CC BY
88
[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z1557-11
7. Наказ про затвердження Плану рахунюв бухгалтерського облг ку бюджетних установ [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1214-13
8. Постанова про затвердження Плану рахунмв бухгалтерського облку банюв УкраТни та 1нструкцп про застосування Плану рахунмв бухгалтерського обл1ку банмв УкраТни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ Z0918-04
УДК 338.48
А.В. К0Л0Д1ЙЧУК,
к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-економ1чний iнститут Кивського нацонального торговельно-економiчного унверситету
Сшьський зелений туризм як невщ'смна частина матер1ального виробництва
Визначена сутнсть основнихпонять, що використовуються при вивченн туристичноfiндустрi¡. Дано визначення понят-тя «еколопчний туризм», наведено тлумачення альського зеленого туризму. Обгрунтовано, що альський зелений туризм належить до матерiального виробництва, оскльки споживач (турист) даного специфiчного продукту цкавиться життям та виробництвом на селi, а саме сльським господарством та побутом. Окреслено вiдмiнностi мiж альським туризмом та агротуризмом, мiж екотуризмом i традицйним туризмом.
Ключов1 слова: туризм, альський туризм, альський зелений туризм, екотуризм, агротуризм, сльське господарство, матерiальне виробництво, сльська територя, туристичн послуги.
А.В. КОЛОДИЙЧУК,
к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета
Сельский зеленый туризм как неотъемлемая часть материального производства
Определена суть основных понятий, используемых при изучении туристической индустрии. Дано определение понятия «экологический туризм», приведены толкования сельского зеленого туризма. Обосновано, что сельский зеленый туризм относится к материальному производству, поскольку потребитель данного специфического продукта (турист) интересуется жизнью и производством на селе, а именно сельским хозяйством и бытом. Определены различия между сельским туризмом и агротуризмом, между экотуризмом и традиционным туризмом.
Ключевые слова: туризм, сельский туризм, сельский зеленый туризм, экотуризм, агротуризм, сельское хозяйство, материальное производство, сельская территория, туристические услуги.
A.V. KOLODIYCHUK,
PhD, Associate Professor of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University
Rural green tourism as an integral part of material production
The essence of the basic concepts used in the study of the tourism industry is determined. The definition of the term «ecological tourism» is made, interpretation of rural green tourism is showed. Proved that rural green tourism refers to material production so far as consumer of this specific product (tourist) interested by the life and production in rural areas, such as agriculture and life. The differences between rural tourism and agrarian tourism, between ecotourism and traditional tourism are outlined.
Keywords: tourism, rural tourism, rural green tourism, eco-tourism, agrarian tourism, agriculture, material production, rural area, travel services.
Постановка проблеми. На сучасному етагл в умовах поси-лення негативних процеав на ceni, зокрема зростання бщносл, безробггтя, зменшення доходiв селян, альський зелений туризм е основним з перспективних i ефективних напрямюв розвитку украУнського села. Розвиток альського туризму сприяе вщро-дженню села i при цьому не потребуе великих капггаловкладень. ВЫ допомагае виршувати проблеми зайнятост альського на-селення, покращуе його добробут. того, альський зелений туризм веде до розширення сфери послуг за рахунок зб^ьшен-ня попиту на транспорты послуги та рiзноманiтнi побутовi служ-би. Також альський зелений туризм врграе значну роль у розвитку оcвiти й культури, сприяе розвитковi Ыфраструктури та покращенню еколопчноУ ситуаци у довюллг
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Загаль-ы проблеми формування та розвитку стьського зеленого
туризму у свт та Укра'У достатньо опрацювали вггчизняьл та заруб1жн1 науковф, зокрема: В. Гловацька, М. Джевець-ка, Ю. ЗЫько, М. Лендел, Т. ГПнчук, М. Рутинський, Н. Ротге, У. Светлковська, А. Таксанов, Р. Тринько та ¡н.
Однак чимало проблем, яю стосуються розвитку стьського зеленого туризму, залишаються на сьогоды маловивче-ними. У сво'х роботах автори здебтьшого показують за-гальы проблеми стьського зеленого туризму, залишаючи поза увагою оргаызацмно-економны аспекти, яю потребу-ють подальших дослщжень у цьому напрямк
Мета стагп - розглянути дефУци термЫологи альського зеленого туризму, а також довести, що альський зелений туризм -невщ'емна складова частина матернльного виробництва.
Виклад основного матер1алу. Основы поняття, що використовуються при вивчены туристично' ¡ндустри, вщобра-
© A.B. К0Л0Д1ЙЧУК, 2016
Формування ринкових вщносин в YKpaÏHi № 4 (179)/2016 53
жають сутнють т^У чи ¡ншоУ складовоУ частини функцюнуван-ня туризму в Укpаíн¡. Згщно ¡з Законом УкраУни «Про туризм» визначаються [2] так:
- туризм - тимчасовий виУзд людини з мюця пост¡йного проживання з оздоровчою, тзнавальною або професмно-д¡ловою метою без зайняття оплачуваною дтльнютю;
- туристичн послуги - послуги суб'ектю туристичноУ дтль-ност¡ щодо розмщення, харчування, транспортного, ¡нфор-мац¡йно-pекламного обслуговування, а також послуги за-кладв культури спорту, побуту, розваг, тощо, спрямован на задоволення потреб туриств;
- туристичний продукт - комплекс туристичних послуг, не-обх¡дних для задоволення потреб туриста пщ час подороже
- турист (мандp¡вник) - особа, яка здмснюе подорож по УкраУн або до ¡ншоУ краУни з p¡зною, не забороненою законом краУни перебування, метою на термЫ в¡д 24 години до 6 мюяцв без зд¡йснення будь-якоУ оплачу вальноУ д¡яльност¡.
У Великому тлумачному словнику сучасноУ украУнськоУ мови туризм трактуеться як подоpож¡, що здмснюються за певними маршрутами ¡ поеднують в¡дпочинок з тзнаваль-ною метою, а також у pяд¡ випадюв мають елементи спорту, пвнавальне призначення [1, с. 149].
Суб'ектами с¡льського зеленого туризму е:
• турист, що проживав ¡ отримуе туpистичн¡ послуги на те-риторп села, задовольняючи своУ потреби у вщпочинку, по-кpащенн¡ свого ф^ичного стану, враженнях та ¡нше, що вступив в економны в¡дносини з стьським господарем та ¡ншими суб'ектами туристичноУ д¡яльност¡;
• господаp¡ агросадиб, що надають проживання та супутн послуги туристам;
• ¡ном ф^ичы та юpидичн¡ особи, що надають туристам допом^ы послуги (посеpедницьк¡, транспорты, рекламы, ¡н-фоpмац¡йн¡ тощо);
• громадськ орган^а^, д¡яльн¡сть яких спрямована на забезпечення необхщних умов дтльност с¡льського зеленого туризму.
Стьський туризм можна трактувати подв¡йно:
- як форму дтльност с¡льського населення з надання послуг проживання та харчування у власый садиб^
- як форму вщпочинку мюького населення з використанням туристично-рекреацмного потенцвлу стьськоУ м¡сцевост¡.
У науков¡й л¡теpатуp¡ ще дос¡ дискутують про змют ¡ напрям таких понять ¡ явищ, як «с¡льський туризм» ¡ «агротуризм». Зг¡дно з¡ Словником з подорожей, туризму та гостинност британця С. Медлка, с¡льський туризм (пипа^оипвт) - вщ-починковий вид туризму, сконцентрований на стьських те-ритортх. В¡н передбачае розвиток туристичних шляхю, м¡сць для в¡дпочинку, с¡льськогосподаpських ¡ народних музеУв, а також центра з обслуговування туpист¡в з провщниками та екскурсоводами [6, с. 17].
Поняття «стьський туризм» часто ототожнюють з «агро-туризмом», але «стьський туризм» значно ширше поняття. Агротуризм ^аптЛоипвт) - в¡дпочинковий туризм, що передбачае використання стьського (фермерського) гос-подарства. Розp¡зняють дв¡ базов¡ форми агротуризму: на-ймання помешкання з обслуговуванням безпосередньо в межах дворогосподарства або розмщення на ннлг з са-мообслуговуванням на землях, що належать до дворогос-
подарства, наприклад у кемпЫгах та наметах. Агротуризм таким чином виступае одн¡eю з форм стьського туризму. В агpотуpизм¡ дворогосподарство (фермерське господар-ство) становить одночасно ннлжну базу та головний предмет ¡нтересу для туриста [5].
Поняття «стьський туризм», або «стьський зелений туризм», близьке за змютом проведення дозвтля до поняття «еколопчний туризм».
Еколопчний туризм (екотуризм) - це пвнавальний ¡ вщ-починковий вид туризму, зосереджений на природних (мало змЫених людиною) територтх, який передбачае заняття р^-ними формами активноУ рекреацГУ у природних ландшафтах без заподтння шкоди навколишньому середовищу.
В¡дм¡нн¡сть м¡ж екотуризмом ¡ тpадиц¡йним туризмом по-лягае в тому, що в екотуpизм¡ перевага надаеться еколопч-н¡й осв¡т¡ туриств, розумному природокористуванню, осо-бист¡й участ туpист¡в у соц¡ально-економ¡чному розвитку територп, зменшенн¡ ресурсо- ¡ енеpгом¡сткост¡. Також зна-чна увага надаеться переважно природним, а не культурним об'ектам туризму.
Екотуризм поеднуе у соб¡ так¡ напрями:
- в¡дпочинок на природа не зм¡нен¡й людиною (незаселен територГУ, л¡с, p¡чка);
- вщпочинок на пpиpод¡, зм¡нен¡й людиною (окpем¡ помешкання, в¡ддален¡ в¡д населених пункта, хут¡p, село).
Також можна сказати, що екотуризм включае в себе стьський зелений туризм, агротуризм. Агротуризм - це вид стьського туризму, який забезпечуе туриств вщпочинком у самому фермерському господаpств¡ або на його територи, яка локалвована у стьсьюй м¡сцевост¡, з метою вивчення способу мюцевого господарювання й до його активного залучення з обов'язковим винаймом житлового помешкання туристом.
Поняття «стьський зелений туризм» з'явилося в УкраУ в останн роки. Це поняття охоплюе широкий спектр вщпочинку у стьськм мкцевосп (власне стьський туризм), а також оркн-тований на перебування в агрооселях вщпочинок (агротуризм). Словом «зелений» пщкреслюеться еколопчна спрямоваысть цього виду туризму. Пщ зеленим туризмом часто також розумг еться в¡дпочинок саме у селах, у «зелена м¡сцевост¡» [4, с. 14].
Поняття стьського зеленого туризму, агротуризму, еко-туризму, зеленого туризму можна узагальнити в понят-т агроекотуризм, що також зустрнаеться в л¡теpатуp¡ та е близьким за своУм тлумаченням до визначення стьського зеленого туризму.
Екотуризм е бтьш широким поняттям, що поеднуе в соб¡ чи-мало вид¡в еколопчного в¡дпочинку не лише на стьських тери-тоp¡ях, а також за Ухыми межами (поле, л¡с, рнка тощо). За ним сл¡дуe агроекотуризм, що своею чергою прив'язуеться до пев-ноУ стьськоУ територи. По™ - с¡льський зелений туризм, що пщкреслюе св¡й зв'язок ¡з селом та його громадою. Дал¡ ми мо-жемо спостеp¡гати за таким явищем, як агротуризм, що Грун-туеться в основному на баз¡ певного с¡льського господарства.
0тже, стьський зелений туризм - це вид туризму, який сконцентрований на стьсьюй територи, передбачае розвиток центрв обслуговування туриств, забезпечуе туриста всм видами вщпочинку ц° м¡сцевост¡ та ознайомлюе з мюцеви-ми фольклором, традицтми, кухнею, господарюванням та ¡н-шими атpакц¡ями, водночас забезпечуючи селян прибутком.
54 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 4 (179)/2016
Стьський зелений туризм поеднуе в coöi зовам pi3Hi га-луз! нацюнального господарства: туризму та стьського гос-подарства. Назван! галуз! суттево вщр!зняються одна вщ од-но'Г нав!ть тим, що перебувають у р!зних сферах сусптьного виробництва.
Сусптьне виробництво мае два основы напрями:
1. Матер!альне виробництво:
- галуз! та сфери, що продукують матер!альн блага та послуги;
- стьське та люове господарство, промисловють;
- транспорт, зв'язок, торпвля;
- комунальне господарство, зад!яне у виробничому процеа;
2. Нематер!альне виробництво:
- галуз!, в яких створюються нематер!альн блага та нада-ються нематер!альн послуги;
- туризм, охорона здоров'я, спорт;
- освгга, мистецтво та культура.
Стьське господарство належить до галузей, як! займа-ються матер!альним виробництвом. Галузь туризму ж належить до галузей нематер!ального виробництва.
Матер!альне виробництво - це сукупнють галузей ! сфер, як! виробляють матер!ально-речов! блага та надають мате-р!альн послуги. Нематер!альне виробництво - це сукупнють галузей ! сфер, що виробляють нематер!альн! блага та нема-тер!альн послуги, як! задовольняють духовн й соц!альн потреби людей [3, с. 116].
Специфка туристичних послуг полягае у тому, що вони не ¡с-нують до тих тр, поки не надан!, тобто у туризм! виробництво та споживання послуг е нерозривним процесом. Ця обставина говорить про те, що туризм слщ розглядати як едину динам!чно функцюнуючу систему послуг, яка представлена господарюю-чими суб'ектами р!зноман!тних вид!в д!яльност [7].
Отже, в сусптьному виробництв! особливе мюце належить як туризму, так ! стьському господарству, хоча вони й знаходяться в р!зних галузях сусптьного виробництва та при Ухньому поеднаны товар, який вони сптьно виробляють, набувае дещо !ншоУ форми, ыж вони виробляють окремо. Продукт, що виробляеться в галуз! стьського зеленого туризму, набувае форми «товару-послуги».
У своУх працях В.Д. Базилевич вказуе на так! ознаки това-ру-послуги:
- сутнють послуги полягае в корисному ефект певноУ тру-довоУ д!яльносп;
- процес виробництва послуги зб!гаеться з ГУ споживан-ням у час! й простор!;
- послуга зазвичай не може транспортуватись, накопичу-ватись [3, с. 120].
Таким чином, розвиток с!льського зеленого туризму спри-яе розвитков! стьськоУ Ыфраструктури, створенню нових ро-бочих мюць на стьських територ!ях, покращенню еколопчно-го стану довктля, зростанню добробуту стьського населення.
Висновки
Отже, стьський зелений туризм - це вщпочинковий вид туризму, який сконцентрований на стьсьюй територи, пе-
редбачае розвиток центр!в обслуговування туриспв, забезпечуе туриста вама видами вщпочинку фе'У мюцевосп та ознайомлюе з мюцевими фольклором, традиц!ями, кухнею, господарюванням, водночас забезпечуе селян додатковим прибутком.
Стьський туризм охоплюе вс види туристично-вщпочин-ковоУ д!яльносп, як! здмснюються з використанням людських, природних та матер!альних ресурав стьських територм. За цих вихщних умов в!н вщр!зняеться вщ Ыших вид!в туристич-ноУ д!яльност мюцем здмснення, причому чггку лУю розмеж-ування м!ж цими видами туризму провести важко. Водночас специф!чним видом стьського туризму е агротуризм, який передбачае використання ресурав стьських домогоспо-дарств для розм!щення ! харчування турист!в ! в!дпочиваючих. В агротуризм! важливим е його зв'язок не лише !з стьською м!сцев!стю, а й !з с!льським господарством, оск!льки надавач! його послуг певною м!рою (бтьшою чи меншою) займаються с!льськогосподарським виробництвом.
Також можна зробити висновки, що м!ж сферами мате-р!ального ! нематер!ального виробництва юнуе дуже тюний зв'язок. Як ми бачимо на приклад! розвитку с!льського зеленого туризму, вони е невщ'емними у своему юнуваны разом у данм галузг Тому можна стверджувати, що стьський зелений туризм належить до матер!ального виробництва, осктьки споживач (турист) даного специф!чного продукту цкавиться життям та виробництвом на сел!, а саме стьським господарством та побутом, та ще бажае брати актив-ну участь у виробництв! стьськогосподарськоУ продукцп.
Список використаних джерел
1. Гловацька В.В. Стьський зелений туризм: сутн!сть, функц!У, основи орган!зац!У / В.В. Гловацька // Економ!ка АПК. - 2006. -№10. - С. 148-155.
2. Закон УкраУни «Про туризм» вщ 15.09.95 [Електрон. ресурс]. -Режим доступу: Ь|Ир://2акоп5.гаЬа.доу.иа/!а\8/8Ью\/324/95-вр
3. Економ1чна теор1я: Пол1теконом1я: п1дручник / [За редакц1ею В.Д. Базилевича]. - 7-ме вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2008. - 719 с.
4. Коберн1ченко Т.О. С1льський зелений туризм / Т.О. Коберн!чен-ко, В.П. Вастьев. - КиУв: Аграрна осв1та, 2005. - 77 с.
5. Оф!ц!йний веб-сайт Сп1лки сприяння розвитку стьського зеленого туризму в УкраУн! [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http:// www.greentour.com.ua/ukrainian/
6. Рутинський М.Й. Стьський туризм: навч. пос!б. / М.Й Рутин-ський, Ю.В. З!нько. - К.: Знання, 2006. - 271 с.
7. Ткаченко Т.1. Сталий розвиток туризму: теор!я, методолог!я, ре-ал!У б!знесу: монограф!я / Т.1. Ткаченко. - К.: КиУв. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 463 с.
8. Храбовченко В.В. Экологический туризм: учебно-методическое пособие / В.В. Храбовченко. - М.: Финансы и статистика, 2003.
- 208 с.
9. Шевчук В.Я. Еколог!чне управл!ння: п!дручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталк!н, Г.О. Б!лявський, В.М. Навроцький. - К.: Либ!дь, 2004.
- 430 с.
10. Школа 1.М. Менеджмент туристичноУ !ндустр!У: навч. пос!бник / За ред. проф. 1.М. Школи. - Черн!вц!, 2003. - 596 с.
Формування ринкових вщносин в УкраУни № 4 (179)/2016 55
