CC BY
20ДЖЕРЕЛО ВПЛИВУ НА ПОПОВНЕННЯ МОВЛЕННеВОГО складу референтно! групи
© Мельник Н.М.*
Ки!вський нацiональний унiверситет iм. Т.Г. Шевченка, 1нститут фшологп, Укра!на, м. Ки!в
Стаття присвячена формуванню i вивченню мовленневого складу референтно! групи та шлямв його функцюнування в сучаснш украшськш мовi. Модифжащя автомобшьно! термшосистеми впливае на функцюнування сленгу в рiзних формах вираження. Дослiдження сленгово! лексики у мовленш автовласниюв вiдзначаеться постшним розвитком i змшами.
Ключовi слова: сленг, штралшгвальт чинники, екстралшгвальт чинники, асоцiативний зв'язок.
Щд час дослвдження було помiчено, що мовленневий склад респондента постшно еволюцiонуе залежно ввд середовища, мiсця та часу. Мова явище багатофункцiональне та нестабiльне, виникають рiзнi структурно-семантич-нi елементи, що докорiнно змiнюють лексичний склад мови. Змши семантики слова вщбуваеться тодi, коли активний мозковий процес вимагае утво-рення нових лексем. Як ввдомо, слова зазнають модифшацш, що стае шдгрун-тям для творення нових лексем, також частина мовних одиниць виходить з ужитку, бо вважаеться застарiлою лексикою.
На словниковий склад респондента впливають економiчнi та соцiальнi змiни. Наприклад, бажання змiнити одну деталь на iншу керуючись лише фiнансовими можливостями створюе умови для номшаци нових одиниць. Оскшьки сфера машинобудування зазнае поспйних змiн. Слад звернути увагу, що словник автомобшьного сленг поповнюеться не лише словами, що виникли на базi термiнiв, як1 функцiонують серед автовласнишв легкових автомобiлiв, але й серед водив ФУР.
Семантичну означенють слово набувае враховуючи середовище побуту-вання. «... семантичнi неолог1зми е зручними й доречними в домшуванш ба-гатьох суспiльних явищ i процесiв, до того ж кшькюно переважають серед iнновацiй, то й вивчення семантично! структури слова, 11 особливостей, зна-ченневих зрушень мае як теоретичне, так i практичне значення» [Карпець, 2006: 99]. Виникнення нових слiв зумовлене «потребами вираження якихось нових змiстiв або чпташого позначення вже ввдомих об'екпв думки» [Мель-ничук, 1981: 30].
Взагалi потреба давати назви предметам мае безпосереднш зв'язок з асоцiативним явищем. Асощаци формуються у пiдсвiдомостi й з'являються
* Аспирант кафедры Современного украинского языка.
в думках, коли виникае бажання або потреба дати чДтке та характерне номД-нативне означення. Для розумiння значения слова слад враховувати не лише поле асоцДативних зв'язк1в, але пряме значення слова, залежно вДд мовно! ситуацл в як1й перебувае об'ект дослДдження або ж переносне, що iнколи змiнюе значенневi особливостi лексеми. О. Потебня був схильний до думки, що слово це «панДвне уявлення, згДдно з яким вДдбуваеться називання предмета i явищ цим словом i яке ...зумовлюе справжнiй смисл слова» [Потебня, 1968: 143].
Новоутворет сленгiзми виникають п1д час комунiкативного акту зде-бiльшого фахiвцiв в машинобудiвнiй сферД. Наприклад, серед 10 опитаних пращвникДв авторемонтних служб було зафiксовано вживання таких сленго-вих одиниць: бархатка, бархатушечка «ущшьнювач нижнього скла», телефон «облицювання горловини бензобака» та Дн.
Зазвичай назви деталей завжди мають допомДжну сленгову назву, що спро-щуе мовлення, але водночас створюе семантичну еднiсть, яка не зрозумДла серед велико! кДлькосп людей. Здебшьшого для розумiння будь-яких назв використовують слова iменники, що постшно нам зустрДчаються в побутi (фартух «бампер переднш», лiфт «люфт», подушка «пневматичний шдйом-ник причепу»). Цд слова настшьки рiзноплаиовi, що майже не помина тотож-нiсть його Дз зображувальним предметом. Варто сказати, що асощативний ряд настДльки багатий, що Днколи можна говорити про вДдносне явище.
Стишов О.А. звертае увагу на те, що на трансформацию семантики слДв впливае: 1) розвиток мовно! семантики в процесД активного функцюнування мови (пошук нових номшацш, а також виражально-зображальних засобДв); 2) ментально-психолопчт, асощативт закони мови сприймання кожного народу, тДльки йому притаманна мовотворчДсть; 3) ситуативнДсть мовлення i контекстуальна взаемопов'язатсть слДв; 4) активДзащя ДндивДдуально-ав-торсько! мовотворчостД, пошук незвично! сполучуваностД слДв та Дн. [Стишов, 2003: 210].
Популяризащя й поширення сленгово! лексики у мовленнД автовласни-кДв вДдзначаеться постДйним розвитком. СьогоднД автовласники об'еднують-ся у певнД сощальш стльноти. З появою Днтернету саме цД групи мають змо-гу створювати форуми, що об'еднують людей спДльною Ддеею «... будь-яке суспДльство Дманентно не може бути соцДально однорДдним; воно подДлене на сощальш, корпоративнД групи зД своею субмовою, яка, з одного боку, протисто!ть литературному стандартовД, а, з другого, витворюе власний са-модостатнш мовний мДкросвДт, байдужий i до стандартДв, i до Днших соцДа-льно-мовних груп. Якраз у таких групах, де вДдбуваеться усна комунДкацДя, мДж !! членами панують штимно-фамшьярш, довДрливД стосунки i здДйсню-еться власне Днтенсивне життя мови, и еволюцДя» [Ставицька 2000, 178].
Сленгове мовлення автовласникДв на сьогоднД не е дослДдженим. Лише на окремих штернет сайтах зафДксованД лексеми, що викликали у нас зацД-
Лeкcикoлoгия и фpaзeoлoгия
45
кaвлeння. Цiкaвим e тe, щo oбмiн cлeнг oдиницями здiйcнювaвcя нe лишe зa дoпoмoгoю ycнoгo тa пиceмнoгo oпитyвaння, aлe й пpи iнтepнeт пepeпиcцi.
Хapaктepизyючи cлeнгoвy лeкcикy cлiд зaзнaчити, щo виникaють нoвi cлoвa y зв'язку з динaмiчним poзвиткoм тexнiки, тому xapaктepнa нoвизнa змicтy тa фopми cлoвa.
Щoдo нoвoyтвopeниx cлeнгiзмiв, то вжe дaвнo вiдoмi мopфeми шед^-ютьcя y нeзвичниx фopмax, yтвopюючи нoвy ceмaнтичнy eднicть.
Cлoвa, щo зaзнaли змiн фopми, aлe oб'eднaлиcя iз знaчeнням лeкceми, щo зaгaльнoвiдoмa, пepecлiдyють мeтy нaдaти eмoцiйнoгo зaбapвлeння ^e-нгiзмy.
Окpeмo cлiд видшити cлeнгiзми, щo дoкopiннo змiнили croe ocнoвнe знaчeння. Taraos cлeнгiзми, кoтpi в ceмaнтичнiй cтpyктypi фopмyють щe дe-кiлькa лeкcикo-ceмaнтичниx iнтepпpeтaцiй, aлe пoпepeднi знaчeння збepiгa-ютьcя.
Ha poзвитoк cлeнгoвoï лeкcики впливaють eRcrpa- тa iнтpaлiнгвaльнi чинники, як1 щe нaзивaють внyтpiшнi тa зoвнiшнi зacoби впливу нa мoвy. Цi фaктopи впливу нeтoтoжнi. Як вiдoмo, мoвa явищe coцiaльнe i poзвивaeтьcя зa влacними внyтpiшнiми зaкoнaми. Пpaктичнe ocвoeння cлiв впливae нa po-звиток мoвнoгo cлoвникa людини, кoтpe визнaчaeтьcя внyтpiшнiми чинни-кaми, щo дoцiльнo пoв'язaти з мoвнoю ocoбливicтю, тому тaкe тлyмaчeння пoяcнюe глибиннe знaчeння цьoгo чинникa, нiж пoзaмoвнoгo впливу m eтa-пи фyнкцioнyвaння лeкcики. Пpoтe, cлiд вpaxyвaти цeй мexaнiзм впливу нa мoвy як ctocí6 iнтepпpeтaцiï cлiв, щo пoзнaчaють шняття. Бepeтьcя дo yвaги чacтoтнicть вживaння нoвиx кoнoтaтивниx oдиниць, вpaxoвyючи пcиxoлoгi-чнe poзyмiння лeкceми. Вpaxoвyeтьcя пpaгнeння eкoнoмiï мoвниx pecypciв, тoбтo зacoби yciчeння, cкopoчeння лeкceм. Haдaeтьcя пepeвaгa cлoвaм eмo-цiйнo нacичeним, a тaкoж cлoвaм, щo викликaють aco^a^ï.
Зoвнiшнi чинники впливу нa мoвy poзглядaютьcя в кoнтeкcтi coцiaльнoï aM^TOcn мoвнoгo члeнa тa пpинaлeжнocтi дo пeвниx гpyп, щo фaктичнo впливae нa мoвлeннeвy пoвeдiнкy. Змiни в cycmльнш пoвeдiнцi нe виклига-ють iнтeнcифiкaцiю мoвниx явищ, ocкiльки пoзaмoвнi чинники нe зaвжди e джepeлoм змiн у лiнгвaльнiй cиcтeмi. 3asrae cyттeвoгo впливу мoвнa CTcre-мa шд дieю внyтpiшнix чинник1в. Лeкcикa нe лишe зaзнae змiн, a й змiнюe cвoю ceмaнтичнy oзнaчeнicть. Бeзпocepeднiй вплив здiйcнюe кyльтypa тa бaжaння знaйти нoвi зacoби виpaжeння, щo нaдaдyть мoвi бiльшoï eмoцiй-нocтi тa eкcпpecивнocтi. Цe зyмoвлюe виникнeння нoвиx cлeнгoвиx yrao-pem, як1 фopмyють yявлeння нa зaпpoпoнoвaний пpeдмeт.
Взaeмoдiя зoвнiшнix i внyтpiшнix чинник1в дeмoнcтpye пepioд coцiaль-нo-кyльтypниx тpaнcфopмaцiй «з oднoгo бoкy, i ви^ли^ит цим icтoтниx змiн мoвниx звичoк i cмaкiв, змiн cлoвoтвipнoï cиcтeми мoви, зyмoвлeниx пocтyпoвим нaгpoмaджeнням oднopiдниx лeкcичниx eлeмeнтiв, з ^yrere, тoдi вiдбyвaeтьcя i бiльш aбo мeнш знaчнa пepeбyдoвa cиcтeми мoви пpoтя-гом oбмeжeнoгo вiдгинкy чacy» [Copoкин, 1965: 11-12]. Irnpa- й eкcтpaлiнг-
вальт чинники слугують засобом розширення вербального складу вира-ження лексем.
Творения нових сленгiзмiв вщбуваеться шляхом вирiзнення та означен-ня предмета в процеа комунiкагивного акту. У будь-якому мовленневому акгi виникае ситуаци при якш вiдбуваегься семантична означенiсгь предмета залежно вiд зображально-зорового реагування на предмет. Кожна людина мае свш мовленневий механiзм, який демонструеться при спонтаннш взае-моди мисленнево! дiяльностi та накопичених мовленневих одиниць. Транс-формованi й переробленi лексеми тд час мисленнево! акгивностi утворю-ють новий семантичний змiст слова, яке набувае форми сленгу. Називання предмета е не лише процес комушкативного акту, але й здатнiсгю тзнати предмет i мати змогу тд час наступного обговорення пiзнати його. Виник-нення нових сленгiзмiв зумовлене процесом номiнацi! лексем, що фшсують-ся у пам'ятi, а з часом займають однi з перших позицш слововживання. Лек-сичний склад мови поповнюеться новими змiстовними формами вираження.
Сленговi лексеми швидко виникають i використовуеться багатьма сус-тльними групами. За останнi роки укра!нська мова зазнала змiн, на це вплинуло не лише економiчнi й полиичш проблеми, але й внутршне сприй-няття дiйсностi, тому людина намагаеться передати свое осмислення й ро-зумiння оточуючих предмепв, використовуючи лексику бiльш просту. На жаль, зникають слова, як1 були щкаы дек1лька рок1в назад, !х мюце займають сучаснi лексеми, що е запозиченнями iншомовними. Активна штенси-фiкацiя нових сленгових утворень спонукае розширювати словник спеща-льно! лексики, враховуючи понятiйне розумiния !! оточуючих. Ц поняття потребують мовного вираження, щоб мовнi особливостi були зрозумiли та доступними всiм слухачам.
Враховуючи швидш темпи розвитку автомобiльно! галуз^ ми помiчае-мо, що утворення нових термiнiв супроводжуеться випсненням шших.
Огже, виникають новi сленговi утворення в усному мовленнi при ба-жаинi оперативного реагування на предмет. Варто враховувати форму роз-мовно! мови та способи Г! передач^ звернути уваги сл1д на вш, стать або ж навiть на амейний стан осiб, що приймають участь в дiалозi. Разом з тим сленговi одиницi, як1 ввшшли в мову займають провiднi позици в структур-нiй мовi означено! групи людей. Описана сфера побутування стил1стично знижено! лексики використовуе мовт одиницi на позначення певно! цш, або ж при певнiй ситуацп.
Сл1д пам'ятати, що сленговi слова виникають у мовлент спонтанно для забезпечення певного номiнативного позначення предмета, школи виражае семантику новоутвореного поняття. Зазначенi характеристики фiксованих iнновацiйних лексем не завжди дають чiтку та зрозумшу ознаку предмету, тому не ва лексеми стають загальновддомими.
Простежуемо у мовленнi наявнiсть власне авторських сленгiзмiв, що харакгеризуються лише мовлення однiе! особи. Використовують з метою
Лексикология и фразеология
47
забезпечення образности що зумовлено поеднання внутрiшнiх i зовнiшнiх чинникiв. Як правило мовт одиницi функцiонують у розмовному та худож-ньому стилi.
Лiтература:
1. Карпець Л.А. Укра!нський спортивний жаргон: структурно-семантич-ний аспект: дисс. ... кандидата фшол. наук: спец. 10.02.01 / Карпець Любов Анатоллвна; Харшвський нацiональний унiверситет iменi В.Н. Карабша. -Х., 2006. - 185 с.
2. Мельничук О.С. Розвиток мови як реально! системи / О.С. Мельни-чук // Мовознавство. - 1981. - № 2. - С. 22-34.
3. Потебня А. А. Из записок по русской грамматике / Александр Александрович Потебня. - М.: Просвещение, 1968. - Т.3. - 451 с.
4. Сорокин Ю.С. Развитие словарного состава руського литературного языка 30-90-е годы ХХвека / Ю.С. Сорокин - М., 1965. - 564 с.
5. Ставицька Л.О. Функцюнування жаргонно! лексики в сучаснш укра!-нськш уснорозмовнш мовi / Л.О. Ставицька // Вюник Харшвського ушвер-ситету. - Вип. 491. - Серiя «Фшолопя». - Х.: Харк1вський нацiональний унiверситет. - 2000. - С. 294-297.
6. Стишов О.А. Динамiчнi процеси в лексико-семантичнш системi та в словотворi укра!нсько! мови к1нця ХХ ст. (на матерiалi мови засобiв масово! шформаци): дисс. .доктора фiлол. наук: спец. 10.02.01 / Олександр Анато-лшович Стишов; Нацiонально! академi! наук Укра!ни. 1нститут мовознавст-ва iм. О.О. Потебш. - К., 2003. - 597 с.
ТЕРМ1НОЛОГ1ЧНА ПРАКТИКА 1ВАНА ФРАНКА ТА СТАНОВЛЕННЯ ЗАХ1ДНОУКРА1НСЬКО1 ЮРИДИЧНО1 ТЕРМ1НОЛОГ11
© Паночко М.М.*
Дрогобычскийгосударственный педагогический университет им. И. Франко, Украина, г. Дрогобыч
Розглянуто теоретико-методичш напрацювання та особливостi вико-ристання 1ваном Франком юридичних термiнiв у наукових розвiдках i художнiх творах. Проаналiзованi твори 1вана Франка засвiдчують до-сить розгалужену термгносистему, яка вказуе на розвинетсть юридич-но! лексики в захвдноукрашському мовному дискура.
Ключовi слова: лексичний фонд мови, синотм1я, термгносистема, укра!нська юридична термшолопя.
* Преподаватель кафедры Украинского языка.
