CC BY
35"Вiсник стоматологи", № 2, Т 32 - 2019
I
Х1РУРГ1ЧНИИ РОЗД1Л
Б01 10.35220/2078-8916-2019-32-2-69-73 УДК 616.31-089(048)
С.А. Гулюк, *С.А. Шнайдер, д.мед.н., Н. О. Нонева, к. мед. н.
*Державна установа «1нститут стоматологи та щелепно-лицево! хiрурril Национально! академи медичних наук Украши» Одеський нацюнальний медичний уншерситет
КЛ1Н1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ОКЛЮЗ11 I ФУНКЦП СНЩС У ХВОРИХ М1ОФАСЦ1АЛЬНИМ БОЛЬОВИМ СИНДРОМОМ ОБЛИЧЧЯ
Мiофасцiальний больовий синдром обличчя (МФБСО) е мiждисциплiнарною проблемою та посеред уах рiзновидiв прозопалгт, представляе найбiльшi труднощ в дiагностицi та л^вант, як для неврологiв, так i для стоматологiв. 1снуюче в лiтературi рiзноманiття термтологи МФБСО (м'язовий больовий дисфункцюнальний синдром, синдром скронево- нижньощелепного суглоба, синдром Костена, оклюзтно-артикуляцтний синдром) вiдображае
вiдсутнiсть единих поглядiв як на його розповсюджетсть, так i на роль кожного iз можливих компонентiв. Уа обстежет хворi були роздшет на 3 групи:
I група - пащенти, яю не мали скарг щодо оргатв ротовоI порожнини з ортогнатичним прикусом i не мають ознак мiофасцiального больового синдрому обличчя (30 пацiентiв).
II група - пащенти, що не мали скарг з боку скронево-нижньощелепного суглобу та жувальних м'язiв, але мають ознаки мiофасцiального больового синдрому обличчя (45 пацiентiв).
III група - пащенти зi скаргами на стан скронево-нижньощелепного суглоба i жувальних м'язiв з клтчними ознаками мiофасцiального больового синдрому (23 хворих). При обстеженю пацiентiв ощнювали характер оклюзтних взаемовiдносин: ортогнатичний прикус, глибокий прикус, прямий прикус, медiальний прикус, дистальний прикус, вiдкритий в передньому вiддiлi, перехресний прикус. Клтчне обстеження проводилось шляхом зовтшнього ог-ляду i огляду порожнини рота. При зовтшньому оглядi пацiентiв звертали увагу на спiввiдношення окремих вiддiлiв обличчя (верхнього, середнього та нижнього), виражетсть носогубних пiдборiдних складок, вiдкривання рота, характер руху суглобових голiвок, наявтсть шумiв в суглобах при рухах нижньоI щелепи, стан жувальних м'язiв, вiдкривання рота. При оглядi порожнини рота визначали вид прикусу, наявтсть тяжiв слизовоI оболонки приЫнка порожнини рота, глибину пристка порожнини рота. При оглядi зубних рядiв звертали увагу на наявтсть передчасних контактiв (центричних i ексцентричних), враховували деформацп зубних рядiв, аномалп прикусу i положення окремих зубiв, наявтсть тдвищеного стирання зубiв, стан пародонту, наявтсть зубних протезiв, карюзш i некарiознi ураження зубiв, вiдсутнiсть зубiв (повне або часткове). Проводилась паль-пащя жувальних, скроневих, медiальних i крилоподiбнихм'я-зiв.
Встановлено, що:
- Найбыьш значущi вiдмiнностi в клШчних показниках при МФБСО мiж групою контролю та пащентами, яш не пред'являють скарг з боку скронево-нижньощелепного суг-
лоба та жувальних м'язiв, але що мали ознаки МФБСО були вiдмiченi за наступними клтчними ознаками: вiдчуття «втоми» в жувальних м'язах при прийомi 1жл, наявтсть «шумiв» при вiдкриваннi рота i наявтсть бокових змщень нижньоI щелепи при вiдкриваннi рота.
- До числа клШчних особливостей що вiдрiзняють пацiентiв зi скаргами на стан скронево-нижньощелепного суглоба i жувальних м'язiв з клтчними ознаками мiофасцiального больового синдрому обличчя можуть бути вiднесенi: наявтсть передчасних контактiв, ортодонтичн аномалп. Наявтсть болiснихущыьнень в жувальних м'язах при пальпацп.
- Найбтьш значущими клтчними ознаками з боку оклюзп та функци СНЩС у пацiентiв з мюфа^альним больовим синдромом обличчя е: шум при рухах нижньоI щелет (+62,23 %); клацання СНЩС при рухах нижньоI щелепи в анамнезi (+57,97 %); боковi змщення нижньоI щелепи при вiдкриваннi рота (+27,05 %); наявтсть супраконтактiв в центральнш, переднт та боковт оклюзiях (+22,23%). Ключовi слова: мiофасцiальнмий больовий синдром обличчя, скроне-нижньощелепний суглоб, оклюзiя, дiагностика, клтка, диференцтна дiагностика.
С.А. Гулюк, С.А. Шнайдер, Н. О. Нонева
Государственное учреждение «Институт стоматологии и челюстно-лицевой хирургии Национальной академии медицинских наук Украины» Одесский национальный медицинский университет
КЛИНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОККЛЮЗИИ И ФУНКЦИИ ВНЧС У БОЛЬНЫХ МИОФАСЦИАЛЬНЫМ БОЛЕВЫМ СИНДРОМОМ ЛИЦА
Миофасциальный болевой синдром лица (МФБС) является междисциплинарной проблемой и среди всех разновидностей прозопалгий, представляет наибольшие трудности в диагностике и лечении, как для неврологов, так и для стоматологов.
Существующее в литературе многообразие терминологии МФБС (мышечный болевой дисфункциональный синдром, синдром височно - нижнечелюстного сустава, синдром Костена, окклюзионно-артикуляционный синдром) отражает отсутствие единых взглядов, как на его распространение, так и на роль каждого из возможных компонентов. Все обследованные больные были разделены на 3 группы.
I группа - пациенты, которые не имели жалоб в отношении органов ротовой полости с ортогнатическим прикусом и не имеют признаков миофасциального болевого синдрома лица (30 пациентов).
II группа - пациенты, которые не имели жалоб со стороны височно-нижнечелюстного сустава и жевательных мышц, но имеют признаки миофасциального болевого синдрома лица (45 пациентов).
III группа - пациенты с жалобами на состояние височно-нижнечелюстного сустава и жевательных мышц с клиническими признаками миофасциального болевого синдрома (23 больных).
При обследовании пациентов оценивали характер окклюзи-онных взаимоотношений: ортогнатический прикус, глубокий прикус, прямой прикус, медиальный прикус, дистальный прикус, открытый в переднем отделе, перекрестный прикус.
© Гулюк С. А., Шнайдер С. А., Нонева Н. О., 2019.
"BicHUK стоматол огИ ", № 2, Т 32 - 2019
Клиническое обследование проводилось путем внешнего осмотра и осмотра полости рта. При внешнем осмотре пациентов обращали внимание на соотношение отдельных отделов лица (верхнего, среднего и нижнего), выраженность носогубных подбородочных складок, открывания рта, характер движения суставных головок, наличие шумов в суставах при движениях нижней челюсти, состояние жевательных мышц, открывание рта. При осмотре полости рта определяли вид прикуса, наличие тяжей слизистой оболочки преддверия полости рта, глубину преддверия полости рта. При осмотре зубных рядов обращали внимание на наличие преждевременных контактов (центрических и эксцентрических), учитывали деформации зубных рядов, аномалии прикуса и положения отдельных зубов, наличие повышенного стирания зубов, состояние пародонта, наличие зубных протезов, кариозные и некариозные поражения зубов, отсутствие зубов (полное или частичное). Проводилась пальпация жевательных, височных, медиальных и крыловидных мышц. Установлено, что:
- Наиболее значимые различия в клинических показателях при МФБС между группой контроля и пациентами, которые не предъявляют жалоб со стороны височно-нижнечелюстного сустава и жевательных мышц, но имели признаки МФБС были отмечены по следующим клиническим признакам: ощущение "усталости" в жевательных мышцах при приеме пищи, наличие "шумов" при открывании рта и наличие боковых смещений нижней челюсти при открывании рта.
- К числу клинических особенностей отличающих пациентов с жалобами на состояние височно-нижнечелюстного сустава и жевательных мышц с клиническими признаками миофасциального болевого синдрома лица могут быть отнесены: наличие преждевременных контактов, ортодон-тические аномалии. Наличие болезненных уплотнений в жевательных мышцах при пальпации.
- Наиболее значимыми клиническими признаками со стороны окклюзии и функции ВНЧС у пациентов с миофасциаль-ным болевым синдромом лица являются: шум при движениях нижней челюсти (+ 62,23 %); щелчок ВНЧС при движениях нижней челюсти в анамнезе (+ 57,97%); боковые смещения нижней челюсти при открывании рта (+27,05 %); наличие супраконтактов в центральной, передней и боковой окклюзиях (+22,23 %).
Ключевые слова: миофасциальный болевой синдром лица, височно-нижнечелюстной сустав, окклюзия, диагностика, клиника, дифференциальная диагностика.
S.A. Gulyuk, S.A. Schneider, N. O. Noneva
State Establishment «The Institute of Stomatology and Maxillo-
Facial Surgery National Academy of Medical Science of Ukraine» Odessa national medical University
CLINICAL FEATURES OF OCCLUSION AND TMJ FUNCTION IN PATIENTS WITH FACE MYOFASCIAL PAIN SYNDROME
ABSTRACT
Myofascial pain syndrome (MPS) is an interdisciplinary problem and, among all varieties of protopalgia, presents the greatest difficulties in diagnosis and treatment, both for neurologists and for dentists. The existing variety of MPS terminology in the literature (muscle pain dysfunctional syndrome, temporomandibular joint syndrome, Kosten syndrome, occlusive articulation syndrome) reflects the lack of common views, both on its distribution and on the role of each of the possible components.
All examined patients were divided into 3 groups. Group I - patients who had no complaints against the organs of the oral cavity with orthognathic bite and do not have signs of myofascial pain syndrome (30 patients).
Group II - patients who had no complaints of the temporomandibular joint and masticatory muscles, but had signs of myofascial pain syndrome (45 patients). Group III - patients with complaints of the temporomandibular joint and masticatory muscles with clinical signs of myofascial pain syndrome (23 patients).
When examining patients, the nature of the occlusal relationship was assessed: orthognathic bite, deep bite, direct bite, medial bite, distal bite open in the anterior section, cross bite. A clinical study was conducted by visual inspection and examination of the oral cavity. During external examination, patients paid attention to the ratio of individual facial areas (upper, middle and lower), the severity of nasolabial chin folds, mouth opening, the nature of the movement of the articular heads, the presence of noise in the joints during the movements of the lower jaw, the state of the masticatory muscles, the opening of the mouth. When examining the oral cavity, the type of occlusion, the presence of cords of the mucous membrane of the vestibule of the oral cavity, the depth of the vestibule of the oral cavity were determined. When examining the dentition, attention was paid to the presence of premature contacts (centric and eccentric), the deformation of the dentition, anomalies of occlusion and the position of individual teeth, the presence of increased erasure of teeth, periodontal condition, the presence of dentures, carious and non-carious lesions of the teeth, the absence of teeth (full or partial). Held palpation of the chewing, temporal, medial and pterygoid muscles. Determined that:
- The most significant differences in clinical indices in MPS between the control group and patients who do not complain of the temporomandibular joint and masticatory muscles, but had signs of MPS were noted in the following clinical signs: a feeling of "fatigue" in the masticatory muscles when eating, the presence of "noise" when opening the mouth and the presence of lateral displacement of the lower jaw when opening the mouth.
- The number of clinical features distinguishing patients with complaints of the temporomandibular joint and masticatory muscles with clinical signs of facial myofascial pain may include: the presence of premature contacts, orthodontic anomalies. The presence of painful seals in the masticatory muscles on palpation.
- The most significant clinical signs of occlusion and TMJ function in patients with myofascial pain are: noise during movements of the mandible (+62.23 %); click of the temporomandibular joint when the lower jaw moves in the anamnesis (+57.97 %); lateral displacement of the lower jaw when opening the mouth (+27.05 %); the presence of supra-contacts in the central, anterior and lateral occlusions (+22.23
Key words: myofascial pain syndrome, temporomandibular joint, occlusion, diagnostics, clinic, differential diagnostics.
Мета досл^ження. Вивчити кташчш особливосп оклюзи 1 функци СНЩС у хворих з р1зними формами мюфасщального больового синдрому обличчя.
Актуальтсть до^дження. Мюфасщальний больовий синдром обличчя (МФБСО) е м1ждисциплшарною проблемою та посеред ус1х р1зновидш прозопалгш, представляе найбшьш1 труднощ1 в д1агностищ та лшуванш, як для невролога, так 1 для стоматолопв. 1снуюче в лггератур1 р1зноманптя термшологи МФБСО
"BicHUK стоматологи", № 2, Т 32 - 2019
(м'язовий больовий дисфункцюнальний синдром, синдром скронево-нижньощелепного суглоба, синдром Костена, оклюзшно-артикуляцшний синдром) вщображае ввдсутшсть единих поглядш, як на його розповсюдженкть, так i на роль кожного i3 можливих компонента (Мингазова Л.Р., 2002; Морозова О.Г., Ярошевский А.А., 2012; Manolopoulos L. et, 2008; Wheeler A.H., 2004).
Матер1али i методи дослгдження. Уи обстеженi хворi були роздiленi на 3 групи.
I група - пащенти, яш не мали скарг щодо органв ротово! порожнини з ортогнатичним прикусом i не мають ознак мiофасцiального больового синдрому обличчя ( 30 пащентш).
II група - пащенти, що не мали скарг з боку скронево-нижньощелепного суглобу та жувальних м'язш, але мають ознаки мiофасцiального больового синдрому обличчя (45 пащенлв).
III група - пащенти зi скаргами на стан скронево-нижньощелепного суглоба i жувальних м'язш з клшчними ознаками мюфасщального больового синдрому (23 хворих).
При обстеженнi пацiентiв оцшювали характер оклюзшних взаемовщносин: ортогнатичний прикус, глибокий прикус, прямий прикус, медiальний прикус, дистальний прикус, вщкритий в передньому вiддiлi, перехресний прикус.
Клiнiчне дослiдження проводилось шляхом зовтшнього огляду i огляду порожнини рота.
При зовтшньому оглядi пащентш звертали увагу на сшввщношення окремих вщдшв обличчя (верх-нього, середнього та нижнього), вираженiсть носо-губних пщборвдних складок, вщкривання рота, характер руху суглобових гол1вок, наявтсть шум1в в суг-лобах при рухах нижньо! щелепи, стан жувальних м'язш, вщкривання рота.
При огляд порожнини рота визначали вид прикусу, наявтсть тяжш слизово! оболонки присiнка порожнини рота, глибину присшка порожнини рота.
При оглядi зубних ряд1в звертали увагу на наявнкть передчасних контакт (центричних i екс-центричних), враховували деформацii зубних рядш, аномали прикусу i положення окремих зубiв, наявнiсть пщвищеного стирання зуб1в, стан пародон-ту, наявнкть зубних протез1в, карiознi i некарюзш ураження зуб1в, вiдсутнiсть зуб1в (повне або частко-ве).
Проводилась пальпащя жувальних, скроневих, медiальних i крилоподiбних м'яз1в.
Результати до^дження та ix обговорення. В результат клiнiчних дослвджень в першш групi було встановлено, що ознак парафункцii жувальних м'язш виявлено не було, в деяких випадках у пацiентiв ще! групи виявлеш так1 шкiдливi звички як прикусування губ, щ1к та рiзних предметiв ( ол1вц1в, ручок, дужки окулярш). Симптом1в мiофасцiального больового синдрому обличчя в анамнезi пацiентiв першо! групи виявлено не було, однак дек1лька пацiентiв вказували на захворювання скронево-нижньощелепного суглоба у родичш.
Найбшьш типовим клiнiчним проявом у пащентш ще! групи були: правильне спiввiдношення верхньо!, середньо! та нижньо! третин обличчя, слаб-
ка виражешсть носогубних та пщборвдкових складок, вщсутшсть бокових змщень при вiдкриваннi рота та нефизюлопчне обмеження ввдкривання рота, при пальпаци скронево-нижньощелепних суглоб1в пащенти не вщчували бшь. Рухи суглобових голшок при вiдкриваннi рота були рiвномiрними без вщчутних поштовхiв, та шумових явищ в скронево-нижньощелепних суглобах. Гшертрофи або асиметрii жувальних м'язш виявлено не було. Больових вщчуттш при пальпаци жувальних м'язш не вщшчалось. Також не ввдчувався гшертонус м'яз1в, що пальпувались.
У всiх пащентш ще! групи ввдзначений ортогнатичний прикус, ввдсутшсть патологi! слизово! оболонки порожнини рота, вщсутшсть супроконтектш, деформацii та аномалi! зубних рядiв, вiдсутнiсть ор-топедичних конструкцiй ( коронок, з'емних та нез'емних зубних протезш), захворювань пародонту, некарiозних уражень твердих тканин зуб1в.
В результал клiнiчних спостережень в другш груш було виявлено наступне.
У двох пащенлв помiчена болючiсть при прийомi твердо! в жувальних м'язах, при цьому з'являлись спонтаннi больовi ввдчуття в жувальнш мускулатурi в вечiрнiй i нiчний час. Напади болю при цьому носили короткочасний характер та не iродiювали в iншi дшянки обличчя та ши!. Перюдичне вщчуття втоми жувальних м'яз1в пщ час прийому твердо! !ж були виявлеш у 17 хворих. Парафункц1я жувальних м'яз1в у виглядi судомних скорочень (бруксизм) була виявлена у 5 хворих. У 16 пащентш були помiченi шкiдливi звички у виглядi прикусування губ, щш, кусаннi ол1вц1в, ручок, дужок окуляр1в. В анамнезi пацiенти цiе! групи ввдшчали клацання у скронево-нижньощелепних суглобах, особливо при широкому ввдкриванш рота (15 хворих) i закриванш рота (2 людини). Бiльшiсть iз пацiентiв цiе! групи помiчали зв'язок клацань у суглобi з позiханням, вщкусуванням великих шматюв грубо! довгочас-ним знаходженням з ввдкритим ротом у стоматолога. Характерним для пащентш цiеi групи була вщсутшсть симптом1в мiофасцiального синдрому.
У пащентш цiе! групи помiчена часткова вторин-на адентiя, дефекти коронок зубiв карiозного поход-ження (10 хворих).
Спастичне стискання зубiв в денний час було вщшчено у 1 пащента. Для пацiентiв цiе! групи характерним було рiвномiрне сп1вв1дношення верхньо!, середньо, нижньо! третини обличчя. Носогубш та пiдборiдковi складки були згладжеш у 1 пацiента.
Боковi змщення нижньо! щелепи при вщкриванш рота були вiдмiченi у 25 пащент1в цiеi групи. Болючiсть при пальпаци скронево-нижньощелепного суглоба була помiчена у одного хворого. Бшь при цьому носила характер тупо! та проходила ввдразу шсля припинення тиску на суглоб.
Клацання при вщкриванш рота було помiчено у 17 хворих. При цьому боковi змщення нижньо! щелепи при вщкриванш рота були помiченi у 12 хворих. Зигзагоподiбне змiщеннi щелепи виявлено у 11 хворих, повштовхоподiбнi, урвисл рухи були виявленi у 6 хворих ще! групи. У 5 хворих вщмичалось асиметр1я жувального м'язу. При оцiнюваннi
"Вгсник стоматологИ", № 2, Т 32 - 2019
оклюзшних взаемовщношень в ще! груш з аномаль-ними видами прикусу було виявлено 19 хворих, з кот-рих глибокий прикус був у 3 хворих, мед1альний у 1 хворого, вщкритий - у 2 хворих, дистальний у 12 хворих та перехресний - у 2 хворих. Супроконтакти були виявлеш у 35 хворих.
У зв'язку з втратою зуб1в деформаци зубних ряд1в були в1дм1чен1 у 3 хворих. Аномали форми зубних ряд1в були пом1чен1 у 18 хворих, аномали положения окремих зуб1в - у 31 хворого. У двох чоловш були виявлеш пщвищена генерал1зоване стирання зуб1в.
Клшчна характеристика пащентш третьо! групи. Серед обстежених хворих 6 чоловш вказували на явище бруксизму в анамнез! У 12 обстежених хворих була ввдм1чена звичка !сти тверду !жу (розгризати шстки, пережовувати хрящ! 1 т.д.), гризти горки, 11 обстежених вказували на звичку гризти н1гп, ручку, ол1вець, трое з обстежених пом1чали больов! ввдчуття в жувальних м'язах при пережовуванш !ж1, у 3 пащент в анамнез! в1дм1чен1 больов! вщчуття в стан спокою. 10 хворих в анамнез! ввдм1чали втому жу-
вальних м'яз1в при прийом1 !ж1 на одному бощ (частше правому). У 5 хворих дано! групи пом1чеш шуми у вухах у поко!, частий головний бшь був в1дм1чений у 7 обстежених хворих. Абсолютна бшьшють обстежених хворих в третш груш (21 хво-рий) пом1чали клацання в дшянщ скронево-нижньощелепному суглоб1 при рухах нижньо! щелепи ( вщкривання 1 закривання рота), боков! рухи щелепи). Бшь у суглобах при рухах нижньо! щелепи пом1чена у 3 пащентш ще! групи. Причинами змш з боку скронево-нижньощелепного суглоба пащенти вважали стоматолопчн! втручання, хрошчне емоцшне напруження, побутову травму.
В обстежених хворих дано! групи надаш скарги на наявшсть шийного остеохондрозу (за результатами обстеження у вертебролога) 1 порушення постави. 7 пащентш приводили вщомосп о вщввдуванн! стоматолога до появи болю.
В анамнез! двое пащентш вщм!чали травму (перелом нижньо! щелепи), що сталася в р!зн! строки до обстеження.
Таблиця
Пор1вняльна оц1нка кл1н1чних ознак з боку СНЩС та оклюзп у пащентш П-Ш груп
Кштчш ознаки Пгрупа (%) Ш група (%) Змщення показникв (%)
Бшь у жувальних м'язах при пережовуванш !ж! 44,44 13,04 -31,4
Вщчуття втоми у жувальних м'язах при пережовуванш !ж! 37,77 43,47 +5,7
Судомш скорочення жувальних м'яз!в (бруксизм) 11,4 26,8 +14,68
Шюдлив! звички (кусання твердих предмет!в) 35,55 52,17 +16,62
Клацання СНЩС при рухах нижньо! щелепи (за даними анамнезу) 33,33 91,30 +57,97
Боков! змщення нижньо! щелепи при ввдкриванш рота 55,55 82,60 +27,05
Зигзагопод!бне змщення нижньо! щелепи при вщкривання рота 24,44 17,39 -7,05
Шум при рухах нижньо! щелепи при об'ективному обстеженш 37,77 100,0 +62,23
Асиметр!я жувальних м'яз!в за рахунок г!иертроф!! одно! сторони 11,11 30,43 +19,32
Наявн!сть супраконтакт в центральн!й, передн!й та боковш оклюз!ях 77,77 100,0 +22,23
Деформац!! зубних ряд!в пов'язаш з руйнуванням або в!дсутн!стю зуб!в 6,06 8,69 +2,03
Аномал!!' форми зубних ряд!в 40,00 69,56 +29,56
Аномал!!' положення окремих зуб!в 68,88 73,91 +5,03
Пщ час обстеження пац!енти дано! групи пред'я-вляли скарги з боку оргашв порожнини рота: наяв-шсть дефект1в коронок зуб!в в результат! кар!есу, ввд-сутн!сть одного або декшькох зуб!в, кровоточив!сть ясен, естетичш проблеми, зв'язан! з формою зуб!в та !х положенням.
В результат! кл!н!чного обстеження пащент третьо! групи було встановлено наступне. Бокове зм!щення щелепи при вщкриванш рота було в!дм!чено у 19 пащент. При цьому ампл!туда змщення середньо! точки на п!дбор!дд! коливалась у межах в!д 3 до 6 мм.
Змщення вл!во було ввдм!чено у 3 пац!ент!в, вправо у 2 хворих. Найбшьш часпше зустр!чалось зигзагопод!бне зм!щення в момент вщкривання рота -
в!дм!чено у 4 хворих.
Обмеження вщкривання рота у цих хворих вщм!чено не було. Ус! обстежеш хвор! ввдчували шум в одному чи обох скроневоо-нижньощелепних сугло-бах в момент обстеження при вщкриванш рота.
Одностороння гшертроф!я жувального м'язу була виявлена у 7 пащентш третьо! групи. Болсне ущ!льнення в жувальних м'язах вщм!чали у 30 пац!ент!в.
Аномал!! зубних ряд!в були в!дм!чен! у двох пащентш, форми зубних дуг у 16 хворих, положення окремих зуб!в у 17 пащентш.
Передчасн! контакти в р!зних оклюз!ях були вщм!чеш в ус!х обстежених хворих. При цьому в центральнш оклюз!!' 70 %; в переднш оклюз!! - 10%; в
"BicHUK стоматол огИ ", № 2, Т 32 - 2019
бокових оклюзшх - 19,7 %.
Незадовшьний стан пломб та штучних коронок було ввдшчено у 3 пащентш третьо! групи (порушен-ня оклюзи з зубами антаготстами, сколи пломб та керамши, порушення крайового прилипання коронок та неправильне формування контактного пункту).
Висновки. 1. Найбшьш значущ1 ввдмшносп в клшчних показниках при МФБСО м1ж групою контролю та пащентами, як1 не пред'являють скарг з боку скронево-нижньощелепного суглоба та жувальних м'яз1в, але що мали ознаки МФБСО були ввдшчет за наступними клшчними ознаками: вщчуття «втоми» в жувальних м'язах при прийом1 !ш, наявтсть «шум1в» при ввдкривант рота i наявтсть бокових змщень нижньо! щелепи при ввдкриванш рота.
2. До числа ктатчних особливостей що вiдрiзняють пащентш зi скаргами на стан скронево-нижньощелепного суглоба i жувальних м'яз1в з клшчними ознаками мiофасцiального больового синдрому обличчя можуть бути ввднесеш: наявнiсть пе-редчасних контакпв, ортодонтичнi аномали. Наявнiсть болiсних ущшьнень в жувальних м'язах при пальпаци.
3. Найбшьш значущими клiнiчними ознаками з боку оклюзи та функци СНЩС у пацiентiв з мюфасщальним больовим синдромом обличчя е: шум при рухах нижньо! щелеш (+62,23 %); клацання СНЩС при рухах нижньо! щелепи в анамнезi (+57,97 %); боковi змщення нижньо! щелепи при ввдкриванш рота (+27,05 %); наявтсть супраконтакт в центральнш, переднш та боковш оклюзгях (+22,23 %), (табл.).
Список лтератури
1. Мингазова Л.Р. Патогенез и лечение миофасциального болевого синдрома лица / Л.Р. Мингазова // Материалы клинической конференции молодых ученых ФППО ММА им. Сеченова «Актуальные вопросы клинической медицины». - М., 2002. - С. 5458.
2. Морозова О.Г. Миофасциальная дисфункция и нарушение биомеханики позвоночника в генезе головной боли и головокружения / О.Г. Морозова, А.А. Ярошевский // Международный неврологический журнал. - 2012. - №4 (50). - С. 44-56.
3. Myofascial pain syndromes in the maxillofacial area: a common but underdiagnosed cause of head and neck pain / L. Manolopoulos, P.V. Vlastarakos, L. Georgiou [et al.] // Int J Oral Maxillofac Surg. -2008. - №37 (11). - Р. 975-84.
4. Wheeler AH. Myofascial pain disorders: theory to therapy / AH. Wheeler // Drugs. - 2004. - №64(1). - С. 45-62.
REFERENCES
1. Mingazova L.R. Patogenez i lechenie miofascial'nogo bolevogo sindroma lica [Pathogenesis and treatment of myofascial pain syndrome of the face]. Materialy klinicheskoj konferencii molodyh uchenyh FPPO MMA im. Sechenova «Aktual'nye voprosy klinicheskoj mediciny». M.; 2002:54-58.
2. Morozova O.G., Jaroshevskij A.A. Myofascial dysfunction and violation of the spine biomechanics in the Genesis of headache and dizziness. Mezhdunarodnyj nevrologicheskij zhurnal. 2012; 4 (50): 4456.
3. Manolopoulos L., Vlastarakos P.V., Georgiou L., Giotakis I., Loizos A., Nikolopoulos T.P. Myofascial pain syndromes in the maxillofacial area: a common but underdiagnosed cause of head and neck pain. Int J Oral Maxillofac Surg. 2008; 37 (11): 975-84.
4. Wheeler A.H. Myofascial pain disorders: theory to therapy. Drugs. 2004; 64 (1): 45-62.
Надшшла 11.04.19
