показав, що 6 (17,6 %) хворих основно! групи втзначали вiдсутнiсть болю, середнiй бть мав мiсце у 26 (76,5 %) хворих i у 2 (5,9 %) — помiрний бть. При цьому в контрольнш груш середнш бть вт-мiчaли 15 (42,9 %) пащенпв, помiрний — 20 (57,1 %) хворих. У цей перюд спостереження виявлена ста-тистично значуща рiзниця мiж трупами (х2 = 23,669; р = 0,001).
Через 1 мюяць шсля операцй' в основнiй групi втсут-нiсть болю вiдзнaчaли 19 (57,6 %) хворих, а решта — 14 (42,4 %) скаржились на наявнють середнього ступеня болю. При цьому в контрольнш груш ттьки 2 (5,7 %) хворих не скаржились на бть, основна частина — 28 (80,0 %) ошб констатували середнш бть i 5 (14,3 %) — помiрний. У цей перюд тсля операцй' виявлена ста-тистично значуща рiзниця мiж групами (х2 = 23,390; р = 0,001).
Через 2 мюящ спостереження в основнш групi ви-явили зниження кiлькостi хворих, яы вiдмiчали втсут-нiсть болю, до 15 (44,1 %) ошб. Це пояснюеться тим, що на той час хворi цiеi групи починають виконувати активнi силовi рухи оперованою кiнцiвкою. В конт-рольнiй груш незначно збтьшуеться кiлькiсть хворих iз середнiм болем — до 29 (82,9 %) i кiлькiсть хворих, яю бiль не вiдмiчають, — 5 (14,3 %); 1 хворий втзначив помiрний бiль. При обстеженн хворих через 2 мiсяцi спостереження рiзниця мiж групами була статистично значущою (х2 = 8,071; р = 0,018).
Через 6 мюящв в основнш груш у 26 (76,5 %) хворих болю не спостерЬалося, решта пашенпв ощнювали бть у суглобi як середнш. У контрольнш груш ттьки 10 (28,6 %) пащенпв не скаржилися на бть i 24 (68,6 %) ощнювали бть як середнш. Один хворий продовжував скаржитися на помiрний бть. Рiзниця мiж групами на 6-й мюяць спостереження статистично значуща (X2 = 16,100; р = 0,001).
Аналiз динамши больового синдрому показав, що у хворих основноi групи стабшзащя розвитку больового синдрому втзначалася на 2-й мюяць спостереження (36,6 ± 1,3 бала), причому з незначним попр-шенням (на 1,8 ± 1,2 бала) порiвняно з 1-м мюяцем (38,4 ± 1,3 бала) спостереження. Це пояснюеться тим, що хворi на 2-му мюящ шсля операцй починають ак-тившше користуватися травмованою кiнцiвкою. Рiз-ниця мiж 1-м i 2-м мiсяцем статистично не значуща (р = 0,962). У контрольнш груш активнють дай при-падае на час пiсля 2-го мюяця спостереження; на момент контрольного огляду через 6 мюящв мав мюце незначний (р = 0,138) рiвень змши больового синдрому порiвняно з 2-м мюяцем спостереження. На вшх етапах спостереження групи статистично значущо (р = 0,001) вiдрiзнялися.
Проаналiзовано змiну об'ему руив у лiктьовому су-глобi в перiод вiдновлення його функцй. На 5-ту добу шсля оперативного втручання у 18 (52,9 %) хворих основно].' групи вiдмiчали обсяг руив понад 100°, у ре-шти — 16 (47,1 %) — обсяг руив був у межах вт 50 до 100°. В контрольнш груш у 20 (57,1 %) пащенпв вт-значали обсяг рухiв вiд 50 до 100°, у 13 (37,1 %) — мен-ше 50°, i тiльки в 1 (5,7 %) обсяг рухiв був понад 100°. Рiзниця мiж групами у цей термш спостереження була статистично значущою (х2 = 26,235; р = 0,001).
Через 1 мюяць тсля операцй у хворих основно'' групи обсяг рухiв залишився таким же. Одночасно в контрольнш груш 8 (22,9 %) хворих вiдмiчали обсяг понад 100°, у 26 (74,3 %) ошб — вт 50 до 100°. У цей перюд статистично'' рiзницi мiж групами не виявлено (X2 = 4,530; р = 0,104).
Через 2 мюяш у 28 (82,4 %) хворих основно'' групи вiдмiчали повний обсяг рухiв, у контрольнш груш таких хворих було лише 16 (45,7 %). Решта мали обсяг вт 50 до 100°. Статистична рiзниця значуща (х2 = 10,020; р = 0,002).
Через 6 мюящв майже вш хворi основно'' групи (п = 31; 91,2 %) мали повний обсяг рухiв, а у контрольнш — ттьки 18 (51,4 %). У термш 6 мюящв спосте-
реження рiзниця мiж групами виявилася статистично значущою (х2 = 13,237; р = 0,001).
Анатз даних показав, що у хворих контрольно'' гру-пи зростання обсягу рухiв у лштьовому суглобi вщбува-лося поступово з 5-'' доби (11,6 ± 0,9 бала) до 2-го мюя-ця спостереження (17,2 ± 0,4 бала), а далi залишилося практично незмшним до 6-го мiсяця (17,6 ± 0,4 бала). У хворих основно'' групи середнiй бал на 5-ту добу ста-новив 17,6 ± 0,4, тобто був такий же, як i в контроль-нiй групi на перiод 6 мюящв, та статистично значущо (р = 0,002) збтьшився до 2-го мюяця спостереження (19,1 ± 0,3 бала). На вшх етапах спостереження результата у хворих основно'' групи були статистично значу-що кращими.
Аналiз стабтьносп лiктьового суглоба показав, що у хворих основно'' групи на 5-ту добу тсля операци ттьки в 1 (2,9 %) патента була вiдмiчена помiрна не-стабтьнють, що не вiдзначалася у бтьш пiзнi термiни спостереження. На 5-ту добу спостереження у хворих контрольно'' групи повна стабтьнють була у 25 (71,4 %) хворих, у решти вiдмiчали помiрну нестабiльнiсть. Рiз-ниця мiж групами на цей термш спостереження статистично значуща (х2 = 8,454; р = 0,004).
Втновлення стабiльностi лiктьового суглоба у хворих контрольно'' групи втбувалося повтьшше — через 1 мюяць повна стабiльнiсть настала у 32 (91,4 %) хворих, у термш 2 мюящ — у 33 (94,3 %) i 6 мюящв — у 34 (97,1 %). Починаючи з термшу 1 мюяць i далi статистично значущо'' рiзницi виявлено не було. В основнш груш нестабтьносл лштьового суглоба в тсляопера-цшному перiодi не вiдмiчали; подiбне мало мюце i в контрольнiй груш: в термш 1 мюяць тсля оперативного втручання нестабтьнють також не спостериалась.
Функцiональнiсть оперовано'' кшщвки оцiнювали за здатнiстю виконувати ди особистого обслуговування: здатнiсть зачiсуватись — 10 балiв; здатнiсть 'сти — 15 балiв; здатнiсть до самостшного проведення особисто'' гiгiени — 20 балiв; здатнiсть надягти сорочку — 25 балiв; здатнiсть взутися — 30 балiв. Цi навички були розташо-ванi у порядку збтьшення складностi виконання дiй i оцшювалися за максимально спроможною функцiею. Результати аналiзу показують, що на 5-ту добу спостереження 27 (79,4 %) хворих основно" групи були здатш до самостшного проведення особисто'' ппени, у контр-ольнiй груш таких хворих було 10 (28,6 %). В основнш груш було 5 (14,7 %) хворих, яю здатш надягти сорочку, в контрольнш груш таких пащенпв не було. В контрольнш груш основна частина хворих —15 (42,9 %) були здатш самостшно 'сти за допомогою ушкоджено'' кшщвки, а решта — 10 (28,6 %) — ттьки зачюуватися. У цей термш спостереження рiзниця мiж групами статистично значуща (х2 = 32,417; р = 0,001).
Через 1 мюяць шсля операци в основнш груш пере-важна ктькють хворих — 20 (60,6 %) могли самостшно надягти сорочку, 12 (36,4 %) — самостшно про-водити особисту гтену, 1 (3,0 %) хворий був здатний взутися. В той же час у контрольнш груш переважна кшькють хворих — 18 (51,4 %) були здатш одягтися, 8 (22,9 %) — виконували лише прост ди, тобто могли
одягнутися та зачесатися, i 8 (25,9 %) були здатш виконувати бтьш складш ди. На цей термш pÍ3H^ ця мiж групами статистично значуща (х2 = 14,296; р = 0,006).
Через 2 мюящ тсля операци вш XBopi основно' групи втновили здатнють себе обслуговувати — одягатися та взуватися, таких хворих у контрольнш груш було 18 (51,4 %), решта виконували менш складш операци са-мообслуговування. Рiзниця на термш 2 мюящ статистично значуща (х2 = 23,113; р = 0,001).
Через 6 мюящв спостереження розподт навичок хворих мало змшився. В контрольнш груш спостериа-ли 11 (31,4 %) хворих, яы вiдмiчали обмеження в осо-бистому обслуговуванш. Рiзниця мiж групами статистично значуща (х2 = 19,610; р = 0,001).
Аналiз даних показав, що втновлення функщональ-ностi в групах вiдбуваeться на 2-й мiсяць спостереження, що шдтверджуеться вiдсутнiстю значущих змiн мiж 2-м та 6-м мюяцями. Слiд зазначити, що максималь-ний piвень функцiональностi у хворих контрольно' групи (23,9 ± 0,8 бала) був досягнутий через 6 мюящв, в той же час у хворих основно' групи такий бал заре-естрований вже через 1 мюяць (23,1 ± 0,5) тсля операци. На вшх етапах спостереження piзниця мiж групами статистично значуща (р = 0,001).
Загальну кшькють балiв за шкалою обстеження функци лiктьового вiдpостка Mayo оцшювали методами загально' лiнiйно' моделi для повторних поpiвнянь. Динамiка втновлення функци лiктьового суглоба статистично значущо вiдpiзняeться мiж дослiджуваними видами металоостеосинтезу на всiх контрольних етапах спостереження. При цьому статистично доведено, що динамша втновлення функцюнальносп суглоба статистично значущо (F = 6,378; р = 0,001) вiдpiзняeть-ся мiж групами. В основнш груш хворих втновлення функци лштьового суглоба вiдбуваeться скоpiше, що наглядшше продемонстровано на рис. 1.
Оперативне втручання — Вщкритий метапо-остеосинтез за Webi Вщкритий метало-остеосинтез блоко-ваним гвинтом
5 a¡6 1 мюяць 2 мюяц1 6 мюяцю Перюд спостереження
Рисунок 1. Динамка вдновлення функци л^ьового суглоба у хворих з р!зними способами вдкритого металоостеосинтезу
Оцiнка за шкалою DASH передбачае оцiнку функ-цюнально! спроможностi лштьового суглоба на рiзних етапах вщновлення хворих i3 перенесеною травмою в анамнезь Оцiнка спроможностi виконання р^в, пов'язаних з повсякденними справами, дае можливють оцiнити вiдновлення функци лштьового суглоба.
Ae^i3 виявив, що на перюд i3 1-го по 2-й мюяць спостереження у хворих основно! групи не виявлено статистично значущо! (t = 0,389; p = 0,700) змши функ-цюнально! здатност суглоба (вщ 3,53 ± 3,5 до 3,3 ± 2,7 бала вiдповiдно; змiна становить 0,3 ± 3,9 бала), а вже на 6-й мiсяць спостереження загальна сума балiв дорiвнюе 0,8 ± 1,2 i рiзниця з попереднiм перюдом контрольного огляду на 2-й мюяць становить 2,5 ± 2,4 бала; цi перiоди статистично значущо вiдрiзняються (t = 6,036; p = 0,001). У хворих контрольно! групи спо-стериалася дещо iнша динамша вiдновлення функцю-нальностi. Мiж 1-м (12,3 ± 8,9 бала) та 2-м (10,9 ± 7,7 бала) мюяцем спостереження рiзниця загально! ощн-ки функцюнальносп становила 1,4 ± 3,1 бала та статистично значущо (t = 2,634; p = 0,013) вiдрiзнялась. Також статистично значущо (t = 8,521; p = 0,001) вщ-рiзнявся i перюд спостереження 6 мюящв (6,9 ± 7,1 бала) — на 4,0 ± 2,8 бала. Тобто вiдновлення функць ональностi лiктьового суглоба у хворих контрольно! групи вщбувалося поступово, впродовж усього термь ну спостереження. Слд вiдзначити, що середнш бал хворих основно! групи на 1-й мюяць спостереження був значно кращим (3,5 ± 3,5), нiж середнiй бал хворих контрольно! групи на 6-й мюяць спостереження (6,9 ± 7,1).
На рис. 2 подана дiаграма змши середньо! оцшки функцiонального стану лiктьового суглоба у хворих основно! i контрольно! груп.
Aналiзуючи виявлену залежнють, спостерiгаемо помiтну рiзницю у процес вiдновлення функцю-нальностi суглоба. Хворi основно! групи вiдмiчають значно кращу функцюнальнють суглоба з першого мюяця пiсля операцп. У хворих контрольно! групи на 2-й мюяць шсля операцп вiдзначаеться стрiм-ке вщновлення функцi! лiктьового суглоба, хоча в основнш групi на 6-й мюяць спостереження i не досягае аш повного вiдновлення, анi рiвня функ-цiональностi. Результати розрахунку за допомогою загально! лiнiйно! моделi для повторних спосте-режень показали статистично значущу (F = 6,374; p = 0,003) рiзницю динамiки вiдновлення функцю-нальностi лiктьового суглоба у час при рiзних видах вiдкритого металоостеосинтезу.
Анал1з пiсляоперацiйних ускладнень не виявив таких у другш груш, натомють у першiй групi в 6 пащен-тiв спостерiгали таы ускладнення: в 1 (2,9 %) пашента з переломом 21B1 вiдмiчено вторинне змiщення, у 2 (5,7 %) пашенпв — некроз пюляоперацшно! рани i у 3 (8,6 %) хворих розвинулась контрактура лштьового суглоба.
Втам незначна кiлькiсть ускладнень (17,1 %) не при-звели до статистично значущо! рiзницi щодо ускладнень мiж групами (VKi = 0,304; p = 0,094).
Оперативне втручання
12" — Вщкритий метало-
остеосинтез за Weber
— Вщкритий метало-
остеосинтез блоко-
10" \ ваним гвинтом
С 8"
я
ю
>s
г . ч в-
ш
о.
о
о
4-
2-
о-
1 2 6
Перюд спостереження, míc.
Рисунок 2. Д 'аграма зм!ни оц!нок функц1онального стану хворих за шкалою DASH упродовж спостереження
Повторш оперативш втручання виконувались в обох групах. У контрольнiй rpyni повторне оперативне втручання зроблено у 30 хворих (85,8 %). У 29 пащентав видалено металоконструкци через больовий синдром у мющ виходу спиць i контрактури лiктьового суглоба. В одного пащента виконано некректомiю тсляопе-рацшно! рани в зв'язку з крайовим некрозом. У другш груш видалення металоконструкци виконано одному пащенту (1,4 %) через больовий синдром в дтянш бло-куючого гвинта.
Кл1шчш випадки лкування перелом1в лктьового выростка за методикою блокованого гвинта
Пащентка К., 65 pouie, отримала побутову травму при паданш в примiщеннi. Дiагностовано перелом типу 21В1 за класифшащею AO/ASIF. Оперована через 8 дшв пiсля отримання травми, виконана вщкрита репозицiя yламкiв лiктьовоi кютки, металоостеосинтез блокуючим гвинтом. На 5-ту добу пiсля оперативного втручання у лштьовому сyглобi був вiдновлений по-вний об'ем рyхiв, якi викликають незначний бiль; оцш-ка за шкалою Mayo — 95 балiв. Через 1 мюяць вiдмiчена консолщащя перелому, повне вiдновлення функцй' суглоба, вщсутнють больового синдрому. Оцшка за шкалою Mayo — 110 балiв.
Пащентка М., 43роки. Травма в побуп при падан-нi з велосипеда. Дiагностовано перелом дистального метаепiфiза плечовоi истки типу 13С3 за AO/ASIF. Пащентка була прооперована на 10-ту добу шсля отримання травми, виконано доступ з остеотомiею лштьо-вого вщростка, пiсля виконання вiдкритоi репозици та металоостеосинтезу плечово'1' кiстки зроблено металоостеосинтез лштьово'1' кiстки блокуючим гвинтом. При ощнщ фyнкцiонального стану на 5-ту добу шсля оперативного втручання оцшка за шкалою Mayo — 60 балiв.
Рисунок 3. Пац!ентка К. Рентгенограми псля оперативного втручання
Рисунок 4. Пац 'ентка К. Функцональний результат на 5-ту добу псля оперативного втручання
Рисунок 5. Пац!ентка К. Рентгенограми через 1 мсяць псля оперативного втручання
Рисунок 6. Пацентка К. Функцональний результат через 1 мсяць тсля оперативного втручання
К
г
Рисунок 7. Пац!ентка М. Рентгенограми Рисунок 8. Пац!ентка М. Рентгенограми тсля
при госттал'/зацп оперативного втручання
Рисунок 9. Патентна М. Рентгенограми через результат через 6 мюящв тсля оперативного 6 м!сяц!в тсля оперативного втручання втручання
Пацieнтка вiдмiчаe больовий синдром, обмеження ру-xíb, нестабiльнiсть у лiктьовому суглобь Наступного дня пiсля оперативного лшування було розпочато реа-бiлiтацiю. При ощнщ через 1 мiсяць шсля оперативного лiкування оцiнка за шкалою Mayo — 85 балiв. Шсля 2 мюящв рентгенологiчно вiдмiчено консолiдацiю лш-тьового вiдростка, ощнка за шкалою Mayo — 100 балiв через 2 та 6 мюящв. Ощнка за DASH — 4 бали.
Висновки
Проведений аналiз результатiв лiкування переломiв лiктьового вщростка за методикою блокуючого гвинта порiвняно з методикою напруженого металоостеосин-тезу спицями Юршнера та дротяним серкляжем вказуе на статистично вiрогiдно кращi результати лiкування блокуючим гвинтом. Методика блокованого металоос-теосинтезу дае можливють малошвазивно'' стабiлiзацii уламкiв з мiжфрагментарною компресieю та ранньо'1 реабiлiтацii. При ощнщ за шкалою Mayo статистично вiрогiдно результати лiкування блокуючим гвинтом кращ^ вiдмiнний результат досягнуто в 35 (97 %) випадыв, у 1 хворого отримано добрий результат. У контрольнш груш вщмшний результат досягнуто у 16 (45 %) пащенпв, добрий результат — також у 16 (45 %) хворих, у 2 (7 %) — задовтьний та в 1 (3 %) пащента — незадовтьний результат. Вщновлення функци суглоба вщбуваеться значно швидше. Середня кшькють балiв при стабiлiзацii блокуючим гвинтом, що досягнута через 1 мюяць лiкування, становить 93,9 ± 5,6; у груш стабшзаци за Weber досягаеться в 6 мюящв i становить 90,1 ± 12,8 бала. При ощнщ втрати функци за шкалою DASH вiдмiчено краще та швидше вщновлення функ-цй' лштьового суглоба в групi лiкування блокуючим гвинтом, а також зменшення вщсотка втрати праце-здатностi вiд 3,53 у термш 1 мiсяць до 0,8 через 6 мь сящв. Процес вiдновлення вiдбуваeться швидко та плавно, i порiвняно з контрольною групою досягаеться статистично значущо менша втрата функцй' в ушх термiнах спостереження. В контрольнiй груш втрата працездатност через 1 мюяць становить в середньому
12,3 % i зменшуеться на 6-му мюящ до 6,9 %. В осно-внiй групi ступiнь втрати працездатност значно мен-ший, нiж у контрольнш груш, — вщ 3,53 до 0,8 %.
Стосовно проведеного порiвняльного дослщження можна зробити висновок, що запропонована методика лшування блокуючим гвинтом забезпечуе стабтьну фшсацш уламив, можливiсть ранньо! реабiлiтацi!, забезпечуе вiрогiдно кращi результати лшування перело-мiв лiктьового вiдростка та швидше вщновлення функ-цй порiвняно з результатами лiкування напруженого металоостеосинтезу спицями та дротяним серкляжем.
Конфлжт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список л1тератури
1. Campbell's Operative Orthopedics/ Canale T., Beaty J., Daugherty K. [et al.]. — USA, Philadelphia: Elsiver, Twelfth edition, 2013. — P. 2241-2247.
2. Difficult elbow fractures: pearls and pitfalls / Driscoll S., Jupiter J., Cohen M. [et al.]//Instr. Course Lect. — 2003. — Vol. 52. — P. 113-134.
3. Is tension band wiring technique the "gold standard" for the treatment of olecranon fractures? A long term functional outcome study / Chalidis B., Sachinis C., Samoladas E. [et al.]// J. Orthop. Surg. Res. — 2009. — Vol. 3 — P. 157-162.
4. Repair of olecranon fractures using fiberwire without metallic implants: report of two cases / Nimura A, Nakagawa T., Wakabayashi Y. [et al.] // J. Orthop. Surg. Res. — 2010. — Vol. 5. — P. 73.
5. Double tension band osteosynthesis in transverse supracondylar distal humerus fractures and nonunions / Allende C., Gutierrez N., Savoy I., Allende T. // International Orthopaedics (SICOT) — 2012. — Vol. 36. — P. 703-708.
6. Bastian L, Schneider M. Tension band wiring in olecranon fractures: the myth of technical simplicity and osteosynthetical perfection. International Orthopaedics (SICOT). — 2013. — Vol. 38(4). — P. 207-210.
Отримано 27.04.2017 ■
Жук П.М.1, Филоненко Е.А.2, Дацюк А.И.1, Майко В.М.2, Гребенюк Д.И.1, Карпинская Е.Д.3 1 Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина 2Винницкая областная клиническая больница им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина 3ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Клинические результаты лечения переломов локтевого отростка по методике интрамедуллярного блокированного металлоостеосинтеза
Резюме. Актуальность. Переломы локтевого отростка чаще всего встречаются у людей молодого, трудоспособного возраста. Согласно литературным данным и собственным исследованиям, уровень осложнений и неудовлетворительных результатов остается высоким и составляет 18,5—45,6 %. Цель. Исследование результатов лечения переломов локтевого отростка по методике блокированного металлоостеосинтеза в сравнении с традиционным металлоостеосинтезом по Weber. Материалы и методы. В исследовании были проанализированы клинические результаты лечения переломов локтевого отростка после
металлоостеосинтеза интрамедуллярным блокирующим винтом (n = 34) по сравнению с результатами лечения по методике Weber (n = 35). Состояние пациента и динамику восстановления функции конечности определяли по шкалам Mayo и DASH в период 5 дней — 6 мес. после операции. Результаты. При оценке по шкале Mayo статистически достоверно результаты лечения блокирующим винтом лучше, отличный результат — в 33 (97 %) случаях, и у 1 больного получен хороший результат. В контрольной группе отличный результат достигнут у 16 (45 %) больных, хороший результат — также у 16 (45 %), у 2 (7 %) —
удовлетворительный и у 1 (3 %) пациента неудовлетворительный результат. По шкале DASH в основной группе отмечена потеря трудоспособности от 3,53 до 0,8 балла. В контрольной группе эти показатели составляют от 12,3 до 6,9 балла. Разница статистически достоверна во все периоды наблюдения. Приведены клинические случаи. Выводы. Проведенный анализ результатов лечения переломов локтевого отростка по методи-
ке блокирующего винта по сравнению с методикой напряженного металлоостеосинтеза спицами Киршнера и проволочным серкляжем указывает на статистически достоверно лучшие результаты лечения блокирующим винтом. Ключевые слова: переломы локтевого отростка; оперативное лечение; интрамедуллярный блокированный металло-остеосинтез
P.M. Zuck1, Ye.A. Filonenko2, O.I. Datsuk1, V.M. Mayko2, D.I. Grebeniuk1, O.D. Karpinska3 1M.I. Pirogov Vinnytsia National Medical University, Vinnytsia, Ukraine 2M.I. Pirogov Vinnytsia Regional Clinical Hospital, Vinnytsia, Ukraine
3State Institution "Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the National Academy of Medical Science of Ukraine", Kharkiv, Ukraine
Clinical results of the olecranon fracture treatment using intramedullary fixation
Abstract. Background. Olecranon fractures are mostly found in young people of working age. The tension band wiring is a "gold standard" for the olecranon fractures fixation. The literature and our own experience describe around 18.5—45.6 % unsatisfactory results. The purpose of this study was to investigate the results of the olecranon fracture treatment by open reduction and interlocking screw fixation in comparison with tension band wiring. Materials and methods. Indications for the olecranon fractures interlocking screw fixation and patients inclusion in the study were fractures of the proximal forearm type 21A1, 21A3, 21B1, 21B3, 21C1 and distal shoulder fractures type 13B1, 13C2, 13C1, 13C2, 13C3 by Association for Osteosynthesis/Association for the Study of Internal Fixation after olecranon osteotomy approach. The study reviewed clinical results of olecranon fractures treatment after interlocking screw fixation (n = 34) compared with the results of tension band wiring (n = 35). Cases were evaluated in the period of 4 years (2011—2015). The patients' condition and dynamics of limb function recovery was determined by the Mayo and DASH (The Disabilities of the Arm, Shoulder and Hand) score during 5 days till 6 months after surgery. Results. The pain analysis showed that in the main group, pain stabilization was registered in 2 months of observation (36.6 ± 1.3 points), and with a slight deterioration (by 1.8 ± 1.2 points) compared to the first month (38.4 ± 1.3 points) of observation. The difference between 1 and 2 months was not statistically significant (p = 0.962). In the control group, the activity comes at a time after the second month of observation. After 6 months, there were determined insignificant (p = 0.138) changes in the pain level as compared to the 2-month follow-up. At all stages of observation, the difference was statistically significant (p = 0.001). The analysis showed that the range of motion increase in the elbow in the control group of patients occurred gradually from 5 days (11.6 ± 0.9 points) to 2 months of observation (17.2 ± 0.4 points), and remained virtually unchanged in 6 months (17.6 ± 0.4 points). In the main group, the average score in 5 days (17.6 ± 0.4) was the same as in the control group in a period of 6 months, and statistically significant (p = 0.002) increased
to 2 months of observation (19.1 ± 0 3 points). At all stages of observation, the results were statistically significantly better. The DASH score analysis found that in the period from 1 to 2 months of observation, patients of the main group had not statistically significant (t = 0.389; p = 0.700) changes of the joint functional capacity (from 3.53 ± 3.50 to 3.3 ± 2.7 points, respectively, the change is 0.3 ± 3.9 points). At the 6-month observation, the amount score is 0.8 ± 1.2, and the difference from the previous period is 2.5 ± 2.4 points, and the difference is statistically significant (t = 6.036; p = 0.001). In the control group, we have noted another functional recovery dynamics. Between the 1st (12.3 ± 8.9 points) and 2nd (10.9 ± 7.7 points) months of observation, the difference was 1.4 ± 3.1 points and was statistically significant (t = 2.634; p = 0.013). The difference is also statistically significant (t = 8.521; p = 0.001) at the observation period of 6 months (6.9 ± 7.1 points to 4.0 ± 2.8 points). It should be noted that the average score of the main group patients at 1-month observation was significantly better (3.5 ± 3.5) than average score in the control group at the 6-month observation (6.9 ± 7.1). According to the Mayo score, in the study group excellent results were achieved in 33 (97 %) cases, and 1 patient had a good result. In the control group, the excellent result was achieved in 16 (45 %) cases, good result — in 16 (45 %) patients, satisfactory — in 2 (7 %), and 1 (3 %) patient had unsatisfactory result. According to the DASH score, in the study group, the disability of the arm was reduced from 3.53 to 0.8 points. In the control group, these characteristics were from 12.3 to 6.9 points. The difference is statistically significant in all periods of observation. The results were statistically significant. Conclusion. According to the comparative study, we can conclude that the proposed method of olecranon fracture treatment ensures fragments stable fixation with compression and the possibility of early motion. The results showed statistically significantly better outcomes in the interlocking screw group in comparison with tension band technique. Clinical cases were presented.
Keywords: fracture of the olecranon; surgical treatment; intra-medullary fixation
