CC BY
11
ГОСПОДАРСЬКЕ ПРАВО. Ф1НАНСОВЕ ПРАВО
Тертишна Л^я Сергмвна,
здобувач кафедри господарського права, Нацональний юридичний унверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харш e-mail: liliter3003@ukr.net ORCID 0000-0002-0226-4275
doi: 10.21564/2414-990x.138.108931 УДК 346.22
КЛАСИФ1КАЦ1Я ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВИХ ЗАСОБ1В РЕАЛ1ЗАЦМ ДЕРЖАВНО1 РЕГЮНАЛЬНО! ПОЛ1ТИКИ
Розглянуто проблемы вгдсутност1 бдиног класифжацп та систематизацп господарсько-пра-вових засоб1в реатзаца державног регюнальног полтики. Запропоновано критерй класифжацп господарсько-правовых засоб1в реалгзацИ таког полтики, на тдстав1 яких здшснено вгдповгдну систематизацию. Установлено, що завдяки визначенню засоб1в реалгзацИ державног регюнальног полтики можливо зрозумти, яким саме перелгком господарсько-правових 1нструмент1в гй необ-хгдно володти для тепершнього i подальшого функцюнування.
Ключовi слова: державна репональна политика; господарсько-npaBOBi засоби; державне замовлення; державно-приватне партнерство; спещальний правовий режим господарювання.
Тертышна Л. С., соискатель кафедры хозяйственного права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: liliter3003@ukr.net ; ORCID 0000-0002-0226-4275
Классификация хозяйственно-правовых средств реализации государственной региональной политики
Рассматриваются проблемы отсутствия единой классификации и систематизации хозяйственно-правовых средств реализации государственной региональной политики. Предлагаются собственные критерии классификации хозяйственно-правовых средств реализации такой политики, на основании которых осуществлена соответствующая классификация. Установлено, что благодаря определению средств реализации государственной региональной политики можно понять, каким именно перечнем хозяйственно-правовых инструментов ей необходимо обладать для настоящего и последующего функционирования.
Ключевые слова: государственная региональная политика; хозяйственно-правовые средства; государственный заказ; государственно-частное партнерство; специальный правовой режим хозяйствования.
Вступ. Мехашзм досягнення ефективних i бажаних результата шд час реа-л1зацп будь-якого з напрямюв та видiв державно! полггаки, зокрема й державно! репонально! полiтики, залежить вiд того, яким iнструментарieм !"! забезпечення вона володie й використовуе. Завдяки здiйсненню класифжацп, проведению систематизацп засобiв державного впливу встановлюеться, якi з них уже наявш в арсеиалi державно! репонально! полмки; яких не вистачае, яю втратили свою актуальиiсть i необхвдшсть використання тощо.
Наразi не передбачено критерпв, на пiдставi яких визначаються засоби державного впливу, що застосовуе державна регюнальна полiтика. Тому госпо-дарсько-правовi засоби, якi регулюють державну регюнальну полiтику, мiстяться у рiзних перелiках рiзиих нормативно-правових актiв. Ощнити весь обсяг i сту-пшь правово! розробленостi таких засобiв досить складно й проблематично. 1х класифжащя в окремi групи сприятиме удосконаленню порядку застосування державою власно! полггики.
Аналiз остантх дослiджень i публ^ацш. Класифжащя i система-тизацiя господарсько-правових засобiв впливу на господарськi вщносини розробляеться науковцями в рамках !х дослiдження промислово!, зовшшньо-економiчно!, шновацшно!, iнвестицiйно! полiтики, зокрема Ю. 6. Атамановою (Уи. 1е. Atamanova), В. I. Кухар (V. I. КикЬаг), В.О. Усатим (V. О. Usatyi), 6. В. Череповським (Уе. V. Cherepovskyi), В. А. Юсуповим (V. А. Yusupov). При цьому господарсько-правовi засоби, що регулюють саме державну регюнальну политику, не були предметом вивчення в межах господарського права, а тому вщсутш будь-яю спроби !х класифжацп та систематизацГ!.
Мета публiкацii - визначити критерГ! класифжацп господарсько-правових засобiв регулювання державно! репонально! полггаки.
Виклад основного матерiалу. Реалiзацiя державно! регiонально! полiтики визначаеться системою заходiв правового, економiчного, фiнансового, шформа-цiйного та iншого характеру. Тому юнують рiзноманiтнi критерп класифжацп засобiв державного регулювання господарсько! дiяльностi у межах дГ! тако! полiтики. Вс вони е абсолютно рiзними за сво!м спрямуванням, адже застосо-вуються у таких сферах, як фiнансово-економiчне забезпечення, шдвищення конкурентоспроможностi територiй i сприяють iнновацiйному розвитку, шсти-туцшному забезпеченню та iнтеграцГ! регiонiв [1, с. 129].
За своею правовою природою господарсько-правовi засоби реалiзацf! державно! репонально! полггаки можна подшити на господарсько-виробничого характеру (договiрнi) та оргашзацшно-господарського характеру (iмперативнi).
Засоби господарсько-виробничого характеру або договiрнi характеризу-ються тим, що вони здшснюють регулювання економши за допомогою договору. Укладений мiж органами державно! влади, як надiленi оргашзацшно-госпо-
дарськими повноваженнями, та суб'ектами господарювання договiр забезпечуе врахування потреб та iнтересiв як держави, так i самих регюшв. Господарським кодексом Укра!ни встановлено, що засобом державного регулювання, що нале-жить до ще! категорп, е державне замовлення. Такий висновок можна зробити з аналiзу II роздшу Господарського кодексу Укра!ни, де единим мехашзмом, який реалiзуеться не за допомогою iмперативних приписiв, в односторонньому порядку, а на договiрнiй (контрактнш) основi, е лише державне замовлення.
Подальший iнтенсивний розвиток економiчних вiдносин вимагав вiд держави запровадження додаткових договiрних механiзмiв впливу на суб'екпв господарсько! дiяльностi всiх форм власностi. З прийняттям закошв Укра!ни «Про особливостi здiйснення закушвель в окремих сферах господарсько! дiяльностi» та «Про здiйснення державних закушвель» було введено мехашзм державних закушвель як додатковий за^б договiрного характеру. Надалi цi нормативно-правовi акти перестали мктити договiрний спосiб регулювання господарсько! дiяльностi у зв'язку з набранням чинност Закону Укра!ни «Про публiчнi закупiвлi».
Сьогоднi державне замовлення - единий засiб державного регулювання еко-номiки на пiдставi договiрних вщносин, який визначений Господарським кодексом Укра!ни. При цьому поряд з ним кнують iншi засоби державного впливу на господарську дiяльнiсть, яю не передбаченi ст. 12 Господарського кодексу, проте за своею природою е договiрними - державно-приватне партнерство та публiчнi закушвл^ кiнцевим результатом яких також стае договiр.
Засоби оргашзацшно-господарського характеру або iмперативнi характеризуются тим, що !х реалiзацiя здiйснюеться виключно державою в односторонньому порядку. Держава у такому разi виступае у ролi монополюта, адже жоден iнший суб'ект господарсько! дiяльностi не надiлений необхiдними повноваженнями, яы б дозволили !х запровадити. До таких засобiв належить - надання швестицшних, податкових та шших пiльг, надання дотацiй, компенсацш, щльо-вих програм, регулювання цш та тарифiв.
Перелiченi засоби державного регулювання господарсько! дiяльностi е винятковими та ушкальними механiзмами запровадження державно! допомоги, а тому так шструменти реалiзацi! державно! полiтики мають бути в арсеналi саме органiв державно! влади. Завдячуючи наявност названих економiчних важелiв, держава здiйснюе вплив на певний сектор економши, який у даний момент цього потребуе або/та покращуе умови для господарювання тим суб'ек-там, яы у ньому функщонують [2, с. 344].
Таким чином, засоби оргашзацшно-господарського характеру мають на мет корегування мехашзму функцюнування ринково! економiки кра!ни i надання державно! шдтримки тим суб'ектам господарювання, яы цього потребують i здшснюють виконання щльових економiчних та шших програм.
Критерiем розмежування господарсько-правових засобiв е масштаб впливу, за яким виокремлюють базовi та цiльовi мехашзми впливу на державну регю-нальну полггаку.
Далеко не вс повноваження, що !х використовують у сво!й дiяльностi органи державно! влади в iнших сферах регулювання сусшльних вiдносин, а вiдповiдно й засоби впливу, можуть застосовуватися у визначенш державно! репонально! полiтики. Базовi господарсько-правовi засоби регулювання державно! репонально! полпики кнують завдяки наявностi у таких оргашв органiзацiИно-господарських повноважень. 1х наявнiсть не свiдчить про те, що дiяльнiсть органiв публiчно! влади е необмеженою. Суб'екти, надiленi ввдповщ-ними повноваженнями, використовують господарсько-правовi засоби реалiзащ! державно! регiонально! полiтики в межах сво!х повноважень.
Завдяки наявносп органiзацiИно-господарських повноважень, застосування яких спрямоване на реалiзацiю економiчно! полiтики держави, виконання щльо-вих економiчних програм та програм сощального розвитку, органи державно! влади та мiсцевого самоврядування мають змогу застосовувати рiзноманiтнi засоби регулювання господарсько! дiяльностi [3, с. 658]. Проте саме базовi господарсько-правовi засоби е вiддзеркаленням конкретних i вичерпних повноважень, якими надшеш органи державно! влади.
З наведеного вбачаеться, що базовими е всi господарсько-правовi засоби впливу на державну репональну полiтику, якi виникли й кнують завдяки наявностi у оргашв державно! влади перелжу дозволiв, заборон та контролю.
Правовий мехашзм реалiзащ! вiдносин у сферi господарювання передбачае певну систему об'еднаних мiж собою сшльним функцiональним призначенням правових засобiв - iнструментiв. Серед них слвд назвати: об'ект впливу, якiснi властивосп сегменту сфери господарювання та вщповвдний суб'ектний склад учасникiв; суб'екти оргашзацшно-господарських повноважень з вiдповiдно розбудованим компетецшним навантаженням; правовi засоби оргашзацш-но-господарського впливу, !х комплекси та особливосп застосування; наявне державне програмування розвитку вщповщного сегменту сфери господарювання i фiксацiя цiлеИ державного регулювання та меж застосування його засобiв. Така сукупшсть механiзмiв державного регулювання утворюе спещальш правовi режими господарювання як комплексний засiб впливу на реалiзацiю державно! регiонально! полiтики.
Ефективнiсть державно! репонально! полпики залежить вщ того, наскшьки достатньо продуманими будуть напрямки !"! дГ! на етапах формування й подаль-шо! реалiзащ!. Застосування тако! полiтики може поширюватися на територш всiх регiонiв кра!ни, кшькох регiонiв або на конкретно обраний регюн чи тери-торiю [4, с. 83]. Така особливкть розповсюдження дГ! державно! регiонально! полiтики визначае наступний критерш класифiкацi! господарсько-правових засобiв !"! реалiзацГl: за характером впливу, що подшяеться на загальний та шди-вiдуальниИ. Загальний характер мають господарсько-правовi засоби, якi засто-совуються у однаково рiвнiИ мiрi та обсязi абсолютно у всiх регюнах. Яскравим прикладом господарсько-правового засобу, що носить загальний характер, виступае спещальний режим господарсько! дiяльностi. У разi його кнування у межах юлькох спецiальних економiчних зон або територш з прюритетним
розвитком у кожнш з них вш буде мати однакову мету, напрямок дп та засоби. Характерними рисами такого господарсько-правового засобу е ушверсальшсть та щентичшсть у механiзмi реалiзацГí для територш, де вони застосовуються або будуть застосоваш.
Господарсько-правовг засоби загального характеру мають на метг здгйс-нювати регулювання i вплив на одноргднг економгчнг вгдносини на ргзних територгях, тому не вгдргзняються одне вгд одного перелгком механгзмгв ïx запровадження та функцгонування.
1ндивгдуальнг господарсько-правовг засоби регулювання державно! регго-нально1 полгтики використовуються вибгрково до окремого реггону або групи територш. Об'ектами ïx застосування стають територп та/або суб'екти госпо-дарювання, якг мають низький соцгально-економгчний потенцгал розвитку г потребують особливих засобгв, якг зможуть пгдвищити ргвень доходгв, а отже, i економгчну дГяльшсть [5, с. 91]. Залагоджувати наявну мГжрегюнальну асиме-трГю шляхом вибГркового впливу на проблемнГ територй' покликан такГ засоби, як державно-приватне партнерство та державне замовлення.
ПроаналГзувавши особливостГ застосування державного замовлення, можна дшти висновку, що шдивщуальш засоби за своею природою мають подвшний характер. По-перше, будучи механГзмом формування необхГдно1 продукцп для державних потреб, державне замовлення може бути зроблене конкретному суб'екту господарювання у конкретному регюш. У результатГ пГдприемство, яке перебувае у скрутному становишд i потребуе державно! допомоги, отримуе мож-ливГсть вГдновити й покращити свое становище. По-друге, вщновлення роботи певного суб'екта господарсько! дГяльностГ або кглькох таких суб'ектiв автоматично сприяе полшшенню економiчноï, соцiальноï, трудово! ситуацп у певному регiонi. Завдяки таким господарського-правовим засобом та ïx ви6Грковому застосуванню пiдвишуеться конкурентоспроможнiсть регiону, вирiвнюеться мiжрегiональний дисбаланс, посилюеться економiка краши в цГлому [6, с. 174].
Як уже зазначалося, державна регюнальна полГтика, будучи спрямованою на певний регюн, досягае поставлених цiлей, у тому числ за допомогою конкретного та щлеспрямованого впливу на шдприемства, якГ у ньому юнують. З-помГж усГх Гнших критерiïв класифшацп господарсько-правових засобiв реалiзацiï державно! регiональноï полГтики найширшим е адресати, на яких вони спрямоваш. Суб'екти господарсько! дГяльностГ усГх форм власносп, використовуючи можли-востГ, наданГ такими засобами, забезпечують реалГзащю рГзних видГв полГтики.
1снуе чимало адресатГв, що потребують втручання i допомоги держави, проте здебгльшого ними стають мГстоутворюючГ шдприемства, шдприемства з шоземними швестищями, малий бГзнес. Цей перелГк далеко не повний, адже кожне з шдприемств у будь-який перюд свого функщонування може перетво-ритися на важливий економГчний об'ект регГону, тим самим здшснювати вплив на державну регюнальну полГтику i мати необхщшсть у ï"ï пГдтримцГ. Однак сьогодш названГ суб'екти господарсько!" дГяльностГ заслуговують першочергово! уваги.
У кожному з регюшв залежно вщ його особливостей кнують сво'1 мктоу-твopюючi шдприемства. Вони е свoepiдними аpтepiями у життeдiяльнoстi цiлoгo мкта або ж усього репону, oскiльки займаються виготовленням продукцп', peaлiзaцiя яко'1 забезпечуе eкoнoмiчну стaбiльнiсть у peгioнi, працевлашту-вання населення, розвивае регюн, залучае iнвeстopiв тощо. Ними, як правило, виступають пiдпpиемствa, що займаються видобуванням вуплля, виробництвом електроенергп, розведенням тварин, виробництвом сшькогосподарсько'1 продукцп', аеропорти тощо. Стабшьне iснувaння та функцioнувaння мктоутворюючих пiдпpиемств дозволяе пiдтpимувaти кoнкуpeнтoспpoмoжнiсть та економну стабшьшсть певно'1 територп [7, с. 49].
Шдприемства з шоземними швестищями, в статутному кaпiтaлi яких кнуе частка iнoзeмнoгo кaпiтaлу, потребують особливого ставлення з боку держави. Важливкть державно!' допомоги таким пщприемствам полягае у тому, що, по-перше, у paзi ïx продуктивно! роботи збшьшуеться ïx число спочатку на територй' певного репону, а попм i на територй' всiеï краши. Це дозволить шд-вищити eкoнoмiчнi показники peгioну, у якому вони функщонують. По-друге, з боку шших iнoзeмниx iнвeстopiв почнеться aктивнiшa защкавлешсть у сшв-пpaцi, що призведе до збшьшення oбсягiв iнoзeмнoгo кашталу на нaшiй територй'. По-трете, на таких шдприемствах застосовуватиметься нове обладнання, а також нoвi технологи виробництва продукцп.
Малий бiзнeс майже завжди перебував у непростому становишд пopiвнянo з сepeднiм та великим бiзнeсoм, тeпepiшня eкoнoмiчнa криза попршила й без того складну ситуащю. Послуги та товари малого бiзнeсу е нaйбiльш доступ-ними для громадян за своею цшовою политикою, адже дозволяють нeзaмoжнiй чaстинi населення задовольнити сво'1 потреби покупця. Шдвищення прожит-кового мiнiмуму громадян, податшв i збopiв для пiдпpиемцiв, орендно'1 плати тощо поступово призводить до закриття шдприемств. Представники малого бiзнeсу, як нiкoли, потребують пiдтpимки з боку держави, адже вони забезпе-чують потреби громадян, кoтpi у paзi ïx зникнення не матимуть можливост ïx задовольнити, що призведе до eкoнoмiчниx проблем у регюш.
Першочерговими господарсько-правовими засобам, що використовуе державна регюнальна пoлiтикa та як можуть допомогти таким суб'ектам господарювання, е надання швестицшних, податкових та шших шльг; надання дотацш, кoмпeнсaцiй, субсидiй. Головна мета всix зaсoбiв - покращення умов функщо-нування пiдпpиемств.
Окpiм того, гoспoдapськo-пpaвoвi засоби peaлiзaцi'ï державно'1 регюнально'1 пoлiтики можуть бути спpямoвaнi на oкpeмi види виробництва або шфраструк-туpнi об'екти, що також е кpитepiем для ïx клaсифiкaцi'ï. Обравши певний вид виробництва, держава виршуе, який з його нaпpямкiв необхщно забезпечити своею пiдтpимкoю як перспективний для eкoнoмiчнoгo розвитку peгioну. Напри-клад, на тих тepитopiяx краши, де переважае сшьськогосподарське виробництво, кнуе потреба розвитку пiдпpиемств, якi його ввдроджують та забезпечують не лише власну крашу, а й iншi краши вщповщною пpoдукцiею.
Проведена класифжащя показала, що у MexaHi3Mi реалiзацiT державно! регiональноí полiтики немае господарсько-правових засобiв, якi притаманнi виключно цьому виду державно! полпики. Державна регюнальна полггика у своему впливi на вщносини, що регулюють господарську дiяльнiсть, використо-вуе засоби, якi належать до економiчно! полiтики держави. У зв'язку з тим, що саме державна регюнальна полпика охоплюе рiзноманiтну палггру суспiльних вiдносин, виникае необхвдшсть у виробленнi власних господарсько-правових засобiв TT реалiзацiT, якi будуть у повному обсязi вiдповiдати цiлям та завданням, поставленим перед нею.
Систематизащя уже наявних у арсеналi державно! регiональноT полiтики господарсько-правових засобiв дозволить сформувати единий правовий шд-хiд до розумiння того, яю саме засоби е господарсько-правовими i належать лише такiй полггищ, якi iнтереси вони регулюють та яким мае бути кшцевий результат Тхньо! дп. Завдяки наявностi конкретного понятшного апарату та його класифжацп буде досягнуто збалансований соцiально-економiчний роз-виток кра!ни, подолано асиметрiю у розвитку рiзних регiонiв, перетворено !х на конкурентоспроможнi, пiдвищено мiжнародну конкуренцiю пiдприемств, що знаходяться на !х територй'.
Висновки. Першочерговим завданням законодавства держави i юридично! науки е аналiз i класифiкацiя уже наявних господарсько-правових засобiв реа-лiзацiT державно! репонально! полпики, а також розроблення нових шдстав для !х подальшо! класифiкацiT та систематизации
У механiзмi реалiзацiT державно! регiональноT полпики немае господар-сько-правових засобiв, що притаманш виключно цьому виду державно! полЬ тики, використовуються i засоби економiчно! полпики держави. У зв'язку з цим виникае необхщшсть у виробленш власних господарсько-правових засобiв TT реалiзацiT, як! будуть притаманнi лише такш державнiй полпищ з подальшою iмплементацiею у чинне законодавство Укра!ни.
Список л^ератури:
1. Долшнш М. I. Регюнальна полиика на рубеж1 ХХ-ХХ1 столитя: нов1 прюритети. Ки!в: Наукова думка, 2006. 512 с.
2. Ткачук А. Регюнальна полггика: правове регулювання. Свиовий та укра!нський досввд. Ки!в: Леста, 2011. 260 с.
3. Тертичка В. В. Державна полиика. Анал1з та здшснення в Укра!ш. Ки!в: Видавнидтво Соломп Павличко «Основи», 2002. 750 с.
4. Рябченко О. Змкт державного регулювання господарсько! д1яльност1. Право Украти. 2006. № 1. С. 81-85.
5. Регюни Укра!ни: проблеми та прюритети сощально-економ1чного розвитку: монограф1я / за ред. З. С. Варнал1я. Ки!в: Знання Укра!ни, 2005. 498 с.
6. Хозяйственное право Украины: учебник / под ред. А. С. Васильева, О. П. Подцерковного. Харьков: Одиссей, 2006. 496 с.
7. Бшик М. Д., Хл1вний В. К., Батщева С. М. Фшансов1 стимули розвитку регюшв Укра-!ни: монограф1я. Ки!в: КнTвськнй нацюнальний економ1чний ушверситет, 2013. 231 с.
References:
1. Dolishnii, M.I. (2006). Rehionalna polityka na rubezhi XX-XXI stolittia: novi priorytety. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
2. Tkachuk, A. (2011). Rehionalna polityka: pravove rehuliuvannia. Svitovyi ta ukrainskyi dos-vid. Kyiv: Lesta [in Ukrainian].
3. Tertychka, V.V. (2002). Derzhavna polityka. Analiz ta zdiisnennia v Ukraini. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko «Osnovy» [in Ukrainian].
4. Riabchenko, O. (2006). Zmist derzhavnoho rehuliuvannia hospodarskoi diialnosti. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 1, 81-85 [in Ukrainian].
5. Rehiony Ukrainy: problemy ta priorytety sotsialno-ekonomichnoho rozvytku.(2005). Z.S. Varnaliia (Ed.). Kyiv: Znannia Ukrainy [in Ukrainian].
6. Khoziaistvennoe pravo Ukrainy. (2006). A.S. Vasyleva, O.P. Podtserkovnoho (Ed.). Kharkov: Odyssei [in Ukrainian].
7. Bilyk, M.D., Khlivnyi, V.K., Batishcheva, S.M. (2013). Finansovi stymuly rozvytku rehioniv Ukrainy Kyiv: Kyivskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet [in Ukrainian].
Tertyshna L. S., Researcher of the Economic Law Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.
e-mail: liliter3003@ukr.net ; ORCID 0000-0002-0226-4275
Classification of economic and legal remedies for the realization of the state regional policy
The article is devoted to the study of the economic and legal mechanism for ensuring the functioning of the state regional policy in Ukraine. The existing legal and regulatory framework on the availability in it necessary and sufficient conceptual apparatus, a list of economic and legal items or the effective implementation of the state regional policy is analyzed. The main defects of the legislation regulating the state regional policy are defined.
State regional policy is a fragment of social and economic policies in the scale of its specific administrative units - regions, and in content - by the means of a synthesis of economic and legal methods aimed at solving problems of state investment, innovation, foreign trade, sectoral policies, where the economic and legal means are regarding the economic part of this policy. It was substantiated that the efficiency of national regional policy depends on how successfully the state can combine and integrate all the directions and types of policies and especially their economic and legal means.
It is established, that the general means of state regulation are defined in the Commercial Code of Ukraine as a key. However, there is a need to identify and consolidate the entire system of economic and legal means of state regulation that can be applied in the implementation of the state regional policy and to determine the specific implementation mechanisms. It was found that for all state regional policy objects the universal are such economic law enforcement actions as a public-private partnership and special modes of management.
Keywords: state regional policy; economic and legal remedies; government order; public-private partnership; special modes of management.
Hadiumna do pedKomzii 18.08.2017 p.
