CC BY
34
I
Ориг^ль^ дocлiджeння
Original Researches
Травма
УДК 616.717.41-001.5-089.223.2-053.8
DOI: 10.22141/1608-1706.1.18.2017.95585
Кур!нний I.M., Страфун О. С., Tимoшeнкo С.В.
ДУ «1нотитут трaвмaтoлoпÏ та oртoпeдiÏ НАМН Укра'ни», клiнiкa мiкрoxiрyрriÏ та рeкoнcтрyктивнoÏxiрурПÏ вeрxньoÏ кiнцiвки, м. Кив, Укра'на
Лiкyвaння iзoльoвaниx пepeлoмiв capitulum humeri в дopocлиx пaцieнтiв iç зacтocyвaнням мiкpoгвинтiв
Резюме. Актуальнсть. Переломи дистального епметаф'за плеча трапляються з частотою 5,7 випадку на 100 000 населення. Переломи головки плечово! кстки становлять 0,5-1 % вд bcíx перелом'в длянки лктьового суглоба i 6 % вд всх перелом'т дистального епметаф'за плечово! кстки. У робот подано досвд автор'в у лкуванн пацентв з цею патолопею шляхом остеосинтезу '¡зольованих перелом'в головки плечово! кстки мкрогвинтами та гвинтами Герберта. Матер'юли та методи. У вiддiлi мiкрохiрурп! та реконструктивно!хiрурrí!верхньо!к'нцвки ДУ «1ТО НАМН Укра!ни» в перод з 2007 по 2012рк спостергали 18 хворих Í3 переломами capitulum humeri. У 17 пацентв було виконано малонвазивний остеосинтез iзольованих перелом'в головки плечово! кстки мкрогвинтами та гвинтами Герберта, а також в одному випадку було здйснено видалення фрагмента головки. Серед прооперованих було 8 чоловкв та 10 жнок. Вк хворих коливався вд 12 до 78 рокв та в середньому становив 36,23 ± 22,25 року. Хвор'1 над-ходили в р'зн строки псля травми — вд 3-4 д'б до 6 мс. Результати. Результати лкування хворих були оцнен'! нами в 13 пацентв псля консолдац!перелом'в тазавершенняреаблтаЦйно!програми за Mayo Elbow Performance Score. У групi обстежених хворих було отримано 46,16 % вдмнних та 53,84 % добрих результатв лкування. Не спостер'гали жодного випадку розвитку асептичного некрозу синтезованих фрагмент кстки та жодного випадку незрощення ксток. На кнцевий функцональний результатлкування дуже сильно впливав час, що минав вд моменту травми до оперативного втручання. Висновки. Найбльш оптимальним способом остеосинтезу iзольованих перелом'в головчастого пдвищення плечово! кстки е застосування мiкрогвинтiвр'знихконструкцй.
Ключовi слова: перелом головки плечово! кстки; остеосинтез; мкрогвинти; переломи длянки лктьового суглоба
Вступ
Переломи дистального еmметафiза (ДЕМ) плеча трапляються з частотою 5,7 випадку на 100 000 населення [9]. Переломи головки плечово! истки становлять 0,5—1 % в!д ушх переломiв дтянки лштьового суглоба й 6 % в!д ушх переломiв дистального епiметафiза плечово! истки [10]. Переломи capitulum humeri вини-кають як альтернатива переломам головки променево! ыстки при падшш на вщведену руку, проте трапляються значно р!дше (на 1 перелом головки плечово! истки припадае 6 переломiв головки променево! истки) [3]. У 20 % пащенпв з переломами головки плечово! истки
спостертаються також супутш переломи головки променево! истки [6].
Переломи головки плечово! истки виникають у фронтальнш площиш внаслщок дц дотичних сил, що призводять до зсуву головки, центр ротаци яко! роз-ташований на 12—15 мм наперед в!д дiафiза плечово! истки. Переломи дано! локалiзацi! з бтьшою частотою спостертаються в жшок, шж у чоловтв; це, як вважа-ють, пов'язано iз шдвищеним ризиком розвитку остео-порозу у жшок [8].
Унаслщок рщкоста переломiв головки плечово! истки юнують суперечки щодо найбтьш оптимального
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Страфун Олександр Сергшович, ДУ «1нститут травматологи та ортопедп' НАМН Укра'ши», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, м. Кшв, 01601, Укра'ша; e-mail: o_strafun@ukr.net
For correspondence: Oleksandr Strafun, State Institution «Institute of Traumatology and Orthopaedics NAMS of Ukraine», Bulvarno-Kudriavska St, 27, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: o_strafun@ukr.net
Рисунок 1. Класиф!кац!я перелом'т головки плечово/ к!стки за Bryan — Morrey в модиф!кацИ McKee:
А, Б, В, Г — 1, 2, 3, 4-й типи перелом!в вдповдно
методу ix лкування. Перелом внутршньосуглобовий, i тому виникае необхщшсть у вщновленш анатомй' су-глобових поверхонь, для того щоб максимально швид-ко й у повному обсязi вiдновити рухи в лiктьовому суглобi. Цього особливо складно досягти при багато-уламкових переломах, субхондральному сколюваннi та руйнуванш малих фрагментiв. Проте консервативне л^вання цих пацiентiв з неадекватною репозищею уламив може призвести до дисконгруентност сугло-бових поверхонь i внаслщок цього до розвитку артрозу, хрошчного больового синдрому, контрактури чи не-стабiльностi лiктьового суглоба [8].
Сучасна ортопедiя може запропонувати пацiентам з iзольованими переломами головки плечовоi истки закриту репозицш та iммобiлiзацiю в гшсовш лонгетi [7], видалення фрагмент невеликого розмiру [8], а також вiдкриту репозицiю та малоiнвазивний остео-синтез (МОС) спицями Кiршнера [1], стандартними пластинами й 2,8-3,5-мм гвинтами [1], мкрогвинтами 1,7—2,3 мм з головкою або без неИ [11] чи гвинтами Герберта [5].
У данш робот подано досвiд авторiв у л^ванш пацiентiв з цiею рщисною патологiею шляхом остео-синтезу iзольованиx переломiв головки плечовоi кустки мкрогвинтами та гвинтами Герберта.
Матер1али та методи
У вiддiлi мiкроxiрургii та реконструктивно'1' мрурги верхньоН кiнцiвки ДУ «1ТО НАМН Украши» в перюд з 2007 по 2012 рк спостерiгали 18 хворих з переломами capitulum humeri. У 17 пащенпв було виконано малош-вазивний остеосинтез iзольованиx переломiв головки плечовоИ истки мкрогвинтами та гвинтами Герберта, а також в одному випадку було здшснено видалення фрагмента головки. Серед прооперованих було 8 чоло-вшв та 10 жiнок. Вiк хворих коливався вщ 12 до 78 ро-кiв та у середньому становив 36,23 ± 22,25 року. Хворi надходили у рiзнi строки тсля травми — вiд 3—4 дiб до 6 мiс. Час надходження пiсля травми мае велике значения, осильки впливае на спошб xiрургiчного лку-вання та инцевий результат.
Найбiльш поширеною класифкащею переломiв головки плечово'1' истки е класифiкацiя Bryan — Morrey в модифкаци McKee (рис. 1) [8]:
— тип 1 (перелом Hahn — Steinthal) — перелом з великим фрагментом спонпозно! истки головки плеча,
що вкрита суглобовим хрящем i може включати в себе частину, як правило латеральну третину, блока плечо-во'1 кiстки. У нашому спостереженнi щ пацiенти стано-вили найбiльшу групу (11 хворих — 61,15 %);
— тип 2 (перелом Kocher — Lorenz) — перелом з фрагментом хрящовоИ суглобовоИ поверхш плеча i з невеликим фрагментом субxондральноi кустки, iнодi даний перелом описують як зняття «шапки» з головки плечовоi кiстки (1 пацiентка — 5,55 %);
— тип 3 (перелом Broberg — Morrey) — це багато-уламковий, розтрощений перелом головки плечовоi кiстки (2 xворi — 11,1 %);
— тип 4 (модифкащя McKee) — це перелом обох виростив (головки та блока) плечовоi кустки, якщо перелом поширюеться за латеральну половину блока (4 xворi — 22,2 %).
Вщповщно до класифiкацii АО переломи даноi ло-калiзацii будуть входити до груп B3.1 (переломи головки), В3.2 (переломи блока) i B3.3 (переломи головки й блока).
Оперативне втручання виконували з латерального доступу за Капланом (у промiжку мiж коротким проме-невим розгиначем кистi та загальним розгиначем паль-цiв; застосовували при переломах 1-го та 2-го типу за Bryan — Morrey) (рис. 2, 3) або ж iз розширеного латерального доступу за Кохером у промiжку мiж лктьовим м'язом та лктьовим розгиначем кисп з мобiлiзацiею плечепроменевого м'яза вщ плечовоi кустки та розсь ченням латеральноi колатеральноi зв'язки лiктьового суглоба (застосовували при переломах 3-го та 4-го типу за Bryan — Morrey) (рис. 4). У щй груш хворих ми не користувались класичним задшм доступом з остеото-мiею лiктьового виростка, осильки це ускладнюе тс-ляоперацiйну реабiлiтацiю, а також у деяких випадках може вщбуватися формування несправжнього суглоба лктьового виростка.
Пiсля видiлення та ревiзii перелому проводили де-бридмент зони ушкодження, видалення гематоми та iнтерпонованиx м'яких тканин, репозицш вщлам-кiв та остеосинтез (о^м 1 пацiента з переломом 2-го типу за Bryan — Morrey, у якого малий чипсоподiбний фрагмент (рис. 3) було видалено). Остеосинтез перелому головки плечовоi истки виконували спецiальними мкрогвинтами дiаметром 1,7—2,3 мм головкою (за на-явностi багатьох уламив або при виконанш додатковоi кiстковоi пластики зони перелому, що доводилось ро-
бити в застарiлих випадках) чи модифшованими гвин-тами Герберта Twin-Fix дiаметром 2,7 мм (яы найчасть ше застосовували при монофрагментарних переломах у взаемно перпендикулярних площинах). Остеосинтез фрагменпв здiйснювали через суглобовий хрящ, тому обов'язковим етапом операци було глибоке (на 1—2 мм нижче в1д суглобового хряща) занурення мiкрогвинтiв в уламок. Це дозволяло запобшги артрозним змшам у лiктьовому суглобi в шсляоперацшному перiодi або на-багато зменшити ix iнтенсивнiсть.
Латеральний доступ мае переваги над задшм, осыль-ки дозволяе чiтко контролювати репозищю уламкiв головки, що розвернута наперед на 30°, о^м того, уламки найчастiше локалiзуються в передньому ком-партментi суглоба, i з латерального доступу ix зручно й легко мобшзувати. Оскiльки пацiентам не виконують остеотомiю лiктьового вiдростка та його остеосинтез у подальшому, пiсля завершення оперативного втручан-ня можна починати активну реабштащю пацiентiв. У нашш клiнiцi застосовуеться методика змiнниx тиль-них гiпсовиx лонгет. Щодня, починаючи з другого дня пiсля оперативного втручання, пацiент пiд контролем методиста повтьно згинае верхню кiнцiвку в лштьо-вому суглобi до 100—120° на 1—2 години. Шсля цього хворому на день накладаеться тильна гiпсова лонгета на верхню ынщвку в положеннi згинання в лштьовому суглобi пiд кутом 90°. Увечерi пацiент знiмае лонгету й повтьно, протягом 1—2 годин, розгинае лштьовий суглоб до 0° i на шч одягае тильну гiпсову лонгету в положенш розгинання в лштьовому суглобi. Згiдно з нашими спостереженнями, така дозована лшувальна фiзкультура (ЛФК), що починаеться з перших дшв шсля оперативного втручання, дозволяе запобшги форму-ванню контрактур у лштьовому суглобi в шсляоперацшному перiодi.
Результати та обговорення
Результати лiкування хворих були оцiненi нами в 13 пащентав пiсля консолтаци переломiв та завершення реабiлiтацiйноi' програми. Слiд зазначити, що консоль дащя фрагментiв вiдбулась у всix обстежених хворих, i в жодному випадку ми не спостер^али аваскулярного некрозу головки плечово'' кiстки. У п'яти хворих, яы звернулись до нас шсля тривалого та неефективного консервативного л^вання (через 2, 3 i 6 мюящв тс-ля первинно'' травми), яким було виконано вткриту репозицiю вiдламкiв головки плечово'' ыстки та остеосинтез iз ыстковою пластикою, реабiлiтацiю проводили бтьш ощадливо. У зв'язку з цим через 10—12 мюящв тсля оперативного втручання на фот консолтаци перелому в них розвинулась згинально-розгинальна контрактура лiктьового суглоба. Другим етапом лшу-вання ]'м було проведено мобшзацш лiктьового суглоба та видалення металофiксаторiв (лише в одного пащ-ента). Кiнцевi результати лшування були оцiненi нами за Mayo Elbow Performance Score (MEPS). Результати лшування (поданi в табл. 1) були ощнеш нами в 13 хворих iз 18 прооперованих. Серед них 8 хворих iз переломами 1-го типу (великий монофрагмент), 1 пащент
(7,7 %) i3 субхондральним сколюванням головки (2-й тип перелому), 1 хворий (7,7 %) i3 багатоуламковим переломом головки плечово! ыстки (3-й тип ушкоджен-ня) та 3 пащенти (23,06 %) з 4-м типом перелому (i3 за-лученням блока плечово! ыстки). У 2 хворих (15,4 %) спостериались супутш переломи головки променево! кiстки, а в 1 патента (7,7 %) — супутнш перелом вш-цевого виростка лштьово! кiстки.
Таким чином серед 13 пащентав нам вдалося до-сягнути вiдмiнних результатiв лiкування (за MEPS) у 6 хворих (46,16 %) i в 7 пащенпв (53,84 %) — добрих ре-зультатiв. У нашiй групi спостереження не було жодно-го випадку розвитку асептичного некрозу синтезова-них фрагменпв ыстки та жодного випадку незрощення ысток. Слiд зазначити, що на ынцевий функщональ-ний результат лшування дуже сильно впливав час, що минав вт травми до оперативного втручання. Серед 7 пащентав iз добрими результатами лiкування (зменшення кiлькостi балiв за MEPS було переважно пов'язане iз згинально-розгинальною контрактурою в лштьовому суглобi) у 4 хворих (57 %) час до оперативного втручання перевищував 3 мюящ, а в одного з них становив 6 мюящв.
Супутня патолопя також попршуе функцiональнi результати л^вання хворих. В усiх трьох пащентав з наявними супутнiми переломам головки променево! ыстки та вшцевого виростка лштьово! кiстки не було отримано вiдмiнних результатiв лiкування. Також слт зазначити, що у хворо! тсля видалення фрагмента головки плечово! ыстки, незважаючи на добру стабть-нють лiктьового суглоба та пристойний обсяг згиналь-но-розгинальних рухiв (у межах 100°), спостерiгався хрошчний ниючий больовий синдром, а на контроль-них рентгенограмах було виявлено ознаки початкових стадш остеоартрозу.
Загалом найкращi найближчi та вiддаленi результати л^вання спостерiгались у пацiентiв iз переломами 1-го типу за класифшащею Bryan — Morrey.
Iзольованi переломи головки плечово! ыстки — рт-ысна патологiя, що виникае в пащентав вiком старше вiд 12 роыв. Mеханiзм травми — переважно падшня на витягнуту руку (оскльки максимальне навантаження на дистальний епiметафiз плечово! ыстки передаеться при кутах згинання в лiктьовому суглобi вт 0° до 30°), коли головка променево! ыстки вдаряеться об головку плечово! ыстки [8].
Зпдно з даними лггератури, пащенпв iз 2-м i 3-м типом перелому за класифшащею Bryan — Morrey можна устшно лiкувати консервативно. Проте в нашш груш хворих трое пащенпв були проопероваш пiсля невда-ло! спроби консервативного лiкування. Неадекватна та неповна закрита репозищя уламыв може спричини-ти раннiй розвиток деформiвного артрозу лiктьового суглоба, на той час як видалення великих фрагмент дистального епiфiза плечово! ыстки може спричинити нестабтьнють лiктьового суглоба [8]. У зв'язку з чим ми рекомендуемо дотримуватись активно! х!рурпчно! тактики лшування всiх хворих iз внутршньосуглобо-вими переломами дистального епiфiза плечово! кiстки.
Рисунок2. Рентгенограми та ¡нтраоперацйш фотографал/ктьового суглоба хвороi К., 58р., 1стор1я хвороби 526956, з переломом capitulum humeri 1-го типу за Bryan — Morrey: А, Б) передоперац!йн! рентгенограми; В) 1нтраоперац1йна фотограф!я латерального доступу до л/ктьового суглоба (за Капланом) з видленим уламком головки плечовоi кстки; Г) 1нтраоперац1йна фотограф!я з репонованою головкою плечовоi кстки з пров!зорною ф!ксац!ею спицею перед остеосинтезом модифкованим гвинтом Герберта Twin-Fix; f, Д) п!сляоперац!йн!рентгенограми.
Рисунок3. Зр1з комп'ютерноi томограф!! л1ктьового суглоба пащентки С., 61 р., 1стор1я хвороби 534994, ¡з переломом 2-го типу за Bryan — Morrey
Рисунок 4. Рентгенограми та 1нтраоперац!йн1 фотограф!/ л!ктьового суглоба хворо/ К., 16 р., 1стор1я хвороби 526395, з переломом capitulum humeri 4-го типу за Bryan — Morrey: А, Б) передоперац!йн!рентгенограми; В, Г) 1нтраоперац!йн1 фотограф^ латерального доступу до лiктьового суглоба (розширений за Кохером) з вид!леним уламком головки та частини блока плечово/ к!стки; f, Д) п'/сляоперац'/йн/ рентгенограми
Рисунок 5. Рентгенограми та iнтраоперацiйнi фотографа л!ктьового суглоба хворого К., 78ро^в, 1стор1яхвороби 525071, з переломом capitulum humeri 3-го типу за Bryan — Morrey: А, Б) передоперац!йн! рентгенограми; В) 1нтраоперац1йна фотограф!я латерального доступу до л^ьового суглоба з видленим багатоуламковим переломом головки плечово/ кстки; Г) 1нтраоперац1йна фотограф!я з репонованою головкою плечово/ юстки, що ф!ксована м!крогвинтами; f, Д) п!сляоперац!йн1 рентгенограми
Поза всяким сумшвом, у випадку идеально! репозици yламкiв суглобово! поверхш плечово! истки потреба в оперативному втручанш в!дпадае. Проте у випадках невдало! репозици в!дстрочення оперативного втру-чання лише попршуе стан лштьового суглоба, сприя-ючи розвитку артрозних змш та контрактури.
Оперативне л!кування перелом!в 2—3-го титв за Bryan — Morrey можна розподтити на вишчення др!бного(-их) фрагмента(-!в) та остеосинтез. Без сум-шву, у вибор! тактики х^рурпчного л!кування важливу роль вщграе розм!р фрагменпв. Немае сенсу ганятись за тонкою пластинкою хряща субхондральною ист-кою (перелом 2-го типу за Bryan — Morrey), осильки спроба його остеосинтезу може бути вкрай травматичною для л!ктьового суглоба та може не завершитись консолщащею. У той же ж час видалення малих фрагменпв дистального виростка плечово! истки може супроводжуватись швидким клМчним одужанням за вхдсутност! ознак нестабтьносп лштьового суглоба
[2]. У нашому спостереженнi пiсля видалення тонкого фрагмента суглобового хряща з субхондральною исткою вдалось отримати добрий результат лшування за МЕПС (бали) в межах 2 рокiв тсля оперативного втручання. Проте при повному видаленш або видален-нi великих фрагменпв головки плечово! истки ризик розвитку нестабильно сп в лiктьовому суглобi значно зростае [8]. Незважаючи на складнють анатомiчно! репозици таких уламкових переломiв, ми рекомендуемо досягати максимально! адаптаци уламив суглобово! поверхш дистального плеча iз використанням мшро-гвинтiв (рис. 5).
Вщкрита репозищя та стабiльний металоостеосин-тез дозволяють розпочати раннi навантаження на про-оперований лiктьовий суглоб, уникнути тугорухомосп й контрактур або рiзко зменшити !х, а також скоротити час непрацездатносл травмованого [4]. У инцевому пщсумку анатомiчна репозищя уламив дозволить уникнути розвитку посттравматичного артрозу лктьового суглоба.
Таблиця 1. Результати л1кування хворих з переломами головки плечовоi кстки
№ п/п Номер юторп хвороби BiK/стать Мехашзм травми Час до оперативного втручання Тип перелому за Bryan — Morrey Супутня пато-лопя П/о спостере-ження к а о * ё Функцюналь-ний результат за MEPS (бали/результат)
1 464 005 18/Ч ДТП 6 мюя^в 4 - 8 роюв Мiкрогвинти 2,3 мм 75/добрий
2 482770 12/Ж Падшня 3 мюяц 4 Головка променево! кютки 6 роюв Мiкрогвинти 2,3 мм 80/добрий
3 464723 30/Ч Падiння 3 мюяц 1 - 8 рокiв Мiкрогвинти 2,3 мм 80/добрий
4 526395 16/Ж Падiння 3 тижн 1 - 1 рiк Twin-Fix 2,7 мм 90/вiдмiнний
5 525071 78/Ч Падiння 2 тижн 3 - 2 роки Мiкрогвинти 1,7-2,3 мм 85/добрий
6 501082 13/Ж Падiння 3 днi 4 - 4 роки Мiкрогвинти 1,7-2,3 мм 95/вiдмiнний
7 523145 55/Ж Падшня 10 дыв 1 Головка променево! кютки 2 роки Twin-Fix 2,7 мм 75/добрий
8 524915 9/Ч Падшня 3 мiсяцi 1 - 2 роки Мiкрогвинти 2,3 мм 85/добрий
9 525456 43/Ж Падшня 4 днi 1 - 2 роки Twin-Fix 2,7 мм 100/ вщмшний
10 534994 61/Ж ДТП 2 мюяц 2 Вшцевий виросток л^ьово! кютки 8 мюящв Видалення 85/добрий
11 467129 44/Ж Падшня 7 днiв 1 - 7 роюв Мiкрогвинти 2,3 мм 95/вiдмiнний
12 507207 34/Ч Падшня 11 дыв 1 - 2 роки Twin-Fix 2,7 мм 100/ вщмшний
13 526956 58/Ж Падшня 5 днiв 1 - 1 рк Twin-Fix 2,7 мм 100/ вщмшний
На остеосинтезi та прецизiйнiй репозици також на-полягае й 8. СоПей, який спостерiгав 20 пацieнтiв iз переломами головки плечово! истки. У 8 хворих було проведено видалення фрагменпв, у 7 — вщкриту репо-зицiю, МОС спицями, у 5 — вщкриту репозицiю, МОС мкрогвинтами [3]. Результати автор ощнював за влас-ною, достатньо вимогливою, шкалою, у яий вщмшни-ми були результати л^вання з абсолютно нормальною мобтьнютю суглоба без будь-яких суб'ективних скарг iз боку пащента. Добрi результати — обмеження
згинально-розгинальних рухiв, що не перевищувало 30° при нормальнш пронаци та сушнаци. Поганi ре-зультати характеризувалися обмеженням згинання та розгинання в лктьовому суглобi, що перевищували 30°, дискомфортом та обмеженням пронацшно-су-шнацшних рухiв. Результати лiкування при видален-нi фрагмента головки плечово! истки були добрими лише в 62,5 % хворих, а поганими — в 37,5 % пащентав, вщмшних результапв лкування пацieнтiв у щй групi не спостерiгалось. У той час як тсля вщкрито! репози-
Рисунок 6. Функц'юнальний результатл1кування та рентгенограмихвороi К., 58р., 1стор1я хвороби 526956, з переломом capitulum humeri 1-го типу за Bryan — Morrey через 1 р!к тсля оперативного л'/кування: А, Б) суп1нац1йно-пронац1йн1 рухи в л!ктьовому суглобi; В, Г) розгинально-згинальн рухи в лiктьовому суглобi; f) контрольна рентгенограма
ци уламкiв вiдмiннi та добрi результати вiдмiченi були у 84 % постраждалих, а noraHi результати лкування були лише в 16 %. З огляду на те, що гiршi функцiональнi результати вiдмiчались у груш пащенпв, у яких перевагу надавали видаленню фрагментiв capitulum humeri, автор рекомендуе виконувати вщкриту репозицiю та остеосинтез головки плечово! истки [3].
Висновки
1. 1зольоваш переломи головчастого пiдвищення належать до тяжких внутршньосуглобових переломiв, потребують прецизшно! репозици та активно! тсля-операцшно! реабiлiтацi!.
2. Найбiльш оптимальним способом остеосинтезу iзольованих переломiв головчастого шдвищення пле-чово! кiстки е застосування мiкрогвинтiв рiзних кон-струкцiй.
3. Порiвняння функцiональних результатiв у 2 тдгру-пах з остеосинтезом самокомпресуючими гвинтами Герберта та мкрогвинтами не виявило суттевих вiдмiнностей у строках консолщацй та функцiональних результатах.
4. Застосування дозовано! ЛФК лшгьового суглоба з поступовим збiльшенням циктв активно-пасивних ру-хiв дозволяе отримати вiдмiннi та добрi функцiональнi результати лкування згiдно з MEPS у 46,16 та 53,84 % хворих у 1-й та 2-й п^дгрупах вщповщно (рис. 6).
Конфлжт штерес1в. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список л1тератури
1. Королев С.Б., Носов О.Б., Кленин А.А., Вешуткин В.Д. Сравнение стабильности различных способов остео-син-теза при переломах головчатого возвышения плечевой кости методом математического моделирования // Фундаментальные исследования. — 2013. — № 9—3. — С. 375379.
2. Alvarez E, Patel M.R., Nimberg G, Pearlman H.S. Fractures of the capitulum humeri// J. Bone Joint Surg. Am. — 1975. — Vol. 57. — P. 1093-1096.
3. Collert S. Surgical management of fracture of the capitulum humeri // Acta orthop. scand. — 1977. — Vol. 48. — P. 603-606.
4. Dubberley J.H., Faber K.J., Macdermid J.C., Patterson S.D., King G.J. Outcome after open reduction and internal fixation of capitellar and trochlear fractures // J. Bone Joint Surg. Am. — 2006. — Vol. 88. — P. 46-54.
5. Lambert S.M., Pike J., Railton G.T. Fractures of the humeral capitellum: Herbert screw fixation // J. R. Coll. Surg. Edinb. — 1994. — Vol. 39. — P. 321-323.
6. Nalbantoglu U., Gereli A, Kocaoglu B., Aktas S., Turkmen M. Capitellar cartilage injuries concomitant with radial head fractures // J. Hand. Surg. Am. — 2008. — Vol. 33, № 9. — P. 1602-1607.
7. Ochner R.S., Bloom H., Palumbo R..C. et al. Closed reduction of coronal fractures of the capitellum // J. Trauma. — 1996. — Vol. 40, № 2. — P. 199-203.
8. Patil S., Magdum P., Phadake V. Evaulation of Surgical Treatment of Fracture Capitullum (Review Report) // IOSR Journal of Dental and Medical Sciences. — 2013. — Vol. 9, № 6. — P. 73-79.
9. Robinson C.M., Hill R.M, Jacobs N., Dall G., Court-Brown C.M. Adult distal humeral metaphyseal fractures: epidemiology and results of treatment// J. Orthop. Trauma. — 2003. — Vol. 17, № 1. — P. 38-47.
10. Ruchelsman D.E., Tejwani N.C., Kwon Y.W., Egol K.A. Coronal plane partial articular fractures of the distal humerus: current concepts in management // J. Am. Acad. Orthop. Surg. — 2008. — Vol. 16, № 12. — P. 716-728.
11. Ruchelsman D.E., Tejwani N.C., Kwon Y.W., Egol K.A. Open reduction and internal fixation of capitellar fractures with headless screws // J. Bone Joint Surg. Am. — 2008. — Vol. 90, № 6. — P. 1321-1329.
OmpuMaHO 05.01.2017 ■
Куренной И.М., Страфун А.С., Тимошенко С.В.
ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», клиника микрохирургии и реконструктивной хирургии верхней конечности, г. Киев, Украина
Лечение изолированных переломов capitulum humeri у взрослых пациентов
с применением микровинтов
Резюме. Актуальность. Переломы дистального эпиметафи-за плеча случаются с частотой 5,7 случая на 100 000 населения. Переломы головки плечевой кости составляют 0,5—1 % от всех переломов области локтевого сустава и 6 % от всех переломов дистального эпиметафиза плечевой кости. В работе представлен опыт авторов в лечении пациентов с этой патологией путем остеосинтеза изолированных переломов головки плечевой кости микровинтами и винтами Герберта. Материалы и методы. В отделе микрохирургии и хирургии верхней конечности ГУ «ИТО НАМН Украины» в период с 2007 по 2012 год наблюдали 18 больных с переломами capitulum humeri. У 17 пациентов был выполнен малоинвазивный остеосинтез изолированных переломов головки плечевой кости микровинтами и винтами Герберта, а также в одном случае было осуществлено удаление фрагмента головки. Среди прооперированных было 8 мужчин и 10 женщин. Возраст больных колебался от 12 до 78 лет и в среднем составлял
36,23 ± 22,25 года. Больные поступали в различные сроки после травмы — от 3—4 дней до 6 мес. Результаты. Результаты лечения больных были оценены нами у 13 пациентов после консолидации переломов и завершения реабилитационной программы по Mayo Elbow Performance Score. В группе обследованных больных было получено 46,16 % отличных результатов лечения и 53,84 % хороших результатов лечения. Не наблюдали ни одного случая развития асептического некроза синтезированных фрагментов кости и ни одного случая несращения костей. На конечный функциональный результат лечения очень сильно влияло время, прошедшее с момента травмы до оперативного вмешательства. Выводы. Наиболее оптимальным способом остеосинтеза изолированных переломов головки плечевой кости является применение микровинтов разных конструкций.
Ключевые слова: перелом головки плечевой кости; остеосинтез; микровинты; переломы области локтевого сустава
j OpèrïHaAbHi AocëiAœeHHg / Original Researches
I.M. Kurinnyi, O.S. Strafun, S.V. Timoshenko
State Institution «Institute of Traumatology and Orthopaedics of NAMS of Ukraine», Clinic of Microsurgery and Reconstructive Surgery of the Upper Extremity, Kyiv, Ukraine
The treatment of Isolated fractures of capitulum humeri in adult patients using microscrews
Abstract. Background. Fractures of the distal humerus occur with an incidence of 5.7 cases per 100,000. Fractures of the capitulum humeri are 0.5—1 % of all fractures of the elbow region and 6 % of all fractures of the distal humerus. This paper presents the experience of the authors in the treatment of patients with this pathology by osteosynthesis of isolated fractures of the capitulum humeri with microscrews and Herbert screws. Materials and methods. We observed 18 patients with fractures of capitulum humeri in the department of microsurgery and reconstructive surgery of the upper extremity of SI «ITO of NAMS of Ukraine» in the period from 2007 to 2012. In 17 cases, minimally invasive osteosynthesis of isolated fractures of the capitulum humeri was performed using microscrews or Herbert screws, and in one case head fragment removal was made.
Among operated patients, there were 8 men and 10 women. The age of patients ranged from 12 to 78 years, and was 36.23 ± 22.25 years on average. Patients were treated in different terms after trauma — from 3—4 days to 6 months. Results. The results of treatment were evaluated in 13 patients after fracture consolidation and completion of the rehabilitation program according to Mayo Elbow Performance Score. In our group of patients, there were 46.16 % of excellent results and 53.84 % ofgood results of treatment. There was no aseptic necrosis of bone fragments after osteosynthesis and no cases of bone nonunion. Final functional outcome was very much influenced by the time that passed from injury to surgery.
Keywords: fracture of the capitulum humeri; osteosynthesis; microscrews; elbow fractures
