CC BY
84
7. Саблук П.Т. Розвиток сiльських територiй в контекст забезпечення eK0H0Mi4H0i ста-бшьносп держави / П.Т. Саблук // Co^anbHO-eKOHOMi4Hi проблеми розвитку yKpaiHCbKoro села i сiльських територiй: мaтерiaли сьомих рiчних зборiв Всеyкрaiнського конгресу вчених економiстiв-aгрaрникiв. - К., 2005. - С. 4-18.
8. Тьоткш В.1. Удосконалення державно'1' полiтики сощального розвитку yкрaiнського села / В.1. Тьоткiн // Соцiaльно-економiчнi проблеми розвитку украшського села i сiльських територш: мaтерiaли сьомих рiчних зборiв Всеукрашського конгресу вчених економютсв-аг-рaрникiв. - К., 2005. - С. 32-41.
Важинский Ф.А., Колодийчук А.В. Сущность и значение социально-экономического развития сельских территорий
Определены сущность категорий "развитие сельских территорий", "социально-экономическое развитие", понятие интегрированного развития сельских территорий, проявляющееся в улучшении качества жизни сельского населения через повышение уровней его самообеспеченности и социальной безопасности путем реструктуризации его экономической активности.
Ключевые слова: развитие сельских территорий, социально-экономическое развитие сельских территорий, аграрная политика, производственная инфраструктура, комплексность инновации, ресурсы.
Vazhynsky F.A., KolodiychukA.V. Essence and value of socio-economic development of rural territories
In the article determination of essence of categories "development of rural territories", "socio-economic development", concept of integrated development of rural territories, showing up in the improvement of quality of life of rural population through the increase of levels of its self-sufficiency and social safety by restructuring of its economic activity is given.
Keywords: development of rural territories, socio-economic development of rural territories, agrarian policy, production infrastructure, complexity of innovation, resources.
УДК 338.45 Здобувач Ю.М. Ванькович - НУ "Rbsiscbm полтехмка "
КЛАСИФ1КАЦ1Я Т1НЬОВО1 ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
Наведено авторську класифшащю тшьово'1' економiчноi дiяльностi за основними ii ознаками, а саме: масштабнють, масовють, тривалють здшснення, мотиващя тощо. За масштабнютю здшснення ii под^ють на внутршню та зовшшню. Своею чергою, внутршню тшьову економiчнy дiяльнiсть подшено на загальнодержавну, галузеву, регюнальну та локальну. За кшькютю оаб, що здшснюють таку дiяльнiсть, ii можна подшити на однооабну та колективну. За мотиващею тшьову економiчнy дiяльнiсть можна класифшувати як навмисну i ненавмисну. За постшшстю здшснення тшьову економiчнy дiяльнiсть можна роздiлити на двi групи: разова та постiйнa. За тривалю-тю здiйснення ii доречно подшити на: коротко-, середньо- та довготермшову.
Ключов1 слова: тшьова економiчнa дiяльнiсть, клaсифiкaцiя видiв тшьово'1' еко-номiчноi дiяльностi.
Постановка проблеми. Сучасна тшьова економжа е загальносвгго-вим негативним явищем, яке з розвитком нацюнальних i м1жнародних еконо-м1чних зв'язюв та фшансово-господарських технологш набувае нових, дедал1 небезпечшших властивостей. Сьогодш вона з т1ею чи шшою послщовшстю, штенсившстю та обсягами проявляеться у вЫх крашах свггу. Як за формами прояву, так i за р1внем усвщомлення сутност феномена "тшьова економжа" у тих чи шших крашах це вщбуваеться по-р1зному. Тому надзвичайно важли-вим е вивчення цього явища та його класифжаци.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй, в яких започатковано розв'язання даноТ проблеми. На сьогодш Укра!на перебувае серед лiдерiв за обсягами тшьово! економiки. Ця проблема була актуальною в минулому, про-те сьогодш вона набула надзвичайного розмаху. Щкавою е класифжащя тшьово! економiчно! дiяльностi Турчинова, яка базуеться на 13 ознаках, 55 групах та 36 шдгрупах. Вш под^е тiньову економiчну дiяльнiсть за такими ознака-ми: за 11 вiдношенням до легально! економши, за умовами здiйснення, за сощ-альними наслiдками, за видом дiяльностi, за мотивацiею, за об'ектом, за ста-бiльнiстю здiйснення, за рiвнем органiзованостi суб,ектiв, за втручанням дер-жавних вищих посадових осiб, за рiвнем просторового охоплення, за суворю-тю визначеного законодавством покаранням за дiяльнiсть, класифiковану як тiньову. Росшський дослiдник В. Радаев пропонуе власний шдхщ до класифь каци тшьово! економiчно! дiяльностi: за вiдповiднiстю дш до чинного законо-давства: неформальна економша, позаправова, напiвправова, нелегальна, кри-мiнальна економiка. За характером повноти реестраци господарських операцiй В. Радаев видшяе два критери: за мотиващею суб,ектiв господарювання до звiтностi, за вщповщшстю до статистично! звiтностi. Латов Ю. пропонуе брати за критерш типолопзаци тшьово! економiки И вщношення до офщшно! еконо-мiки, а саме: друга ("бшокомiрцева") тiньова економжа, сiра (неформальна) тiньова економiка i чорна (пiдпiльна) тiньова економiка.
Мета дослвдження - класифiкацiя поняття "тшьова економiчна дiяль-нiстьм та характеристика И складниюв.
Основний матерiал дослвдження. Для того, щоб визначити сутшсть тiньовоl економiки, потрiбно прокласифiкувати И на складники.
Немае остаточного погляду на те, яю види дiяльностi варто розглядати як тiньовi. Юристи розглядають тiньову економiку як економiчну дiяльнiсть, заборонену законодавством Укра!ни. Але тут не враховано значного обсягу формально дозволених, але негативних угод, а також документально офор-млених фжтивних операцш. Економiсти ж видшяють три сфери тiньовоl еко-номiки: кримiнальну, нелегальну та легальну негативну (або фiктивну) дiяль-шсть. Також iнодi пiд тiньовою економжою розумiють всю економiчну дiяль-шсть, коли з рiзних причин не враховують офiцiйноl статистики, i, вщповщ-но, не долучають до складу ВВП [1].
Певш автори до тшьово! економiки вiдносять i так звану "неформаль-ну економiку", що охоплюе малi форми пiдприемництва, представники яких нерщко успiшно збiльшують масштаби тiньовоl економiки. Але однiею зi специфiчних ознак тiньовоl економiки е оргашзащя i структурованiсть, чого недостатньо в малому шдприемницга [2].
Розгляд цього феномена мае певш трудношд, тому що тут легально за-реестроваш фiрми, об'еднання, банки (зокрема й - державно! форми власнос-т^, переплетенi з шдпшьним i кримiнальним бiзнесом, у якому беруть участь представники владних структур уЫх рiвнiв. Кожна зi згаданих структурних ланок мае сво! особливост^ що потребують глибоких та детальних дослi-джень [2]. Водночас тшьову економiку як економiчну категорiю визначають через сукупнiсть специфiчних економiчних вщносин, пов'язаних iз дiяльнiс-тю з виробництва, розподшу, обмiну та споживання товарiв i послуг, що при-
ховуються вщ державного контролю з метою одержання прибутюв та особис-того збагачення [2].
Учет Левенсон та Мелош стверджують, що шдпшьна економжа ви-никае ендогенно (через внутршш причини) вiдповiдно до самоусвiдомлення рiзних пiдприемцiв. Ведення бiзнесу в межах офщшно! економжи мае певнi переваги, починаючи вщ можливостi давати рекламу сво!х товарiв, проте пе-редбачае й вади, зокрема фшсоват щни на товари, котрi треба встановлюва-ти вiдповiдно до певних обмежень. Шдприемщ рiзняться мiж собою у способах управлшня сво!ми фiрмами, з часом вони бiльше починають розумгги сво! можливостi. Зазвичай шдприемщ починають бiзнес в неофiцiйному сек-торi для того, аби уникнути високих видатюв на дозвiл ведення бiзнесу, зго-дом, коли фiрма стае досить великою, вона долучаеться до офщшно! еконо-мiки для того, аби мати змогу рекламувати сво! товари та запускати новi лши виробництва. Таким чином, Левенсон та Мелош подають модель динамiчно-го переходу iз неофщшного до офщшного секторiв економiки [3].
Водночас, Шнейдер та Енст наголошують на тому, що принаймш двi третини вiд прибутку, заробленого у тшьовому секторi економiки, негайно ж витрачаються в межах офщшного сектора, i таким чином мае позитивний вплив на економжу кра!ни [3].
Фейг Е. видшяе два основш складники тшьово! економжи [4]:
1) економ1чна д1яльтсть, що е легальною, неприхованою, але й такою, що
не тдлягае оподаткуванню I не враховуеться офщшною статистикою;
2) протизаконна, свщомо приховувана економ1чна д1яльтсть.
До першого !! складника вiдносять виробничу дiяльнiсть у домашнiх господарствах, надання послуг на ешзодичнш основi, невеликi шдробггки (догляд за дiтьми; дохiд, отримуваний вiд сiльського господарства; виконан-ня ремоипв власними силами та шше). Цю дiяльнiсть не враховують тд час визначення обсягу валового нащонального доходу. Цей сектор Е. Фейг та ш-шi науковцi назвали "неформальною економжою" [4].
До другого складника Е. Фейг вщносить заборонену в державi еконо-мiчну дiяльнiсть, кримiнальнi дiяння, а також вЫ iншi види дiяльностi, якi повинна враховувати i контролювати держава, однак суб'екти тако! дiяльностi свщомо !! приховують для ухилення вщ оподаткування, або в iнших протип-равних цiлях. Цей складник досить часто називають "пiдпiльною економi-кою" [4].
Подiбну структуру тiньово! економши надае й економiст США Д. Блейдс, а саме [5]:
1) виробництво цшком легально! продукцп, що приховуеться в1д влади з
метою несплати податк1в;
2) виробництво товар1в чи надання послуг, яю заборонен1 законом;
3) приховування доход1в у !хн1й натуральн1й форм1.
На думку Д. Блейдса, саме ухиляння вщ сплати податюв вiд незаборо-нено! економiчно! дiяльностi робить найбшьший внесок в обсяг тiньово! еко-номiки. Вiн запропонував долучити обсяги незаконно! дiяльностi у систему нащональних рахункiв [13].
В Укра1'ш на цей час залишаеться нагальною проблема корумпованос-тi, наркобiзнесу, проституци, нелегального виробництва i збуту продукцй, фiктивних грошових операцiй. Державне управлiння економiкою кра1ни е не-досконалим. Неефективна податкова полiтика веде до зменшення надхо-джень до держбюджету через розростання тiньового сектора. Недосконале i нестабiльне законодавство вiдлякуе шдприемщв вiд легалiзаци 1хньо1 дiяль-ност i примушуе йти в тшь.
Проте, на нашу думку, варто було б удосконалити розподiл тшьово! економiки на зони (складники), а саме це подано на рис. 1.
Рис. 1. Розподт ттьовоХ економки на складники (зони)
А тепер охарактеризуемо кожну з них:
1) неофщшна економша - легальт види економ1чно1 д1яльносп, але воображения 11 обсяпв у офщшнш статистищ не повтстю, цим самим час-ткове ухиляння вщ сплати податюв повною м1рою. На думку автора 11 варто подшити на тдскладники з вищо1 ланки управлшня до нижчо1, а саме: власники, акцюнери, менеджери, виконавщ. Адже фшсування обсяпв вироблено! продукци чи наданих послуг вщбуваеться на р1зних р1в-нях управлшня, тому "заслуги" у недоплат податюв можна зафшсувати залежно вщ р1вня управлшня.
2) тдтльна економша - сфера матер1ального виробництва та сфера неви-робничо1 д1яльносп, тобто ус заборонет законом види економ1чно1 дь яльност1, а саме: наркоб1знес, проститущя, торпвля людьми та людськи-ми органами тощо;
3) фштивна економша - хабарництво, спекулятивт угоди та шш1 види шахрайства, пов'язат з отриманням та передачею грошей. Запропоновано видшити фжтивну економiку окремим складником,
хоч вона й по суп може бути складником шдпшьно1 економiки, оскiльки во-на набула досить широких масштабiв за останнi десятирiччя як в Укра1ш, так i в свт.
Для того, щоб познайомитись з тшьовою дiяльнiстю детальнiше, пот-рiбно здiйснити бiльш розширену 11 класифжащю за основними 11 ознаками.
До них можна вщнести масштабшсть, масовiсть, тривалють здiйснення, мо-тивацiю тощо.
За масштабшстю тiньово! економiчно! дiяльностi, на думку автора, !! доцiльно було б роздшити на зовнiшню i внутрiшню. Зовнiшньою тiньовою економiчною дiяльнiстю е такi дi!, якi здшснюються в межах декiлькох держав, мають ч^ку iнфраструктуру i впливають на економжу загалом. Внут-ршню ж тiньову економiчну дiяльнiсть можна подшити на такi шдскладни-ки, як загальнодержавна, галузева, регiональна та локальна.
Загальнодержавна тiньова економiчна дiяльнiсть - це дiяльнiсть яка здшснюеться в межах однiе! держави, статистично не опублжовуеться, при-ховуеться вщ держави та офiцiйно не зареестрована. Галузева тшьова еконо-мiчна дiяльнiсть - це дiяльнiсть, яка здшснюеться в межах одше! галузi (нап-риклад машинобудування). Регiональна тiньова економiчна дiяльнiсть - це дiяльнiсть, що здшснюеться в межах одного регюну, мюта чи областi та впливае на !хнш соцiально-економiчний розвиток. Локальна тшьова еконо-мiчна дiяльнiсть - це дiяльнiсть, яка здiйснюеться в межах одного шд-приемства вщ нижчого рiвня керiвництва до вищого i впливае на його вироб-ничу дiяльнiсть. Запропоновану класифiкацiю тшьово! економiчно! дiяльнос-тi за масштабшстю здшснення представлено на рис. 2.
За кшьюстю осiб, що здшснюють тiньову економiчну дiяльнiсть, можна розподшити на одноосiбнi та колективну. До одноошбно! вiдносять тiньову економiчну дiяльнiсть, яку здiйснюе одна фiзична особа, наприклад надання послуг з ремонту телевiзора, якi нiде не облжовуються та з цих доходiв не сплачуються податки. До колективно! вщносять тiньову економiчну дiяльнiсть, яку здшснюе група осiб, якi не обов'язково мають статус юридично! особи.
Тшьова еконог^пчна дiяльнicть
Виутршня тшьова еконолична д1яльн1сть
I ~
Загальнодержавна тшьова екрношчна Д1яльнють
Галузева тшьова еконо\пчна дiялыIicть
Региональна тшьова економ!чна д1яльн1сть
Локальна тшьова економ1чна Д1яльн1сть
Рис. 2. Класифжащя ттьовоХекономiчно'iдiяльностi за масштабшстю здшснення
За мотиващею тшьову економiчну дiяльнiсть можна прокласифжувати як навмисну i ненавмисну. Навмисна тшьова економiчна дiяльнiсть - це дь яльнiсть, яку здiйснюе фiзична чи юридична особа з метою отримання додат-
кового, шде не зареестрованого доходу, з його подальшим використанням. Ненавмисна тiньова економiчна дiяльнiсть - це дiяльнiсть, яку здшснюють через незнання законодавства чи допущення ненавмисних помилок у фшансовш звггносп. До ненавмисно1 тшьово1 економ1чно1 дiяльностi можна вiднести до-даткову зайнятiсть, iнформацiя про доходи з яко1 нiде не фжсуеться i з не1 не сплачуються податки. Бшьшють тшьово1 економ1чно1 дiяльностi е навмисною, оскiльки особи, як здiйснюють таку дiяльнiсть, хочуть отримати з не1 ко-ристь. Також така дiяльнiсть е характерною для кра1н, в яких iснуе надто ве-лике податкове навантаження на шдприемства, що примушуе 1хтх пращвни-кiв приховувати реальнi доходи вщ дiяльностi цих пiдприемств.
За постшшстю здiйснення тiньову економiчну дiяльнiсть можна роздь лити на три групи: разова, сезонна, постшна. Разова тшьова економiчна д1яль-нiсть виникае внаслщок здiйснення 11 певною особою один раз i вона не яв-ляеться складником якогось виробничого процесу, наприклад разове самого-новаршня з метою подальшого продажу отриманого продукту. Сезонну тшьо-ву економiчну дiяльнiсть здiйснюють у певш сезони (пори року), наприклад збирання овочiв чи фруктiв неофiцiйними робггниками. Постiйна тiньова еко-номiчна дiяльнiсть це дiяльнiсть, що здiйснюеться цшеспрямовано на пос-тiйнiй основi, вона може бути одним iз складниюв виробничого процесу.
Табл. Зведена класифшащя ттьовоХекономiчно'iдiяльностi
за основним ознаками
Тшьова економ1чна дiяльиiсть
Класиф1кац1йна ознака Складники класифшацп
За масштабтстю тiиьовоl екоиомiчиоl дiяльиостi зовиiшия
виутрiшия: загальнодержавна галузева регюнальна локальна
За кшькштю осiб, що здiисиюють тшьову екоиомiчиу дiяльиiсть одиоосiбиа
колективна
За мотивацiею тшьово1 еконо-мiчиоl дiяльиостi навмисна
ненавмисна
За иостiииiстю здшснення тшьово1 екоиомiчиоl дiяльиостi разова
сезонна
постшна
За тривалштю здiИсиеиия тiиьовоl екоиомiчиоl дiяльиостi короткотермшова
середньотермшова
довготермiнова
Залежно вiд стадil виробництва постачальницька тiньова економiчна дiяльнiсть
виробнича т!ньова економiчна дiяльнiсть
збутова тшьова економiчна дiяльнiсть
За тривалютю здшснення тiньову економiчну дiяльнiсть можна роздь лити на коротко-, середньо- i довготермiнову. Короткотермiнова тiньова еко-номiчна дiяльнiсть - це дiяльнiсть, яка здiйснюеться лише в термш до 1 року, середньотермiнова - це дiяльнiсть, яка здiйснюеться протягом вщ 1 до 5 ро-кiв, довготермiнова - це дiяльнiсть, що здiйснюеться протягом бiльше як
5 роюв. За стадiями виробництва тшьову eKOHOMi4Hy дiяльнiсть можна подь лити на постачальницьку, виробничу та збутову.
Отже, всю авторську класифжащю тшьово! eKOHOMi4HOi дiяльностi можна звести у таблищ.
Висновки та перспективи подальших дослвджень. На основi аналь зування велико! кшькост лiтературних джерел автор дшшла висновку, що для того щоб дослiдити та усунути таке явище, як тiньова економiчна дiяль-шсть, його потрiбно прокласифiкувати залежно вщ його основних ознак, а са-ме: за масштабнiстю, за кшьюстю осiб, що здiйснюють тiньову економiчну дiяльнiсть, за мотиващею, за тривалютю здiйснення.
У подальших дослiдженнях доцшьно структуризувати способи вияв-лення та боротьби з тшьовою економiчною дiяльнiстю у свiтi та Укра!нi, а та-кож визначити чинники, як впливають на розвиток тако! дiяльностi.
Л1тература
1. Корягина Т. Теневая экономика в России. Истоки и структурные изменения // Политэконом. - 1997. - № 1. - С. 39.
2. Тшьова економжа як негативний фактор економ1чно! безпеки. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.referat.repetitor.ua/.
3. Корупщя та тшьова економжа - Джей Пш Чо1 (JAY PIL CHOI) (М1чиганський дер-жавний ушверситет), Марсель Тум (MARCEL P. THUM) (Дрезденський технолопчний ут-верситет) - 21 сентября 2006 года. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. di-alogs.org.ua / crossroad_full.php? m_id=7953.
4. Feige Edgard L. (1990). Definining and Estimating Underground and Informal Economies: The New Institutional Economic Approach, World Development, 18. - № 7. - P. 990.
5. Николаева М.И. Теневая экономика: методы анализа и оценки (обзор работ западных экономистов) / М.И. Николаева, А.Ю. Жевгаков. - М. : Изд-во "ЦЭМИ АН СССР, 1987. - С. 5.
Ванькович Ю.М. Классификация теневой экономической деятельности
Подана авторская классификация теневой экономической деятельности по основным ее признакам, а именно: масштабность, массовость, длительность осуществления, мотивация и тому подобное. По масштабности осуществления ее разделяют на внутреннюю и внешнюю. В свою очередь, внутренняя теневая экономическая деятельность разделена на общегосударственную, отраслевую, региональную и локальную. За количеством лиц, которые осуществляют такую деятельность, ее можно разделить на единоличную и коллективную. По мотивации теневую экономическую деятельность можно классифицировать как преднамеренную и неумышленную. За постоянством осуществления теневую экономическую деятельность можно разделить на две группы: разовая и постоянная. По продолжительности осуществления ее уместно разделить на: краткосрочную, среднесрочную и долгосрочную.
Ключевые слова: теневая экономическая деятельность, классификация видов теневой экономической деятельности.
Vankovych Yu.M. Classification of shadow economic activity
It is offered dassification shadow economic activity on basic signs, namely: scale, mass character, duration of realization, motivation. After the scale of realization of her divide into internal and external. In the turn internal shadow economic activity is parted on national, sectorial, regional and local. After the amount of persons which carry out shadow economic activity it is possible to distribute on individual and collective. After motivation shadow economic activity it is possible classification as intentional and unintentional. On duration of realization shadow economic activity it is possible divide on two groups: valid for one occasion and permanent.
