CC BY
24
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 616.24-002-053.2-07-08 DOI: 10.22141/2312-413x.3.12.2016.81712
КОЛОСКОВА O.K., IBAHOBA A.A., Б1АОУС T.M., ГОНЧАРУКP.I.
ВДНЗ Укра'/ни «Буковинськийдержавний медичний у^верситет», м. Чернвцi, Укра'/на
AiAmOC^4HE ЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ MAPKEPiB У ВЕРИФкАЦП БАКТЕРiАЛЬНOГO ХАРАКТЕРУ ЗАПАЛЬНИХ ПРОЦЕОВ РЕСтРАТОРНО! СИСТЕМИ
Резюме. Вступ. OcTaHHiM часом накопичено все бльшеданихстосовно ролiiнфекцiiякчинника ризику в'зинг-синдрому, бронxiальноi астми та ii загострень, що досить часто потребують проведення дифе-ренцiальноi дiагностики з таким ixускладненням, як пневмонiя бактерiальноiчи вiрусноiет'юлогИ. Мета роботи: для покращення ^агностики бактер'альних запальних процеав дихальних шляxiв удтей разного в<ку вивчити окремi результати обстеження хворих. Матерiал i методи. Комплексно обстежено 279 хворих дтей в 'щ грудного до дошюльного в<ку. Першу (I) клiнiчну групу становили 100 дтей грудного в<ку, як на^йшли до ста^онару з приводу позалiкарняноi бактерiальноi пневмонИ (БП). Другу (II) групу сформували 56 хворих на бронxiальну астму дтей, у яких пдтверджено бактер':альну природу фе-брильних напаяв астми. До третьо!' (III) групи увiйшло 46 хворих на БА па^енлв, у яких пдтверджено в':русний характер фебрильних загострень астми. А четверту (IV) групу сформували 77 па^енлв грудного вку з гострою в 'русною iнфекцieю (rPBI) дихальних шляxiв у вигляд гострого бронюту (45 дтей), бронх'юл'ту (15 випадюв) i вiрусноi пневмони (17хворих). Результати та Тх обговорення. За показни-ками лейкоцитограми периферичноi кровi у хворих на БП на вiдмiну в 'щ однолтюв iз rPBI вдзначалась наявнiсть бактерiально-запального процесу. Дослдження в сироватц кровi концентраци С-реактивного проте'1'ну дозволило отримати такi результати: середнй вмст даного блка в I клiнiчний групi становив 67,26 ± 4,90 мг/л, у IV групi — 22,39 ± 4,40 мг/л, у II групi — 56,2 ± 2,6 мг/л та в III групi порiвняння — 28,8 ± 2,4 мг/л (P:. n III v n.III vv < 0,05). Висновки. Жоден вивчений клiнiко-параклiнiчний маркер не мае самостiйноiдiагностичноi цнност у пiдтвердженнi бактерiального запалення.
Вступ
Попри те що ппешчна гшотеза виникнення ато-шчних захворювань базуеться переважно на уявлен-нях про модифкуючий вплив чинниыв зовшшнього середовища, у тому чи^ шфекцшних, у постнаталь-ному перюд^ останшм часом накопичено все бшь-ше даних стосовно ролi шфекцп як чинника ризику вiзинг-синдрому, бронхiальноl астми (БА) та и загострень, причому щодо астми найбшьшу роль вщгра-ють вiрусна та атипова бактерiальна шфекщя [9, 11]. Роль шфекцп в розвитку бронхiальноl астми та 11 загострень наразi не викликае сумнiвiв, так само як i 11 шщшвальний i протекторний ефекти. Численш дослщження дають пiдстави вважати респiраторну вiрусну iнфекцiю важливим чинником формуван-ня даного захворювання з наступною тригерною роллю нападiв загострення [6]. Респiраторнi вiруси е одними з основних чинниыв, здатних викликати обструкцiю дихальних шляхiв [2, 12], iснуе прямий зв'язок мiж загостреннями астми та гострими ресш-раторними захворюваннями, у тому чи^ 1х сезон-ними шдйомами.
У малюковому вiцi невирiшеною залишаеться проблема бронхiолiтiв, оскiльки при надходженш до ста-
цiонару дией грудного вшу з приводу шфекцп нижнiх дихальних шляхiв найбiльшi утруднення викликае необхщшсть проведення диференщально'1 дiагности-ки мiж бронхiолiтом та пневмошею бактерiальноí або вiрусноí етiологií. У багатьох випадках розрiзнити данi захворювання тiльки на пiдставi результатiв кшшчно-го обстеження й рентгенологiчних даних неможли-во [8]. I хоча пневмонш в дiтей грудного вку зазвичай викликають респiраторнi вiруси i рiдше — бактери, доволi часто трапляеться асоцiацiя цих збудникiв, тому залишаеться вщкритим питання об'ективiзацií обГрунтування призначення антибактерiальних пре-паратiв з огляду на високий ризик небажаних наслщ-кiв при нерацiональному лшуванш iнфекцiй нижнiх дихальних шляхiв [1, 4, 7].
Адреса для листування з авторами: Колоскова Олена Костянтитвна E-mail: koloskov-elena@yandex.ru
© Колоскова О.К., 1ванова Л.А., Бшоус Т.М., Гончарук PI., 2016 © «Актуальна шфектолопя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Рядом дослщжень [1] показано, що в популяци госпiталiзованих хворих iз пневмошею використання загальновизнаних бактерiологiчних i вiрусологiчних методiв обстеження дало можливiсть виявити шфек-цiйний збудник в 60—88 % випадыв, а серед iмуно-компетентних хворих грудного вiку найбтьш частим вiрусним патогеном був ИБ^рус, рiдше — вiруси па-рагрипу I i II типiв, аденовiруси й збудники грипу А i В. У цiлому вiрусна шфекщя у хворих на пневмонiю шд-тверджуеться у 20—60 % випадыв [5, 6, 7, 12].
Слд вiдмiтити, що питома вага бактерiальних i вь русних збудниыв у розвитку пневмони в дiтей грудного вку багато в чому залежить вiд рiвня охорони здоров'я в цшому i доступних практичнiй охорош здоров'я мето-дiв дослiдження зокрема. Так, при використанш комплексу дослщжень, що включав рентгенографiю грудно! клiтки, посiв кровi та мокротиння на стерильнють, а також трахеального аспiрату легень, тдтверджен-ня бактер1ально! природи пневмони вiдбулося лише в 50 % випадыв. При орiентацií лише на пошв кровi хворих у стацюнарах з низьким рiвнем обстеження пд-твердження бактерiальноí пневмони вiдмiчалось лише в 1 % спостережень [3]. Отже, пошуки можливостей щодо об'ективнiшого пiдходу до виявлення бактерь ального запального процесу рестраторно! системи не втратили свое! актуальность Щодо цього заслуговують на увагу дослщження вмiсту С-реактивного протешу (СРП) та гiстохiмiчнi показники функци нейтрофшв кровi, ефект вiд використання яких у верифшаци бак-терiального запалення дихальних шляхiв мае безумовнi перспективи.
Мета роботи: для покращення дiагностики бакте-рiальних запальних процесiв дихальних шляхiв у дiтей грудного, раннього та дошыльного вiку дослiдити дiа-гностичну цшнють та показники клшшо-етдемюло-пчного ризику окремих результатiв клiнiчного й пара-клiнiчного обстеження хворих.
Матерiал i методи
В умовах Обласно! дитячо! клiнiчноí лiкарнi (ОДКЛ) м. Чершвщ комплексно обстежена когорта з 279 хворих дггей вiд грудного до дошкольного вiку. У 177 хворих грудного вшу мав мюце гострий запаль-ний процес дихальних шляхов, спричинений бактерь альною або вiрусною iнфекцiею, а в решти 102 хворих раннього та дошкольного вiку — хронiчний запальний процес у виглядi бронхоально! астми, що перебрала iз
фебрильними нападами, зумовленими вiрусними чи бактерiальними патогенами.
На шдставО бактерiологiчного аналiзу спонтанного мокротиння й результат серолопчного обстеження, а також вiрусологiчного дослiдження мазков i3 зiва сформовано 4 ктшчш групи спостереження. Першу (I) клшчну групу становили 100 дiтей грудного вшу без клiнiчних проявiв iмунодефiциту, якi надiйшли до ста-цюнару з приводу позалшарняно! бактерОально! пнев-монй' (БП). Другу (II) групу сформували 56 хворих на бронхiальну астму дiтей раннього й дошкольного вшу, у яких у результат бактерiологiчного дослiдження мокротиння та/або позитивних серолопчних тестiв шд-тверджено бактерiальну природу фебрильних нападiв захворювання (ББА). До третьо! (III) групи увшшло 46 хворих на БА пащенпв раннього й дошкiльного вшу, у яких за допомогою вiрусологiчних дослiджень шд-тверджено вiрусний характер фебрильних загострень астми (ВБА). А четверту (IV) групу сформували 77 пащ-енпв грудного вшу iз гострою респiраторною вiрусною iнфекцiею (rPBI) дихальних шляхов у виглядi гострого бронхiту (45 дiтей), бронхiолiту (15 випадыв) i вiрусноö пневмонй' (17 хворих).
Загальна клiнiчна характеристика дггей груп порОв-няння подана в табл. 1 (порОвняння проводили в гру-пах, аналогiчних за вшом та характером перебiгу нозо-логш — гостра та хронiчна).
Переважання у II ктшчнш груш бгльш дорослих дО-тей порОвняно з хворими на ВБА вгдображуе схильнють до приеднання бактерОально! шфекци до алерпчного запалення в мОру дорослшання хворих на вгдмшу вОд дггей молодшого вшу, у яких переважають шфекци, викликаш вОрусними збудниками. Проте в цглому наведет даш дають шдстави вважати, що за основними клшчними характеристиками конгруентш за вшом i характером нозолопчних форм групи були порОвнян-ними.
Оцшка вираженост обструкци бронхов проводила-ся за бальною системою, при цьому збгльшення суми балГв вказувало на посилення обструкци нижнГх дихальних шляхов. ДГагностика позалшарняно! пневмони проводилась на основГ Наказу МОЗ Укра0ни № 18 вГд 13.01.2005 р. «Протокол надання медично! допо-моги дотям за спецГальнГстю «дитяча пульмонолопя» та Наказу МОЗ Укра!ни № 128 вОд 19.03.2007 р. «Про затвердження клОнОчних протоколов надання медично! допомоги за спецГальнГстю «пульмонолопя». Альтерна-
Таблиця 1. Загальна кл¡н1чна характеристика груп порiвняння (M ± m)
KniHi4Hi групи К-сть дiтей Хлопчики, % Сшьсью мешканцi, % Середнiй BiK, роки Тривалють захворювання, роки
1 Бактерiальна пневмонт 100 57,0 ± 4,9 76,0 ± 4,3 8,0 ± 0,7 Mic. -
II Бактерiальна етюлопя нападiв БА 56 63,0 ± 3,7 51,9 ± 6,8 4,6 ± 0,2 року 1,9 ± 0,1
III BipycHa етiологiя нападiв БА 46 62,5 ± 7,2 54,2 ± 7,2 3,8 ± 0,3 року 2,0 ± 0,2
IV BipycHe запалення дихальних шляхiв 77 64,9 ± 5,4 75,3 ± 4,9 8,3 ± 0,8 Mic. -
PI : IV, II : III > 0,05 > 0,05 II : III < 0,05 > 0,05
тивний 6aKrepiaibHm пневмони дiaгноз гостро1 Bipyc-но1 шфекцп нижнiх дихальних rniHXiB встановлювали на пiдcтавi епiдемiологiчних даних та клшко-рентге-нологiчних ознак !х ураження без iнфiльтpативних змiн у легенях за умови визначення iмyнофлyоpеcцентним методом вipycних патогенiв в еттели веpхнiх дихальних шляхiв i подальшо! ретроспективно! верифшаци дiагнозy. Додатковим аргументом на користь даного дiагнозy в окремих хворих були даш про вщсутнють ефекту вiд використання антибютиыв. Бактеpiологiчнi та вipycологiчнi дослщження проводилися в лаборато-piях Чершвецько! обласно! саштарно-ешдемюлопчно1 станци, забip матеpiалy проводили натще стерильним ватним тампоном з носа, зiва, задньо! стшки глотки, а мокротиння — шляхом спонтанного чи стимульовано-го шгалящями гiпеpтонiчних pозчинiв натpiю хлориду вщкашлювання [10].
Iмyнологiчнi доcлiдження проводили в лаборато-pil iмyнологil ОДКЛ. Даний комплекс передбачав, зо-крема, вивчення маpкеpiв оксидазно1 мiкpобоцидноcтi нейтpофiлiв кpовi за результатами спонтанного й сти-мульованого НСТ-тесту, що здiйcнювали за методикою B.H. Park et al. у модифшаци В.В. Климова; оцшку активноcтi киснезалежно1 мiкpобоцидноcтi нейтро-фiльних гpанyлоцитiв кpовi, що проводилась шляхом обчислення вщсоткового вмicтy формазанпозитивних клггин та з урахуванням величини цитохiмiчного кое-фiцieнта (ЦХК), визначеного за принципом G. Astaldi,
L. Verga; визначення BMicTy (мг/л) у сироватщ KpoBi С-реактивного протешу методом просто! радiальноï iмунодифузiï в arapi (реактиви «Имтек», РФ).
Отpимaнi результати дослщження aнaлiзувaлися методами клiнiчноï етдемюлогй', а також параме-тричного i непараметричного статистичного анал1зу. Для оцшки дiaгностичноï цiнностi тестiв визначали ïx чутливiсть, специфiчнiсть, передбачувану цiннiсть позитивного та негативного результату, а оцшка ризику pеaлiзaцiï подй' проводилась з урахуванням вipогiдностi величин вщносного, атрибутивного pизикiв та вщно-шення шaнсiв, а також визначення ïx довipчиx штер-вaлiв (95% Д1).
Результати
У pоботi показано, що в цтому бронхообструктив-ний синдром у I кшшчнш гpупi при бактер1альнш пнев-монй' спостеpiгaвся в 14,0 ± 3,5 % дiтей, а при вipуснiй iнфекцiï нижшх дихальних шляхгв у представниив IV групи — у 23,4 ± 8,4 % випадк1в (P < 0,05). Водночас у виpaженостi обструкцй' бpонxiв пiд час фебрильних нaпaдiв бронхгально!' астми у хворих II i III груп по-piвняння суттевих pозбiжностей упродовж перших 6—7 дiб лiкувaння в стaцiонapi не вiдмiчено (табл. 2).
I якщо в представниив I та IV груп, яы мали гостру шфекцшну пaтологiю дихальних шляxiв, вiд 7—8-ï доби лiкувaння синдром бpонxiaльноï обструкцй' (СБО) ку-шрувався повнiстю, то у хворих iз БА вiн продовжував
Таблиця 2. Кл1н1чна вираженсть синдрому бронх'альноï обструкцй' в дтей груп порiвняння
Дт Середш бали бронхiaльноï обструкцГГ PII : III, I : IV
гoсштaлiзaцм БП (n = 100) ББА (n = 56) ВБА (n = 46) ГРВ1 (n = 77)
1-й 17,8 26,6 26,1 17,1 > 0,05
2-й 17,2 25,3 24,9 16,7 > 0,05
3-й 13,8 23,7 23,2 14,2 > 0,05
4-й 10,1 21,7 21,1 8,9 > 0,05
5-й 6,1 19,7 18,9 5,8 > 0,05
6-й 3,8 17,9 16,9 3,1 > 0,05
7-й 2,2 15,7 14,6 1,9 II : Ill < 0,05
8-й 0 13,8 12,6 0 II : Ill < 0,05
9-й 0 11,98 10,5 0 II : III < 0,01
10-й 0 10,3 8,3 0 II : III < 0,01
Таблиця 3. Показники лейкоцитограми в дтей груп порiвняння (M ± m)
Показники KpoBi M ± m PI : IV
БП (n = 100) ББА (n = 56) ВБА (n = 46) ГРВ1 (n = 77)
Лейкоцити (Г/л) 9,20 ± 0,53 8,78 ± 0,45 8,71 ± 0,48** 7,00 ± 0,27** < 0,05
Еозинофти (%) 2,90 ± 0,27* 4,98 ± 0,61* 4,00 ± 0,58 3,40 ± 0,32 > 0,05
Паличкоядерн нейтрофти (%) 9,50 ± 0,68 9,16 ± 0,82 8,93 ± 1,36** 5,70 ± 0,41** < 0,001
Сегментоядерн нейтрофти (%) 33,10 ± 1,41* 41,07 ± 2,15* 45,37 ± 2,46** 29,1 ± 1,3» > 0,05
Лiмфоцити (%) 51,30 ± 1,72* 41,87 ± 2,34* 37,67 ± 2,45** 59,1 ± 1,43** < 0,05
Моноцити (%) 3,10 ± 0,21 2,87 ± 0,23 2,65 ± 0,26 2,70 ± 0,18 > 0,05
Примтка: * — в1рогщн1сть розб'жностей (P < 0,05) мiж I та II групами; ** — в1рогщн1сть розб'жностей (P < 0,05) м'ж III та IV групами.
персистувати зi статистично значущим переважанням у дггей iз ББА. Так, у представниыв дано! групи на першу добу стацюнарного лiкування при середнш тяжко-стi обструкци бронхiв 26,6 ± 0,23 (95% Д1: 26,0—26,7) бала Н мiнiмальне значення становило 24 бали, а мак-симальне — 29 балiв. На третш день лiкування в ста-цiонарi середня сума балiв вираженост бронхiальноí' обструкци становила 23,7 ± 0,3 (95% Д1: 23,0—23,9) при мшмальному значеннi 20 та максимальному — 28 ба-лiв. На 6-й день госmталiзацií в бтьшосл випадкiв мав мiсце виражений дезобструктивний ефект проведено! терапи, i при цьому середня сума балiв клшчних про-явiв СБО сягала 17,9 ± 0,4 (95% Д1: 16,9-17,9) при мь нiмальному значення 10 i максимальному — 24 бали. На 9-й день лкування середня сума балiв клiнiчних проявiв обструкци бронхiв сягала 11,98 ± 0,41 (95% Д1: 10,7-11,9) при мшмальному значеннi 7 та максимальному — 18 бал1в.
У табл. 3 наведеш показники лейкоцитограми пе-риферично! кровi в дiтей клшчних груп.
У табл. 4 наведена оцшка показникiв киснезалеж-ного метаболiзму нейтрофiльних грaнулоцитiв пери-ферично! кровi в дiтей iз захворюваннями бактерiаль-но! та вiрусноí природи.
Всупереч тому що нейтрофiльнi гранулоцити кро-вi е ефекторними клiтинами бактер1ально-запаль-ного процесу, наведенi данi дають пiдстави вважати, що суттевих втмшностей у дослiджених показниках спонтанного й стимульованого НСТ-тесту даних лей-коцитав при бактерiальних i вiрусних тригерах нападiв бронхiальноí астми не встановлено.
Дослщження концентраци С-реактивного протешу в сироватщ кровi дозволило отримати таы результати: середнiй вмiст даного бтка в I клiнiчний групi стано-вив 67,26 ± 4,9 мг/л, у IV груш — 22,39 ± 4,4 мг/л, у II груш — 56,2 ± 2,6 мг/л та в III груш порiвняння — 28,8 ± 2,4 мг/л (Р1 . 11 ш 1у 11 . 111 1у < 0,05), що повнiстю узгоджувалося з припущенням про iнформацiйну цшнють СРП у верифiкацií бактерiального запального процесу. Так, у хворих I клшчно! групи концен-тращя в сироватцi кровi С-реактивного бтка вище вiд 10,0 мг/л вщм1чалась у 84,4 ± 1,8 % випадив, що вiрогiдно вiдрiзнялося вт дiтей з вiрусною iнфекцiею нижшх дихальних шляхiв (IV група) — 38,6 ± 7,3 % ви-падкiв (Р < 0,01). Концентращя СРП понад 20,0 мг/л виявлена в 51 хворого II групи (91,1 ± 3,8 %) та в 30 па-щенпв III групи (65,2 ± 7,0, Р < 0,01). Концентрацiя С-реактивного бтка в сироватщ кровi понад 50,0 мг/л
Таблиця 4. Результати дослдження киснезалежного метабол'зму нейтроф'ш'ш кров'1 (М ± т)
Кл^чш групи К-сть д^ей НСТ спонтанний НСТ стимульований
Формазанпозитивш кл^ини (%) ЦХК Формазанпозитивш кл^ини (%) ЦХК
1 (БП) 82 26,0 ± 1,7 0,32 ± 0,03 34,6 ± 1,81 0,43 ± 0,03
II (ББА) 56 23,2 ± 1,4 0,27 ± 0,02 38,1 ± 2,0 0,45 ± 0,03
III (ВБА) 46 22,0 ± 1,0 0,26 ± 0,01 34,0 ± 2,0 0,41 ± 0,03
IV (ГРВО 55 28,4 ± 2,4 0,35 ± 0,03 37,0 ± 2,8 0,44 ± 0,03
Р I : III, III : IV < 0,05 I : III, III : IV < 0,05 > 0,05 > 0,05
Таблиця 5. Д'агностична ц1нн1сть вмсту в сироватщ кров1 СРП у виявленн1 бактер'ального запалення при рiзних точках розподлу
Кл^чна задача Чутливють тесту, % Специфiчнiсть тесту,% Передбачувана цшнють
позитивного результату тесту, % негативного результату тесту, %
СРП > 10,0 мг/л у виявленн бактерiапьноí природи запалення нижых дихальних шляхiв 84,4 61,4 79,3 69,2
СРП > 50,0 мг/л у виявленн бак-терiапьноí природи фебрильних напацiв бронхiальноí астми 64,3 82,6 78,7 69,8
Кл^чна задача Показники ризику
Вщношення шансiв Вщносний ризик Атрибутивний ризик
СРП > 10,0 мг/л у виявленн бактерiальноí природи запалення нижых дихальних шляхiв 8,6 (3,6-20,4) 2,5 (1,7-3,7) 0,48
СРП > 50,0 мг/л у виявленн бактерiальноí природи фебрильних нападiв БА 8,6 (4,4-16,5) 2,6 (1,7-4,1) 0,49
Таблиця 6. Показники ризику р1зних концентрац1й СРП у виявленн1 бактер1ального запального процесу респiраторноi' системи
виявлена в 36 хворих (64,3 ± 6,4 %) II групи та лише у 8 дггей III групи ш^вняння (17,4 ± 5,6 %, P < 0,001). У табл. 5 наведена дiагностична цшнють СРП у вияв-леннi бактерiального запалення.
У табл. 6 наведеш показники клшчно-ещдемю-логiчного ризику для обраних точок розподту вмiсту СРП у прогнозуванш наявностi бактерiального запального процесу ресшраторно! системи.
Слд зазначити, що дiагностична цiннiсть концен-трацй' СРП < 10,0 мг/л характеризувалася такими по-казниками: чутливють — 10,9 % (95% ДГ: 5,5-18,8), специфiчнiсть — 98,2 % (95% ДI: 93,0-99,9), перед-бачувана цшнють позитивного результату — 85,8 % (95% Д! 54,5-98,9), передбачувана цшнють негативного результату — 52,4 % (95% Д! 45,0-59,8). Концентращя СРП менше вщ 10,0 мг/л характеризувала ризик наявност вiрусноï iнфекцiï таким чином: втношення шансiв — 6,7 (95% Д! 1,3-33,2), вiдносний ризик — 1,8 (95% Д! 0,4-8,5), атрибутивний ризик — 0,38.
Обговорення результат
Наведена тортднють у лшвщацй' бронхообструк-тивного синдрому пт нас нападiв БА наштовхуе на думку про бактерiальну етiологiю il фебрильних на-падiв. Проте перебiг СБО у хворих без гшерсприйнят-ливостi бронхiв вщ етiологiчного чинника запального процесу в дггей грудного вшу не залежав. Цiкаво, що показники периферично'1 кров^ якi зазвичай виступа-ють важливим дiагностичним чинником при обГрун-туванш антибактерiальноï терапй' в дiтей iз гостри-ми запальними процесами, зокрема при пiдозрi на ix бактерiальну етiологiю, у II i III групах порiвняння не вiдрiзнялися, а у хворих на БП на вщмшу вщ ix одно-лптав iз ГРВI пiдкреслювали наявнiсть бактерiально-запального процесу. Разом iз тим цшавими виявилися особливостi периферично'1 кровi у хворих iз бактерь альним запаленням дихальних шляxiв (I та II групи) та вiрусним запальним процесом органiв рестратор-но'1 системи (III та IV групи). Так, при ГРВ! на вщмь ну вщ вiрусниx загострень БА меншим е абсолютний вмiст лейкоцитiв, паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофiлiв, але виражешшим е лiмфоцитоз. Виявленi розбiжностi, мабуть, пояснюються бiльшою рекрути-зацiею нейтрофтьних гранулоцитiв з кюткового мозку при поеднанш вiрусного запалення з гшокшею на тлi загострення бронxiальноï астми.
Бактерiальний запальний процес при ББА на вщмь ну вiд БП перебшав з вираженiшою еозинофiлiею кров^ пiдвищенням вiдсотка сегментоядерних нейтрофiлiв та зменшенням пулу лiмфоцитiв, що також втображало участь гранулоцитiв та iмуноцитiв у алергiчному за-паленнi при бронxiальнiй астмi. Вiдсутнiсть розбiж-ностей у показниках лейкограми периферично'1 кровi у представниив II та III груп порiвняння, напевно, зумовлювалася фенотиповою неоднорiднiстю дано-го захворювання, що швелювала гематологiчнi змiни, xарактернi для вiрусного й бактерiального запалення. Разом iз тим установленi розбiжностi в показниках спонтанно'1 розеткоутворювально'1 функцй' нейтрофшв
KpoBi у хворих на БП втносно представникiв III групи. Цшавими виявилися вщмшноста щодо даного функщ-онального маркера нейтрофiлiв мiж III та IV групами хворих, яы свiдчили, напевно, про виснаження здат-ностi даних ефекторних клiтин до ресшраторного ви-буху при хрошчному алергiчному запальному процесi, який супроводжуе бронх1альну астму. Результати ощн-ки здатност нейтрофiлiв до стимуляцй' трогеналом пiдкреслили дану функцiональну виснаженiсть кисне-залежно" мiкробоцидностi нейтрофiлiв як при бактерь альному, так i вiрусному запальному процесi.
Водночас залежно вщ обрано" точки розподту кон-центращя СРП мала переважну специфiчнiсть або чутливють у виявленнi бактерiального запального процесу, що слщ використовувати для вирiшення рiзних клiнiчних завдань. При цьому посттестова вiрогiднiсть позитивного результату даного лабораторного тесту шд-вищуеться на 35,8 %. Однак слщ вiдмiтити, що низькi концентраци СРП (< 10,0 мг/л) лише дозволяли шд-твердити вщсутнють бактерiальноi iнфекцii, тому не можуть використовуватися як самостiйний скринуючий тест у виявленш вiрусноi iнфекцii дихальних шлях!в.
Висновки
Отже, жоден використаний клшшо-парактшчний маркер не мае самостiйноi дiагностичноi цiнностi в пiдтвердженнi бактерiального запалення. I хоча вмют СРП майже в 9 разiв пiдвищуе ймовiрнiсть наявностi бактерiального запалення у хворих з гшерреактивнютю дихальних шляхiв (точка розподту > 50,0 мг/л) та без тако'1 (точка розподту > 10,0 мг/л), у першому випадку наявнють майже у 45 % хибнонегативних результат заперечуе цшнють даного маркера для обГрунтування доцтьносл антибактерiальних препаратав у лiкуваннi фебрильних нападiв бронх1ально" астми, а у другому — реестращя в 48 % випадив хибнопозитивних результа-тiв сприяе необГрунтованш антибактерiальнiй терапй'.
Конфлшт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту сторiн, зокрема, при дослщженнях та написаннi матерiалу не застосовувалася фiнансова пiдтримка (гранти, подарунки, обладнання, реактиви, iншi матерiали).
Список лператури
1. Etiology of community-acquired pneumonia in 254 hospitalized children / T. Juven, J. Mertsola, M. Waris [et al.]// Pediatr. Infect. Dis. J. - 2000. - Vol. 19. - P. 293-298.
2. Gern J.E. Infectious triggers of pediatric asthma / J.E. Gern, R.F. Lemanske//Pediatr. Clin. North. Am. — 2003. — Vol. 50(3). - P. 555-575.
3. Immunodiagnoses of community-acquired pneumonia in childhood/ H.I. Regnejo, M.L. Gnerra, M. Dos Santos [et al.]// Trop. Pediatr. - 1997. - Vol. 43. - P. 208-212.
4. McCracken G.H. Etiology and treatment of pneumonia / G.H. McCracken // Pediatr. Infect. Dis. J. - 2000. - Vol. 19. -P. 373-377.
5. Pifferi M. An important virus in asthma pathophysiology? / M. Pifferi, F. Maggi, E. Andreoli // J. Infect. Dis. - 2005. -Vol. 192. - P. 1141-1148.
6. Prober C.G. Pneumonia // Textbook of Pediatrics / Behr-man R.E., Kliegman R.M., Jenson H.B., eds. — Philadelphia: W.B. Saunders Company; Tokyo, 2000. — P. 761-764; 992-993.
7. Respiratory syncytial virus pneumonia in the hospital setting: Length of stay, charges, and mortality / T.S. Howard, L.H. Hoffman, P.E. Stang [et al.] // J. Pediatr. — 2000. — Vol. 137. — P. 227-232.
8. Serum procalcitonin, C-reactive protein and interleukin-6 for distinguishing bacterial and viral pneumonia in children / P. Toikka, K. Irjala, T. Juven [et al.] // Pediatr. Infect. Dis. J. — 2000. — Vol. 19. — P. 598-602.
9. Sing A.M. Asthma exacerbations. 2: Aethyology/A.M. Sing, W.W. Busse //Thorax. — 2006. — Vol. 61. — P. 809-816.
10. The use of induced sputum to investigate airway inflammation / I.D. Pavord, M.M. Pizzichini, E. Pizzichini [et al.]// Thorax. - 1997. - Vol. 52, № 2. - P. 498-501.
11. Wark P.A.B. Asthma exacerbations. 3: Pathogenesis / P.A.B. Wark, P.O. Gibson // Thorax. - 2006. - Vol. 61. -P. 909-915.
12. Волянська Л.А. 1нновацшний nidxid до indmidy-aMÎ3au,iï лжування дтей з гострими pecnipamopnuMU in-фекцiями / Л.А. Волянська, Е.1. Бурбела, У.М. Мудрик, С. В. Евтушенко // Актуальна iнсектологiя. — 2016. — № 1(10). - С. 60-64.
Отримано 30.08.16 ■
Колоскова А.К., ИвановаЛ.А., Белоус Т.М., ГончарукР.И.
ВГУЗ Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
ДИАГНОСТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ ОТДЕЛЬНЫХ МАРКЕРОВ В ВЕРИФИКАЦИИ БАКТЕРИАЛЬНОГО ХАРАКТЕРА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ПРОЦЕССОВ ДЫХАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ
Введение. В последнее время накоплены данные о роли инфекции как фактора риска визинг-синдрома, бронхиальной астмы и ее обострений, которые зачастую требуют проведения дифференциальной диагностики с таким их осложнением, как пневмония бактериальной или вирусной этиологии. Цель работы: для улучшения диагностики бактериальных воспалительных процессов дыхательных путей у детей разного возраста изучить отдельные результаты обследования больных. Материал и методы. Комплексно обследовано 279 больных детей от грудного до дошкольного возраста. Первую (I) клиническую группу составили 100 детей грудного возраста, поступивших в стационар по поводу внебольничной бактериальной пневмонии (БП), вторую (II) группу сформировали 56 больных бронхиальной астмой детей, у которых подтверждена бактериальная природа фебрильных приступов астмы, в третью (III) группу вошли 46 пациентов с БА, у которых подтвержден вирусный характер фебрильных обострений
астмы, четвертую (IV) группу сформировали 77 пациентов грудного возраста с острой респираторной вирусной инфекцией (ОРВИ) дыхательных путей в виде острого бронхита (45 детей), бронхиолита (15 случаев) и вирусной пневмонии (17 больных). Результаты и их обсуждение. По показателям лейкоцитограммы периферической крови у больных БП в отличие от сверстников с ОРВИ отмечалось наличие бактериально-воспалительного процесса. Исследование содержания в сыворотке крови концентрации С-реактивного протеина позволило получить следующие результаты: среднее содержание данного белка в I клинический группе составило 67,26 ± 4,90 мг/л, в IV группе — 22,39 ± 4,40 мг/л, во II группе — 56,2 ± 2,6 мг/л и в III группе сравнения — 28,8 ± 2,4 мг/л (PI:IIIIIIV II:IIIIV < 0,05). Выводы. Ни один из изученных клини-ко-параклинических маркеров не обладает самостоятельной диагностической ценностью в подтверждении бактериального воспаления.
Koloskova O.K., Ivanova L.A., Bilous T.M., GoncharukR.I.
Higher State Educational Institution of Ukraine «Bukovynian State Medical University», Chernivtsi, Ukraine
DIAGNOSTIC VALUE OF SPECIFIC MARKERS IN THE VERIFICATION OF BACTERIAL NATURE OF THE INFLAMMATORY PROCESSES
IN THE RESPIRATORY SYSTEM
Summary. Introduction. Recently, there are accumulated more data on the role of infection as a risk factor for wheezing syndrome, bronchial asthma (BA) and its exacerbations, which often calls for differential diagnosis with such complications, as pneumonia of bacterial or viral etiology. Objective of the study: in order to improve the diagnosis of bacterial inflammations of the airways in children of all ages to explore some results of the patients' survey. Materials and methods. Comprehensively, we have examined 279 sick children, from infancy to the preschool age. The first (I) clinical group consisted of 100 infants, who were admitted to the hospital for community-acquired bacterial pneumonia (BP). The second (II) group included 56 children with asthma, in whom we have confirmed the bacterial nature of febrile asthma attacks. The third (III) group consisted of 46 BA patients with confirmed viral nature of febrile
asthma exacerbations. The fourth (IV) group included 77 infants with acute respiratory viral infection (ARVI) in the form of acute bronchitis (45 children), bronchiolitis (15 cases) and viral pneumonia (17 patients). Results and their discussion. The white blood cell count of the peripheral blood revealed in patients with BP the presence of bacterial and inflammatory process in contrast to peers with ARVI. The study of C-reactive protein concentrations in the blood serum allowed us to obtain the following results: the average content of this protein and in I clinical group was 67.26 ± 4.90 mg/l, in IV group — 22.39 ± 4.40 mg/l, in II group — 56.2 ± 2.6 mg/l and in III comparison group— 28.8 ± 2.4 mg/l (PI : II, III, IV; II : III, IV < 0.05). Conclusions. Consequently, none of the studied clinical and para-clinical markers have an independent diagnostic value in confirming bacterial inflammation.
