CC BY
14УДК 616.724-07:617.721
О. С. Воловар, В. О. Маланчук,д. мед. н. О. О. Крижатвська
Нацюнальний медичний ушверситет
ПРОЕКЦ1ЙНА ЗОНА СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА НА СХЕМАХ 1РИДОТОП1ЧНО1 Д1АГНОСТИКИ
Наведено результати обстеження 191 пац1ента, серед-Hiü в1к яких 25,3±7,6. Проведено неспециф1чну iридото-тчну д1агностику захворювань скронево-нижньощелепних суглоб1в (СНЩС), виявлено 1ридов1с-церальний зв 'язок м1ж локальними змтами райдужноХ оболонки ока в сектор1 «10.30-10.45» правого ока i «1.15-1.30» л1вого та дегенеративно-дистроф1чними i деструктивно-запальними захворюваннями скронево-нижньощелепних суглоб1в.
На п1дстав1 власних досл1джень запропоновано внести корективи до класичноХ схеми проекцшних зон т1-ла людини B. Jensen, видшити сектор, який несе 1нфо-рмацт за стан СНЩС.
Ключовг слова: скронево-нижньощелепний суглоб, сполучна тканина, райдужна оболонка ока, 1ридод1а-гностика, тотчна д1агностика, схема.
О. С. Воловар, В. А. Маланчук, О. А. Крыжановская
Национальный медицинский университет
ПРОЕКЦИОННАЯ ЗОНА ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА НА СХЕМАХ ИРИДОТОПИЧЕСКОЙ ДИАГНОСТИКИ
Приведены результаты обследования 191 пациента, средний возраст которых 25,3±7,6. Проведено неспецифическую иридотопическую диагностику заболеваний височно-нижнечелюстных суставов (ВНЧС), выявлено иридовисцеральную связь между локальными изменениями радужной оболочки глаз в секторе «10.30-10.45» правого глаза и «1.15-1.30» левого и дегенеративно-дистрофическими и деструктивно-воспалительными заболеваниями височно-нижнечелюстных суставов. На основании собственных исследований предложено внести коррективы в классической схеме проекционных зон тела человека B. Jensen, выделить сектор, который несет информацию о состоянии ВНЧС. Ключевые слова: височно-нижнечелюстной сустав, соединительная ткань, радужная оболочка глаза, иридодиагностика, топическая диагностика, схема.
O. S. Volovar, V. A. Malanchuk, O. A. Kryzhanivska.
National Medical University
PROJECTION ZONE OF TEMPORO-MANDIBULAR JOINT ON THE SCHEMES OF IRIDOTOPICAL DIAGNOSTICS
The results of examination of 191 patients with the average age of 25.3±7.6 are presented in this article. Non-specific iri-dotopical diagnostics of the temporo-mandibular joint diseases was conducted, irido-visceral connection between local changes of iris within «10.30-10.45» sector of the right eye and «1.15-1.30» of the left eye and degenerative dys-trophic and destructive-inflammatory diseases of temporo-mandibular joints was revealed.
On the basis of own research, we have proposed to make changes to the classical scheme of projection zones of the body by B. Jensen, distinguish the sector, which carry an information about temporo-mandibular joint state. Key words: temporo-mandibular joint, connective tissue (CT), iris, iridodiagnostics, topical diagnostics, scheme.
Вступ. Актуальтсть проблеми дiагностики стану скронево-нижньощелепних cyrao6ÎB (СНЩС) обумовлена високою поширешстю захворювань cyrao6ÎB, часто прихованим nepe6iroM початку захворювання [1, 13, 14]. Використання iридодiа-гностики дозволяе спрогнозувати переб^ захворювань i можливу вщдалену реатзащю слабкосп СНЩС, виявити ряд дисфункцш, патологш суг-лоба ще у докшшчнш стадп розвитку захворювання, виробити комплексний тдхвд до лшування хворих iз артропалями СНЩС [1-3].
Iридодiагностика - метод вдикаци хвороб за адаптацiйно-трофiчними змшами райдужно1 оболонки (РО) ока. Оцшка структурних, токси-ко-дистрофiчних, рефлекторних знаюв на РО iз урахуванням проекцшних зон тша людини (со-матотошчного подшу) дозволяе з певною точшс-тю встановити мюце розташування патолопчно-го вогнища, враховуючи iридовiсцеральний зв'язок, здшснити неспецифiчнy тотчну дiагно-стику захворювань, у тому чи^ СНЩС [2-8]. У кожного органа або системи оргашв на райдужщ е свш «представницький» сектор, що е його екс-терорецептивною зоною. Деформащя окремих дшянок РО й поява рiзних шгменпв на нш вщ-буваеться рефлекторно, шд впливом патолопч-них iмпyльсiв вiд хворих оргашв i тканин, вини-кае вщповщна нейро-трофiчна реакцiя рецепто-рiв РО, змша певних судинних мiкрозон РО, по-рушення обмiнних процесiв у нш, включення чи виключення iз фyнкцiï певно1 групи меланоцитiв.
© Воловар О. С., Маланчук В. О., Крижатвська О. О., 2011
Виникають змши щшьност окремих дiлянок РО, перерозподiл шгменпв у виглядi хроматич-них або структурних локальних змШ строми (просвiтлeння, шгментш плями, розволокнення, лакуни, кiльця, променистють тощо).
Вiдомо близько 30 схем проекцшних зон ть ла людини, всi вони схожi мiж собою, хоча i за-пропонованi рiзними дослiдниками: Vida F., Deck J. (1954), Angerer I. (1957), Günter K. (1959), Jensen B. (1964), Bourdiol R.L. (1975), Kastro A. (1978), Jausas G. (1987), Вельховер Е.С., 1992, Чумаков НА., 1994 та i™i [3,9,10,11,12]. У зв'язку з розвитком сучасних мeтодiв досл> дження, топографiчнi карти постшно удоскона-люються, однак на практицi найчастше корис-туються схемами проeкцiйних зон тша людини B. Jensen [6], зпдно яких РО роздiляють на два пояса: зшичний i цшарний (межею мiж ними е автономне кшьце). Цiлiарний пояс дiлиться на 12 сeкторiв, рiвних мiж собою, на кожен з яких про-ектуються тi чи iншi внутршш органи та систе-ми. Обличчя (лоб, скроня, око, верхня щелепа, нiс, нижня щелепа) згiдно даного способу проек-туеться на цшарнш зонi право! РО в сeкторi «1.00-2.00» циферблатних координат; шия, вухо, соскоподiбний вiдросток - «10.00-11.00». Вщпо-вiдно на РО лiвого ока зона обличчя проектуеть-ся у дзеркальному вщображенш правого (у лiв-шiв права сторона тiла проектуеться на лiву РО, а лiва на праву). Однак жодна iз схем не мiстить проекцшно! зони СНЩС.
Mamepimu i методи. Обстежено 191 паще-нта (ч-38, ж-140), сeрeднiй вiк яких 25,3±7,6. Контрольна група склала 26 ошб (ч-13, ж-13), без загально! соматично! патологи, з фiзiологiчним прикусом, без ознак ураження СНЩС, сeрeднiй вш яких 25,7±6,8. До основно! групи увiйшло 165 пацiентiв iз патолопею СНЩС (ч-25, ж-140), се-реднш вiк яких 25,2±7,7, що перебували на консультаций лiкуваннi в стоматолопчному медич-ному цeнтрi НМУ iмeнi О. О. Богомольця за пер> од 2005-2010 рр.
Пацiенти обстежеш за загальноприйнятою методикою, яка включае збiр скарг, анамнези хвороби та життя, загальний огляд, пальпацiю, аускультащю СНЩС, пальпацiю жувальних м'язiв, ощнку прикусу, ступiнь вiдкривання рота, ощнювали трансвeрзальнi, сагiтальнi рухи нижньо! щелепи, !! змiщeння. Проводили iридодiаг-ностику, дослiджували клiнiчнi ознаки дисплазп СТ на райдужцi ока: визначали колiр РО, щшь-нiсть розташування трабекул, iридогeнeтичний конституцiональний тип. Надалi iрис оглядали за топографiчними зонами, секторами. Вивчали центральну частину РО - зшичну зону, що вщ-повiдае проекци шлунково-кишкового тракту (ШКТ), та цiлiарну зону - проекщю бiльшостi
оргашв i систем, де додатково вивчали сектор «10.30-10.45» на правому ощ та «1.15-1.30» на лiвoму. При виявленш вищезазначених змш у даному сектopi, паралельно обстежували зону обличчя та нижньо! щелепи для шдтвердження pеaлiзaцп слaбкoстi СТ у всш щелепнo-лицевiй дiлянцi. Виключали пaтoлoгiю органа слуху. Ви-являли структурш (звивистi, бiлiсувaтi волокна РО, розволокнення строми, лакуни), токсико-дистpoфiчнi (лiмфaтичний poзapiй, токсична пpoменистiсть, шгментащя), pефлектopнi (адап-тaцiйнi кiльця, вибухання/втягнення автономного кiльця) знаки.
При виявленш генетично-детермшовано! слaбкoстi СТ у проекцшнш зoнi СНЩС та обличчя, пащента направляли на рентгенографда, комп'ютерну тoмoгpaфiю чи МРТ СНЩС.
Отримаш в pезультaтi дoслiджень цифpoвi даш обробляли на персональному кoмп'ютеpi за до-помогою прикладних програм: Microsoft Excel 2007, Statistica 7.0 та стандартна веpсiя SPSS 17.0 (США). При aнaлiзi piзницi значень, що вщносить-ся до номшально! або порядково! шкали, створю-вали тaблицi сумiснoгo poзпoдiлу ознак i викорис-товували тест xi-квадрат (%2) Пipсoнa [15].
Результати та ix обговорення. В результат ipидoлoгiчнoгo обстеження 165 пaцiентiв iз за-хворюваннями СНЩС виявлено, що проекцшна зона вуха та сoскoпoдiбнoгo вiдpoсткa, якi ана-тoмiчнo е найближчими до СНЩС структурами, мали ознаки слaбкoстi у виглядi менш чи бiльш глибоких структурних топостабшьних знaкiв (звивистi, бiлiсувaтi волокна РО, розволокнення строми, лакуни), тoксикo-дистpoфiчниx знаюв (лiмфaтичний poзapiй, токсична пpoменистiсть, шгментащя), рефлекторних знaкiв (aдaптaцiйнi кiльця, вибухання/втягнення автономного кшь-ця) вiдпoвiднo у 115 (69,7±3,6 %) oсiб - вухо та 118 (71,5±3,5 %) оаб - сoскoпoдiбний вiдpoстoк.
Змши у проекцшнш зош сoскoпoдiбнoгo вщростка були характерними для бiльшoстi ошб основно! групи, i залежно вщ ipидoгенетичнoгo кoнституцioнaльнoгo типу, !х частота коливалася вiд 67,6±4,6 % ^мфатична кoнституцiя) до 79,2±8,5 % (гематогенна конститущя). Проекцш-на зона вуха зi структурними, токсико-дистpoфiчними та рефлекторними знаками у ошб лiмфaтичнo! та гематогенно! кoнституцi! зустр> чалися вщповщно у 72 (70,6±4,5 %) та 17 (70,8±9,2 %) випадках. Пaцiенти зi змiшaнoю кoнституцiею мали вищезазначеш змiни РО у 26 (56,7±7,9 %) оглянутих. У 89 (53,9±3,9 %) паще-нтiв змши в секторах вуха та сoскoпoдiбнoгo вщростка кoмбiнувaлися зi структурними та ток-сикo-дистpoфiчними змiнaми в сектopi обличчя в цiлoму та нижньо! щелепи зокрема (табл. 1).
Таблиця 1
Розподш виявлених змш у секторах оргашв на РО ока у пащент^в
основно!групи
^^^^^^ Конститущя Сектор^^^^^^ знаки РО ока ^^^^^ Л1мфатична конститущя (п=102) Гематогенна конститущя (п=24) Зм1шана конститущя (п=39) Разом (п=165)
Вухо 72 (70,6±4,5) 17 (70,8±9,2) 26 (56,7±7,9) 115 (69,7±3,6)
Соскопод. вщросток 69 (67,6±4,6) 19 (79,2±8,5) 30 (76,2±6,8) 118 (71,5±3,5)
Нижня щелепа 39 (38,2±4,8) 8 (33,3±9,6) 15 (38,5±7,8) 62 (37,6±3,7)
Обличчя 59 (57,8±4,9) 11 (45,8±10,2) 19 (48,7±8,0) 89 (53,9±3,9)
Примiтка: данi представлеш як п (Р±Рт)
Пащенти контрольно'1 групи - 26 чоловж, мали рефлекторш та структурш знаки РО у за-значених дшянках в поодиноких випадках: прое-кцшна зона вуха - 2 (7,7±5,2 %) випадки, соско-под1бного вщростка - 4 (15,4±7,0 %).
Пор1вняльна характеристика змш на РО в сектор1 вуха та соскопод1бного вщростка пащен-т1в основно! та контрольно!' груп представлена в табл. 2. Виявлено, що пащенти з артропат1ями
СНЩС 1з високим ступенем достов1рност1 час-тше мали змши даних дшянок у пор1внянш 1з контрольною групою (%2=36,38; р<0,001 та х2=30,67; р<0,001). Це тдтверджувалося рентге-нолопчними змшами структури кютково! ткани-ни чи форми головок нижньо'! щелепи того чи шшого ступеню в ос1б з артропат1ями СНЩС, клшчними проявами.
Таблиця 2
Розподш змш на РО в сектора вуха та соскопод^бного вщростка пащент^в
основно! та контрольно! груп
Сектор РО Групи пащент1в Вщмшшсть
Основна (п=165) Контрольна (п=26) х2 р
Вухо 115 (69,7±3,6) 2 (7,7±5,2) 36,38 <0,001
Соскоподiбний вiдросток 118 (71,5±3,5) 4 (15,4±7,0) 30,67 <0,001
Пр им iтка: даш представлеш як п (Р±Рт)
Кл1тчний приклад. Пащентка, 32 роки, зве- суглобах, в тому числ1, при рухах нижньо'! щеле-
рнулася з1 скаргами на ранкову скутють в обох пи та жуванш твердо! !'ж1, який виник 2 роки то-
СНЩС, яка бшьш виражена в правому, хруст в му. Причину хрусту не вказуе, не лжувалася.
в
Рис. 1. Схематичне вщображення проекцп скронево-нижньощелепного суглоба на райдужнш оболонцi правого ока.
Рис. 2. Схематичне вщображення проекцп скронево-нижньощелепного суглоба на райдужнiй оболонщ лiвого ока.
Дiагноз iридологiчний: V ступшь щiльностi iриса (за B. Jensen), радiально-лакунарний тип (за Вельховер Е.С.); змшана конституцiя, жовчний тип (за I. Deck). Праве око: вибухання автономного кшьця в проекцшнш зош 10.45, два-три концентричних адаптацшних кiльця по всiй РО, в зош «10.30-10.45» лакуна, вщкладення шгмен-ту. Лiве око: вибухання автономного кшьця в проекцшнш зош «1.15-1.30», три концентричних адаптацшних кшьця по всш РО, вщкладе(а)ння шгменту та слабюсть СТ у проекцшнш зош «1.15-1.30».
Мюцевий статус: обличчя симетричне, про-порцiйне. Середня лтя при фiзiологiчному по-ложеннi нижньо!' щелепи змiщена вправо до 3 мм. Вщкривання рота вiльне, безболюне, стано-вить 44 мм, нижня щелепа змщуеться вправо на 4 мм при вертикальних рухах. Пальпащя СНЩС безболiсна, як попереду козелюв вух, так i через зовшшш слуховi ходи, при рухах щелепи в СНЩС вiдмiчаeться хруст. Пальпащя жувальних м'язiв безболiсна. На рентгенограмi за Парма з вiдкритим ротом вiдмiчаються нечiткi, нерiвнi контури головок нижньо!' щелепи, права головка деформована та сплощена в передньо-задньому напрямку, при вщкритому рот лiва головка зна-ходиться на вершинi суглобового горбика, права - на задньому скал горбика. Дiагноз клiнiчний: артроз СНЩС.
Висновки. 1. У пащеш^в iз захворюваннями СНЩС виявлено структурш, токсико-дистрофiчнi, рефлекторнi знаки у проекцшних зонах вуха та соскоподiбного вiдростка: 115 (69,7±3,6 %) та 118 (71,5±3,5 %) осiб вiдповiдно.
2. За умови вiдсутностi в анамнезi отитiв та мастоУдитв, на mдставi заключень отоларинголога, можна припустити, що змiни РО ока в про-екщУ вуха та соскоподiбного вiдростка несуть iнформацiю, про стан СНЩС, як анатомiчно найближче розташованого органа, свiдчать про можливу генетично-детермшовану схильнiсть до слабкостi структур суглоба.
3. На пiдставi отриманих даних, на схемi проекцiйних зон тша людини РО ока в цшарно-му поясi рекомендуемо додатково видшити зону СНЩС в секторi «10.30-10.45» на правому оцi (Рис. 1) та «1.15-1.30» на лiвому (Рис. 2) ^ при виявленш змiн iриса в данiй дшянщ, дiагносту-вати можливi структурнi та функщональш змiни СНЩС.
4. Вважаемо за доцшьне рекомендувати практичне застосування проекцшноУ зони при iридодiагностицi, для дослщження стану СНЩС при стоматолопчних оглядах.
Список лтератури
1. Куприянов И. А. Внутренние нарушения ви-сочно-нижнечелюстного сустава при дисплазиях соединительной ткани (клинико-морфологическое исследование): Дис... канд. мед. н. - Новосибирск, 2000. - 152 с.
2. Воловар О. С Iридодiагностика в щелепно-лицевш хiрурrií / О. С. Воловар, В. О. Маланчук, О. Л. Цшенко, О. О.Крижашвська // Новини стоматологи. -2010. - № 4 - С. 25-30.
3. Воловар О. С. Клшчна характеристика спо-лучно'! тканини оргашзму при захворюваннях скроне-во-нижньощелепного суглоба методом iридодiагнос-тики з урахуванням стану склер, патологи органа зору
/ О. С. Воловар, В. О. Маланчук, О. О. Крижатвська // Вюник стоматологи. - 2010. - №4 - С. 54-59.
4. Вельховер Е. С. Клиническая иридология. -М.: Орбита, 1992.- 423 с.
5. Коновалов В. В. Некоторые частые вопросы иридодиагностики // Мат. I. Всес. Конф. иридологов.
- М., 1990. - С. 85-90.
6. Jensen B. Iridology. The science practice in the healing arts. - Escondido (California). - 1982. - Vol.1,2.
- 580 p.
7. Bourdiol R. I. Traite d'iridodiagnostic. Maisonneuve.
- 1975.
8. Vida F., Deck J. Topographie de L'iris d'apres. -Ulm: Karl F. Hang Verl., - 1954. - 140 s.
9. Коновалов В. В., Антонов А. А. Практическая иридология. - М.: Окулюс, 1990. - 87 с.
10. Потебня Г. П. Клиническая и экспериментальная иридология. / Потебня Г. П., Лисовенко Г.С., Кривенко В.В. - К.: Наукова думка. - 1995. - 262 с.
11. Питер Джексон Мейн. / Питер Джексон Мейн. Иридодиагностика для всех. - М.: Росмэн, 2005. - 128 с.
12. Данилюк О.А. Практическая иридодиагностика и фитотерапия. - Ростов-на-Д.: Феникс, 2006. -608 с.
13. Костина И. Н. Особенности рентгенологической картины ранних и поздних стадий остеоартроза височно-нижечелюстного сустава / И. Н. Костина // Нижегородский медицинский журнал. - 2008. - №2. -С. 261-264.
14. Патология височно-нижнечелюстного сустава: клиника, диагностика и принципы лечения. / [П. И. Ива-сенко, М. И. Мискевич, Р. К. Савченко и соавт.] - СПб.: ООО "МЕДИ издательство", 2007. - 80 с.
15. Халафян А. А. Statistica 6. Статистический анализ данных. 3-е изд. Учебник. М.: ООО "Бином-Пресс", 2008 - 512 с.
Надшшла 27.12.10
УДК 616.716.85-002-089:616.314-72 В. А. Маланчук, д. мед. н., Н. Ю. Платонова
Национальный медицинский университет
СПОСОБ УСТРАНЕНИЯ «СУХОЙ» ЛУНКИ ПОСЛЕ УДАЛЕНИЯ ЗУБА И УСТРОЙСТВО ДЛЯ ЕГО ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ
В статье описаны способ устранения «сухой» лунки после удаления зуба и устройство для его осуществления. Эффективность разработанного способа и устройства позволяет заполнить лунку кровью, снижает риск возникновения альвеолита, процесс заживления протекает в более короткие, чем обычно сроки.
Ключевые слова: дозированный вакуум, лунка, альве-олит.
В. О. Маланчук, Н. Ю. Платонова
Нацюнальний медичний ушверситет
СПОС1Б УСУНЕННЯ «СУХО1» ЛУНКИ П1СЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЗУБА I ПРИСТР1Й ДЛЯ ЙОГО ЗД1ЙСНЕННЯ
У статтi описан cnoci6 усунення «сухо!» лунки тсля видалення зуба i пристрШ для його здшснення. Ефек-тивтсть розробленого способу i пристрою дозволяс заповнити лунку кров'ю, знижус ризик виникнення альвеолта, процес загосння проткас в коротшi, мж зазвичай термти.
Ключов1 слова: дозований вакуум, лунка, альвеолт.
V. A. Malanchuk, N. U. Platonova
National Medical University
METHOD OF REMOVING «DRY» ALVEOLE
AFTER EXTRACTION OF TOOTH AND DEVICE FOR ITS IMPLEMENTATION
The article describes the method of removing «dry» alveole after extraction of tooth and device for its implementation. The efficiency of the developed method and device enables to fill alveole with blood, reduce the risk of alveolitis and regenerative process in a relatively short time usual.
Key words: alveole, alveolitis, dosed vacuum.
Удаление зуба является самым распространенным вмешательством в практике хирурга-стоматолога. Среди осложнений, связанных с удалением зуба, альвеолит составляет высокий процент - от 24 до 35 % (Ю. И. Бернадский, 1984) [1]. Причины возникновения этого заболевания различные: сопутствующие заболевания, наличие очагов хронической инфекции в полости рта, снижение местного и общего иммунитета. Для нормального заживления лунки после удаления зуба необходимо наличие в ней полноценного кровяного сгустка, который защищает ее от инфицирования. У некоторой группы пациентов препятствовать образованию сгустка в лунке могут анестетики с ва-зоконстриктором, которые способствуют стойкому спазму сосудов, нарушению кровоснабжения и дальнейшему возникновению «сухой» лунки, а в последствии - альвеолита [2].
Существует много методов профилактики и лечение этого осложнения: введение в лунку лекарственных препаратов на основе пчелиного яда (В. А. Петров, 1963), протеолитических ферментов (И.Н.Вавилова и А. П. Протасевич,1969),
© Маланчук В. А., Платонова Н. Ю., 2011
