CC BY
14
Ктшчна пед1атр1я
УДК616.248-053.2: 616.233-002.2-08 ВОРОТНЯК Т.М.
Кафедра педатрп та дитячих¡нфекцмних хвороб Буковинського державного медичного унверситету, м. Чернвц
ЯШ Я V
ефективнють л1кування д1теи, хворих на бронх1альну астму, залежно в|д активност запалення дихальних шляш
Резюме. Вивчали ефективтсть базисноЧ терапи у 57 хворих на бронхiальну астму залежно вiд активностiзапального процесу дихальних шляхiв. Показано, що в цлому контролююча тератя виявила-ся дещо ефективншою у дтей ^ «помiрним» запаленням дихальних шляхiв, однак цей незначний ефект визначаеться тльки за умови велико'1 кiлькостi пролтованих хворих. Водночас у цих дтей виявлене значнезниженняризику виникнення денних i тчних симптомiвзахворювання, необхiдностi позапланових вiзитiв до алерголога. Разом и тим у хворих 1з вираженим запаленням вiдмiчено зниження ризику частого застосування швидкодтчих b2-агонiстiв, частоти загострень нарт та частоти госпiталiзацiй. Ключовi слова: дти, бронхiальна астма, активнсть запалення бронхiв, лтування.
Вступ
Сучасш рекомендаций л^вання та мониторингу хворих на брогагальну астму (БА) базуються на оцшщ тяжкост хвороби чи 11 контролю [2]. Для вибору об'ему контролюючо1 терапи та оцшки 11 ефективност зазви-чай застосовуються схеми, що вщображають частоту виникнення кшшчних ознак хвороби, стутнь зниження толерантност до фiзичноl активносп, частоту загострень захворювання та необхщшсть позапланових вiзитiв до алерголога, а також частоту застосування швидкодшчих Р2-агошспв [3]. Недолгом цих схем оцшки рiвня контролю бронхiальноl астми мож-на вважати превалювання суб'ективних критерив над об'ективними показниками, яю нерщко е бшьш чутли-вими i мають бiльшу прогностичну цiннiсть. До таких критерив оцiнки рiвня контролю захворювання, ма-буть, можна зарахувати активнiсть запалення бронхiв, зниження яко'1 е метою базисно'1 терапи [7]. З огляду на це е доцшьним оцiнити ефективнiсть базисно'1 терапи у дией залежно вщ вираженостi запалення дихальних шляхiв за результатами дослщження конденсату види-хуваного повгтря.
Мета роботи — оцшити ефективнiсть базисно! терапи в обстежених дгтей залежно вiд вираженостi запалення дихальних шляхiв за результатами дослщження конденсату видихуваного повiтря.
Матер\ал \ методи
Для досягнення мети роботи обстежено 57 дией шкшьного вiку, хворих на бронхiальну астму,
як проходили стацiонарне лiкування в Обласнш дитячiй клiнiчнiй лiкарнi № 1 м. Чершвць Беручи до уваги, що тяжшсть бронхiальноl астми визначаеться фенотишчними ознаками, i зокрема, штенсившстю запального процесу в дихальних шляхах [1, 4], iз обстежених нами дгтей, хворих на бронхiальну астму, сформовано 2 клМчш групи за показниками активностi запалення бронхiв. З огляду на те, що за даними лгтератури оксид азоту е «маркером запалення» при бронхiальнiй астмi [5, 6], за критерш активностi взято рiвень метаболiтiв оксиду азоту в конденсат видихуваного повiтря. Оскiльки при окисному стрем (що наявний за загострен-ня бронхiальноl астми) вщбуваеться руйнування бiлкових сполук, як другий критерш активност запалення обрано вмют азоказешу (показник лiзису високомолекулярних бшшв) у конденсатi видихуваного повгтря. Таким чином, ми сформували 2 клМчш групи за показниками конденсату видихуваного повгтря: за одночасним умютом метаболiтiв оксиду азоту бшьше 40 мкмоль/л та протеолгтичною активнiстю за лiзисом азоказешу бшьше 1,3 мл/год. Так, при досягненш цих показнишв дiагностували сильне (виражене) запалення в дихальних шляхах (30 дией), при меншому 1х умiстi — помiрну активнiсть запального процесу в дихальних шляхах (27 дгтей). Середнш вiк дгтей I групи (iз силь-ним запальним процесом бронхiв) становив 11,10 ± 0,49 року (71,10 ± 6,34 % хлопчикiв), II групи — 12,30 ± 0,46 року (76,70 ± 5,51 % хлопчишв),
тобто групи пор1вняння nOpiBHHHHi за основними клiнiчними характеристиками.
Дiтей обстежували у процеш актуального спо-стереження в середньому впродовж 6 мсящв. Ефектившсть контролюючо! терапií броннально! аст-ми у дггей клiнiчних груп порiвняння оцiнювалася в балах, при цьому зменшення суми балiв свiдчило про ефектившсть контролюючо! терапп, а збшьшення — про зниження рiвня контролю броннально! астми. Ефективнiсть лiкування оцшювали за зниженням абсолютного (ЗАР) та вщносного ризикiв (ЗВР) з ураху-ванням мiнiмальноí кiлькостi хворих, яких необхщно пролiкувати для отримання одного позитивного результату (МКХ).
Отримаш результати дослiдження аналiзувалися за допомогою пакета програм Statistica 7.0 StatSoft Inc. з використанням параметричних i непараметричних методiв обчислення, а також методами бюстатистики та кшшчно! епiдемiологií.
Результати досл1дження та IX обговорення
Вiдмiчено, що контролююча терашя, яку отриму-вали дiти до та в процес актуального спостереження, у бшьшосл дiтей знаходилася на 3—4-й «сходинщ» i тiльки в третини хворих вона вщповщала 2-й «сходинщ» терапп за рекомендащями GINA-2008.
Так, лише шгаляцшш ГКС застосовували дгги I групи у 39,2 % спостережень, пащенти II групи — у 31,7% випадыв. ЫгаляцШш ГКС у поеднаннi з шгаляцшними тривало дiючими Р2-агошстами у I груш використовували у 10,7 % випадыв та у II груш — 16,7 % пащенлв. Базисна терашя у виглядi шгаляцшних ГКС у поеднанш з iнгаляцiйними тривалодшчими Р2-агошстами та теофiлiном у I груш дггей вiдмiчалася у 50,1 % спостережень та у II груш — у 51,6 % випадыв. Вщсутшсть вiрогiдних розбiжностей за частотою застосування поданих варiантiв базисно! терапп у дiтей груп порiвняння дозволила у подальшому об'ективно ощнити ефективнiсть контролюючо! терапп в цшому.
У табл. 1 наведенi показники рiвня контролю броннально! астми на початку актуального спостереження за длъми ктшчних груп порiвняння.
В^п^чено, що дiти з вираженим запаленням ди-хальних шляхiв вiрогiдно частше скаржилися на наявнiсть денних симпгомiв бронхiально! астми та необхiднiсть застосування швидкодшчих Р2-агошспв, частiше вiдзначали загострення броннально! астми, що приводили до позапланових вiзитiв до алерголога та госпiталiзацi! у стацiонар.
Ефективнiсть контролюючо! терапп у дггей ктшчних груп шсля завершення актуального спосте-реження наведена у табл. 2.
Таблиця 1. Показники контролю над бронхiальною астмою дiтей клiнiчних груп на початку актуального
спостереження (у балах)
Показники контролю бронхiальноl астми Кл^чш групи Р
1група (n = 30) II група (n = 27)
Симптоми захворювання деннi 3,10 ± 0,20 2,30 ± 0,27 < 0,05
Симптоми захворювання нiчнi 1,80 ± 0,21 1,20 ± 0,19 НВ
Застосування швидкодючих Р2-агоню^в при потребi 2,80 ± 0,20 2,00 ± 0,23 < 0,05
Обмеженють фiзичноí активностi 1,90 ± 0,23 1,50 ± 0,22 НВ
Частота госпiталiзацiй на рк 2,90 ± 0,20 2,20 ± 0,19 < 0,05
Частота загострень на рк 3,20 ± 0,15 2,60 ± 0,15 < 0,05
Частота позапланових вiзитiв до алерголога 2,20 ± 0,21 1,50 ± 0,25 < 0,05
Сума балiв клiнiчних ознак контролю БА 17,50 ± 0,98 14,20 ± 1,06 < 0,05
Таблиця 2. Показники контролю над бронхiальною астмою д^ей кл^чних груп шсля курсу актуально!
базисноТ терапп (в балах)
Показники контролю бронхiальноT астми Клiнiчнi групи Р
Iгрупа(n = 30) II група (n = 27)
Симптоми захворювання денн 2,80 ± 0,23 1,80 ± 0,24 < 0,05
Симптоми захворювання ычы 1,60 ± 0,21 0,90 ± 0,22 < 0,05
Застосування швидкодючих Р2-агонютю при потребi 2,50 ± 0,22 1,90 ± 0,25 НВ
Обмеженiсть фiзичноí активностi 1,70 ± 0,25 1,40 ± 0,23 НВ
Частота госпiталiзацiй на рiк 2,60 ± 0,14 1,90 ± 0,20 < 0,05
Частота загострень на рк 2,90 ± 0,14 2,40 ± 0,17 < 0,05
Частота позапланових вiзитiв до алерголога 2,00 ± 0,19 1,10 ± 0,24 < 0,05
Сума балiв кл^чних ознак контролю БА 14,60 ± 0,96 11,20 ± 1,05 < 0,05
48
(^^рвбёши
2(29) • 2011
Кл1тчна пед!атр!я
Виявлено, що дГти з вираженим запаленням дихальних шляхiв у кiнцi актуального спостере-ження порiвняно з патентами II групи вiрогiдно частiше скаржилися на наявшсть денних i шчних симптомiв бронхiальноï астми, частiше позапла-ново зверталися до алерголога та часпше госш-талiзувалися у стацюнар iз нападом бронхiальноï астми.
У табл. 3 наведет показники контролю над БА у дгтей iз вираженим запаленням бронмв до та шсля закшчення актуально1 базисно1 терапИ.
Отриманi данi дають пiдстави вважати, що наприкшщ актуального спостереження у пащенлв Гз вираженим запаленням дихальних шляхГв вГропдно зменшувалася частота загострень брогагально1 астми та сума балГв ктшчних критерйв контролю бронхГально1 астми.
У табл. 4 наведена ефективтсть контролюючо1 терапИ у дгтей Гз «помГрним» запаленням бронхГв шляхом порГвняння ктшчних показниив до та шсля актуального лГкування.
Вщшчено, що наприкшщ актуального контролю-ючого лГкування у дгтей Гз помГрним запальним про-цесом дихальних шляхов вГропдно зменшувалася сума балГв ктшчних ознак ефективност базисно1 терапИ. Це дае шдстави вважати, що проведене актуальне кон-тролююче лГкування у цих дгтей виявилося ефектив-ним, однак недостатшм для повного контролю над за-хворюванням.
У табл. 5 наведет показники ефективност актуально1 контролюючо1 терапИ у дгтей Гз помГрним запаленням дихальних шляхГв щодо хворих Гз вираже-ним запальним процесом.
У цшому контролююча терашя виявилася дещо ефектившшою у дгтей з помГрним запаленням дихальних шляхГв, однак цей незначний ефект визначаеться тшьки за умов велико1 юлькосл пролшованих хворих. Водночас у цих дгтей вияв-лене значне зниження ризику виникнення денних i шчних симптомГв захворювання, необхгдностГ позапланових вГзитГв до алерголога. Разом з тим у хворих Гз «вираженим» запаленням вГдмГчено зниження ризику частого застосування швидкодшчих Р2-агошспв, частоти загострень на рш та частоти госшталГзацш.
Отже, можна зробити висновок, що визначен-ня активност запального процесу бронхГв дозволить обГрунтувати шдивГдуалГзовану базисну терашю, особливо на етап мониторингу БА, з метою шдтримки контролю. У цей перюд лтування бронхГально1 астми, коли зникають або регресу-ють клшГчш прояви захворювання, великого зна-чення набувають сурогатш критерн ефективност терапи. З огляду на наведен вище даш, можна вважати, що як такий показник доцшьно застосо-вувати стушнь запалення дихальних шляхГв, виз-наченого на основГ аналГзу конденсату видихуваного повГтря.
Таблиця 3. Оцнка контролю над бронх1альною астмою до та псля актуального базисноï терапи дтей ¡з вираженим запаленням бронх'ш (у балах)
Показники контролю бронхiальноT астми На початку базисного л^вання Наприкшщ лiкування Р
Симптоми захворювання денн 3,10 ± 0,20 2,80 ± 0,23 НВ
Симптоми захворювання ычы 1,80 ± 0,20 1,60 ± 0,21 НВ
Застосування швидкодючих Р2-агоню^в при потребi 2,80 ± 0,20 2,50 ± 0,22 НВ
Обмеженють фiзичноí активност 2,00 ± 0,23 1,70 ± 0,25 НВ
Частота госпiталiзацiй на рк 2,90 ± 0,20 2,60 ± 0,14 НВ
Частота загострень на рiк 3,20 ± 0,15 2,90 ± 0,14 < 0,05
Частота позапланових вiзитiв до алерголога 2,20 ± 0,21 2,00 ± 0,19 НВ
Сума балiв клiнiчних ознак контролю БА 17,50 ± 0,98 14,60 ± 0,96 < 0,05
Таблиця 4. Оцнка контролю над бронх'альною астмою у дтей iз пом1рним запаленням бронх'в на початку та наприкнц актуальноï терапИ' (у балах)
Показники контролю бронхiальноT астми На початку базисного л^вання Наприкiнцi лiкування Р
Симптоми захворювання денн 2,30 ± 0,27 1,80 ± 0,24 НВ
Симптоми захворювання ычы 1,27 ± 0,20 0,90 ± 0,22 НВ
Застосування швидкодючих Р2-агоню^в при потребi 2,00 ± 0,23 1,90 ± 0,25 НВ
Обмеженють фiзичноí активностi 1,60 ± 0,22 1,40 ± 0,23 НВ
Частота госпiталiзацiй на рiк 2,20 ± 0,19 1,90 ± 0,20 НВ
Частота загострень на рк 2,60 ± 0,15 2,40 ± 0,17 НВ
Частота позапланових вiзитiв до алерголога 1,50 ± 0,25 1,10 ± 0,24 НВ
Сума балiв кл^чних ознак контролю БА 14,20 ± 1,06 11,20 ± 1,05 < 0,05
Таблиця 5. Показники ефективност контролюючоï терапИ бронх'альноï астми удтей ¡з пом1рним запаленням бронх/в щодо хворих iз вираженим запаленням
Ознаки контролю захворювання Частка па^енлв Í3 позитивним ефектом л^ування, % Показники ефективносл терапп
1 кл^чна гру-па (n = 30) II кл^чна група (n = 27) ЗАР, % ЗВР, % МКХ (абс.)
Симптоми захворювання денн 45,8 70,6 24,8 54,1 4,0
Симптоми захворювання ычы 37,5 52,9 15,4 41,1 6,5
Застосування швидкодючих Р2-агонютю при потребi 45,8 29,4 (-) 16,4 35,8 6,1
Обмеженють фiзичноí активност 45,8 41,2 (-) 4,6 10,0 21,7
Частота госпiталiзацiй на рк 37,5 29,4 (-) 8,1 21,6 3,4
Частота загострень на рк 37,5 17,6 (-) 19,9 53,1 5,0
Частота позапланових вiзитiв до алерголога 29,2 58,8 29,6 10,2 3,4
Сума балiв кл^чних ознак контролю БА 83,3 81,5 (-) 1,8 2,2 55,6
Висновки
1. Шсля курсу базисно! терапп у хворих iз вираженим запаленням вiдмiчено зниження ризику частого застосування швидкодiючих Р2-агошслв, частоти за-гострень i госпiталiзацiй на рiк. У дiтей iз помiрним запаленням дихальних шляхiв наприкiнцi курсу базисно! контролюючо! терапп виявлене значне зниження ризику виникнення денних i нiчних симптомiв захворю-вання та необхiдностi позапланових вiзитiв до алерго-лога.
2. Визначення активност запального процесу бронхiв за показниками конденсату видихуваного повгтря дозволить обГрунтувати iндивiдуалiзовану базисну терапiю, особливо на еташ монiторингу БА з метою шдтримки контролю.
Перспективи подальших дослiджень полягають у вивченнi спiрографiчних маркерiв як показникiв контролю бронхiально! астми у дiтей шкiльного вшу.
Список л1тератури
1. Ячник А.И., Победенная Г.П. Механизмы реализации хронического воспаления при бронхиальной астме и возможные подходы к лечению // Укр. пульмонологiчний журнал. — 2005. — № 1. — С. 60-63.
2. Bateman E.D., Hurd S.S., Barnes P.J. et al. Global strategy for asthma management and prevention: GINA executive summary // Eur. Respir. J. — 2008. — Vol. 31. — P. 143-178.
3. British Guideline on the Management of Asthma // Thorax. — 2008. — Vol. 63. — P. 1-121.
4. Horváth I., Hunt J., Barnes P.J. Exhaled breath condensate: methodological recommendations and unresolved questions // Eur. Respir. J. — 2005. — Vol. 26. — P. 523-548.
5. Kharitonov S.A. Influence of different therapeutic strategies on exhaled NO and lung inflammation in asthma and COPD // Vascul. Pharmacol. — 2005. — Vol. 43(6). — P. 371-378.
6. Rosias P.P., Jobsis Q., van de Kant K. et al. Global condensation: a «climate change» towards better standardisation of exhaled breath condensate measurements // Eur. Respir. J. — 2008. — Vol. 31. — P. 684-685.
7. Taylor A.J.N, Cullinan P., Burge P.S. et al. BOHRF guidelines for occupational asthma // Thorax. — 2005. — Vol. 60. — P. 364-366.
Получено 05.11.10 □
Воротняк Т.М.
Кафедра педиатрии и детских инфекционных болезней Буковинского государственного медицинского университета, г. Черновцы
ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЛЕЧЕНИЯ ДЕТЕЙ, СТРАДАЮЩИХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ, В ЗАВИСИМОСТИ ОТ АКТИВНОСТИ ВОСПАЛЕНИЯ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ
Резюме. Изучали эффективность базисной терапии у 57 больных бронхиальной астмой в зависимости от активности воспалительного процесса дыхательных путей. Показано, что в целом контролирующая терапия выявилась более эффективной у детей с умеренным воспалением дыхательных путей, однако этот незначительный эффект определяется только при условии большого количества пролеченных больных. В то же время у этих детей выявлено значительное снижение риска возникновения дневных и ночных симптомов заболевания, необходимости внеплановых визитов к аллергологу. Вместе с тем у больных с выраженным воспалением отмечено снижение риска частого использования быстродействующих р2-агонистов, частоты обострений в год и частоты госпитализаций.
Ключевые слова: дети, бронхиальная астма, активность воспаления бронхов, лечение.
50
Vorotnyak T.M.,
Bukovinian State Medical University,
Chair of Pediatrics and Children's Infectious Diseases,
Chernivtsi, Ukraine
EFFECTIVENESS OF BRONCHIAL ASTHMA TREATMENT IN CHILDREN IN RELATION TO BRONCHIAL INFLAMMATION ACTIVITY
Summary. The effectiveness of the basic therapy in patients with bronchial asthma in relation to bronchial inflammation activity has been studied. A basic antiinflammatory therapy was found to be more effective in children with moderate activity of bronchial inflammation but among a large number of treated persons. A once those children were found to have decreased level of daily and night disease symptoms, necessity of unscheduled visits to an allergist. The patients with evident bronchial inflammatory were found to have less risk of frequent use of quick-acting b2-agonists, decreased rate of exacerbations a year and hospitalization.
Key words: children, bronchial asthma, bronchial inflammation activity, treatment.
(^^рвбёши
