CC BY
17
НАУКОВ1 ПРАЦ1 НАУКОВО-ПРАКТИЧНО1 КОНФЕРЕНЦП "МЕДИКО-СОЩАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ТА РЕАБ1Л1ТАЦ1Я ХВОРИХ ВНАСЛ1ДОК ТРАВМ I ЗАХВОРЮВАНЬ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ"
УДК 616.727.3-089-036.83 1.В. Бойко
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 МЕДИЧНО1 РЕАБ1Л1ТАЦП ХВОРИХ П1СЛЯ РЕКОНСТРУКТИВНО-В1ДНОВНИХ ОПЕРАЦ1Й НА Л1КТЬОВОМУ СУГЛОБ1
Укратський державний НД1 медико-соцiальних проблем imanidnocmi м. Днтропетровськ
Ключовi слова: л1ктьовий суглоб, медична реабттащя, ефективтсть
Key words: elbow joint, medical rehabilitation, efficacy
Резюме. Автором статьи рассмотрены результаты лечения 133 больных с различными последствиями повреждений локтевого сустава. Особое внимание уделено возможностям современной хирургии локтевого сустава - дистракционному артролизу и эндопротезированию головки лучевой кости, как основным методам, направленным на восстановление функции сустава.
Summary. The author of the article considers outcomes of treatment of 133 patients with different consequences of damage of elbow joint. A special attention is given to opportunities of modern methods of elbow surgery -distraction arthrolisis and radial head replacement, as the basic methods directed at restoration of elbow joint function.
Травми лштьового суглоба (ЛС), що супро-воджуються як внутршньосуглобовими переломами, так i пошкодженнями капсульно-зв'язко-вого апарату, залишаються складною i до кшця не розв'язаною проблемою сучасно! травматологи [3, 6]. Останшми роками завдяки знач-ному прогресу в розумшш процешв, що вщбу-ваються в дшящ лштьового суглоба при травм^ намiчаeться тенденщя до пiдвищення кiлькостi позитивних результат лiкування як гострих, так i хронiчних пошкоджень лiктьового суглоба [4,5,7,8,9], зокрема при лшуванш посттравма-тичних фiброзних анкiлозiв ЛС.
У даний час методи оперативного лшування тугорухливосп i задньолатерально! нестабшь-ностi ЛС для кожного конкретного випадку чггко не визначенi, або принаймнi не прийнят всiма, i немае единого ушверсального методу, який роз-дшяе бiльшiсть ортопедiв-травматологiв [6,7,9]. Особливостi будови i кровопостачання лштьо-вого суглоба приводять до частого розвитку кон-трактури пiсля травми, а також гетерототчно! осифшацп, тому однiею з основних умов лшу-вання травм лштьового суглоба е рання мобь лiзацiя рухiв разом iз стабшьною фiксацiею [3,5,6,7,8,9]. На наш погляд, концепщя дистрак-
цiйного артролiзу дозволяе досягти позитивних результатiв, порiвнянних з iншими методами, при скороченш часу тимчасово! непрацездатнос-тi, показниюв iнвалiдностi.
Мета роботи - проаналiзувати вiддаленi ре-зультати хiрургiчного лшування хворих з нас-лiдками травм лштьового суглоба з викорис-танням традицшних i вдосконалених методiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У ктшщ травматологи i ортопеди Укра!нсь-кого державного НД1 медико-соцiальних проблем швалщносп в перiод 2000-2008 рр. спос-терiгалися 133 пацiенти з наслщками пошкоджень лiктьового суглоба. В процес виконання роботи з ктшчним матерiалом всi хворi були роздшеш на п'ять груп.
Першу групу (I) - 63 пащенти - склали хворi з наслщками пошкоджень лiктьового суглоба, яким рашше, до надходження в клiнiку, вико-нано оперативне лiкування з приводу тугорухливосп лiктьового суглоба (59 хворих) i задньолатерально! нестабiльностi (4 пащенти). Середнш вiк хворих контрольно! групи склав 58,2 року (вщ 24 до 72 роюв), чоловшв було 38, жшок - 25. У 44 хворих мали мюце рiзного ступеня вираженостi контрактури лштьового суг-
лоба, у 15 хворих - фiбрознi анкшози i у 4 пащенпв - нестабiльнiсть лiктьового суглоба. Ге-теропiчна осифiкацiя (ГО) спостерiгалася у 16 пащенпв. Середнiй термiн спостереження склав пiсля оперативного втручання до надходження в клiнiку 7,5 року (вщ 1 року до 12 роюв).
Другу групу (II) склали хворi з наслiдками пошкоджень лштьового суглоба, яким вико-нувалося оперативне лшування з використанням стандартно! схеми монтажу апарату Ызарова i одноплощинними шарнiрами на рiвнi лiктьового суглоба для виконання дистракцiйного артролiзу. Всього тд нашим спостереженням в першш групi хворих у перiод з 2000 по 2005 рш знаходилося 38 пащенпв, середнiй вiк яких склав 55,4 року (вщ 33 до 65 роюв), чоловiкiв було 26, жшок - 12. У 28 хворих мали мюце рiзного ступеня вираженостi контрактури лш-тьового суглоба, а у 10 хворих - фiбрознi анкшози. Середнш термiн спостереження склав 4,5 року (вщ 1 року до 7 роюв).
Залежно вiд причини розвитку контрактури хворi роздiлилися таким чином: у 28 хворих спостер^ався посттравматичний артроз тсля внутрiшньосуглобових переломiв проксимального в^вдлу кiсток передплiччя i у 10 пащенпв -унаслiдок пошкоджень дистального метаепiфiза плечово! кiстки. У 15 хворих мав мюце рiзно! вираженост розвиток гетеротоmчно! осифшаци (ГО).
У вшх хворих II групи ми виконали дис-тракцiйний артролiз лiктьового суглоба з використанням стандартного апарату Шзарова.
Третю групу спостереження (III) склали 12 пацieнтiв iз посттравматичними контрактурами лiктьового суглоба (8 чоловтв i 4 жiнки у вщ вiд 18 до 66 роюв - середнiй вiк 36 роюв), у яких був виконаний дистракцшний артролiз апаратом зовшшньо! фшсацл з використанням розробле-ного нами складного кульового шаршра. Се-реднiй термш з моменту травми до звернення в клiнiку склав 18 мюящв (вiд 2 до 36 мюящв), а середнiй термiн спостереження за пащентами склав 28 мiсяцiв (вщ 12 до 36 мес).
Четверту групу спостереження (IV) склали 12 пащенпв iз хронiчною задньолатеральною неста-бiльнiстю лiктьового суглоба - 8 чоловшв i 4 жiнки у вщ вiд 20 до 65 роюв.
До п'ято! групи (V) хворих увшшли 8 пащенпв, яким було виконано ендопротезування голiвки променево! кiстки розробленою орип-нальною конструкцiею. Середнiй вiк хворих склав 44,5 року (вщ 34 до 54 роюв). Середнiй термiн спостереження склав 5,3 року (вщ 6 до 4 роюв). Показаннями для ендопротезування го-
лiвки променево! кютки у 5 пацieнтiв були ба-гатофрагментарнi переломи i переломовивихи голiвки типу III за класифiкацieю Mason, а у 3 пащенпв - прогресуюча вальгусна нестабiльнiсть лiктьового суглоба з хрошчним больовим синдромом тсля видалення голiвки променево! кютки вiд 2 до 6 мюящв.
У хворих у вшх групах спостернався посттравматичний остеоартроз I-III ст. пiсля вну-трiшньосуглобових переломiв проксимального вiддiлу кiсток передплiччя або дистального мета-епiфiза плечово! кютки.
У разi виконання на першому етапi вщкри-того артролiзу тсля пошарового закриття опера-цiйно! рани в порожнину суглоба i параар-тикулярно ми вводили розчин глюкокортико!ду пролонговано! дi! для запобiгання розвитку асеп-тичного запалення i подальшого прогресу роз-витку гетеротошчно! осифiкацi!.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У першш груш у 31 пащента виконувалися виключно консервативнi заходи, а у 32 пащенпв iз посттравматичною тугорухливiстю або аню-лозом, що супроводжувалися ГО в 12 випадках, був виконаний вщкритий артролiз. Показання до виконання артролiзу у кожного пацiента були шдивщуальш, проте у всiх тсля невдалих спроб консервативного лiкування. Артролiз був здш-снений тiльки в тих випадках, коли були клшчш та рентгенолопчш ознаки повного зрощення перелому. Операцiйний доступ у 14 пащенпв здiйснювався вiдповiдно до первинного розрiзу з видаленням старого пюляоперацшного рубця. Металоконструкцi! видаленi в 11 випадках, що було етапом артролiзу. Транспозищя лiктьового нерва була виконана у 13 пащенпв. При вну-тршньосуглобовш ревiзi! встановлено мшмаль-не пошкодження хряща у всiх випадках. Остео-фiти лiктьового вiдростка резекованi у 8 па-цiентiв. Ямка лштьового вiдростка була очищена вiд фiброзно! рубцювато! тканини в 16 випадках. Резекщя капсули виконана в 28 випадках (у 26 випадках резекщя переднього вщдшу капсули, в 2 випадках - передньо! i задньо! капсули). Передня капсула була розпнута в 13 випадках. Лштьовий вiдросток був частково резекований у 8 випадках (проксимальну частину не бшьше 1/3 вiд всього вщростка). Перiартикулярнi змiненi рубцюватi тканини були видалеш в 17 випадках, гетеротошчш осифiкати були видаленi у 12 па-цiентiв. У жодному випадку не було застосовано зовшшшх пристро!в.
У 8 пащенпв було вiдмiчено незначне част-кове розходження пiсляоперацiйних швiв, що привело до подовження загоення рани до 4
08/ Том XIII/ 3
91
тижшв без специфiчного лшування. У одного па-цiента було вiдмiчено локальне запалення пщ-шкiрних швiв, що вимагало антибактерiально! мюцево! i загально! терапи протягом 2 тижнiв. У одного пащента вiдмiчалася пiдшкiрна серома, яка розршилася самостiйно протягом 2 тижшв. Жодне з цих ускладнень не вплинуло на клiнiч-ний результат.
Тiльки у 15 пащештв з 63 вдалося досягти мiнiмально необхiдного об'ему рухiв у лштьо-вому суглобi за Моггеу - 100°. Середнiй об'ем ру-хiв пiсля оперативного втручання склав 90° (вщ 60° до 110°). Дегенеративш змiни за Кшгк-Тирйег стадiя 1 - були вiдмiченi у 14 пацiентiв, стадiя 2 -у 49 пащештв. Згщно зi шкалою оцiнки клiнiки Мейо, у 15 хворих був досягнутий вiдмiнний результат, у 19 - хороший i у 29 хворих - задо-вiльний результат. Середнш бал склав - 76,8 бала (вщ 55 до 85). Позитивш результати склали 53,9%.
У вшх пацiентiв друго! (II) групи спосте-реження вiдмiчалося збiльшення об'ему рухiв i зменшення болю в лштьовому суглобi при русi. Так, якщо до операцп об'ем згинально-розги-нальних рух1в в середньому складав 35° (вщ 5°-90°), просупiнацiйних - 70° (вщ 20° до 130°), то пiсля операцп склав, вщповщно, в середньому 60° (вiд 70° до 100°) i просупiнацiйних 100е° (70°-160°). При оцiнцi клiнiчних результат, згiдно зi шкалою клiнiки Мейо, у 28 (82,8%) хворих отримаш добрi i задовiльнi результати, що говорить про високу ефектившсть даного методу.
З раншх ускладнень у 13 хворих спосте-рiгалися запальнi явища шкiри в мiсцях виходу спиць, особливо в перюд штенсивно! мобшзаци пасивно! функцп, що ми пов'язуемо з тдви-щеним навантаженням на спищ, ослабленням !х натягнення ^ як наслiдок, розвиткам шфекци. У вшх випадках вдалося лiквiдувати мiсцевi за-пальнi явища шляхом застосування антибактер> альних засобiв як мюцевого, так i системного типу дп. У 5 випадках ми спостерiгали помiрнi явища травматично! нейропатi! лштьового нерва, якi пiсля зняття (демонтажу) апарату i прове-дення фiзiотерапi! повнiстю зникли i на кшцевий результат не мали значного впливу. З шзшх ускладнень слiд зазначити повторний розвиток ГО у 2 хворих, незважаючи на проведення про-фiлактичних заходiв (вакуумне дренування рани, прийом шдометацину протягом 10 дшв пiсля операцi! по 25 мшграм 3 рази на добу).
Отримаш результати дозволяють вважати, що дистракцшний артролiз iз використанням апарату Ызарова i можливiстю здiйснення дозо-
вано! пасивно! функцii е одним i3 можливих методiв лшування виражених контрактур i фiб-розних анкiлозiв лiктьового суглоба рiзного походження. Недолшами дано! методики е обмежеш можливостi апарату для розробки пасивно! функци через габарити апарату в порiвняннi i3 спiце-стрижневими i стрижневими конструкцiями; невiдповiднiсть руху в однопло-щинному шарнiрi апарату Iлiзарова при моб> лiзацii рухiв складно! траектори обертання лiктьового вiдростка навколо блоку плечово! кiстки. Все це, зрештою, приводить до не-достатнього збшьшення рухiв у ЛС пiсля дис-тракцiйного артролiзу.
Як показали нашi бiомеханiчнi дослiдження шляхом проведення тривимiрного математич-ного моделювання, лiктьовий суглоб мае над-звичайно високий стушнь конгруентностi, з чого виходить, що максимальне повторення траекторii руху лштьового вiдростка навколо блоку плечово! юстки дозволить бiльшою мiрою моб> лiзувати рухи в лiктьовому суглоба Для вирi-шення поставленого завдання нами був роз-роблений складний кульовий шаршр, за допо-могою якого був виконаний дистракцшний арт-ролiз 12 пацiентам (спостереження, що увшшли до третьо! групи (III)) з посттравматичними контрактурами лiктьового суглоба.
З особливостей оперативного втручання слщ зазначити видалення остеофiтiв лiктьового вщ-ростка у 4 пацiентiв. Ямка лштьового вiдростка була очищена вщ фiброзноi рубцювато! тканини у 6 пащештв. Резекцiя капсули виконана в 6 випадках (у 5 випадках резекщя переднього вщ-дiлу капсули, в 1 випадку передньо! i задньо! капсули). Передня капсула була розпнута в 3 випадках. Лштьовий вiдросток був частково ре-дукований у 2 випадках (проксимальну частину не бшьше 1/3 вiд всього вщростка). Пери-артикулярнi змiненi рубцюватi тканини були видалеш в 6 випадках, гетеротошчш осифiкати були видаленi у 6 пащештв.
Апарат зовнiшньоi фшсащ! демонтувався в середньому через 6 тижшв (вщ 5 до 8 тижшв). Ршення про демонтаж апарату приймалося на пiдставi досягнення максимально можливого об'ему активних рухiв у лштьовому суглобi, а також стану шюри навколо спиць i стрижшв. У 9 пацiентiв апарат був демонтований шд мiсцевою анестезiею, у 3 шд провiдниковою анестезiею плечового сплетення за Куленкампфом.
Середнiй об'ем рухiв у лiктьовому суглобi згинання/розгинання склав 102,5° (вщ 80° до 140°), сушнащя/пронащя - 125° (вщ 90° до 120°). Найбiльше обмеження просупшацшних рухiв
спостериалося у 4 хворих Í3 наявшстю гете-рототчно! осифшаци по переднш noBepxHi суг-лоба. У таких пащенпв пiсля видалення ГО для полшшення умов загоення доводилося обме-жувати просупiнацiйнi рухи шляхом введення стрижня в променеву кiстку i фшсацп його на балцi апарату зовшшньо! фшсацл.
Проте у 10 пащенпв при використаннi дис-тракцiйного артролiзу з розробленим кульовим шарнiром вдалося досягти мiнiмально необхщ-ного об'ему рухiв в лiктьовому суглобi за Morrey - 100°, навiть у випадках виражено! гетеро-тотчно! осифшацп внаслiдок тяжких внутрш-ньосуглобових переломiв дистального етмета-фiза плечово! юстки (6 пацiентiв).
Дегенеративнi змiни за Knirk-Jupiter стадiя 0 -були вiдмiченi у 4 пацiентiв, стадiя 1 - 8.
Згiдно зi шкалою оцiнки клiнiки Мейо, у 4 хворих був досягнутий вщмшний результат, у 6 -хороший i у 2 хворих - задовшьний результат. Середнш бал склав - 83,9 бала (вщ 65 до 90).
При контрольному оглядi хворих друго! групи спостереження у 4 пащенпв не було скарг на
бшь взагат або вщзначали незначний бiль пiсля iнтенсивного фiзичного навантаження, який не вимагав будь-яких медикаментозних засобiв i проходив шсля функцiонального вiдпочинку. Перiодично 6 пащенпв приймали нестеро!дш протизапальнi препарати для усунення больового синдрому, i лише в 1 пащента зберiгався вира-жений больовий синдром. 10 пащенпв поверну-лися до колишньо! трудово! дiяльностi по професи, 2 - перейшли на легший вид дiяльностi, не тiльки внаслiдок обмежень рух1в у лiктьовому суглобi, але i через наслiдки iнших пошкоджень, отриманих при первиннiй травмi (наслiдки ЧМТ, травми внутршшх органiв).
Таким чином, аналiз отриманих вiддалених результатiв свщчить, що застосування вдоско-наленого дистракцшного артролiзу лiктьового суглоба для лшування посттравматичних контрактур лiктьового суглоба дозволяе отримати позитивш функцiональнi результати у бшьшост пацiентiв i може розглядатися як базовий метод в шдивщуальних програмах медично! реабштаци (табл.).
Пор1вняльна оц1нка результат1в у р1зни\ групах спостереження
Дослдження
Юльюсть пащсттв
Середнш термш спостереження (м1сящ)
Середн1й об'см рух1в до операци (згинання-розгинання)
Середн1й об'см рух1в п1сля операци (згинання-розгинання)
Результати за
ощнкою KIÍNÍK4I
Мейо
Хвор1 I групи 63
Хвор1 II групи 38
Хвор1 III групи 12
В1д 12 до 144 В1д 12 до 48
Ввд 12 до 36
40° (0°-90°) 35° (0°-90°) 55° (в1д 35° до 80°)
90° (от 60° до 110°). 53,9% позитивних 100° (от 70° до 160°). 82,8% позитивних
110° (от 110° до 833%
83,3% позитивних
160°).
При ощнщ результат лшування пацiентiв четверто! групи (IV) спостереження встановлено, що конгруентнють суглобових поверхонь була досягнута у вшх пацiентiв. Об'ем рухiв у 7 пащенпв склав 115е, у 3 хворих 110е i у 2 - 100е. Середня оцiнка за шкалою Mayo склала 83 бали (вщ 78 до 85 балiв.
Переломовивихи кiсток, складових лiктьового суглоба, включаючи перелом голiвки променево! кютки i вiнцевого вiдростка лжтьово! кютки, е дуже нестабiльними, такими, що приводять до велико1 кiлькостi ускладнень. Тому, якщо не-можливо виконати остеосинтез, то необидно обов'язково вщновити плечопроменевий суглоб за рахунок ендопротезування голiвки променево! кiстки ендопротезом, з обов'язковим вщновлен-ням латерально! бiчно! зв'язки i, по змозi, про-ведення остеосинтезу вiнцевого вiдростка.
Проведений аналiз лiкування 8 пацiентiв V
групи спостереження в термши вщ 4 до 6 рокiв шсля операци показав, що у вшх хворих у вщдалеш термiни отримаш позитивнi результати з використання запропонованого iмплантата [1]. Об'ем рух1в в лштьовому суглобi в середньому склав згинання - 132,5°, розгинання - 10°, про-нащя/сушнащя - 75°/0°/80°. Середнiй бал, згiдно зi шкалою ктшки Mayo, склав 78 балiв. З ускладнень у хворих V групи наголошувалися в одному випадку нейропатiя лштьового нерва, ще в одному випадку - нейропапя заднього мiж-юсткового нерва, проте пiсля курсiв фiзiотерапi!, медикаментозно! терапи цi явища пройшли.
Слiд зазначити, що першi ендопротези го-лiвки променево! кiстки, запропоноваш Swanson [2] i зробленi з сшлкону, в бiльшостi сво!й були видалеш через серйознi механiчнi i бюлопчш недолiки. Але на сьогодшшнш день лiкування пацiентiв iз багатофрагментарними переломами
08/ Том XIII/ 3
93
голiвки променево! юстки, якi не пiдлягають остеосинтезу, можливе за допомогою композитного безцементного ендопротезу, запропоно-ваного нами, що дозволяе як вщновити жит-тедiяльнiсть цих пацiентiв, так i перешкоджати розвитку нестабiльностi лштьового суглоба, ми-рацi! променево! юстки в проксимальному на-прямi з прогресом хрошчного больового синдрому в кист i лiктьовому суглоба Клiнiчна апробацiя пропоновано! нами конструкци добре себе зарекомендувала i пропонуеться для широкого використання в ктшчнш практицi.
ВИСНОВКИ
1. Показання до виконання дистракцiйного артролiзу у кожного пащента суворо iндивi-дуальш, проте у всiх хворих вш виконувався за наявностi клiнiчних i рентгенологiчних ознак повного зрощення перелому.
2. Оптимальний час для виконання артролiзу ЛС все ж таки залишаеться до кшця не ясним. Ми вважаемо, що у разi тривало! iснуючо! кон-трактури змiни, що вiдбуваються в м'яких тканинах, особливо в м'язах, менш зворотш. Проте, через рiзноманiття пошкоджень в дiлянцi ЛС i складнощi розумiння процесiв, що вщбуваються в м'яких тканинах, оточуючих ЛС, ми вважаемо, що ч^кий, стандартизований пiдхiд до артролiзу лштьового суглоба неможливий. Так, вiдповiдно до наших даних, ми не знайшли залежносп мiж термiном, що пройшов з моменту прогресу обмеження рухiв ЛС, розвитку ГО, виконання артролiзу i функцiональним результатом. Не було знайдено також клiнiчно! i статистично! рiзницi мiж типом контрактури лштьового суглоба i результатами лшування. При використаннi
шарнiрного апарату в нашш модифiкацi! ми отримали достатньо добрi результати. На наш погляд, можливють здiйснення пасивних рухiв, максимально наближених до нормальних, з одночасною дистракцiею суглоба до 1 см е ос-новними чинниками, що визначають успiх лi-кування.
3. Безумовно, вщкритий артролiз е ефек-тивним оперативним втручанням, що дозволяе збшьшити об'ем рух1в в ЛС. Але, як показуе наша робота, за наявност виражено! контрактури, розвитку ГО в дшянщ ЛС, використання вщ-критого артролiзу з подальшим дистракцiйним артролiзом, дозволяе забезпечити отримання позитивних функцiональних результатiв у бшь-шостi хворих.
4. Використання дистракцшного артролiзу при задньолатеральнiй хронiчнiй нестабшьносп лiктьового суглоба е ефективним хiрургiчним втручанням, що дозволяе досягти концентрично! стабiльностi лiктьового суглоба з одночасним збшьшенням об'ему рухiв.
5. У випадках технiчно нездiйсненного остео-синтезу при вщламкових переломах голiвки променево! юстки (тип III за Mason), особливо у поеднанш з пошкодженням медiально! колате-рально! зв'язки i розривом проксимального ра-дiоульнарного суглоба i надривом мiжкiстково! мембрани, а також у разi розвитку нестабiльностi лштьового суглоба пiсля видалення голiвки променево! юстки ендопротезування голiвки променево! юстки е ефективним методом ме-дично! реабiлiтацi!, що дозволяе максимально вщновити функцiю пошкоджено! верхньо! кш-щвки.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Пат. №22249 А Украна, МКИ А 61 F 2/00. Протез суглоба / Лггвш Ю.П., Бойко I.B., Яковенко М.М., Яр1з В.О., Тер-Погосьянц Е.Д. - № заявки 95094012; Заявл. 04.09.95; Опубл. 30.06.98; Бюл. №3.
2. Эндопротезирование головки лучевой кости / Лоскутов А.Е., Жердев И.И., Макаров В.Б., Красов-ский В.Л. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2004. - №3. - С.105-111.
3. Broberg M.A., Morrey B.F. Results of treatment of fracture-dislocations of the elbow // Clin. Orthop. -1987.- Vol.216. - P.109-119.
4. Brownhill J.R. Surgeon accuracy in the selection of the flexion-extension axis of the elbow: An in vitro study // J. Shoulder Elbow Surg. - 2006. -Vol.15. -P.451-456.
5. Loosehinge total elbow arthroplasty. An experimental study of the effects of implant alignment on three-dimensional elbow kinematics / Schuind F., O'Driscoll S.,
Korinek S. et al. // J. Arthroplasty.- 1995.- Vol.10. -P.670-678.
6. Morrey B.F. Post-traumatic contracture of the elbow: operative treatment including distraction arthroplasty // J. Bone Joint Surg. - 1990. - Vol. 72-A. -P.601-618.
7. Morrey B.F., Hotchkiss R.N. External fixators of the elbow // Morrey B.F. The elbow and its disorders. Philadelphia: Saunders, 2000. - P. 457-467.
8. Radiographic determinants of the elbow rotation axis: experimental identification and quantitative validation / Bottlang M., O'Rourke M.R., Madey S.M. et al. // J. Orthop. Res. - 2000. - Vol.18. - P. 821-828.
9. Variation in the position and orientation of the elbow flexion axis / Ericson A., Arndt A., Stark A. // J. Bone Joint Surg. Br .-2003.- Vol.85. - P.538-544.
♦
