CC BY
21
К^Ш!ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.248-053.2-036-074 БЕЗРУКОВЛ.О., ТАРНАВСЬКА С.1.
Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернвц
ОСОБЛИВОСП ПЕРЕБ^У НЕАТОП1ЧНОГО ФЕНОТИПУ БРОНЖАЛЬНОТ АСТМИ В Д|ТЕЙ ЗАЛЕЖНО В|Д ХАРАКТЕРУ IX АЦЕТИЛЯТОРНОГО СТАТУСУ
Резюме. Проведення комплексного клтжо-пара^тчного до^дження 34 дтей 1з неатотчним фенотипом бронхiальноi астми дозволило встановити, що наявшсть повльного ацетиляторного статусу порiвняно 1з швидкими ацетиляторами тдвищувала шанси розвитку тяжко1' неатотчно1' астми у 3,9 раза, а повторних гострихрестраторних вiрусних тфекцш — у 2,4 раза. Швидкий тип ацетилювання у хворих и неатотчним фенотипом бронхiальноi астми за наявностi переважно грудного вигодовування в анамнезi асоцтвали 1з частшими клжчними ознаками атопп вранньому вц вдноснийризик 2,1 (95% Д11,5—2,7) при спiввiдношеннi шанав 3,4 (95% Д11,9—6,2)). Ключовi слова: астма, фенотип, дти, тип ацетилювання.
Вступ
Бронхiaльнa астма (БА) в д^ей належить до найбшьш поширених хрошчних захворювань, що значною мiрою формують захворювашсть, поши-решсть патологи дитячого вжу та швалщшсть да-тей [2, 3]. Проведен мультицентровi дослщження показали, що неатошчш форми захворювання на-разi посдають чшьне мюце та зумовлюють зрос-тання захворюваност на противагу атопiчним його варiантам, особливо у кра'шах, яю розвива-ються, з недостатнiм економiчним рiвнем [6, 7, 9].
Дослщження патогенетичного шдГрунтя не-атопiчного фенотипу хвороби, його генетичних складових наразi е актуальним завданням ме-дицини, виршення якого дозволить нарештi розв'язати питання щодо iндивiдуалiзованого вибору лжувально-профшактичних заходiв для досягнення контролю над захворюванням в цих пацiентiв [5].
У зв'язку з цим вважалося доцшьним дослщи-ти особливостi перебiгу неатошчно! бронхiальноI астми в дiтей залежно вщ ацетиляторного статусу, оскiльки вщомосп щодо них досить суперечливi та потребують подальшого вивчення.
Мета роботи — для оптимiзащI комплексного лiкування бронхiальноI астми в дггей дослiдити особливостi переб^ неатопiчного фенотипу за-хворювання з урахуванням ацетиляторного статусу хворих.
Матер\али \ методи
Для досягнення поставлено! мети проведено комплексне клшжо^мунолопчне обстеження 1—11 рiвнiв 34 дiтей, хворих на неатотчну БА. Вивчали-ся показники клгганного та гуморального iмунiтету: визначали особливосп киснезалежного метаболiз-му еозинофгльних i нейтрофiльних гранулоцитiв кровi за тестом iз нiтросинiм тетразолiем (НСТ-тест), умiст у периферичнiй кровi Т-лiмфоцитiв та 1х субпопуляцiй, концентращю в сироватцi кровi iмуноглобулiнiв клаав А, М, G, Е, штерлейкшу-4. Окрiм того в дiтей, хворих на БА, визначали гене-тичний маркер — тип ацетилювання за методом Пребстинг — Гаврилова в модифжацп Тимофеево!.
Залежно вщ ацетиляторного статусу сформовано 2 клшчш групи: I група — 19 дiтей з повгльним типом ацетилювання (середнiй вж — 11,7 ± 0,6 року, частка хлопчиюв — 79 %), II група — 15 дггей зi швидким ацетиляторним фенотипом (середнш вiк — 12,0 ± 0,4 року (р > 0,05), частка хлопчиюв — 80 % (р > 0,05)). За основними клшчними ознаками групи спостереження були порiвнянними.
Статистична обробка одержаних результатiв проводилася на персональному комп'ютерi з ви-користанням пакету прикладних програм 81аИ8Иса
© Безруков Л.О., Тарнавська С.1., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
5.0. З позицш клтчно! ешдемюлогп визначали вщ-носний ризик (ВР) та сшввщношення шансiв (СШ) розвитку певно! поди. Дослiдження виконанi з до-триманням положень Конвенцп Ради бвропи про права людини та бюмедицину i рекомендацiй Комь тету з бюетики при президи АМН Укра!ни.
Результати та Тх обговорення
Анaлiз отриманих результатiв дозволив дiйти висновку, що серед когорти обстежених хворих iз неaтопiчною бронхiaльною астмою частка дггей з повгльним та швидким типами ацетилювання ста-новила 53,5 та 46,5 % (рф > 0,05) вщповщно. Таким чином, серед хворих iз неaтопiчним фенотипом бронхiaльноi астми спiввiдношення повiльних та швидких aцетиляторiв вiдповiдae такому ж, як i в за-гaльнiй популяци, що збiгaeться з даними лггерату-ри [4].
З метою подальшого встановлення особливос-тей перебiгу даного фенотипу хвороби нами проведено розподгл пащентш за тяжкiстю захворювання: персистувальний легкий, середньотяжкий i тяжкий вaрiaнти бронхiaльноi астми серед дггей iз неатотч-ним фенотипом астми визначеш у 13,9; 44,2; 41,8 % спостережень вщповщно. Виявлена тенденц1я до чaстiших випaдкiв середньотяжкого i тяжкого пер-систування бронхiaльно! астми у хворих iз неатотч-ним вaрiaнтом БА, мабуть, пов'язана з нейтрофгл-опосередкованим запальним процесом дихальних шляхiв [6, 7] або шдивщуальними особливостями темпiв ацетилювання протизапальних препaрaтiв, що менш активно контролювали хворобу [1].
У дiтей з ознаками повгльних aцетиляторiв легкий, середньотяжкий i тяжкий перебiг бронхiaльноi астми вщзначалися у 13; 30,4; 56,6 % випадках вщ-повщно. У хворих зi швидким типом ацетилювання щ показники виявилися такими: 15 (рф > 0,05), 60 (рф < 0,05), 25 %(рф < 0,05) спостережень вiдповiдно. Показники ризику розвитку тяжко! астми в дггей iз неaтопiчним фенотипом за наявносп повiльного типу ацетилювання порiвняно зi швидкими ацети-ляторами становили: вщносний ризик —2,3 (95% Д1 1,7—3,0) при вiдношеннi шaнсiв 3,9 (95% Д1 2,2— 7,2). Отже, встановлення покaзникiв ризику тяжкого персистування неатотчно! бронх1ально! астми у так званих повгльних aцетиляторiв дозволяе вико-ристати цi дaнi при формуванш iндивiдуaлiзовaних лiкувaльно-профiлaктичних рекомендaцiй дгтям.
Анaлiз численно! групи тригерних чинниюв, що брали участь у розвитку астми в обстежених дггей, дозволив стверджувати, що домшуюче значення
мали гострi респiрaторнi вiруснi чинники (44 %), меншою мiрою — побутовi (16 %), епiдермaльнi чинники (21 %), аероалергени (11 %).
Враховуючи числент вiдомостi щодо пусково! або протекторно! ролi iнфекцiйних чинникiв в розвитку бронхiaльноi астми, ми проaнaлiзовaли наяв-нiсть в aнaмнезi вкaзiвок на чaстi ГРВ1 в дггей груп спостереження залежно вщ ацетиляторного статусу. Так, 54 та 33 % (рф < 0,05) хворих з повгльним та швидким типом ацетилювання вщповщно вказува-ли на чaстi ГРВ1 в анамнезь Отже, ризик повторних ГРВ1 в пaцiентiв з неaтопiчним фенотипом астми та повгльним ацетиляторним статусом порiвняно iз швидкими ацетиляторами був вищим i становив: вiдносний ризик 1,6 (95% Д1 1,2—2,1) при сшввщно-шеннi шaнсiв 2,4 (95% Д1 1,3-4,2).
Таким чином, у пащенпв iз повiльним типом ацетилювання порiвняно iз швидкими ацетиляторами вiрогiдно чaстiше вiдмiчaлися ГРВ1 в анамнез^ якi зумовлювали особливостi розвитку та переб^ неaтопiчного фенотипу бронхiaльноi астми.
Враховуючи виявленi aнaмнестичнi особливосп перебiгу фенотипiв астми, ми прослщкували показники вiку дебюту захворювання (табл. 1).
Враховуючи наведет дат, встановлено, що у по-ловини обстежених пащенпв дебют астми вщзна-чався в шкiльному вiцi, однак вщмшностей щодо вiку початку хвороби залежно вщ ацетиляторного статусу не виявлено.
Незважаючи на пiзнiй початок захворювання, майже 40 % дггей iз неaтопiчною астмою мали вка-зiвки на ознаки атопп в ранньому вшд. Зокрема, 55,5 % дггей зi швидким типом ацетилювання мали обтяжений за атотею анамнез у ранньому вшд на противагу 27,3 % (рф < 0,05) хворих iз повiльним аце-тиляторним статусом. Показники ризику раннього дебюту атотею у дггей зi швидким ацетиляторним статусом порiвняно з повгльними ацетиляторами за нaявностi неaтопiчного фенотипу астми дорiвнювa-ли: вiдносний ризик 2,1 (95% Д1 1,5-2,7) при ств-вiдношеннi шaнсiв 3,4 (95% Д1 1,9-6,2).
Нами висунуте припущення, що, можливо, дaнi особливостi були пов'язат з характером вигодову-вання на 1-му рот життя. Встановлено, що 68 % обстежених дггей перебували на грудному вигодо-вувант на першому рот життя, а 32 % хворих виго-довувалися замшниками грудного молока. Показано, що наявшсть швидкого ацетиляторного статусу асоцговала переважно з грудним характером виго-довування (83 %) порiвняно з повiльними ацетиляторами (55 % (р < 0,05)). Таким чином, швидкий
Таблиця 1. Показники дебюту бронх'альноI астми в дтей з неатоп'мним фенотипом залежно
вщ ацетиляторного статусу, %
Групи хворих Вт дебюту
До 3 poKiB 3-6 poKiB Шсля 6 poKiB
1 група (n = 19) 17,0 31,0 52,0
II група (n = 15) 25,0 25,0 50,0
рФ > 0,05 > 0,05 > 0,05
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
Таблиця 2. Динам1чна оц1нка тяжкост бронхообструкцП у дтей iз неатоп1чним фенотипом астми залежно вщ ацетилятрного статусу в нападному перюд1 захворювання
KniHi4Hi групи Тяжшсть бронхообструкцп (у балах), M ± m
1-й день 2-й день 3-й день 4-й день 5-й день 6-й день 7-й день
1 група 17,2 ± 1,3 15,2 ± 1,1 12,3 ± 1,2 9,7 ± 0,1 7,5 ± 0,8 6,1 ± 0,2 4,9 ± 0,5
II група 13,9 ± 1,4 12,1 ± 1,2 9,9 ± 0,9 7,9 ± 0,8 6,0 ± 0,6 5,5 ± 0,5 3,9 ± 0,4
Р I : II < 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05
тип ацетилювання в дггей i3 неатотчним фенотипом бронхiальноï астми за наявност переважно грудного вигодовування супроводжувався частши-ми вказiвками на розвиток атопИ в ранньому вщь Це узгоджувалося з «ппешчною гшотезою» розви-тку бронхiальноï астми та дослщженнями, якi не довели протекторно'1 ролi ексклюзивного грудного вигодовування щодо розвитку атопИ (екземи, астми тощо) в крашах з високим та низьким економiчним рiвнем [8].
Враховуючи данi лiтератури щодо ризику розвитку бронхiальноï астми за наявност обтяженого спадкового алергологiчного анамнезу [7], ми ви-значили показники генеалопчного iндексу в дiтей iз неатотчним фенотипом астми з урахуванням ацетиляторного статусу. За наявност повiльного та швидкого типу ацетилювання вони становили 0,15 ± 0,01 ум.од. та 0,10 ± 0,01 ум.од. вiдповiдно та дiагностичного значення не мали.
Враховуючи виявлеш анамнестичнi особливостi перебiгу фенотитв астми з урахуванням ацетиляторного статусу, ми проаналiзували клiнiчнi характеристики переб^ захворювання, зокрема проведено бальну оцшку тяжкостi нападу в першi 7 дiб стацюнарного лiкування (табл. 2).
У хворих iз неатопiчною бронхiальною астмою наявшсть повгльного ацетиляторного фенотипу ви-рiзняeться тяжчим перебiгом нападного перiоду. Показники ризику тяжкосп нападу понад 13,9 бала в 1-й день госпи^зацИ у пащенпв iз повiльним типом ацетилювання порiвняно зi швидкими ацетиляторами дорiвнювали: вiдносний ризик 1,3 (95% Д1 1,0—2,2) при спiввiдношеннi шанав 2,1 (95% Д1 1,1-6,6).
При цьому в дггей обох груп спостереження зна-чне зменшення клшчних проявiв обструкций брон-хiв на фот проведення дезобструктивно! терапИ вщбувалося на 3— 4-ту добу госпи^зацИ.
Таким чином, виявленi особливостi неатотч-ного фенотипу астми насамперед пов'язаш з шди-вщуальними особливостями темтв ацетилювання, що зумовлювали тяжчий i торшдшший перебiг обструкций броншв у першi днi госпiталiзацiï та част повторнi випадки ГРВ1 в цих пащенпв за наявнос-т1 повгльного ацетиляторного статусу. У хворих з1 швидким ацетиляторним фенотипом загострення астми були менш торпщними до стандартно'1 дезоб-структивно'1 терапИ, в анамнезi переважало грудне вигодовування на першому роц1 життя, що супрово-джувалося частiшими вказiвками на розвиток атопИ в ранньому вшд, а також утрич1 частiше траплялась
обтяженiсть спадкового алергоанамнезу. Наведенi клшчш осо6ливост1 перебiгу хвороби можуть бути пов'язаш з особливостями !мунно'1 вщповщ, характером запалення дихальних шлях1в, активнiстю N-ацетилтрансферази, яка е генетично детермшо-ваною ознакою, що зумовлюе iндивiдуальнi особли-вост1 процеав ацетилювання екзо- та ендогенних речовин, протизапальних препарапв тощо.
Висновки
1. У датей 1з пов1льним типом ацетилювання та неатотчним фенотипом астми визначено тяжчий переб^ хвороби у перюд! загострення та позанапад-ному перюдь Ризик розвитку тяжко'1 астми в дией з неатопiчним фенотипом астми за наявносп по-в1льного типу ацетилювання пор!вняно з1 швидкими ацетиляторами е вищим: вщносний ризик —2,3 (95% Д1 1,7—3,0), вщношення шанав 3,9 (95% Д1 2,2—7,2).
2. Повшьний ацетиляторний статус пiдвищуе ризик розвитку повторних гострих респiраторних в!русних iнфекцiй в дiтей з неатотчним фенотипом астми у 2,4 раза.
3. Асощац!я швидкого типу ацетилювання 1з не-атопiчним фенотипом бронх!ально'1 астми за наяв-ност1 переважно грудного вигодовування супрово-джуеться частшими вказ!вками на розвиток атопИ в ранньому вщ1 (в1дносний ризик 2,1 (95% Д1 1,5—2,7) при сшввщношенш шанав 3,4 (95% Д1 1,9—6,2)).
Перспективи подальших дослвджень. Актуаль-нють подальших дослщжень полягае у вивченш ш-ших генетичних маркерiв неатошчно'1 астми в дiтей, що дозволить рацюнальшше обирати комплекс л1-кувально-профшактичних заходiв цим хворим.
Список лператури
1. Абатуров А.Е. Медикаментозное управление течением бронхиальной астмы у детей. Настоящее и будущее. Часть I/
A.Е. Абатуров // Здоровье ребенка. — 2008. — № 5(14). —
C. 56-61.
2. Сучасна класифжацы бронхiальноï астми у дтей / Ю.Г. Антипкн, В.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманець та т. //Перинато-логы та nедiатрiя. — 2011. — № 1. — С. 8-10.
3. Лапшин В.Ф. Астма-фенотипы в детском возрасте /
B.Ф. Лапшин, Т.Р. Уманец // Здоров'я Украни. — 2009. — № 4/1. — С. 12-14.
4. Федорова Ю.Ю. Ассоциация полиморфных вариантов генов системы биотрансформации с атопическими заболеваниями у русских детей из Республики Башкортостан / Ю.Ю. Федорова, О.А. Гра, А.С. Карунас и др. // Молекулярная биология. — 2009. — № 6. — С. 1032-1039.
5. Pathological features and inhaled corticosteroid response of eosinophilic and non-eosinophilic asthma / M. Berry, A. Morgan,
D.E. Shaw et al. // Thorax. — 2007. — Vol. 62. — P. 1043-1049.
Kлiнiчнa пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
6. Phenotypes and Endotypes of Uncontrolled Severe Asthma: New Treatments / P. Campo, F. Rodríguez, S. Sánchez-García et al. // J. Investig. Allergol. Clin. Immunol. — 2013. — Vol. 23(2). — 76-88.
7. Noneosinophilic asthma in children: relation with airway remodelling / S. Baraldo, G. Turato, E. Bazzan et al. // ERJ . — 2011. — Vol. 38, № 3. — PP. 575-583.
8. Kabesch M. Epigenetic mechanisms and the relationship to childhood asthma/M. Kabesch, S. Michel, J. Tost//ERJ. — 2010. — Vol. 36, № 4. — P. 950-961.
9. Nagel G. Effect of breastfeeding on asthma, lung function and bronchial hyperreactivity in ISAAC Phase II / G. Nagel, G. Büchele, G. Weinmayr et al. /ERJ. - 2009. - Vol. 33, № 5. -P. 993-1002.
10. Inflammatory subtypes in asthma: assessment and identification using induced sputum / J.L. Simpson, R. Scott, M.J. Boyle, P.G. Gibson // Respirology. - 2006. - Vol. 11. - № 1. - P. 54-61.
OTpuMaHO 10.01.14 ■
Безруков A.A., Тарнавская С.И.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ НЕАТОПИЧЕСКОГО ФЕНОТИПА
БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ХАРАКТЕРА ИХ АЦЕТИЛЯТОРНОГО СТАТУСА
Резюме. Проведение комплексного клинико-паракли-нического исследования 34 детей с неатопическим фенотипом бронхиальной астмы позволило установить, что наличие медленного ацетиляторного статуса по сравнению с быстрыми ацетиляторами повышало шансы развития тяжелой неатопической астмы в 3,9 раза, а повторных острых респираторных вирусных инфекций — в 2,4 раза. Быстрый тип ацетилирования у больных с неатопическим фенотипом бронхиальной астмы при наличии преимущественно грудного вскармливания в анамнезе ассоциировали с более частыми клиническими признаками атопии в раннем возрасте (относительный риск 2,1 (95% ДИ 1,5— 2,7) при соотношении шансов 3,4 (95% ДИ 1,9—6,2)).
Ключевые слова: астма, фенотип, дети, тип ацетилиро-вания.
BezrukovL.O., Tarnavska S.I.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
FEATURES OF THE CLINICAL COURSE OF NON-ATOPIC BRONCHIAL ASTHMA IN CHILDREN DEPENDING ON TEH NATURE OF THEIR ACETYLATION STATUS
Summary. Complex clinical-paraclinical study of 34 children with non-atopic bronchial asthma revealed that the presence of slow acetylation status compared to fast «acetylators» increased the chances of severe non-atopic asthma developing by 3.9 times , and recurrent acute respiratory viral infections — by 2.4 times. Quick type of acetylation in patients with non-atopic bronchial asthma (if predominantly breastfeeding in history of life was present) was associated with more frequent clinical signs of atopy in early age (relative risk is 2.1 (95% CI 1.5—2,7), when odds ratio is 3.4 (95% CI 1.9-6.2)).
Key words: asthma, phenotype, children, type of acetylation.
