CC BY
14КШЬК1СНО-ОЗНАЧАЛЬН1 СЛЕНГОВ1 ПРИСЛ1ВНИКИ В МОВ1 УКРА1НСЬКО1 МОЛОД1
Меркулова О.
кандидат фiлологiчних наук, старший викладач кафедри укра'тськог мови .Запоргзького нацюнального утверситету(Укра'та)
Садилко Н. студентка 2 курсу магктратури фiлологiчного факультету Запор1зького нацiонального ^верситету (Украгна)
QUANTITATIVE-DEFINING SLANGING ADVERBS IN THE LANGUAGE OF UKRAINIAN YOUTH
Merkulova O.
PhD in Philology, senior lecturer of the Ukrainian language Departament of Zaporizhzhia National University (Ukraine)
Sadylko N.
student of the second year of master's degree at the Faculty of Philology of Zaporizhia National University (Ukraine)
АНОТАЦ1Я
У пропонованш статп на матерiалi словнишв «Украшський жаргон» Л. Ставицько!, «Словник сучас-ного украшського сленгу» Т. Кондратюк, а також за результатами опитування 120 студенпв рiзних факу-льтепв Запорiзького нацюнального ушверситету (ЗНУ) простежено семантику та словотвiрну структуру при^вникових сленгiзмiв, визначено основш тенденцii ix уживання в студентському мовленнi м. Запорь жжя. Особливютю мовного "сленгового" портрету студентiв ЗНУ е чiткий дiалектний вiдбиток на виявле-них мовних одиницях, а також уживання на письмi транслггерованих украiнською графiкою англiцизмiв.
ABSTRACT
In the proposed article on the material of dictionaries «Ukrainian slang» by L. Stavytska, «A dictionary of modern Ukrainian slang» by T. Kondratyuk and also basic on the results of a survey of 120 students from different faculties of Zaporizhzhia National University (ZNU) were traced the semantics and word-forming structure of adverbial slang, were identified their use in student's speech in Zaporizhzhia city. The peculiarity of the linguistic «slang» portrait of ZNU students is a clear dialectal imprint on the identified language units and also the use of English words transliterated in Ukrainian graphics.
Ключовi слова: соцюлект, сленг, при^вник, шльшсно-означальш при^вники, дериват.
Keywords: sociolect, slang, adverb, quantitative-defining adverbs, derivative.
Актуальшсть. Належачи, разом iз жаргоном та арго, до соцюлекпв, сленг викликае жвавий ште-рес як у теоретишв лшгвютики, так i у лексиколопв та лексикографiв. Питаниям визначення поняття "сленг" та критерив його класифжацп в германсь-ких мовах займалася М. Руденко [11], в украшськш - Л. Ставицька [14], спробу встановити загальнi за-кономiрностi виникнення та функцiювання сленгу як лшгвосощального явища та з'ясувати функ-цiйно-стилiстичнi параметри сленгово! лексики здшснила Н. Шульжук [19]; крiзь призму лшгвоку-льтурологii молодiжиий сленг розглядав П. Грабо-вий [4]; у межах шшомовних запозичень сленг опи-сували Л. Архипенко [1] та Д. Щерба [20]. Уклада-чами найвiдомiших лексикографiчних праць, де зафжсований украшський сленг (не лише молодiж-ний), стали С. Пиркало [7], Л. Ставицька (2005) (до-слiдниця подала сленговий матерiал разом iз жар-гонним) i Т. Кондратюк (2006).
Однак дотепер в укра!нському мовознавствi бракуе розвiдок, у яких би був наведений опис ди-
намiки поширення й поповнення сленгiзмiв присль вникового типу як особливого класу найменувань, що вщзначаеться, з одного боку, змiннiстю (вона зумовлена безпосередньо сферою вжитку), а з ш-шого - особливою функцшною природою.
Важливими ознаками молодiжного сленгу, на думку М. Ткачiвськоi, е метафоризацiя як здатнiсть молодою людиною переосмислювати речi по-своему i креативно пiдходити до створення нових понять i гiперболiзацiя як прагнення молодi вiдтво-рити свое ставлення до навколишнього середовища за допомогою шокуючих слiв, у яких наявш певнi вiдхиления вiд норм !х уживання [див. докладнiше: 18, с. 115].
Основними джерелами формування укра!нсь-комовних сленгових утворень, за спостереженням О. Романово!, е те, що вони виникають унаслiдок регулярного вживання слiв iншомовного похо-дження. Такi запозичення дослiдниця подiляе на де-кiлька груп, де слова за звучанням, i за семантикою збп-аються з англiйськими, але графiчно переда-ються укранськими лiтерами (транслггеращя);
слова, як в укра!нському молод1жному сленгу ма-ють трохи шше значення, шж в англшсьшй мовц слова, як1 отримали в сленгов! афжси, властив! ук-ра!нсьшй та росшсьшй мовам [10, с. 299].
Спроби покласиф!кувати молод!жний сленг здшснюються постшно, 1 !х можна подшити на ш-лька груп:
- класифшацп сленгу за походженням (на-приклад, О. Романова - див. [10]);
- подш сленгових утворень за тематичним принципом (див. наприклад, роботи О. Позднякова [9] та М. Ткач1всько! [18]);
- структурна класифжащя сленгових оди-ниць (див. пращ О. Столярчук [15; 16];
- диференщащя сленпзм!в за частиномов-ною належшстю (Н. Шульжук [19, с. 110].
Об'ектом нашого дослвдження е сленпзми саме присл1вникового типу, оск1льки семантика 1 структура таких утворень досить ушкальна.
За семантико-синтаксичними ознаками I. Ви-хованець та К. Городенська под1ляють присл1вники на два розряди:
1) означальш: виражають значення яшсно! характеристики до, рвдше - процесу та стану;
2) обставинш: характеризують дш або про-цес за метою и виконання [3, с. 305].
Серед означальних примените автори ака-дем1чних шдручнишв виокремлюють три групи: якiсно-означальнi (дають як1сну характеристику ди, або стану, ввдповщаючи на питання як?), способу дИ (вказують на споаб ди 1 ввдповщають на питання у який споаб?) та юльюсно-означальт (виражають стутнь штенсивносл ди або м1ру чи стутнь вияву яшсно! ознаки, 1 ввдповщають на питання ск1льки? наск1льки? якою м1рою? як багато?) [див. докладные: 5, с. 326-329; 8, с. 255].
Яшсно-означальш присл1вники як сленговий матер1ал уже ставали предметом нашо! уваги [12, с. 221-223], вщтак нишшня розввдка е продовженням комплексного дослщження, об'еднаного темою "Присл1вникова система сучасного укра!нського молодежного сленгу".
Погляди укра!нських науковщв на виокрем-лення к1льк1сно-означальних присл!внишв загалом зб1гаються, проте в плаш термшолопчного !х 1ме-нування простежуються певш розбгжносп.
Традицшно присл1вники згадано! семантично! групи називають присл1вниками "м1ри 1 ступня" [13, с. 329], шльшсними [17, с. 194], котр1 зазвичай зараховують до "обставинно-атрибутивних у широкому розумшш" [2, с. 247] або до означальних [17, с. 194]. Дехто з мовознавщв виокремлюе групу яш-сно-к1льк1сних присл1внишв, що, своею чергою, можуть поеднуватися з д1есловами, прикметни-ками, шшими присл1вниками [див. докладшше: 6, с. 243]
Джерельною базою нашо! студи стали переду-ам словник "Укра!нський жаргон" Л. Ставицько! та "Словник сучасного укра!нського сленгу" Т. Кондратюк. Повноту мовного портрета сучасно! молод1 забезпечило анкетування студенпв Запор1зького
нацiонального унiверситету, в ходi якого ми ви-явили, що при^внишв аналiзовано! семантично! групи в мовленш респондентiв небагато.
Для з'ясування наявносл в лексиконi респон-дентiв шльшсно-означальних сленгових при-слiвникiв ми поставили 1м так1 запитання: ЯК слова Ви вживаетеу значеннi «мало, трШки»? ЯК слова Ви вживаете у значены «порожньо»? ЯК слова Ви вживаете у значеннi «безлiч, багато»? Зiбраний матерiал дав нам шдстави виокремити калька лек-сико-семантичних груп (далi - ЛСГ) шльшсно-означальних при^внишв, панiвна б№шють i3 яких е лексикалiзованими формами називного вщ-мiнка однини або множини iменникiв.
1. ЛСГ "мало, тршки" у словниках представлена лексемами: децил (2005 Став 120, 2006 Кондратюк 109), децл, децил-бецил (2005 Став 120), крапаль (2006 Кондратюк 171); понти (розм.: А цукру у нас залишилось понти) (243).
У мовленш студенпв ЗНУ зi згаданих лексем фжсуеться лише широковживане понти 'дрiб'язок', понтець, а також похiднi структури вiд засввдченого кропаль - кропалик. Iншi утворення: мальоха, тв шишки, соу-соу, ф1гня. При^вниковий формант iз-помiж лексем аналiзованоl групи мае, за нашими даними, лише десубстантив лШпутно.
2. ЛСГ "безлiч, багато" в розглянутих словниках репрезентована такими головно вщменниковими утвореннями: вагон (2006 Кондратюк 71), валом (72) i навалом (203), доф1га (2006 Кондратюк 305), до хера (2006 Кондратюк 112, 315), до хуя (2006 Кондратюк 112, 320), немiряно (2006 Кондратюк 210).
Студенти ЗНУ послуговуються як вщомими зi словнишв лексемами та !х похщними (до хера, до-ф1га, дофiгiщi), так i новими сленпзмами, наприклад: верi, дохрта, завались, овер, овер до хуя, пе-ребiр, туча. Трапляються у мовленш й нерозкладш фразеолопзоваш структури, а саме: вагон i тачка, ту мач, ф^ова хмара.
3. ЛСГ "порожньо" вмiщуе невелику шльшсть лексеми, наприклад: голяк (розм.: В холодильнику -голяк) (2006 Кондратюк 98), порожняк (розм.: У мене повний порожняк з грошима) (246); фонар (У мене грошей фонар) (309).
У студентському мовленш натрапляемо, о^м ввдомих голяк та порожняк, на невелику шльшсть при^внишв та сшввщносних iз ними щом згадано! групи, а саме: зеро, нуль, трясця, шиш, дiрка вiд бублика, ебсент тудей.
З огляду на природу лексем аналiзованого типу, найбшьшу шльшсть iз них становлять лекси-калiзованi iменники у формi називного ввдмшка однини або множини. 1нколи трапляються повш (анг-лiцизм соу-соу 'т багато нi мало') або субстандар-тнi (децил-бецил) редуплiкативи.
Дещо менше виявлено застиглих колишнiх прийменниково-вiдмiнкових сполук, наприклад: до хера, дофка, дофшщ1 дохрта та ш.
Частина зафжсованих структур мае у своему складi запозичену з англiйсько! мови лексику, а саме: верi (very), овер (over), овер до хуя, ту мач
(too much) (усе - i3 ЛСГ "багато"), зеро (zero), ебсент тудей (absent today) 'буквально - ввдсутнш сьогодш' (ЛСГ "порожньо").
Зрщка в мовленш молодi подибуемо ввдчисль вниковi (нуль, зеро 'порожньо'), вщществт (завались, нем1ряно 'багато'), вiдприслiвниковi (eepi 'дуже') найменування.
Значно рщше трапляються похiднi, оформленi при^вниковими суфiксами (ллпутно 'дуже мало').
Помггною е група сленгiзмiв прислiвникового типу, оформлених застиглими сполуками зазвичай двох повнозначних ^в, а саме: вагон i тачка 'дуже багато' (очевидно, е варiантом фрази вагон и маленькая тележка), ф^ова хмара, овер до хуя 'дуже багато', дiрка вiд бублика 'порожньо'.
У мовленш студенпв Запорiзького нацюнального ушверситету, о^м наявних запозичень з анг-лшсько! мови, чiтко прозирають риси швденно-схь дного говору украшсько! мови, пор.: вагон i тачка, навалом, нeмiряно, дофiгiщi, фонар.
Як бачимо, сленг е одним iз основних мовних явищ, яким користуеться сучасна молодь, i шльш-сно невелику, однак помiтну групу в сленговому мовленш молод^ зокрема, студентiв Запорiжжя, складають лексеми прислiвникового типу шльш-сно-означально! семантики.
Лiтература
1. Архипенко Л. М. 1ншомовш лексичнi запозичення в украшськш мовг етапи i ступенi адапта-цii (на матерiалi англiцизмiв у пресi кшця XX- початку XXI ст.): дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.01. Харшв, 2005. 314 с.
2. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Руса-швський В. М. Граматика укра!нсько! мови. Мор-фологiя: подручник. Ки!в: Либiдь, 1993. 336 с.
3. Вихованець I. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфолопя украшсько! мови. Академiчна граматика украшсько! мови. Ки!в, 2004, 400 с.
4. Грабовий П. М. Украшський молод1жний сленг як лшгвокультурний феномен. Компаративш дослщження слов'янських мов i лiтератур. Пам'ятi академша Леонида Булаховського. 2010. Вип. 11. С. 34-38.
5. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучас-но! украшсько! литературно! мови: у 2 ч. Ки!в: Радя-нська школа, 1965. Ч. 1: Шдруч. для ф-тiв мови i л-ри пед. iн-тiв ; вид. 3-те. 422 c.
6. Леонова М. В. Сучасна украшська лиера-турна мова. Морфолопя. Ки!в: Вища школа, 1983. 260 c.
7. Перший словник укра!нського молодежного сленгу / уклад. С. В. Пиркало ; ред. Ю. Мосенк1с. Ки!в: Вшол, 1998. 83 с.
8. Плющ М. Я. Граматика укра!нсько! мови: у 2 ч. Ч. I. Морфемжа. Словотвiр. Морфолопя: Пвд-ручник. Ки!в: Вища школа, 2005. 286 с.
9. Поздняков О. В. Номшативш процеси в су-часному нiмецькому молодiжиому слензi (системно--квантативне дослiдження словник1в i перюди-чних видань): дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04. 1вано-Франшвськ, 2010. 216 с.
10. Романова О. О. Молодгжний сленг як зааб самовираження студентiв. Науковi записки Харшв-ського торговельно-економiчного iнституту КНТЕУ. Серiя «Фшолопчна». Харк1в, 2013. Вип. 35. С. 298-300.
11. Руденко М. Ю. Арго, жаргон i сленг у евро-пейському й американському мовознавствi: iсторiя i сучасний стан дослщження: дис. ... канд. фь лол.наук: 10.02.15. Слов'янськ, 2019. 270 с.
12. Садилко Н. Яшсно-означальш прислiвники у студентському сленгу м. Запорiжжя. Молода на-ука-2021: збiрник наукових праць студентiв, аспiрантiв, докторанпв i молодих вчених. Т. 3. За-порiжжя: ЗНУ, 2021 С. 221-223.
13. С!мович В. Граматика украшсько! мови: для самонавчання та в допомогу шк1л. науцi ; 2-ге вид. з одмiнами й додатками. Ки!в ; Ляйпцiг: Укр. накладня, 1919. 583 с.
14. Ставицька Л. О. Арго, жаргон, сленг: Соць альна диференцiацiя украшсько! мови. Кшв: Критика, 2005. 464 с.
15. Столярчук О. В. Афiксацiя як один з про-дуктивних способiв дериваци молодiжиих сленго-вих одиниць (на прикладах з англшсько!, шмецько!, украшсько! та росшсько! мов). Вiсник Житомирсь-кого державного унiверситету. Фiлологiчнi науки. Житомир, 2014. Вип. 5 (77). С. 230-235.
16. Столярчук О. В. Специфiчнi тенденцп утворення молодiжних сленгiзмiв за допомогою ос-новоскладання (на прикладах англiйськоi, шмець-ко!, украшсько! та росiйськоi мов). Науковий вю-ник Мiжиародного гуманiтарного ушверситету. Се-рiя «Фшолопя». Одеса, 2014. №11. Т. 1. С. 126-128.
17. Сучасна украшська мова: Щдручник / По-номарiв О. Д., Рiзун В. В., Шевченко Л. Ю. ; ред.. Пономарiв О. Д. Ки!в: Либiдь, 2001. 400 с.
18. Ткачiвська М. Р. Молодгжний сленг i його класифжаци. Одеський лшгвютичний вюник. Одеса, 2015. Т. 2. №6. С. 114-118.
19. Шульжук Н. В. Сленг як нелггературний пласт сучасно! украшсько! лексики. НауковГ записки нацюнального ушверситету «Острозька акаде-мгя». Серiя «Фшолопчна». Острог, 2011. Вип. 21. С. 102-112.
20. Щерба Д. В. Засоби запозичення та асимь лящя англомовних комп'ютерних термiнiв. Вюник Житомирського державного унiверситету iменi 1вана Франка. Житомир: ЖДУ Гм. 1вана Франка, 2004. № 17. С. 260-262.
21. Став - Ставицька Л. О. Украшський жаргон: словник: мютить близько 4070 слГв Г 700 стш-ких словосполучень. Ки!в: Критика, 2005. 496 с.
22. Кондратюк - Словник сучасного украшського сленгу / упоряд. Т. М. Кондратюк. Харшв: Фолю, 2006. 350 с.
