CC BY
30
УДК: 336.71 001:10.5281/1впоёо.,2678031
СИТНИК 1.П.
Новi погляди щодо класифшацм плалжних систем у контекстi сучасного функцiонування i розвитку
Сфера фнансових послуг зазнае постйних змн внасл'щок глобальноI д1дж1тал1зацИ' економки. Цей фактор мае великий вплив на розвиток / функцюнування плалжних систем Украни. Так пе-ретворення мають свое в'щображення / у класиф1кацп плалжних систем.
На нашу думку, детальна класиф\кац\я плалжних систем надасть змогу глибше зрозум'ти вс'1 нововведення, як вщбуваються у плалжних системах, що, в свою чергу, позитивно вплине на IX подальший розвиток, а користувач\ плалжно!' системи отримають плалжну послугу бльш якюною, надйною, безпечною, захищеною, з обов'язковим врегулюванням на законодавчому р\вн'1.
Варто зазначити, що будь-яка ф1нансова орган\зац\я, яка на сьогодн'1 надае плат1жн1 послуги, зацкавлена в IX розширенн'1 / залученн нових кл1ент1в, що, в свою чергу, приводить до появи но-вих плалжних систем. Вагомим фактором також е те, що з кожним роком наша економка стае все бльше цифровою / глобал'зованою. I плат1жн1 системи також змнюються, бо час не сто'/ть на м'юц\. Тому, враховуючи наведен фактори впливу на сферу плалжних послуг, нами були перегля-нут\ представлен/ ран1ше науковцями р'зн класиф1кацп плалжних систем, / запропоновано свое бачення такоI класиф1кацИ'.
У статт'1 представлено нов\ погляди щодо класиф1кацп плалжних систем у нових сучасних умо-вах / запропоновано скорочену / розширену '¡х класифкацю. При цьому був врахований досв 'щ в-тчизняних / свтових практиков сфери плалжних послуг, а також досл'щження / висновки науковц\в як з економ1чноI так / з юридичноI точок зору при висвтленн / розкритт'1 цього питання. Також був окреслений вплив дщж1тал1зацИ' / глобал1зацИ економки на сучасне / майбутне функцюнування в-тчизняних плалжних систем, розглянуто р'зн п'1дходи до класиф1кацп плалжних систем / визначен перспектива напрями та основн'1 тенденцИ' розвитку плалжних систем.
Ключов! слова: плат1жн1 системи, класиф\кац\я плалжних систем, плат1жн1 послуги, банк\вськ\ послуги.
СЫТНИК И.П.
Новые взгляды на классификацию платежных систем в контексте современного функционирования и развития
Сфера финансовых услуг подвергается постоянным изменениям вследствие глобальной ди-джитализации экономики. Этот фактор имеет большое влияние на развитие и функционирование платежных систем Украины. Такие преобразования имеют свое отражение и на классификацию платежных систем.
По нашему мнению, детальная классификация платежных систем позволит глубже понять все новшества, которые происходят в платежных системах, что, в свою очередь, положительно повлияет на их дальнейшее развитие, а пользователи платежной системы получат платежную услугу более качественной, надежной, безопасной, защищенной, с обязательным урегулированием на законодательном уровне.
Стоит отметить, что любая финансовая организация, которая сегодня предоставляет платежные услуги, заинтересована в их расширении и привлечении новых клиентов, что, в свою очередь, приводит к появлению новых платежных систем. Весомым фактором также является то, что с каждым годом наша экономика становится все более цифровой и глобализированной. И платежные системы тоже меняются, потому что время не стоит на месте. Поэтому, учитывая приведенные факторы влияния на сферу платежных услуг, нами были пересмотрены представлены ранее учеными различные классификации платежных систем, и предложено свое видение такой классификации.
В статье представлены новые взгляды относительно классификации платежных систем в новых современных условиях и предложено сокращенную и расширенную их классификацию. При этом
был учтен опыт отечественных и мировых практиков сферы платежных услуг, а также исследования и выводы ученых как с экономической, так и с юридической точек зрения при освещении и раскрытии этого вопроса. Также описано влияние диджитализации и глобализации экономики на настоящее и будущее функционирования отечественных платежных систем, рассмотрены различные подходы к классификации платежных систем, определены перспективные направления и основные тенденции развития платежных систем.
Ключевые слова: платежные системы, классификация платежных систем, платежные услуги, банковские услуги.
SYTNYK I. P.
New views on classification of payment systems in the context of modern functioning and development
The scope of financial services is undergoing constant changes as a result of global dyzitalization of the economy. This factor has a great influence on the development and functioning of payment systems in Ukraine. Such transformations are reflected in the classification of payment systems.
In our opinion, a detailed classification of payment systems will make it possible to understand more deeply all the innovations that are taking place in payment systems, which in turn will have a positive effect on their further development, while users of the payment system will receive a payment service of a higher quality, reliable, secure, out of duty legislative regulation.
It is worth noting that any financial institution that currently provides payment services is interested in expanding and attracting new customers, which in turn leads to the emergence of new payment systems. Another important factor is that every year our economy is becoming more and more digital and globalized. And payment systems also change, because time does not stay in place. Therefore, taking into account the above-mentioned factors of influence on the sphere of payment services, we have revised previously introduced scholars different classification of payment systems, and proposed his vision of such a classification.
The article presents new views on the classification of payment systems in the new modern conditions and proposed a shortened and expanded classification. At the same time, the experience of domestic and international practitioners in the sphere of payment services, as well as research and conclusions of scientists from both the economic and legal points of view were taken into account when illuminating and disclosing this issue. The influence of dedjitalization and globalization of the economy on the current and future functioning of domestic payment systems was also outlined, different approaches to the classification of payment systems were considered, and perspective directions and main trends of payment systems development were determined.
Key words: payment systems, classification of payment systems, payment services, banking services.
Постановка проблеми. Ми живемо в епо-ху надзвичайно швидких змЫ i перетворень, як е наслщком дщжт^зацм нашого сусптьства. Св^ змЫюеться, глобалiзуeтьcя, все вщбуваеться швидко, поняття «кордоыв» звужуеться, а в мере-жi 1нтернет - вщсутне. Вщповщно потребуе нового i сфера плалжних послуг. Люди хочуть подоро-жувати, змЫювати мюця роботи, робити покупки, не зважаючи на кордони. Це вимагае на сьогод-н вщ надавачiв пла^жних послуг бути сучасни-ми, конкурентоспроможними, а також послйно-го вдосконалення i пропонування нових зручних пла^жних систем з метою подальшого залучення ктен^в. Саме зараз, враховуючи сучасн потреби,
виникае велика ктьюсть нових плалжних систем, як на нашу думку, доцтьно було б проаналiзувати i певним чином класифкувати.
Зважаючи на безперервн процеси перетворень у сферi пла^жних систем, на нашу думку, бажано було б переглянути представлен ран0е науковцями i практиками рiзнi класифкацм пла-™них систем, i запропонувати свое бачення та-коТ класифкацм як для початюв^в, так i для спе-^алю^в галузк
Також, на нашу думку, пла™ы системи доцтьно аналiзувати i класифкувати як з економiчноТ, так i з юридичноТ точок зору, осктьки проведен-ня таких фЫансових операфй вщбуваеться згщ-
но норм вiтчизняного (або/ мiжнaродного) за-конодавства.
Анал'1з останшх досл'!джень i публ^ацт.
Питання щодо класифкацм плaтiжниx систем, а також 'х рiзновидiв були розглянyтi у працях вче-них Т. Ковальчука [5], В. Лук'янова [7], С. Криво-ручко [6], Т. Савелко [12], О. Вовчак [4], Ю. Валг нурово!' [3] , Ю. Балаюно!' [2], Т. Адабашева [1], О. Махаево!' [8], Т. Кокколи [16] та багатьох Ыших укра'нських i зaрyбiжниx нayковцiв.
Так, оды до^дження в бiльшiй мiрi були з точки зору економiчниx процеЫв, iншi - з юридично!', зазвичай, в контекстi правових аспек^в.
Банк мiжнaродниx розрaxyнкiв i, зокрема, Комг тет iз плaтежiв та ринкових Ыфраструктур [13,14] та бвропейський центральний банк [9,15] також проводять глибок дослiдження фyнкцiонyвaння i розвитку пла^жних систем, що мае вщображен-ня i на '!х класифкацм.
Проте, з плином часу таю дослщження стають не такими актуальними, оскiльки необxiдно постiйно враховувати останн змiни у сферi плaтiжниx систем, I зокрема, наглядово!' i регулюючо!' норматив-но-правово!' бази. Важливим аспектом перегляду запропонованих рaнiше класифка^й е збтьшен-ня рiзновидiв плалжних систем в зaлежностi вiд потреб ктенлв рiзного сегменту фiнaнсового ринку плалжних послуг, а також дщжп^зацга сус-пiльствa i економки як Укра'ни так i свету вцiломy.
Постановка завдання. 1з науково!' точки зору плaтiжнi системи не були такими цкавими для '!х дослiдження i aнaлiзy, осктьки до кiнця 20-го столiття процеси проходження плaтежiв i розра-хунюв були дуже консервативними, без особливого вибору, i iснyвaли лише, скaжiмо так, у «папе-ровому» виглядi, при цьому проходження платежу займало мУмум кiлькa днiв в залежносл вiд того, якого виду цей був плалж - внутр0ньодержав-ний, мiжнaродний, внyтрiшньобaнкiвський. По великому рахунку, таким чином вщбувалась i сама клaсифiкaцiя плaтiжниx систем.
Але тепер, внаслщок ери глобального 1нтерне-ту, все змiнилось. Стало Ышим сyспiльство, його потреби i вимоги до надання послуг. Це не могло не затронути i сферу плaтiжниx систем.
Враховуючи постны нововведення у сфе-рi плалжних систем, якi вiдбyвaються внaслiдок безперервного розвитку цифрово!' економiки i и глобaлiзaцií, законодавчих i нормативних змiн у вiтчизняномy i мiжнaродномy законодавств^ на
нашу думку, було б доцтьно розглянути, дослг дити i запропонувати наше бачення класифкацм сучасних плaтiжниx систем.
Виклад основного матеpiалу. Зазвичай укра'нськ нayковцi подiляють пла™ы системи на внyтрiшньодержaвнi, мiжнaроднi, банювсью, небaнкiвськi, а також окремо видтяють систему електронних плaтежiв Нaцiонaльного банку, систему масових електронних плaтежiв i внутр0-ньобaнкiвськi системи.
Проaнaлiзyвaвши багато науково!' лiтерaтyри, укра'нських закоыв, нормативно-правових aктiв, а також мiжнaроднy та европейську законодавчу базу у сферi плaтiжниx систем, ми хочемо запропонувати, враховуючи попередый досвщ вчених i прaктикiв, таку кпасифкацга плaтiжниx систем, яка, на нашу думку, буде максимально вщобража-ти сучасний стан, розвиток, вдосконалення i вщ-повiднiсть потребам сьогоднiшнього сусптьства.
Проте, на початку дослщження ми би хотти запропонувати спрощену коротку основну класи-фiкaцiю плалжних систем, яка була б одночасно корисною для початюв^в у сферi плaтiжниx систем i простою у сприйняти а також для того, щоб бiльш чiтко зрозyмiти подальшу наведену широ-ку класифкацш i особливостi рiзновидiв пла™-них систем, враховуючи весь наш досвщ у ви-вчен цього питання.
Отже, у спрощеному виглядi можемо класифг кувати iснyючi на сьогодн плaтiжнi системи таким чином:
за важливютю: системно-вaжливi, вaжливi, мaловaжливi (мaлознaчимi);
за масштабом дм (теритсрею охоплення): мiжнa-роднi, внyтрiшньодержaвнi, внутр0ньобанювсью;
за величиною сум плaтежiв або розрахунюв: оптовi, роздрiбнi;
за схемою розрахунюв у системi: вaловi або нетто розрахунки;
за власником i yпрaвлiнням: центрального банку, банювсью, iншi оргаызацп.
Однак, на нашу думку, традифйна спроще-на клaсифiкaцiя не вщповщае тому рiзномaнiттю плaтiжниx систем, яю фyнкцiонyють на сьогод-нi i одночасно зазнають постiйниx змiн внaслiдок цифрового прогресу. Тому доцiльно для кращого розyмiння показати рiзновиди плалжних систем, групуючи 'х за сптьними ознаками.
Для фaxiвцiв ми пропонуемо бiльш широку кла-сифiкaцiю, враховуючи рiзномaнiття плaтiжниx сис-
тем, а також ознак за якими ix можна згрупувати. Надамо наше бачення типологм плалжних систем.
В основному, на нашу думку, пла™ы системи можна виокремити за типами за певними класи-фка^йними ознаками таким чином:
1) за значимютю, правовими аспектами ство-рення i управлiння платiжною системою;
2) за функцюнальним призначенням;
3) за системами розрахунюв i особливостями fx проведення.
Зупинимося на цих трьох типах бтьш детально.
Отже, по перше, за значимютю, а також правовими аспектами створення i управлЫня пла™-ною системою можемо розрiзняти платiжнi системи таким чином:
• за значимютю: значущi (systemically important payment system (SIPS) i малозначимк У свою чергу значущi платiжнi системи можемо розрiз-няти на системно важпив^ важливi та соцiальнi;
• за формою власностк державнi або приваты;
• за оргаызафйно-правовою формою засно-вника пла^жно'[ оргаызацп та управляючою ор-ганiзацieю;
• банкiвськi або небанювсью;
• створенi нацiональним чи нацюнальними банками;
• створенi резидентами чи нерезидентами;
• за рiвнем централiзацiТ: централiзованi або децентралiзованi;
• за ступеневютю: однорiвневi або багаторiвневi;
• за доступом в систему: вщкрий закритi чи з обмеженим доступом.
Як бачимо, до першого типу ми вщнесли пла-системи за, скажiмо так, загальними характеристиками, як стосуються значимост i юри-дичних аспектiв плалжних систем. Враховуючи той факт, що, зрозумто, всi платiжнi системи не можуть бути однаково значимими для функцг онування фЫансово! системи краТни, в укра'(н-ському законодавствi окремо видтеы значу-щi платiжнi системи, як в свою чергу подтеы на системно важливi, важпивi i соцiальнi [11]. До малозначимих вщнесемо платiжнi системи роз-дрiбного сегменту, як обслуговують певну ка-тегорш клieнтiв, i через якi проходять порiвняно невеликi суми коштiв. У деяких краТнах такi системи можуть називатися «неважливими». Про-те, на нашу думку, це не е правильним, осктьки будь-яка пла^жна система повинна нести вщ-повщальнють за кошти своТх клieнтiв.
Важливим також е ким створена i управляеться платiжна система, а саме: юридичною особою пу-блiчного чи приватного права. Так, пла^жною ор-ганiзацieю може бути як центральний(Н) банк(-и) так i державнi, приваты банки, а також небанкв-ськ установи рiзниx форм власностi. При цьому оргаызац^но-правова форма засновника плалжно! оргаызацм теж може бути рiзною.
Крiм цього, платiжнi системи можуть бути створен резидентами чи нерезидентами краТни. Учасники пла^жно'[ системи також бувають резидентами i нерезидентами.
Пла^жы системи вiдрiзняються i за рiвнем централiзацií. Централiзованi пла™ы системи зазвичай державнi, обслуговують велик суми платежiв, мають розгалужену структуру, е системно значущими i пiдпорядковуються одному центру. Децентралiзованi пла™ы системи, як правило, приватнi i роздрiбнi.
Структура участi (ступеневiсть) у плалжних системах бувае також рiзною. Вона може бути одно- або багаторiвневою. Це означае, що у робот платжно'[ системи можуть брати участь не лише и учасники (однорiвнева), а i юридичн особи на основi договорiв з ними (багаторiвне-ва). Безпосереднix учасникв платжно'[ системи, зазвичай, ще називають прямими учасниками, а тих, хто ствпрацюе з ними на договiрнiй основi -непрямими учасниками.
У свою чергу доступ до платжно'[ системи може бути вщкритим, закритим чи обмеженим. Та-кi особливостi залежать вщ полiтики само'( платно; системи. Обмеження доступу до платжно'[ системи можуть бути встановленi з урахуванням техычних i фiнансовиx можливостей IT учасникiв.
За функцiональним призначенням платж-нi системи можна згрупувати таким чином (ан-глiйською надана назва з документв Банку мiж-народних розраxункiв (БМР) або бвропейського центрального банку (6ЦБ):
• за територieю охоплення (сферою дм): вну-трiшньодержавнi, мiжнароднi (транскордоннi) (сross-border settlement), регюнальы;
• за метою використання (залежно вщ ктен-та-користувача i його потреб): мiжбанкiвськi (interbank funds transfer system (IFTS), внутр0-ньобанквськ, системи масових електронних платежiв (bulk funds transfer system);
• за особливостями обслуговування секторiв грошового обороту: нацюнальы платжн систе-
ми, платiжнi системи центральних банюв, при-ватнi платiжнi системи;
• за розмiром сум платежiв i надання платiжних послуг певый категорм клi8нтiв: оптовi - системи переказу кош^в оптом (wholesale funds transfer system), системи переказу кош^в великоТ суми (large-value funds transfer system (LVPS), роз-дрiбнi - системи роздрiбного переказу коштiв (retail funds transfer system). Pоздрiбнi пла™ы системи заслуговують на окрему увагу у зв'язку iз великою ктькютю своТх рiзновидiв, а також Тх рiзноплановiстю. Це, зазвичай, картковi пла™-нi системи чи переказу кош^в, якi, в свою чер-гу, можна виокремити в окремi групи за такими ознаками: з вщкриттям чи без вщкриття рахун-ку в банку; з чи без отримання доходу вщ залиш-ку кош^в на рахунку; за способом поповнення рахунку; за використанням рiзновидiв банюнгу (прямого lнтернет-банкiнгу чи мобтьного бан-кiнгу оператора зв'язку, чи мобтьних додаткiв пла^жноТ системи); використання певноТ технологи поповнення рахунку чи зд^снення платежу (наприклад, безконтактна NFC технологiя або зчитування QR коду); з використанням чи без мобтьних додатюв; за можливютю (чи без) вщкриття «вiртуального» рахунку (з метою, наприклад, безпечних розрахунюв в 1нтернет^; за можливютю використання мобтьного електронного гаманця; за техычною характеристикою картки (наприклад, з магытною смужкою, чтом, чи ком-бiнованою); за видом картки (кредитна, дебетова чи комбЫована); за видом переказу.
• за охопленням i обслуговуванням певного сектору фЫансового ринку: системи розрахун-юв за операцiями з цiнними паперами (securities settlement system (SSS) або розрахунки за опе-ратями з iноземною валютою; розрахунки елек-тронними грошима (балансова система (balance-based system), банкнотна система електронних грошей (note-based system); розрахунки чеками (системи гарантм чека (cheque guarantee system).
• за ктентською аудт^ею, яка користуеться плалжною системою ^зична чи юридична особа): сегмент В2В (business-to-business), сегмент В2С (business-to-customer), сегмент P2P (person-to-person) або С2С (customer-to-customer);
• за технолопчними Ынова^ями та впроваджен-ням i використанням «фЫтеху» у сферi платiжних послуг (електроннi, дiджiталiзованi плалжы системи): системи електронних платежiв, системи елек-
тронних грошей, системи мобтьних i он-лайн пла-тежiв (lнтернет-банкiнг), систем соцiальних мереж, мережево-цифровi платiжнi системи, системи з використанням новетых цифрових технологiй, системи светових цифрових технологiчних компанiй i рiтейлерiв електронного бiзнесу. Проаналiзувавши световий й украТнський сучасний ландшафт електронних плалжних систем, а також новi перспек-тиви 1х використання у зв'язку з поспйним стрiм-ким розвитком iнформацiйних технологiй i фiнтеху, виокремивши 1х вище у велик групи за сптьни-ми ознаками, не можемо не запропонувати бтьш розширену класифiкацiю цих електронних плалжних систем за ще й Ышими ознаками, наприклад, залежно вщ: використання валюти (офщй-на валюта чи власнi грошовi знаки, одновалютнi чи багатовалютнi); вщ статусу юридичноТ особи за-сновника i оператора послуг (кредитна чи Ыша); використання певноТ технологи поповнення рахунку чи зд^снення платежу (NFC, за QR кодом); з використанням чи без мобтьних додатюв; за типом авторизацм й аутентифкацм; за вщкриттям рахунку в системi чи без; за типом комгай, як використо-вуються в систему з отриманням чи без отримання доходу вщ залишюв коштiв на рахунку; за типами конверта^й в грошовi одиниц iнших систем; за використанням «справжых» чи «вiртуальних» грошей (кредитних, дебетових карт чи електронних грошей); за використанням рiзновидiв банюнгу (1н-тернет-банкiнгу, мобiльного банкiнгу, мобiльних додатюв); за видами розрахункiв мiж ктентами у системi; за способами поповнення рахунюв в системах; кредитна чи дебетова системи; за способами виведення кошлв; за типами переказiв у систе-мi; за вщкрилстю системи.
Далi, надаючи коротку характеристику пла™-ним системам за функцюнальним призначен-ням, необхiдно акцентувати увагу на достатньо велиюй ктькост таких груп, якi вiдрiзняються мiж собою саме за тим, який сегмент фЫансового ринку вони охоплюють i обслуговують, яка спе-цiалiзацiя, хто е Тх клieнтом, та яка основна мета i спрямування такоТ дiяльностi.
Ми погоджуемося з науковцями, як видiляють в окремi великi групи внутрiшньодержавнi i мiж-народнi (транскордоннi (сross-border settlement) пла™ы системи [4]. Вся дiяльнiсть внутр0ньо-державних платiжних систем регулюеться нацю-нальним законодавством, оскiльки такi системи функцюнують на територм УкраТни. Якщо це мiж-
народна плaтiжнa система (ще ТТ називають тран-скордонною), то така платана система регулю-еться не лише украТнським законодавством, а i краТни, на територм' якоТ проходять операцй по пе-реказу кошлв або розрахункам. Зрозумiло, що дг яльнiсть такоТ платжноТ системи може зд^сню-ватися на територм' ктькох краТ'н. Для великих за територieю краТ'н хaрaктернi регiонaльнi плалж-нi системи, якi працюють в рiзних часових поясах, але з единим центром управлЫня системою.
За особливостями обслуговування секторiв грошового обороту можемо розрiзнити нацю-нaльнi платжы системи, плaтiжнi системи цен-тральних банкв i привaтнi плaтiжнi системи. Кожна з цих виокремлених плалжних систем по-казуе рiвень важливост для краТни, а також роз-мiри сум, якi проходять через неТ. Зрозумiло, що нaйвaжпивiшою для функцюнування ваеТ гро-шово-кредитноТ системи краТни е зaкрiпленa на законодавчому рiвнi нaцiонaльнa плaтiжнa система. Проте таке поняття е не у в^х краТнах свг ту. Зазвичай, згадуються платжы системи цен-тральних бaнкiв i привaтнi платжы системи.
Плaтiжнi системи вiдрiзняються також за метою використання залежно вщ потреб ктента-корис-тувача. Так, вони бувають мiжбaнкiвськими, i, вщ-повщно, обслуговують банки, перераховуючи ко-шти мiж ними. Або ж плалжна система може бути внутрiшньобaнкiвською, забезпечуючи потреби самого банку. Поняття «системи масових елек-тронних плaтежiв» (bulk funds transfer system) част0е зустрiчaeться у вiтчизнянiй лiтерaтурi, у порiвняннi iз закордонною, i характеризуе картко-вi плaтiжнi системи, якi активно використовуються сьогоды, а також грошовi перекази.
В окрему групу можемо видтити плaтiжнi системи за такою класифка^йною ознакою як розмiр сум плaтежiв i надання плалжних послуг певнiй категор^ клieнтiв. Вони бувають оптовi i роздрiб-нк Так, плaтежi у великих сумах проводять через таю оптовi платжы системи, якi називаються системами переказу коштв оптом (wholesale funds transfer system) або системами переказу кошлв великоТ суми (large-value funds transfer system (LVPS). Поняття «плалж великоТ суми» е вщнос-ним i врегульовуеться нормативно-правовими актами. Щодо роздрiбноï платжноТ системи (retail funds transfer system), то через таку систему проходять плaтежi вщносно невеликоТ суми - це карт-ковi плaтежi i грошовi перекази.
Роздрiбнi платiжнi системи заслуговують вели-ко'( уваги, оскiльки вони, зазвичай, обслуговують сектор економки, який е дуже динамiчний, швид-ко розвиваеться у зв'язку з переходом суспть-ства у свiт 1нтернету i з, так званою, четвертою промисловою револю^ею (широковiдома назва «lндустрiя 4.0»), яку ми на сьогодн переживаемо, i яка вже почала вщчутно впливати на всi сфери економки, в тому числi i фЫансову, i, вiдповiдно, платiжниx систем. Роздрiбнi платiжнi системи зазвичай обслуговують фiзичниx i юридичних осiб -сегменти В2В, В2С, Р2Р або С2С. Вище ми роз-казали про юнування на сьогоднi велико'( кiлькостi рiзновидiв роздрiбниx платiжниx систем i виокре-мили к за певними ознаками в можливi групи.
Рухаючись дал^ серед всix плалжних систем окремо можемо видтити так, як охоплюють i обслуговують певн сектори фiнансового ринку. Роз-рахунки за операцiями з цЫними паперами вщбу-ваються в спе^альних платiжниx системах, якi так i називають - системами розрахунку за цЫними паперами (securities settlement system (SSS) .
Для розрахункв електронними грошима (бан-кнотна система (note-based system), балансова система (balance-based system), чеками (cheque guarantee system), в Ыоземый валют розроблен платжы системи з врахуванням специфки про-ведення таких операфй.
Важливою також е клieнтська аудиторiя корис-тувачiв платжною системою, а саме - це фiзич-на чи юридична особа. Хоча варто зазначити, що i для першо'(, i для друго'( категорм користувачiв основнi вимоги до платжно'( системи е однаковi - це швидкють, надiйнiсть та безпека. Зазвичай, ктентв у платiжнiй системi прийнято розмеж-овувати в залежност вiд того фактору, мiж ким вщбуваються платежi чи розрахунки. Отже, як-що такi операцм проходять мiж юридичними особами, то так платжы системи називають В2В-системами (business-to-business); якщо мiж юридичною i фiзичною особою - В2С-система-ми (business-to-customer); якщо мiж фiзичними особами - Р2Р - системи (person-to-person) або С2С-системами (customer-to-customer).
Звичайно, ми не можемо не видтити в окрему групу так зван дiджiталiзованi електронн плалж-нi системи. Без них сьогодн вже не можна уявити наше сучасне життя. Такi новiтнi технолопчы роз-робки дозволяють значно спростити користування платiжними системами i зробити 1х доступними для
будь-кого з будь якоТ точки свету, на що i спрямова-на сьогоднi фiнансова iнклюзiя. Такими питаннями швидкого доступу на сьогодн займаються не лише провщы цифровi розробники-гiганти як Google, Amazon, Apple, Facebook, Paypal, Samsung, а i невелик «фЫтех» компани, як, наприклад, створюють вiртyальнi банки в lнтернет-середовищi i, вщповщ-но, надають платiжнi послуги своТм кпieнтам.
Саме такi платiжнi системи на сьогоды, у зв'язку з дiджиталiзацieю економiки i ТТ глобалг зацieю, заслуговують на особливу увагу.
ВЫ öi платiжнi системи створюються для роз-дрiбних платiжних систем з метою широкого Тх використання i доступность Не зважаючи на те, що так пла™ы системи належать до роздрiб-них, через як проходять платежi невеликих сум, вони представляють великий Ытерес у сучас-них розробникiв платiжних систем фЫтеху у кон-текстi фЫансовоТ' Ыклюзи, i е основним напрям-ком подальшого розвитку платiжних систем. Про це говориться i в останых звiтах, перспективних планах розвитку таких авторитетних мiжнарод-них фЫансових органiзацiй як Мiжнародний ва-лютний фонд, Световий банк, де робиться наго-лос на тому, щоб зробити платежi по всьому свету бтьш доступними, оскiльки в багатьох людей у рiзних краТнах на сьогодн нема вiдкритого рахунку у банку, i УкраТна тут не виключення.
Кожна електронна пла^жна система створю-еться пiд конкретний сегмент ктен^в-корис-тyвачiв i Тх потреб, а також може бути створена для певноТ краТни чи репону. ФЫансова бiзнес-сфера дуже чуттева до змiн i потреб потенфй-них клieнтiв, в тому чи^ i на платiжномy ринку. Тому електронн платiжнi системи швидко видо-змiнюються, з'являються новi, як потрiбнi ринку платiжних послуг, що в свою чергу приводить до збтьшення рiзновидiв таких платiжних систем, як можна класифiкyвати за багатьма ознаками.
Варто зазначити, що так пла™ы системи з'являються швидко, тому регулятору необхщно також оперативно реагувати на змЫи i новi технологи в плалжних системах, оскльки саме нацг ональний банк вщграе основну роль у створеннi необхщноТ' нормативно-правовоТ бази для нормального функцюнування пла^жноТ' системи.
Тепер розглянемо тре^й тип платiжних систем.
За системою розрахункв i особливостями Тх проведення пла™ы системи можна класифку-вати наступним чином:
• за видом розрахункв: брутто (gross settlement system), нетто (net settlement system), зм0ан (hybrid system);
• за швидкстю i порядком розрахункв (брут-то-системи): RTGS-системи (Real-time gross settlement) або системи з перюдичною обробкою платежiв; системи валового розрахунку на кнець дня (end-of-day gross settlement systems);
• за способом розрахунку нетто-пози^й ви-мог i зобов'язань: двостороннiй (bilateral net settlement system) або багатостороный неттинг (multilateral net settlement system), система вщ-термiнованих нетто-розрахункiв (deferred net settlement system);
• за мехаызмом кредитування: з кредитуван-ням чи без кредитування;
• за способом депонування: з депонуванням чи без депонування;
• за видом пла^жного Ыструменту: кредито-вi (credit transfer system) або дебетовi системи (debit transfer system), наприклад, система таранти чека (cheque guarantee system), або змг шан (hybrid system);
• за способом виконанням пла^жною органг зацieю розрахункв: сама, нацюнальний, iнший банк або установа;
• за видом грошей, як проходять через пла™-ну систему: у нацюнальый валютi, у нацiональнiй чи Ыоземый валютi, електроннi грошi (балансо-ва система електронних грошей (balance-based system), «банкнотна» система електронних грошей (note-based system);
• за умовами виконання: система розрахунку на умовах обмЫу на вартють (exchange-for-value settlement system), система розрахунку на умовах доставки проти доставки (delivery versus delivery (DvD), система розрахунку на умовах поставки проти платежу (delivery-versus-payment system (DvP), система розрахунку на умовах платежу проти платежу (payment versus payment (PvP), система розрахунку на умовах «угода за угодою» (trade-for-trade settlement system).
Отже, як бачимо з проведеного дослщження, кпасифкафя плалжних систем за способом розрахункв i особливостями Тх проведення е до-статньо широкою, що, зрозумто, е наслiдком ве-ликоТ клькост Тх рiзновидiв.
За таким способом можемо виокремити брутто (gross settlement system), нетто (net settlement system) i зм0ан системи розрахункв (hybrid
system). Вони вiдрiзняються мiж собою швидкю-тю i негайнютю проведення платежу. Так, у брутто системi розрахунки здiйснюються окремо за кожним платежем, а у нетто - в юнц певного ви-значеного перюду за розрахованим сальдо надг сланих i прийнятих платежiв. Враховуючи постй-не вдосконалення платжних систем i стирання певно'( ч^ко'( межi мiж брутто i нетто розрахунка-ми, з'явилась, так звана, зм0ана система розра-хунюв (hybrid system), яка в залежност вiд способу розрахунку може бути або першою, або другою.
Якщо ми зупинимося бтьш детально на брутто системах (gross settlement system), то тут важливими е швидкють i порядок розрахункв. У RTGS-системах (real-time gross settlement) розрахунки зд^снюються за кожним платежем вщразу, а у системах валових розрахункв на кi-нець дня (end-of-day gross settlement systems)
- з вщтермЫуванням платежу.
У нетто системах зд^снюеться двостороннiй (bilateral net settlement system), багатосторон-нiй неттинг (multilateral net settlement system) та вщтермЫоваы нетто розрахунки (deferred net settlement system). Якщо розрахунки вщбува-ються мiж двома учасниками, то такий неттинг називаеться двостороным, якщо мiж кiлькома
- багатостороннiй. Як i у брутто системах, нетто розрахунки можуть бути вщтермЫованими i вони проходять у системах вщкладених нетто-розра-xункiв (deferred net settlement system).
Важливим моментом у платжних системах е надання чи ненадання кредиту для зд^снення розраxункiв з попередым депонуванням чи без. Тому можемо видтити в окремi групи i такi пла-тiжнi системи.
Варто зазначити, що брутто системи е бтьш затратними для учасникiв з точки зору постйно необхщно'( суми коштв для здiйснення розрахун-кв. Оскiльки нетто система не потребуе коштiв за кожною операцi8ю, вона е не такою затратною, але бтьш ризиковою у порiвняннi з брутто системою, у зв'язку з тим, що невщомо чи зали-шаться грошi для зд^снення переказу чи розрахунку на кнець встановленого перiоду.
За видом платжного iнструменту, який вико-ристовуеться при здiйсненнi розраxункiв, платiжнi системи подтяються на кредитовi (credit transfer system) i дебетовi (debit transfer system), де рух коштiв i самих Ыструментв вiдбува8ться в одному чи протилежних напрямках в залежносл вщ того,
який плaтiжний Ыструмент був використаний: якщо в одному напрямку - кредитовий переказ, якщо в протилежному - дебетовий. Проте i тут бувають зм0ан системи (hybrid system). Плалжним Ыструментом у кредитових системах можуть бути плалжы доручення, доручення про кредитуван-ня у системi автоматизованих розрахункових палат, доручення про перекази в системi плaтежiв SWIFT, постiйнi доручення, доручення про кредитовий переказ у системi «жиро». У дебетових системах - це поштовi перекази, платжы вимоги, векселi, бaнкiвськi тратти, прямi дебетовi списан-ня, розрaхунковi чеки. У змiшaних системах вико-ристовуються плaтiжнi вимоги-доручення, бан-ювсью та небaнкiвськi плaтiжнi картки [4,11].
Що стосуеться класифкац^но'!' ознаки за видом грошей, як проходять через плалжну систему, то у цьому випадку розглядаються платжы системи, в яких проводяться плaтежi не лише в нацюналь-нiй або Ыоземый вaлютi, a i у електронних грошах, i як, наприклад, мають назву балансова (balance-based system) i «банкнотна» (note-based system) системи електронних грошей.
Важливою характеристикою платжних систем е також хто виконуе розрахунки, i чи сама пла-тiжнa оргaнiзaцiя ¿х здiйснюe, чи центральний, Ы-ший банк або установа.
Щодо таких систем, розрахунки в яких зд^-снюються за певних умов (Exchange-for-value settlement system, Delivery versus delivery (DvD), Delivery-versus-payment system (DvP), Payment versus payment (PvP), Trade-for-trade settlement system), то в них плaтежi проводяться ттьки при дотриманн виконання встановлених договiрних домовленостей мiж учасниками проведення плaтежiв чи розрaхункiв.
Отже, у проведеному дослiдженнi ми ще раз, але вже по-новому розглянули плалжы системи, навели свое бачення, i запропонували скорочену i роз-ширену клaсифiкaцiю плaтiжних систем, а також пояснили основы ¿х характеристики i особливосл.
Висновок
Отже, проведене дослщження показало рiз-номаыття плaтiжних систем на сьогоднi в Укра'1'-нi i свiтi. Зрозумто, що цi рiзновиди з плином часу будуть самовдосконалюватися в залежносл вiд вимог сьогодення i потреб ктенлв: однi плaтiжнi системи перестануть функцiонувaти внaслiдок ¿х незатребуваност, а на ¿х мiсцi з'являться новi су-
часнi. Аналiз iснyючих плалжних систем дав змо-гу широко класифкувати Тх за певними ознаками.
Така широка класифка^я, яку ми представили у своему до^джены, враховуючи при цьому багаторiчний ветчизняний, европейський i мiж-народний досвщ, i, вiдповiдно, значна кiлькiсть рiзновидiв платiжних систем, показуе, що на сьогодн попит клieнтiв на фЫансовому ринку у наданнi Тм рiзноманiтних платiжних послуг зна-чно зрю, що дае, в свою чергу, розумЫня важли-востi iснyвання i фyнкцiонyвання платiжних систем у сучасному глобалiзованомy свiтi.
У свою чергу, регулятору - Нацюнально-му банку УкраТни [10], який зд^снюе нагляд за платiжними системами, також важливо розу-мiння останнiх сучасних змЫ в понятiйномy апа-рат класифкацм платiжних систем, оскiльки це дае можливють подальшого вдосконалення за-конодавчих та нормативно-правових актiв по вщношенню до платiжних систем, як зазнають еволюцiйних змiн i перетворень внаслщок дщжг талiзацiТ нацюнальноТ i световоТ економiки, а також швидкого i ефективного реагування на та-кi змiни з метою забезпечення максимально'!' зручноси безпеки, швидкост та надiйностi клг ента-користувача пла^жноТ системи.
Список використаних джерел
1. Адабашев Т. К. До питання класифкацм плалжних систем, що функцюнують в УкраТн / Т. К. Адабашев // Вюник Нацiонального уыверситету «Юридична академiя УкраТни iменi Ярослава Мудрого». - 2013. -№ 2 (13). - С. 142 - 153.
2. Балаюна Ю. С. Класифка^я плалжних систем з точки зору Тх оверсайта / Юлiя Станiславiвна Балаю-на // Бiзнес-iнформ. - 2014. - №9. - С. 286-291.
3. Валинурова А. А. Классификация сетевых платежных систем / А. А. Валинурова // Мол. ученый. - 2010. - № 4. - С. 133-136.
4. Вовчак О. Д. Плалжн системи [Текст] : навч. по-аб. / О. Д. Вовчак, Г. £. Шпаргало, Т. Я. Андрейюв. - К.: Знання, 2008. - 341 с.
5. Ковальчук Т. Т. Сучасн плалжн системи / Т. Т. Ковальчук, В. С. Лук'янов. — К. : Знання, 2010. — 20 с.
6. Криворучко С. В. Модернизация национальной платежной системы на основе институционального и инфраструктурного взаимодействия : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. ек. наук : спец. 08.00.10 «Финансы, денежное обращение и кредит» / Криво-ручко С. В. - М., 2009.
7. Лук'янов В. С. Нацюнальна плалжна система: поняття, ключовi принципи органзаци i базовi функци / В. С. Лук'янов // Акт. проблеми економки.—2009. — № 12.—С. 162.
8. Махаева О. О. Основы Ыфраструктури сучасного фЫансового ринку та мiжнароднi стандарти Тх оверсайта / O. O. Махаева // Вюник НБУ. - 2013. -№ 7 (209).- С. 18 - 24.
9. Офщмний веб-сайт £ЦБ [Електронний ресурс] // European Central Bank. - Режим доступу до ресурсу: https://www.ecb.europa.eu/
10. Офщмний сайт Нацюнального банку УкраТни : Плалжн системи i розрахунки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://bank.gov.ua/control/uk/ publish/article?art_id=76254&cat_id=36042
11. Про плалжн системи та переказ кошлв в Укра-Тн Закон УкраТни вщ 05 кветня 2001 року N 2346-III зi змЫами та доповненнями [Електронний ресурс] // Верховна Рада УкраТни - Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2346-14
12. Савелко Т. В. Вплив мiжнародних плалжних карткових систем на розвиток ринку банювських послуг УкраТни : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.02 / Т. В. Савелко. — К., 2009. — 23 с.
13. A glossary of terms used in payments and settlement systems [Електронний ресурс] // Bank for International Settlements The Committee on Payment and Settlement Systems. - 2003. - Режим доступу: http://www.bis.org/publ/cpss00b.pdf
1 4. CPSS and IOSCO Principles for financial market infrastructures. April 2012 [Electronic resourse]. - Mode of access : http://www.bis.org/publ/cpss101a.pdf
15. Glossary of terms related to payment, clearing and settlement systems [Електронний ресурс] // European Cantral Bank. - 2009. - Режим доступу: http://www. ecb.europa.eu/pub/pdf/other/glossaryrelatedtopay mentclearingandsettlementsystemsen.pdf?ab0084ae 8df09dcee52028cd76244b9d
16. Kokkola Т. The payment system Payments, securities and derivatives, and the role of the Eurosystem / Tom Kokkola. - Frankfurt am Main : ECB, 2010. - 369 p.
References
1. Adabashev T. K. Do pytannya klasyfikatsiyi platizhnykh system, shcho funktsionuyut' v Ukrayini / T. K. Adabashev // Visnyk Natsional'noho universytetu «Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho». - 2013. - № 2 (13). - S. 142 - 153.
2. Balakina Yu. S. Klasyfikatsiya platizhnykh system z tochky zoru yikh oversayta / Yu. S. Balakina // Biznes-inform. - 2014. - №9. - S. 286-291.
3. Valynunova A. A. Klassyfykatsyya setevbikh platezhnbikh system / A. A. Valynunova // Mol. uchenbiy. - 2010. - № 4. - S. 133-136.
4. Vovchak O. D. Platizhni systemy [Tekst] : navch. posib. / O. D. Vovchak, H. Ye. Shpanhalo, T. Ya. Andneykiv.
- K.: Znannya, 2008. - 341 s.
5. Koval'chuk T. T. Suchasni platizhni systemy / T. T. Koval'chuk, V. S. Luk'yanov. - K. : Znannya, 2010. - 20 s.
6. Knyvonuchko S. V. Modennyzatsyya natsyonal'noy platezhnoy systemy na osnove ynstytutsyonal'noho y ynfnastnuktunnoho vzaymodeystvyya : avtonef. dys. na zdobuttya nauk. stupenya dokt. ek. nauk : spets. 08.00.10 «Fynansy, denezhnoe obnashchenye y knedyt» / Knyvonuchko S. V. - M., 2009.
7. Luk'yanov V. S. Natsional'na platizhna systema: ponyattya, klyuchovi pnyntsypy onhanizatsiyi i bazovi funktsiyi / V. S. Luk'yanov // Akt. pnoblemy ekonomiky.
- 2009. - № 12. - S. 162.
8. Makhayeva O. O. Osnovni infnastnuktuny suchasnoho finansovoho nynku ta mizhnanodni standanty yikh ovensayta / O. O. Makhayeva // Visnyk NBU. - 2013. -№ 7 (209).- S. 18 - 24.
9. Ofitsiynyy veb-sayt YeTsB [Elektnonnyy nesuns] // Eunopean Centnal Bank. - Rezhym dostupu do nesunsu: https://www.ecb.eunopa.eu/
10. Ofitsiynyy sayt Natsional'noho banku Uknayiny : Platizhni systemy i noznakhunky [Elektnonnyy nesuns]. -Rezhym dostupu: https://bank.gov.ua/contnol/uk/ publish/anticle?ant_id=76254&cat_id=36042
11. Pno platizhni systemy ta penekaz koshtiv v Uknayini: Zakon Uknayiny vid 05 kvitnya 2001 noku N 2346-III zi zminamy ta dopovnennyamy [Elektnonnyy nesuns] // Venkhovna Rada Uknayiny - Rezhym dostupu: http:// zakon1.nada.gov.ua/laws/show/2346-14
12. Savelko T. V. Vplyv mizhnanodnykh platizhnykh kantkovykh system na nozvytok nynku bankivs'kykh posluh Uknayiny : avtonef. dys. ... kand. ekon. nauk : 08.00.02 / T. V. Savelko. - K., 2009. - 23 s.
13. A glossany of tenms used in payments and settlement systems [Elektnonnyy nesuns] // Bank fon
international Settlements The Committee on Payment and Settlement Systems. - 2003. - Режим доступу: http://www.bis.org/publ/cpss00b.pdf
14. CPSS and iOSCO Principles for financial market infrastructures. April 2012 [Electronic resourse]. - Mode of access : http://www.bis.org/publ/cpss101a.pdf
15. Glossary of terms related to payment, clearing and settlement systems [Elektronnyy resurs] // European Cantral Bank. - 2009. - Режим доступу: http://www. ecb.europa.eu/pub/pdf/other/glossaryrelatedtopay mentclearingandsettlementsystemsen.pdf?ab0084ae 8df09dcee52028cd76244b9d
16. Kokkola Т. The payment system Payments, securities and derivatives, and the role of the Eurosystem / Tom Kokkola. - Frankfurt am Main : ECB, 2010. -369 p.
Дан про автора Ситник 1нна Петр1вна,
к.т.н., доцент кафедри фЫанав Нацюнального унЬ верситету харчових технолопй, докторант Нацюнального наукового центру «1нститут аграрноТ еконо-мки», КиТв e-mail: lavry@ukr.net
Данные об авторе Сытник Инна Петровна,
к.т.н., доцент кафедры финансов Национального университета пищевых технологий, докторант Национального научного центра «Институт аграрной экономики», Киев e-mail: lavry@ukr.net
Data about the author Inna Sytnyk,
PhD in Technical sciences, Docent, department of Finance National University of Food Technologies, doctoral student of National Scientific Center «institute of Agrarian Economics», Kyiv e-mail: lavry@ukr.net
