CC BY
28
УДК 338.2
ДЕТЕРМ1НАНТИ ТШВАЦП ЕКОНОМ1КИ ТА УМОВИ ЗМЕНШЕННЯ ÏÏ МАСШТАБ1В
К.В. Ковтуненко, к.е.н., доцент
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
О.М. Подмазко
Одеський тститут фтансгв Укратського державного унгверситету фтанав та м1жнародно'1 торггвлг, Одеса, Украна
Сучасний стан eKOHOMiKH Укра1'ни потребуе невщкладних структурних реформ. В умовах кризи практично единим дже-релом катталу для 1'х початку е капiтал тiньового сектора економiки. Для його залучення необхщно усунути чинники, як1 сприяли виник-ненню i розвитку тшьово! економiки в економiцi Укра!ни.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Питаниями детермшант яш сприяли виник-ненню та розвитку тшьових процесiв в економщ займались вiтчизиянi науковцi М. Флейчук [1], О. Головатюк [2], О. Головченко [3], Ю. Майдане-вич та Е. Хаiрова [4], Маслш [5] та iн. В сво!х дослiдженияx вони концентруються на окремих причинах, не видiляючи та аналiзуючи всю ix сукупнiсть вiдповiдно i шляхи по детшзацп економiки концентруються на якомусь одному чиннику або дешлькох чинниках.
Метою cmammi е вивчения сукупностi детер-мiнант, що призводять до виникиения i розвитку тшьово! економiки Укра!ни та умов зменшення !! масштабiв.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Тiньова економiка - це частина економiки, яка включае не враxовуванi в статистицi економiчнi дп вiд виробництва легальних товарiв i послуг, вiд грошово-кредитних чи шших угод, викликаних реакцiею господарюючих суб'екпв i домогоспо-дарств на обмеження встановленi з боку держави, яш пiдлягали б оподаткуванню, якщо б були виявленi державними податковими органами [6]. II вплив на ва сфери суспiльного життя дозволяе говорити про те, що юнують конкретш чинники, як1 призвели до !! виникиения та зростания. Вони взаемопов'язаш i взаемозумовленi, що ускладнюе побудову суворо! i структуровано! !х класифшацп.
Всi чинники виникиения i розвитку тшьово! економiки можиа об'еднати в так групи: еконо-мiчнi, соцiальнi, полiтичнi, правовi, псиxологiчнi (природа людини), етичнi.
Перша група чиннишв, як1 породжують виникиения та розвиток тшьово! економiки -економiчнi чинники.
Ковтуненко К.В., Подмазко О.М. Детермтанти тШзацп економжи та умови зменшення ïï масштабiв.
У статт розглядаються теоретичш аспекти виникнення та розвитку riHbOBOï економiки. Здiйснено aHanÎ3 чинниюв об'еднаних в групи: екожмчш, сощальш, полггичш, правов^ психологiчнi (природа людини), етичш. Видiливши чинники, якi стимулюють тiнiзaцiï економiки, можна створити умови для ïx нейтрaлiзaци, що в тдсумку призведе до перетоку катталу з тшьового в легальний сектор економши.
Ключовi слова: тiньовa економжа, передумови, причини, фактори, детермiнaнти тщзаци економiки, шляхи зменшення
Ковтуненко К.В., Подмазко А.М. Детерминанты тенизации экономики и условия уменьшения ее масштабов.
В статье рассматриваются теоретические аспекты возникновения и развития теневой экономики. Осуществлен анализ факторов объединенных в группы: экономические, социальные, политические, правовые, психологические (природа человека), этические. Выделив факторы, которые стимулируют тенизации экономики, можно создать условия для их нейтрализации, что в итоге приведет к перетоку капитала из теневого в легальный сектор экономики.
Ключевые слова: теневая экономика, предпосылки, причины, факторы, детерминанты тенизации экономики, условия уменьшения
Kovtunenko K. V., Podmazko О.М. Determinants of the shadow economy and terms to reduce its scope.
The article deals with the theoretical aspects of the emergence and development of the shadow economy. The analysis of factors combined in the groups: economic, social, political, legal, psychological (human nature), ethical. The factors that stimulate the shadow economy, it is possible to create conditions for their neutralization, which will eventually lead to the flow of capital from the shadow into the legal economy.
Keywords: shadow economy, conditions, causes, factors determinants of the shadow economy, terms to reduce
1) Рiвень оподаткування.
1.1. Високий рiвень оподаткування (податко-вого навантаження) на думку бшьшосп дослщ-ник1в даного явища, е основною причиною яка впливае на перехщ пiдприемцiв з легального сектора в тшьовий сектор економiки. Занадто високий рiвень оподаткування змушуе тд-приемцiв вiддавати перевагу тiньовому сектору економiки, так як результат !х дiяльностi не вартий зусиль, що витрачаються на нього. Стиму-люючий рiвень оподаткування, вiдповiдно до свггово! практики, повинен перебувати в межах 25-26%, середньосвиовий рiвень в 2013 рощ склав 44,7%. В Укра!т в 2013 роцi загальний рiвень оподаткування становить 55,4% [7], що врахо-вуючи наявнiсть всеосяжно! корупцп, позбавляе
пiдприeмцiв стимулiв до здшснення тдприем-ницько! дiяльностi або ж стимулюе !х переходити до тшьового сектору eKOHOMiKH.
Розглянемо, як, з точки зору економiчноl теорп, податки впливають на пiдприемцiв. При зростанш рiвня оподаткування вартiсть товарiв зростае, наслщком чого стае зниження попиту на них, що призводить до зменшення пропозицп та прибутку шдприемщв. Таким чином, уникаючи податк1в, шдприемщ максимiзують свiй прибуток, шляхом мiнiмiзацil сво!х витрат, до яких вш природно вiдносить i податки. Таким чином, кла-сичний механiзм впливу вплив рiвня оподаткування на зростання тшьово! економiки виглядае наступним чином (рис. 1.).
Рис. 1. Мехашзм впливу рiвня оподаткування на рiвень тшьово! економiки
Хоча ми згодш з даними механiзмом та впливом даного чинника на масштаби тшьового сектора економiки, але разом з тим е факти, як говорять про те, що зв'язок мiж рiвнем оподаткування та масштабами тшьово! економiки не настшьки прямий. На це зокрема вказують вiтчизнянi економiсти В. Вишневський та А. Вет-к1н. Дослiдники констатують, що в розвинених крашах, чим вище рiвень податкового навантаження, тим менше масштаби ухилення ввд сплати
податк1в i вiдноснi розмiри тiньового сектора економiки [8]. Згрупувавши статистичнi данi по крашах з рiзним рiвнем оподаткування та зюта-вивши !х з рiвнем тшьово! економiки в цих крашах (табл. 1) вщзначимо, що хоча по деяким крашам i прослiджуеться такий зв'язок, але без врахування наступного фактору (складшсть податково! системи), не можна стверджувати, що вiн е стшким.
Таблиця 1. Тiньовий сектор i рiвень оподаткування в розвинутих крашах свiту (2012 рiк)
Тiньовий сектор (%ВВП) Рiвень податкового навантаження (%)
Краши з податками бiльше 25%, але менше 30% ВВП
Люксембург 8,2 20,8
Iрландiя 12,7 26,3
Дашя 13,4 27,5
Канада 11,5 28,8
У середньому 11,5 25,9
Краши з податками бiльше 30%, але менше 40% ВВП
Швейцарiя 7,6 30,1
Нова Зеландiя 8,8 34,4
Великобританiя 10,1 37,3
Iспанiя 19,2 38,7
Фiнляндiя 13,7 39,0
У середньому 11,9 35,9
Краши з податками бшьше 40% ВВП
Шдерланди 9,5 40,5
Норвепя 14,2 41,6
Подовження таблицi 1.
Португалiя 19,4 43,3
США 7,0 46,7
Гермашя 13,3 46,7
Австралiя 9,8 47,7
Японiя 8,8 49,1
Швецiя 14,3 52,8
Авс^я 7,6 53,1
Бельгiя 16,8 57,3
Францiя 10,8 65,7
Iталiя 21,6 68,5
У середньому 12,3 51,1
Джерело: складено за даними [9;10]
Таким чином, на наш погляд, класична схема «зростання рiвня податкового навантаження -> зростання тшьово! економiки» е спрощеною i не може застосовуватися для обгрунтування державно! економiчно! полiтики без урахування iнших факторiв як1 впливають на збiльшення частки тiньово! економiки i в першу чергу такого фактора, як складшсть податково! системи.
1.2. Складшсть податково! системи. Зпдно дано! теорп не високий рiвень податкового навантаження, а складнiсть податково! системи, наслщком яко! е складшсть адшшстрування i контролю за сплатою вама суб'ектами податк1в у повному обсяз^ змушуе пiдприемцiв переходити з легального сектора в тшьовий сектор економiки.
Яскравим прикладом дi! цього чинника е кра!ни Латинсько! Америки. Реформи яш прово-дилися в них були спрямоваш саме на спрощення i бiльш рiвномiрний розподш податкового навантаження. Наприклад, в Аргентиш, в ходi реформ 1989-1994 рошв, к1льк1сть податк1в знизилося в 5 разiв, з одночасним посиленням санкцш за несплату, наслiдком чого стало зростання надходжень до державного бюджету в 1,5 рази [11].
2) Невиправдане втручання держави в економшу. Зростаюче державне втручання в економiку, е одним з ютотних факторiв, що впливають на вибiр тдприемцями тшьового сектора економiки перед легальним [12]. Саме система державних шститупв створюе перешко-ди, як1 стимулюють тшьову дiяльнiсть та ускладнюють дiяльнiсть у легальному секторi економiки. До них вщносять складнiсть норма-тивiв i правил регулюючих дiяльнiсть господа-рюючих суб'екпв, надмiрна бюрократизацiя, державне встановлення щн i т.п. Наслiдком цих обмежень е створення нелегальних риншв: товар-них, працi, валютних та ш. Особливо сильний вплив цей чинник мае в кра!нах з економшою, що розвиваеться. Наприклад, як зазначав Е. де Сото, саме висок витрати, що виникають при входi на ринок, як1 зумовлеш не рiвнем конкуренцi!, а адштстративними бар'ерами, е основною причиною виникнення i розвитку тiньово! еконо-мiки [13]. Вiн робить висновок про те, що функцюнування в тшьовш економiцi е результат-том рацюнально! поведiнки господарюючих
суб'ектiв, коли витрати ди в рамках закону набагато вищ^ нiж витрати пов'язаш з пiйманням i покаранням, захистом прав власносп, застосу-ванням нових технологш i т.п.
3) Економiчна криза. Перевага функцюну-вання в тшьовому секторi перед легальним сектором економiки може бути наслiдком кри-зових явищ в економiцi. Шдприемщ для збереження конкурентоспроможностi, i навиъ самого бiзнесу, в умовах попиту який знижуеться, змушенi використовувати тiньовi схеми для ухилення вiд сплати податшв, повнiстю або частково переносити виробництво в тiньовий сектор економiки, за рахунок цього знижуючи сво! витрати. Домогосподарства теж готовi працювати в тiньовому секторi економiки, незважаючи на бiльш низьку зарплату i вiдсутнiсть соцiальних гарантiй, так як вщсутшсть вiльних вакансiй в легальному секторi економiки не дозволяе !м знайти роботу. Таким чином, економiчна криза стимулюе зростання тiньового сектора економiки.
4) Рiвень збалансованостi мiж рiзними секторами економiки. В даному випадку тiньовий сектор економiки, частково компенсуе диспро-порцi! мiж I i II пiдроздiлом суспiльного вироб-ництва в легальному секторi економiки (в основному компенсуе нестачу товарiв II пiдроздiлу суспiльного виробництва), знижуючи розбалансо-ванiсть економiчно! системи. Даний чинник актуальний в умовах командно-адшшстративно! економiки.
5) Помилки в державнш економiчнiй поль тицi. Яскравим тдтвердження впливу даного чинника може служити економiчна криза в Укра!ш, початку 90-х рок1в ХХ столитя, пов'язаний з помилками в державнш економiчнiй полiтицi, яка була заснована на застосуванш iдеологi! Вашингтонського консенсусу. Дана политика призвела до найглибшо! економiчно! кризи, до спаду виробництва в реальному секторi економiки та наростання тiньових процесiв в економщ. В результатi, через 23 роки тсля початку реформ ВВП Укра!ни все ще не досяг рiвня 1990 року, а масштаби тiньово! економiки фактично стабшзувалися, досягнувши рiвня характерного для кра!н, що розвиваються, а не для розвинутих кра!н (рис. 2).
-ВВП (% до 1990 року)
PiBeHb TiHbOBOl економши (%ВВП)
Рис. 2. Динамiка ВВП та тшьово! eKOHOMiKH *масштаби тшьово! eKOHOMiKH за 2013 piK розраховано методом екстраполяцп
Джерело: складено за даними [14; 15; 16]
ВВП на початок 2014 склав тшьки 69,4% вщ 1990 року, а масштаби тшьово! економiки стабш-зувались на рiвнi 44% ВВП. Таким чином, ми можемо стверджувати, що помилки в державнiй економiчнiй поттищ стали е суттевим чинником розвитку тшьово! економiки.
Друга група чиннишв - соцiальнi чинники.
1) Недостатнш авторитет державно! влади. При недостатньому авторитет держави, коли порушення закону не веде до санкцш з боку держави, несплата податшв i робота в тiньовiй
економiцi не будуть чимось негожим i предметом громадського осуду.
2) Низький рiвень життя населення. Свгго-вий досвiд показуе пряму залежнiсть мiж рiвнем доходу населення i масштабами тiньового сектора економiки. Розглянемо цей чинник на приклащ европейських кра!н (табл. 2.). Як можна помiтити в розвинених кра!нах з високим ВВП на душу населення рiвень тiньово! економiки значно нижчий, нiж у кра!нах з перехщною економiкою з бiльш низьким ВВП на душу населення.
Таблиця 2. Масштаби тiньовоi економiки в залежносп вiд piBHa ВВП на душу населення (2013 piK)
Краша ВВП на душу населення, дол. США Рiвень тшьово! економши, % ВВП
Розвинеш кра1ни
Люксембург 113373 8,0
Швейцаpiя 84854 7,1
Швецiя 60566 13,9
Данiя 59921 13,0
Шдерланди 50930 9,1
Австр1я 50420 7,5
Фiнляндiя 49265 13,0
Бельгiя 47261 16,4
Нiмеччина 45091 13,0
Великобpитанiя 42423 9,7
Франщя 42339 9,9
Iталiя 35243 21,1
Iспанiя 28944 18,6
Гpецiя 21722 23,6
Поpтугалiя 21429 19,0
Краши з пеpехiдною економiкою
Словенiя 23161 23,1
Чех1я 19510 15,5
Естонiя 19328 27,6
Словакiя 17573 15,0
Латвiя 15097 25,5
Польща 13760 23,8
Хорватая 13490 28,4
Угорщина 13058 22,1
Румунiя 8705 28,4
Болгаpiя 7543 31,2
Джерело: складено за даними [17; 18]
Як можна бачити цей фактор характерний i для Укра!ни. У 2012 рощ 9,1% населення Укра!ни мали доходи нижче прожиткового мiнiмуму, тобто фактично перебували за межею бщносп [19]. Середнiй розмiр пенсiй за 2013 склав 1470,7 грн., що забезпечувало всього 125% прожиткового мшмуму [14]. Пенсiонери становлять третину населення Укра!ни, а отже формують значну частину сукупного попиту. Низький рiвень !х доходiв не може стимулювати зростання видатк1в домогосподарств, а отже i сукупний попит. Крiм пенсi! потрiбно вiдзначити i рiвень мiнiмально! зарплат, якщо в 1990 роцi вона становила 80 руб-лiв, i в пiвтора рази перевищуючи його, то в
2013 р вона лише в 1,04 рази перевищувала про-житковий мiнiмум [14]. Таким чином, як пеная, так i мiнiмальна заробiтна плата перестали грати роль соцiально! гарантi!, що змушуе населення шукати собi джерела додаткових доходiв як1 i знаходить в тшьовому секторi економiки.
3) Високий рiвень безробiття. Люди як1 не мають роботи i вiдповiдно не отримують зарплату, готовi працювати в тшьовому секторi економiки. При цьому шяш договори мiж роботодавцем i працiвником не укладаються, нiяко! сощально! вiдповiдальностi роботодавець не несе, податки на фонд оплати працi не платить, i без пiдстав в будь-який момент може звшьнити працiвника. Це в першу чергу випдно роботодавцю хоча i пращв-никовi теж (оск1льки дозволяе йому вижити в перiод поки вш не знайде роботу в легальному секторi економiки). Таким чином, чим вищий рь вень безробiття, тим бшьше тиск на ринок пращ i тим бiльше бажаючий працювати в тшьовому секторi економiки. Слщством цього стае зростання масштабiв тiньового сектора економiки.
4) Диференщащя доходiв у суспiльствi. В умовах панування командно-адмiнiстративно! економiки розподiл доходiв у суспiльствi був достатньо рiвномiрним, пiсля початку реформ в Укра!ш рiзко посилилося майнове розшарування населення. Сшввщношення доходiв 10% найба-гатших i 10% найбiднiших верств досягае 32:1 (на
2014 рш) (для порiвняння в Швецi! - 6:1, №меч-чини - 7:1, Чехи - 11:1, Литви - 18:1, Росп -45:1) [20]. Коефщент Джиш склав 25,6 (в 2013 ро-цi) [19]. Низьк1 доходи змушують населення шукати додатковий заробггок, який воно i знаходить в тшьовому секторi економiки.
Третя група чинник1в - полiтичнi чинники.
Ц фактори мають особливе значення в умовах перехщно! економiки Укра!ни. Слабшсть полiтич-но! влади призводить до зрощування великого капiталу з верхiвкою державного апарату, який починае в свою чергу вщображати його iнтереси. Все це призводить до корупцi!, яка в свою чергу до зростання тшьово! економiки.
1) Слабк1сть i недостатнiй авторитет державно! влади серед населення. Наслiдком ринкових перетворень стала втрата з боку населення довiри до влади. Невелика група оаб фактично приватизувала владу, зробивши !! фактично таким же ресурсом для отримання доходу, як наприклад
земля або каттал. Таким чином, вступаючи у вщносини з державою населення i господарюючi суб'екти, змушене оплачувати його послуги в приватному порядку. Тому сплата податшв ними сприймаеться як подвшне оподаткування i прагнення з !х боку позбавиться вiд цього тягаря, а отже перейти у тшьовий сектор економiки [21]. Наслiдок, несплата податшв вважаеться i стае нормою. Це веде до гшертрофованих масштабiв тiньово! економiки.
2) Полiтична нестабшьшсть. Постiйна поль тична нестабiльнiсть, фактична вiдсутнiсть ефективних механiзмiв захисту прав приватно! власносп, стимулюе розвиток у державних службовщв та пiдприемцiв психологи тимча-сового правителя. Наслiдком цього е те що для отримання додаткових доходiв (для держслужбов-щв, через також низький рiвень заробггаих плат) та максимiзацi! прибутку (для шдприемщв) застосовуються всi способи, так як завтра прийдуть до влади полггачш опоненти i звiльнять з займано! посади (держслужбовця) та захоплять бiзнес (пiдприемця). Це змушуе пiдприемцiв переорiентувати бiзнес на тiньовий сектор економiки, а держслужбовцiв використовувати посаду для особистого збагачення.
3) Втрата державою сво!х суспiльних функцiй. В умовах перехщно! економiки ство-рюеться ситуащя, коли функцi! держави (напри-клад, суд, мiлiцiя, прокуратура) втрачають характер суспiльного блага i перетворюються на об'ект приватно! кушвльпродажу [21]. Наслщком цього е фактична вщсутшсть гарантiй прав приватно! власностi, вщсутшсть цiлеспрямовано! державно! економiчно! полiтики, втрата контролю над економшою, що е причинами зростання тшьово! економiки.
Четверта група чиннишв - правовi чинники.
1) Недосконалють законодавства. У вах кра!нах свiту, навiть найбiльш розвинутих, продуктивнi сили завжди обганяють виробничi вiдносини. Тому законодавча база завжди вщстае вiд реалiй економiчного життя. Ця невiдповiднiсть дозволяе використовувати дiри в законодавствi для ухилення ввд оподаткування i сприяе тiнiзацi! економiки.
2) Нестабiльнiсть правово! бази. В умовах тотально! корупцп i нестабшьносп законодавчо! бази, нiщо не гарантуе, що право на володшня пею чи iншою власнiстю не буде порушено. Цей же фактор призводить до того, що рiзко знижуе стимули до впровадження iнновацiй, що знижуе конкурентоспроможшсть пiдприемств. Це призводить до того, що з одного боку т хто не може гарантувати захист приватно! власносп з шшого боку !м потрiбно знижувати витрати. Це штовхае господарюючi суб'екти до роботи в тшьовому секторi економiки.
Це вiдзначав Е. де Сото, аналiзуючи кра!ни Латинсько! Америки «Щоб вижити, мiгранти стали тшьовиками. Якщо вони хотiли жити, торгувати, виробляти, перевозити або навпь споживати, то !м, новим жителям мют, доводилося
робити це лише незаконно. У такш незаконшсть не було антисоцiально! умислу, на вiдмiну вiд наркобiзнесу, злодшства або грабежу; цiлi були цшком законними: будувати будинки, надавати послуги, займатися бiзнесом » [22]. Вш констатуе, що поза легальна система прав власносп охопила цш сектори нацiонально! економiки (будiвництво, роздабна торгiвля, громадський транспорт та шш1).
3) Фактор порушення зобов'язань з боку держави. Легально створюючи фiрму тдприемець по сутi укладае з державою контракт. Вш зобо-в'язуеться дiяти в рамках iснуючого правового поля, звиувати у встановленiй формi про свою господарську дiяльнiсть та сплачувати податки. У свою чергу держава зобов'язуеться забезпечити правовий, вшськовий, соцiальний та iнший захист тдприемцю. Однак якщо держава порушуе цей контракт (змша i ускладнення податкового зако-нодавства (iз застосуванням практики зворотно! сили), скасування гарантованих пшьг, неможли-вiсть вiдстояти сво! штереси в судi, незахищенiсть перед правоохоронними органами тощо) тд-приемець вважае себе в правi не виконувати його зi свого боку. Це виражаеться в переорiентацi! ним свое! господарсько! дiяльностi з легального в тшьовий сектор економiки.
П'ята група чинник1в - природа людини (пси-хологiчнi).
Психологiчно! складово! будь-яко! людини е бажання витратити менше, а отримати бiльше. Пiдприемцi, як i домогосподарства, будуть хотiти мати великим розташовуваним доходом. Тому цiлком природно, що рацiональним поведiнкою економiчних суб'екпв, за вiдсутностi обмежень, буде прагнення працювати в тiньовому секторi економiки.
Шоста група чинник1в - етичш.
Завжди iснують суперечностi мiж штересами державами та iнтересами приватного бiзнесу. Вiдповiдно цi суперечностi зустрiчають протидш з боку приватного бiзнесу. Так, В. Радаев зазначае, що недотримання законiв давно вже вийшло на шституцшний рiвень, i е частиною культури пове-дiнки, коли обман держави е загальновизнаною нормою [23]. Таким чином, в наслщок проведених реформ у жителiв Укра!ни змшився менталiтет i пропав внутрiшнiй бар'ер по вщношенню до роботи в тшьовому секторi економiки.
Видiливши i розглянувши чинники, як1 сти-мулюють тiнiзацiю економiки, можна зробити висновок, що фактично всi вони дшть в умовах перехiдно! економiки Укра!ни.
З метою зменшення тiньового сектора еконо-мiки необхiдно розробити довгострокову полiтику з детiнiзацi! економiки, яка би враховувала усунення дiю вах вищезгаданих чинник1в. Ця полiтика повинна стимулювати пiдприемцiв вкладати сво! каттали заробленi в тiньовому секторi економiки в легальний сектор економiки. Щоб створити безперервний i постiйний потш ефективних iнвестицiй, з тiньового в легальний сектор економiки, необхiдно створити певний
комплекс умов яш би нейтралiзували чинники, що стимулюють домогосподарства та господарюючих суб'ектiв надавати перевагу тшьовому сектору перед легальним сектором нацюнально! економiки.
Найважливiшими умовами в економiчнiй сферi
е:
— довгострокова науково-обгрунтована державна економiчна полiтика;
— прогнозована полiтика пiдтримки тдприем-ницько! дiяльностi;
— державне регулювання економiки яке ба-зуеться на економiчних важелях та мае прогнозований характер;
— стимулююча економiчна полiтика, ефективна i економiчно обгрунтована полiтика протек-цiонiзму, спрямована на розвиток вiтчизняного товаровиробника, з прюритетом на макси-мальну розробку та впровадження iнновацiй;
— прогнозована економiчна полiтика на всiх фазах економiчного циклу;
— зниження загального рiвня податкового наван-таження з репресивного рiвня до стиму-люючого рiвня;
— пiльги для тдприемств як1 розробляють та впроваджують шновацп в процес;
— спрощення податкового законодавства;
— об'еднання бухгалтерського та податкового облшу;
— зменшення державно! присутносп в економщц
— використання економiчних, а не адшшстра-тивних важелiв регулювання економiкою;
— впровадження доступних механiзмiв креди-тування реального сектору економiки; Основнi умови у сощальнш сферi:
— пiдвищення життевого рiвня населення;
— зменшення реального рiвня безробiття;
— формування державного замовлення на тдго-товку спещатспв по приоритетних напрямках розвитку економiки;
— перепiдготовка робiтникiв за державний раху-нок з приоритетних напрямшв розвитку еконо-мiки;
— тдвищення мiнiмально! заробiтно! плати, до величини яка б забезпечувала вiдтворення робочо! сили, та задовольняла би !! потреби та потреби члешв сiм'!;
— зменшення диференщацп суспiльства за доходами.
Основними умовами у полгшчнш сферi:
— реальна боротьба з корупщею у вах гшках влади;
— виконання державою сво!х суспiльних фун-кцiй;
— политична стабiльнiсть, в не залежностi вщ результатiв президентських або парла-ментських виборiв.
Основними умовами у сферi права е:
— ефективна система захисту приватно! власно-стi, як основи сучасно! ринково! економiки;
— стабшьна законодавча база щодо тдприем-ницько! дiяльностi;
— спрямування законодавства на максимальний розвиток пiдприемницько! дiяльностi;
— ефективне антимонопольне законодавство i дшчий механiзму його реатзацц;
— максимально проста и скорочена процедура реестрацп нових i закриття недiючих тд-приемств;
— створення дiючого механiзму банкротства як суб'екпв господарсько! дiяльностi, так i домогосподарств;
— скорочення форм звггаосп та контролю за дiяльнiстю господарюючих суб'екпв з боку перевiряючих оргашв;
— дiючий механiзм боротьби з корупщею. Важливими умовами в шших сферах е:
— формування позитивно! громадсько! думки щодо пiдприемницько! дiяльностi;
— формування негативно! громадсько! думки щодо тих хто не сплачую в повному обсязi податки;
— демонстративне покарання тих, кто уникае оподаткування в значних обсягах.
Висновки
Видшивши i розглянувши фактори, як1 стиму-люють тiнiзацiю економiки, можна зробити висновок, що фактично всi вони дшть в умовах перехiдно! економiки Укра!ни. Знаючи причини зростання тшьового сектора економiки i умови для !х нейтралiзацi! можна розробити мехашзм щодо детiнiзацi! економiки Укра!ни, який будить сприяти перетiканню капiталу з тшьового сектора економiки в легальний сектор економiки.
Список лiтератури:
1. Флейчук М. I. Взаемообумовленiсть пшзацп, корупцп i показник1в зростання економiки / М. I. Флейчук // Зб. наук. пр. «Економiчний проспр». - 2010. - №36. - С. 109-121.
2. Головатюк О. I. Тшьова економiка в Укра1т та оцiнка ll масштабiв / О. I. Головатюк // Вюник Черкаського унiверситету iменi Богдана Хмельницького. Серiя економiка, менеджмент, туризм. - 2008. - Вип. 6. - С. 63-65
3. Головченко О. М. Фактори, що сприяють «пшзацп» економiки у трансформацшному суспшьсга / О. М. Головченко // Боротьба з оргашзованою економiчною злочиннiстю i корупцiею (теорiя i практика). - 2005. - №12. - С. 46-50.
4. Майданевич Ю. П. Изучение проблем и причин тенизации экономики Украины / Ю. П. Майданевич, Э. А. Хаирова // Культура народов Причерноморья. - 2008. - №128. -С. 18-21.
5. Маслш I. В. Детермшанти виникнення та функцюнування тшьово! економiки / I. В. Маслш // Актуальнi проблеми держави i права. - 2011. - Вип.. 58. - С. 167-172.
6. Подмазко О. М. Тшьова економша: сутшсть та структура / О. М. Подмазко // Зовшшня торпвля: економша, фiнанси, право. - 2013. - №1. - С. 148-155.
7. Paying taxes 2013: the global picture [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://www.pwc. com/gx/en/paying-taxes/assets/pwc-paying-taxes-2013 -full-report.pdf
8. Вишневский В. Уклонение от уплаты налогов и рациональный выбор налогоплательщика / В. Вишневский, А. Веткин // Вопросы экономики. - 2004. - №2. - С. 106-107.
9. F. Schneider Size and Development of the Shadow Economy of 31 European and 5 other OECD Countries from 2003 to 2012: Some New Facts - http://www.econ.jku.at/members/Schneider/ files/publications/2012/ShadEcEurope31_March%202012.pdf
10. Paying taxes 2012: the global picture [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. doingbusiness.org/reports/thematic-reports/~/media/GIAWB/Doing%20Business/Documents/ Special-Reports/Paying-Taxes-2012.pdf
11. Романова 3. Меняющаяся Латинская Америка на исходе столетия / З. Романова // Мировая экономика и международные отношения. / 3. Романова. - 1995. - № 5. - С. 122-130.
12. Johnson S. Corruption, public finances and unofficial economy / S. Johnson, D. Kaufmann, P. Zoido-Lobaton. - World Bank Paper. - 1998. - 51 p.
13. Эрнандо де Сото Загадки капитала. Почему капитализм торжествует на Западе и терпит поражение во всем остальном мире / Э. Де Сото. - М.: ЗАО «Олимп - Бизнес». - 2001. -272 с.
14. Офщшний веб-сайт Державно1 служби статистики Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
15. Schneider F. Shadow economies all over the world new estimates for 162 countries from 1999 to 2007 / F. Schneider, A. Buehn, C. E. Montenegro. - 2010. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www-wds.worldbank.org/external/default/WDSContentServer/IW3P/IB/2010/10/ 14/000158349_20101014160704/Rendered/PDF/WPS5356.pdf
16. Schneider F. Shadow Economy in Turkey and in other OECD-Countries: What do we (not) know? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ekonomitek.org/pdffile/no5_10_friedrich _schneider.pdf
17. Офщшний веб - сайт United Nations Statistics Division. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://unstats.un.org/unsd/snaama/resQuery.asp
18. Shadow economy in Europe 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. atkearney.com/documents/10192/1743816/The+Shadow+Economy+in+Europe+2013.pdf
19. Офщшний веб-сайт Всесвгтнього Банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org
20. Соотношение доходов 10% самых бедных и самых богатых граждан в России и других странах мира в 2014 году [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bs-life.ru/makroekonomika/bogatie-bednie2013.html
21. Косалс Л. Я. Становление институтов теневой экономики в постсоветской России / Л. Я. Косалс, Р. В. Рыбкина // Социологические исследования. - 2002. - №4. - С. 13-21.
22. Эрнандо де Сото Иной путь. Экономический ответ терроризму. / Эрнандо де Сото. - М.: Catallaxy. - 2008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://fictionbook.ru/author/ hesus_uyerta_de_soto/inoyi_put_yekonomicheskiyi_otvet_terrorizmu/read_online.html?page=0
23. Радаев В. Экономика прячется в тень. / В. Радаев // Коммерсант Дейли. - 21.11.2000. -№218. - С. 4-8.
Надано до редакцп 13.12.2014 Ковтуненко Ксешя Валерпвна / Kseniya V. Kovtunenko
Подмазко Олексш Михайлович / Oleksiy M. Podmazko
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Детермтанти тШзацп економжи та умови зменшення И масштабiв [Електронний ресурс] /
К.В. Ковтуненко, О.М Подмазко //Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2014. — № 6 (16). — С. 234-241. —
Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n6.html
