CC BY
14
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
Л1ТЕРАТУРА
1. Барболша Т. М. Розвиток алгорштшчного й операцшного мислення у процем вивчення прикладного програмного забезпечення / Т. М. Барболша II Комп'ютер у школ1 та cím'i. - 2010. -№ 1. - С. 19-22.
2. Бугайчук К. Л. Змшане навчання: теоретичний анал1з та стратепя впровадження в осв1тнш процес вищих навчальних заклад1в / К. Л. Бугайчук II 1нформацшт технолог!! i засоби навчання. - 2016. -Т. 54- Вин. 4,- С. 1-18.
3. Вдовенко В. В. Формування алгорнлшчного мислення молодших школяр1в на уроках шформатики / В. Вдовенко II HayKOBi записки. Кропивницький. 2017. Сер1я: Проблеми методики ф1зико-математично! i технолопчно! ocbíth. - Ч. 4. - Вип. 11. — С. 23-27.
4. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови (з дод. i доп.) / уклад, i гол. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
5. Дьяконов I. 3míct поняття «цштсна ор1ентащя» / I. Дьяконов II Мультиверсум. Фшософський альманах. - К.: Центр духовно! культури, 2004. - №43. С. 93-101.
6. Жабшець Н. В. Змша ценностей в умовах трансформац!! укра!нського сусшльства / Н. В. Жабшець //Нова парадигма: альманах наукових праць. Вип. 20. -Запор1жжя, 2001. - С. 129-134.
7. Кухаренко В.М. Системний шдхщ до змшаного навчання // 1нформацшш технолог!! в ocbítí. -Херсон, 2015. - № 24. - С. 53-67.
8. Новий тлумачний словник укра!нсько! мови: у 3 т. Т. 3 / уклад. В. Яременко, О. Сл1пушко - К.: Akohit, 2005. - 863 с.
REFERENCES
9. Barbolina T.M. Rozvytok algorytmichnogo i operaciinogo myslennya u protsesi vyvchennya prykladnogo programnogo zabezpechennia. Kompiuter u shkoli ta simi. K., 2010. № 1. S. 19-22.
1. Bugaichuk K. L. Zmishane navchannia: teoretychnyi analiz ta strategiia vprovadzhennia v osvitnii proces vyshchykh navchalnykh zakladiv. Informaciini tekhnologii i zasoby navchannia. 2016. T. 54. Vyp. 4. S. 1-18.
2. Vdovenko V. V. Formuvannia algorytmichnogo myslennia molodshykh shkoliariv na urokakh informatyky. Naukovi zapysky. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnologichnoi osvity. Ch. 4.,Vyp. 11. Kropyvnyczkyi, 2017. S. 23-27.
3. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoyi ukrayinskoyi movy (z dod. i dop.) / uklad. i gol. red. V. T. Busel, K.; Irpin:VTF "Perun", 2005. 1728 s.
4. Diakonov I. Zmist poniattia «tsinnisna oriyentacia». Multyversum. Filosofski almanakh. K.: Tsentr dukhovnoyi kultury. 2004, №43. S. 93-101.
5. Zhabinets N. V. Zmina tsinnostei v umovakh transformatsii ukrainskogo suspilstva. Nova paradygma: Almanakh naukovykh pracz. Vyp. 20. Zaporizhzhya, 2001. S. 129-134.
6. Kukharenko V. M. Systemni pidkhid do zmishanogo navchannia. Informaciini tekhnologii v osviti. Kherson, 2015,. № 24. S. 53-67.
7. Novyi tlumachnyi slovnyk ukrayinskoi movy: u 3 t. T. 3 / uklad. V. Yaremenko, O. Slipushko. K.: Akonit, 2000. 863 s.
Стаття надшшла в редакцию 27.11.2019 p.
УДК378:373.091.12.011.3-051:373.3]:811.161.2 DOI 10.25128/2415-3605.19.2.12
НАД1Я ВАСИЛЬКШСЬКА
ID ORCID 0000-0002-3372-7682 vasulkivska8@gmail.com
кандидат педагог1чних наук, доцент Тернопшьський нац1ональний педагог1чний ун1верситет
ÍMeHi Володимира Гнатюка м. Терноп1ль, вул. Максима Кривоноса, 2
П1ДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В П0ЧАТК0В01 ОСВ1ТИ ДО РОЗВИТКУ Л1ТЕРАТУРН0-ТВ0РЧ01Д1ЯЛЬНОСТ1 МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В
Обтрунтоеано актуалътстъ проблемы формування творчог особистостг, розвитку творчих здгбностей учнгв на сучасному етапг.Вказано на розвитоклтературно-творчоi дгялъностг молодших
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
школяргв. У зв 'язку з цим наголошено на необхгдностг придтення належног уваги тдготовцг майбутнього вчителя на emani його професшного становления у закладах вищог oceimu, доведено доцшътстъ i можливгстъ забезпечення тдготовки майбуттх фахгвцгв початковог oceimu до розвитку лтературно-творчог дгялъностг молодших школяргв. Зазначено, що багато можливостей для реалгзацИ окресленог мети мае курс«Методика навчання мовно-лтературноi oceimmoi галузг».Охарактеризовано методи i прийоми лтературно-творчог дгялъностг, з якими дощльно ознайомлювати майбуттх учителгв початковог школи. Акцептовано на такому ефективному методг навчання, як cmopimemiHZ, придшено увагу одному з тновацшних методгв навчання - створенню комжав,охарактеризовано теоргю виргшення винахгдницъких завданъ renpixa Алътшуллера, зокрема розроблет ним munoei прийоми фантазування, проанал1зовано прийоми розвитку творчог уяви, творения казок, запропонованг Дж. Podapi, охарактеризовано методику навчання творению казок, запропоновану В. Сухомлинсъким.
Ключое1 слова: творчгстъ, лтературно-творча дгялътстъ, молодшг школярг, майбутнг фахгвцг початково! oceimu.
НАДЕЖДА ВАСИЛЬКИВСКАЯ
кандидат педагогических наук, доцент Тернопольский национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка г. Тернополь, ул. Максима Кривоноса, 2
ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ НАЧАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ К РАЗВИТИЮ ЛИТЕРАТУРНО-ТВОРЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ МЛАДШИХ
ШКОЛЬНИКОВ
Обоснована актуальность проблемы формирования личности, развития творческих способностей учащихся на современном этапе. Акцентировано внимание на развитии литературно-творческой деятельности младших школьников. В связи с этим отмечено необходимость уделения должного внимания подготовке будущего учителя на этапе его профессионального становления в вузах, доказана целесообразность и возможность обеспечения подготовки будущих специалистов начального образования к развитию литературно-творческой деятельности младших школьников. Указано, что много возможностей для реализации намеченной цели имеет курс «Методика обучения литературно-языковой образовательной отрасли». Охарактеризованы методы и приемы литературно-творческой деятельности, с которыми целесообразно знакомить будущих учителей начальной школы. Акцентировано на таком эффективном методе обучения, как сторителлинг, уделено внимание одному из инновационных методов обучения - созданию комиксов, характеризуется теория решения изобретательских задач Г. Алътшуллера, в частности разработанные им типичные приемы фантазирования, анализируются приемы развития творческого воображения, создание сказок, предложенные Дж. Родари, дана характеристика методики обучения созданию сказок, предложенная В. Сухомлинским.
Ключевые слова: творчество, литературно-творческая деятельность, младшие школьники, будущие специалисты начального образования.
NADIIA VASYLKIVSKA
PhD in Pedagogy, Associate Professor Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University Ternopil, 2, Maxyma Kryvonosa Str.
FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS' TRAINING IN DEVELOPMENT OF PRIMARY SCHOOLCHILDREN'S CREATIVE ACTIVITY IN LITERATURE
The article substantiates the importance of forming a creative personality, developing students' creative abilities at the current stage of education development. The enhancement of primary students' creative activity in literature is focused on. Therefore, the author emphasizes the necessity to pay due attention to the preparation of the future teachers at the stage of their professional formation at higher institutions. The feasibility and possibility to provide training for future primary education specialists on the development ofprimary students' creative activity has been demonstrated. The author states that in order to achieve the mentioned aim, the course «The methodology of teaching the educational domain of language and literature» has been designed for the
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
students of the specialty «Primary Education», 013 of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The course consists of the following main parts (modules): «Methodology of teaching literacy», «Methodology of teaching language theory», «Methodology of speech development», «Methodology of teaching literature». Each module is dedicated to train teachers to develop primary schoolchildren's creative activity in literature. The article describes the methods and techniques of creative activity in literature which future primary school teachers should be familiarized with. The author focuses on such an effective method of teaching as story-telling; pays attention to one of the innovative teaching techniques, namely, the comics creation; characterizes the theory of solving the inventive problems of Henry Altshuller, in particular, developed by him typical fantasizing techniques; analyzes the techniques of creative imagination, the creation of fairy tales, proposed by Gianni Rodari; describes the method of teaching how to make up fairy tales, invented by Vasil Sukhomlinsky. The article draws relevant conclusions and outlines prospects for further research.
Keywords: creativity, creative activity in literature, primary schoolchildren, future specialists in primary education.
Рушшним фактором розвитку оучасного сусшльства, особливо у такий складний перюд, який характеризуется стр1мкими змшами политичного, сощально-економ1чного i духовного устрою, е творча особистють, здатна гнучко використовувати набуп знания в р1зних життевих ситуащях, д1яти в нестандартних умовах.Викликами часу зумовлено розроблення Концеитуальних засад реформування середньо! освгти - документа, «який проголошуе збереження цшностей дитинства, необх1днють гумашзацп навчання, особистюного шдходу, розвитку зд1бностей учшв, створення навчально-иредметного середовища, що в сукупносп забезиечують психолопчний комфорт i сирияють вияву творчосп диет» [6, с. 11].
Розвиток творчих зд1бностей учшв в р1зних сферах дгяльносп е одшею з найактуальшших проблем для сучасно! школи. На цьому аспект! модершзаци освгтньо! галуз1 Укра!ни акцентовано в законодавчих, концептуальних документах нашо! держави: Нацюнальна стратег1я розвитку освгти в Укра!ш на перюд до 2021 року (2013), Закон Украши «Про осв1ту» (2017), Нова Украшська школа. Концептуальш засади реформування середньо! школи (2016), Державний стандарт початково! осв1ти (2018) та ш.
За визначенням В. Сухомлинського, творчють у прямому розумшш цього слова -створення духовних i матер1альних цшностей високо! суспшьно! значущосп - е вершиною духовного життя людини, показником найвищого ступеня розвитку И штелекту, почутпв, вол1 [10, с. 278]. Творчих людей, на думку О. Савченко, в1др1зняе особливе вмшня бачити i чути те, чого не пом1чають шш1, тонше вщчувати, яскравше висловлюватися тому треба змалку пробуджувати у диет неввд'емш якосп творчо! людини [8, с. 110]. «У початковш школ1 розвиток зд1бностей д1тей, !х творче ставлення до виконання р1зних завдань визначено як передумову всеб1чного розвитку i виховання, творчого самовираження дитячо! особистосп»,-пише науковець[7, с. 194].
Особливе мюце серед видав художньо-творчо! д1яльност1 посвдае лгтературно-творча д1яльнють. Це зумовлено своерщною, неповторною роллю мовлення в житп шдивща i людства загалом. Л1тературна творчють у дитяч1 роки е необхвдною умовою та ефективним засобом, який допомагае розкрити творч1 здабносп школяр1в. На цьому неодноразово акцентували у CBoi'x працях Я. Коменський, К. Ушинський, О. Духнович, О. Потебня, С. Русова, В. Сухомлинський та шш1. Досл1дженням художньо-творчо! дгяльносп д1тей займалися таш науковщ, як А.Богуш, ГВолощук, Н.Гавриш, Н.Миропольська, О.Музика та iHini науковщ. Розвитку духовно-творчого потенщалу учшв початково! школи надають значно! уваги проввдш украшсьш методисти М. Вашуленко, Н. Комар1вська, С. Лущв, Л. Рондяк, О. Савченко, М Явоненко та шш1 проввдш укра!нськ1 методисти.
Як стверджуе М. Коновальчук, лгтературна творчють диет визначаеться науковцями як самостшний, специф1чний та ушкальний вид художньо! творчосп, що втшюеться у npoueci мовлення. BiH характеризуеться проявом бажання i здабностей «сказати свое слово» (В. Сухомлинський), виразити свое свтобачення через художнш текст. Лгтературно-творча д1яльнють молодших школяр!в - це спещально оргашзована, зумовлена мотиващею д1яльнють, в якш через створення р1зних тишв текста ввдповвдно до лгтературно-мовленневих норм дитина ввдображае почуття, уявлення, враження, образи уяви, що виникли пвд час сприймання довкшля, читання художшх твор1в тощо [5, с. 16].
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
Щоби кожна дитина могла реал1зувати сво! творч1 можливосп, необхвдним е розумне кер1вництво з боку вчителя. BiH повинен бути шдготовленим до формування i розвитку творчо! особистосп дитини. С. Сисоева характеризуе творчого вчителя як особислсть з високим ступенем розвинутосп мотив1в, характеролопчних особливостей i творчих умшь, що сприяють усшшнш творчш педагопчнш даяльносп, i котра внаслщок спещально! професшно! шдготовки i постшного самоудосконалення набувае знань, умшь i навичок педагопчно! пращ, оволод1вае фаховими вм1ннями щодо формування творчо! особистосп учня в навчально-виховному процес1[9, с. 197].Саме тому варто придаляти належну увагу шдготовщ майбутнього вчителя на eTani його професшного становления у ЗВО.
Анал1з психолого-педагопчно! ли^ратури свщчить, що вивченню ироблеми педагопчно! осв1ти надавалася надежна увага. Зокрема, дослщження таких науковщв, Л. Варзацька, М. Вашуленко, В. Моляко, К. Пономарьова, О. Савченко, Т. Сущенко та ш, присвячеш д1яльност1 педагога, спрямованш на творчий розвиток учшв у навчально-виховному процесс Однак проблема шдготовки майбутшх учител1в початково! школи до лиературно-творчого розвитку молодших школяр1в ще недостатньо досл1джена як у теоретичному, так i в методичному аспектах.
Мета статп полягае у визначенш методичного забезпечення шдготовки майбутшх фах!вщв початково! осв1ти до розвитку лиературно-творчо! д1яльност1 молодших школяр!в.
Багато можливостей для реал1зацп окреслено! мети мае курс «Методика навчання мовно-л1тературно! освиньо! галузЬ), який викладаеться студентам спещальносп 013 Початкова освиа в Тернопшьському нацюнальному педагопчному ун!верситет1 ¿меш Володимира Гнатюка. 1нформацшний обсяг ще! навчально! дасциплши передбачае розгляд таких основних роздшв (модул!в): «Методика навчання грамоти», «Методика навчання мовно! теори», «Методика розвитку мовлення», «Методика навчання литературного читання», кожен з яких мае певш можливосп для того, щоб готувати студента до розвитку лиературно-творчо! д1яльност1 молодших школяр!в.
Ефективним методом навчання i виховання, з яким варто ознайомлювати майбутшх учител!в початково! школи, е стор1телл1нг (анг. storytelling - розповщання юторш). Це технолог1я створення та передання шформацп у вигляд1 щкаво! icTopii. Стор1телл1нг - це мистецтво розповвдати icTopii', 3aci6 розвитку (мовлення, мислення, уяви), навчання (допомагае легко, доступно, щкаво засво!ти програмовий матер1ал), виховання (сприяе розвитку особистюних якостей, посилюе ефектившсть спшкування у клаа та ш.).
На заняттях ¿з зазначеного курсу студенти д1знаються, що стор1телл1нг може бути пасивним (коли, прим1ром, на початку вивчення теми учитель у форм! розповда подае HOBi правила) i активним (коли, наприклад, учш самостшно створюють icTopii' на eTani закршлення знань). Майбутш педагогидов1дуються про складов! написания icTopii', алгоритм (правила) складання, вар!анти сюжепв, ознайомлюються з методикою використання сториеллшгу на уроках.
Опрацьовуючи модуль «Методика навчання грамоти», студенти знаходять щкав! icTopii' про звуки i букви, слова i речения, яш можна розповюти першокласникам, на заняттях з модуля «Методика вивчення мовно! Teopii'» використовують у фрагментах урошв icTopii' про Кра!ну морфолог1ю, синтаксис тощо. 3 метою навчання майбутшх учител1в самостшного творения юторш у «Робочих зошитах з методики навчання мовно! теори» !м пропонують завдання скласти для учшв початково! школи ввдповщш казки, як от: про типи текст1в , про крашу звушв [1, с. 6, 16].
Новим явищем у нашш дидактищ е створення KOMiKciB, як1 можна розглядати одним з шновацшних метод1в навчання. Створення KOMiKciB е засобом шдвищення мотивацп до навчання, посилення шгщативносп та самостшносп учня, сприяе розвитку творчосп, самореал!заци та самоствердження дитини.
На заняттях з методики навчання украшсько! мови майбутш вчител1 початково! школи д1знаються, що y4HiB можна навчити творити комшси за мотивами казок, оповщань, а можна навчати створювати комшси самостшно. 3 щею метою практикують так1 вида po6iT: 1) до послщовносп малюнюв дописати в порожшх «хмаринках» речения, щоб утворилось зв'язне висловлювання; 2) доповнити комшси завершальними «кадрами»; 3) придумати власш комшси:
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
а) працюючи у трупах, створювати частини сюжету, яю пстм об'еднують I прочитують;
б) творити комшси самостшио тощо.
Звичайно, щоб майбутнш учитель зм1г иавчати датей творити комшси, треба, щоб вш не лише знав методику навчання учшв початково! школи, а й пробував виконати цю роботу самостшио. Творч1 завдання такого виду студентам пропонують шд час вивчення модуля «Методика навчання лггературногочитання».
Розвитку творчо! особистосп великого значения надавав учений-дослщник, письменник-фантаст Г. Альтшуллер. Його теоргя виршеиня вииахщницьких завдаиь (ТРВЗ) ставить приоритетною метою розвиток творчих зд1бностей I може бути використана в галуз! психолог!!, педагопки, культури. Розроблен! ученим прийоми фантазування (ТПФ) мають «иавчити д!тей робити фантастичн! перетворення об'екта за певною ознакою» [11, с. 45].
Студента ознайомлюються з типовими прийомами фантазування, яш можна використати з метою розвитку лпературио-творчо! дгяльност! молодших школяр1в. Ось деяш з них: 1. Прийом «збшьшеиня - зменшення», суть якого полягае у зм!н! будь-яко! ознаки об'екта в б!к Н зб!льшення чи зменшення, як-от: зб!льшення чи зменшення ознаки розм!ру (Хлопчик-М!зинчик, Велетень) чи шлькост!, чи специф!чно! ознаки. 2. Прийом «Оживления -скам'яишня», коли неживе стае живим, а живе - нерухомим. Прим!ром, прийом «оживления» матер!алу: живе дерево - Буратшо, живе тюто - Колобок, живий сн!г - Сшгуронька, живий метал - Дроворуб..., а прийом статики - спляча цар1вна [11, с. 51]. Студента пробують також використовувати прийоми «Дшення - об'еднання», «Перетворення ознак часу», «Спещал!зац!я
- ушверсал!защя», «Навпаки» у процес! опрацювання модуля «Методика навчання литературного читання».
Велико! уваги розвитку фантазп, «творчого начала в диет» надавав в!домий дитячий письменник-фантаст Дж. Родар!, який вважав, що вс! повинн! в!льно волод!ти словом: «Не для того, щоб ус! були художниками, а для того, щоб шхто не був рабом» [4, с. 15].
Автор «Граматики фантази» розробив багато прийом!в, як1 можна використовувати для розвитку творчо! уяви. На заняттях з методики розвитку мовлення ! методики навчання литературного читання студенти д!знаються про найголовшш! з них, як-от: «Дов!льний префшс» (дов!льне додавання до слова префшса, який деформуе слово, стимулюе мовленневу свободу, включае фантаз!ю). Наприклад: мелоручка (ручка грае мелод!!), в!деост!лець (показуе в!део, коли с!сти на нього) та ш.; 2) «Що було б, якби...?» - техн!ка «фантастичних гшотез» виражаеться у форм! цього запитання. Для його постановки поеднують будь-яю два слова, наприклад, будинок, лтати. Утворюемо г!потезу: «Що було б, якби будинок почав лггати?» та ш.
Дж. Родар! надавав великого значения творению л!мерика (англ. вар!ант н!сен!тниц!), конструюванню загадки, творению казок. В!н вважав, що казка допомагае виховати розум людини, збагатити и уяву. Автор рекомендував ц!кав! прийоми фантазування, як1 можна використати для навчання учн1в творити казки. Щкавими прийомами творения казок, як1 можна використовувати з учнями початкових клас1в, е, наприклад: «Казка навивор!т», «Салат ¿з казок», «Казка-калька», «А що було попм?» та багато шших.
На заняттях курсу студенти вправляються у використанн! згаданих прийом!в фантазування, пишучи фрагменти урок1в чи конспекта. Прим!ром, опрацьовуючи модуль «Методика розвитку мовлення», майбутш учител! вчаться складати конспекти урок1в за зошитом розвитку мовлення, використовуючи прийом «Б!ном фантазп» [3, с.52-55],пробують складати з учнями в!рш! [3, с. 39-41], загадки [3, с. 42-44]. А в ход! вивчення модуля «Методика навчання литературного читання», опрацьовуючи книгу Дж. Родар! «Граматика фантази», пишуть анотацш до книги, виписують прийоми фантазп [2, с. 15], намагаються придумати ! записати якусь чар!вну казку для учи1в початкових клас1в [2, с. 19].
Щоб шдготувати студенив до розвитку л!тературио-творчо! дгяльност! молодших школяр!в, ознайомлюемо майбутн!х фах!вц!в початково! освпи з творч!стю В. Сухомлинського
- видатного укра!иського педагога, майстра педагог!чно! публ!цистики, якийнеодноразово звертав увагу у своему творчому доробкуна розвиток дитячо! творчост!. В!и вважав творчють «дгяльнютю, в яку людина вкладае немовби частнику свое! душ!, ! чим б!льше вона вкладае, тим багатшою стае !! душа» [10, с. 507]. Особливо! ваги у розвитку дитячо! особистоси Василь Олександрович надавав словесн!й творчост!. Красу слова вш пор!внював з ¿скрою, яка запалюе вогник думки, а поетичне слово вважав ел!ксиром для дитячого мозку, пов!трям для крил
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
думки [10, с. 183]. Невичерииим джерелом натхиення великий педагог вважав спшкування з природою. Навчити дитииу бачити i вщчувати прекрасне в нш, стимулювати розповюти про красу довкола - учений визначав одним Í3 найважливших завдань учителя. «Ведиъ д!гей до першоджерела радосп мислення. Ждать rie! щасливо! хвилини, коли натхнення оволод1е душею найслабюшого й несмшивого. За найбшьшу творчу знахщку в сво!й педагопчнш майстерш вважайте ту мить, коли дитина сказала свое слово», - писав bíh [10, с. 509].
Науков1 роздуми, методичш рекомендацй В. Сухомлинського щодо оргашзацп сприятливого для розвитку дитячо! творчост1 навчання i сьогодш мають величезне значения для теоретичного i практичного виршення проблем дитячо! творчостт Одним Í3 важливих 3aco6ÍB розвитку лпературно-творчо! дгяльност! дней, на якому науковець акцентував особливу увагу педагога, е використання казки. За словами вченого, краса рщного слова, його чар1вна сила розкриваеться передуем у казщ. Педагог називав казку колискою думки, радютю мислення. «Поетичне звучания р1дного слова стае музикою для дитини тод1, коли вона сама бере в руки шструмент, сама творить музику, бачить, ввдчувае, як !! музика впливае на шших людей», - зазначав bíh [10, с. 520]. В. Сухомлинський наголошував на тому, що створюючи казку дитина переживае радасть творения, може вшьно висловлювати сво! думки i почуття, виявити сво! мовленнев! зд1бност1. Звичайно, дати не зможуть самостшно оволодпи необх1дними прийомами складання казок, цього !х треба навчати у npoueci творчо! д1яльност! тд кер1вництвом дорослого. Як вказував педагог, творчють учителя, думка, вт!лена в художне слово, е !скринкою, що запалюе вогник дитячо! творчост! [10, с. 512].
На заняттях з «Методики навчання мовно-лпературно! осв!тньо! галузЬ), зокрема в ход! опрацювання модул1в «Методика навчання л!тературного читання» i «Методика розвитку мовлення» студенти, наслщуючи великого педагога, враховуючи його настанови i рекомендац!!, творять казки на ochobí спостережень за природою, р!зними життевими ситуациями. Наведемо приклад казки, написано! студенткою на занят теля прослухання казок, яш творив Василь Олександрович.
Подаемо ориг!нал викладу, без правок.
Жила-була Ывчинка. Не було в не! hí мами, hí mama, hí сестри, hí брата. Лльки старенька бабуся, яка еже давно лежала хвора. Важко жилося дгвчинцг й бабусг. Правда, do6pi люди не залишали ix у 6idi: час eid часу навгдувались, приносили no'icmu, рубали дрова, щоб у печг натопити. А були mam dni, що й не було що no'icmu, то й онучка з бабцею сидгли голоднг.
Одного разу дгвчинка тшла до лгсу назбирати якихосъ плодгв, яггдок. Довго йшла, аж натратила на стареньку натврозвалену хатину. Заходить, а там ... багато золота, коштовного камгння, дорогого вбрання... А в самому куточку хатини на старенькому стшьчику стояв аркуш паперу, на якому було написано: «Вкажи, що хочеш для себе, але тшьки одне...». I поруч лежала ручка. Але не проста, а чаргена, яка бажання еиконус. Взяла дгечинка ту ручку, а що писати - не знас. I дгамантгв хотгла б, i вишуканого вбрання, i золота... Але враз згадала про хвору бабусю i еже, не задумуючись, написала: «Хочу, щоб моя бабця була здорова».
3 порожнши руками поверталася дгвчинка додому, а прийшовши до хати, не noeiprna ceo'iM очам. Удомi було поено всякого добра: i золота, i коштовностей, i одягу... А головне - на не! чекала найдорожча в !! життг людина - бабуся - жива i здорова. Бона клопоталась у приготуванн1 !ж1. Дгвчинка дуже зрадша, тдбггла до бабусг, обняла i поцшувала р1дненьку.
3 того часу онучка з бабусею живуть-поживають i 6idu не знають.
Наталя Д.
Студентський bík е сприятливим перюдом для розвитку професшних якостей майбутнього фах1вця, його самореал!зацп, що е вищим р1внем розвитку особистост!. Це стае можливим завдяки творчш дгяльност! i життетворчост! особистост!. 3 огляду на це формування осв!чено!, творчо! особистост! е одним з найважливших завдань реформування ocbíth в Украшг Ввд професшно! майстерност! вчителя, його шдготовки до формування i розвитку творчо! особистост! дитини залежить ефектившсть творчого розвитку учн1в. Тому така велика увага придшяеться досл!дженню творчо! дгяльност! вчителя, розвитку його особистост! на eTani By3ÍBCbKo! професшно! шдготовки.
_ПР0ФЕС1ЙНА1ДЕНТИЧН1СТЬ I МАЙСТЕРН1СТЬ ПЕДАГОГА_
Досл1дження сприяло виявленню нових перспективных проблем, що заслуговують спещального вивчення. До них належить, зокрема, розробка методики розвитку л1тературно-творчих здабностей молодших школяр1в засобами малих фольклорних форм.
Л1ТЕРАТУРА
1. Васильювська Н. А. Робочий зошит з методики навчання mobhoi Teopii: навч. помбник / Н. А. Васильювська. - Терношль: Вектор, 2019. - 44 с.
2. Васильювська Н. А. Робочий зошит з методики навчання литературного читання: навчальний помбник / Н. А. Васильювська. - Терношль: Вектор, 2019. - 60 с.
3. Вашуленко М. С., Васильювська Н. А. У свт рщного слова. Зошиг ¿з розвитку мовлення. 3 клас / М. С. Вашуленко, Н. А. Васильювська. - К.: Видавничий д1м «Освгга», 2014. - 64 с.
4. Джанни Родари. Грамматика фантазии. Введение в искусство придумывания историй. - М.: Прогресс, 1978. -216 с.
5. Коновальчук М. Розвиток творчосл молодших школяр1в: Система л1тературних завдань /М. Коновальчук. - К.: Шюльний свгг, 2010. -120 с.
6. Нова украшська школа: порадник для вчителя / За заг. ред. Н.М. Bi6iK. - К.: Л1тера ЛТД, 2018. -160 с.
7. Савченко О. Я. Виховний потенциал початково! освгти: помбник для вчител1в i методистав початкового навчання. - 2-ге вид., доп., перероб. / О. Я. Савченко. - К.: Богданова А. М., 2009. -226 с.
8. Савченко О. Я. Методика читання у початкових класах: помбник для вчителя / О. Я. Савченко. -К.:Осв1та, 2007. -334 с.
9. Сисоева С. О. Пщготовка вчителя до формування творчо! особистосл учня / С. О. Сисоева. - К.: Пол!графкнига, 1996. - 406 с.
10. Сухомлинський В. О. Вибрат твори. В 5-ти т. Т. 1. - К.: Радянська школа, 1976. - 654 с.
11. Сходинками творчост!. Методика ТРВЗ в початковш школ! / Автори упорядники: О. В. Лемна, В. П. Телячук. X.: Вид. група «Основа»: «Тр1ада +», 2007. - 112 с.
REFERENCES
1. Vasylkivska N. A. Robochi zoshyt z metodyky navchannia movnoi teoriyi: navch. posibnyk. [Workbook on methods of teaching language theory]. Ternopil: Vektor Publ., 2019. 44 p.
2. Vasylkivska N. A. Robochyy zoshyt z metodyky navchannya literaturnoho chytannya: navchalnyy posibnyk. [Workbook on methods of teaching literary reading]. Ternopil: Vektor Publ, 2019. 60 p.
3. Vashulenko M. S., Vasylkivska N. A. U sviti ridnoho slova. Zoshyt iz rozvytku movlennya. 3 klas. [In the world of the native word. Workbook on speech development. Grade 3]. Kiev: Osvita Publ., 2014. 64 p.
4. Dzhanni Rodari. Gramatika fantazii. Vvedenie v iskustvo pridumyvanie istorii. [Grammar of fantasy. Introduction to the art of inventing stories]. Moscow: Progress Publ., 1978. 216 p.
5. Konovalchuk M. Rozvytok tvorchosti molodshykh shkolyariv: systema literaturnykh zavdan. [Development of creativity of younger students: system of literary tasks]. Kiev: Shkilnyy svit Publ., 2010. 120 p.
6. Nova ukrayinska shkola: poradnyk dlya vchytelya. [New Ukrainian School: Teacher's Advisor]. / Za zah. red. Bibik N. M. Kiev: Litera LTD, 2018. 160 p.
7. Savchenko O. Y. Vykhovnyy potentsial pochatkovoyi osvity: posibnyk dlya vchyteliv i metodystiv pochatkovoho navchannya. [Educational potential of primary education]. 2-he vyd., dopovn., pererob. Kiev: Bohdanova A. M., 2009. 226 p.
8. Savchenko O. Y. Metodyka chytannya u pochatkovykh klasakh: Posibnyk dlya vchytelya. [Methods of reading in primary grades]. Kiev: Osvita Publ., 2007. 334 p.
9. Sysoyeva S. O. Pidhotovka vchytelya do formuvannya tvorchoyi osobystosti uchnya. [Preparing the teacher for the formation of the student's creative personality]. Kiev: Polyhrafknyha Publ., 1996. 406 p.
10. Sukhomlynskyy V. O. Vybrani tvory. [Selected works].V 5-ty t. T. 1. Kiev: Radyanska shkola Publ., 1976. 654 p.
11. Skhodynkamy tvorchosti. Metodyka TRVZ v pochatkovii shkoli[Steps of creativity. The methodology TRVZ in primary school] / Avtory uporyadnyky: O. V. Lesina, V. P. Telyachuk. Kharkiv: Osnova Publ: Triada + Publ, 2007. 112 p.
Стаття надгйшла вредакцгю 18.11.2019p.
