CC BY
17
УДК 338.48-44(1-22):338.483:338.488
А.В. КОЛОД1ЙЧУК,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економ1чний iнститут Кивського нацонального торговельно-економiчного унверситету
Класифшацшний шдхщ як передумова ефективного управлшня сшьським зеленим туризмом
Hаведенi фактори, що визначають характеристику галу3i сльського туризму, природн ресурси, процеси розвитку та управлння, соцiально-економiчнi засади (залучення широких юл громадськост до проблем туризму, вiдновлення та охо-рона пам'яток юторИ, культури та природи, сприяння розвитку особистост'!, вплив туристично'1'галуз на iншi сектори еко-номки). Розглянута класифiкацiя кожного виду сльського зеленого туризму (вид активност'1, тривалсть в '1дпочинку, спо-сб надання послуг, категоря учасниюв, тематичний вид, принцип орган'1зац/1). Визначена роль класифкацн в альському зеленому туризмi для виршення прикладних задач.
Ключов1 слова: класифiкацiя, альський зелений туризм, фактори, рекреа^йн ресурси, еколопя, матерiально-тех-н'ина база, економiчний розвиток, туристичн послуги.
А.В. КОЛОДИЙЧУК,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета
Классификационный подход как предпосылка эффективного управления сельским зеленым туризмом
Указаны факторы, определяющие характеристику отрасли сельского туризма, природные ресурсы, процессы развития и управления, социально-экономические основы (привлечение широких кругов общественности к проблемам туризма, восстановление и охрана памятников истории, культуры и природы, содействие развитию личности, влияние туристической отрасли на другие сектора экономики). Рассмотрена классификация каждого вида сельского зеленого туризма (вид активности, продолжительность отдыха, способ предоставления услуг, категория участников, тематический вид, принцип организации). Определена роль классификации в сельском зеленом туризме для решения прикладных задач.
Ключевые слова: классификация, сельский зеленый туризм, факторы, рекреационные ресурсы, экология, материально-техническая база, экономическое развитие, туристические услуги.
A. KOLODIYCHUK
PhD, associate professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University
Classification approach as the precondition of effective management of rural green tourism
Factors that determine the characteristics of the agricultural tourism sector, natural resources, processes of development and management, socio-economic principles (involvement of the general public to the problems of tourism, restoration and protection of monuments of history, culture and nature, promoting personal development, impact of the tourism industry on other sectors of the economy) are determined. Classification of each type of rural green tourism (type of activity, duration of rest, way of service, category of participants, thematic view, principle of the organization) is considered. The role of classification in rural green tourism for solving of applied problems is defined.
Keywords: classification, rural green tourism, factors, recreational resources, ecology, material-technical base, economic development, tourism services. Постановка проблеми. Розвиток стьського зеленого туризму УкраУни сьогодн мае низку невиршених проблем, го-ловними з яких е вщсутнють у потенцмних учасниюв такого виду дтльност знань як основи ринковоУ економки, засад бвнесовоУ дтльноси можливост здмснення реклами, нероз-виненють ¡нформацмноУ мережу недосконалють вщповщноУ законодавчоУ бази. Доа не виршено, до якого виду дтльноси в яких випадках вщносити стьський зелений туризм: до виду пщприемництва, чи до особистого селянського господарства, а вщ цього значною м^ою залежить режим та ефективнють функцюнування суб'екта агротуристичноУ дтльноси адже система оподаткування в кожному з цих випадюв е рвною.
Виникае нагальна потреба в розвитку стьського зеленого туризму ¡ покращення добробуту населення на стьських те-ритортх, звертаеться бтьше уваги на культуру та розвиток селян, подолання УхньоУ соцальноУ незахищеностк
Лнал'13 дослщжень та публкащй з проблеми. Рв-н проблемы аспекти процесс формування ¡ розвитку сть-
ського зеленого туризму в УкраУн та свт знаходилися в пол¡ зору як в^чизняних, так ¡ заруб^них вчених, серед яких В. Биркович, П. Горшевський, В. бвдокименко, Н. Куд-ла, Ю. Лебединський, Ю. Лужанська, Я. Маевський, С. Мах-линець, С. Мельниченко, О. Сщун, Л. Тебляшюна та багато ¡нших.
Проте значна частина проблем, що пов'язан з розвитком стьського зеленого туризму, залишаються нез'ясованими. РЬт науковц у своУх працях розглядають переважно за-гальш проблеми стьського зеленого туризму, не торкаю-чись оргаызафйно-економнних аспекта його розвитку, що неодмЫно повинн бути предметом подальших дослщжень.
Мета статт'1 - обгрунтувати ефективнють застосування класифкафйного тдходу в стьському зеленому туризмк
Виклад основного матер1алу. Стьський зелений туризм е популярним видом туризму на територп УкраУни. ВЫ цкавий як подорожуючим з великими достатками, так ¡ людям, достаток яких скромнший.
© А.В. КОЛОД1ЙЧУК, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн №7 (182)/2016 33
Стьський зелений туризм у загальнм класифкаци турис-тичних видв вщпочинку займае важливе мюце. Досл1джуючи класифка^ю видв туризму за метою подороже територвль-ними ознаками, часовими характеристиками та фЫансовими можливостями, украУнський вчений В.Ф. Кифяк бере за основу мету туризму та видтяе так його основы види [1]:
- за метою: навчальний, вмськовий, розважальний, екс-тремальний, агротуризм та ¡ной;
- за територвльними ознаками. Найголовн¡ш¡ - це мж народний, внутр¡шньодержавний, внутр¡шньорег¡ональний, примюький;
- за часовими характеристиками - сезонний, прив'язаний до конкретно! поди, часовий (який мае в розпорядженн турист);
- за фЫансовими можливостями кл^нта. За ц^ю ознакою можна видтити ¡нш¡ види туризму: 1) ¡ндивщуальний за вщ-працьованими маршрутами; 2) груповий за вщпрацьовани-ми маршрутами (найдешевша форма туризму); 3) груповий за ¡ндивщуальними замовленнями.
Класифкацюю в с¡льському зеленому туризм¡ можна вва-жати вид¡лення кожноУ форми та виду в¡дпочинку залежно вщ основного напрямку в¡дпочинку чи розваг.
Структура туристичних послуг дозволяе формувати пев-н¡ аспекти софально-економнноУ пол¡тики: залучення най-ширших верств населення до туризму, вщновлення та охо-рона пам'яток ¡сторп, культури та природи, формування системи потреб гармонТйно розвинутоУ особистост¡, вплив туристичноУ галуз¡ на р¡зн¡ сектори економки (торг¡влю, транспорт, зв'язок тощо) [6].
Для розробки класифкацп с¡льського зеленого туризму необхщно врахувати вс¡ фактори, що визначають характеристику дослщжуваноУ галуз¡ с¡льського туризму, соцвльно-економны аспекти, процеси розвитку та управлЫня, при-родн¡ ресурси. 1снуе ряд фактора, як¡ характеризують галузь стьського туризму:
1. Рекреац¡йн¡ ресурси.
2. Матервльно-техннна база (наявн¡сть в¡дпов¡дноУ ту-ристичноУ ¡нфраструктури).
3. Стан економнного розвитку (стан виробництва, добро-бут населення).
4. Науково-техннний прогрес (забезпечен¡сть населення новими технологами, запровадження Ух у процес стьського господарства).
5. Населення (здоров'я населення, споаб життя, соц¡альн¡, етн¡чн¡, релпйы та ¡нш¡ структури).
6. Еколопчна ситуац¡я.
7. Вид орган¡зац¡У та методи управлЫня.
С¡льський зелений туризм можна класифкувати за такими видами:
1) вид активности
2) тривал¡сть вщпочинку;
3) спос¡б надання послуг;
4) категорт учасник¡в;
5) тематичний;
6) принцип орга^заци.
Розглянемо кожен вид детальнее. 0тже, вид активнос-т можна розд¡лити на активний вщпочинок, який включае в себе довготривал¡ прогулянки, ноч¡влю п¡д в¡дкритим небом
чи в намету види вщпочинку в горах, лю. Цей вид вщпочинку можна запропонувати молодк Людям ж похилого вку та, ам'ям з маленькими д¡тьми слщ в першу чергу запропонувати пасивний вщпочинок - такий, що не потребуе великих фвичних ¡ моральних зусиль, в¡дпочинок на пляж¡ чи в садку, риболовля, катання на човнах, коротк прогулянки верхи на конях (¡потерапт).
За тривалютю в¡дпочинку можна вид¡лити:
- тур вихщного дня (3-4 дн¡);
- короткостроковий вщпочинок (5-7 дню);
- довгостроковий вщпочинок (14-20 ¡ бтьше дню).
Нин тур вих¡дного дня е досить популярним. Дуже зручно на вихщы чи свята виУздити з великих м¡ст на вщпочинок до сть-ськоУ м¡сцевост¡ для вщновлення ф^ичних та моральних сил.
Споаб надання послуг можна розглядати як контактний вид надання послуги та безконтактний. Контактний вид - турист постмно перебувае поряд з господарем, а той у свою чергу може запропонувати туристу низку послуг. Безконтактний вид - надання туристичних послуг, коли турист вщпочи-вае в агрогосподарств¡ самостмно без втручання господаря або за частковим втручанням останнього).
За категорию учасниюв можна видтити ц¡льов¡ аудитори стьського зеленого туризму: шктьна; дитяча; амейна; мо-лод¡жна; вщпочинок для людей похилого вку; корпоративна.
Важливим для розвитку агротуристичного пщприемства е розробка власником агроосел¡, що надае туристичн¡ послуги р^ним верствам населення, коротких програм чи плаыв в¡дпочинку для кожноУ з груп, як передбачатимуть особли-вють кожноУ, наприклад таким категор¡ям, як школяр¡ чи д¡ти. Якщо вщпочинок цих категорм в¡дпочиваючих зб¡гаeться за часом, господар мае розподтити Ух графки в¡дпочинку так, щоб вони були максимально зручними для обох категорм.
Тематичний вид можна роздтити на таю: екскурайний; оздоровчий (спортивний); мисливсько-рибальський.
Щодо органвац^но-економиноУ класиф¡кац¡У с¡льського зеленого туризму можна сказати, що вона залежить вщ ор-ган¡зац¡i' продажу туристичноУ послуги споживачев^ способу надання, ц¡ни та якост послуги ¡ под¡ляeться на:
- ел^ы тури, призначен¡ для забезпечених верств населення. Цей вид передбачае високий стандарт обслуговуван-ня та сприяння вщпочинку кл^нта. Ц тури в основних своУх випадках ¡ндив¡дуальн¡;
- соц¡альн¡ - це тури, як повн¡стю чи частково оплачують-ся державними чи соцвльними орган¡зац¡ями. Ц¡ тури орга-н¡зовують спец¡ально для малозабезпечених оаб;
- комерц¡йн¡ - це тури, як зд¡йснюються туристичними п¡дприeмствами на комерцмних засадах, зазвичай вони е ¡ндив¡дуально-груповими.
Спостер¡гаeться залежн¡сть туру вщ конкретноУ орган¡зац¡i' в¡дпочинку, що пропонуеться туристам. Розпланований принцип вщпочинку - це коли турист доручае господарю розпла-нувати св¡й вщпочинок, вЫ може включати вс¡ запропонован ним послуги. Не розпланований - вид вщпочинку який пропо-нуе сам турист ¡ може змЫюватись упродовж туру.
Нин¡ набирае все бтьшоУ популярност¡ такий вид вщпочинку, як тур вихщного дня. Це вщпочинок впродовж 3-4 дню, що дозволяе вщпочиваючим змЫити обстановку, на ктька дню виУхати з мюта в еколог¡чно чисту мюцевють, в село.
34 Формування ринкових вщносин в УкраУн №7 (182)/2016
У вивченн оргаызафйно-економнно'' класифкаци досить важливою е система вщпочинку «тайм-шер», яка виникла у Францп та детально розроблена у США. Timeshare (подте-ний час) - це придбання котеджу, втли, будинку у власнють на певний час; наприклад 1-2 тижн упродовж року у чергу з ¡ншими тимчасовими власниками. Ця система нин дуже популярна у свт, але в Украíн¡ вона майже не практикуеться чи практикуеться вкрай рщко.
Kласиф¡кац¡я в с¡льському зеленому туризм¡ може бути ви-користана для розробки цтьових програм розвитку дано'' галуз¡ як на репональному, так ¡ на державному рвы з використанням елементв нацюнально'' культури, застосування традиц¡йних м¡сцевих народних промислв, вир¡шення проблем з працевла-штування та п¡двищення життевого р¡вня стьського населення, захисту еколог¡чних та культурних цЫностей, застосування галузевих економнних норматив¡в [5, с. 50].
Т.Г. Сокол вважае, що класиф¡кац¡я в туризм¡ мае важли-ве значення для його практики. Вона дозволяе виршувати проблеми його територвльно'' оргаызаци, визначити попит ¡ формувати ринок туризму, планувати розвиток матер^льно'' бази, виробляти та реалвувати туристичний продукт, належ-ним чином орган¡зувати обслуговування туриста.
Також сл¡д зауважити, що класифкацт с¡льського зеленого туризму допоможе господарю з визначенням цтей свое'' пщприемницько'' д¡яльност¡, виду роботи та и сезонност¡, допоможе визначити, який продукт йому доцтьнше виробляти, а також допоможе у плануванн та в складанн б^нес-плану.
Висновки
Узагальнюючи вище сказане, можна стверджувати, що класиф¡кац¡я у стьському зеленому туризм¡ е необх¡дною для планування ¡ визначення напрямку пщприемницько'' дЬ яльност¡ в туризм¡ села. Класифкацт дозволяе господарю, який хоче отримувати прибутки вщ розвитку туристично'' дЬ яльност¡ на сел¡, обрати для себе певний вид туристично'' дЬ яльност¡ та агротуристичних послуг.
Анал^ ¡снуючих погляд¡в на поняття туризму дае змо-гу визначати туризм як вид вщпочинку для тих, хто спожи-
вае туристичш послуги, ¡ як вид пщприемницько''' дтльност або як спос¡б заробляти гроол для тих, хто ц послуги надае або орган¡зовуe 'х надання. Характерною особлив¡стю сть-ського зеленого туризму е те, що учасники такого виду туризму активно (добровтьно) беруть участь у технолопчних виробничих с¡льськогосподарських процесах. Причому така дтльнють в с¡льському туризм¡ е одним ¡з вид¡в вщпочинко-во'' активност¡ турист¡в ¡ мае цтком добров¡льний характер. С¡льський зелений туризм вщрвняеться в¡д вс¡х видю вщпо-чинку ¡ несе не ттьки в¡дпочинков¡ функци, але й тзнавальнк
Список використаних джерел
1. Кифяк В.Ф. Органйзаци туризму: навчальний поибник / В.Ф. Кифяк. - Чернвцй Книги - XXI, 2001. - 344 с.
2. Котенко Т.М. Розвиток стьського туризму як передумова пщ-вищення конкурентоспроможност туристично-рекреацмноТ сфе-ри / Т.М. Котенко // Вюник Харювського нацюнального техычного уыверситету стьського господарства: Економ1чн1 науки. Т. 1. - Хар-юв: ХНТУСГ, 2005. - 321 с.
3. Розвиток туризму в Укран Проблеми i перспективи: Зб1рник наукових статей. - К.: 1ВЦ «Слов'янський дiалог», 2007. - 239 с.
4. Рутинський М.Й. Стьський туризм: Навч. посЮ. / М.Й Рутин-ський, Ю.В. Зiнько - К.: Знання, 2006. - 271 с.
5. Сокол Т.Г. Основи туризмознавства: Навч. посВ. / Т.Г. Сокол -К., 1999. - 78 с.
6. Стеченко Д.М. Органкзацмно-економны проблеми розвитку малого глдприемництва в туризм¡ // Туристично-краeзнавч¡ дослг дження. - Вип. 1. - Луцьк; 1н-т туризму ФП Укра'ни, 1998. - С. 95-99.
7. Ткач I. Розвиток стьського зеленого туризму як важливий чинник подолання бщност в стьсьюй мюцевост [Електрон. ресурс] / I. Ткач, К. Ткач. - Режим доступу: http://tourlib.net/statti_ukr/tkach.htm
8. Ткаченко Т.1. Сталий розвиток туризму: теорт, методологи, ре-али бiзнесу: монографiя / Т.1. Ткаченко. - 2-ге вид., випр. та доповн. - К.: Ки'в. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 463 с.
9. Храбовченко В.В. Экологический туризм: учеб.-метод. пособие / В.В. Храбовченко. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 208 с.
10. Школа 1.М. та ¡н. Менеджмент туристично'' ¡ндустрп: навчальний посВник / За ред. проф. 1.М. Школи. - Чернiвцi, 2003. - 596 с.
УДК 336.77-044.332
М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ,
к.е.н., доцент Ужгородський торговельно-економ1чний iнститут Кивського нацюнального торговельно-економiчного унверситету
Мехашзм сучасного банювського кредитування та його складов!
Дано визначення сутност кредитного меxанiзму та його економiчноíоснови. Визначена сутнсть принципов короткострокового i довгострокового банювського кредитування. Вид/лено принципи сучасного банювського кредитування: платнють, термновсть, забезпечен'ють, диференцйован'1сть; викладено розумння змсту кожного з них i вид/лено на ¡'хий основi елементи механизму кредитування. При цьому розгляд принципов побудовано за спадною íxньоí значимости в сучасних умовах господарювання.
Ключов! слова: кредитний механизм, банки, капитал, кредитор, прибуток, принципи, диферен^йований пiдxiд, ефек-тивн'!сть, позиковi кошти.
М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ,
к.э.н., доцент Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета
Механизм современного банковского кредитования
и его составляющие
Дано определение сути кредитного механизма и его экономической основы. Определена суть принципов краткосрочного и долгосрочного банковского кредитования. Выделены принципы современного банковского кредитования: плат-
© М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУн №7 (182)/2016 35
