CC BY
20
УДК 616.89-615.212.7.099:613.814 В1€ВСЬКИЙ A.M., к.м.н.
Укра'/нський медичний та монторинговий центр з алкоголю та наркотиюв МОЗ Украни, м. Ки!в
AHAAi3 СКЛАДОВИХ ФЕНОМЕНУ ВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИХ РЕЧОВИН У ДПЕЙ 3 ПО3ИЦП БiОПСИХОСОЦiAAЬHОГО ПiДХОДУ
Резюме. Уробоmi наведеш даш вивчення бiологiчних, психологiчних та сощальних патогенних «чиннишв сприйнятливостI» формування феномену вживання психоактивних речовин у дтей та тдлтшв, розглянутих з позици бюпсихосощальноИ моделi наркологи, з метою диференщаци ¡х впливу для визначення мшеней та змсту профiлактично¡ роботи з даним контингентом.
Ключовi слова: дти i тдлтки, вживання психоактивних речовин, медико-сощальна профыактика.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Бюлопчна модель наркологи, що юнувала за радян-ських чаав, обумовила формування специфiчноi системи нарколопчно! допомоги, у якiй центральною ланкою став лжувально-профшактичний заклад, перш за все стащонар. Основною фiгурою став лжар, оскiльки вiн дiагностував iз позици бiологiчного пiдходу чинники за-хворювання та призначав лiкування. При даному пiдходi нiвелювалася роль хворого та його сощального оточення у протиди залежностi, вони ставали другорядними [1—4].
Проте з розвитком поглядiв на генез нарколопчних захворювань однофакторш моделi вживання психоактивних речовин (ПАР), що виходили з бюлопчних факторiв, були значною мiрою витюнеш багатосистемними моделями, що враховували вплив iнтрапсихiчних процесiв та рiзноманiтних характеристик дитини, и батькiв, шших членiв им'1, груп однолiткiв, а також суспшьства [5]. Вiдповiдно до таких моделей тдлггки починають вжи-вати ПАР унаслщок проблемних стосунюв у ам'1, у колi однолпгав, а також унаслiдок поширеностi/доступностi ПАР у межах !х найближчого сощального оточення, якщо при цьому вони позбавлеш можливостей та iнших шляхов для самореалiзацil [6].
У свт шляхом надання допомоги особам, залежним вiд ПАР, стало впровадження бюпсихосощально! моделi наркологи. Дана модель — це комплекс теоретичних по-глядiв, згiдно з якими розлади, обумовлеш вживанням ПАР, виникають унаслiдок комплексно! (поеднано!) ди бiологiчних, психологiчних та сощальних чинни-кiв. У свою чергу, для !х усунення потрiбне поеднання медичних, психологiчних та сощальних заходiв щодо профiлактики й лжування, а також застосування комп-лексних iндивiдуальних, мiкро- та макросоцiальних за-ходiв психопрофiлактики, лiкування та реабштаци осiб iз залежнiстю вiд ПАР [7—9].
З огляду на пщходи та точку зору бюпсихосощально'' моделi причиною виникнення розладiв унаслiдок вживання ПАР е дiя низки бюлопчних, психолопчних та соцiальних чинниюв, якi в кожному окремому випадку дiють спiльно i призводять до порушення адаптацй' осо-бистостi, рiзкоl змiни ii самопочуття та поведшки, тобто призводять до порушення сощально-психолопчного бла-гополуччя та функцiонування. При розглвд цих чинниюв з точки зору патогенезу нарколопчних розладiв ix можна класифiкувати в такий споаб:
1. Чинники сxильностi. Пщсилюють чутливють або сприйнятливiсть особистостi до розладiв унаслiдок уживання ПАР i тдвищують вiрогiднiсть ix виникнення (наприклад, генетичш детермiнанти та особистiснi риси, що частково зумовлеш генетично, а частково — дiею мь кросередовища, зокрема амейним вихованням):
— бiологiчнi: генетичш, внутршньоутробш небез-печнi впливи, нейрошфекци, травми;
— псиxологiчнi: тяжкi амейш проблеми, порушення емоцiйниx стосункiв м1ж дитиною та матiр'ю в ранньому вщц
— соцiальнi: бiднiсть, вимушена мiграцiя, соцiальнi катастрофи.
2. Провокуючi. Викликають надмiрне напруження меxанiзмiв адаптацй' i можуть сприяти виникненню розладiв унаслщок уживання ПАР (катастрофи, тяжкi втрати тощо):
— бюлопчш: соматичнi захворювання, травми, ш-токсикацй';
— псиxологiчнi: реакцй' на кризовi ситуацй', безпо-раднiсть, безнадшнють;
— соцiальнi: проблеми втрат.
3. Пщтримуючь Перешкоджають компенсацй' юну-ючих розладiв унаслiдок вживання ПАР або видужанню
(наприклад, психотравмуючi життeвi обставини, низька якiсть лiкування тощо):
— бюлопчш: перебiг соматичного захворювання, травми, штоксикаци в поeднаннi з ускладненнями дп медичних препаратiв;
— психолопчш: низька самооцiнка, залежнi та три-вожнi особистiснi риси, стабiльнi неефективш механiзми психологiчного захисту;
— сощальш: вiдсутнiсть сощально! пiдтримки, неадекватна оргашзащя лiкування та реабiлiтацií.
Значущють того чи iншого чинника визначаеться:
а) iнтенсивнiстю або масштабами його ди;
б) особливостями самого розладу.
Кожний чинник не е «абсолютно патогенним», оскiльки не завжди призводить до розвитку захворювання. Необхщно розумгги, що викладенi вище чин-ники дiють поеднано, мiж ними юнуе взаемозв'язок, оскiльки дiя одних призводить до виникнення шших. Наприклад, низький економiчний та культурний рiвень родини спричинюе виникнення складних «мейних проблем, безробiття, насильства в им'!, порушення сiмейних стосункiв i дефекпв виховання та розвитку дитини. При цьому переб^ психолопч-них розладiв (особистiсних вiдхилень) дитячого вiку ускладнюеться через !х пiзню дiагностику, низьку яюсть медично! допомоги, незадовiльний рiвень со-цiального супроводу та шдтримки тощо.
Умовно для потреб нарколопчно! практики чинни-ки схильностi i провокуючi чинники можна об'еднати, видшяючи категорiю «чинники сприйнятливостi». У такий споиб можна сформувати схему, що пояснюе поеднану дш чинникiв сприйнятливост на розвиток наркологiчних розладiв. Також у данш схемi необ-хщно враховувати i «захисш чинники» — сощальну пiдтримку, стенiчнi особистiснi риси тощо. Розлади внаслщок вживання ПАР значною мiрою впливають на саму дитину або шдлггка. Наслiдки для особи можна вщокремити такi:
— негативш — погiршення якостi життя та сощаль-ного функцiонування (погане самопочуття, труднощi в навчаннi, спшкуванш, самообслуговуваннi, дозвiллi), економiчний тягар через високу вартiсть ПАР;
— умовно позитивш — данi наслiдки обумовлеш дiею ПАР, е короткочасними та в основному проявляються серед однолiткiв.
Ефективнiсть програми первинно! та вторинно! профилактики вживання ПАР у дiтей та щцлпгав визначаеться низкою особистих та ситуативних захисних чинникiв.
На бюлопчному рiвнi це фiзичне здоров'я та вщсут-нiсть пов'язаних iз наркотиками захворювань (В1Л, гепатит), яю розглядаються як захиснi чинники, що можуть сприяти видужанню. Важливими особистими захисними чинниками також виступають високий рiвень здiбностей, «легкий» темперамент, висока самоощнка та здатнiсть заводити й пщтримувати дружбу з недевiантами [6, 10].
Значущими захисними чинниками в межах ам'! виступають гарш стосунки м1ж батьками та дпъми, гнучка структура им'!, у якш iснуе стале спiлкування мiж и членами, високий рiвень задоволеностi батьюв сво!м
подружшм життям, розподiл м1ж батьками щоденних обов'язкiв. Наявнiсть у батьюв достатн1х знань про нар-команш також е захисним чинником [6, 7].
Треба зазначити, що наслщки вживання ПАР i3 не-медичною метою залежать вiд таких параметрiв:
1. Тип ПАР. Кожна ПАР мае сво! фiзичнi наслiдки вживання та свою дш на оргашзм людини.
2. Термiн уживання. Систематичне вживання рано чи тзно приводить до фiзичних, духовних, соцiальних, матерiальних втрат.
3. Спосiб уживання. 1н'екцшне вживання — це пряма загроза В1Л (СН1Ду) та iнших шфекцшних захворювань.
4. Метод приготування ПАР. Змшування ПАР, наприклад алкоголь, розчинники або транквшзатори утворю-ють небезпечний коктейль.
Фактори, що тдвищують ризик вживання ПАР тд-лiтком:
1. Недостатнiсть амейного захисту.
2. Невмiння протистояти тиску з боку iнших людей.
3. Вживання ПАР близькими людьми.
4. Наявнють «зайвих» грошей та низький рiвень самоконтролю.
5. Вщсутнють умшня розрiзняти хибнi думки i твер-дження та реальнi факти (критичне мислення).
6. Низький рiвень самоощнки та самоповаги.
7. Невмiння самостшно приймати конструктивнi рiшення.
До захисних чинниюв у межах соцiального ото-чення пiдлiтка належать: недоступнiсть ПАР, високий рiвень пiдтримки з боку оточуючих, незначний рiвень стресiв. Якщо сiм'я пiдлiтка перебувае в такому сощ-альному середовищi, яке надае 1й належну пiдтримку й не ставить до членiв «м'1 надмiрних вимог, то iснуе менша iмовiрнiсть того, що пiдуть на спад зусилля батьюв та дiтей, спрямоваш на подолання проблеми наркоман^. Влаштування пiдлiтка до вiдповiдного для нього навчального закладу, де вчителi придшяють достатньо часу для того, щоб задовольняти особливi потреби дiтей у навчанш, органiзовують зустрiчi з батьками та дпъми, сприяють налагодженню зв'язюв мiж родиною та школою, а також здшснюють ретель-ний нагляд за шдлпками, аби не допустити вживання ними ПАР у школ^ — все це дае позитивш результати з огляду на поведшку шдлггюв з наркотичними проблемами [6, 11, 12].
Основш фактори захисту вщ появи проблем, пов'язаних iз вживанням ПАР у дпей та шдлггюв:
1. Наявнiсть корисних знань (наприклад, як пщтримувати здоров'я, долати поганий настрш, правила поводження в небезпечних ситуацiях).
2. Батьки обiзнанi з вiрогiдною шформащею про на-слiдки вживання ПАР.
3. Наявнють усвщомлено! родинно! политики щодо вживання ПАР.
4. Задоволення потреб дитини батьками.
5. Авторитетний стиль виховання.
6. Наявшсть корисних навичок та вмшь у дитини та пщлпка (приймати рiшення, критично мислити, протистояти сощальному тиску, впевнено себе поводити у
ситуащях вiдмови, поважати себе, ефективно спшкува-тися, ефективно керувати стресом, вiдрiзняти правдиву iнформацiю про ПАР вщ хибно!).
Отже, з метою диференщащ! впливу чинникiв спри-йнятливостi феномену вживання ПАР у дней та тдлпгав в рамках бюпсихосощально! моделi наркологи нами до-слiцженi провщш фактори його бюлопчно!, психолопчно! та сощально! складових.
Для досягнення дано! мети нами проведено опиту-вання та анкетування дитячих контингенпв — учшв шкiл Чершвецько!, Ки!всько!, Закарпатсько! областей та м. Киева (кшькють обстежених — 1870 осiб). Серед обстеженого контингенту з дотриманням принцишв бюетики i деонтологп за умови шформовано! згоди обох батькiв чи законних представниюв було проведено клшжо-психопатолопчне та психодiагностичне обстеження 600 дней, якi мали досвiд вживання ПАР та були роздшеш на групи дослщження залежно вiд шляху отримання першого алкогольного досвiду: 200 оиб — дiти, якi вперше вжили алкоголь з рук сво!х бать-кiв (основна група 1, ОГ-1); 200 осiб — п, хто зробив це пiд будь-яким тиском однолпгав (основна група 2, ОГ-2), та 200 осiб — дгга, чие перше вживання алкоголю було самостшним та/або випадковим (основна група 3, ОГ-3). З огляду на вжову, а отже, бюлопчну, психо-логiчну та психосоцiальну неоднорщшсть обстежених
кожна група була роздшена на три: дiти вiком вщ 7 до 10 рокiв (по 65 оиб), вiком вiд 11 до 15 роюв (по 65 оиб) та 16—17 рокiв (по 70 оиб). Дизайн дослiдження наведений на рис. 1.
Загальний розподщ бiопсихосоцiальних чинникiв вживання ПАР у дггей та пiцлiткiв вщображено у табл. 1, з яко! видно, що в обстежених рiзних груп провiднi чин-ники бюлопчно! складово! розподiлилися таким чином: генетична схильшсть виявилась стрижневою в уах осiб з ОГ-1 (100,0 %), гендерш особливостi — у 190 пщлп'юв (95,0 ± 2,2 %) з ОГ-1 та 176 (88,0 ± 3,2 %) з ОГ-2, вж (дитини або пщлп'ка) — в обстежених з ОГ-3 (100,0 %) (р < 0,001).
Провщними чинниками психологiчноí складово! встановленi: рання антисощальна поведiнка дитини, що виявилась притаманною 143 особам (71,5 ± 4,5 %) з ОГ-1, 154 (77,0 ± 4,2 %) з ОГ-2 та 104 (52,0 ± 5,0 %) з ОГ-3; раннш досвщ першого вживання ПАР — 170 дослщжених (85,0 ± 3,6 %) та типологiя батьювських позицiй — 182 (91,0 ± 2,9 %) з ОГ-1; вщчужешсть, схильнiсть до бунтарства — 174 дитини (87,0 ± 3,4 %) та наявшсть проблем у сшлкуванш — 118 осiб (59,0 ± 4,9 %) з ОГ-2 (р < 0,001).
Провiднi чинники сощально! складово!: недостатнiй рiвень взаемовщносин з батьками — у 170 оаб (85,0 ± ± 3,6 %) з ОГ-3; наявшсть негативного прикладу вживання ПАР батьками або близькими родичами — у всгх
Таблиця 1. Загальний розподл б1опсихосоц1альних чинниюв вживання ПАР у дтей та пщл1тк1в
Чинники Групи Всього
n % ± m
Провщн1 чинники бюлопчно/ складово/
Генетична схильнють ОГ-1 200 100,0 -
ОГ-2 89 44,5 5,0
ОГ-3 50 25,0 4,3
Тендеры особливост ОГ-1 190 95,0 2,2
ОГ-2 176 88,0 3,2
ОГ-3 47 23,5 4,2
BiK ОГ-1 154 77,0 4,2
ОГ-2 131 65,5 4,8
ОГ-3 200 100,0 -
Провщн1 чинники психолопчноi складовоi
Рання антисощальна поведiнка дитини ОГ-1 143 71,5 4,5
ОГ-2 154 77,0 4,2
ОГ-3 104 52,0 5,0
Вiдчуженiсть, схильнiсть до бунтарства ОГ-1 101 50,5 5,0
ОГ-2 174 87,0 3,4
ОГ-3 66 33,0 4,7
Раннш досвiд першого вживання ПАР ОГ-1 170 85,0 3,6
ОГ-2 138 69,0 4,6
ОГ-3 53 26,5 4,4
Проблеми у спткуваны ОГ-1 74 37,0 4,8
ОГ-2 118 59,0 4,9
ОГ-3 53 26,5 4,4
Типолопя батькiвських позицiй ОГ-1 182 91,0 2,9
ОГ-2 163 81,5 3,9
ОГ-3 104 52,0 5,0
Провщн1 чинники соцально/ складовоi
Недостатнiй рiвень взаемовщносин з батьками ОГ-1 49 24,5 4,3
ОГ-2 59 29,5 4,6
ОГ-3 170 85,0 3,6
Приклад вживання ПАР батьками або близькими родичами ОГ-1 200 100,0 -
ОГ-2 104 52,0 5,0
ОГ-3 76 38,0 4,9
Друз^ яю вживають ПАР ОГ-1 142 71,0 4,5
ОГ-2 200 100,0 0,0
ОГ-3 68 34,0 4,7
Деструктивний стиль виховання ОГ-1 200 100,0 -
ОГ-2 200 100,0 -
ОГ-3 73 36,5 4,8
Наявнють вiльних грошей ОГ-1 78 39,0 4,9
ОГ-2 182 91,0 2,9
ОГ-3 68 34,0 4,7
Примтка: в1рогщн1сть розб'жностей показниюв шкал у групах p < 0,001.
дiтей з ОГ-1; наявнiсть друзiв, якi вживають ПАР, — у Bcix обстежених з ОГ-2; деструктивний стиль виховання — у Bcix пiдлiткiв ОГ-1 та ОГ-2; наявшсть в1льних грошей — у 182 oci6 (91,0 ± 2,9 %) з ОГ-2 (p < 0,001).
Результати анашзу дц патогенних бюпсихосощальних чинникiв вживання ПАР у дпей та пiдлiткiв залежно вiд в^ дитини вiдображено в табл. 2. При дослщженш розподiлу патогенних бюпсихосощальних чинниюв вживання ПАР у дней та пiдпiткiв за вiком у дослщжених групах значущими визначенi серед бюлопчних чинникiв:
а) генетична схильнють — в уcix вiковиx групах ОГ-1;
б) гендерш оcобливоcтi — для бшьшост доcлiджениx ус1х вжових груп ОГ-1 та ОГ-2, а саме 61 (93,8 ± 1,4 %) з ОГ-1, 45 (69,2 ± 2,8 %) з ОГ-2 вжом 7-10 роюв, 64 (98,5 ± 0,7 %) з ОГ-1, 63 (96,9 ± 1,0 %) з ОГ-2 вжом 11-15 роюв, 65 (92,7 ± 1,6 %) з ОГ-1, 68 (97,1 ± 1,1 %) з ОГ-2 вжом 16-17 роюв; в) вiк — для дней уcix вiковиx груп з ОГ-3 та бiльшоcтi дослщжених з ОГ-1 — вiком 7-10 роюв — 55 (84,6 ± 2,3 %) та 11-15 роюв — 64 (98,5 ± 0,8 %) (p < 0,001).
Серед провщних чинникiв психолопчно! складово! значущий вплив мали: а) рання антисощальна пове-
дiнка дитини — серед д^гей 7-10 рокiв в 45 випадках (69,2 ± 3,1 %) в ОГ-1 та 43 (66,2 ± 3,1 %) в ОГ-2, 11-15 роюв — 43 (66,2 ± 3,2 %) в ОГ-1 та 46 (70,8 ± 3,0 %) в ОГ-2, 16-17 роюв — 55 (78,6 ± 2,9 %) в ОГ-1 та 65 (92,9 ± 1,7 %) в ОГ-2; б) вщчужешсть, схильнють до бунтарства — у 55 дпей (84,6 ± 2,2 %) вжом 7-10 роюв, 57 (87,7 ± 2,0 %) вiком 11-15 роюв, 62 (88,6 ± 2,0 %) вшзм 16-17 рокiв з ОГ-2; в) раннш доcвiд першого вживання ПАР: в ОГ-1 — у 48 оаб (73,8 ± 2,7 %) вжом 7-10 рокiв, 56 (86,2 ± 2,1 %) 11-15 роюв та 66 (94,3 ± 1,5 %) вiком 16-17 роюв, в ОГ-2: у 56 дп-ей (86,2 ± 2,4 %) вжом 11-15 рокiв та 68 (97,1 ± 1,2 %) вiком 16-17 роюв; г) проблеми у спшку-ваннi були провщним патогенним психолопчним чин-ником у доcлiджениx з ОГ-2: у 45 випадках (69,2 ± 3,4 %) у дпей вжом 11-15 рокiв та 57 (81,4 ± 3,0 %) — 16-17 роюв; д) типологiя батьювських позицiй виявилась зна-чущим чинником для 56 оаб (86,2 ± 2,1 %) з ОГ-1 та 53 (81,5 ± 2,5 %) з ОГ-2 вжом 7-10 роюв, 58 (89,2 ± 1,9 %) з ОГ-1 та 54 (83,1 ± 2,4 %) з ОГ-2 вжом 11-15 роюв, 68 (97,1 ± 1,0 %) з ОГ-1 та 56 (80,09 ± 2,6 %) з ОГ-2 вжом 16-17 роюв (p < 0,001).
Чинники Групи BiK у роках/n; % ± m
7-10 (n = 65) 11-15 (n=65) 16-17 (n = 70)
n % ± m n % ± m n % ± m
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Провщн1 чинники бюлопчно/ складовоi
Генетична схильнють ОГ-1 65 100,0 - 65 100,0 - 70 100,0 -
ОГ-2 33 50,8 4,3 34 52,3 4,3 22 31,4 4,1
ОГ-3 21 32,3 5,3 15 23,1 4,8 14 20,0 4,7
Тендеры особливост ОГ-1 61 93,8 1,4 64 98,5 0,7 65 92,9 1,6
ОГ-2 45 69,2 2,8 63 96,9 1,0 68 97,1 1,1
ОГ-3 11 16,9 4,4 22 33,8 5,6 14 20,0 4,9
BiK (дитина або пщлпок) ОГ-1 55 84,6 2,3 64 98,5 0,8 35 50,0 3,4
ОГ-2 43 66,2 3,3 42 64,6 3,4 46 65,7 3,5
ОГ-3 65 100,0 - 65 100,0 - 70 100,0 -
Провщн1 чинники психолопчноi складовоi
Рання антисощальна поведЫка дитини ОГ-1 45 69,2 3,1 43 66,2 3,2 55 78,6 2,9
ОГ-2 43 66,2 3,1 46 70,8 3,0 65 92,9 1,7
ОГ-3 23 35,4 3,8 36 55,4 3,9 45 64,3 3,9
Вщчуженють, схильнiсть до бунтарства ОГ-1 34 52,3 4,0 35 53,8 4,0 32 45,7 4,1
ОГ-2 55 84,6 2,2 57 87,7 2,0 62 88,6 2,0
ОГ-3 23 35,4 4,7 22 33,8 4,7 21 30,0 4,7
Раннш досвщ першого вживання ПАР ОГ-1 48 73,8 2,7 56 86,2 2,1 66 94,3 1,5
ОГ-2 14 21,5 2,8 56 86,2 2,4 68 97,1 1,2
ОГ-3 14 21,5 4,6 18 27,7 5,0 21 30,0 5,3
Проблеми у спткуваны ОГ-1 13 20,0 3,7 28 43,1 4,6 33 47,1 4,9
ОГ-2 16 24,6 3,2 45 69,2 3,4 57 81,4 3,0
ОГ-3 15 23,1 4,7 16 24,6 4,8 22 31,4 5,3
Таблиця 2. Розподл патогенних б1опсихосоц1альних чинниюв вживання ПАР у дтей та пщл1тк1в залежно в'щ в1ку
Заюнчення табл. 2.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Типолопя батьювських позицш ОГ-1 56 86,2 2,1 58 89,2 1,9 68 97,1 1,0
ОГ-2 53 81,5 2,5 54 83,1 2,4 56 80,0 2,6
ОГ-3 23 35,4 3,8 36 55,4 3,9 45 64,3 3,9
Провщн1 чинники сощально/ складовоi
Недостатнш рiвень взаемовщносин з батьками ОГ-1 13 20,0 4,6 14 21,5 4,7 22 31,4 5,5
ОГ-2 14 21,5 4,3 17 26,2 4,6 28 40,0 5,3
ОГ-3 59 90,8 1,8 55 84,6 2,2 56 80,0 2,6
Приклад вживання ПАР у батьюв або близьких родичiв ОГ-1 65 100,0 - 65 100,0 - 70 100,0 -
ОГ-2 34 52,3 3,9 33 50,8 4,0 37 52,9 4,1
ОГ-3 23 35,4 4,4 25 38,5 4,5 28 40,0 4,7
Друз^ яю вживають ПАР ОГ-1 45 69,2 3,1 46 70,8 3,1 51 72,9 3,1
ОГ-2 65 100,0 - 65 100,0 - 70 100,0 -
ОГ-3 22 33,8 4,6 25 38,5 4,8 21 30,0 4,6
Деструктивний стиль виховання ОГ-1 65 100,0 - 65 100,0 - 70 100,0 -
ОГ-2 65 100,0 - 65 100,0 - 70 100,0 -
ОГ-3 22 33,8 4,5 25 38,5 4,6 26 37,1 4,7
Наявнють вшьних грошей ОГ-1 24 36,9 4,4 26 40,0 4,5 28 40,0 4,6
ОГ-2 56 86,2 2,1 59 90,8 1,7 67 95,7 1,3
ОГ-3 23 35,4 4,7 21 32,3 4,6 24 34,3 4,8
Примтка: в1рогщн1сть розб'жностей показниюв шкал у групах p < 0,001.
Серед провгдних чинникiв сощально! складово! па-тогенний вплив мали: а) недостатнiй рiвень взаемовгд-носин iз батьками — у дггей та пщлГткГв ОГ-3: у 59 осiб (90,8 ± 1,8 %) вiком 7-10 роив, 55 (84,6 ± 2,2 %) вжом 11-15 рокiв, 56 (80,0 ± 2,6 %) вiком 16-17 роив; б) на-явнiсть негативного прикладу вживання ПАР у батьюв або близьких родичiв — у дослгджених ОГ-1 усiх вiкових груп; в) наявшсть друзiв, якi вживають ПАР, — в обсте-жених усгх вiкових груп ОГ-2, а також 45 (69,2 ± 3,1 %) вшзм 7-10 рокiв, 46 (70,8 ± 3,1 %) вшзм 11-15 рокiв та 51 (72,9 ± 3,1 %) вiком 16-17 роив з ОГ-1; г) деструктив-ний стиль виховання — в уах обстежених ОГ-1 та ОГ-2 уах вiкових груп; д) наявшсть вшьних грошей — серед питомо! ваги обстежених ОГ-2: 56 дггей (86,2 ± 2,1 %) вшзм 7-10 роив; 59 (90,8 ± 1,7 %) вжом 11-15 роив та 67 (95,7 ± 1,3 %) вжом 16-17 роив (р < 0,001).
На наше переконання, концептуальш засади комплексно! багаторiвнево! системи медико-соцiально! профь лактики вживання ПАР у дггей та пщлптав, спрямовано!, у тому числГ, на запобтання чинникам, що !х обумовлюють у дггей та пгдлГткГв, повинш базуватися на бюпсихосощ-альному пгдходГ до !х вивчення. З урахуванням отриманих результата нами запропонована така система [13, 14], що устшно апробована в пГлотних регюнах Чершвецько'!, Ки!всько!, Закарпатсько! областей та м. Киева. Врахо-вуючи ефективнють апробацГ! дано! системи в пшотних регюнах, зараз проводиться робота щодо впровадження вищезазначених заходГв на державному рГвш.
Список л1тератури
1. Михайлов Б.В. Teopemmni проблеми лКування та профыактики залeжнoсmi eid психоактивних речовин / Б.В. Михайлов, А.О. Мартиненко, М.В. Маркова // Apxie ncmiampii. — 2000. — № 3-4 (22-23). — С. 9-10.
2. Винникова М.А. Особенности клиники, диагностики и терапии алкогольной зависимости. Пособие для врачей / М.А. Винникова, Г.Л. Гуревич, Т.В. Агибалова, Е.О. Бойко. — М.: Редакционно-издательское отделение ФГУ ННЦ наркологии, 2006. — 26 с.
3. Лтський 1.В. Наpкoпаmoлoгiя як «дзеркало» психiчнoгo здоров'я iгромадського благополуччяукратського сустльства/ 1.В. Лтський, М.Ю. 1гнатов // Мiжнаpoдний психiаmpичний, психотерапевтичний та психоанаятичний журнал. — 2007. — Т. 1, № 1. — С. 76-84.
4. Руководство по аддиктологии/Под ред. проф. В.Д. Мен-делевича. — СПб. : Речь, 2007. — 768 с.
5. Профилактика зависимости от алкоголя //Оксфордское руководство по психиатрии / М. Гельдер, Д. Гэт, Р. Бейо. — Т. 2. — К.: Сфера, 1997. — С. 105.
6. Профыактика поширення наpкoзалeжнoсmi середмoлoдi: Навчально-методичний поабник / Шд ред. В.В. Бурлаки. — Кшв: Герб, 2008. — 224 с.
7. Сидоров П.И. Наркологическая превентология: от медицинской профилактики к мультидисциплинарной превенции / П.И. Сидоров // Наркология. — 2004. — № 1. — С. 19-20.
8. Сидоров П.И. Синергетическая концепция зависимого поведения / П.И. Сидоров // Наркология. — 2006. — № 10. — С. 30-35.
9. Юрьева Л.Н. Компьютерная зависимость: формирование, диагностика, коррекция и профилактика: Монография /
Л.Н. Юрьева, Т.Ю. Больбот. — Днепропетровск: Пороги, 2006. — 196 с.
10. Дудко Т.Н. Системный подход при оказании реабилитационной помощи лицам с аддиктивным поведением / Т.Н. Дудко//Вопросы наркологии. — 2008. — № 3. — С. 80-92.
11. Ялтонский В.М. Теоретическая модель мотивации на лечение зависимости от психоактивных веществ / В.М. Ялтонский // Вопросы наркологии. — 2009. — № 6. — С. 47-50.
12. Сидоров П.И. Наркологическая превентология / П.И Сидоров. — М.: Гениус, 2005. — 797с.
13. Комплексна програма з профиактики наркотич-них та алкогольних проблем, зорieнтована на учнiв 1—12
KMacie, 1х 6ambKie та персонал загальноосвiтнiх 3a^adie I—III cmyneHie навчання: Загальне викладення програми профиактичних дш/ А.М. Вieвський, К.1. Лепеха та т. — Кшв, 2010. — 40 с.
14. Комплексна програма з профыактики нарко-тичних та алкогольних проблем, зорieнтованиx на учнiв 1—12 кла^в, ix батькiв та персонал загальноосвiтнix закладiв I—III ступетв навчання: у 17 кн. / А.М. Вieвський, К.1. Лепеха, В.В. Дивак та iн. — К.: Версо 04, 2010. — [у 17 кн.].
Отримано 01.02.12 П
Виевский А.Н., к.м.н.
Украинский медицинский и мониторинговый центр по алкоголю и наркотикам МЗ Украины, г. Киев
АНАЛИЗ СОСТАВЛЯЮЩИХ ФЕНОМЕНА УПОТРЕБЛЕНИЯ ПСИХОАКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ У ДЕТЕЙ С ПОЗИЦИИ БИОПСИХОСОЦИАЛЬНОГО ПОДХОДА
Резюме. В работе представлены данные изучения биологических, психологических и социальных патогенных «факторов восприимчивости» формирования феномена употребления психоактивных веществ у детей и подростков, рассмотренных с позиции биопсихосоциальной модели наркологии, с целью дифференциации их воздействия для определения мишеней и содержания профилактической работы с данным контингентом.
Ключевые слова: дети и подростки, употребление психоактивных веществ, биопсихосоциальная модель, медико-социальная профилактика.
ViyevskyA.M., candidate of medical sciences Ukrainian Medical and Monitoring Center of Alcohol and Drugs of MPH of Ukraine, Kyiv, Ukraine
COMPONENTS ANALYSIS
OF PHENOMENON OF PSYCHOACTIVE SUBSTANCES USE IN CHILDREN FROM A PERSPECTIVE OF BIOPSYCHOSOCIAL APPROACH
Summary. The article deals with the data about the biological, psychological and social pathogenic susceptibility factors of forming of phenomenon of psychoactive substances use in children and adolescents taken through the prism of the biopsychosocial model of narcology, in order to differentiate their impact for determination of targets and content of preventive work with such population.
Key words: children and adolescents, psychoactive substances use, medical and social prevention.
