CC BY
14
УДК 334.78
О. С. Квшшський, Т. О. Степанова,
кандидат економ!чних наук, Донецький нацгональний технгчний унгверситет
КЛАСТЕРИЗАЦ1Я ЯК СПОС1Б П1ДВИЩЕННЯ СТ1ЙКОСТ1 СУБ'еКТШ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ
У сучаснш економщ для забезпечення И гармо-шйного розвитку функщонуютъ р1зн1 за масштабом тдприемства — велик!, середш, малг За кордоном бтъш штенсивний розвиток отримав малий б1знес, що пов'язане з вагомими його перевагами пор1вняно з великими та середшми тдприемствами, оскшъки малий б1знес дозволяе бтъш енергшно виршувати проблеми ввдтворювалъного характеру, бо пом'якшуе процеси нагромадження, сприяе мобшзаци фшансових ресурав та 1нвестування, прискореному розвитку виробництва, забезпеченню впровадження досягненъ науково-техм-чного прогресу, структурним перебудовам економши, сощальнш стабшъносп, покращенню зайнятосп, що загалом забезпечуе тдвищення валового внутршнъо-го продукту. У державах 1з розвинутою економшою мале тдприемництво виробляе понад 5 0% ВВП, а частка зайнятого населення складае понад 40%. В Укра!т останшм часом питаниям розвитку малого б1знесу придщяетъся все бтьше уваги. Однак в кра!т мале тдприемництво ще не набуло широкого розвитку, бо дае лише коло 10% ВВП, а частка зайнятих складае 14,4% працездатного населення.
Слад зазначити, що за тдсумками 2008 р. в цлому по Укра!т ф1нансов1 резулътати малих гпдприемств в1д основно! д1ялъност1 до оподатковування склали 37482,2 млн. грн. збитюв унаслщок р1зниц1 прибутку 32018,9 млн. грн., що одержали 62,7 % уае! юлькосп малих щдприемств, 1 збитками в розм1р1 69501,1 млн. грн., що створилися на 37,3 % малих шдприемств [1]. У цъо-му ж перюда мал тдприемства Донецъко! обласп дютали прибуток ввд основно! даялъносп до оподатковування в розмр1 1052,6 млн. грн. З уае! к1лъкост! малих п1дприемств цього регюну 66,2 % дютали прибуток у розм1р1 3092,5 млн. грн., а 33,8 % тдприемств понесли збитюв на суму 2039,9 млн. грн. [2]. Розм1р позитивного сальдо фшансових результата ввд основно! даялъносп малих п!лприемств Донецъко! облает! в 2008 р. поав перше мсце серед вах областей Укра!ни. Усъого з позитивними фшан-совими резулътатами даялъносп в 2008 р. в Укра!т зафш-совано лише чотири област — Донецъка (1052,6 млн. грн.), Чершвецъка (168,0 млн. грн.), Чершпвсъка (133,1 млн. грн.) та Терноптъсъка (25,3 млн. грн.) [1].
Таким чином, якщо ор1етуватися на показники
д1ялъност1 розвинутих кра1н в частин1 питомо1 ваги малого б1знесу в ВВП та кЬъкосп зайнятих, що е наслвдком сприяння малому тдприемництву, то можна ввдзначи-ти наявнютъ суттевих потеицiалъиих можливостей щодо його розвиткку в нашш кра!нi, а також бiльш прискоре-ного його розвитку в найбшъш населених регiонах та на територiях, як потерпаютъ ввд безробiття внаслiдок об'ективних факторiв чи внаслвдок вивiльнення робгт-ниюв в процеа скорочення дiяльностi великих та се-реднiх тдприемств та щлих галузей через несприятли-ву зовтшню чи виутрiшию кон'юнктуру ринку. З ог-ляду на потенцiал розвитку малого бiзнесу Донецъко! област необх1дно ввдзначити, що при створеннi спри-ятливих умов для фуикцiоиувания та розвитку малий бiзнес здатний узяти на себе не тшъки функщю стабь лiзацi1' економiки регiону чи окремих територщ але й в перспективi — нарощування економiчних показниюв, а також вирiшувати питання щодо зняття сощалъно! на-пруженосп, створення та впровадження iнновацiйних продукта та технолопй, нових робочих мiсцъ для ви-сококвалiфiкованих спецiалiстiв.
У свгговш практищ для покращення результатiв дiяльностi кра!ни на пiдвалинах розвитку малого тдприемництва використовуетъся така форма оргаш-заци суб'екпв малого тдприемництва, як !х обеднання в кластер, тобто бiльш-менш формалъну структуру, що дозволяе суттево покращити загальнi можливостi та створити основу для формування синергетичного ефекту внаслiдок ефективно! взаемодi! вах факторiв виробництва, якими може розпоряджатися суб'ект господарювання. Кластер як форма оргашзащ! дiяль-ност групи малих (при нагодi й середнiх та великих) тдприемств надае можливютъ кожному окремому суб'екту господарювання бiльш ефективно викорис-тати наявнi в нъого ресурси та можливосп, а також залучити до свое! дiяльностi та максималъно ефективно використати ресурси та можливосп iнших суб'екпв господарювання. Таке ефективне ствюнування зни-жуе окремi ризики дiяльностi внаслiдок !х розпоро-шення мiж суб'ектами господарювання та покращуе використання наявних ресур^в. На жалъ, на съо-годшшнш денъ в укра!нськiй економiцi, зокрема в До-нецъюй обласп, кластеризащя не знайшла належного
1 Даш наведено без банкш, фермерських господарств та бюджетних установ. Даш сформован з урахуванням змш в1дпов1дно до Закону Украши «Про внесення зм1н до деяких законодавчих акттв Укра1ни з питань регулювання п1дприемницько1 дшльностЬ> ввд 18.09.2008 року №523-У[. Даш уточнено з урахуванням змши тдприемствами 1х основного виду економ1чно1 д1яльност1.
2 Даш наведено з урахуванням змши тдприемствами основного виду економ1чно! д1яльност1. Даш наведено без фермерських господарств та банюв.
Таблиця 1
Основш показники д1яльносл малих п1дприемств за видами економiчноT дiяльностi у 2008 роцi
Найменування видав екожмчшх дiяльностi Обсяг реалiзованоl продукци (робiт, послуг), млн.грн
в Украш^ 1] у Донецькш обласл2[2]
Усього 492378,7 41298,8
у тому числi:
Сшьське господарство, мисливство та люове господарство 10274,4 446,8
П ро мислов ють 45561,8 3872,6
Будавництво 42242,3 3282,0
Торйвля, ремонт автомобiлiв, побутових виробiв та предметiв особистого споживання: 305302,8 28493,3
торпвля автомобшями та мотоциклами, !х техиiчие обслуговування та ремонт; 22856,2 1853,6
оптова торгiвля й посередництво в оптовш торгiвлi; 263404,2 25037,5
роздрiбиа торговля, ремонт побутових виробiв та предметiв особистого вжитку 19042,4 1602,1
Дiяльиiсть готелiв та ресторашв 3231,8 217,5
Дiяльиiсть транспорту та зв'язку 16710,0 1086,9
Ф^нсова дiяльиiсть 7987,6 308,4
Операци з нерухомим майном, оренда, iижииiрииг та надання послуг шдприемцям 55536,5 3210,9
Освiта 612,1 44,2
Охорона здоров 'я та надання сощально! допомоги 1233,7 112,6
Надання комунальних та шдиввдуальних послуг, даяльшсть у сферi культури та спорту 3550,8 222,7
застосування. Це обумовлено низкою чиннишв теоретичного, методичного, практичного, а також правового характеру.
Багато дослвднишв прид1ляли увагу проблемам становления та розвитку малого тдприемництва в Укршш. Так, питання розвитку й функцiоиування малого б1знесу з погляду регуляторно! полiтики розгля-нуто в роботах В.Ляшенка [3; 4; 5; 6]. У сво!х досль дженнях автор акцентуе увагу на методологи форму-ваннi й режимах реатзацл малого бiзнесу, зокрема економiчно-правовому забезпеченню розвитку суб'екпв малого тдприемництва, а також формуван-ню кадрового потенщалу для таких тдприемств шляхом навчання керiвникiв для ще1 форми господарю-вання. Варто також видалити деяких украшських (В. Ха-хулiна [6], Т.Бережну [4], Ю.Макогона [7], С.Полков-шкова [4]) та росшських (Е.Бухвальда [8], А.Виленсь-кого [8], А.Шлафмана [9]) учених, що дослiджують
проблеми малого тдприемництва. Безпосередньо питання кластеризацл освiтленi в роботах закордонних учених, серед яких необхвдно видщити М.Портера [10], Й.Шумпетера [11], В.Фельдмана [12] i Е.Лимера [13]; украшських авторiв: В.Федорова [14], К.Дудкино! [15], З.Козир [16]; росшських: ГФерово! [17], Д.Ригалiна [18]. Однак поряд з низкою проблем, розглянутих та виршених цими авторами, у !х працях не знайшли достатньо! уваги питання, що належать до гармошзаци iитересiв всiх учаснишв кластера, який створений з участю суб'екпв малого тдприемництва.
Мета статп — обгрушування iитересiв кожного з учаснишв кластера з метою !х гармошзаци та досяг-нення синергетичного ефекту при стльному функцю-иуваниi на приклада формування спецiалiзованого торгового центра (СТЦ).
Саме торпвля сьогоднi надае найбiльшi можли-вост в створеннi та розвитку малих тдприемств, бо
Таблиця 2
Частка малих тдприемств у загальному обсяз1 реал1зовано\' продукци (робгг, послуг) в сфер1 торпвл1, ремонту автомобiлiв, побутово'1 техн1ки i предмет1в особистого споживання в УкраТш [1]
2000 р. 2001 р. 2002 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р.
Питома вага малих тдприемств в загальному обсязi реалiзацiï продукцiï,% 8,1 7,1 6,7 6,6 5,3 5,5 4,8 4,3
Питома вага тдприемств торпвл^ ремонту автомобтв, побутовоï теxнiки i предметiв особистого споживання в загальному обсязi продукци малих тдприемств, % 11,8 8,6 7,6 6,7 5,0 5,3 4,1 3,7
виробництво продукци потребуе бшьш високих вит-рат та часу, внаслвдок чого ввдбуваеться скорочення чи консерващя виробничих структур малого б1знесу, а каттали переор1ентуються в 1нш1 сфери. Велика частка суб'екпв малого тдприемництва спрямовуе сво1 зусилля та каттали в торпвельно-посередницьку сферу та сферу послуг. Цей факт ввдбивають основш показники функцюнування малих тдприемств. Так, за видами економ1чно1 д1яльносп лвдирукт мюця як в Украш взагал^ так i в Донецькш област зокрема зай-мають торгiвля, ремонт автомобшв, побутово1 техш-ки та предметов особистого споживання, що належить до сфери послуг. У 2008 р. в Укра1'ш частка цих видiв економiчноï дiяльностi склала 62% ввд загального об-сягу реалiзацiï продукци малими тдприемствами, а в Донецькш област ще вище — 69% (Таблиця 1).
Така статистика обумовлюеться низкою факторiв, що сприяють прагненню суб'екпв малого тдприем-ництва в сферу економши. Сфера послуг порiвняно з виробничою або науково-дослiдною дiяльнiстю не вимагае великих катталовкладень, мае бшьш високу рентабельнiсть вкладених кошпв та швидку ïx окупнiсть. Однак i в цш сферi спостер^аеться зни-ження частки участi малого бiзнесу в загальному об-сязi реалiзацiï продукцiï тдприемствами. В Украш за перiод з 2000 р. до 2007 р. зазначена частка знизила-ся у малих тдприемствах, що належать до торпвл^ ремонту автомобшв, побутовоï продукцiï i предметов особистого споживання, з 11,8% до 3,7%, разом зi зниженням питомо1' ваги обсягiв реалiзацiï малих тдприемств в загальному обсязi iз 8,1% в 2000 р. до 4,3% в 2007 р. (таблиця 2).
Сл^ в^значити, що торпвля приваблюе тдприемщв визначеною яснiстю отримання прибутку
та вiдносною простотою стосуншв сторш, що задiянi в процесi кутвльпродажу. Таким чином, суб'ект малого тдприемництва, починаючи свою дiяльнiсть у сферi в торгiвлi, одержуе безщнний досвiд спшкуван-ня й роботи з шнцевим покупцем, виявляючи й визна-чаючи для себе його запити й настро!.
Разом з тим питання залучення капiталу для початку дiяльностi в сферi послуг не обходять пiдприемця стороною. Одним з таких питань, що суттево вплива-ють на юнування та прибутковiсть бiзнесу, е придбання примiщення для оргашзаци торгiвлi або надання послуг. Вщзначимо, що юнуе чималий ризик того чи буде прид-бана нерухомiсть ефективна для використання в обра-ному напрямку тдприемницько! дальность Альтернативою в ршенш питання може стати оренда примщен-ня, бо суб'ект малого тдприемництва схильний до зменшення ризишв щодо фiнансових втрат у випадку невдачi в бiзнесi та зменшення витрат взагалi.
Таким чином, як варiант у виборi мiсця надання послуг, зокрема для зменшення ризиюв тдприемницько! дiяльностi, суб'ект малого бiзнесу схильний до оренди торговельно! площi в СТЦ, поруч iз iншими суб'ектами господарювання, що займаються аналоп-чним видом дiяльностi. Таке скупчення суб'екпв тдприемництва е своервдним галузевим кластером, що створений на базi СТЦ. Основною перевагою СТЦ е широта представленого асортименту, зосереджено-го в одному мiсцi порiвняно з магазинами, як розта-шоваш окремо та на рiзних територiях.
Для розумiння сутносп функцюнування кластера розглянемо його визначення рiзними авторами й проаналiзуемо !х з метою виявлення переваг у порiвня-но зi звичайними об'еднаннями.
Отже, кластер (ввд англ. cluster — скупчення) в
О. C. Квит^кий, T. О. Cтeпaнoвa
yзaгaльнeнoмy iнтeгpoвaнoмy визнaчeннi мoжнa ^ед-cтaвити як мepeжy взaeмoзaлeжниx cyб'eктiв виpoб-ничo-кoмepцiйнoгo oб'eднaння, щo мютить y co6í ви-poбникiв, дастачальнишв, cпoживaчiв, елементи ^o-миcлoвoï iнфpacтpyктypи, дocлiдницькиx iнcтитyтiв, взaeмoзaлeжниx y ^o^ci cтвopeния дoдaткoвoï вap-тocтi. Цей mдxiд Гpyнтyeтьcя на дocягнeннi дазитив-ниx cинepгeтичниx eфeктiв peгioнaльнoï aглoмepaцiï, щo виникають yнacлiдoк близькocтi виpoбникa i crn-живача, фopмyБaння мepeжниx eфeктlв та дифyзiï знань за paxyнoк видiлeния нaйбiльш пepcпeктивниx на-пpямкiв i cфep дiяльнocтi. ^и цюму м1ж видами й ceктоpaми дiяльнocтi вiдcyтнi ч1тк1 мeжi, i ве^ пpoцec взaeмoдiï та oб'eднaння зycиль cyб'eктlв mдпpиeмниц-тва poзглядaeтьcя y взaeмoзв'язкy. Хapaктepнoю p^ тою тaкoгo oб'eднaння e мoжливicть oдepжaння мак-cимaльнoгo пpибyткy y вигляд! вигoди (aбo iншoгo oтpимaнoгo peзyльтaтy) кoжним yчacникoм мepeжнo-гo ^o^cy.
M. Пopтep визнaчae «класть як rpyny взaeмoзa-лeжниx кoмпaнiй, щo гeoгpaфiчнo м1жують, i зв'яза-нж з ними opгaнiзaцiй, щo дтоть y визнaчeнiй cфepi, щo xapaктepизyютьcя cпiльнicтю дiяльнocтi i взaeмo-дoпoвнюючиx oдин oднoгo. Tepитopiaльнe oxoплeння ^aCTepa мoжe вapiювaтиcя в1д rpyп виpoбництвa oд-нoгo мicтa aбo штату (регюну) дo кpaïни aбo навгть дeкiлькox мeжyючиx кpaïн. Kлacтepи мають piзнy фop-му зaлeжнo в1д cвoeï глибини i cклaднocтi, але бшьшють мicтить y co6í: юмпанп «гoтoвoгo ^o^^ ту» aбo cepвicy; пocтaчaльникiв cпeцiaлiзoвaниx фак-тopiв виpoбництвa, щo кoмплeктyють, виpoбiв, ме-xaнiзмiв, cepвicниx пocлyг; фiнaнcoвi шститути, фipми в cyпyтнix гaлyзяx ... ypядoвi cтpyктypи, щo poблять icтотний вплив на клacтep, мoжyть poзглядaтиcя як даго частина» [10, 215].
Якщo poзглядaти клacтep з дагляду yкpaïнcькoгo зaкoнoдaвcтвa, то мoжиa пpипycтити, класт^и poзгля-дaютьcя y вигляд1 гocпoдapcькиx oб'eднaнь, щo згiднo з cx 119 п.2 Гocпoдapcькoгo кoдeкcy Y^a!'™ визнача-ютьcя як «oб'eднaння mдпpиeмcтв, yтБopeнe з шщати-ви mдпpиeмcтв, нeзaлeжиo в1д ïxиьoгo виду, щo на дoб-poвlльниx пoчaткax oб'eднaли cвoю даяльнють» [19, 87]. Однак небезпека таюго cпiвpoбiтництБa cyб'eктa ма-лoгo ^д^жмии^^ в тому, щo вoнo нece в co6í мoж-ливicть втpaти caмocтiйнocтi (мoжливocтi ^mran^ caмocтlйниx piшeнь щoдo лiнiï пoвoджeння на pинкy, ocвoeния нoвиx товapiв, нoвиx тexиoлoгiй i т. д.). У cвoю чepгy, ocнoвнa ввдмшнють клacтepa в1д oб'eднaння i даго пepeвaгa пoлягae в тому, щo пepший e cкyпчeн-ням cyб'eктiв гocпoдapювaния пpи визнaчeниx omn-мальнж yмoвax для фyнкцioнyвaния й poзвиткy. Ta-ким чинoм, за paxyиoк зycиль кoжнoгo cyб'eктa в кла-cтepi, cпpямoвaниx на дocягнeння o№ieï мети, кpiм ку-
мyлятивнoгo ефекту, дocягaeтьcя тaкoж i c^epre!™-ний, як i в клacичниx oб'eднaнняx.
Якщo poзглядaти cвiтовий дocвiд poзвиткy кла-cтepiв, тo cьoгoднi в глoбaльнoмy мacштaбi мoжнa вид!лити 'фи йoгo ocнoвнi « цетри», а caмe: твшчда-aмepикaнcький, зaxiднoeвpoпeйcький та aзiaтcький. Дepжaвa пpи цюму не т!льки cпpияe фopмyвaнню клacтepiв, але й caмa cтae yчacникoм мepeж. На^ик-лад, y Вeликoбpитaнiï уряд визначив paйoни нaвкoлo Единбypгa, Oкcфopдa i пiвдeннo-cxiднoï Англп як oc-нoвнi peгioни poзмiщeння бioтexнoлoгiчниx фipм. У Нopвeгiï ypяд cтимyлюe cпiвpoбiтництвo м1ж фipмaми в клacтepi «мopcькe гocпoдapcтвo». У Фiнляндiï e poзвинyтий лicoпpoмиcлoвий клacтep, куди вxoдить виpoбництвo дepeвини i дepeвниx пpoдyктiв, mrapa, мeблiв, пoлiгpaфiчнoгo i зв'язaнoгo з ним устаткуван-ня. Ticнa взaeмoдiя фipм цюго клacтepa в даш^еим знань зaбeзпeчye ï^ кoнкypeнтнi пepeвaги пepeд oc-нoвними тоpгoвeльними cyпepникaми. За oцiнкoю ек-cпepтiв, ф1нлянд1я лiдиpye за piвнeм i дocлiдницькoï, i тexиoлoгiчнoï кooпepaцiï [20, 73].
Taким чинoм, poзглядaючи клacтep як cRyme^ ня cyб'eктiв гocпoдapювaния ^и oптимaльниx yмo-вax poзвиткy й фyнкцioнyвaния, вapтo тaкoж ^адши-ти увагу дocлiджeнню cyтнocтi cинepгeтичнoгo ефекту, щo виникae пpи ^roperai та фyнкцioнyвaннi кла^ тepy. Cинepгeтичний ефект нaдae зpocтaння ефектив-
дiяльнocтi в peзyльтaтl кooпepaцiï та cпeцiaлiзaцiï дiяльнocтl cyб'eктlв, iнтeгpaцiï, злиття oкpeмиx частин в eдинy отстему шляxoм фopмyвaния cиcтeмнoгo ефекту, тобто eмepджeнтнocтi. Cинepгiзм oзнaчae пе-peвищeння cyкyпним peзyльтaтoм cyми фaктоpiв, щo йoгo cклaдaють. Cинepгeтичний ефект нaдae мoж-ливicть виpiшити пpoблeми взaeмoзв'язкy м1ж piзни-ми видами дiяльнocтi oднoгo чи дeкiлькox cyб'eктiв мaлoгo пiдпpиeмництвa, щoб дocяrти 61льш виток^ peзyльтaтiв, н1ж в paзi aвтoнoмнoï дiяльнocтi кoжнoгo пiдпpиeмcтвa, яке дie в визнaчeнiй гpyпi пiдпpиeмcтв. Оптишзащя внacлiдoк взaeмoдlï вcix вид1в дiяльнocтi на пiдвaлинax cинepгeтичнoгo ефекту rocmb страте-пчний xapaктep, ocкiльки в yмoвax нecтaбiльнoгo та нeпepeдбaчyвaнoгo зoвнiшньoгo cepeдoвищa тдви-щyeтьcя iнтeнcивнicть кoнкypeнтнoï бopoтьби та ви-мoги дo aдeквaтнocтi peaгyвaння кoжнoгo cyб'eктa гocпoдapювaння на зм1ни зoвнiшньoгo cepeдoвищa.
д1я cинepгeтичнoгo ефекту cпpямoвaнa на якю-ну зм1ну вcieï cиcтeми, тдвищення ïï cтiйкocтi, а та-юж гapмoнiзaцiю cтpyктypи та пiдвищeния ефектив-нocтi мexaнiзмiв взaeмoдiï ïï елеменпв. Унacлiдoк цж якicниx змш вiдбyвaeтьcя зpocтaния кiлькicниx даказ-ниюв функцюнування cyб'eктa гocпoдapювaння, який e частидаю клacтepy. Однак, якщo пepeвaгa в д1яль-нocтi cyб'eктa гocпoдapювaння та вiдпoвiднoгo кла^
Екoнoмiчний вicник Дoнбacy № 1 (19), 2010
Рис. 1. Kлaсифiкaцiя синергетичних ефектш, якa 3anponoHoBaHa I.Aнсoффoм [21, 173]
Рис. 2. Прoцес клaстеризaцГí Ha приклaдi oргaшзaщï СТЦ
тepy надаеться кopoткoстpoкoвим цiлям iз визначeни-ми пoказниками зpoстання та peнтабeльнoстi, то пiдпpиeмствo pизикye нe дoсягти свoïx дoвгoстpoкo -виx, тoбтo стpатeгiчниx цiлeй, чи втpатити тeмпи poз-витку. Poзпopoшeнiсть дiяльнoстi пiдпpиeмства в pам-каx дивepсифiкацiï такoж те спpияe oтpиманню чи фopмyванню синepгeтичнoгo eфeктy. Bиxoдячи з щю-ro, суб'ект малoгo бiзнeсy в oco6i йoгo кepiвниx opганiв пoвинeн pанжyвати цiлi, зважаючи на визна-4ern кpитepiï пpiopитeтнoстi, а ташж кoмпpoмiсy мiж цiлями, якi мoжyть мати пpoтилeжнy спpямoванiсть.
У гoспoдаpчiй пpактицi видiляють piзнoманiтнi синepгeтичнi eфeкти, дo ниx налeжать тopгiвeльнi, o^-pацiйнi, iнвeстицiйнi та yпpавлiнськi фис .1).
Tаким чинoм, пpoаналiзyвавши пoзитивнi мoмeн-ти ствopeння та фyнкцioнyвання кластepа в аспeктi мoжливoстi дoсягнeння 1м синepгeтичнoгo eфeктy, пepeйдeмo бeзпoсepeдньo дo аналiзy стpyктypи i фyнкцiй кластepy в тopгiвeльнiй сфepi — СТЦ.
Однieю з xаpактepниx pис СТЦ е визначeний за-гальний напpямoк дiяльнoстi сyб'eктiв п^д^^мни^т-ва. 1ншими слoвами, цeй напpямoк дiяльнoстi е ^ею
спpиятливoю yмoвoю, щo пpиваблюe та скупчуе пiдпpиeмцiв на тepитopiï CTЦ.
У Дoнeцькiй oбластi oдepжали визначeний poз-витoк спeцiалiзoванi тopгiвeльнi цeнтpи, дiяльнiсть якиx xаpактepизyeться тopгiвлeю пpoмислoвими та пpoдo-вoльчими тoваpами. Cлiд зазначити, щo в кoжнoгo зi CTЦ iснyють вiдмiннi yмoви взаeмoдiï сyб'eктiв roc-пoдаpювання, складають цeй цeнтp.
На пoдiбниx пiдвалинаx пoeднання пpoдажy ^o-миcлoвиx та пpoдoвoльчиx тoваpiв y м. Дoнeцькy ^rao-peнi та функцюнують CTЦ iз пpoдажy мeблiв ^Ц «1МПЕР1Я МЕБЛ1В», МЦ «ATOAHT», МЦ «ПО-ЛICCЯ», ЦМ « TPm^TH^»), якi будують cвoï вщш-сини на ocнoвi дoгoвopiв opeнди суб'ек^в poздpiбнoï тopгiвлi (pитeйлopiв) з адм^^^^ею ( фipмoю-opга-нiзатopoм) CTЦ. Пpeдcтавлeний клаcтep y бiльшocтi випадкiв мютить такoж пocтачальникiв i виpoбникiв пpoдyкцiï, oкpeмi iнтepecи власника СТЦ, а ташж iншиx суб' еклв гocпoдаpювання, щo вxoдять y клас-тep (pиc. 2).
Оcнoвнi мoтиви cпiвpoбiтництва cyб'eктiв гос-пoдаpювання дoкладнo пpeдcтавлeнi в таблицi 3. У
Таблиця 3
Основш мотиви сшвробггництва учасниюв кластера (СТЦ) у безпосередшх взаеминах
Власник примщення СТЦ Основш взаемини будуються на шдстав1 вартоеп оренди. Сшвроб1тництво мае на уваз1 довгостроковий характер. СТЦ розвивають пщ торговельною маркою (ТМ), власником яко! за домовленютю сторш у бшыпосп випадюв, е (}нрма-оргашзатор. У деяких випадках оргашзатором i реал1затором проекту СТЦ може бути його власник. Ф1рма-оргашзатор СТЦ
Ф1рма-оргашзатор СТЦ Основш взаемини будуються з питания вартосп присутносп ритейлор1в у СТЦ. Толовне в сшвробпшицш — взаемовипдш комерцшш вщносини. Ф1рма-оргашзатор, кр1м того, що надае в оренду торговельну площу СТЦ ритейлорам, також усшяко сприяе просуванню 1хшх товар1в (маркетингов1 стратег!!'). ТМ, шд якою розвивае СТЦ (|нрма-оргашзатор, [ ТМ ритейлор1в розвиваються одночасно. Роздр1бш продавщ (ритейлори) СТЦ
Роздр1бш продавщ (ритейлори) СТЦ Ритейлори працюють з постачальниками 1 виробниками продукци на взаемовипдних комерцшних умовах. ТМ продукци просуваються \ розвиваються разом ¿з ТМ, шд якими працюють ритейлори. Функцп ритейлу, в окремих випадках, можуть виконувати як оптовий продавець так \ виробник продукци. Постачальники та/або виробники продукци
Основш участники кластера Вщносини будуються з р1зних напрямюв д1яльност1 (реклама, транспортш послуги, партнерство з конкурентами на взаемовипдних питаниях та ш.) iHnii учасники кластера
деяких випадках бувають виключення, якi виникають унаслiдок протилежного спрямування векторiв дiяль-ностi окремих суб'екпв господарювання чи недо-цiльностi прагнень якого-небудь з учасниюв. Однак суть кластерного утворення штрохи при цьому не змшюеться.
Таким чином, говорячи про причини, що ви-кликають прагнення до гармонiзацГí штереав всiх учас-никiв кластера (табл. 4), а також функщ! фiрми-органiза-тора в процесi формування й функщонування СТЦ (табл. 5), необхвдно в1дзначити, що у взаеминах мiж учас-никами кластера простежуеться загальний напрямок прагнень кожного з учасниюв — розвиток кластера, тобто тих умов, що забезпечують кожному суб' екк^ господарювання оптимум у господарськш дiяльностi.
Таким чином, розглядаючи приклад формування кластеру, що сформований як тимчасова частково формальна структура, яка представляе скупчення суб'екпв господарювання, можна зробити висновок про те, що формування й функщонування такого роду оргашзац-шних структур вщбуваеться, в основному, за рахунок появи оптимальних умов для розвитку кожного еле-мента, що хазяюе, у загальнш системi таких взаемин. Якщо як приклад розглядати просування продоволь-чих товарiв шляхом кластеризащ! суб' ектiв тдприемництва, то умови взаемин можуть бути бiльш рiзнома-нiтними та здшснюватися суб'ектами рiзних оргашзац-шно-правових форм на договiрних пiдвалинах. Однак при цьому економiчнi мотиви скупчення, гармошзащ! iнтересiв учасникiв кластера, а також функщ! фiрми-
оргашзатора, по суп, е однотипними та спрямованими на загальний розвиток такого об'еднання.
Так, наприклад, до кластерiв, що у сво!й дiяль-ност спрямоваш, бiльшою мiрою, на просування про-довольчих товарiв можна вiднести таю супер- i гшер-маркети, як «АМСТОР», «МЕTRО», «VARUS», «БУМ», «ВЕЛИКА КИШЕНЯ», «АШАН», «ФУРШЕТ» та шшь У таких скупченнях, у першу чергу, штереав суб' ектiв господарювання функщю ритейла виконуе фiрма-органiзатор. Остання укладае договори з по-стачальниками й виробниками не тшьки на представ-лення i своечасне постачання продукци в супермаркет, але i передбачае в договорах також умови, за якими постачальник повинний оплачувати оренду полищ, на якш знаходиться його товар, а також стежити за вщпо-вщним представленням товару на прилавках i сприя-ти забезпеченню максимального обсягу продажiв сво-го товару на територп супермаркету.
Розглядаючи просування бущвельно!' групи то-варiв, можна як кластерш об'еднання iнтересiв привести в приклад «Praktiker» i «Епщентр». У сегментi просування товарiв радюелекгрошки можна в1дзначити «ЕЛЬДОРАДО», «ФОКСТРОТ», «COMFY» та шшт
Однак такi скупчення iнтересiв суб'ектiв господарювання необхщно контролювати й регулювати вiд перегишв у кон'юнктурному вiдношеннi. Наприклад, варто враховувати прагнення фiрм-органiзаторiв до вертикально!' й горизонтально! штегращ! з метою до-сягнення сво!х власних iнтересiв або власникiв при-мiщення — необгрунтовано пiднiмати ренту для фiрм-
Таблиця 5
Функци ф1рми-оргашзатора в процеа формування 1 функц1онування кластера (СТЦ)
Таблиця 4
Мотиви гармошзаци штересш вах учасникiв кластера (СТЦ)
Учасники кластера Мотиви гармошзащУ 1нтерес1в вс1х учасник1в кластера
Власник примiщення СТЦ Варт1сть площi будинку дуже сильно залежить вщ розвиненостi iнфраструктури СТЦ, тому юнуе непряма зацiкавленiсть певного учасника в ефективностi роботи всього кластера, а не тшьки окремих його дiлянок.
Фiрма-органiзатор СТЦ Зацiкавленiсть учасника у формуванш консенсусу iнтересiв мiж вшма учасниками кластера, тому що це е першорядною задачею фiрми-оргашзатора. Наприклад, вiдносини мiж ритейлорами И або постачальниками впливають на щну, якiсть i асортимент продукцп, що, у свою чергу, впливае на привабливють в^щування СТЦ i його роз виток.
Роздрiбнi продавцi (ритейлори) СТЦ Защкавленють у тому, щоб мiж власником примiщення й фiрмою-органiзатором було однакове розумшня загально! стратегi! розвитку, а також формування консенсусу штерешв мiж ними. Фiрма-органiзатор у вщносинах з власником примiщення вiдстоюе штереси ритейлорiв, що е прямою защкавлешстю останнiх.
Постачальники ^або виробники продукцп Просування ТМ продукцп залежить i вiд вартостi присутносп в СТЦ i вiд просування СТЦ у цiлому.
Iншi учасники кластера Зацiкавленiсть в ефективнш роботi кластера складаеться в ствробпнищга з учасниками кластера щодо проекту.
Функцп Конкретний опис напрямкiв дiяльностi фiрми-органiзатора
Планування Планування спiльно! дiяльностi на основi формування консенсусу iнтересiв тривалого спiвробiтництва. Основна мета - досягнення синергетичного ефекту за рахунок видшення найбiльш перспективних напрямюв дiяльностi.
Органiзацiя Оргашзащя спiвробiтництва мiж учасниками кластера на основi обгрунтування кола питань та штерешв кожного. Реалiзацiя стратегiчних плашв кластера. Консультацi! кожного з учасниюв щодо органiзацiйних питань функцiонування кластера.
Мотиващя Створення умов для оргашзаци об'еднання на осжш формування консенсусу штерешв. Основш принципи кластера - шдвищення прибутковостi й ринково! вартост кожного з учасникiв кластера. Консультацп учасниюв кластера для бачення загально! стратеги розвитку об'еднання.
Контроль Безпосереднш контроль i коректування напрямку дяльноси учасниюв кластера щодо загально! стратеги розвитку об'еднання.
оргашзатор1в. Унаслвдок таких прагнень послабляеть-ся конкурентне середовище, що, у свою чергу, може негативно ввдбиватися на яшсному розвитку галуз^ а також економщ репону та Укра!ни в цшому.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, мож-на зробити так1 висновки щодо питання доц^ьносп кластеризаци суб'екпв господарювання.
1. Кластер, по сво!й суп, не е формальним об'еднанням, а представляе штереси скупчення суб'екпв шдприемницько! д1яльност1 в середовищ^ де
створюються оптимальш умови для стало! д1яльност1 та розвитку кожного 1з суб'екпв господарювання будь-якого масштабу даяльносп, а також 1 оргашзаци в цшому.
2. Метою кластеризаци суб'екпв господарювання стае створення умов для гармошзаци штереив кожного учаснишв об'еднання суб'екпв господарювання. Таким чином, обгрушування та врахування 1нте-реав кожного з учаснишв кластера дае уявлення щодо формування критерив оптимальности створення тако!
структуры та выявления мотив1в для об' еднання д1яль-ност1 суб'екпв господарювання.
3. У свою чергу, за рахунок зниження трансак-цшних витрат, економи на гнучкосп такого роду структуры, визначених можливостях росту шляхом вдос-коналення дточих та створення нових ефективних зв'язшв та можливостей, зниження дшового й фшан-сового ризишв ввдбуваеться досягненням синергетич-ного ефекту.
4. Визначна роль ф1рми-орган1затора в кластер! визначаеться тим, що на не! полягають функц!! ефек-тивного управл!ння об'еднанням суб'екпв господарювання, що входять у кластер.
5. Поряд з гармошзащею !нтерес!в вс!х учаснишв кластера, у такого роду об'еднанш забезпечуеться високий р!вень конкуренц!! за рахунок велико! при-сутност! конкурентов в одному м!сц!, що дае впев-нен!сть споживачев! в отриманш продукцп' чи послуг досить високо! якост! та за пом!рною щною.
6. Однак разом з позитивними тенденц!ями розвитку суб'екпв тдприемництва i забезпечення висо-кого рiвня конкуренцi! мiж ними iснують також i нега-тивнi моменти в розвитку, що тдштовхують до створення монопольного стану на ринку i дисбалансу ште-ресiв суб'екпв господарювання галузi. Наприклад, прагнення фiрм-органiзаторiв до вертикально! й горизонтально! штеграцл в рамках сво!х власних iитересiв. Цi питання повиннi бути на контролi в Антимонопольному комитет! Укра!ни.
7. Таким чином, формування неформальних об-еднань суб'екпв малого тдприемництва е позитив-ним моментом у становленнi та подальшому розвитку малого бiзнесу в кра!ш. Умови розвитку кластерiв, як гармонiзують iитереси групи суб'екпв тдприем-ницько! дiяльностi, практично вiдповiдають умовам розвитку малого бiзнесу в Укра!ш. У кластерах ство-рюються оптимальш умови для ефективного функцю-нування та розвитку малого бiзнесу, бо тдприемства використовують сво! можливост в iитересах iнших суб'екпв господарювання та надають, у свою чергу, сво! можливост та ресурси для застосування в im^-ресах iнших суб'екпв господарювання. У рамках кла-стерiв можна здшснювати консалтингову дiяльнiсть та одночасно iз додатковими можливостями отримувати новi знання щодо ведення та розвитку бiзнесу. Тобто так1 скупчення е для суб'екпв малого тдприемництва шкубаторами для розвитку !х дiяльностi, створення нових напрямк1в бiзнесу Створення умов та формування позитивних тенденцiй обеднання прагнень i зу-силь суб'екпв малого тдприемництва позитивно ввдб'еться не т1льки на iнфраструктурi регiоиу та по-казниках його дiяльностi, але й на показниках нацю-нально! економiки в цшому.
Лiтература 1. Основш показники розвитку малих тдприемств [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// www.ukrstat.gov.ua. 2. Основш показники дiяльностi малих тдприемств за видами економiчно! дiяльностi у 2008р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://donetskstat.gov.ua/statinform/ str zmini5.php 3. Ляшенко В.1. Регуляторна полiтика в Укра!ш : методологiя формування та режим реаль заци в сферi малого тдприемництва : дис. на здобуття наук. ступеня д-ра наук : спец. 08.00.03 «Економша i управлiння нацiональним господарством» / В. И. Ляшенко ; 1ЕП НАН Укра!ни. — Донецьк, 2007. — 434 с. 4. Ляшенко В.И. Обучение управленцев для малого предпринимательства : проблемы и перспективы / В. И. Ляшенко, Т. В. Бережная, С. А. Полковников // Вюник економ. науки Укра!ни. — 2008. — № 2. — С. 101 — 106. 5. Ляшенко В.И. Концепция конструирования региональных режимов регулирования развития малого предпринимательства / В. И. Ляшенко // Вюник економ. науки Укра!ни. — 2005. — № 2. — С. 67—72. 6. Ляшенко В.И. Экономико-правовое обеспечение развития субъектов малого предпринимательства / В. И. Ляшенко, В. В. Хахулин. — Донецк : Юго-Восток, 2001. — 456 с. 7. Макогон Ю.В. Регюнальш економiчнi зв'язки i вшьш економiчнi зони / Ю. В. Макогон, В. I. Ляшенко, В. О. Кравченко. — Донецьк : Альфа-прес, 2004. — 512 с. 8. Бух-вальд Е. Роль федеральных и региональных структур управления в интеграции малого и крупного бизнеса России / Е. Бухвальд, А. Виленский // Федерализм. — 2003. — № 3. — С. 105 — 126. 9. Шлаф-ман А. И. Организация стратегического взаимодействия малого предприятия с кластером : дис. на получение науч. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Развитие производительных сил и региональная эко -номика» / А. И. Шлафман. — СПб., 2002. — 125 c. 10. Портер М.Э. Конкуренция / М. Э. Портер ; [пер. с англ. Пелявского О. Л., Уриханяна А.П., Усенко Е. Л. и др.]. — М. : Вильямс, 2006. — 608 с. 11. Шум-петер Й.А. Капитализм, социализм и демократия / Й. А. Шумпетер ; [пер. с англ. под науч. ред. Автоно-мова В.С.]. — М. : Экономика, 1995. — 540 с. 12. Feldman V.P. Innovation in Cities: Science based Diversity, Specialization and Localized Competition / V. P. Feldman, D. В. Audretsch // European Economic Review. — 1999. — № 43. — P. 31 — 39. 13. Leamer Е.Е. Souses of International Comparative Advantage: Theory and Evidence / Е. Е. Leamer. — Cambridge : MIT Press, 1984. — 271 р. 14. Федоров В.К. Особенности организации и перспективы развития инновационно-производственных кластеров / [В. К. Федоров, Г. П. Бендерский, А. М. Белевцев, И. К. Епанеш-
никова] // Инновации. — 2008. — № 9. — С. 96 — 98. 15. Дудкша К.А. Кластери як форма ринково! цен-ipani3a^i в умовах сучасних свгтогосподарських ввдносин : дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.05.01 «Свгтове господарство i мiжна-pоднi економiчнi ввдносини» / К. А. Дудкша ; 1нститут свгтово! економiки i мiжнаpодних вiдносин НАН Ук-ра!ни. — К., 2004. — 212 арк. 16. Козир З. Кластери як основна форма оргашзацл виробництва i виробни-чих вiдносин регюнального piвня / З. Козир // Предпринимательство, хозяйство и право. — 2004. — № 4. — С. 146 — 150. 17. Ферова И.С. Промышленные кластеры и их роль в формировании региональной промышленной политики : дис. на получение науч. степени д-ра экон. наук : спец. 08.00.05 «Развитие производительных сил и региональная экономика» / И. С. Ферова. — Красноярск, 2005. — 347 с. 18. Ры-галин Д.Б. Управление развитием высокотехнологичных отраслевых кластеров на основе инновационно -технологических центров : дис. на получение науч. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Развитие производительных сил и региональная экономика» / Д. Б. Рыгалин. — М., 2004. — 252 с. 19. Хозяйственный кодекс Украины: по состоянию на 01.03.2009 г. / ВРУ — Х.: ООО «Одиссей», 2009. — 256 с. 20. Полбицына Л.Г. Формирование кластеров в АПК как эффективный инструмент регионального развития / Л. Г. Полбицына // Научный вестник Уральской академии государственной службы. — 2008. — № 2 (3). — С. 72 — 74. 21. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия / И. Ансофф ; [пер. с англ. под ред. Ю.Н.Каптуревского]. — СПб. : ПИТЕР, 1998. — 543 с.
Квшшський О. С., Степанова Т. О. Класте-ризащя як спойб тдвищення стшкост суб'екпв малого бiзнесу
Пpоаналiзовано показники екож^чного розвитку суб'екпв малого тдприемництва в контекст! розвитку сфери торпвлг Розглянуто процес кластеризаци суб'екпв тдприемництва на приклада формування спе-цiалiзованих торгових центpiв. Запропоновано методику гармошзацп iнтеpесiв учасниюв кластера шляхом обгрунтування !х штереав. На основi проведеного дос-
лiдження подано рекомендаци щодо формування об'-еднань кластерного типу з метою тдвищення ефектив-ност роботи суб'екпв малого тдприемництва i досяг-нення синергетичного ефекту таких оргашзацш.
Ключовi слова: кластер, кластеризащя, гармот-зацiя штереав, суб'екти тдприемництва, малий бiзнес, синергетичний ефект.
Квилинский А. С., Степанова Т. А. Кластеризация как способ повышения устойчивости субъектов малого бизнеса
Проанализированы показатели экономического развития субъектов малого предпринимательства в контексте развития сферы торговли. Рассмотрен процесс кластеризации субъектов предпринимательства на примере формирования специализированных торговых центров. Предложена методика гармонизации интересов участников кластера путем обоснования их интересов. На основе проведенного исследования даны рекомендации относительно формирования объединений кластерного типа с целью повышения эффективности работы субъектов малого предпринимательства и достижения синергетического эффекта таких организаций.
Ключевые слова: кластер, кластеризация, гармонизация интересов, субъекты предпринимательства, малый бизнес, синергетический эффект.
Kvilinsky A. S., Stepanova T. A. The Clustering as Method of the Stability Increasing of Small Business Subjects
The activities of economic development of small business entities are analysed in the context of development of trade sphere. The process of clustering of business entities is considered on the example of forming of the specialized shopping centers. The method of interests harmonization of cluster participants is offered by the grounding of their interests. On the basis of the conducted research the recommendations are given in relation to forming associations of cluster type with the purpose of increasing work efficiency work of small business and achieving the synergetic effect of such organizations entities.
Key words: cluster, clustering, harmonization of interests, business entities, small business, synergetic effect.
Стаття надiйшла до редакци 05.01.2010
Прийнято до друку 26.02.2010
