CC BY
17
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 616.248-097-079-053.4
КОЛОСКОВА О.К., Б1ЛОУС Т.М., ОРТЕМЕНКА £.П. Буковинський державний медичний унверситет, м. 4epHiBц
^АГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ iМУНOЛOПЧНИХ MAPKEPiB ЗАПАЛЬНОТ BiAnOBiAi ОРГАЫЗМУ У ВЕРИФ1КАЦ1Т БАКТЕРiАЛЬНOТ ПРИРОДИ ФЕБРИЛЬНИХ НАПАДiВ БРOНХiАЛЬНOТ АСТМИ В ДiТЕЙ РАННЬОГО ТА ДOШКiЛЬНOГO BiKy
Резюме. Мета досл'!дження полягала у вивченн дагностично'/' цнност деяких клiнiчних та iмунологiчних теслв у верифiкацií бактерiальноí та/або в'русно! iнфекцií при фебрильних епзодах загострень брон-хiальноí астми у дтей раннього вку. На баз! алерголопчного в^тення Чернiвецькоí обласно)' дитячо! лiкарнi методом просто'1' випадковоí виб'рки було проаналiзовано данi 104 дтей з бронхiальною астмою, як надйшли влiкарню з приводузагостренняастми, пов'язаного злихоманкою, / з якихбули сформованi дв/ групи клiнiчного спостереження. При проведеннi анал'зу клiнiчних та лабораторних даниху дтей з фе-брильними нападами бронхiальноí астми бактерiальноí або вiрусноí природи висловлено припущення, що у таких па^енлв вiрогiдно часлше iмунологiчнi показники запальних реакцй були пщвищеними — рi-вень сироваткового 1нтерлейк\ну-8 перевищував 50,0 пг/мл (52,9 %), а концентра^я С-реактивного б^лка в сироватц кров/ становила понад 50,0 мг/л (43,1 %). Ключовi слова: дти, бронх':альна астма, фебрильн/ загострення.
Вступ
Роль шфекцп в розвитку бронxiальноi астми та И загострень Hapa3i не викликае cyMHiBiB так само, як i уявлення стосовно li шщшвального i протекторного ефекпв. Проте у той час, коли участь вiрy-сно! ресшраторно! шфекцп у розвитку бронxiальноi астми в дггей одержуе все новi та новi шдтверджен-ня [1, 2], роль бактерiальноi ресшраторно! флори в розвитку цього захворювання або обмежуеться мшоплазмовою та хламщшною шфекщею, або характеризуемся повним запереченням участ бак-терiальноi флори у формуванш бронxiальноi астми та ll загострень [3, 4]. Поряд iз роботами, в яких стверджуеться про патогенну роль атипових бак-терш у розвитку бронxiальноi астми в дгтей, юнують повщомлення, що ставлять шд сумшв lx етюлопчне значення в патогенезi цього захворювання [5, 6] i заперечують лшувальну ефективнicть макролiдниx антибiотикiв. Так, зпдно з Cochrane Database of Systematic Reviews (2007) призначення макролiдiв при бронxiальнiй аcтмi з атиповою шфекщею не приводить до вiрогiдного покращення [7].
Слiд визнати, що участь ресшраторно1 вiрycноi iнфекцii у розвитку бронxiальноi астми та ii загострень мае складний i багатогранний характер та визначаеться як шдвищеним синтезом cпецифiч-них iмyноглобyлiнiв Е до реcпiраторноi вiрycноi iнфекцii, з одночасною активацiею адгезивних мо-
лекул i пiдвищенням лiберацii прозапальних медiа-торiв еозинофiльними i нейтрофiльними лейкоцитами, так i порушенням регуляцii тонусу бронхiв внаслiдок пошкодження ештелш дихальних шляхiв та пiдвищення чутливост холiнергiчних та/або ii зниження з боку бета-адренерпчних ре-цепторiв [8, 9]. Перемикання функщонально!' ак-тивност T-хелперiв 1-го типу (ТИ1) на Т-хелпери 2-го типу (ТИ2) у процес вiрусноi iнфекцii остан-шми роками вважаеться доведеним фактом, проте у найсучасшших спостереженнях постулюеться пiдвищення функцii Th2-рецепторiв без вказаного дрейфу за рахунок участ в даному процес адгезивних молекул типу 1САМ-1 [10].
Цiкавою гшотезою можна вважати можливiсть передавання атопп за рахунок вiрусiв. Цi вiруси (на-приклад, НУ81) знижують актившсть FAS-рецеп-торiв («рецепторiв смертЬ») на ТЬ2-клггинах i шдви-щують 1'х чутливiсть на Th1-лiмфоцитах. В результат цього Th2-клiтини стають вiдносно «безсмертними», а Th1 зазнають прискореного апоптозу. У цшому це призводить до дисбалансу Th1/Th2-лiмфоцитiв, характерного для атопп [11]. Водночас юнуе шша кон-цепцiя, зпдно з якою дисбаланс Th1/Th2-клiтин iз
© Колоскова О.К., Бшоус Т.М., Ортеменка 6.П., 2014 © «Актуальна шфектолопя», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
продукщею циток1Н1в, характерних для атопи, роз-глядаеться як захисна реакц1я стосовно тяжких ре-сп1раторних в1русних захворювань.
Така невизначен1сть у патогенез1 захворювання пов'язана ще i з д1агностичними труднощами у вияв-ленн1 бактерiальноl чи в!русно! шфекцй дихальних шляхiв у дiтей i3 нападами бронхiальноl астми на тлi пiдвищення температури тiла [7, 12].
Мета роботи: встановити та вивчити дiагностичну щншсть окремих клiнiчних та iмунологiчних теспв у верифшацй бактерiальноl та/або в!русно! шфекцй у перебiгу фебрильних загострень бронхiальноl астми у дiтей раннього i дошкiльного вiку.
MaTepiaA i методи
Для досягнення мети роботи з використанням методу просто! випадково! вибiрки на базi пульмо-алерголопчного вщдшення ОДКЛ м. Чернiвцiв об-стежено 104 дитини, хворих на бронх1альну астму, якi надiйшли до стацюнару з приводу нападiв захворювання в поеднанш з шдвищенням температури тiла. На пiдставi бактерюлопчного аналiзу спонтанного мокротиння i результапв серологiчного обстеження, а також вiрусологiчного дослiдження мазкiв iз зiву сформовано 2 клшчш групи спостереження. Першу (основну) групу становили 56 (52,9 ± 4,9 %) хворих, у яких в результат бактерюлопчного дослщження мокротиння та/або позитивних серолопчних теспв пiдтверджено наявнiсть бактерiальних збудникiв при фебрильних нападах бронхiально! астми. До друго! (порiвняння) групи увiйшло 48 (47,1 ± 4,9 %) дiтей, у яких за допомогою вiрусологiчних дослiджень шд-тверджено вiрусний характер загострень бронх1аль-но! астми на rai пiдвищення температури тiла. У 8 (7,8 ± 2,7 %) хворих виявлено змiшану вiрусно-бак-тер1альну iнфекцiю, i цi дiти вщнесеш до I кшшчно! групи. За основними кшшчними характеристиками групи суттево не вiдрiзнялися.
Вiрусологiчне дослiдження мазыв iз зiву проведене за допомогою дiагностичних препаратiв «1муногло-булiни дiагностичнi флюоресцiюючi сух! для швидко! дiагностики грипу та шших гострих ресшраторних захворювань» ООО «ППДП» (м. Санкт-Петербург, Росгя) в лабораторй' «Жрусолопчна лабораторiя Обласно! СЕС епiдемiологiчного вщдту» (м. Чернiвцi, атестат акредитацй' лабораторй' № РЮ 029-06).
Бактерiологiчне дослщження харкотиння проведене в лабораторй КМУ «Мюький клшчний пологовий будинок № 1» (м. Чершвщ, атестат акредитацй лабораторй № 000370) зпдно з наказом МОЗ № 535 вщ 22.04.85 р. Харкотиння в дггей одержували методом асшрацй у спецiальнi «пастки».
Юльтсне визначення вмюту С-реактивного бiлка (СРБ, мг/л) в сироватщ кров! та оцшку сироватко-вого вмюту 1нтерлейк1ну-8 (1Л-8, пг/мл) за допомогою реагенпв «ИЛ-8-ИФА-Бест» ЗАО «Вектор-Бест» (смт. Кольцово Новосиб1рсько! обл., РФ) здшснюва-ли за допомогою методу iмуноферментного анатзу в лабораторй Карпатського науково-дослiдного шсти-
I I BipycHa ¡нфекци □ Бактервльна ¡нфекцт I В1русно-баюер1альна ¡нфекщя
Рисунок 1. Результати в1русолопчного i бактерюлопчного досл '1джень мокротиння (%)
туту проблем захисту генофонду населення (м. 1вано-Франювськ, атестат акредитацй лабораторй № 1Ф 355).
Результати анал1зували за допомогою методу бюста-тистики та ктшчно! еп1дем1ологй, а також пакета про-грам Statistica 7.0 StatSoft Inc. та Excel XP для Windows для персонального комп'ютера з використанням па-раметричних i непараметричних метод1в обчислення. Для оцшки д1агностично! ц1нност1 тест1в визначали !х чутлив1сть (ЧТ), специф1чн1сть (СТ), передбачувану цшнють позитивного (ПЦПР) та негативного результату (ПЦНР) 1з визначенням !х дов1рчих штервал!в (95% Д1), а також обчислювали показник вщношення правдопод1бност1 позитивного (ВП+) i негативного ре-зультат1в (ВП-).
Результати та Тх обговорення
На рис. 1 наведена структура в1русно'1, бактер!ально! i в1русно-бактер1ально! 1нфекцй в обстежених дггей.
1з наведених даних випливае, що кл1н1чн1 групи, сформован1 за принципом випадково! виб1рки, за кшькютю хворих були майже р1вновеликими: з в1ру-сною 1нфекц1ею — 48 дггей, з бактер!альною — 56 хворих.
Встановлено, що майже в половини дггей (41,1 %) з мокротиння вишвалися стрептококи. Так, окремо чи в асощацй з 1ншими мшрооргашзмами Str.pneumoniae вис1яний у 12 з 56 д1тей I ктшчно! групи (21,4 ± ± 5,5 %), гемол1тичний стрептокок — у 7 (12,5 ± 4,4 %), Str.pyogenes — у 4 дггей (8,7 ± 4,2 %) та Str.saprophiticus — у 3 (5,40 ± 3,01 %).
Позитивш зас1ви на золотистий стаф1локок окремо чи в комбшацгях з шшими збудниками траплялись у 16 дггей (34,80 ± 7,02 %), а епщермального стаф1локока — у 5 дггей (8,9 ± 3,8 %). У 7 хворих (12,5 ± 4,4 %) окремо чи в асоц1ац1ях вис1валася H.influenzae.
Сл1д вщмгтти, що у 16 хворих (34,80 ± 7,02 %) окремо чи в асоц1ац1ях з шшими мшрооргашзмами вишва-лася Candida albicans, проте клшчних прояв1в ще! ш-фекцй або ознак скомпроментованого ¡мунггету в д1тей не визначалося. У 13 (28,3 ± 6,6 %) пац1ент1в окремо чи в асощацгях вис1валися ентерококи. У 55,7 % пащентав I клшчно! групи виявлено атипову мшрофлору у мо-кротиннг У 92,9 % хворих I клшчно! групи мали м1сце в1русно-бактер1альш асоц1ацй, в1дносна к1льк1сть яких наведена на рис. 2.
9,3
9,3-*
■ Атипов1 □ Стафтококи | Стрепюкоки □ Candida albicans EH Irnui
Рисунок 2. Характер бактер'1ального компонента у в/русно-бактер/альних асоц/ац/ях (%)
Наведеш результати наявност вГрусно-бактерГаль-них аcоцiацiй у 10 дггей показали, що в бшьшосп ви-падкiв в обстежених хворих вiрycнi iнфекцii перебiгали в комбшащях з атиповою бактерiальною патолопею, представлених Chl.pneumoniae i Chl.trachomatis, як можна розглядати як класичний приклад внутршньо-клiтинниx iнфекцiй.
Попри те, що при обстеженш дiтей використовува-лися реагенти для виявлення RSV-iнфекцii, аденовГру-су, групу А i В, а також парагрипу 1, 2 i 3-го типiв, пози-тивнi результати вiрycологiчниx доcлiджень отримаш лише вiдноcно адено- та RS-вiрyciв. Так, у бiльшоcтi випадыв при вiрycологiчномy доcлiдженнi в дiтей ви-значалася RS-вiрycна iнфекцiя, яка окремо чи в асо-цiацii з аденовiрycом виявлена у 34 дггей (73,9 ± 6,5 %), а шфекщя, викликана аденовiрycом, визначалася у 37,3 % хворих, при цьому частка мшст-шфекци даних вГрушв становила 8,0 %.
Варто зауважити, що з кшшчно'! точки зору, особливо при першому контактi з пащентом раннього та дошыльного вшу, в якого вiдмiчено загострення бронxiальноi астми на тлГ пiдвищення температу-ри тiла, складно вгдрГзнити ознаки, яы б дозволили провести диференщальну дiагноcтикy вГрусно! та бактерiальноi шфекцп. Тому лшарГ найчастше стар-тово призначають антибютики, орГентуючись на по-мГрну штоксикацш, виражену задишку, наявшсть вологих хришв з обох боыв грудно! клики та врахо-вуючи раннш вш дггей. Так, антибютики у хворих I клшГчно! групи на догосштальному еташ використо-вувалися у 82,1 % випадыв, а у груш порГвняння — у 71,8 % спостережень (P > 0,05).
Напевно, кшшчш прояви бактерiальноi шфекци у хворих на бронхГальну астму з фебрильним характером приступу, маркером чого можна вважати стар-тове призначення антибактерiальноi терапп, пев-ною мГрою можуть розглядатися як кшшчний тест для виявлення такоi шфекцп. За нашими даними, чутливють такого тесту сягала 88,9 % (95% Д1 77,4— 95,8), проте специфГчнГсть — лише 24,4 % (95% Д1 12,9—39,5). ВП+ даного кшшчного тесту верифГкацй
бактерiальноi ГнфекцП становило 1,2, а ВП--0,5.
Отримаш результати дають шдстави вважати, що, базуючись виключно на клГнГчних даних, лише в
11,1% випадшв бактерiальна iнфекцiя у дитини з фе-брильними нападами астми могла бути пропущена, проте у 75,6% дп-ей з вiрусною шфекшею встанов-лений неправильний дiагноз та необГрунтовано при-значенi антибактерiальнi засоби. На високий рiвень помилково дiагностованоi бактерiальноi природи загострень бронхiальноi астми при використаннi виключно кшшчного обстеження вказують низький показник позитивного вщношення правдоподiбно-стi при вщносно високому вiд'емному вiдношеннi правдоподiбностi.
Наявшсть пурулентного мокротиння, що повсяк-час розщнюеться лiкарями як маркер бактерiальноi iн-фекц11', при надходженнi до стащонару дiтей I клiнiчноi групи була у 55 хворих (98,2 ± 1,8 %), а у груш порiв-няння — лише у 15 випадках (32,6 ± 6,9 %, Р < 0,001). Попри вражакш вiдмiнностi у частота виявлення пурулентного харкотиння у дггей груп порiвняння, слiд вщ-мiтити, що для пiдтвердження бактерiальноi iнфекцii у дiтей iз фебрильними нападами астми цей тест повинен використовуватися з обережшстю, оскшьки вiн мае недостатню специфiчнiсть та передбачувану щн-нiсть позитивного результату. Так, чутливють наявно-стi пурулентного мокротиння як тест з виявлення бак-терiальноi респiраторноi iнфекцii в обстежених дггей становила 98,2 % (95% Д1 90,5-99,9), специфiчнiсть — 67,4 % (95% Д1 50,0-80,5), передбачувана щннють позитивного результату — 78,6 % (95% Д1 67,0-87,5), негативного — 96,9 % (95% Д1 83,8-99,2). Показники ризику наявносп бактерiальноi iнфекцii в дiтей, у яких видтяеться пурулентне мокротиння шд час фебриль-ного приступу бронхгально!' астми, становили: спiввiд-ношення шаншв — 113,7 (95% Д1 14,3-902,2), атрибу-тивний ризик — 0,75.
Отримаш даш пояснюють той дуже поширений серед педiатрiв факт, що, орiентуючись на наявнiсть пурулентного мокротиння в дггей, майже у третиш випадыв вони призначають антибютики в тому випадку, коли приступи спровоковаш вiрусною iнфекцiею. Це питверджуеться також i тим, що позитивне вщношен-ня правдоподiбностi становило 3,0 при негативному ВП 0,03. Таким чином, за наявносп пурулентного харкотиння в дитини п!д час нападу бронхiальноi астми рщко пропускають бактерiальну iнфекцiю, проте вона хибно дiагностуеться у 22,4 % випадыв за наявносп вiрусноi iнфекцii дихальних шляхiв.
Пiдвищення температури тiла п!д час нападу астми в обстежених дггей передбачало наявнiсть у них запаль-но!' вiдповiдi органiзму, маркерами яко!' вважають вмiст у сироватщ кровi С-реактивного бiлка як гострофазо-вого реагента, та 1Л-8, який активуе адгезивш моле-кули на ендотелг! судин i нейтрофiльних гранулоцитав кровi з одночасною !'х рекрутизашею в судинне русло i стимуляшею !'х функцiональних здатностей. Так, показники середньоi концентрацii С-реактивного бтка в сироватцi кровi у хворих I кшшчно!' групи становили 56,2 ± 2,6 мг/л, II групи — 28,8 ± 2,4 мг/л (Р < 0,001), а 1Л-8 — 112,7 ± 7,5 пг/мл та 33,2 ± 4,6 пг/мл (Р < 0,01) вiдповiдно.
Таблиця 1. Д'агностична ц1нн1сть вмсту в сироватщ кров1 СРБ, 1Л-8 у виявленн1 бактер'альноï ¡нфекцп при фебрильних нападах бронх/ально)' астми
Показники ЧТ, % СТ, % ПЦПР ПЦНР ВП+ ВП-
1Л-8 > 50,0 пг/мл 83,9 (75,2-90,5) 84,8 (76,2-91,2) 84,7 (76,0-91,2) 84,0 (75,4-90,6) 5,5 0,2
СРБ > 50,0 мг/л 64,3 (54,1-73,7) 82,6 (73,7-89,5) 78,7 (68,2-87,1) 69,8 (60,7-77,9) 3,7 0,4
Примтка: у дужках наведений 95% доврчий iнтервал; ЧТ — чутливсть тесту.
Беручи до уваги, що верхня межа нормальних значень 1Л-8 становить 10 пкг/мл, триразове пере-вищення щи концентраций траплялося у 50 хворих (89,3 ± 4,1 %) I клiнiчноï групи та лише у 7 дггей (15,2 ± 5,3 %, P < 0,001) групи порiвняння. Концен-трацiя гострофазового маркера запалення — С-реак-тивного бiлка — бшьше 20,0 мг/л виявлена у 51 хворого основно!' групи (91,1 ± 3,8 %) та у 30 пащентав II групи (65,2 ± 7,0 %, P < 0,01). Беручи до уваги, що двократне перевищення норми концентрацй' С-ре-активного бiлка у кровi траплялося у кожно1 друго1 дитини II групи, видавалося доцiльним пiдвищити порй установчо!' точки концентрацй' до 50,0 мг/л, яка може вважатися дискримшантною межею мiж хворими iз бактерiальною та вiрусною iнфекцiею ди-хальних шляхiв. Вiдмiчено, що вмiст С-реактивного бшка у сироватцi кровi бшьше 50,0 мг/л виявлений у 36 хворих (64,3 ± 6,4 %) I групи та лише у 8 датей групи порiвняння (17,4 ± 5,6 %, P < 0,001). Проте рь вень кореляцшних зв'язкiв мiж даними прозапальни-ми маркерами виявився вищим у хворих 1з вiрусною iнфекцiею. Вмiст Ш-8 корелював iз концентрацiею С-ре-активного бшка в сироватщ у I груш так: г = 0,51 (P < 0,05), а у груш порiвняння г = 0,89 (Р < 0,05).
Це дало пщстави припустити, що показники за-пально!' вiдповiдi органiзму можуть бути використаш для вiдокремлення бактерiальноï та вiрусноï ресшра-торно1 iнфекцií i, таким чином, виршення питання про доцшьнють призначення антибактерiальних пре-парапв (табл. 1).
Наведенi данi дiагностичноï цiнностi вказаних вище iмунологiчних показниыв у пiдтвердженнi бак-терiальноï шфекцй' в обстежених датей дають шдста-ви вважати, що високi концентрацй' С-реактивного бшка та Ш-8 у сироватщ кровi можна використо-вувати як шдтверджувальш самостiйнi тести. Проте при цьому слщ враховувати, що навпъ при концентрацй' СРБ, що уп'ятеро перевищуе дискримiнантнi величини вщносно здорово!' популяцп', при викори-станнi даного тесту у шдтвердженш бактерiальноï природи фебрильних загострень бронхiальноï астми у кожно1 третьо!' дитини виникають хибнонегативнi результати, а отже, вчасно не призначаються анти-бактерiальнi засоби. При цьому прогностична цш-нiсть позитивного i негативного результапв даного тесту залишаеться недостатньою.
Вмiст у сироватцi кровi IЛ-8 бiльше 50,0 пг/мл пщви-щуе посттестову вiрогiднiсть наявностi бактерiального тригера нападу бронхгально!' астми на 34,7 %, а концен-
тращя СРБ понад 50,0 мг/л збшьшуе таку вiрогiднiсть на 28,7 %. При цьому посттестова в1рогщщсть за негативного результату знижуеться для 1Л-8 на 44,1 %, а для СРБ — на 19,8 %.
Слщ вщмгтити, що низька концентращя 1Л-8 у сироватщ кровi (< 10,0 пкг/мл) та С-реактивного бшка (< 10,0 мг/л) лише дозволяють тдтвердити вiдсутнiсть бактерiальноl iнфекцií, проте не можуть використову-ватися як самостiйний скрин1нговий тест у виявленш вiрусно'í iнфекцií дихальних шляхiв.
Висновки
Таким чином, проведений аналiз клiнiчно-лабо-раторних даних у дгтей iз бактерiальною та вiрусною природою фебрильних нападiв бронхiальноí' астми дае шдстави вважати, що всупереч вщсутносп чiт-ких клiнiчних особливостей бактерiальноl iнфекцil у цих хворих вiрогiдно частiше траплялися вищi iму-нологiчнi показники запально'' реакцй' оргашзму, яка найчастiше характеризувалася пiдвищенням вмюту в сироватш кровi iнтерлейкiну-8 бшьше 50,0 пкг/мл (52,9 %) та С-реактивного бшка понад 50,0 мг/л (43,1 %). Оцшка дiагностичноl цшносп показала, що висош показники вмюту 1Л-8 та С-реактивного бiл-ка в сироватщ мають високу специфiчнiсть i достат-ню передбачувану цшнють позитивного результату, проте повсякчас супроводжуються виникненням хибнонегативних результапв i недостатньою про-гностичною цiннiстю негативного результату в шдтвердженш наявносп бактерiальноl iнфекцlí у дiтей iз фебрильними нападами бронхiальноl астми.
Список л^ератури
1. Subbarao P. Asthma: epidemiology, etiology and risk factors/ P. Subbarao, P.J. Mandhane, M.R. Sears// Canad. Med. Associat. J. - 2009. - Vol. 181, № 9. - P. 181-190.
2. Friedlander S.L. Viral infection, cytokine dysregulation and the origins of childhood asthma and allergic diseases / S.L. Friedlander, D.J. Jackson, R.E. Gangnon // Pediatr. Infect. Dis. J. - 2005. - Vol. 24 (suppl.). - P. 170-176.
3. Sutherland E.R. Asthma and atypical bacterial infection / E.R. Sutherland, R.J. Martin // Chest. - 2007. - Vol. 132. -P. 1962-1966.
4. Thorburn K. High incidence of pulmonary bacterial co-infection in children with severe respiratory syncytial virus (RSV) bronchiolitis/ K. Thorburn, S. Harigopal, V. Reddy // Thorax. — 2006. - Vol. 61. - P. 611-615.
5. Mills J.D. Chlamydia pneumoniae serological status is not associated with asthma in children or young adults / J.D. Mills,
J.A. Lindeman //Int. J. Epidemiol. — 2000. — Vol. 29. — P. 280284.
6. Korppi M. Chlamydia pneumoniae and newly diagnosed asthma: a case-control study in 1 to 6-year-old children / M. Korppi, M. Paldanius, A. Hyvarinen //Respirology. — 2004. — Vol. 9. — P. 255-259.
7. Jahnz-Rozyk K. Atypical infection of the respiratory tract and bronchial asthma /K. Jahnz-Rozyk, T. Targowski // Pol. Merkur. Lekarski. — 2007. — Vol. 137. — P. 325-327.
8. Wark P.A.B. Asthma exacerbations. 3: Pathogenesis / P.A.B. Wark, P.G. Gibson // Thorax. — 2006. — Vol. 61. — P. 909-915.
9. Busse W.W. The precipitation of asthma by upper respiratory infections// Chest. — 2007. — Vol. 87. — P. 44-48.
10. Walter M.J. Viral induction ofa chronic asthma phenotype and genetic segregation from the acute response/M.J. Walter, J.D. Morton, N Kajiwara// J. Clin. Invest. — 2002. — Vol. 202. — P. 165-175.
11. Hussain I. Evidence for the Transmissibility of Atopy. Hypothesis /1. Hussain, J. Smith //Chest. — 2003. — Vol. 124. — P. 1968-1974.
12. Esposito S. Asthma in children: are Chlamydia or Mycoplasma involved? / S. Esposito, N. Principi // Pediatr. Drugs. — 2001. — Vol. 3. — P. 159-168.
OmpuMano 08.09.14 ■
Колоскова Е.К., Белоус Т.М., Ортеменка Е.П. Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ИММУНОЛОГИЧЕСКИХ МАРКЕРОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ОТВЕТА ОРГАНИЗМА В ВЕРИФИКАЦИИ БАКТЕРИАЛЬНОЙ ПРИРОДЫ ФЕБРИЛЬНЫХ ПРИСТУПОВ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ РАННЕГО И ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
Резюме. Цель исследования заключалась в изучении диагностической ценности некоторых клинических и иммунологических тестов в верификации бактериальной и/или вирусной инфекции при фебрильных эпизодах обострений бронхиальной астмы у детей раннего возраста. На базе аллергологиче-ского отделения Черновицкой областной детской больницы методом простой случайной выборки были проанализированы данные 104 детей с бронхиальной астмой, которые поступили в больницу по поводу обострения астмы, связанного с лихорадкой, и из которых были сформированы две группы клинического наблюдения. При проведении анализа клинических и лабораторных данных у детей с фебрильными приступами бронхиальной астмы бактериальной или вирусной природы высказано предположение, что у таких пациентов достоверно чаще иммунологические показатели воспалительных реакций были повышенными — уровень сывороточного интерлейки-на-8 превышал 50,0 пг/мл (52,9 %), а концентрация С-реак-тивного белка в сыворотке крови составляла более 50,0 мг/л (43,1 %).
Ключевые слова: дети, бронхиальная астма, фебрильные обострения.
Koloskova O.K., Bilous T.M., Ortemenka Ye.P. Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
DIAGNOSTIC VALUE OF IMMUNOLOGICAL MARKERS OF THE INFLAMMATORY RESPONSE OF THE BODY IN VERIFYING THE BACTERIAL ORIGIN OF FEBRILE EPISODES OF BRONCHIAL ASTHMA IN INFANTS AND PRESCHOOL CHILDREN
Summary. The aim of research was to study the diagnostic value of some clinical and immunological tests in the verification ofbacterial and/or viral infection in the course of febrile episodes of bronchial asthma exacerbations in children of early age. On the base of allergological department ofChernivtsi Regional Children's Hospital by the method of simple random sampling there have been examined 104 child patients with bronchial asthma who were admitted to the hospital because of asthma exacerbation associated with fever, and of which were formed two groups ofclinical observation. The conducted analysis of clinical and laboratory data in children with bacterial and viral febrile bronchial asthma attacks has been suggested that such patients more likely had higher level of immunological indices of inflammatory reactions, which are mostly characterized by increased content of serum interleukin-8 over 50.0 pg/ml (52.9 %) and serum C-reactive protein concentration more than 50.0 mg/l (43.1 %).
Key words: children, bronchial asthma, febrile exacerbation.
