CC BY
20
УДК 334.012.64
Олексш Сташславович Квшшський
Донецький нацiональний технiчний унiверситет
ФОРМУВАННЯ ДОДАТКОВИХ ПЕРЕВАГ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ МАЛИХ ШДПРИСМСТВ
Функщонування суб'екпв малого 6i3-несу в yKpaiHi здiйснюeться в умовах неста-бiльного зовнiшнього середовища, що спри-чиняе велику кшьюсть pизикiв, пов'язаних i3 низьким piвнем пеpедбачуваностi 3MiH цього середовища. Для тдвищення вipогiдностi досягнення позитивних pезультатiв дiяльнос-тi пiдпpиемства пpагнуть максимально вико-pистовувати наявний потенцiал та можливо-стi, що ствоpюються в зовшшньому сеpедо-вищi. Виходячи з цього виникае необхщнють ствоpення дiевих механiзмiв, що с^ияти-муть досягненню максимально! ефективностi дiяльностi цих суб'екпв п^д^^мнии^^! дiяльностi.
Данi механiзми можуть бути с^ямо-ванi на активiзацiю викоpистання як внуфь шнiх можливостей, так i зовнiшнiх, якi тим-часово чи на бiльш довгу пеpспективу утво-pюються в оточуючому сеpедовищi. Фоpму-вання додаткових пеpеваг суб'екти господа-pювання можуть ствоpювати шляхом засто-сування фpанчайзингу, тобто шсфументу, який дозволяе викоpистовувати ще!, що доб-pе заpекомендували себе в господаpськiй пpактицi, та надають pеальнi пеpеваги пpи здiйсненнi конфетного виду дiяльностi. Для посилення наявних внуфшшх можливостей суб'екти малого бiзнесу можуть ствоpювати об'еднання теpитоpiально близьких малих пад^иемого, якi мають загальну теpитоpiю, пpиблизно iдентичне коло ктеннв, piзнi по-тpеби яких о^емо або в сукупностi можуть задовольняти ^одукщя, товаpи або послуги, що ^опонують цi суб'екти господаpювання. Потенщйну вигоду може збiльшити можли-вють ефективно викоpистати пеpеваги об'еднання зусиль iз пpосування свого бiзнесу в частинi ефективного забезпечення поточних i пеpспективних потpеб, pеклами, тpанспоpт-них послуг, pемонту й обслуговування ^и-мiщень тощо.
Пpоблеми pозвитку та ефективного функцiонування малого бiзнесу е дуже важ-
© О.С. Квшшський, 2012
ливими, бо стосуються осiб, якi на свiй ризик здшснюють пiдприeмницьку дiяльнiсть. Тому щ питання перебувають у цен^ уваги достатньо великий промiжок часу та не втра-чають актуальности Так, питанням розвит-ку шдприемництва придiлено увагу такими ученими та практиками, як I. Ансофф, М. Ануфрieв, З. Варналiй, О. Вiханський, Г. Клейнер, В. Ляшенко, Г. Мiнцберг, М. Портер, А. Стршленд, В. Хобта, Г. Чижиков, О. Шлафман [1-12], а також урядом, який приймае ршення, спрямованi на полiпшення умов забезпечення функщонування малого бiзнесу. Проте дос не зовсiм чiтко визначено кроки, яю мае зробити пiдприемство, щоб бiльш-менш упевнено почувати себе в умовах мшливого середовища та просуватися до досягнення сво!х стратепчних цiлей.
Метою статтi е визначення можливостей i створення тдвалин сталого функщону-вання та розвитку малого шдприемництва.
В умовах кризи нащонально! еконо-мiки вельми актуальною стае проблема ефективного розвитку i функщонування малого бiзнесу як одше! з основних стабiлiзуючих частин економiчно! системи кра!ни. У такш непростiй ситуащ! необхiдно шукати новi форми спiвпрацi суб'ектiв господарювання, зокрема суб'екпв малого пiдприемництва, ефективно сприяючи просуванню iнновацiй будь-якого виду: оргашзацшних, технiчних, технологiчних та iнших, а також змщненню досягнутих позицiй на ринку, що сприяе про-гресивносп розвитку таких пiдприемств i забезпечуе споживачiв сучасними продук-цiею i послугами. Однiею з таких форм ефективно! сшвпращ е франчайзинг.
Франчайзинг е комерцшною iнновацi-ею, яка сприяе швидкому ефективному про-суванню нових пiдприемницьких iдей, але в нашш кра!нi ще не набула масштабного ви-користання. Для активного застосування цього шструменту в господарськш дiяльностi пiдприемцевi необхiдно чiтко уявляти ме-
хашзм тако! спiвпрацi, реалiстично ощнюва-ти мотиви й штереси сторiн, ефективнють спiвпрацi, розглядати рiзнi варiанти франчайзингово! дiяльностi залежно вiд змши зо-внiшнiх i власних можливостей суб'екпв го-сподарювання, що беруть участь в операци. Така попередня оцiнка альтернативних варь антiв сшвпращ, !х ефективностi, можливих наслiдкiв реалiзацп та розвитку франчайзин-гових схем дозволяе обгрунтувати вибiр най-бшьш прийнятного варiанта, врахувати дiю ризиюв, що виникають в умовах нестабшь-ного зовнiшнього середовища, а також у мiру реалiзацil франчайзiнгового проекту.
Основними причинами, що стримують розвиток франчайзингу серед суб'екпв малого тдприемництва в Укра!ш, е: вщсутнють методичних рекомендацiй щодо здiйснення франчайзингових схем, недостатнють про-фесiйного досвщу i навичок роботи в конкурентному середовищ^ а також вщсутнють глибоких специфiчних професiйних знань у сферi маркетингу.
Як показуе практика, питання техшко-економiчного обгрунтування франчайзин-гового проекту для суб'екта малого тдприемництва потребуе виваженого тдходу й особливо! уваги до вшх компонента тако! сшвпращ. Слщ зазначити, що в ухваленш рiшення про можливу ствпрацю майбут-нього франчайзi з передбачуваним франчайзером е певний стутнь необгрунтовано! до-вiри. Крiм того, для малого тдприемця сума коштiв, що iнвестуються в такий проект, у бшьшосн випадюв е значною, а також ви-ключае можливiсть направити цi засоби на iншi проекти, якi в перспективi теж можуть бути вельми привабливими та прибутковими. Втрата вкладених коштiв у разi невдачi може служити пщставою для припинення дiяль-ностi та зникнення, тобто банкрутства суб'екта малого тдприемництва. Тому постае не-обхщнють в обгрунтуванш таких операцiй, розробцi методичних пiдходiв до побудови франчайзингових вiдносин, яю сприяють ух-валенню франчайзi, тобто суб'ектом малого бiзнесу, максимально виважених обгрунтова-них рiшень як на етат створення франчайзингово! пщприемницько! схеми, так i в процес И функцiонування.
При створеннi тдприемства для вико-ристання франчайзингово! схеми або сшвпращ на основi франчайзингу суб'екпв гос-подарювання, що вже ддать, перед ними ви-никае ряд питань, якi е ключовими при ухва-леннi ршення. До таких питань належать: величина суми кошнв, що iнвестуються, термш !х повернення i можливий прибуток у разi вдало! спiвпрацi або величина збитюв у випадку, якщо проект виявиться недоцiльним як на стадп опрацьовування, так i на стадп функцiонування. При цьому слщ виходити з припущення, що тдприемець зробив обгрун-тований крок i здiйснив вибiр конкретно! сфери дiяльностi виходячи зi сво!х переваг, а також урахував iншi наявнi або доступш йо-му можливостi диверсифшацп бiзнесу з метою зниження ризиюв.
Як i при реалiзацi! будь-якого проекту, оцiнка здiйсненностi франчайзингово! схеми базуеться на попередньому проведенш ряду експертиз, пов'язаних iз визначенням мож-ливостi реалiзацi! франчайзингового проекту, ощнщ його ефективностi, а також шших параметрiв, на основi яких може бути ухва-лене остаточне ршення про початок комер-цшно! спiвпрацi двох або групи суб'екпв господарювання. Для оцiнки ефективностi франчайзингово! схеми необхщно визначити основнi компоненти для розрахунку плано-ваного прибутку за даною пiдприемницькою схемою, а також термшу окупностi проекту здшснення франчайзингу. Такими компонентами е, перш за все, обсяги планованих доходiв i витрат, пов'язаних iз здiйсненням франчайзингово! сшвпращ
Для планування грошових потоюв доходiв необхiдно враховувати органiзацiйнi й техшчш моменти франчайзингового проекту, пов'язаш з його здiйсненням, зокрема використовуваш маркетинговi технологi!, що тдвищують ефективнiсть роботи потенцш-ного франчайз1 Ця сторона бiзнесу бiльшою мiрою залежить вiд франчайзера, ефектив-носн його бiзнес-схеми. У структурi операци франчайзингу кожна складова цього процесу несе власне смислове i варнсне (компенса-цiйне) навантаження. Так, важливою компонентою в розрахунках ефективносн схеми е не тiльки величина, але i структура франчайзингових платежiв, якi певною мiрою впли-
вають на величину витрат щодо фшансуван-ня проекту. Необхiдне ретельне обгрунтуван-ня Bcix компонент розрахунку для обгрунту-вання кiлькiсних i тдвищення яюсних характеристик функцiонування франчайзинго-во! схеми вiдносин. Кiлькiснi характеристики франчайзингового проекту базуються на по-казниках потоюв доходiв i витрат, прибутку тощо. До якiсних характеристик франчайзингу можна вщнести: дотримання еталонних ^рмових) параметрiв фiрмового продукту або послуги, забезпечення своечасного 1х надання, урахування регiональних особливо-стей надання продукту або послуги, диференщащю продукцiï та послуг iз рiзних цiнових категорiй, споживачiв тощо.
У цьому плаш важливим е з'ясування потенщйними франчайзi сутi й ефективносп франчайзингу. Не можна не вщзначи основ-них переваги застосування франчайзингових бiзнес-вiдносин - це використання досвщу i вiдпрацьованих методiв ведення тдприем-ницькоï дiяльностi франчайзера, репутацп франчайзера, ефекту масштабу в рекламнш i закупiвельнiй дiяльностi.
У даний час в Украш вiдносини франчайзингу будуються на основi трьох основ-них догiв - комерцiйноï концесiï, лщен-зiйного договору, договору кушвльпродажу. У Цивiльному кодексi Украши щодо цих понять немае достатньо чггкого трактування, в шших нормативних документах також не встановлено чггких меж щодо застосування правових рамок для найбшьш важливих ас-пектiв спiвпрацi потенцiйних партнерiв, на-приклад, у частинi настання вщповщальносп франчайзера в разi неефективностi використання бiзнес-iдеï останнього, внаслiдок чого франчайзi може зазнати збиткiв, а також без-поворотно може бути зшсована дiлова репу-тацiя тдприемця, що розпочинае свою дiяль-шсть, оскiльки не виключена вiрогiднiсть невиконання визначених договором фшан-сових зобов'язань у разi виникнення рiзних обставин негативного характеру, а також банкрутства.
Для нащонально1' економiки великий iнтерес становлять щннюна орiентацiя кожного суб'екта господарювання i цiлi, якi вш
ставить перед собою. Такi можливосп практично без iстотних додаткових зусиль i вкла-день кошив учасникiв виникають в об'ед-наннях кластерного типу.
Кластер як форма оргашзацп дiяльнос-п пiдприемств дае можливiсть кожному суб'екту господарювання бшьш ефективно використовувати наявш в нього ресурси та можливосп, а також на взаемовигiднiй осно-вi залучити до свое1' дiяльностi та максимально ефективно використати ресурси i мож-ливостi iнших суб'екпв господарювання.
Функщонування кластерiв мае ряд особливостей, викликаних специфiчними механiзмами 1'х органiзацiï, розвитку, поточно!' та перспективноï дiяльностi. Переваги кластерiв суттево пiдвищуються в разi застосування франчайзингу. Саме франчайзинг дозволяе задiяти найбшьш сучасний та висо-коефективний стратепчний ресурс - штелек-туальний потенщал. Використання штелек-туального потенщалу може мати вид використання досвщу, управлiнських та iнших тех-нологiй, надання конкретноï поточноï шфор-мацiï та загалом стратегiчноï iнформацiйноï бази, а також iнших, корисних для учасниюв кластера знань.
Головною яюсною конкурентною перевагою формування кластера е створення оптимальних умов для функщонування кожного учасника кластера на основi гармошза-цп iнтересiв кожного суб'екта такого об'ед-нання. Таким чином, кластер е об'еднанням суб'екпв господарювання сумiжного (чи вза-емодоповнюючого) характеру, що взаемно сприяють зростанню конкурентоспроможно-сп продукцiï чи послуг або 1х просуванню до споживача.
Наочно створення кластера як неформального об'еднання тдприемств рiзноï фо-рми власносп та масштабiв, пов'язаних мiж собою виробничо-комерцiйними iнтересами, що здшснюють взаемодда один з одним у рамках створення додатковоï вартостi конкретного виду продукцп чи послуг, прошюст-ровано на рис. 1.
1шщаторами реалiзацiï проектiв е, як правило, компанп, що сприяють просуванню продукци до споживача.
СУБ'еКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ (УЧАСНИКИ КЛАСТЕРА)
ФАКТОРИ ЗОВН1ШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА КЛАСТЕР
СПРИЯТЛИВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КЛАСТЕРА
Рис. 1. Умови формування кластера малих тдприемств
Основна щея формування кластера по-лягае в гармошзацп iнтересiв учасникiв кластера i створеннi додаткових матерiальних i нематерiальних стимулiв для ефективного функцюнування i розвитку всiх суб'екпв, якi в нього входять. Певною мiрою такi додатко-вi ефекти можна вщнести до переваг, яю дае аутсорсинг, що дозволяе задiяти для функщ-онування i розвитку зовтшш ресурси, проте в кластерi цi переваги мають бiльш реальну основу, шдкршлену спiльнiстю iнтересiв те-риторiального, виробничого й органiзацiйно-го характеру. У цьому випадку кожна компа-шя-учасник кластера дiстае додаткову мож-ливють пiдтримки i розвитку головних стра-тегiчних напрямiв дiяльностi, ефективнiшого використання сво!х ресурсiв, що становлять основу конкретного бiзнесу.
Кластер малих тдприемств е, як правило, неформальним об'еднанням тдприемств рiзних форм i масштабу, яю можуть бути пов'язат виробничо-комерцiйними ш-тересами. У результат ефективно! взаемодi! такого об'еднання суб'екпв господарювання створюеться додаткова цштсть, яка забезпе-чуе формування додаткових конкурентних переваг пiдприемств-учасникiв кластера, що може ютотно вплинути на конкурентоспро-можнiсть продукцi!, товарiв i послуг, якi на-даються ктентам. У даному випадку конку-рентоспроможтсть пiдприемства - це здат-
тсть об'екта задовольнити конкретну потребу, стутнь наближення його в цьому плат до рiвня кращих аналопчних об'екнв, якi дь ють на цьому ринку. Конкурентт переваги, у свою чергу, характеризують ексклюзивнi здiбностi, якостi, якими володiе цей суб'ект, що дае йому переваги порiвняно з конкурентами.
Кластернi об'еднання дозволяють най-бiльш ефективно здiйснювати процеси нова-торського характеру: виробляти шновацшну продукцiю, модернiзувати вже iснуючу; ви-користовувати iнновацiйнi технологi!, нову техшку, впроваджувати новi чи вдосконалю-вати iснуючi системи органiзацi! виробницт-ва та пращ, оргатзовувати ефективнi схеми просування продукци чи послуг на новi чи вже освоенi ринки тощо. Об'еднання в клас-тери дозволяе формувати специфiчний еко-номiчний простiр iз певним бiзнес-клiматом, що сприяе розширенню можливостей суб'ек-нв господарювання в частинi бiльш ефективного використання фшансових, трудових, матерiальних iнформацiйних та iнших видiв ресуршв. Це дозволяе не тiльки тдвищи-ти вiддачу вiд !х використання, але i сутте-во знизити ризики пщприемницько! дiяльно-стi.
На ринку конкурують уже не окремi пiдприемства, а цiлi комплекси, яю скорочу-ють сво! витрати завдяки спшьнш техноло-
пчнш, техшчнш, оргатзацшно-управлшсь-кiй кооперацi!. Членство в кластерi означае для тдприемства: бiльш широкий доступ до спещально! iнформацi!; можливостi випуску продукцi! чи надання послуг з перспективою виходу на свiтовi ринки; залучення каттало-вкладень для полiпшення якостi продукци та посилення конкурентних переваг; доступ до юридичних консультацiй щодо реестрацп торгових марок, можливiсть набуття персоналом бшьш високого рiвня професшних знань та навичок стратегiчного мислення. Крiм того, пiдприемства в кластерi можуть бiльш ефективно подiляти ризики, вико-ристовувати не тiльки ефекти масштабу, а й ефекти рiзноманiття, доручати окремi ланки ланцюгу цшносп зовнiшнiм пiдрядникам, тобто використовувати аутсорсинг тощо.
Для нацюнально! економiки кластери-зацiя е одним iз шляхiв, що може сприяти бiльш швидкому й ефективному просуванню до створення економiчних вiдносин сучасно-го свггового рiвня, розбудови економiки та тдтримки !! на належному рiвнi при встут до свiтових iнтеграцiйних систем, зокрема зон вшьно! торгiвлi iз кра!нами СНД та об'еднано! Свропи.
Слiд вiдзначити, що ефект кластера створюеться завдяки синергетичному ефекту. Синергетичний ефект надае зростання ефек-тивност дiяльностi в результатi iнтеграцi!, злиття окремих частин у едину систему за рахунок системного ефекту.
Синергетичний ефект надае можли-вють вирiшити проблеми взаемозв'язку мiж рiзними видами дiяльностi одного чи декшь-кох суб'ектiв господарювання, щоб досягти бшьш високих результата, шж при автономий дiяльностi за кожним видом дiяльностi чи дiяльностi кожного тдприемства, яке дiе у визначенш групi пiдприемств.
Дiя синергетичного ефекту спрямована на яюсну змiну вше! системи, структури та механiзмiв взаемоди !! елементiв. Унаслiдок цих змш вiдбуваеться зростання кiлькiсних та яюсних показникiв функцiонування.
Можливостi розвитку кожного сучас-ного пiдприемства визначаються ефективтс-тю його функцiонування в обранш сферi дiя-льностi. Ефективнiсть функцюнування пщп-
риемства досягаеться за рахунок рацюналь-ного витрачання ресурсiв, використання ная-вного потенцiалу, надiйно! роботи постача-льникiв, а також сприятливого зовтшнього середовища, яке впливае на процес здшснен-ня дiяльностi та результати, що досягаються тдприемством тощо.
Створення додаткових ефекта ствро-бггництва, що виникають унаслiдок сумiсно! дiяльностi та використання факторiв вироб-ництва суб'екта-учасниюв у рамках кластера, вщображено на рис. 2.
Як вщомо, в сво!й дiяльностi тдпри-емство постiйно вступае у взаемодда з iнши-ми суб'ектами господарювання, що забезпе-чують цей суб'ект господарювання рiзними видами ресурсiв для досягнення надалi пози-тивних результата. Крiм того, пiдприемство мае рiзнi контакти з iншими суб'ектами - ор-ганiзацiями й установами, що гарантують коректний правовий супровiд, своечасне отримання яюсно! iнформацi!, необхiдно! для ефективно! пщприемницько! дiяльностi, а також такими оргатзащями та установами, що здшснюють контрольнi функцi! щодо дь яльностi пiдприемства. Наявнiсть такого рiз-номанiття зв'язкiв iстотно збiльшуе як мож-ливостi пiдприемства, так i ризики його фун-кцiонування, особливо у сферах пщприемницько! дiяльностi з високою швидюстю змiн. Унаслщок цього кожне пiдприемство прагне максимiзувати тi можливостi, якi виникають при здшснент власно! дiяльностi в рамках сумюного функцiонування всiх суб'ектiв господарювання, установ i органiзацiй, задiяних у забезпеченнi нормальною, тобто такою, що мае позитивт пiдсумки, роботою суб'екта господарювання. Дана структурно-логiчна схема надае наочне уявлення про формуван-ня можливостей та потенцшних конкурент-них переваг у рамках кластера. Слщ зазначи-ти, що додати собi переваг мале пщприемст-во може на будь-якому етат функцiонування в кластера Суб'ект господарювання в цьому разi набувае бiльшо! стiйкостi та нарощуе загальний потенцiал функцiонування i зростання. Зокрема, це стосуеться використання франчайзингових вщносин, якi надають до-датковi можливостi в процеш функцiонуван-ня пiдприемства.
Рис. 2. Сmpукmуpнo-лoгiчнa схeмa фopмувaння кoнкуpeнmнuх nepeвaг у сuсmeмi вiднoсuн o6 'eднaння тд^ием^в у macmepi
Питання eфeктивного викоpиcтання наявниx можливоcтeй доетть чаcто pозгля-даютьcя доcлiдниками, пpотe пpоблeма cтабiльного доcягнeння макcимально можли-виx peзyльтатiв y конкpeтниx yмоваx гоото-даpювання, якi фоpмyютьcя внаолдок на-явноcтi пeвного cтанy зовшшнього i внут-piшнього cepeдовища, pозглянyтi нeдоcтат-ньо глибоко, мають загальний xаpактep i, як пpавило, ж зважають на cпeцифiкy дiяль-ност! cyб'eктiв гоcподаpювання. Ocобливо цe cтоcyeтьcя макcимiзацiï eфeктy, отpимyвано-го cyб'eктом гоcподаpювання, виxодячи з фази i стади життeвого циклу такого cyб'eкта гоcподаpювання або cyкyпноcтi cyб'eктiв гоcподаpювання, задiяниx y пpоцeci OT^pe^ ня, виpобництва i peалiзацiï пpодyкцiï або потуги.
У цьому вiдношeннi для cyб'eкта roc-подаpювання завжди cтановитимe iнтepec можливicть модeлювання cвоïx дш або побу-дови планiв подальшо1' eфeктивноï cпiвпpацi з паpтнepами, кантами, оpганiзацiями й yc-тановами, задiяними y фоpмyваннi eфeктив-но1' п^^темни^^ дiяльноcтi. У даному випадку можна pозглядати загальну cиcтeмy yпpавлiння видами дiяльноcтi cyб'eктiв roc-подаpювання, включeниx y пpоцec OT^pe^ ня, в^обництеа або пpоcyвання до отожива-ча ^одукци або поcлyги, викоpиcтання фiнанcовиx pecypciв, iншиx можливоcтeй, наявниx y cyб'eкта гоcподаpювання.
Burnoern
Кожнe малe пiдпpиeмcтво маe потeн-цiйнi можливост! pозвиткy. Додати cобi ваги, викоpиcтати icнyючi пepeваги та cтвоpити новi можливоcтi малe пiдпpиeмcтво можe в pамкаx клаcтepiв, тобто добpовiльниx утво-peнь - об'eднань малиx (також i вeликиx iз малими) cyб'eктiв гоcподаpювання на взаe-мовигiдниx yмоваx. Cамe пiдпpиeмcтво на бyдь-якiй стади cвого pозвиткy можe залучи-ти фpанчайзинговi cxeми до cтвоpeння новиx конкypeнтниx пepeваг, пiдвищeння eфeктив-ност! дiяльноcтi та наpощyвання cвого потe-нцiалy. Oтжe, кожнe малe пiдпpиeмcтво мо-жe cyгтeво pозшиpити cвоï можливоcтi, якщо дiятимe cпiльно з шшими, якi, y cвою чepгy, можуть збагатити цe пiдпpиeмcтво за pаxy-
нок викоpиcтання ïx можливоcтeй y чаcтинi piзниx фактоpiв в^обництеа. Такi cпiльнi дiï надають можливють отpимати додатковi конкypeнтнi пepeваги та полсти гiднe мicцe на вщповщному pинкy чи його вагомому ce-гмeнтi, полiпшити peзyльтати функцюнуван-ня, забeзпeчити cтвоpeння cтpатeгiчниx мож-ливоегей подальшого pозвиткy такого cyб'eк-та гоcподаpювання, а також поcилити cтpатe-гiчнi пepcпeктиви вcieï гpyпи пiдпpиeмcтв -yчаcникiв клаcтepного об'eднання.
Лггература
1. Aнcофф И. Новая коpпоpативная cтpатeгия / И. Aнcофф ; rop. c англ. под peд. ЮН. Каптypeвcкого. - СТб.: ПИТЕР, 2QQ3. -543 c.
2. Aнyфpиeв M^. Mодeлиpованиe cтpатeгичecкого потeнциала аccоцииpован-ной cиcтeмы: диc. канд. экон. наук: œe^ Q8.Q3.Q2 «Экономико-матeматичecкоe модe-лиpованиe» / M.Ю. Aнyфpиeв; Донeцкий нац. ун-т. - Дожцк, 2QQ1. - 184 c.
3. Bаpналiй 3.C. Mалe пiдпpиeмництво: оcнови тeоpiï i пpактики. - 3-e вид., crep. / 3.C. Bаpналiй. - К.: Т-во «Знання», KOO, 2QQ5. - 3Q2 c.
4. Bиxанcкий O.C. Cтpатeгичecкоe yпpавлeниe: yчeбник для CT^emm по OTe-циальноcти и напpавлeнию «Meнeджмeнт» / O.C. Bиxанcкий. - M.: Гаpдаpики, 2QQ2. -292 c.
5. Клeйнep Г.Б. Cтpатeгия пpeдпpиятия / Г.Б. Клeйнep. - M.: Дeло, 2QQ8. - 568 c.
6. Ляшeнко B.I. Рeгyлятоpна полiтика в Укpаïнi: мeтодологiя фоpмyвання та peжим peалiзацiï в cфepi малого пiдпpиeмництва : диc. на здобуття наук. cтyпeня д-pа наук : OTe^ Q8.QQ.Q3 "Економша i у^авлшня нащ-ональним гоcподаpcтвом" / B.I. Ляшeнко; 1ЕП НЛН У^аши. - Донeцьк, 2QQ7. - 434 c.
7. Mинцбepг Г. Cтpатeгичecкий ^о-цecc. Cepия мТeоpия и ^а^ика мeнeджмeн-та" / Г. Mинцбepг, Дж.Б. Куинн, C. Гошал; пep. c англ. под peд. Ю.Н. Каптypeвcкого. -CПб.: Пш-ep, 2QQ1. - 688 c.
8. Поpтep M. Кypc MBA по cтpатeгичe-cкомy мeнeджмeнтy / M. Поpтep, Дж. Cамп-лep, СК. Пpаxалад; пep. c англ. под peд.
Л. Фаэй, Р. Рэнделла. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. - 608 с.
9. Томпсон-мл. А.А. Стратегический менеджмент: концепции и ситуации для анализа / А.А. Томпсон-мл., А.Дж. Стрикленд; пер. с англ. Ганиева А.Р., Кондукова Э.В. -М.: Вильямс, 2009. - 928 с.
10. Хобта В.М. Формування та тдви-щення швестицшною привабливосп суб'ек-пв господарювання / В.М. Хобта, А.В. Мешков // Науковi пращ Донецького нащональ-ного техшчного ушверситету. Серiя: еконо-мiчна. - Донецьк: ДонНТУ, 2009. - Вип. 361. - С. 118-125.
11. Чижиков Г. Економiчнi штереси суб'ектiв малого бiзнесу в умовах штеграци економiки Укра!ни у свггове господарство / Г.Д. Чижиков // Економют. - 2006. - № 3. -С. 44-47.
12. Шлафман А.И. Организация стратегического взаимодействия малого предприятия с кластером : дис. на получение науч. степени канд. экон. наук : спец. 08.00.05 «Развитие производительных сил и региональная экономика» / А.И. Шлафман. - СПб., 2002. - 125 с.
Надшшла до редакцп 29.11.2012 р.
