CC BY
43
УДК 616.89-615.212.7.099:613.814 В1€ВСЬКИЙ A.M., к.м.н.
Укра'/нський медичний та монторинговий центр з алкоголю та наркотиюв МОЗ Украни, м. Ки!в
KAiHiHHi, ПСИХОЛОПЧЫ ТА ПСИХОСОЩАЛЬЫ ОСОБЛИВОСП ВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН ДiТЬMИ ТА ПiДAiТKАMИ ЯК МШЕН СИСТЕМНИХ
■ W ___ ■ __■
KОРEKЦiИHИХ ТА ПРОФiAАKТИЧHИХ ВПAИВiВ
Резюме. Уробоmi висвтлеш результати аналiзу клнчних та психосощальних особливостей вживання психоактивних речовин (ПАР) у свiтлi розробленоь системи медико-сощальноИ профыактики вживання психоактивних речовин у дтей та тдлтшв, що спрямована на формування в учшв вiдповiдального ставлення до власного здоров 'я у профыактичнш сшвпращ з ¡х батьками та персоналом школи, що базуеться на навчанш здоровому способу життя на засадах розвитку життевих навичок та створення можливостей впливу на основш негативш на^дки вживання дтьми ПАР, а саме вживання зi шшдливими на^дками, що досягаеться впливом у р1зних напрямках профiлактично¡ роботи: орiентовано¡ безпосередньо на дитячi контингенти (диференцшоваш залежно вiд вiково¡ групи), на ¡х батьшв та персонал загальноосвтшх шкы. Ключовi слова: дти i тдлтки, вживання психоактивних речовин, медико-сощальна профыактика.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Процес становлення громадянського суспшьства та економiчно розвинено! Укра!нсько! держави мае супе-речливий характер: з одного боку, створюе умови для розвитку вшьно!, гармоншно розвинено! активно! осо-бистоста, здатно! на подальшi демократичш перетворен-ня, а з шшого — загострюе проблеми найбшьш уразливих груп населення.
Пщлгтки е важливою складовою сучасного укра!н-ського суспшьства, ноиями штелектуального та духовного потенщалу, адже в недалекому майбутньому вони стануть визначальним фактором суспiльно-полiтичного розвитку та соцiально-економiчного прогресу кра!ни.
З огляду на психолопчш та вiковi особливостi, сощ-альне становище пiдлiтки е вразливою категорiею укра!н-ського суспiльства. С^мкий вплив негативних факторiв соцiалiзацi! призводить до поширення негативних явищ у пщлгтковому середовищi, зокрема, поширення вживання психоактивних речовин (ПАР) [1—3].
Упродовж останшх роюв дослщниками спостергають-ся тенденци до зростання кiлькостi неповнолпнк осiб, якi вживають ПАР, зниження вiку пiдлiткiв, якi вперше про-бують ПАР; iснування позазаконно! доступност легальних наркотичних речовин (алкогольних i тютюнових виробiв, медичних препаратiв); розширення спектра вживаних речовин та формування на цш основi особливо! молод1жно! субкультури, однiею з щнностей яко! е незмiстовне про-ведення дозвшля з уживанням алкоголю та наркотиюв.
За даними дослщження «Здоров'я та поведiнковi орь ентаци учшвсько! молодЬ>, близько 45—85 % 11-16^ч-
них коли-небудь вживали алкоголь; 30-75 % — курили; 10-25 % респонденпв серед 13-16^чних вживали наркотики [4]. Щ данi перегукуються з результатами останнього дослщження «бвропейське опитування учшв-сько! молодi щодо вживання алкоголю та наркотичних речовин» (Е8РАЭ) в Укра!ш, у якому констатуеться, що вживання алкогольних напо!в протягом останшх 30 дшв перед опитуванням зазначили 62 % учнiв (62 % хлопщв та 61 % дiвчат), а найбiльш уживаними серед молодi вiком 15-16 рокiв наркотиками е марихуана або гашиш (14 % учшвсько! молодi вживали марихуану впродовж життя); транквшзатори або заспокiйливi (4 % опитаних) та шга-лянти (3 % опитаних) [5].
За статистичними даними, на медичному облжу у 2008 рощ перебувало 124,8 тис. споживачiв наркотикiв, серед яких майже п'ять тисяч неповнолгтшх [6].
Простежуеться негативна тенденцiя до зниження середнього вжу, в якому молодь починае палити, вжи-вати алкоголь та iншi ПАР. Найбшьша частка пiдлiткiв здiйснюе першi спроби вживання алкоголю й тютюну в Печному вщ або ранiше [1, 7]. Зокрема, 18 % хлопщв i 14 % дiвчат починають уживати пиво у вiцi до 9 роюв [5].
Отже, процеси поширення вживання алкоголю та шших наркотичних речовин у середовищi укра!нських пiдлiткiв не тiльки мають визначене мюце, але й остан-шми роками посилюються й охоплюють дедалi бiльшу частину як юнакiв, так i дiвчат, починаючи з молодшого та середнього шкiльного вiку, що загалом створюе небез-пеку формування нездорово! генераци.
Цьому явищу сприяе невiдповiднiсть вимогам су-часностi iснуючих форм профшактично! роботи: пере-важання дидактичних методiв пасивного сприйняття шформаци (лекци, написання щорiчних доповiдей) або розважального характеру (виступи «аптбригад» тощо), якi не викликають реально! зацiкавленостi у дитячо! аудитори [8, 9].
На нашу думку, що збiгаeться з поглядом шших фахiвцiв, якi працюють безпосередньо з дитячими кон-тингентами [10—12], ниш е необхiдним невiдкладне спрямування зусиль i ресурсiв на активiзацiю профшак-тичних програм, якi мають бути невщ'емною частиною медико-педагогiчного процесу, охоплювати роботу не тiльки з дпъми, а й з батьками та вчителями.
Таким чином, на сьогодш юнуе нагальна потреба об-Грунтування якiсно нових пiдходiв та розробки системи заходiв протиалкогольного та протинаркотичного спрямування для шкшьно! молодь На наше переконання, така система повинна включати в себе три основш складов^ спрямованi на дитячi контингенти, на вчителiв i батьюв.
Заходи, спрямованi на дитячi контингенти, повинш мiстити специфiчнi впливи, розроблеш на основi ретель-ного вивчення умов та механiзмiв формування навичок вживання ПАР у дггей та пщлйюв.
Враховуючи вищенаведене, для щентифжац!! мiшеней корекцшно! та профшактично! роботи через визначення
патершв дитячо! та пщштково! алкогольно! i наркотично! поведшки, зокрема аналiзу клiнiчних та психосощальних особливостей вживання ПАР, нами проведено опитуван-ня та анкетування дитячих контингента — учнiв шкiл Чернiвецько!, Ки!всько!, Закарпатсько! областей та м. Киева (кшьюсть обстежених — 1870 оаб). Серед обсте-женого контингенту з дотриманням принципiв бiоетики та деонтологи за умов iнформовано! згоди обох батьюв чи законних представникiв було проведено клшжо-психопатологiчне та психодiагностичне обстеження 600 дiтей, якi мали досвiд вживання ПАР та були роздшеш на групи дослщження залежно вщ шляху отримання першого алкогольного досвщу: 200 осiб — дгга, якi вперше вжили алкоголь з рук сво!х батькiв (основна група 1, ОГ-1); 200 осiб — та, хто зробив це тд будь-яким тиском однолiткiв (основна група 2, ОГ-2), та 200 оаб — дiти, чие перше вживання алкоголю було самостшним та/або випадковим (основна група 3, ОГ-3). З урахуванням вiкову, а отже, бюлопчно'!, психологiчно! та психосоцiально! неодно-рщноста обстежених кожна група була роздшена на три: дiти у вщ вiд 7 до 10 роюв (по 65 осiб), у вщ вiд 11 до 15 роюв (по 65 осiб) та у вщ 16—17 рокiв (по 70 оаб). Дизайн дослiдження наведений на рис. 1.
За результатами анамнестичного дослщження та уза-гальнення лггературних джерел iз проблеми вживання ПАР дпъми та шдлп"ками, нами встановлено, що став-
лення дiтей до ПАР, у тому числ! позитивне, формуеться у ранньому вщ, що, у свою чергу, за наявностi певних умов негативно впливае на процес формування й розви-тку особистостi.
Так, у дпей вiком 5—9 роюв найчастiше перше уяв-лення (варiант iмпринтингу) щодо ризиковано! моделi поведшки до ПАР складаеться насамперед:
1. 1з сприйняття «алкогольно! моделi поведшки», сидячи з дорослими за одним святковим столом.
2. Помилково! (хибно!) поведiнки дорослих, яка е пщ-Грунтям до формування «первинно! алкогольно! традиц!!».
3. Формування уявлень про алкогольне застiлля як природне та обов'язкове явище.
4. Ранньо! орiентацi! на особливе вiдношення до алкоголю як до обов'язкового елемента життед!яльност людини.
Наслщком родинного вживання ПАР у виглядi алко-голiзацi! е дитячi iгри зi створенням моделi майбутньо! алкогольно! поведiнки, а саме:
1. 1гри з елементами «алкогольного змюту», у яких важливу роль займае алкоголь.
2. Алкогольнi ритуали, що формують та орiентують у дитини поважне ставлення до алкоголю, спрямоване на його споживання.
3. Сприйняття оп'яняючо! д!! спиртного з одночасним швелюванням ставлення до нього як до незвичайного стану.
4. Пщвищений штерес до ПАР.
Дослщженням причин (провокуючих чинниюв) вживання ПАР дпъми та пiдлiтками встановлено, що першим провщним чинником, що провокуе вживання ПАР у дiтей та пщлпюв, е оточення, яке становлять насамперед батьки або постшно присутш найближчi родич! (старшi брати або сестри), як! вживають ПАР, — 200 дней (100,0 %) в ОГ-1, 90 (45,0 %) в ОГ-2 та 52 (26,0 %) в ОГ-3 (р < 0,001). Другим провокуючим чинником вживання дпъми та пщлпками ПАР е посилен! намагання вщчути себе дорослим — 189 оаб (94,5 %) в ОГ-1, 181 (90,50 %) в ОГ-2 та 46 (23,0 %) в ОГ-3 (р < 0,001). Третам чинником е формування привабливост внаслщок приховано! або вщкрито! популяризац!! вживання ПАР у юно- та теле-шдустр!! — 156 дослщжених (78,0 %) в ОГ-1, 133 (66,5 %) у ОГ-2 та 200 (100,0 %) в ОГ-3 (р < 0,001). Четвертим чинником е приклад однолпюв — 48 оаб (24,0 %) в ОГ-1, 200 (100,0%) у ОГ-2 та 104 (52,0%) у ОГ-3 (р<0,001). П'ятий чинник — надм!рне тклування близьких щодо благо-получчя дитини або пщттка — виявився притаманним 104 особам (52,0 %) в ОГ-1, 142 (71,05 %) в ОГ-2 та 170 (85,0 %) в ОГ-3 (р < 0,001).
Провщним мотивом першо! спроби вжити ПАР у дпей виявлено щкавють — 184 дослщжених (92,0 %) в ОГ-1, 198 (99,0 %) в ОГ-2 та 102 (51,0 %) в ОГ-3 (р < 0,001). Другим за значущютю мотивом першо! спроби ПАР серед об-стежених стало бажання не видшятися серед оточуючого референтного середовища, що виявилось притаманним 109 дням (54,5 %) в ОГ-1, 195 (97,5 %) в ОГ-2 та 197 (98,5 %) в ОГ-3 (р < 0,001). Наступним за значущютю мотивом першо! спроби вживання ПАР виявлено бажання отримання приемних вщчутлв — 191 дитина (95,5 %) у
ОГ-1, 91 (45,5 %) в ОГ-2 та 55 (27,5 %) в ОГ-3 (р < 0,001). Ще одним поширеним мотивом першо! спроби вживання ПАР виявлено надлишок вшьного часу (вщ шчого роби-ти), який був характерним для 99 дпей (49,5 %) у ОГ-1, 188 (94,0%) в ОГ-2 та 62 (31,0 %) в ОГ-3 (р < 0,001). Також серед поширених мотив!в першо! спроби вживання ПАР виявлено бажання забути про власш проблеми, що було притаманним 64 дослщженим (32,0 %) у ОГ-1, 111 (55,5 %) в ОГ-2 та 101 (50,5 %) у ОГ-3 (р < 0,001). У 4,3 % дпей 16—17 роюв з ОГ-3 спостерйались сущидальш спроби шляхом передозування ПАР, як! обГрунтовувались не-можливютю виршення особистих проблем, системними родинними конфлжтами, спробами привернути до себе увагу. Також серед ще! групи мали мюце ненавмисш отруення алкоголем (18,6 %), що потребувало екстрено! госппатзац!! до Укра!нського центру дитячо! токсиколог!!, штенсивно! та екстракорпорально! терап!!. З ус!х дослщжених не змогли назвати мотив першо! спроби вживання ПАР 140 дослщжених (70,0 %) в ОГ-1, 178 (89,0 %) в ОГ-2 та 137 (68,5 %) в ОГ-3.
Вивчення процесу мотивостворення щодо вживання ПАР диьми та пщлпками дало змогу класифжувати бюлопчш, особистюш та психосощальш чинники мо-тивацшно! поведшки. Серед бюлопчних провщна роль належить феномену акселерац!! (диспропорщя м!ж ф!зич-ним ! псиичним/психолопчним розвитком та сощальним статусом, що за рахунок нестшко! нервово! системи, несформованост життевих погляд!в робить пщлпка бшьш сприйнятливим до впливу приклад!в ризиковано! повед!нки, особливо за наявносп первинного досв!ду вживання алкоголю). Стрижневими особист!сними та психосоц!альними чинниками формування мотивац!! вживання ПАР встановлен! так! поведшков! патерни: 1. 1м!тац!я. 2. Належшсть до групи. 3. Потреба бути дорослим. 4. Цжавють. 5. Дослщження власних можливостей. 6. Низьке почуття власно! г!дност!. 7. Втеча вщ д!йсност!. 8. Нудьга та потреба в збудженш. 9. Наслщування моди, бажання бути особливим. 10. Нестача потр!бно! !нфор-мац!!, недов!ра до !нформац!!. 11. Схильшсть до ризику, хибне уявлення щодо власно! невразливость
Також у результат! дослщження нами видшеш типи залучення пщлиюв до вживання ПАР у р!зних рефе-рентних групах (р < 0,001): а) вживання ПАР у груш оиб свое! статк спшьне вживання ПАР з однолпками та вживання ПАР п!д впливом значущо! особи, яка вживае ПАР; б) вживання ПАР в кол! оиб протилежно! стат!, а саме, в кол! однолгтюв, ситуац!йно (на дш на-родження, перед дискотекою тощо); в) одиночне вживання пщликом ПАР !з метою полегшення контакпв, коректування таких рис характеру, як сором'язливють, нер!шуч!сть, ослаблення емоцшного впливу ситуац!й, що травмують психжу.
За анал!зом уживання ПАР дпьми та п!дл!тками в р!зних вшзвих групах у ц!лому виявлено, що щкавють до ПАР призводить до етзодичних спроб вживання у вщ 11—15 рок!в («активне еп!зодичне вживання» алкоголю притаманне 78 % в ОГ-1, 90 % в ОГ-2, 76 % в ОГ-3), а у вщ 16—17 роюв практично в половини пщлпюв формуеться тенденщя до сталого вживання.
Вивчення характеристик вживання алкоголю показало, що дана ПАР е привабливою внаслщок и високо! доступностi та низьких ризиюв для дитини вiком 7—10 роюв за рахунок вщносно низько! дози бути щентифь кованим дорослими щодо вживання алкоголю. У свою чергу, вивчення вживання алкоголю дпъми вжом 11—15 рокiв показало його зростання iз вiком пiдлiтка, що об-Грунтовуеться: а) збiльшенням ситуацш, у яких пiдпiток може вживати алкоголь; б) зменшенням контролю iз боку батькiв щодо вiльного часу та оточення, де шдлггок його проводить; в) наявнютю кишенькових грошей. Роз-ширення вживання алкогольних напо!в свiдчить не лише про високий рiвень його доступностi, а й про формування в частини пщлпюв тенденци до регулярного вживання алкоголю. У пщштюв вiком 16—17 роюв у бiльшостi ви-падкiв вживання е запланованим, а не несподiваним, як в iнших вiкових групах. Однiею з найбiльш важливих форм алкогольно! поведшки в пiдлiткiв поступово стае типова й для шших кра!н свiту манера «напиватися доп'яна» (binge drinking). При порiвняннi клшчно! картини вживання алкоголю та алкогольно! поведшки можна також стверджувати про тенденцiю щодо вживання великих доз алкоголю. При такому вживанш чпко вiдокремлюеться коморбiдне вживання декшькох видiв алкоголю (слабо-алкогольних та мщних) для прискорення та посилення ефекту сп'яншня.
Для дiтей вжом 7—10 рокiв вживання ПАР у виглядi наркотичних речовин у цшому не характерно. Серед дiтей вжом 11—15 рокiв досвщ вживання наркотичних речовин вже мають близько половини обстежених, а у вщ 16—17 рокiв переважна бшьшють пiдпiткiв вже мае досвщ уживання однiе! або кшькох наркотичних речовин. Найпоширешшим наркотиком серед молодi е марихуана та гашиш, iз вживання яких почасти починаеться знайом-ство з наркотичними ПАР. Вж першо! спроби суттево не вiдрiзняеться для хлопщв та дiвчат: частiше перша спроба вщбуваеться у вiцi 15—16 роюв. Кiлькiсть обстежених, якi спробували марихуану або гашиш, з вжом збшьшуеться. Вживання марихуани або гашишу у вах вiкових групах, як i алкоголю, бiльш характерне для хлопщв.
Найбшьш поширеними ПАР, що вживаються сучас-ною молоддю, е алкоголь, марихуана, гашиш, екстаз^ транквшзатори та седативнi речовини. Виявлено, що у вщ 15—16 рокiв деяю обстеженi мали досвiд вживання бшьшост ПАР, а саме: спроби вживати екстаз^ транк-вiлiзатори i седативш речовини мали 3,0 % обстежених. Досвщ вживання транквiлiзаторiв або заспокшливих речовин 1—2 рази протягом життя мали 4,0 % респондента. 5,0 % опитаних 1—2 рази протягом життя вживали шга-лянти, серед яких 3,0 % — понад 50 разiв. Досвщ вживання амфетамшу виявлено у 2,0 % опитаних.
За останш 12 мюящв марихуану (гашиш) вживали 2,0 % обстежених, за останш 30 дшв — 1,5 % пщштюв. Поши-ренню вживання марихуани (гашишу) сприяе !х вщносна доступнiсть та неш'екцшний спосiб введення. Вживання транквiлiзаторiв почасти мотивуеться необхщнютю зняти напруження i стрес та вiдволiктися вiд проблем.
Також встановлено тенденщю поеднання декшькох ПАР, серед яких найбшьш поширеним е сполучення алко-
голь + екстазi + медичн препарати iз частотою вживання до 4-6 разiв у життi.
Таким чином, iз вiком дитини вживаш ПАР змшюють-ся вiд бшьш «легких» до бiльш «тяжких». Це вщбуваеться, з одного боку, внаслщок формування «залежно! особис-тостi» на пщГрунп певних iндивiдуально-психологiчних особливостей, а з шшого — комплексно! ди негативних психосоцiальних чинникiв соцiального середовища (посилення впливу однолiткiв при зниженш контролю батькiв та iнших дорослих).
У рамках розгляду соцiальних аспекта вживання ПАР дiтьми та пщлгтками встановлена тенденцiя: а) перемi-щення споживання ПАР в!д пiдлiткiв груп сощального ризику до учнiв iз благополучних родин та елiтних освгтшх закладiв; б) зростання вживання ПАР серед молодших вiкових груп; в) збшьшення вiдсотка пiдлiткiв, якi прак-тикують вживання сполучення декiлькох ПАР.
За аналiзом усiе! дослiджено! вибiрки та критерiем вживання ПАР, загальну кiлькiсть опитаних школярiв можна типолопзувати таким чином.
1. Дiти та пщлгтки, якi не знайомi зi сп'янiнням й ейфорiею вiд ПАР.
2. Особи з початковими ознаками вживання ПАР.
3. Особи з ознаками етзодичного вживання ПАР.
4. Дии з високими ризиками розвитку залежностi вщ ПАР та необхiднiстю соцiального контролю щодо вживання ПАР.
5. Особи з псиичною залежнютю вiд ПАР.
6. Особи з фiзичною залежнiстю вiд ПАР.
На основi узагальнення результатiв дослщження, нами видiленi бiологiчнi, психологiчнi та психосощальш чинники, що провокують вживання ПАР дпъми та пщлгтками.
Провщним бюлопчним чинником е психофiзiоло-гiчна схильнiсть, що мае рiзнi форми: аномальний онтогенез, нейроендокринш змiни, iнфантилiзм, психiчнi розлади, акселерация.
Психологiчними провокуючими чинниками е осо-бливостi темпераменту, характеру, вольових процеив, формування цiннiсно!' та пiзнавально!' сфер, деформация статеворольово! поведiнки та дисбаланс емоцшних процесiв зi схильнiстю або до агресивних, або до депресивних проявгв.
Психосоцiальними провокуючими чинниками вживання ПАР е вживання ПАР членами родини, жорстю умови виховання; гшер- або гшоошка з боку дорослих, неспроможнють у навчаннi; вщкидання референтною групою.
Таким чином, встановлеш клiнiчнi та психосоцiальнi особливостi й тенденци споживання ПАР дiтьми i пiдлiт-ками зумовлюють необхiднiсть змш у практицi iснуючих принципiв, форм та методiв профiлактично! роботи.
Враховуючи вищенаведене, ми на пiдставi отриманих результатiв розробили та апробували у школах Черш-вецько!, Ки!всько!, Закарпатсько! областей та м. Киева комплексну багатор!вневу систему медико-соцiально! корекц!! i профiлактики вживання ПАР у дгтей та пiдлiт-кiв, основна щея яко! — сформувати в учшв вiдповiдальне ставлення до власного здоров'я у профшактичнш спiв-працi з !х батьками та персоналом школи, що базуеться
на навчанш здоровому способу життя на засадах розви-тку життевих навичок та створення можливостей впливу на основш негативнi наслiдки вживання дпъми ПАР, а саме вживання 3i шкiдливими наслiдками. Дана система мютить декiлька стратегiчних напрямкiв профшактично! роботи: орiентовано! безпосередньо на дитячi контингента (диференцшоваш залежно вщ вжово! групи), на ix батькiв та персонал загальноосвггшх шк1л.
Профiлактичне шформування i формування навичок профшактично! протиалкогольно! та протинаркотично! спрямованостi, що становлять основу практично! частини згадано! системи, здебшьшого знаходяться в площинi первинно! профiлактики i зорiентованi в першу чергу на здоровi (з нарколопчно! точки зору) загальнi контингенти школярiв. Разом iз тим напрацьованi практичш прийоми та впливи виявились ефективними i для особливо акту-альних iз соцiально-медично! точки зору контингента дь тей зi вживанням ПАР з негативними наслщками та iншиx ризикових контингентiв i е важливим iнструментарiем для вторинно! проф1лактики алкогольних та наркотичних проблем та розладiв.
З урахуванням ефективност апробацй' дано! системи в пшотних регiонаx зараз проводиться робота щодо впро-вадження вищезазначених заxодiв на державному рiвнi.
Список л1тератури
1. Епiдемiологiчна ситуацЯ щодо вживання психоактивних речовинвУкрагт/ С.1. Табачтков,Д.С.Лебедев,Г.6. Трофмчук, Ю.Ю. Мартинова // Архiв психiатрii. — 2009. — Т. 15, № 1 (56). — С. 81-88.
2. Медико-социологические аспекты характеристики токсикоманий у лиц подросткового и молодого возраста / С.И. Табачников, Е.Н. Харченко, Г.А. Приб и др. // Архiв п^атри. — 2011. — Т. 17, № 3(66). — С. 61-66.
3. Сосин И.К. О наркологической ситуации в Украине / И.К. Сосин, Ю.Ф. Чуев // Украгнський всник психоневрологи. — 2010. — Т. 18, вип. 3(64). — С. 174.
4. Здоров'я та поведiнковi орieнтацü' учтвськог молодi / О.М. Балакiрeва, Н.О. Рингач, Р.Я. Левт та т. / Наук. ред. О.М. Балакрева. — К.: Укр. т-т соц. дослiдж. М. О. Яременка, 20)07. — 128 с.
5. Рiвень i тенденци поширення тютюнокурння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учнiвськоï молодi Украни / Балакiрeва О.М. (кер. авт. кол.), Бондар Т.В., Рингач Н.О. та н. — К.: У1СД iM. О. Яременка, 2008. — 152с.
6. Аналтично-статистичний довiдник 1990—2008 рр. Емдеми алкоголiзму та наркотоксикомант в дзеркалi медичног статистики МОЗ Украгни. — Х. : Плеяда, 2009. — 168 с.
7. Зрiз наркотичног ситуацй' в Укран (дат 2010року) / А.М. Вieвський, М.П. Жданова, С.В. Сидяк та н. — Кигв, 2011 — 22 с.
8. Шишова 1.О. Профыактика наркоманiï серед тдлтшв у виховному процеЫзагальноосвттх шкы: Дис... канд. пед. наук: 13.00.07. — Херсон, 2004. — 172 с.
9. Мурашкевич О.А. Деяк аспекти низьког ефективностi програм профиактики вживання психоактивних речовин серед тдлтшв / О.А. Мурашкевич // Вкник Житомирського державного утверситету. — 2010. — Випуск 50. Педагогiчнi науки. — С. 159-166.
10. Система роботи шкл з профиактики вживання учнями психоактивних речовин: Навчально-методичний посiбник / За ред. В.М. Оржеховськог. — Черкаси, 2006. — 192 с.
11. Лисецкий К.С. Психологические основы профилактики наркотической зависимости личности: Автореф. дис. д-ра психол. наук: 19.00.07. — Москва, 2008. — 46 с.
12. Профыактика наркомана'у дитячому, тдлтковому та молодiжному середовищi: Довiдник для со^альних пра^внишв, вчителiв, шкыьних психологiв, батьшв /Лазоренко Б.П., Ба-ришполець О.Т., Максимова Н.Ю., Шнчук 1.М., Стрыьщв О.М., Хагрова С.1. / За ред. Б.П. Лазоренка. — К. : Держсоцслужба, 2005. — 300 с.
Отримано 02.02.12 D
Виевский А.Н., к.м.н.
Украинский медицинский и мониторинговый центр по алкоголю и наркотикам МЗ Украины, г. Киев
КЛИНИЧЕСКИЕ, ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ И ПСИХОСОЦИАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ УПОТРЕБЛЕНИЯ ПСИХОАКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ ДЕТЬМИ
И ПОДРОСТКАМИ КАК МИШЕНИ СИСТЕМНЫХ КОРРЕКЦИОННЫХ И ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ ВЛИЯНИЙ Резюме. В работе освещены результаты анализа клинических и психосоциальных особенностей употребления психоактивных веществ (ПАВ) в свете разработанной системы медико-социальной профилактики употребления психоактивных веществ у детей и подростков, направленной на формирование у учащихся ответственного отношения к собственному здоровью в профилактическом сотрудничестве с их родителями и персоналом школы, базирующееся на обучении здоровому образу жизни на основе развития жизненных навыков и создании возможностей влияния на основные негативные последствия употребления детьми ПАВ, а именно употребление с вредными последствиями, что достигается воздействием в разных направлениях профилактической работы, ориентированной непосредственно на детские контингента (дифференцированные в зависимости от возрастной группы), на их родителей и персонал общеобразовательных школ.
Ключевые слова: дети и подростки, употребление психоактивных веществ, медико-социальная профилактика.
Viyevsky A.M., candidate of medical sciences Ukrainian Medical and Monitoring Center of Alcohol and Drugs of MPH of Ukraine, Kyiv, Ukraine
CLINICAL, PSYCHOLOGICAL AND PSYCHOSOCIAL FEATURES OF PSYCHOACTIVE SUBSTANCE USE BY CHILDREN AND ADOLESCENTS AS TARGETS OF SYSTEMIC REMEDIAL AND PREVENTION INFLUENCES Summary. The article deals with results of analysis of clinical and psychosocial peculiarities of psychoactive substances use in the light of developed system of medical and social prevention of psychoactive substances use in children and adolescents. It was directed at forming in schoolchildren of responsible attitude to their health in preventive collaboration with their parents and school staff. It's based on healthy lifestyle training in terms of life skills development and creation of possibilities of impact on main negative sequellae of psychoactive substances use by children, especially use with deleterious consequences that is achieved by influence in different directions of preventive measures, oriented directly to children population (differentiated depending on age group), to their parents and school personnel.
Key words: children and adolescents, psychoactive substances use, medical and social prevention.
