CC BY
8
ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА
УДК 378:373.091.12.011.3-051:81]:5701531:7 DOI 10.25128/2415-3605.19.2.13
ЕЛЕОНОРА ПАЛИХАТА
karpa24@ukr.net orcid.org/0000-0003-4995-1184
доктор педагопчних наук, професор Тернопшьський нащональний педагопчний ушверситет
¿меш Володимира Гнатюка м. Тернопшь, вул. Максима Кривоноса 2
ФОРМУВАННЯ ECTETH4HOÏ КУЛЬ ТУРИ У МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В-
Ф1ЛОЛОГ1В
Высвтлено актуалъну проблему сучасного соцгуму - формування лгнгвгстычног естетычног культуры майбутнього вчителя украгнсъког мовы i лтературы nid час здобуття професшног oceimu у процесг вивчення дысцыплты «Сучасна украгнсъка лтературна моеа». Окреслено межг мовних норм, що впливаютъ на естетику лгнгвгстычног культуры. Зосереджено увагу на актуальных порушеннях: лексычных норм, яю полягаютъ у выкорыстант стылгстычно невмотывованых мовных eapianmie, що стосуютъся тавтологи, плеоназму, багатосл1в'я, слгв, ужытых у невластывому значент, ттерференцшных явыщ; фразеолог1чных, що торкаютъся правыл ужывання стшкых словосполученъ без спотворення гхнъого 3Micmy i граматычног будовы; морфолог1чных, що стосуютъся мгжмовног ттерференцИ', ненорматывных утворенъ, що не вгдповгдаютъ граматычным категоргям роду, чысла, вгдмгнка, ступеня, особы, часу, способу, стану, выду; сынтаксычных норм - у словосполученнях з неправылънымы формамы узгодження, ненорматывнымы безпрыйменныковым i прыйменныковым керуваннямы, ежыеант одного прыйменныка у значент тшого. Окреслено сынтаксычт помылкы: у простых реченнях пры непраеылънш коордынаци тдмета i прысудка, порушент odHopidnocmi ряду i побудовг реченъ гз дгепрыкметныковым i дгепрыслгвныковым зворотамы; у складных реченнях пры в1дрыв1 тдрядного означалъного речення eid пояснюваного слова i невмотывованш парцеляци. Запропоновано методы навчання i сыстему вправ для удосконалення мовных норм з метою формування лгнгвгстычног естетычног культуры майбутнього вчытеля-фглолога.
Ключое1 слова: професшна oceima, естетычна культура, учытелъ-фглолог, моет нормы, методы, вправы.
ЭЛЕОНОРА ПАЛЫХАТА
доктор педагогических наук, профессор Тернопольский национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка г. Тернополь, ул. Максима Кривоноса 2
ФОРМИРОВАНИЕ ЭСТЕТИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ В БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ-
ФИЛОЛОГОВ
Освещена актуальная проблема современного соцыума - формырованые лынгвыстыческой эстетыческой культуры будущего учытеля украынского языка ы лытературы пры полученыы профессыонального образованыя в процессе ызученыя дысцыплыны «Современный украынскый лытературный язык». Определены пределы языковых норм, влыяющых на эстетыку лынгвыстыческой культуры. Сосредоточено вныманые на актуальных нарушеныях: лексыческых норм, которые заключаются в ыспользованыы стылыстыческы немотывырованных языковых варыантов, касающыхся тавтологыы, плеоназма, многословыя, слов, употребленных в несвойственном значеныы, ынтерференцыонных явленыях; фразеологыческых, касающыхся правыл употребленыя устойчывых словосочетаный без ыскаженыя ых содержаныя ы грамматыческого строя; морфологыческых, касающыхся межъязыковой ынтерференцыы, ненорматывных образованый, которые соответствуют грамматыческым категорыям рода, чысла, падежа, степены, лыца, времены, способа, состояныя, выда; сынтаксыческых норм - в словосочетаныях с неправылънымы формамы согласованыя, ненорматывнымы беспредложным ы предложным управленыямы, употребленыы одного предлога в значеныы другого. Определены сынтаксыческые ошыбкы: в простых предложеныях пры неправылъной коордынацыы подлежащего ы сказуемого, нарушеныы однородносты ряда ы построеныы предложеный с прычастным ы
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
деепричастным оборотами; в сложных предложениях при отрыве подчиненного определительного предложения от объясняемого слова и немотивированной парцелляции. Предложены методы обучения и систему упражнений для совершенствования языковых норм с целью формирования лингвистической эстетической культуры будущего учителя-филолога.
Ключевые слова: профессиональное образование, эстетическая культура, учитель-филолог, языковые нормы, методы, упражнения.
ELEONORA PALYKHATA
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Ternopil, 2 Maksyma Kryvonosa Str.
FORMATION OF AESTHETIC CULTURE OF THE FUTURE TEACHERS-
PHILOLOGISTS
The article deals with the actual problem of the modern society - the formation of the linguistic aesthetic culture of the future teacher of Ukrainian language and literature during the acquisition of professional education in the process of studying the subjects of the linguistic cycle. A cultural-language excursion was made on the program material of the course «Modern Ukrainian Literary Language». We focus on the provision of linguistic aesthetic culture has been explored by observing linguistic norms - orthographic, punctuation, orthoepic, accentual, lexical and phraseological, grammatical (morphologic and syntactic), stylistic. Attention is paid to the most current violations of linguistic norms and variants of their correction, in particular: lexical ones, which consist of the use of stylistically unmotivated linguistic variants concerning tautology, pleonasm, verbosity, words used in an intrinsic sense, interference phenomena and words that are not match the depicted era, etc.; phraseological, concerning rules of use of persistent phrases without distortion of their content and grammatical structure for influence on the interlocutor; morphological concerning interlingua interference, non-normative formations that do not correspond to the grammatical categories of genus, number, case, degree, person, time, method, condition, tense. Disorders of noun, adjective, numeral, pronoun, adverb and verbal disorders that have the ability to distort the aesthetic culture of Ukrainian verbal and written speech are highlighted and the ways of overcoming them are indicated. Violations of syntactic norms in phrases that are expressed by incorrect forms of matching, non-normative without the preposition control, incorrect control in an atypical combination of a noun and a numeral, non-normative prepositional control when choosing a preposition, the use of one preposition in the meaning of another. The focus is on syntactical errors in simple sentences with incorrect coordination of subject and predicate, violation of the homogeneity of the series, incorrect construction of sentences with participle and adverbial turns; in complex sentences that indicate the detachment of a subordinate signifier from an explanatory word and unmotivated parceling as unjustified sentence breaks. Methods of teaching for the prevention of mistakes are offered, the system of exercises for improvement of linguistic norms with the purpose of formation of linguistic aesthetic culture of the future teacher-philologist is grounded.
Keywords: professional education, aesthetic culture, teacher-philologist, linguistic norms, methods, exercises.
Проблема формування естетично! культури майбутшх учителш-словесников зумовлена потребами виховання всесторонньо i гармоншно розвинено! особистосл школяра. Засоби иавчаиня i вихования у npoueci формування особистосп в1дцшяти нерацюнально, позаяк вони перебувають у тюному взаемозв'язку. Формування естетично! культури е процесом вироблення в особистосп здатносп повноцшно сприймати прекрасне, правильно розумигс його, творити i дотримуватися у npoueci вивчення лшгвютичних i педагопчних (зокрема, лшгводидактичних) дисциплш.
1де! естетики представлен! ще в давньогрецькш фшософи, зокрема у творах Арютотеля, i належать до перюду шзньо! класики, наприклад, пращ «Про прекрасне», «Мистецтво риторики», «Поетика» й ш. 3 того часу i донит учеш всього свиу намагаються р1зними засобами збагатити теоретичш i практичш аспекта естетики. Проблему формування естетично! культури студента досл1джували Н. В. Гатеж, В. О. Кудш, Г. I. Кутузова, Н. £. Миропольська, Л. В. Петько, О. П. Рудницька, Лю CiHTiH та багато шших, але формування естетично! культури майбутн!х учител!в укра!нсько! мови i л!тератури мае значш прогалини. Незважаючи на значний доробок учених у царин! формування естетично! культури майбутшх учител1в, враховуючи потреби соц!уму, профес!йно! л!нгв!стично! та лшгводидактично! осв!ти,
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
неповноту досл1дження зазначено! проблемы, формування естетично! культури майбутшх учител1в-фшолог1в потребуе грунтовшшого опрацювання, що зумовлюе актуальнють нашого студшвання.
Мета стал! - дослщити окрем! теоретичн! аспекта формування естетично! культури майбутшх учител1в-словесниюв у процес! вивчення лшгвютики тд час здобуття вищо! педагопчно! освгти.
Досягнення поставлено! мети вщбуваеться за допомогою розв'язання таких завдань: видшити навчальш дисциплши лшгвютичного спрямування, що вивчаються на фшолопчному факультет! ! мають потенц!йн! можливост! формувати естетичну культуру студента-словесник!в; актуал!зувати увагу на поняттях «естетика», «культура» ! «естетична культура» в курс! сучасно! укра!нсько! л!тературно! мови; визначити й охарактеризувати актуальн! в усному спшкуванш норми сучасно! укра!нсько! л!тературно! мови, яких часто не дотримуються, як засобу формування л!нгв!стично! естетично! культури майбутшх учител!в-фшолог!в.
Наукова новизна результата досл!дження полягае у продовженн! наукових студ!ювань з л!нгв!стично! естетики, започатковано! О. О. Потебнею та Д. М. Овсянико-Куликовським, яю зосередили увагу на сшввщношенш категор!й «краса» та «ютина», естетична насолода та м!ра штелектуального в естетичному почутт!; вперше зробили системний науково обгрунтований опис мовних норм, що впливають на формування естетично! культури усного сшлкування.
Формування л!нгв!стично! естетично! культури у педагопчному вищому навчальному заклад! (ВНЗ) грунтуеться на засвоенн! програмного матер!алу з мовних предмет!в, передбачених в!дпов!дними навчальними планами. 3 метою естетичного впливу на студента-ф!лолога кожна мовна навчальна дисципл!на волод!е багатогранними можливостями, спрямованими на культурний розвиток особистост!.
Навчальн! дисципл!ни мовного спрямування «Практикум з укра!нсько! мови», «Сучасна укра!нська л!тературна мова», «Культура мовлення», «Стил!стика», «Риторика», а також мовш виб!рков! дисципл!ни, зокрема, «Онови д!алопчного сп!лкування», «Орфография ! пунктуац!я украшсько! мови» та шш! мають значш професшно спрямован! можливост! (засоби ! способи) формування естетичних смак!в та естетично! культури мовлення майбутшх учител!в-словесниюв для отримання естетично! насолоди у процес! сп!лкування мовц!в.
Поняття «естетична культура» складаеться з двох компонент!в «естетика» ! «культура», кожен з яких мае свое значения ! призначення. Естетика у переклад! з грецько! означае «здатн!сть вщчувати» ! тлумачиться як «наука про загальш законом!рност!, суть ! форми в!дображення д!йсност! людиною, про перетворення життя за законами краси та роль мистецтва у розвитку суспшьства» [2, с. 119], про формування естетичних смаюв. Слово «культура» у переклад! з латинсько! означае «виховання, осв!та, розвиток» ! пояснюеться як «сукупшсть практичних, матер!альних ! духовних надбань сусп!льства» загалом ! кожно! людини зокрема, що в!дображають р1вень розвитку, осв!ченост!, «оволод!ння якоюсь галуззю знань» чи д!яльност! [4, с. 182]. Естетична культура - це «ознака розвинутого естетичного сприймання» особистост!. 1стотним критер!ем естетично! культури людини е особлив! естетичн! в!дчуття насолоди суб'екта, який «сприймае прекрасне», пов'язане з дотриманням моральних якостей, вираженням «моральних оц!нок» [3, с. 119]. Але, кр!м сприймання прекрасного, суб'ект здатний створювати високоестетичний мовленневий продукт ! за допомогою мовних засоб1в впливати на окремого сп1врозмовника чи аудиторш п!д час монолог!чного, д!алопчного чи пол!лог!чного сп!лкування. Саме щ ум!ння ! навички мають здобувати студенти-ф!лологи у процес! профес!йно! освгти п!д час навчання у педагопчному ВНЗ. Естетична культура мовлення - це дотримання сучасних л!тературних норм украшсько! мови на вих мовних р!внях, системи комун!кац!йних якостей мовлення як показниюв мовленнево! культури, правил вв!чливост!! мовленневого етикету, що вщповщають ситуациям сп!лкування, та засоб!в лог!ко-емоц!йно! виразност!.
Сучасн!й украшськш лгтературнш мов! властиве дотримання передус!м певних мовних норм як компонент!в естетично! культури усного ! писемного мовлення студенпв-фшолота. Формування естетично! культури майбутшх учител!в укра!нсько! мови ! лгтератури в!дбуваеться за допомогою дотримання сучасних мовних норм. Мовш норми - це «мовш вар!анти, прийняп в суспшьно-мовленневш практиц! осв!чених людей, яю вважаються зразковими ! найкраще виконують свою роль у мов! як засоб! сп!лкування» [5, с. 111]. Мовш
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
норми здебшьшого складаються стихшно. Проте велику роль у ïx становленш вщграють письменники, майстри слова, надшеш даром mobhoï штущп у вибор1 кращих мовних bapiahtib, ввдчуттям естетики слова. 3 наукового погляду, мовш норми обгрунтовуються мовознавцями, яш розр1зняють mobhî норми, що регулюють правильнють, шдвищують мовно-мовленневу, а вщпов1дно й естетичну культуру сучасного украшського усного i писемного мовлення (лексико-фразеолопчш, граматичш (морфолопчш i синтаксичш), стилютичш), тшьки усного (орфоешчш та акцентуацшш) i тшьки писемного (калйраф1чш, орфограф1чш та пунктуацшш) мовлення. Yci перел1чеш mobhî норми забезпечують формування естетично1 культури мовця.
Лексичш норми допомагають розр1зняти: значения i семантичш ввдтшки сл1в, законом1рност1 лексично1 сполучуваностц сшвв1дношення термшологи i професюнал1зм1в; явища синошмп (6îk е правий чи лгвий, лицъовий чи еиеортний, а стороны е потеплшими, dozoeipHUMU чи pidnuMu), омошми та парошмп (приводимы (кудись, до чогось) до школи, додому, у ceim - призводити до 6idu, до поганих наслгдте) у професшному мовленш; правила вживання сл1в шшомовного походження тощо. Порушують естетичну культуру украшсько1 мови лексичш помилки, як1 полягають у використанш стилютично невмотивованих мовних BapiaHTÎB, що стосуютъся:
1) тавтологи, коли змют слова частково або повнютю дублюеться (школярг провели флешмоб на шкшьному nodeip'ï- замють школярг - учм або dimu; учнг створили цжаеий meip -створили замшити написали; студенти студтютъ нову проблему - слово студтють замшити вивчаютъ, досл1джуютъ)\
2) плеоназму - дублювання значень двох сл1в (пам 'ятний суеемр - правильно пам 'ятну pi4 або суеенгр без слова пам'ятний; мш автопортрет - правильно мш портрет або портрет);
3) багатосл1в'я - вживання зайвих сл1в (у грудм мгсяцг, головний npiopumem, nepiod часу, моя власна думка - правильно угруднг, npiopumem, моя думка або власна думка);
4) сл1в, ужитих у невластивому значенш (корислив( егтамти - треба корисм, компанъйони коктейлю - треба компоненти; завдяки пожеж1 - треба внаслгдок пожежц задати питания - треба поставити запитання, запитати; штори, що заважаютъ бачити все, що охоплюе 3ip - треба шори);
5) штерференцшних явищ (думки степадають - замють збггаються, слгдувати звичаям
- треба дотримуватисъ звичагв, нанести удар - замють завдати удару, ви npaei - замють ваша правда чи маете рацгю); приймати участь - замють брати участь тощо;
6) сл1в, невластивих зображуванш enoci: солдати князя, радянська армгя перемогла бшогеардшцге.
Фразеолопчш норми стосуютъся правил вживання фразеолопзм1в без спотворення 1хнього змюту i граматично! будови для впливу на стврозмовника. Наприклад, тд час некоректного вживання фразеолопзм1в неправильно вживати всипати дубовог Kami (правильно
- всипати березовоЧ Kami); nid eidKpumuM небом (рекомендовано - просто неба).
Формуванню естетично1 культури мовлення сприяе граматика як роздш мовознавства, що вивчае граматичну будову мови, законом1рност1 побудови правильних змютовних мовленневих вщр1зюв (словоформ, синтагм, речень, текстав), формулюе загальш граматичш правила дотримання морфолопчних i синтаксичних норм. При цьому морфолопчш норми передбачають виб1р BapiamÎB морфолопчних форм слова i поеднання ïx з шшими словами. Порушення морфолопчних норм украшсько1 мови i е переважно результатом м1жмовно1 штерференци, що негативно впливае на культуру украшського мовлення. Морфолопчш помилки розглядаються як ненормативш утворення, що не в1дповщають граматичним категор1ям роду, числа, в1дмшка, ступеня, особи, часу, способу, стану, виду [2, с. 24]. Морфолопчш порушення подшяються на ¡менников1, прикметников1, числ1вников1, займенников1, присл1вников1 та д1есл1вш Вони мають здатнють спотворювати естетичну культуру украшського усного i писемного мовлення.
До ¿менникових порушень належать:
1) неправильна квал1фшац1я родових форм: мучить pi3Ka бшъ (треба - pi3Kuù б/ль), здати п'ятъ гриеме, один гривенъ (правильно - здати п'ятъ гривенъ, одну гривню), лгкувальна шампунь (треба - лкуеальний шампунь);
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
2) помилкове вживання числовых форм: гарна мебель, бути на похоронах, який час, zycmi волоси (потр1бно - гарт меблг, бути на noxopoHi, котра година, густе волосся);
3) порушення вживання вщмшкових форм: по полям, вулиця Тараса Шевченко, конгв, виплата по боргам (правильно - по полях, на полях, полями; вулиця Тараса Шевченка, коней, виплата eidnoeidno до борггв); ненормативно - процеса, аналгза, лексикона, метода, сезона, графгку, термту/а; cmammie, нормативно - процесу, аналгзу, лексикону, методу, сезону, графжа, термша (слово), термту (часу), статей.
Прикметников! порушення естетично! культури мовлення стосуються неправильного утворення:
а) форм ступен!в пор!вняння яюсних прикметниюв: найбтьш ужиеамший, менш уразливШий (правильно - найбтьш уживаний, менш уразливий);
б) вщмшкових форм прикметниюв: на природтх уггддях, дружний потиск руки (правильно - на природних уггддях, дружнш потиск руки).
Числ1вников! помилки спостерйаються у неправильних утвореннях вщмшкових форм з буквою и: пятидесяти, шестидесяти, семидесяти, восьмидесяти ялинок (правильно - без и: п 'ятдесяти, шгстдесяти, сшдесяти, втмдесяти ялинок); тисячу дев'ятсот чотирнадцятий piK (треба - тисяча дев'ятсот чотирнадцятий ргк); на п'ятсотому гектарг (правильно - на п'ятисотому гектарг); з п'ятистами учнями (правильно - з п'ятьмастами або з п'ятьомастами учнями); заплатила niemopa гривня (треба - заплатила niemopu грием); двохквартирний будинок, двотисячний ктометр, для трьохргчног програми (правильно -двоквартирний будинок, двохтисячний ктометр, для mpupi4Hoi програми) [7].
Негативно впливають на формування естетично! культури мовлення займенников! недоречност!, яю допускаються тд час:
а) неправильного утворення в!дмшкових форм займенниюв, наприклад: mix проблем, зобов'язаний усим Mamepi, звернувся до його, на ш покладена eidnoeidanbHicmb, це була ix робота, з других джерел (правильно - тих проблем, зобов'язаний уст Mamepi, звернувся до нього, на híu покладена eidnoeidanbHicmb, це була Ихня робота, але це ix не цжавило, з тших джерел); чому i як вчити школяр1в (правильно - що i якучити школяр1в);
б) використання займенника, неекв!валентного зм!нюванш форм! або неадекватного контексту, наприклад: Я npueimma з Новим роком свою маму й mama. Дти продавали ixui вироби (правильно: Я npueimana з Новим роком ceoi'x маму й mama. Дти продавали ceoi вироби);
в) уживання займенника, що неекв!валентний зм!нюванш форм!, або неадекватний контексту. Це стосуеться займенниюв третьо! особи е/н, вона, воно i вказ!вних займенниюв цей, ця, це. Найчастиле помилка полягае в тому, що з тексту незрозумшо, якого слова стосуеться займенник, що вносить у текст двозначнють, наприклад: Якщо Василько буде займатися з тренером, eiH навчитъся виконувати специф1чт ф1зичт вправи (правильно - Василько навчиться виконувати специф1чт ф1зичт вправи, якщо буде займатися Í3 тренером);
г) перел!чування, де не рекомендуеться використовувати вказ!вний займенник це, наприклад: Учитель запропонував позбавити Василька обов'язтв старости i запропонував вибрати Михайлика. Це (?) не сподобалося учням. Що не сподобалося учням, позбавлення Василька обов'язюв старости чи пропозицгя вибрати старостою Михайлика? Студенти говорили про неустшн1сть i досягнення. Це (?) сл1д врахувати у подальшш навчальнШ po6omi. Незрозумшо, що потр!бно врахувати - неусшшнють чи досягнення;
г) уживання присв!йного займенника се/й, який може дублювати наявне у реченш слово з указании 3míctom, наприклад: Марчук не справився 3i своИми обов'язками Kepienrna проблемноi групи. Слово ceiü дублюе слово обов'язки i спричиняе двозначнють у сприйманш змюту речения;
д) сприймання змюту тексту речения, в якому потр!бно доц!льно вживати займенники усякий (всякий), будь-який, кожний (кожен). Вони е chhohímÍ4hí за значениям, але не тотожш. Займенник усякий (всякий) мае вщтшок узагальнення (Всякий Mamepian. с важливим), будь-який - не надае переваги (Будь-який громадянин села Miz стати старостою), кожний (кожен) означае видшення предмета, особи чи явища з однор!дних (Кожний учень мае пройти медогляд). С випадки, коли займенники усякий (всякий), будь-який, кожний (кожен) у речениях
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
можуть замшювати один одного, наприклад: У всякого (кожного, будъ-кого) своя доля / се/й шлях широкий (Т. Шевченко);
е) застосування займенник1в, неекв1валентних зм1нюванш форм1 або неадекватних контексту, наприклад: Кожна людина мае умти послуговуватися усша мовними нормами, / замгсть використання дгалектних слгв, вони (треба - вона) маютъ прагнути до естетичного продукування / сприймання мовлення. Важливо, щоб замють будъ-який не вживати любий, наприклад: Мен/ тдшде люба (треба - будь-яка) оцшка, бо я на платному [7]. В украшськш мов1 вживаемо займенник /хн/й (а не Их, як в росшськш мов1), наприклад: /хн/ вчинки, Ихм казки, /хн/ перекази. Переважно займенник який (яка, яке, якг) використовуеться для означения особи (оаб), наприклад: учень, який став вгдмшником, тода як займенник що - для означения неютот, наприклад: твгр, що написаний вгдмшником.
Присл1вников1 хиби з'являються шд час неправильного утворення ступен1в пор1вняння як1сних присл1вниюв, наприклад: бгльш досконалше, найбшьш акуратмше - правильно мае бути бгльш досконало, найбшьш акуратно. Присл1вники по-моему, по-вашому, по-нашому можуть замшюватися особовими займенниками, що стоять у знах1дному вщмшку з прийменником на: як на мене, на ваш розсуд, на нашу думку.
Д1есл1вш огр1хи стосуютъся:
1) вживання сл1в дати, Чети, вгдповгети, доповгети (та вс1 слова на -вгети), яю в другш особ1 однини маютъ форми: даси, Чей, вгдповгеи, розповгеи, доповгеи (ненормативно - даш, ш, вгдповш, розповш, доповш);
2) утворення станових форм: я вибачаюся (правильно - вибач, вибачте);
3) використання особових форм дшеного способу: виконуем, розучуем, даем (правильно -виконуемо, розучуемо, даемо); звшьнюють, купляйте, викличть, хотятъ, ходе (потр1бно -звшьняють, купуйте, викличте, хочуть, ходить);
4) застосування форм умовного способу: якби б сказали, якби думали би, коли би (правильно - якби сказали, якби думали, коли бмем черевики, то тшла б я на музики);
5) утворення форм наказового способу за допомогою слова давайте: давайте застваемо (правильно - застваймо теню...);
6) ненормативних форм активних даеприкметниюв тепершнього часу на -ачий (-ячий), -учий, (-ючий), яких потр1бно уникати або замшювати ¿менниками, прикметниками, шдрядними означальними речениями, наприклад: виступаючий на конференцИ маггетрант (нормативно -маггетрант, який виступае на конференци; головуючий на заегданм (нормативно - голова заегдання; вгдповгдаючий на запитання студент (нормативно - студент, який вгдповгдае на запитання);
7) неправильного вживання форм даеприсл1вниюв: Читая текст, вш постшно лузав насгння (правильно - читаючи);
8) ненормативне утворення форм на -но, -то, наприклад: Запит здшенуто (правильно -
здшенено).
Порушення, пов'язаш з уживанням службових частин мови, квал1фшуються залежно ввд контексту як синтаксичш або орфограф1чш (ненормативно - як небудъ, абож, всеж-таки, нормативно - як-небудъ, або ж, все ж таки) чи лексичш (так як буде правильно - осюльки, тому що, позаяк) [7].
Естетична культура усного \ писемного мовлення порушуеться в результат! синтаксичних помилок, пов'язаних ¿з побудовою словосполучень, речень, надфразових едностей ввдпов1дно до усталених моделей синтаксичних зв'язюв \ ввдношень. Порушення синтаксичних норм у словосполученнях вбачаемо у:
а) неправильних формах узгодження, наприклад: бгла тюль, запашна шампунь (правильно - бглий тюль, запашний шампунь);
б) ненормативному безприйменниковому керуванш не пробачив едину доньку, подякувала вас, навчання украшськш мовг, навчання математицг (правильно - не пробачив единш доньцг, подякувала вам, навчання укратськог моей, навчання математики);
в) неправильному керуванш в нетипових поеднаннях ¿менника з числ1вником, наприклад: написати двое листгв, побачити трое товаришгв (правильно - написати два листи, побачити трьох товаришгв);
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I MAËCTEPHICTb ПЕДАГОГА_
г) ненормативному прийменниковому керуванш при вибор1 прийменника, наприклад:
знущання над тваринами, над однокласниками, зошит по математицг (треба - знущатися з тварин, з moeapurnie, зошит з математики) i при вживанш одного прийменника у значенш шшого: побачилау CHi (правильно - побачилаувг cm) [6, с. 17].
Синтаксичш помилки спостер!гаемо у простих речениях за умов :
1) неправильно! координаци шдмета i присудка, наприклад: Священник казали прийти вчасно. КожноЧ недш моя бабця ходили до церкви. Ви дала правилъне зауваження (правильно: Священник казав прийти вчасно. КожноЧ недш моя бабця ходила до церкви. Ви дали правилъне зауваження);
2) порушення однорщносп ряду, наприклад: Микола 1ванович зробив обгрунтоеаний i справедливий висновок (правильно: Микола 1ванович зробив обгрунтований висновок). Пояснения: лопко-смислова нер!вноправшсть мотивована тим, що поняття обгрунтований е ширшим i мютить у своему значенш уточнювально-наслщковий компонент справедливий;
3) неправильно! побудови речень ¿з д!еприкметниковим зворотом: Втомлений Василько важкою працею, дивився nid ноги й тчого не бачив довкола себе (треба: Василько, втомлений важкою працею, дивився nid ноги й тчого не бачив довкола себе);
4) неправильно! побудови речень ¿з д!еприсл!вниковим зворотом, наприклад: 1дучи до школи, почався дощ (правильно: замшюемо це речения на складношдрядне: Коли ми йшли до школи, почався дощ);
5) порушення необхщного порядку сл!в, наприклад: Член/в батътвсъкого KOMimemy запрошусмо на конкурс «Знасмо укратсъку мову» з нагоди в1дзначення Дня nuceMHOcmi та моей (треба - Запрошусмо члетв батътвсъкого KOMimemy на конкурс «Знасмо укратсъку мову» з нагоди в1дзначення Дня nuceMHOcmi та моей) [7].
У складних речениях спостер!гаються синтаксичш помилки, що вказують на:
1) вщрив шдрядного означального речения ввд пояснюваного слова, наприклад: Учителька породила учням бути уважншими nid час використання cuHOHiMie, що вчатъся у п'ятому клаа (правильно: Учителька породила учням, що вчатъся у п'ятому maci, бути уважншими nid час використання cuHOHiMie);
2) невмотивовану парцеляцш як невиправдаш розриви речень, наприклад: По-перше, природа завжди вилжовус нас i направляс на правилъний шлях. Допомагас забути повсякдент проблеми. В1дволжтисъ на щось присмне (правильно: По-перше, природа завжди erniKoeyc нас i направляс на правилъний шлях, no-друге, вона допомагас забути повсякдент проблеми, в1дволжтисъ на щось присмне) [7].
На формування естетично! культури студенлв -словесников впливае дотримання стилютичних норм. Звернемо увагу на окрем! види стилютичних помилок граматичного р1вня, яю потребують опрацювання:
1) використання сл1в, властивих одному стилю, у текстах шшого, наприклад: Учителька балакала з учнями про героЧв роману (правильно -розмовляла);
2) уживання мовних штамшв - кальок, клше, що роблять мову важкою для сприйняття, нечеткою, тому !х необхщно уникати, наприклад: виршити проблеми, питання, завдання (краще - розв'язати проблеми, питання, завдання); в ктцевому рахунку (краще - в остаточному тдсумку, врешт1-решт, зрештою); eid rncnodieaHKU (треба - з HecnodieaHKu); у бтъшост1 eunadKie (правильно - здебыъшого); в1дноситися до бтъшост1 (треба - належати до бтъшостг); esadi (треба - ззаду); бтъше всього (треба - понадусе, найбтъше) [1];
3) нагромадження в одному реченш сл1в одше! частини мови, наприклад: У творах учтв с помилки з ycix po3drnie моей: граматики (морфологи, синтаксису), орфографи, пунктуацИ', cmm.icmuKU - переважають ¿менники;
4) недоречне використання у речениях сполучних 3aco6iB (/, що, також, по-перше, з другого боку, але, а, бо, тому що), наприклад: Учитель повинен знати причини неустшност1 muxy4Hie, яких (правильно - якГ).
Осюльки ниш в cyeniflbCTBi вщбуваеться прогресивний розвиток р!зних форм публ!чного мовлення (промови, допов!д!, обговорення, бес!ди, дискус!!, полем!ки, дебати тощо), то активно зб!льшуеться питома вага усного спшкування. Формуванню естетично! культури усного мовлення сприяють не тшьки граматичн!, а й орфоеп!чн! та акцентуацшш норми.
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
Орфоешчш норми [8] стосуютъся дотримання сукупносп правил вимови голосних I приголосних звушв I звукосполучень, що е в словах у р1зних позиц1ях. Наприклад: сказаф, використаф, написаф, кроф, любоф (треба - сказав, використав, написав, кров, любое); хвакт, хварба, хвахгвець (правильно - факт, фарба, фахгвець); за гратами, ганок, гудзик (треба - за Гратами, ганок, худзик); звоник, зеркало, кукуруза (треба - дзеоник, дзеркало, кукурудза); дзякую, бацъкгвщина, кобзарь, перев1рати, робе (треба - дякую, батьюещина, кобзар, переегряти, робитъ), пять, мясо, вязати (мае бути роздшьна вимова - п'ятъ, м'ясо, в'язати); чюю, чяс, чясто (правильно - чую, час, часто).
Акцентуацшш норми як один ¿з компонента естетично! культури усного мовлення стосуютъся правильное!! наголошування сл1в. Рухомють I нерухомють наголосу в р1зних словах укра!нсько! мови е неоднаковою, тому наголошення будь-якого складу (першого, другого чи третього) створюе певш труднощ! у запам'ятовуванш мюця його використання. У р1зних формах одного I того ж слова наголос може бути р1зним, наприклад, у словах брати — беремд, беретё — наголос рухомий, а в словах грйвня — грйвнг — грйвнями наголос нерухомий, падае на один { той же склад. В1дпов1дно до акцентуацшних норм одна I та ж форма слова може наголошуватися по-р1зному, наприклад: директори I два дирёктори, вчитеш / три вчител1. Р1зш наголоси мають форми родового вщмшка однини числ1вника один, одного, вег до одного, один за одного, одт за одних й орудного ввдмшка однини числ!вника одним: один за одним, один з одним, однг з одними.
Близькоспорвднений бшнгв!зм сприяе розвитку змшаного мовлення \ високого ступеня штерференцп, що негативно впливае на вс1 норми украшсько! мови, зокрема й на акцентуацшш. У результат! впливу росшсько! мови в украшськш мов1 спостер1гаються акцентуацшш порушення: чотирнадцятъ, одйнадцать, близъкий, верба, кропива, кухонний, ствбеа'дник, косий (правильно - чотирнадцятъ, одинадцятъ, близъкий, верба, кропива, кухонний, косий). Позбавитися акцентуацшних помилок можна за допомогою використання орфограф1чного словника, в якому подаються як правильш написания, так I нормативш наголошення сл1в.
Робота над засвоенням мовних норм ввдбуваеться за допомогою теоретичних, теоретично-практичних I практичних метод1в навчання «як упорядкованих способ1в оргашзаци д1яльност1 вчителя й учн1в на урощ, спрямованих на досягнення навчально! мети» [3, с. 46], запропонованих вщомими педагогами (А. М. Алексюк, I. Я. Лернер, М. М. Скатк1н, С. Я. Голант та ш) 1 лшгводидактами (О. М. Бшяев, В. Я. Мельничайко, М. I. Пентилюк, Л. П. Рожило й ш). До них належать так1 методи навчання украшсько! мови: розповщь (пояснения), евристична беседа, спостереження над мовою, робота з шдручником, метод вправ, методи проблемного та програмованого навчання, метод наочносп тощо. Функцп кожного методу забезпечуються прийомами навчання як компонентами навчального методу, функщею якого е спрямування студент на розв'язання часткових дидактичних завдань шд час практичного заняття за допомогою шюстрування чи демонстрування.
Лекцшний 1 практичний курси сучасно! украшсько! лиературно! мови у педагопчному ВНЗ сприяють формуванню естетично! культури мовно! особистост! внаслщок взаемозв'язку естетично! функцп з комушкацшною [5, с. 6-13]. У процес! студшвання проблеми формування естетично! лшгвютично! культури у майбутшх учител!в-фшолог1в визначено 1 коротко охарактеризовано мовш норми, актуальш для правильного усного епшкування, що сприятиме шдвищенню 1хньо! психолого-педагопчно! та сощально-етично! шдготовки. Удосконалення 1 поглиблення знань про мовш норми естетично впливатимуть на лшгвютичну культуру студенпв, що позначиться на ефективносп !хньо! професшно-мовленнево! шдготовки як фах!вщв в оволодшш украшською мовленневою культурою.
Перспективи подальшого досл1дження вбачаемо в обгрунтуванш системи комушкацшних якостей мовлення як показниюв естетично! культури, застосуванш правил вв1чливост1 1 мовленневого етикету у в1дпов1дних комушкацшних ситуац1ях, дотриманш штонацп та шших паралшгвютичних засоб1в лопко-емоцшно! виразност! у процес! вивчення риторики як навчально! дисципл!ни п'ятикурсниками.
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
Л1ТЕРАТУРА
1. Антисуржик. Вчимося вв1чливо поводитись i правильно говориги: помбник / за ред. О. Сербенсько!. - Льв1в: Свгг, 1994. - 152 с.
2. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич. - Льв1в: Свгг, 1990. - 324 с.
3. Беляев О. М. Сучасний урок укра!нсько1 мови: навч.-метод. помбник / О. М. Беляев. - К.: Рад. школа, 1981. - 177 с.
4. Гончаренко С. У. Украшський педагопчний словник / С. У. Гончаренко. - К.: Либ1дь, 1997. - 366 с.
5. Кучерук О. А. Програма мовно-естетичного виховання учтв (5-12 кл.) / О. А. Кучерук II Основи естетичного виховання в шк!льному Kypci укра1нсько1 мови: навч. помбник. - Житомир, 2006. - С. 6-13.
6. Палихата Е. Я. Украшська мова за професшним спрямуванням: шдручник для студенпв / Е. Я. Палихата. - Терношль: Лщер, 2009. - 321 с.
7. Граматичш помилки. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https:// studfile.net/preview/5771335/page: 5/
8. Орфоешчш норми укра!нсько1 л1тературно! мови. Вимова голосних i приголосних у мовному потощ. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://studfile.net.preview.5598004.page:6.
REFERENCES
1. Antysurzhyk. Vchymosia wichlyvo povodytys i pravylno hovoryty. Posibnyk. Za red. O. Serbenskoi [Anti-dialect mixing. We learn to act politely and speak fluently] Lviv: Svit, 1994. 152 p.
2. Babych N. D. Osnovy kultury movlennia [Fundamentals of Speech Culture] Lviv: Svit, 1990. 324 p.
3. Bieliaiev O. M. Suchasnyi urok ukrainskoi movy. Navchalno-metodychnyi posibnyk [Modern lesson of the Ukrainian language: teaching method. manual] Kyiv: Rad. shkola, 1981. 177 p.
4. Honcharenko S. U. Ukrainskyi pedagogichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary] Kyiv: Lybid, 1997. 366 p.
5. Kucheruk O. A. Prohrama movno-estetychnoho vykhovannia uchniv (5-12 kl.) // Osnovy estetychnoho vykhovannia v shkilnomu kursi ukrainskoi movy: Navchalnyi posibnyk [Program of language and aesthetic education of students (5-12 class)] Zhytomyr, 2006. pp. 6-13.
6. Palykhata E. Ya. Ukrainska mova za profesiinym spriamuvanniam. Pidruchnyk dlia studentiv [Professional language Ukrainian] Ternopil: Lider, 2009. 321 p.
7. [Grammar mistakes]. Hramatychni pomylky. Available at: https://studfile.net/preview/5771335/page:5/
8. [Orthoepic norms of the Ukrainian literary language. Pronunciation of vowels and consonants in the language stream]. Orfoepichni normy ukrainskoi literaturnoi movy. Vymova holosnykh i pryholosnykh u movnomu pototsi. Available at: URL. https://studfile.net.preview.5598004. 6 p.
Стаття поступила ередакцт 15.11.1919 р.
