CC BY
62
УДК 340.134 (477)
А. О. Дутко
Львiвський державний ушверситет внутршшх справ,
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри цившьно-правових дисциплiн
КЛАСИФ1КАЦ1Я ЮРИДИЧНИХ КОНСТРУКЦ1Й ЯК ЗАСОБ1В ЗАКОНОТВОРЧО1 ТЕХН1КИ
© Дудко А. О., 2014
Аналiзуeться класифжащя юридичних конструкцiй, подана рiзними авторами. Видiляються види юридичних конструкцш як засобiв законотворчо! технжи за сферою застосування, за видами галузей позитивного права, за функщями галузей у правовому регулюваннi, за складом, за способом закршлення, за подшом системи права на публiчне та приватне тощо.
Ключовi слова: законотворча технжа, засiб законотворчо! технжи, юридична конструкцiя, види юридичних конструкцш.
А. О. Дутко
КЛАССИФИКАЦИЯ ЮРИДИЧЕСКИХ КОНСТРУКЦИЙ КАК СРЕДСТВ ЗАКОНОТВОРЧЕСКОЙ ТЕХНИКИ
Анализируется классификация юридических конструкций, представлена различными авторами. Выделяются виды юридических конструкций как средств законотворческой техники по сфере применения, по видам отраслей позитивного права, по функциям отраслей в правовом регулировании, по составу, по способу закрепления, за разделением системы права на публичное и частное т. п.
Ключевые слова: законотворческая техника, средство законотворческой техники, юридическая конструкция, виды юридических конструкций.
A. О. Dutko
CLASSIFICATION OF LEGAL CONSTRUCTIONS AS MEANS OF LAWMAKING TECHNIQUE
Analyzes the classification of legal constructions, presented by various authors. Select the types of legal constructions as a means of legislative technique for field use (common law, intersectoral and sectoral), by type of branches of positive law (constitutional, administrative law, civil law, criminal law, etc.), by dividing the legal system for public and private (public law and private law), by functions in the areas of legal regulation (material and procedural), by composition (simple and complex), in the form of laws, which are fixed structures (codification, the construction the current legislative), the method of fixing (textual and semantic).
Key words: legal constructure, legislative technique, means of legislative technique, types of legal constructures.
Процеси формування в Укра!ш сощально!, демократично!', правово! держави супрово-джуються штенсивною законотворчою дмльшстю. У цих умовах особливого значення набувае проблема створення яюсних як за змютом, так i за формою закотв. Попри це, у сучаснш практищ
законотворення в Украгт спостертаеться суперечливють, неузгодженiсть, неповнота та неточнiсть багатьох чинних закотв. Певною мiрою - це наслвдок неналежного використання засобiв, прийомiв i правил законотворчо! технши, зокрема юридичних конструкцiй.
Стан дослщження. У юридичнiй науцi окремi питання юридичних конструкцш та !х видiв дослiджувалися i в загальнотеоретичному аспект (С. С. Алексеевим, В. К. Бабаевим, В. М. Барановим, В. М. Горшеньовим, А. А. Деревтним, Ж. О. Дзейко, Т. А. Доценко, Р. 1ершгом, Ш. В. Калабековим, Т. В. Кашатною, Д. А. Керiмовим, М. М. Коркуновим, А. Н. Костюковим, В. С. Ковальським, I. П. Козшцевим, Р. Лукичем, Л. А. Луць, Ю. Л. Мареевим, А. Нашиц, Д. Е. Пономарьовим, О. Ф. Скакун, Ю. М. Талан, М. М. Тарасовим, В. В. Чевичеловим, О. Ф. Черданцевим та ш.), i з позицш галузевих юридичних наук (I. I. Бабшим, I. С. Баталовою, Д. В. Винницьким, Л. Д. Воеводшим, Р. Гаврилюк, В. Н. Чановою, А. В. Ьанчиним, В. М. Кудрявцевим, Л. Л. Круглшовим, П. I. Люблiнським, К. К. Паньком, В. В. Пшяевою).
Мета роботи - визначити види юридичних конструкцш як засобiв юридично! технши.
Виклад основних положень. Юридичт конструкци - це закрiпленi у законодавстш iдеальнi узагальнювальнi моделi структури правових явищ, створюваних для формування регулятивних, охоронних, захисних нормативно-правових припиав i досягнення точностi i визначеносп законiв. Ознаки, якi характеризують особливосп юридичних конструкцiй як засобiв законотворчо!' технши, таю: по-перше, вони е ввдображенням структури певних однорiдних правових явищ, як потребують законодавчо! регламентации по-друге, юридичнi конструкци е щеальними моделями структури правових явищ, якк 1) як iдеальнi моделi юнують у виглядi певно! системи термшопонять; 2) е моделями саме структури правових явищ, а не моделями !х ознак, властивостей, функцш; 3) е системами термшопонять, елементи яких визначаються елементами правових явищ, як вони ввдображають; 4) е абстрактно-узагальнювальними моделями, яю можуть застосовуватися законодавцем для регламентаци майбутнiх явищ, якщо виявиться подiбнiсть !х структури з явищами, вiдображеними у конструкцмх; по-трете, юридичнi конструкци закрiплюються у законодавстш двома способами: текстуальним (словесним виразом змюту конструкци у текстi закотв) та смисловим (лопчним виводом змюту конструкци iз сукупностi нормативно-правових припишв); по-четверте, юридичнi конструкци використовуються законодавцем для досягнення точносл i визначеносл змiсту законiв та законодавства загалом.
Пвд час дослiдження юридичних конструкцш, як i будь-якого правового явища, може застосовуватися такий вид подшу: класифiкацiя, тобто багатоступеневий, систематичний подш логiчного обсягу поняття. Родове поняття подшяеться на види, якi, своею чергою, - на тдвиди. У результат утворюеться розгалужена структура, в якш кожна група предметiв посвдае певне мiсце. Класифiкацiя сприяе розкриттю обсягу поняття, його змiсту та дае можливють виявити певнi особливосл, ознаки об'ектiв, що класифiкуються. У нашому випадку класифiкацiя юридичних конструкцш дае змогу з бшьшою повнотою розкрити !х змiст i призначення.
У юридичнш лiтературi питання про види юридичних конструкцш розглядалися рiзними вченими. Так, П. I. Люблшський наводить класифiкацiю юридичних конструкц1й ншецького професора Штампе, який видшяв: 1) конструкцш правово! норми, до яко! звертаються за недостатностi iснуючого права; 2) конструкцш юридичних понять, завдання яко! шляхом розчленування i систематизаци так зм1нити iснуючий стан справ, щоб полегшити !х засвоення та запам'ятовування; 3) конструкцiю, опосередковану принципами, яка складаеться iз загальних принцишв, що не мiстяться в тексп закону, але мають за мету заповнити уш iснуючi в закон прогалини. Сам автор погоджувався лише з другим видом конструкцш, тобто з конструкщею понять [1, с. 120].
П. I. Люблшський наводить проспшу класифшацш конструкцш, видшяе лише два !х види: по-перше, конструкцш як метод теоретичного узагальнення ("тут вона, - пише науковець, - мае справу виключно з чиннним позитивним правом, рiзноманiтнiсть якого вона зводить до багатьох основних типе чи правових шститупв"); по-друге, конструкцш як метод правово! творчосп [1, с. 120-121].
A. Ф. Черданцев розрiзняе нормативну i теоретичну конструкцй, залежно вiд функцш, якi вони виконують: "Юридичш конструкцй, яю знаходять певне закрiплення i вираз в нормах права, можна назвати нормативними юридичними конструкцмми, на ввдмшу вiд теоретичних, якi використовуються в правовiй науцi як методи дослвдження. Безумовно, мiж нормативною юридичною конструкщею i юридичною теоретичною конструкщею немае межi, яка б повшстю вiдокремлювала одну вiд iншоi. ...Нормативна юридична конструкцш може вiдображатися в конструкцшх юридичноi науки, i навпаки, конструкцй юридичноi' науки можуть перетворитися у юридичнi конструкцii. Здебшьшого и та iншi збiгаються. Точнiше було б говорити про едину юридичну конструкщю, яка здшснюе рiзнi функцй: гносеологiчну i нормативну" [2, с. 150]. Учений вважае, що рашше виникае нормативна конструкцiя поза ввдповвдним науковим поясненням, через логiчний характер самих правових норм [2, с. 150-151]. Межi мiж ними нема ще й тому, "...що юридична наука вивчае норми права, а отже, i юридичш конструкцii, так чи шакше вираженi в нормах права" [3, с. 12-19].
Розглядаючи теоретичш конструкцй, А. Ф. Черданцев зазначае: "Лише з виникненням професй юриств осмислюеться характер системного викладу норм права, усвiдомлюеться 1'х конструктивний зв'язок, i наука виробляе юридичш конструкцй, як стають важливим орiентиром, методом пiзнання права. Спираючись на досягнення науки, законодавець починае сввдомо використовувати юридичнi конструкцii як зашб побудови нормативного матерiалу. Далi нормативш конструкцii та конструкцii правово'' науки вдуть плiч-о-плiч, збагачуючи одне одного. Правова наука не лише осмислюе и конструкцй, як вираженi у прав1 Аналiзуючи цi конструкцii, вона виявляе 1'х недолiки, висувае пропозицй з метою 1'х удосконалення, а також розробляе новi конструкцii, що адекватшше вiдображають врегульованi правом ввдносини, краще вiдповiдають iнтересам держави на тому чи шшому етапi розвитку суспшьства. Використання досконалих юридичних конструкцш законодавцем, своею чергою, веде до вдосконалення законодавства" [3, с. 12-19].
Пвдтримують таку точку зору i В. М. Баранов, i Ю. Л. Мареев, якi зазначають: "Конструкцй можуть виступати результатом нормотворчо' дiяльностi (нормативнi), але найчастiше в них формулюються результати теоретичного моделювання (теоретичш конструкцй)" [4, с. 726-735].
Термш "нормативна конструкцш" е доволi умовним i стосуеться лише iлюстрацii рiзницi мiж юридичними конструкцiями, що ввдображеш у нормах права, i теоретичними юридичними конструкцшми. Необхiдно зазначити, що юридична конструкцш передусiм бута закршлена у законодавствi, повинна бути змодельована вченими, тобто теоретичний етап передуе нормативному закршленню.
B. А. Белов розрiзняе такi види юридичних конструкцш: 1) залежно ввд походження: рецептроваш (тобто конструкцii, апробованi в шших галузях внутрiшнього i мiжнародного права); власт; 2) за "архiтектурною" формою: ступшчасп (юридичнi конструкцii, в яких вш елементи чiтко взаемно послвдовш); сумарнi (юридичнi конструкцii, якi складаються виключно з додаткiв компонентiв) [5].
О. В. Зшченко зауважуе, що юридичш конструкцй можна застосовувати також у процесi правотворчостi (законодавчi конструкцй) та правозастосування (пiд час визначення юридично' квалiфiкацii, а також тлумачення норм права) [6, с. 56].
Найрозгорнулшу класифiкацiю юридичних конструкцiй пропонуе В. В. Чевичелов. Вш видшяе такi 1'х види: 1) техшко-юридичш i теоретико-юридичнi; 2) за сферою дй: публiчно-правовi i приватно-правовi, а також загальноправов^ мiжгалузевi, галузевi (матерiальнi i процесуальнi); 3) за обов'язковютю елементiв: конструкцii з обов'язковими та необов'язковими елементами; 4) за джерелом права: конструкцй, закршлет у нормативно-правових актах, актах судово'' нормотворчостi, нормативних договорах, правових звичаях; 5) за значенням i роллю у правовому регулюваннк регулятивш та охороннi; 6) за взаемодiею елементiв: статичнi i динамiчнi; 7) за достовiрнiстю: ктинш та хибнi; 8) за методом правового регулювання: iмперативнi та диспозитивш [7, с. 145-146]. Подiбноi позицй дотримуеться Ж. Дзейко, яка, на ввдмшу ввд попередньо'' класифiкацii, не видшяе види юридичних конструкцш за обов'язковютю 1'х елементiв, за джерелами права, за 1'х достовiрнiстю, за методами регулювання тощо. Проте вона вводить кшька додаткових
критерйв i видшяе юридичнi конструкцii також за часом ди (постiйнi i тимчасовi); за ступенем повноти (повш та частковi); за способом закршлення (безпосередньо закрiпленi у нормах права i виведенi зi змiсту закотв та загальних принципiв права); за видами об'екпв, якi вони ввдображають (конструкци правопорушення, юридично! особи, фiзичноi особи) [8, с. 14-15].
Не з усiма положеннями вказаних авторiв щодо критерив подшу юридичних конструкцiй можна погодитися. Так, навряд чи доцшьно поряд з публiчно-правовими та приватно-правовими конструкцшми видшяти ще й конструкцii за обов'язковютю !х елементiв та окремо за методами правового регулювання. Як видаеться, характеристика останшх охоплюеться змютом приватно- та публiчно-правових конструкцiй. Не можна погодитись також з подшом конструкцш на постiйнi та тимчасовi, повш та частков1 Стосовно перших встановити час !х ди просто неможливо, а ототожнювати час !х ди з часом дii законiв неправильно, оскшьки юридичнi конструкци, якi були використаш у тимчасовому законi, можуть з таким самим успiхом використовуватися у стабшьних, постiйно дiючих законах.
Вочевидь, не може бути i часткових конструкцш, шакше перед нами постане якесь шше явище, а не конструкцш. Т. В. Кашанша зазначае, що характер зв'язку мiж елементами суспшьного вiдношення, явищами мае завжди жорсткий характер, ввдсутшсть хоча б одного з елеменпв призводить до руйнування конструкци загалом [9, с. 180]. !нша рiч, що законодавець з тих чи шших причин пвд час побудови нормативних припишв використав не усi елементи конструкци. Але вiд того вона навряд чи стае частковою.
Необхщно зазначити також, що подш конструкцш на регулятивш та охороннi е доволi умовним, оскшьки самi вони шчого не регулюють i не охороняють. !нша рiч, що за !х допомогою створюються регулятивнi та охоронш нормативнi приписи.
В. М. Баранов та Ю. Л. Мареев видшяють такi пiдстави для класифшаци юридичних конструкцiй: за взаемодiею елеменпв - статичнi та динамiчнi. Цей подш вони пояснюють тим, що "елементи одних конструкцш аналiзуються в статичних взаемозв'язках (наприклад, склад цившьно-правово! угоди), iншi конструкци дослвджуються в динамiцi утворювальних и елеменпв (наприклад, конструкцш зупинення перебiгу термтв позовно! давностi, звшьнення вiд кримшально! вiдповiдальностi" [4, с. 734-735]. За достовiрнiстю, тобто ступенем наближення до реальних правових явищ - гётинт та хибт конструкци. "Ьтинш або субстанцшш юридичнi конструкцii iдентичнi за своею природою до оригшалу. Таких конструкцш бшьшкть. Навпаки, у хибних юридичних конструкцшх тако! вiдповiдностi не спостерк'аеться. Серед хибних юридичних конструкцш рекомендуеться видшити конструкцii фiктивнi, яю свiдомо спотворюють властивостi реального об'екта з метою моделювання потрiбного результату (причому як сощально позитивного, так i соцiально шкiдливого). До таких конструкцш належать, наприклад, конструкцш "зупинення переб^у позовно! давносп", якою насправдi на рiвнi правозастосування моделюеться "продовження термiну захисту права у судi на перiод дii певних подш". Сощально шквдливою юридичною конструкцiею е, наприклад, конструкцш "прокату або оренди грошей", яка моделюе насправдi незаконш операцп iз вкладами населення. Хибт конструкци е результатом нормотворчо! або дослщницько! помилки, яка спотворюе реальш властивостi об'екта. 1х використання призводить до непередбачуваних результатiв, якi переважно негативно впливають на сощальш процеси" [4, с. 735]. З точкою зору авторiв про iснування хибних конструкцш можна погодитись, оскшьки конструкцш, включаючи певний набiр елементiв, покликана ввдображати об'ективнi, а не суб'ективш (розумовi, уявнi) елементи явища. Прикладом хибно! законодавчо! конструкцii (одного з и елементiв) е розповсюдження форм вини (умислу та необережностi) на юридичних ошб, бо останнi не надшет психiкою. Такий висновок можна зробити з того, що у Коде^ Укра!ни про адмiнiстративнi правопорушення не вживаеться термш "фiзична особа", а використовуеться тшьки термiн "особа". А ця обставина, як зазначають науковщ, дае змогу висунути припущення про те, що суб'ектом адмтстративного правопорушення може бути i юридична особа.
Отже, враховуючи те, що ми розглядаемо юридичш конструкцii, як засоби законотворчо! технiки, !х можна подшити за такими критер1ями: за сферою застосування (загальноправовi, мiжгалузевi та галузев^, за видами галузей позитивного права (конституцшш, адмiнiстративно-правовi, цившьно-правов^ кримiнально-правовi тощо), за под!лом системи права на публiчне та приватне (публiчно-правовi та приватно-правовi), за функцшми галузей у правовому регулюваннi
(матерiальнi та процесуальш), за складом (прост та складнi), за формою закотв, в яких закрiплюються конструкцii (кодифжацшш, конструкцй поточно'' законотворчостi), за способом закршлення (текстуальнi i смисловi).
Розглянемо зазначет види юридичних конструкцiй.
За належтстю до матерiальних чи процесуальних галузей права конструкцй можна подшити на:
- юридичнi конструкцii матерiальних галузей, наприклад, у цивильному правi - загальна конструкцм договору та конструкцй окремих договорiв, конструкцii цивильного правовiдношення та цивильного правопорушення; у конституцшному правi - конструкцм конституцшного статусу особи; в податковому правi - конструкцм податку;
- юридичш конструкцii процесуальних галузей, наприклад, конструкцй цившьно' процесуально' форми та кримшально-процесуально' форми, конструкцii рiшення суду (ст. 215 ЦПК Укра'ни), конструкцм вироку суду (ст. 446 КПК Укра'ни), конструкцм позову (ст. 119 ЦПК Укра'ни). С. С. Алексеев стосовно конструкцй позову зазначае: "Ввдображаючи таю, що повторюються, типовi правовi ситуацй, позовнi формуляри одночасно конституюють чггко визначену модельну схему або типову будову правомочностей, обов'язюв, вiдповiдальностi, процедур, що мають математично чггкий характер. Це i е якраз юридичш конструкцй у найточшшому значенш цього поняття" [10, с. 43].
За галузями права: конструкцм мае специфжу, яка зумовлена специфiкою галузi права, в якш вона застосовуеться. У кожнiй галузi права е стiйкi конструкцй, стан i розроблення яких е головним показником досконалосп цiеi галузi права, рiвня й розвитку. У конституцшному правi - конструкцii законодавчого процесу, правового статусу вищих оргашв державно' влади, громадянства. В адмтстративному правi - конструкцii правового статусу оргашв виконавчо' влади, адмiнiстративних актiв, адмтстративних правопорушень. У фiнансовому правi - конструкцй бюджету, мита, податку. У цивильному правi - конструкцii права власносп, права iнтелектуальноi власностi, договору, конструкцй речових прав, особистих немайнових прав, конструкцй фiзичноi особи та юридично'' особи тощо. У корпоративному правi - конструкцй акщонерного товариства, товариства з обмеженою вщповщальшстю, повного товариства, командатного товариства, комерцшно!' угоди тощо. У трудовому правi - конструкцй трудового договору, контракту, колективного договору. У кримшальному правi - конструкцм кримiнального правовiдношення, загальна конструкцм складу злочину та конструкцй окремих складiв злочинiв.
1снуе думка, що юридичш конструкцй виражет переважно в кодифжованих нормативних актах. Вони складаються на основi досвщу правотворчостi (насамперед кодиф1кац1йного), у процесi якого вщбираються найдоцiльнiшi i вщкидаються застарiлi моделi побудови нормативного матерiалу [11, с. 276] (наприклад, ст. 230 ЦК Украши - недiйснiсть правочину, вчиненого п^д впливом обману).
Проте з'являеться все бшьше юридичних конструкцiй у поточних законодавчих актах. Або деяю юридичш конструкцй, що були розроблеш в шдиввдуальних актах (договiр про надання послуг), i якi згодом були включеш в кодифiкований акт. Тому можна говорити про конструкцй, закршлеш в кодифжованих актах, та конструкцй, закршлеш в актах поточно'' законотворчосп.
За сферою застосування: загально-правовi - це юридичнi конструкцii, яю поширюються на усю систему позитивного права. Вони максимально узагальнюють правове явище i вико-ристовуються у бшьшосп галузей права (конструкц]я правоввдносин, правового статусу суб'екта правовiдношення, склад правопорушення, склад договору, конструкцм суб'ективного права, юридичного обов'язку);
- галузевi - поширюються на конкретш галузi права, у кожнiй галузi е сво1' усталенi конструкцii, якi переважно виражаються в кодифжованих нормативних актах;
- мiжгалузевi - конструкцй, притаманш кшьком галузям, наприклад, конструкц]я складу правоздатносл та дiездатностi, форм вини фiзичноi особи в учиненнi правопорушення.
Можна говорити про публiчно-правовi та приватно-правовi конструкцii. Публiчне право характеризуеться притаманним йому iмперативним методом правового регулювання. Тому конструкцй публiчного права складаються лише з обов'язкових елеменпв. Наприклад, конструкцм складу злочину е iмперативною для правозастосовця, який зобов'язаний встановити у дмнш особи для притягнення й до кримiнальноi ввдповвдальносп, об'ект, об'ективну сторону, суб'ект, суб'ективну сторону, в шшому випадку - звшьнити особу вiд кримiнальноi ввдповвдальносп.
Конструкцй з додатковими елементами характерш для приватного права (наприклад, вiдсугнiсть тих чи шших умов цившьно-правового договору у певних випадках можна доповнити за правилами диспозитивних норм, закршлених у Загальнш частит ЦК Украши). Так, ч. 1 ст. 691 ЦК Украши вказуе, що якщо цiна не встановлена у договорi i не може бути визначена, враховуючи його умови, покупець зобов'язаний оплатити товар за щною, що визначаеться вiдповiдно до ст. 632 ЦК Украши, тобто вона визначаеться, враховуючи звичайш щни, що склалися на аналогiчнi товари, роботи та послуги на момент укладення договору (ч. 4 ст. 632 ЦК Украши). Конструювання тут дiе за принципами договiрного права - визначетсть окремих умов цившьно-правового договору на основi вiдповiдних норм права.
За складом юридичш конструкцii подшяемо на прост та складнi. Прикладом просто! е конструкцш цившьно-правового зобов'язання, а складно! - конструкцш податку, яка включае суб'ект оподаткування з його видовими характеристиками, модель юридичного фактичного складу, модель податкового обов'язку, модель ввдповвдальносп платника податку. В. Н. 1ванова зазначае, що "...юридична конструкцш податку - складна система, що складаеться з тдсистем, а кожна з тдсистем складаеться з елеменпв. Юридична конструкцш податку - сукупшсть науково обгрунтованих уявлень про модель податку (його елементи, реалiзацiю). Юридична конструкцш податку - система законодавчо закршлених елементв податку. Вона включае загальш та допомiжнi елементи. До складу загальних елеменпв юридично! конструкцii' податку входять основнi (платник податку, об'ект оподаткування тощо) елементи i допомiжнi елементи (масштаб податку, одиниця оподаткування). До складу додаткових елеменпв входять податковi пшьги, звггний перiод, ввдповщальшсть" [12, с. 866-867].
Висновки. Запропонована класифшацш юридичних конструкцш до певно! мiри умовна, адже одна i та сама конструкщя може шдпадати пiд рiзнi критерй класифiкацii.
1. Люблинский П. И. Техника, толкование и казуистика уголовного кодекса /под ред. и с предисл. В. А. Томсинова / П. И. Люблинский. - М.: Зерцало, 2004. - 248 с. 2. Черданцев А. Ф. Логико-языковые феномены в праве, юридической науке и практике [текст] / А. Ф. Черданцев. -Екатеринбург: УИФ "Наука", 1993. - 192 с. 3. Черданцев А. Ф. Юридические конструкции, их роль в науке и практике / А. Ф. Черданцев // Правоведение. - 1972. - №3. - С. 12-19. 4. Баранов В. М. Юридические конструкции: сценарий компьютерного урока / В. М. Баранов, Ю. Л. Мареев // Проблемы юридической техники: сб. ст. / под ред. В. М. Баранова. - Н. Новгород: Нижегор. иссл. науч.-приклад. центр "Юридическая техника", 2000. - С. 725-737. 5. Белов В. А. Юридическая техника российского налогового законодательства (общетеоретический анализ) : дис. ...канд. юрид. наук : 12.00.01 / В. А. Белов. - Нижний Новгород, 2002. - 191 с. // [Електронний ресурс]. -Режим доступу http://www. dissercat. com/content/ yuridicheskaya-tekhnika-rossiiskogo-nalogovogo-zakonodatelstva-obshcheteoreticheskii-analiz. 6. Зтченко О. В. Юридичш конструкцй: класифжащя та значення у процеы тзнання правових явищ / О. В. Зтченко // Часопис Кигвського утверситету права. - 2011. - №2. - С. 55-58. 7. Чевычелов В. В. Юридическая конструкция (проблемы теории и практики): дисс. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 /В. В. Чевычелов. - Нижний Новгород, 2005. - 180 с. 8. Дзейко Ж. О. Поняття юридичних конструкцш як засобiв законодавчог техтки / Ж. О. Дейко // Бюлетень Мтстерства юстици Украгни. - 2008. -№1 (75). - С. 5-17. 9. Кашанина Т. В. Юридическая техника: учеб. / Т. В. Кашанина. - М.: Эксмо, 2007. - 512 с. 10. Алексеев С. С. Тайна права (его понимание, назначение, социальная ценность) / С. С. Алексеев. - М. : Норма, 2001. -176 с. 11. Алексеев С. С. Общая теория права: курс: в 2-т. / С. С. Алексеев. - М.: Юрид. лит-ра., 1981. - Т.2. - 359 с. 12. Иванова В. Н. О возможности использования элемента правовой материи "юридическая конструкция" для формирования законодательной дефиниции "юридическая конструкция налога" с целью выражения юридической сущности налога в Налоговом кодексе РФ / В. Н. Иванова // Законодательная дефиниция: логико-гносеологические, политико-юридические, морально-психологические и практические проблемы: матер. Междунар. "круглого стола" (Черновцы, 21-23 сентября 2006 г.) / под ред. В. М. Баранова, П. С. Пацуркивского, Г. О. Матюшкина. - Нижний Новгород: Нижегор. иссл. научно-прикладной центр "Юридическая техника", 2007. - С. 852-867.
