CC BY
40
УДК 336.711.65
КЛАСИФ1КАЦ1Я ПЛАТ1ЖНИХ СИСТЕМ З ТОЧКИ ЗОРУ IX ОВЕРСАЙТА
© 2014
ВАЛАК1ИА Ю. С.
УДК 336.711.65
Балакша Ю. С. Класифшащя платiжних систем з точки зору Ух оверсайта
Досл'джено питания класифшаци плат'жних систем у зв'язку з п:двищенням iхньоi рол'> в економц та необх/дн/стю забезпечення ¡х безпеки та ефективностi шляхом здшснення центральним банком iX оверсайта. Встановлено характеры! ознаки кожного виду плат'жних систем, яш в сукупностi визначають особливостi при зд'шснент ¡х оверсайта. Згруповано класифшацшт ознаки в такi, що вказують на в/дм/нност/ та особли-востi органiзацiйно-правово¡ форми плат'жно'1 оргаюзацИплат'жно'1 системи, i такi, що стосуються розрахунюв у плат'жн'ш системi. Залежно вiд органiзацiйно-правово¡ форми плат'жт системи класифшовано за формою власностiта видами власника, резидентктю учасниЮв та структурою участи Залежно вiд особливостей розрахунюв визначено так класифiкацiйнi ознаки: форма та строки розрахунюв, масштаби д'тльностi, кредитний мехашзм, порядок резервування кошт'в, середня сума платежу та сегмент обслуговування, виконання розрахунюв плат'жною орга-тза^ею. Крм цього, автором подано класифкацт плат'жних систем залежно вiд ¡хрол'> (або важливост'>) в економц Кпючов'1 слова: ^а^ка^я, ма^ка^я плат'жних систем, оверсайт плат'жних систем, плат'жна система, розрахунки, системно важлива плат'жна система. Табл.: 2. Б'бл.: 16.
Балакна Юл'т CmaHi^aBiBHa -астрантка, Ушверситет банювсьшсправи Нацонального банку Украни (вул. Андривська, 1, Кшв, 04070, Украна) E-mail: plotnitskayajulia@bigmir.net
УДК 336.711.65
Балакина Ю. С. Классификация платёжных систем с точки зрения их оверсайта
Исследован вопрос классификации платёжных систем в связи с повышением их роли в экономике и необходимости обеспечения безопасности и эффективности их деятельности путём осуществления центральным банком их оверсайта. Определены характерные особенности каждого вида платёжных систем, которые в совокупности определяют особенности во время осуществления их оверсайта. Сгруппированы классификационные признаки на такие, которые указывают на отличия и особенности организационно-правовой формы платёжной системы, и такие, которые касаются расчётов в платёжной системе. В зависимости от организационно-правовой формы платёжные системы классифицированы по форме собственности и видам собственника, резидентности участников и структуре участия. В зависимости от особенностей осуществления расчётов определены такие классификационные признаки: форма и сроки расчётов, масштабы деятельности, кредитный механизм, порядок резервирования средств, средняя сумма платежа и сегмент обслуживания, выполнение расчётов платёжной организацией. Кроме того, автором подана классификация платёжных систем в зависимости от их роли (или важности) в экономике. Ключевые слова: классификация, классификация платёжных систем, оверсайт платёжных систем, платёжная система, расчёты, системно важная платёжная система. Табл.: 2. Библ.: 16.
Балакина Юлия Станиславовна - аспирантка, Университет банковского дела Национального банка Украины (ул. Андреевская, 1, Киев, 04070, Украина)
E-mail: plotnitskayajulia@bigmir.net
UDC 336.711.65 Balakina Iu. S. Classification of Payment Systems Based on Their Oversight
The question of payment systems classification is studied due to the increase in their economic weight and the necessity of ensuring their safety and effectiveness through oversight of their operations by the central bank. Characteristic features of each type of payment systems are established which in the aggregate determine special properties associated with realization of their oversight. Classification criteria are grouped into those pointing out the distinctions and special properties of the organizational and legal form of the payment organization of the payment system and those concerning settlement within the payment system. Depending on the organizational and legal form, payment systems are classified by the form of ownership and proprietor type, participant residence and participation structures. Depending on the settlement characteristics, the following classification criteria are identified: the form and time frame of settlement, the scale of activities, the credit mechanism, the funds reservation procedure, an average payment sum and service segment, performance of settlement by the payment organization. Besides, the author proposes a classification of payment systems based on their role (or importance) in the economy
Key words: classification, payment systems classification, payment systems oversight, payment system, settlement, systemically important payment system. Tabl.: 2. Bibl.: 16.
Balakina luliia S. - Postgraduate Student, University of Banking of the National Bank of Ukraine (vul. Andriyivska, 1, Kyiv, 04070, Ukraine) E-mail: plotnitskayajulia@bigmir.net
Ефективне виконання центральними банками функ-щ! оверсайта плайжних систем, що е одним iз на-прямiв забезпечення фшансово! стабкьност та стабкьносп економжи в цкому, Грунтуеться, у тому числ^ на розумшш та визначенш вцмшностей рiзних видiв плайжних систем. Стрiмкий розвиток плапжних систем, поява нових видiв плайжних систем та шстру-менпв, удосконалення розрахунюв у плайжних системах, глобалiзацiя у сферi плайжних систем та iншi чис-ленш фактори ускладнюють реалiзацiю центральними банками функщ! оверсайта плапжних систем. Тому для комплексного дослцження плайжних систем та ефек-
тивного !х оверсайта з боку центрального банку постае необхцшсть класифшаци плайжних систем.
Питання класифшаци плайжних систем е предметом дослцження украшських i зарубiжних науковщв: Адабашева Т. К., Махаево! О. О., Накаями М. (МааЫ Лака/ша),Савшсько1 Н. А. та Бкоглазово! Г. Н., Усот-юна В. М. i В. Ю. Бкоусово'1, спещалкйв Комиету з плапжних i розрахункових систем Банку мiжнародних розрахунюв та Мiжнародного валютного фонду [1 - 7]. Але, на нашу думку, iснуючi дослцження класифшаци плапжних систем не е достатньо комплексними та не враховують уси специфiчних ознак, що можуть мати
значення шд час здшснення центральним банком овер-сайта платiжних систем. Отже, метою стати е класифь кацiя платiжних систем для врахування !х особливостей пiд час здiйснення оверсайта платажних систем.
Tрадицiйно платiжнi системи класифжують за-лежно вiд масштабiв дiяльностi та характеру операцiй з обслуговування рiзних сегментiв пла-тажного обiгу на роздрiбнi платiжнi системи (retail payment systems), у яких здшснюеться велика кiлькiсть невеликих за сумою операцш, та оптовi платiжнi системи (wholesale payment systems), або системи крупних плате-жiв (large value payment systems) [2, c. 20; 5, с. 12 - 13; 6, с. 148; 7, с. 22 - 23; 8, с. 48; 9, с. 16], залежно в^д ролi в економщ розглядають системно важливi та сощально важливi платiжнi системи [3, с. 34 - 35; 5, с. 12 - 13]; за способом оргашзаци розрахунюв: платажш системи, що
здiйснюють розрахунки на валовш основi та на основi нетто-розрахункiв [5, с. 14 - 15; 10, с. 53; 11, с. 10], а та-кож пбридш розрахунки [6, с. 149; 8, с. 50 - 54; 12, с. 7], за видом платажних повцомлень: платажш системи, за-сноваш на дебетовому та кредитовому трансферта тощо [5, с. 12 - 13; 6, с. 148].
Дослцження науково! лiтератури та практично! дЬ-яльностi платiжних систем дозволили визначити основ-нi ознаки, за якими характеризуються платiжнi системи та подати !х класифiкацiю у табл. 1. На нашу думку, сут-тевi класифiкацiйнi ознаки можна згрупувати в та, що вказують на вцмшноста та особливостi оргашзацшно-правово! форми платажно! оргашзаци платажно! системи, i тi, що стосуються розрахункiв у платiжнiй системi. Крш цього, ознакою, що мае суттеве значення пiд час здiйснення оверсайта, е роль платажно! системи в еконо-мiцi (див. табл. 1).
Таблиця 1
Класифiкацiя видiв платiжних систем з точки зору Ух оверсайта
Ознака Види плалжних систем
Залежно Bid оргатзацШно-правово)'форми плат'жно)'оргатзацИ плат'жно)'системи
Залежно вщ форми власност та виду власника • платiжнi системи, етворенi центральним(и) банком(ами); • платiжнi системи, створен iншими, крiм центрального банку, установами: приеатт: J створен резидентами: - створен комерцiйними банками; - створен небанкiвеькими установами; J створен нерезидентами: - етворенi комерцiйними банками; - створен небанкiвеькими установами; держаенк J створен державними банками; J створен небанкiвеькими установами
Залежно вщ резидентное^ учасниш - ттьки учасники резиденти; - учасники резиденти та нерезиденти
Залежно вiд етруктури участ - пла™н системи, у яких передбачена багатсрвнева участь; - пла™н системи, у яких не передбачена багатсрвнева участь
Залежно Bid особливостей розрахунюв у плат'жнШ системi
Залежно вщ форми та етрокiв розрахункiв - пла™н системи валових розрахункiв (брутто-розрахунки) у режимi реального часу; - пла™н системи вiдкладених нетто-розрахункiв: J розрахунки на основi одностороннього неттингу; J розрахунки на основi багатостороннього неттингу; - пбридн платiжнi системи
Залежно вщ маештабiв дiяльноетi - внутршньодержавн; - транекордоннi
Залежно вщ кредитного механiзму - з наданням кредиту впродовж дня; - без надання кредиту
Залежно вiд порядку резервування кош^в - з попередшм депонуванням; - без попереднього депонування
Залежно вiд середньоТ' суми платежiв та еегментf обслуговування - роздрiбнi плапжн системи (retail payment systems): J системи переказу кош™; J картковi плапжн системи; - оптс^ системи (wholesale payment systems)
Залежно вщ функцiй пла^жноТ' оргашзаци з виконання розрахункiв - пла^жна оргашза^я виконув функцй' ттьки оператора пла^жноТ' системи: J пла™н системи, у яких розрахунки здшснюються центральним банком; J платiжнi системи, у яких розрахунки здшснюються комерцшним(и) розрахунко-вим(и) банками; - пла^жна органiзацiя еамоетiйно виконув розрахунки
1нш1 ознаки
Залежно вщ ролi пла^жноТ' системи в економр / можливоетi плапжноТ' системи призвести до системного ризику / вщ важливоетi - важливi платiжнi системи: J системно важливi платiжнi системи; J сощально важливi; - iншi
Q_
LQ
О
CQ О
о о_
о
=п <
<
о
ш
Джерело: розроблено автором.
Залежно вц форми BAacHOCTi Bci платшт сис-теми можна подкити на Ti, що CTBopeHi центральним банком (одним або бкьше), i плайжш системи, ство-ренi iншими, ^м центрального банку, установами [3, с. 12]. Серед остантх можна видкити пAaтiжнi системи привaтнi, cтворенi приватними установами, i держaвнi, cтворенi державними установами.
Практика створення плайжно! системи центральним банком е доволi поширеною у cвiтi. Так, од-нieю з перших пAaтiжних систем була створена Федеральною резервною системою Сполучених штайв Америки пAaтiжнa система Fedwire. В Укрaiнi, напри-клад, дiе двi пAaтiжнi системи Нацюнального банку -Система електронних плaтежiв i НaцiонaAьнa система масових електронних плaтежiв. Крiм цього, розширення кордошв в умовах гAобaAiзaцii веде до того, що плайж-нi системи сьогодш також створюються центральними банками ккькох крaiн, наприклад, трансевропейська телекомушкацшна автоматизована система перека-зiв мiжнaродних розрaхункiв у режимi реального часу (Trans-European Automated Real-time Gross Settlement Express Transfer System (TARGET 2)), оператором яко'1 е Свросистема (Свропейський центральний банк i цен-тральш банки краш - чAенiв еврозони).
Приватш пAaтiжнi системи створюються банюв-ськими та небaнкiвcькими установами резидентами та нерезидентами. Прикладом плапжно'1 системи, ство-рено'1 банком-резидентом в УкраМ, е пAaтiжнa система «ЛАСТ1ВКА», заснована ПАТ «Украшський Профе-ciйний Банк», а, наприклад, плапжна система «1нтер-ПейСервic» створена пiдприемcтвом-резидентом ПАТ «Зaпорiжзв'язокcервic». Прикладом пAaтiжних систем-нерезидентiв, що дшть в Укрaiнi, е «CONTACT», що створена росшським комерцiйним банком «РУССЛАВ-БАНК», i «МайстерКард 1нтернешнл» (MasterCard International), створена небанювською установою - резидентом США [13].
Нерцко пAaтiжнi системи створюються державними шдприемствами поштового зв'язку, яю зазвичай, зважаючи на розвинену фкшну мережу цих установ, можуть стати пдними конкурентами приватних плайж-них систем. Прикладом тако'1 системи в УкраМ е «Пош-товий переказ», створений державним пiдприемcтвом поштового зв'язку «Укрпошта». Крiм цього, плапжш системи можуть створюватися державними банками як, наприклад, система «Швидка копiйкa», створена державним банком ПАТ «Ощадбанк».
Такий подк пAaтiжних систем важливо врахо-вувати пiд час визначення об'екгш оверсайта та здш-снення оверсайта пAaтiжних систем, по-перше, тому, що оверсайт державних i приватних плапжних систем може мати певш cпецифiчнi вiдмiнноcтi (наприклад, не-застосування штрафних caнкцiй до центрального банку як плайжно'1 оргaнiзaцii пAaтiжноi системи, особливост упрaвAiння, Aiквiдaцii тощо), а по-друге, тому, що комер-цшш банки е також об'ектами банювського нагляду, а дЬ-ЯAьнicть окремих небaнкiвcьких установ може взaгaлi не бути шдконтрольною центральному банку. Особливосп також матиме оверсайт за дiяAьнicтю пAaтiжних систем,
створених нерезидентами. З одного боку, центральний банк кра!ни, у яюй така платiжна система здшснюе дЬ-яльнiсть, може бути дещо «обмеженим» у повноважен-нях, а, з шшого боку, така обмежешсть, вiдповiдно до мiжнародноí практики, компенсуватиметься за рахунок сшвпращ з наглядовим органом пе! кра'1ни, де зарее-стрована платiжна органiзацiя ще! плапжно! системи, i здiйснення спкьного оверсайта.
Наступною класифiкацiйною ознакою е резидент-нiсть учасникiв плайжно! системи. Залежно вц того, хто е учасниками плапжно! системи, платiжнi системи можна подкити на тi, учасниками у яких е ткьки ре-зиденти краши, у якiй плапжна система зареестрована (наприклад, платiжна система «Фшансовий свiт»), а також и, учасниками яких е як резиденти, так i нерезиден-ти (наприклад, «ПриватМаш» (PrivatMoney)). Останнi плапжш системи в УкраМ називаються мiжнародними платiжними системами.
Крiм цього, залежно в1д структури участi, платiжнi системи можуть передбачати багаторiвневу участь, тобто надавати послуги установам, яю не е учасниками, але ма-ють договiрнi вiдносини з учасниками плайжних систем. У мiжнароднiй практицi таю учасники називаються пря-мими та непрямими учасниками. Багаторiвнева участь призводить до додаткових ризикiв у плайжнш системi, тому центральнi банки повинш вирiзняти такi платiжнi системи та висувати додатковi вимоги щодо управлшня ризиками в них п1д час здшснення !х оверсайта.
Для того, щоб класифiкувати платiжнi системи залежно в1д особливостей розрахункiв, на нашу думку, не-обх1дно дослцити особливостi цих розрахункiв, що здш-снюються у рiзних платiжних системах, i класифiкувати !х. Розрахунки, що здшснюються у платiжнiй системi, можна розрiзнити за такими основними класифкацш-ними ознаками: форма та режим (строк) розрахунюв, валюта, територiя охоплення, кредитний механiзм, а також необхцшсть резервування коштiв (табл. 2).
Важливою особливiстю е форма розрахунюв у плапжнш системi. Традицiйно вважаеться, що плапжш системи здiйснюють валовi розрахунки та нетто-розрахунки. Плапжш системи, що здiй-снюють нетто-розрахунки, накопичують вимоги на здiйснення розрахунку i оброблюють !х iз визначеною перiодичнiстю. Взаемозалiк може бути двостороншм (bilateralnetting) i багатостороннiм (multilateralnetting). Якщо взаемозалiк пiд час нетто-розрахункiв здшсню-еться ткьки мiж двома установами, то такий розрахунок вважаеться двостороншм. У тому випадку, коли взаемо-залж здшснюеться мiж бкьш, шж двома установами, то вiдбуваеться багатостороннш нетто-розрахунок. Валовi розрахунки здiйснюють за кожним платежем окремо, як правило, у режимi реального часу. Звцси можна видь лити ще одну вцмшну ознаку - режим здшснення розрахунюв у плайжнш системЬ
Розрахунки можуть здiйснюватися у режимi реального часу або iз вiдтермiнуванням. Як правило, у другому випадку розрахунок здшснюеться у юнщ опе-рацiйного дня або з визначеною перюдичшстю впро-довж дня.
Таблиця 2
Класифшащя po3paxyHKiB, що здшснюються платiжними системами
Залежно вщ форми - валовi розрахунки (брутто-розрахунки); - нетто-розрахунки: S двостороннi; ■/багатосторонш
За режимом (строком) - у режимi реального часу; - з вщтермЫуванням розрахунку: S розрахунок у кiнцi дня; S визначена перiодичнiсть розрахункiв впродовж дня
Залежно вщ валюти - у нацюнальнш валют; - у нацюнальнш та шоземнш валютах
Залежно вщ територп охоплення - внутршньодержавш; - мiжнароднi
Залежно вщ кредитного механiзму • з можливiстю надання кредиту впродовж дня: - залежно вщ порядку резервування кошпв: S з попередшм депонуванням; S без попереднього депонування; • без можливост надання кредиту
Джерело: розроблено автором.
Вiдповiдно, yci платiжнi системи, залежно вiд форми та строкгв розрахункгв, можна класифiкyвати на платiжнi системи, що здгйснюють вiдкладенi нет-то-розрахунки (defferednet settlement (DNS)), i платгж-нi системи, що здшснюють валовi розрахунки (брут-то-розрахунки) у режимi реального часу (realtime grosssettlement (RTGS)). Розрахунки на нетто- основi пов'язанi зi значними ризиками, оскгльки за час, що проходить мiж iнiцiюванням i завершенням операци, учас-ник платгжно! системи може стати неплатоспромож-ним. Учасники платгжних систем, що здiйснюють розрахунки в такгй формi, по суп, надають незабезпечений та безоплатний кредит один одному. Платгжнг системи валових розрахyнкiв (брyтто-розрахyнкiв) у режимi реального часу виключають можливiсть виникнення такого ризику, оскгльки здшснюють розрахунки безперерв-но окремо по кожнгй операци в повнiй сум1 Для цього виду розрахyнкiв характерним е '1х термiновiсть. Це е основною перевагою такого виду систем, що робить !х бгльш популярними у свгтг, не дивлячись на високу вар-тiсть здiйснення операцгй, спричинену необхiднiстю на-явностi в учасникгв розрахyнкiв повно'1 суми по кожнш операци. До 1985 р. тгльки три центральнг банки свгту стали платiжними органiзацiями платiжних систем, що здшснюють валовi розрахунки в режим реального часу, а вже до кгнця 2005 р. 90 центральних банив запрова-дили таю системи [14, с. 2]. Останнгм часом простежу-еться тенденцiя до переходу платгжних систем на валовi розрахунки в режимi реального часу в рамках реформа-цГ1 платгжних систем [11, с. 1]. Так, наприклад, з 1997 р. наявнгсть системи валових розрахункгв у режимг реального часу (RTGS) е умовою для участг у Економгчному та монетарному союзг бвропейського Союзу. Встанов-лення вимог та обмежень щодо розрахункгв у платгж-них систем та управлгння, пов'язаними з розрахунками ризиками, е також одним з напрямгв оверсайта платгж-них систем. Хоча класифгкацгя платгжних систем на тг, що здгйснюють вгдкладенг нетто-розрахунки, i платгж-
н1 системи, що здшснюють валов1 розрахунки в режим1 реального часу, можна вважати класичною, зауважимо, що в останш роки р1зниця м1ж цими двома видами пла-т1жних систем стае все менш ч1ткою. У багатьох плат1ж-них системах в1дкладених нетто-розрахунюв збкьшу-еться частота забезпечення завершеност розрахунк1в впродовж операц1йного дня з метою зниження ризиюв, пов'язаних 1з затримкою розрахунк1в. У багатьох системах валових розрахунюв у режим1 реального часу впро-ваджено мехашзми економи л1кв1дност1, що наближуе 1х по сут1 до в1дкладених нетто-розрахунк1в. Тому, на нашу думку, доцкьно видкити окремий вид плат1жних систем - гiбриднi платiжнi системи. До пбридних пла-т1жних системи можна в1днести м1жнародну систему конверсшних валютних операц1й (СЬБ), а також Систему електронних платеж1в Нац1онального банку Украши, яка дае можлив1сть учасникам здшснювати як валов1 розрахунки у режим1 реального часу, так 1 в1дкладеш нетто-розрахунки.
Розрахунки в деяких плат1жних системах можуть зд1йснюватися виключно в нацюнальнш валют1, у 1нших - також у шоземнш валют1. Кр1м цього, розрахунки р1зняться також за територ1ею охоплення. Можна вир1знити розрахунки, шо зд1йснюються у межах одше! краши, 1 розрахунки, яю виходять за меж1 одше! краши. Плат1жн1 системи за ц1ею ознакою тради-ц1йно подкяють на внутршньодержавш та транскор-донн1. Внутр1шньодержавн1 плат1жш системи здшсню-ють виключно перекази кошт1в у межах одше! краши. Транскордонш плат1жн1 системи, кр1м внутршньодер-жавних переказ1в, також зд1йснюють перекази кошйв у межах двох або бкьше краш.
Кр1м цього, розрахунки у плайжних системах можуть р1знитися залежно в1д кредитного мехашзму на т1, що передбачають надання кредиту впродовж дня, 1 т1, що здшснюються виключно за рахунок власних кошт1в стор1н, як1 здшснюють розрахунок. Шд час зд1йснення
розрахунюв, що передбачають надання кредиту впро-довж дня, iнодi необхiдним е попередне резервування коштiв на рахунку платника. Таку особливксть плайж-них систем необхiдно враховувати пiд час здшснення !х оверсайта в частиш управлiння ризиками платiжних системах, зокрема кредитним. Кр1м цього, платiжнi сис-теми, у яких передбачено надання кредиту впродовж дня, можуть вимагати надання забезпечення (попередне депонування)або ш.
Кр1м зазначених класифiкацiйних ознак, розр1зня-ють роздрiбнi (retailpayment systems) та оптовi (wholesale payment systems) плапжш системи. Провести межу мiж цими двома видами плайжних систем можна не завжди. Вважаеться, що роздрiбними е т платiжнi системи, якi обслуговують переважно фiзичних осiб, суми операцш яких зазвичай е невеликими. Оптовi платiжнi системи здiйснюють операци на великi суми та обслуговують переважно комерцшш банки для здшснення мiжбанкiв-ських переказiв, а також операци з цшними паперами та шоземною валютою, середня сума яких зазвичай велика. Роздрiбнi плапжш системи можна подкити залежно в1д того, який платiжний iнструмент використовуеться для шщшвання операци - на картковi платiжнi системи та системи переказу кошпв. У карткових платiжних системах операци iнiцiюються за допомогою платiжних карток \ у системах переказу кошпв - переважно за допомогою плапжних докуменпв.
Зазначимо, що платiжна система може виконувати розрахунки самостiйно або ж передавати виконан-ня ще! функци iншiй установi. Отже, залежно в1д того, якi функци виконуе плапжна органiзацiя, розр1зня-ють платiжнi системи, що виконують розрахунки само-стшно, i тi, розрахунки у яких здшснюють центральний або комерцiйнi банки. Як самостшне виконання розрахунюв платiжною системою, так i передача ще! функци iншiй установi, вимагае шд час здiйснення розрахункiв дотримання певних принципiв дiяльностi та управлш-ня ризиками, прийнятих на мiжнародному рiвнi. Тому центральнi банки повинш враховувати те, яким чином здшснюються розрахунки у платiжних системах, i вста-новлювати вiдповiднi вимоги до них для забезпечення безпеки та ефективност !х дiяльностi. Вiдзначимо, що остання категорiальна ознака класифжаци плайжних систем, з одного боку, визначае специфику розрахункiв у платiжнiй систем^ а, з iншого,- визначае !! структуру.
З точки зору оверсайта плайжних систем, крiм розумiння вцмшностей оргашзацшно-правово! форми та особливостей здшснення розрахунюв у плапжних системах, важливою також е класифiкацiя платiжних систем залежно в1д !х ролi в економщЬ Це пов'язано з тим, що окремi платiжнi системи потенцшно можуть нести суттевi ризики для шших учасникiв ринку та при-звести до виникнення системного ризику. Класифiкацiя платiжних систем залежно в1д !хньо! ролi в економiцi здшснюеться з метою:
f виявлення тих платшних систем, якi потребу-ють бкьш пильного нагляду з боку регулятора
1 «Спещальних пла™них 3aco6iB» вщповщно до украТнського законодавства.
та розробки особливо! регуляторно! полiтики, у тому числi щодо управлiння ризиками, що ви-никають у таких плат1жних системах; + зменшення системного ризику финансового сектора.
Центральш банки самостiйно визначають катего-ри та критери класифжацГ! платiжних систем залежно вiд !х ролi. Критершми вiднесення платiжних систем до категори значущих платiжних систем, зазвичай, е такi:
платiжна система цього виду едина; плайжна система мае велику кiлькiсть учасниюв; платiжна система здшснюе великий обсяг пла-тежiв, що складають суттеву частку в сукупно-му обсязц
забезпечення платiжною системою врегулю-вання зобов'язань учасникiв шших платшних систем тощо.
У документах Банку мiжнародних розрахунюв зу-стрiчаеться визначення поняття системно важли-во! плат1жно! системи як тако'1, порушення дшль-ностi яко!, в умовах недостатньо'1 захищеностi вгд ризику, можуть спричинити подальшi порушення роботи члешв та учасникiв плапжних систем або системнi порушення у фшансовш сферi загалом [15, с. 48]. Нацюнальний банк Укра!ни вцповцно до Закону Укра!ни «Про плайжш системи та переказ коштгв в УкраМ» мае право визначати системно важлив^ важливi та сощально важливi плапж-нi системи. Критершми важливост плапжно! системи в УкраМ е обсяги операцiй i види послуг, яю надаються платiжними системами [16, ст. 41]. Водночас, у Закош в^дсутш визначення системно важливих, важливих i со-цiально важливих плапжних систем, а також потребу-ють розробки критери вiднесення плайжних систем до т1е! або шшо! категори важливостi. Як правило, з боку регулятора до системно важливих плайжних систем висуваються серйознiшi вимоги, шж до Гнших плапж-них систем. Системно важливими, наприклад, визнаш американська платiжна система Fedwire, европейська система TARGET, в^чизняна Система електронних пла-теж^в Нацiонального банку Украши. Поняття системно! важливостi, у нашому розум1нн1, кр1м Гншого, визначае необх^шсть застосування до тако! системи превентив-них заходiв для недопущення збо!в !! дкльност у випад-ку настання надзвичайно! ситуаци.
ВИСНОВКИ
Ефективний оверсайт плайжних систем з метою забезпечення Грунтуеться, у тому числ1, на розум1нн1 та визначеннi в!дмшностей р1зних вид1в платiжних систем. Тому необхцна комплексна !х класифiкацiя. Ус1 класи-фiкацiйнi ознаки, за якими класифжують платiжнi системи, можна згрупувати у ri, що вказують на в1дмшност1 та осо6ливост1 оргашзацшно-правово! форми плайж-но! органiзацi! плапжно! системи, та т1, що стосуються розрахунюв у плайжнш системi. На в1дмшност1 та особ-ливост1 оргашзацшно-правово! форми вказуе форма власност!, а також резидентшсть учасникiв i структура участ у платiжнiй системi. Залежно в1д особливостей здiйснення розрахункiв плайжш системи варто класи-
фкувати за формою та строками розрахунюв, залежно вц масштабiв дiяльностi, кредитного мехашзму, порядку резервування кошпв, середньо! суми платежiв та сегмента обслуговування, а також залежно вц того, чи самостiйно платiжна оргашзащя плапжно! системи ви-конуе розрахунки у плапжш системи. Крiм цього, важ-ливою також е класифiкацiя платiжних систем залежно вiд ix ролi в економiцi на ri, порушення дiяльностi мо-жуть призвести до розбалансування економiки - системно важливi або соцiально важлив^ та iншi платiжнi системи, вплив на iнших суб'ектiв економiки та роль яких потенцiйно не е такими суттевими. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Адабашев Т. К. До питання класифiкацií платiжних систем, що функцюнують в Укра'1'Hi / Т. К. Адабашев // Вкник Нацюнального унiверситету «Юридична академiя УкраГни iMeHi Ярослава Мудрого». - 2013. - № 2 (13). - С. 142 - 153.
2. Махаева О. О. Основы шфраструктури сучасного фЫан-сового ринку та мiжнароднi стандарти ix оверсайта / O. O. Махаева // Вкник НБУ. - 2013. -№ 7 (209).- С. 18 - 24.
3. Masashi Nakajima. Payment System Technologies and Functions: Innovations and Developments / Masashi Nakajima. -Reitaku University, Japan, 2011. - Р. 218.
4. Национальная платёжная система России: проблемы и перспективы развития / Н. А. Савинская [и др.] ; под ред. д-ра экон. наук, проф. Н. А. Савинской, д-ра экон. наук, проф. Г. Н. Бе-логлазовой. - СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2011. - 131 с.
5. Белоусова В. Ю. Платежные системы и организация расчетов в коммерческом банке / В. Ю. Белоусова, В. М. Усо-скин. - М. : Издательский дом НИУ ВШЭ, 2012. - 191 с.
6. CPSS and IOSCO Principles for financial market infrastructures. April 2012 [Electronic resourse]. - Mode of access : http:// www.bis.org/publ/cpss101a.pdf
7. Ануреев С. В. Платёжные системы и их развитие в России / С. В. Ануреев. - М. : Финансы и статистика, 2004. - 288 с.
8. Kokkola Т. The payment system Payments, securities and derivatives, and the role of the Eurosystem / Tom Kokkola. - Frankfurt am Main : ECB, 2010. - 369 p.
9. Khiaonarong Т. Payment systems efficiency, policy approaches, and the role of the central bank / Tanai Khiaonarong Research Department // Bank of Finland Discussion Papers. -2003. - № 1 [Electronic resourse]. - Mode of access : http://www. suomenpankki.fi/en/julkaisut/tutkimukset/keskustelualoitteet/ Documents/0301.pdf
10. Спиндлер Дж. Э. Центральный банк и платёжная система / Дж. Эндрю Спиндлер, Брюс Д. Саммерс // Платёжная система: структура, управление и контроль МВФ. - Вашингтон, 1994. - 280 c.
11. Xiaonan Che Markov type models for large-valued interbank payment systems: PhD thesis - London, 2002. - 207 p. [Electronic resourse]. - Mode of access : http://etheses.lse.ac.uk/224/1Z Che_Markov_type_models_for_large-valued.pdf
12. Willison, M. Real-Time Gross Settlement and hybrid payments system: a comparison / Willison, M. // Bank of England working paper. - 2005. - No. 252. - p. 27 [Electronic resourse]. -Mode of access : http://www.bankofengland.co.uk/research/Docu-ments/workingpapers/2005/WP252.pdf
13. Офщмний сайт Нацюнального банку УкраГни Голо-вна: Пла^жна система - Вщомосп з Реестру пла^жних систем [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=8436153&cat_id=7298430
14. Morten Bech. Technology Diffusion within Central Banking: The Case of Real-Time Gross Settlement / Morten Bech,
Bart Hobijn // Federal Reserve Bank of New York Working Paper [Staff Report]. - 2006. - № 260. - Р. 35.
15. A glossary of terms used in payments and settlement systems // Bank for International Settlements. - 2003. p. 48 [Electronic resourse]. - Mode of access : http://www.bis.org/publ/ cpss00b.pdf
16. Закон УкраГни «Про пла™н системи та переказ ко-шпв в Укра'ГнЬ зi змшами i доповненнями [Електронний ресурс] -Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2346-14
Науковий керiвник - Кравченко I. С., доктор економ1чних наук, професор, проректор з навчально-методично'Г роботи Ушверситету баншсько'Г справи Нацюнального банку УкраГни (КиГв)
REFERENCES
Adabashev, T. K. "Do pytannia klasyfikatsii platizhnykh system, shcho funktsionuiut v Ukraini" [By the classification of payment systems operating in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho univer-sytetu «Yurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho», no. 2 (13) (2013): 142-153.
Anureev, S. V. Platezhnye sistemy i ikh razvitie v Rossii [Payment systems and their development in Russia]. Moscow: Finansy i statistika, 2004.
"A glossary of terms used in payments and settlement systems" http://www.bis.org/publ/cpss00b.pdf
Belousova, V. Yu., and Usoskin, V. M. Platezhnye sistemy i or-ganizatsiia raschetov v kommercheskom banke [Payment systems and the organization of settlement in commercial bank]. Moscow: NIU VShE, 2012.
Bech, M., and Hobijn, B. "Technology Diffusion within Central Banking: The Case of Real-Time Gross Settlement". Federal Reserve Bank of New York Working Paper, no. 260 (2006): 35-.
"CPSS and IOSCO Principles for financial market infrastructures. April 2012" http://www.bis.org/publ/cpss101a.pdf
Kokkola, T. The payment system Payments, securities and derivatives, and the role of the Eurosystem. Frankfurt am Main: ECB, 2010.
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/2346-14
Makhaieva, O. O. "Osnovni infrastruktury suchasnoho fin-ansovoho rynku ta mizhnarodni standarty ikh oversaita" [The basic infrastructure of modern financial markets and international standards of oversight]. VISNYKNBU, no. 7 (209) (2013): 18-24.
Nakajima, M. Payment System Technologies and Functions: Innovations and Developments. Japan: Reitaku University, 2011.
"Platizhna systema - Vidomosti z Reiestru platizhnykh system" [Payment system - Details from the Register of payment systems]. Ofitsiinyi sait Natsionalnoho banku Ukrainy. http://www.bank.gov. ua/control/uk/publish/article?art_id=8436153&cat_id=7298430
Savinskaia, N. A. and others. Natsionalnaia platezhnaia sistema Rossii: problemy i perspektivy razvitiia [National Payment System in Russia: Problems and Prospects]. St. Petersburg: SPbGUEF, 2011.
Spindler, Dzh. E., and Sammers, B. D. "Tsentralnyy bank i platezhnaia sistema" [Central banks and payment systems]. In Platezhnaia sistema: struktura, upravlenie i kontrol MVF. Vashington, 1994.
"Tanai Khiaonarong Payment systems efficiency, policy approaches, and the role of the central bank". http://www. suomenpankki.fi/en/julkaisut/tutkimukset/keskustelualoitteet/ Documents/0301.pdf
Willison, M. "Real-Time Gross Settlement and hybrid payments system: a comparison". http://www.bankofengland.co.uk/ research/Documents/workingpapers/2005/WP252.pdf
"Xiaonan Che Markov type models for large-valued interbank payment systems". http://etheses.lse.ac.uk/224/1/Che_Mark-ov_type_models_for_large-valued.pdf
