Научная статья на тему 'Клинические и инфламатометрические показатели эффективности Респиброна в комплексном лечении фебрильных приступов бронхиальной астмы у детей дошкольного возраста'

Клинические и инфламатометрические показатели эффективности Респиброна в комплексном лечении фебрильных приступов бронхиальной астмы у детей дошкольного возраста Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
88
21
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
БРОНХИАЛЬНАЯ АСТМА / BRONCHIAL ASTHMA / ДЕТИ / CHILDREN / КОНДЕНСАТ ВЫДЫХАЕМОГО ВОЗДУХА / EXPIRED AIR CONDENSATE / ВОСПАЛЕНИЕ / INFLAMMATION / БРОНХіАЛЬНА АСТМА / ДіТИ / КОНДЕНСАТ ВИДИХУВАНОГО ПОВіТРЯ / ЗАПАЛЕННЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Колоскова О.К.

С учетом роли инфекционных возбудителей в формировании астма-фенотипа и ведущей роли воспаления в патогенезе бронхиальной астмы оценена эффективность поликомпонентного бактериального лизата Респиброн в лечении и профилактике фебрильных приступов заболевания у дошкольников. Показано, что достигнутые клинические и инфламатометрические показатели эффективности Респиброна дают основания для его широкого использования в клинической практике.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Колоскова О.К.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Clinical and Inflammometric Indices of Respibron Efficacy in Multimodal Therapy of Febrile Seizures in Bronchial Asthma in Children of Preschool Age

The efficacy of polycomponent bacterial lysate Respibron in treatment and prevention of febrile seizures at bronchial asthma in children of preschool age was assessed taking into account the role of infectious agents in forming of asthma phenotype and leading role of inflammatory hypothesis in pathogenesis of this disease. It is shown that attained clinical and inflammometric indices of Respibron efficacy enable to use it in wide clinical practice.

Текст научной работы на тему «Клинические и инфламатометрические показатели эффективности Респиброна в комплексном лечении фебрильных приступов бронхиальной астмы у детей дошкольного возраста»



Клштна пед1атр1я

УДК 616.248-053.2-092-08 КОЛОСКОВА О.К.

Буковинський державний медичний унверситет МОЗ Укра'/ни, м. Черн1вц

КЛУЧН ТА ¡НФЛАМАТОМЕТРИЧН ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТ РЕСП1БРОНУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛкУВАНЫ

__■ ■ ■■ ■ V

ФЕБРИЛЬНИХ НАПАД1В БРОНХ1АЛЬНО1 АСТМИ В Д1ТЕИ

ДОШЮЛЬНОГО В1КУ

Резюме. Зурахуваннямролi тфекцшнихзбуднишву формувант астма-фенотипу та провiдноi ролiзапа-лення в патогенезi бронхiальноi астми оцшено ефектившсть полкомпонентного бактерiального лЬзату Рестброн у лкувант та профлактиц фебрильних нападiв захворювання у доштльнят. Показано, що досягнутi клЫчт та тфламатометричт показники ефективностi Рестброну дають тдстави для його широкого використання у каМч^й практищ.

Ключовi слова: бронхiальна астма, дти, конденсат видихуваного повтря, запалення.

Вступ

Роль шфекцй в розвитку брогагально1 астми (БА) та 11 загострень Hapa3i не викликае cyMHiBiB так само, як i уявлення стосовно 11 шщшвального ефекту. Чис-ленш дослщження дають пщстави вважати рестратор-ну вiрycнy iнфекцiю важливим чинником формування даного захворювання з наступною тригерною роллю нaпaдiв загострення [19, 21]. Реcпiрaторнi вiрycи е одними з основних чинниив, здатних викликати обструк-цiю дихальних шлях1в [9, 12], icнyе прямий зв'язок мiж загостреннями астми та гострою реcпiрaторною ш-фекцiею (ГРЗ), у тому чи^ !х сезонними шдйомами. Описаний зв'язок мiж летальними випадками астми та реcпiрaторними шфекц1ями дихальних шлях1в, який тим бшьш важливий для когорти дiтей раннього та дошкольного вiкy [6], ят е нaйбiльш складною кaтегорiею пaцiентiв [3, 5]. Доведено, що вiрycнa iнфекцiя в дiтей з атотчною конcтитyцiею е iндyктором розвитку, а також частим тригерним фактором загострень [4]. Дослщження останнк рокiв переконливо свщчать про те, що поряд iз вiрycною рестраторною iнфекцiею суттева роль у розвитку бронх1ально'1 астми та 11 загострень на-лежить атиповим внyтрiшньоклiтинним бaктерiям — M.pneumoniae, Ch.pneumoniae i р!дше — Legionella [8, 11, 13, 17, 20]. Поряд iз роботами, у яких пiдтверджено па-тогенну роль атипових бактерш у розвитку бронх1ально'1 астми в дiтей, юнують повщомлення, що ставлять пщ сумшв 1х етiологiчне значення в пaтогенезi даного захворювання [14, 18] i заперечують лiкyвaльнy ефектившсть макролщних aнтибiотикiв. Так, згщно з Cochrane Database of Systematic Reviews (2007), призначення ма-

кролiдiв при бронхiальнiй астмi з атиповою шфекщею не призводить до вiрогiдного покращення [10].

Змiни в iмуннiй систем, що зумовлюють розвиток атопй, е чинниками схильностi до iнфiкування дитини з алергiею, окрiм того, власне алергiчне запалення змiнюе нормальну iмунну вiдповiдь на iнфекцiйний процес [1]. З одного боку, гшерпродукщя 1§Е i ряду цитокiнiв (IL-4, ГЬ-5, TNF-a тощо), а також низький рiвень IFN-a i IFN-Y характерш для бронхiальноi астми, полегшують шфку-вання та сприяють персистенцii як банальних вiрусних, так i опортушстичних iнфекцiй у дихальних шляхах. З iншого боку, все частiше педатри зустрiчаються з по-еднаною патолопею iнфекцiйного й алергiчного генезу, осыльки в певно! когорти дiтей перебк алергiчних захво-рювань часто супроводжуеться проявами iнфекцiйноi патологи (част ГРЗ, хронiчнi вогнища iнфекцii, шфкуван-ня уражено! шири при атотчному дерматитi тощо).

При Гмунолопчному обстеженш пацiентiв, особливо в ранньому i дошюльному вод, повсякчас визнача-ють ознаки Гмунно! недостатносп: зниження продук-цГ! секреторних 1муноглобулшв, гамма-iнтерферону, зниження фагоцитарних функцш. Це е пiдставою для призначення таким пащентам Гмунотропних фармако-лопчних засобiв [2].

У дитячГй алерголопчнш практицi використовують такi ГмунотропнГ препарати:

1. Препарати мкробного походження:

— бактерiальнi лiзати (Респiброн, 1РС19, Тмудон, бронхомунал);

— комбiнованi препарати, що мютять лiзати бактерiй та неспецифiчнi Гмуномодулятори у виглядГ лшополюаха-

рид1в i протеоглiканiв (рибомунiл, полiкомпонентна вакцина ВП-4);

— дрiжджовi гiдролiзати (натрiю нуклешат);

— синтетичнi аналоги бактерiальних антигенiв (л1-копiд).

2. Препарати тим1чного походження:

— препарати тимусу (тималш, Т-активiн, тимоптин);

— синтетичн аналоги тимiчних факторiв (тимоген).

3. Препарати юстково-мозкового походження (ме-лопщ):

— цитоюни та !х синтетичнi похiднi: препарати 1нтер-ферону (лейюнтерферон, альфаферон, в1ферон тощо);

— синтетичш 1ндуктори синтезу 1нтерферон1в (цикло-ферон, ам1ксин);

— природн1 шдуктори синтезу 1нтерферон1в (1муно-флазид).

4. Синтетичш 1муностимулятори (левам1зол, д1уци-фон, полюксидонш).

5. 1муностимулятори рослинного походження (ех1-нацея).

1мунотропн1сть даних препарат1в дозволяе вико-ристовувати !х для вщновлення функцш 1мунно1 систе-ми та забезпечення достатнього 1мунного захисту, що врешт1 призводить до зменшення к1лькост1 та тяжкосл напад1в бронх1ально1 астми. При цьому найб1льш опти-мальними вважають так! препарати, що знижували б актившсть Т-л1мфоцит1в 2-го типу та пщвищували ак-тивн1сть Т-кл1тин 1-го типу. Розробка под1бного роду 1мунофармакотерапевтичних засоб1в е перспективним напрямком дослщжень у дитяч1й астмолог!!, що дозволяе спод1ватися на пщвищення ефективност1 л1кування 1 засоб1в профтактики захворювання у наймолодш1й в1-ков1й груш пащенлв. Т1 ж препарати, що вже 1снують, дозволяють за окремими даними пришвидшити досяг-нення кштчно! ремси.

1муномодулятори бактер1ального походження належать до групи найб1льш часто вживаних у л1куванн1 бронх1ально1 астми в дггей. Дан1 препарати здатн1 ак-тивувати гуморальну 1мунну в1дпов1дь на бактер1альш алергени та справляти непрямий вплив на системну 1мунну в1дпов1дь. Д1я 1мунотропних препарат1в бактер1-ального походження спрямована на активац1ю моноци-тарно-макрофагально! системи щодо ел1мшацп сторон-н1х антиген1в. За своею суттю це бактер1альн1 вакцини, що стимулюють фагоцитоз 1 м1кроб1цидн1сть, активують гуморальний та кл1тинний 1мун1тет. При створенш 1му-номодулятор1в бактер1ального походження використо-вують бактер1альн1 л1зати, фракц!! клгтинних оболонок м1кроб1в, бактер1альн1 рибосоми. Значне поширення отримали пол1валентн1 препарати, що активують неспе-циф1чну резистентн1сть та мають 1муномодулювальний ефект.

У зв'язку з цим нашу увагу привернув препарат Респ1-брон — единий в УкраМ бактер1альний 1муномодулятор з шновацшною технолог1ею виробництва для захисту рес-шраторно! системи вщ гострих та рецидивуючих шфекцш дихальних шлях1в. Даний препарат являе собою пол1ва-лентний бактер1альний л1зат 1з 13 патогенних мкроорга-н1зм1в, отриманий шновацшним шляхом мехашчного (а не х1м1чного) л1зису (PMBL).

Вш активуе неспецифiчну резистентшсть за рахунок мембранних антигенiв (шганда для TLR), що забезпечуе швидкий захист вщ шфекцй. Попереднiми дослщження-ми доведено, що даний препарат активуе дендритш клни-ни, макрофаги, нейтрофти, природн1 кшери; в1н активуе фагоцитоз i кл1тинний л1зис; стимулюе адгезiю макрофа-г1в на бактер!ях, а також активуе нейтрофти та пщвищуе синтез цитоюшв. Респiброн пщвищуе синтез специф!ч-них сироваткових IgA, IgG, IgM i sIgA, а також пщвищуе актившсть ефекторних CD4+ i CD8+-лiмфоцитiв i В^мфоцитав.

Вщзначимо, що 7 мг Ресшброну вщповщае:

— Staphylococcus aureus — 6 • 109 од.;

— Streptococcus pyogenes — 6 • 109 од.;

— Streptococcusviridans — 6 • 109 од.;

— Klebsiella pneumoniae — 6 • 109 од.;

— Klebsiella ozaenae — 6 • 109 од.;

— Haemophilus influenzae B — 6 • 109 од.;

— Neisseria catarrhalis — 6 • 109 од.;

— Diplococcuspneumoniae (6 серотишв) — 6 • 109 од.

Наразi вивчена ефективнiсть застосування бактершль-

них л!запв, одержаних шляхом механiчного (PMBL) на противагу х1м1чному (CLBL) л1зису у хворих на рецидивнi респiраторнi шфекцй [16]. У данiй ро6от1 доведенi переваги механiчного л1зису i не вщмчено по61чних реакцiй. Вщшчено також в1рогщно бтьш часту необхщшсть застосування антибiотикiв у груш пор!вняння, у той час в осно-вн1й груп1 додатково антибютики не використовувалися.

Встановлено, що на фош добро! переносимостi та вщ-сутност1 по61чних ефектiв [7] Ресшброн в1рогщно змен-шуе частоту ресшраторних шфекцш у дггей [22] на 54 % пор!вняно з групою плацебо. Biдмiчено також, що в дггей, як! отримували комбiновану терапш антибiотиками та Респiброном, рщше траплялися рецидиви респраторно! шфекцй, а також швидше зникали ознаки iнфекцiйного запалення [15].

Таким чином, спираючись на все наведене вище, можна стверджувати, що дослщження ефективностi ви-користання бактер!ального лiзату Респiброну у комплексному лкуванш фебрильних епiзодiв бронх!ально! астми, що асоцiюються з перебтем гострих респiраторних iнфекцiй у дней раннього i дошкшьного в!ку, сл1д визна-ти актуальними i перспективними. Проведенi дослщжен-ня допоможуть оптимiзувати iндивiдуалiзовану програму лiкування та профилактики нападiв бронхТально! астми в дней дано! вшово! групи, зменшити необГрунтоване при-значення антибактерiальних препарат, уникнути поль прагмазй та покращити яисть життя пацiентiв.

Мета дослщження — вивчити ефективнiсть викорис-тання препарату Респiброн у комплекснiй терапИ фебрильних епiзодiв бронхТально! астми у дней раннього i дошкшьного в1ку.

MaiepiaA i методи

Для досягнення мети роботи методом просто! випад-ково! ви61рки на баз! пульмоалерголопчного вщдщення ОДКЛ м. Чершвщ (головний лiкар — Р. Г. Андршчук) обстежено 30 дггей, хворих на бронх!альну астму, як! на-дшшли до стацiонару з приводу нападав захворювання в поеднанш з пщвищенням температури тiла.

Хлопчиыв серед обстежених було 62,7 %, а дГвча-ток — вiдповiдно 37,3 %.

Середнiй вiк обстежених дггей становив 4,4 ± 2,6 роки. Мшмальний вiк обстежених — 2 роки, а макси-мальний — 7 рокiв. У мюл та поселеннях мicького типу проживало 47,19 %, а у сшьсьый мicцевоcтi — 52,9 % пащенлв.

У 86,3 % хворих на пiдcтaвi клiнiчного обстеження дiaгноcтовaнa атотчна форма бронмально'1 астми, а у 13,7 % дггей — змшана форма захворювання.

Обстежеш дГти залежно вГд особливостей комплексного лкування подшялися на 2 групи: до складу пер-шо'1 (I, основно'1) увшшли 15 дггей дошкшьного вку, яким у комплекснш терапГ1 захворювання призначали Рестброн: по 1 таблетц сублГнгвально 1 раз на день упродовж 10 дшв. 15 хворих сформували II групу (по-рГвняння), до складу 1х терапГ1 Гмуномодулювальш за-соби не включали.

За основними клГнГчними характеристиками групи порГвняння суттево не вгдрГзнялися. Зокрема, хлопчиков у I груш було 55,6 %, а у II груш — 70,4 %, а тривалють хвороби сягала в обох групах у середньому 1,9 року.

У роботГ використана класифкатя бронхГаль-но'1 астми згГдно з протоколом дiaгноcтики та лку-вання 11 в дiтей, затвердженого МОЗ Укра'ши (№ 128 вГд 19.03.2007 р.), а також вГдповГдно до мГжнародно1 глобально'1 iнiцiaтиви щодо дiaгноcтики та лiкyвaння бронхГально1 астми (GINA-2002 та И наступш версп).

Ушм дГтям проведене комплексне обстеження, яке включало окрГм зaгaльноклiнiчного, рентгенолопч-ного, ГмунологГчного, мГкро6ГологГчного також бюхь мГчне доcлiдження екcпiрaтy повГтря, що видихаеться. ДослГдження проводилося двГчГ: перед призначенням препарату Рестброн та в кaтaмнезi — через 6 мюящв тсля зaкiнчення курсу терапп. Обстеження пащенлв групи порГвняння проводилося у референтш термiни.

Бiохiмiчне доcлiдження конденсату видихуваного повлря проведене в 6ГохГмГчнГй лабораторп кафедри внутрГшньо1 медицини, ктшчно1 фармакологи та про-феciйних хвороб Буковинського державного медично-го yнiверcитетy. ДослГджували конденсат видихуваного повГтря (1,5—2 мл), отриманий за допомогою спроек-тованого на кaфедрi педГатрп та дитячих шфекцшних хвороб конденсора. У конденсата видихуваного повГтря визначали вмГст загального бГлка, активнГсть каталази, вмГст метаболтв оксиду азоту.

Для оцГнки дГагностично'1 цГнностГ тестГв оцГнювали ризик реалГзацГ1 подГ1 з урахуванням величин вГднос-ного (ВР), атрибутивного ризикГв та стввГдношення шансГв (СШ), а також визначення 1х довГрчих штерва-лГв (95% ДI).

Отриман результати та ix обговорення

Серед обстежених дггей 59,8 % пащенлв вГдвГдува-ли дитячГ дошкГльнГ навчальнГ заклади, що вГропдно перевищувало частку дГтей, як виховувалися в домаш-нГх умовах (P < 0,01). Наведет дат, мабуть, слГд роз-глядати як показник бшьшо'1 уразливостГ шфекцшни-ми збудниками дГтей, яы виховувалися в оргашзованих колективах.

У бГльшостГ випадкГв загострення бронхГально'1 астми в дГтей траплялося в холодну пору року. Так, у пе-рГод тзньо'1 осенГ та ранньо'1 весни загострення мали мГсце у 61,8 % хворих. Загострення в цей перюд перед-бачало участь у розвитку нападГв астми ресшраторно'1 вГрусно'1 шфекцп, що пГдтверджуеться аналГзом три-герних факторГв нападГв.

Супутня ЛОР-патологГя у виглядГ аденощилв, ri-пертрофГ1 шднебшних мигдаликГв виявлена у 69,6 % дГтей та зазвичай вона асоцшвалася з частими рестра-торними захворюваннями, яи в цГлому рееструвалися у 78,4 % хворих. Одержат дат можуть розцшюватися як наявнГсть у дГтей лГмфатико-гшопластичного дГатезу, якому притаманна, зокрема, пГдвищена схильнГсть до алерпчних та респГраторно-ГнфекцГйних захворювань.

У бГльшостГ випадкГв бронмальна астма розпочина-лася в ранньому вод, i лише в третини дГтей першГ прояви захворювання траплялися у вод понад 3 роки. Так, до досягнення вГку 1 року астма дебютувала у 17,6 % дГтей, у 46,1 % хворих — вГд 1 до 3 роив та у вод понад 3 роки — у 36,3 % хворих. Таким чином, майже у вшх обстежених дГтей бронхГальна астма належала до так званого фенотипу раннього початку, для якого характер-ний транзиторний перебГг захворювання, та водночас серед таких хворих знаходяться дГти з персистувальним тяжким перебГгом захворювання надаль

На амбулаторному еташ лкування yci дГти отримува-ли бронхорозширювальнГ препарати самостшно або ж у комбшацй з глюкокортикостеро'1дами та рщше — з анти-бГотиками. Так, винятково бронхорозширювальнГ препарати (сальбутамол, еуфшн тощо) отримували 38,2 % дГтей, комбшацш бронхоллиив з однократним при-йманням глюкокортикостеро'1дГв (per os або per rectum) одержували 26,5 % дГтей, антибютикотерашю (макро-лГди, цефалоспорини II—III поколГння, амшопенщиль ни) — 11,8 % патент та шш комбГнацГ1 медикаментГв Гз бронхорозширювальними засобами — 12,8 % хворих. Лише кожна десята дитина пщ час загострення не одер-жувала лкування вдома та вщразу зверталася за допомогою у стацюнар.

Разом Гз тим результати кштчного обстеження при надходженш до стацГонару дозволяли встановити вщ-носно високий ризик наявносл бактерГально1 ГнфекцГ1 в дГтей з фебрильними нападами астми. Так, сшввщношен-ня шансГв становило 2,6 (95% Д! 0,9—7,7), вщносний ризик — 1,7 (95% ДI 1,4—2,0) i атрибутивний ризик — 0,23.

Шсля проведеного курсу комплексного лкуван-ня впродовж 6 мюящв проводилося спостереження за представниками клГшчних груп порГвняння, що дозволило встановити певш клГнГчнГ закономГрностГ, яы свГдчили про ефективнГсть використаного Гмуно-модулювального пГдходу. Так, кратнГсть ГРЗ за 6 мь сяцГв у представниыв I групи становила в середньому 1,25 ± 0,16 випадку (95% ДI 0,9—1,6) при мшмальному значеннГ 1 випадок та максимальному — 2 випадки. У груш порГвняння ц показники становили 1,30 ± 0,12 випадку (95% ДI 3,6—4,7) (P > 0,05) при мГшмальнш кшькосл 3 випадки та максимальнш — 6 випадкГв за швроку. ТривалГсть епГзодГв гострих рестраторних захворювань виявилася вГрогГдно меншою у груш хворих,

яы в комплексному л1куванн1 отримували препарат Ресшброн. Так, середня тривал1сть ГРЗ у I груш сягала 3,40 ± 0,26 доби, а у II груш — 4,1 ± 0,3 доби (Р < 0,05).

Сл1д в1дм1тити, що переб1г гострих ресшраторних шфекцш у д1тей тд впливом Респ1брону мав легший характер. Зокрема, лише у 26,7 % представниыв I групи п1д час ГРЗ у катамнез1 траплялася субфебрильна температура, а етзод1в фебрильного шдвищення тем-ператури т1ла не вщшчалося взагал1. Натом1сть у II кл1-шчнш групГ в процеш катамнестичного спостереження т1льки в 1/3 випадк1в ГРЗ не супроводжувалися пГдви-щенням температури т1ла, у 8 дггей вщшчався пере-важно субфебрилитет, у 2 д1тей (13,3 % випадыв) — фе-брильний характер гарячки.

Не виникало потреби у використанн1 дезобструк-тивно! терапГ! в комплексному л1куванн1 ГРЗ майже в половини (46,7 %) представниыв основно! групи та лише у 26,7 % випадк1в у груш пор1вняння (Р > 0,05). ВГдсутшсть в1рог1дних розб1жностей за даним показ-ником, мабуть, пояснювалася малою статистичною виб1ркою, проте вона не заперечувала ч1тко виражено! тенденцГ! до бгльш легкого переб1гу еп1зод1в ГРЗ, якг п1д впливом препарату Ресшброн вже не виступали тригерним фактором напад1в бронх1ально! астми майже в кожного другого прол1кованого хворого.

Анал1зуючи отриман1 дан1 з позицш доказово! меди-цини, можна д1йти висновку, що застосування препарату Ресшброн дозволяло досягти в1рог1дного зменшення ризику розвитку нападу астми пгд час штеркурентних респ1раторних 1нфекц1й: СШ — 2,4 (95% ДI 1,3—4,4), ВР — 1,75 (95% Д! 1,3—2,3) та атрибутивний ризик — 20 %. Це частково п1дтверджувалося й необхгдшстю у ви-користанш антибактерГально! терапГ! у дггей клш1чних груп пор1вняння п1д час переб1гу ГРЗ упродовж катамнестичного спостереження. Так, на п1дстав1 об'ективних даних, що свгдчили про наявн1сть бактер1ально! шфекцГ! дихальних шляхгв, антиб1отики призначали 20 % пащ-ент1в I групи та 33,3 % представникгв групи пор1вняння. Проведення Гмуномодулювально! терапГ! Респ1броном супроводжувалося зменшенням необхГдносл у вико-ристанн1 антибютиыв у лкуванш ГРЗ у д1тей 1з СШ 3,5 (95% ДI 0,7-17,7), при цьому ВР становив 1,5 (95% ДI 0,5-4,1), атрибутивний ризик — 27 %.

Шд час проведення опитування батькгв 1з метою оц1нки ними тяжкост переб1гу еп1зод1в ГРЗ у дггей тсля проведеного комплексного л1кування упродовж 6-м1сячного катамнестичного спостереження 26,7 % батьк1в пац1ент1в I групи вГдзначали легкий переб1г цих захворювань, 13,3 % — дещо легший пор1вняно з попе-редшм пер1одом 1 13,3 % не вгдшчали будь-яких зм1н у характер! переб1гу ГРЗ; решта 46,7 % батькгв не змогли дати оцшку. У контрольн1й груп1 ц1 показники вГдпо-в1дно становили: 26,7; 60,0 та 13,3 % випадыв (вГдпо-вгдь дали ус1 15 батькгв).

Разом 1з тим 46,7 % дггей I групи упродовж термшу катамнестичного спостереження не потребували звер-нення до алерголога за консультащею, у 53,3 % випад-к1в таы консультацГ! надавалися. У репрезентативнш груп1 дГтей цГ показники становили вГдповГдно 26,7 та 73,3 % (Р > 0,05).

ЛГкування у стацюнарГ в основнГй групГ в катам-нестичному 6-мГсячному спостереженнГ потребувала кожна друга дитина (53,3 %), а в групГ порГвняння — 73,34 % хворих (Р > 0,05). Середня кшьисть гостталГ-зацш становила 1,0 та 1,36 ± 0,15 випадку вГдповГдно.

ОдержанГ даш аналГзу конденсату видихуваного повГтря (КВП) в обстежених дГтей дають пГдстави вва-жати, що в цшому у хворих спостерГгався мГсцевий за-пальний процес у дихальних шляхах, що проявлялося пГдвищенням концентрацГ! метаболтв оксиду азоту, вмГсту загального бшка в КВП майже в кожно! друго! дитини та пГдвищенням активностГ каталази.

ДослГдження складу видихуваного повГтря (КВП) в динамщ спостереження за дГтьми дозволили вста-новити закономГрностГ, що свГдчили про позитивний вплив комплексно! дезобструктивно! терапГ! Гз вклю-ченням РеспГброну на вираженГсть мюцевого запального процесу в бронхах. Так, у представниыв I групи середнш умют у КВП метаболтв оксиду азоту становив 32,4 ± 3,8 мкмоль/л, а II групи — 33,5 ± 4,1 мкмоль/л при регюнальнш нормГ 27,30 ± 3,14 мкмоль/л (Р > 0,05). СлГд вГдмГтити, що нормальнГ показники концентрацГ! метаболтв оксиду азоту у КВП зустрГчалися у 43,2 ± 5,3 % спостережень, а дворазове перевищення нормального рГвня (понад 54 мкмоль/л) — у 18,2 ± 4,1 % випадыв. ОдержанГ данГ можна Гнтерпретувати як пГдтверджен-ня вираженого запалення в дихальних шляхах у кож-но! друго! обстежено! дитини, що, мабуть, свГдчить про наявнГсть у цих дГтей бактерГально! ГнфекцГ! на тлГ фе-брильних нападГв бронхГально! астми.

ПГЦ впливом проведеного лГкування, що включало препарат Ресшброн, вмют метаболГтГв оксиду азоту зменшився до 30,6 ± 4,1 мкмоль/л (95% ДI 21,8-39,5), що свГдчило про зниження активностГ мюцево! запаль-но! вГдповГдГ.

Хоча у процеш катамнестичного спостереження у дь тей основно! групи не вГдмГчено статистично значущих змГн Гз боку вмГсту загального бГлка у КВП, установлене зменшення активностГ каталази порГвняно з представ-никами групи порГвняння. Так, при надходженнГ до ста-цюнару середнГ показники активностГ каталази у I групГ становили 35,60 ± 5,11 мкмоль/хв • мг бГлка при 95% ДI 24,4-46,3, а у II групГ — 50,9 ± 11,3 мкмоль/хв • мг бГлка (95% ДI 26,6-75,2) (Р > 0,05). Шсля проведеного лГкування при обстеженш в катамнезГ цей показник становив у пролГкованих дГтей 22,8 ± 2,7 мкмоль/хв • мг бГлка (95% ДI 17,07-29,5) (Р < 0,001). На наш погляд, зменшення активностГ основного ферменту системи деток-сикацГ! (так званого, «кштинного смитяра») непрямо вГдображало зниження активностГ пероксидного окис-нення при запальному процесГ та могло бути наслГдком активацГ! не тГльки специфГчного, але й неспецифГчного Гмунного захисту.

Висновки

1. ДГтям Гз фебрильними нападами бронхГально! астми притаманна пщвищена схильнГсть до розвитку респра-торних ГнфекцГй, що проявлялося в частотГ виховання в органГзованих дитячих колективах (59,8 %), загострень у холодну пору року (61,8 %), наявностГ хронГчних вогнищ

шфекцГ! у дiлянцi носоглоткового кшьця (69,6 %) та зара-хування до групи часто i тривало хворшчих датей (78,4 %).

2. Оптимiзацiя комплексно! терапи дiтей i3 фебриль-ними епiзодами астми завдяки препарату Рестброн дозволила отримати позитивнi змшу з боку клiнiчних показниыв, яы полягали у статистично вiрогiдному скороченш термiнiв перебiгу ГРЗ, бтьш легкому !х пе-ребiгу, меншiй частот використання дезобструктивно! й антибактерГально! терапп, а також зниженш необхщ-носл в госшталГзаци та консультаций дггей алергологом.

3. Застосування у комплекснш терапи препарату Рестброн дозволяло досягти вГрогщного зменшення ризи-ку розвитку нападу астми пщ час штеркурентних рест-раторних iнфекцiй: СШ — 2,4 (95% Д1 1,3-4,4) ВР — 1,75 (95% Д1 1,3-2,3) та атрибутивний ризик — 20 %.

4. На фот лкування препаратом Респiброн вщмь чено тенденцш до значного зниження активносл ка-талази i вмюту метаболтв оксиду азоту в конденсатi видихуваного повГтря, що свщчило про зменшення ви-раженого запалення та напруженосл антиоксидантних процешв у бронхах.

Список л1тератури

1. Балаболкин И.И. Совершенствование методов иммуномо-дулирующей терапии у детей с бронхиальной астмой и частыми острыми респираторными инфекциями / И.И. Балаболкин, ВА. Булгакова, Т.Б. Сенцова и др. //Аллергология и иммунология. — 2006. — № 7/3. — С. 332-333.

2. Балаболкин И.И. Иммунокорригирующая терапия в комплексном лечении детей с аллергией //Здоров 'я Украти. — 2007. — № 18/1. — С. 411.

3. Ласица О.И., Ласица Т.С. Бронхиальная астма в практике семейного врача. — К.: Атлант, 2001. — 263с.

4. Ласица О.И., Охотникова Е.Н. Роль атипичной микрофлоры в патогенезе бронхиальной астмы у детей // Укр. пульмонол. журн. — 2004. — № 1. — С. 16-20.

5. (Охотникова Е.Н. Основные этапы формирования бронхиальной астмы у детей первых лет жизни // Лжи Украши. — 2000. — № 4. — С. 23-26.

6. Охотникова Е.Н, Гайдучик Г.А. Бронхиальная астма, ассоциированная с инфекцией, у детей: тактика антибактериальной терапии// Современная педиатрия. — 2009. — № 2(24). — С. 23-28.

7. Aksic О.Т, Cattaneo L., Rosaschino F. Evaluation of the clinical efficacy of a new Polyvalent bacterial lysate obtained by Mechanical lysis (PMBL) in a population of180 School-aged children with recurrent

Колоскова O.K.

Буковинский государственный медицинский университет МЗ Украины, г. Черновцы

КЛИНИЧЕСКИЕ И ИНФЛАМАТОМЕТРИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ ЭФФЕКТИВНОСТИ РЕСПИБРОНА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ФЕБРИЛЬНЫХ ПРИСТУПОВ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА

Резюме. С учетом роли инфекционных возбудителей в формировании астма-фенотипа и ведущей роли воспаления в патогенезе бронхиальной астмы оценена эффективность поликомпонентного бактериального лизата Респи-брон в лечении и профилактике фебрильных приступов заболевания у дошкольников. Показано, что достигнутые клинические и инфламатометрические показатели эффективности Респиброна дают основания для его широкого использования в клинической практике.

Ключевые слова: бронхиальная астма, дети, конденсат выдыхаемого воздуха, воспаление.

respiratory Infections // Eur. J. Aerobiol. Environmental. medicine and air-borne infections. — 2005. — Vol. 1(1).

8. Brouard J., Freymuth F, Toutain F, Bach N., Vabret A.., Gouarin S. et al. Role of viral infections and Chlamydia pneumoniae and Mycoplasma pneumoniae infections in asthma in infants and young children. Epidemiologic study of118 children //Arch. Pediatr. — 2002. — Suppl. 3. — S. 365-371.

9. Gern J.E., Lemanske R.F. Infectious triggers of pediatric asthma// Pediatr. Clin. North Am. — 2003. — V. 50(3). — P. 555-575.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

10. Jahnz-Rozyk K., Targowski T. Atypical infection ofthe respiratory tract and bronchial asthma // Pol. Merkur. Lekarski. — 2007. — Vol. 137. — P. 325-327.

11. Joao S.M., Ferraz C, Pissarra S., Cardoso M.J, Simoes J., Bonito V.A. Role of viruses and atypical bacterial in asthma exacerbations among children in Oporto (Portugal) // Allergol. Immunopathol. (Madr.). — 2007. — V. 35. — P. 4-9.

12. Johnston S.L., Pattemore P.K, Sanderson G. et al. The relationship between upper respiratory infections and hospital admissions for asthma: a time trend analysis//Am. J. Respir. Crit. Care Med. —1996. — V. 154. — P. 654-660.

13. Johnstone S.L., Martin R..J. Chlamydophila pneumoniae and Mycoplasma pneumoniae: a role in asthma pathogenesis?// Am. J. Respir Crit. Care Med. — 2005. — Vol. 172. — P. 1078-1089.

14. Korppi M., Paldanius M., Hyvarinen A.. Chlamydia pneumoniae and newly diagnosed asthma: a case-control study in 1 to 6-year-old children // Respirology. — 2004. — Vol. 9. — P 255-259.

15. Lyophilised polybacterial lysate in the prevention of respiratory infections / G. Gaslini Paediatric Clinic ofthe University ofGenoa; Bartocci M, Allegri A., Tegaido L., Ravera B. et al. (Abstract presented at the Current Paediatric Convention. Loano (SAVONA) 11-13hApril, 1997).

16. Macchi A., Vecchia L.D. Open comparative, randomized controlled clinical study of a new immunostimulating bacterial lysate in the prophylaxis of upper respiratory tract infections // Arzneimittelforschung. — 2005. — № 55(5). — P. 276-281.

17. Martin R..J. Infections and asthma // Clin. Chest. Med. — 2006. — Vol. 27. — P. 87-98.

18. Mills J.D., Lindeman J.A., Fawcett. Chlamydia pneumoniae serological status is not associated with asthma in children or young adults//Int. J. Epidemiol. — 2000. — Vol. 29. — P 280-284.

19. Nafstad P., Magnus P., Jaakkola J.J. Early respiratory infections and childhood asthma//Pediatrics. — 2000. — Vol. 106. — E 38.

20. Newcomb D.C., Peebles R.S. Jr. Bugs and asthma: a different disease?//Proc. Am. Thorac Soc. — 2009. — Vol. 6. — P. 266-271.

21. Pifferi M, Maggi F, Andreoli E. An important virus in asthma pathophysiology?//J. Infect. Dis. — 2005. — Vol. 192. — P. 1141-1148.

22. Rosaschino F, Cattaneo L. Strategiesfor optimizing compliance of paediatric patients for seasonal antibacterial vaccination with sublingually administered Polyvalent Mechanical Bacterial Lysates (PMBL) // Acta Biomed. — 2004. — Vol. 75(3). — P. 171-178.

OTpuMaHO 26.02.12 □

Koloskova O.K.

Bukovinian State Medical University of Ministry of Public Health of Ukraine, Chernivtsi, Ukraine

CLINICAL AND INFLAMMOMETRIC INDICES OF RESPIBRON EFFICACY IN MULTIMODAL THERAPY OF FEBRILE SEIZURES IN

BRONCHIAL ASTHMA IN CHILDREN OF PRESCHOOL AGE

Summary. The efficacy of polycomponent bacterial lysate Respibron in treatment and prevention of febrile seizures at bronchial asthma in children of preschool age was assessed taking into account the role of infectious agents in forming of asthma phenotype and leading role of inflammatory hypothesis in pathogenesis of this disease. It is shown that attained clinical and inflammometric indices of Respibron efficacy enable to use it in wide clinical practice.

Key words: bronchial asthma, children, expired air condensate, inflammation.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.