CC BY
7
Functionally-semantic approach to learning the factors of a language is one of the main directions of the modern theoretical linguistics. In this aspect the learning of the elements of the scientific language is very actuality.
Researching of the scientific language causes the necessity of finding out the characteristics of the different style forming means. The differently-formed prepositions are among them (y зe 'H3Ky 3, 3 oexxdy Ha and etc).
These elements are actively used in the texts of the scientific style of the modern Ukrainian language. It causes by the specifics and actively development of the science. The progressive increase of the scientific information causes the importance to express the thoughts exactly and briefly and use the new means of their expression. And differently-formed prepositions are characterized by the ability to express different shades of thoughts unchangeably.
Traditionally considered, that the prepositions, which have two or more differently-formed components, in most cases, have one meaning, their semantic forming is clear, but these elements have the ability for polysemantics, which is differently realized in the functional styles.
For finding out the different aspects of the semantics of the polysemantic differently-formed prepositions in a language of science, the texts of different scientific genres of the modern Ukrainian language were chosen by the author.
That was found out in the results of the analyses. Even if in a number of the polysemantic differently formed prepositions there are some elements, which in scientific style are not fully realize the different aspects of the semantic to compare with other functional styles of the modern Ukrainian language, mostly all polysemantic differently-formed prepositions in scientific language display the different aspects of meaning, they update one of the components of the semantics depending on the communicative reason.
Key words: scientific style, polysemantics, differently formed prepositions, semantics, the component of the semantics.
УДК 811.161.2'367.4:001.4
Л. Б. Гаращенко
КАТЕГОР1ЙНИЙ Р1ЗНОВИД ПРОПОЗИЦШНО-ДИКТУМНО1 МОТИВАЦП АНАЛ1ТИЧНИХ ТЕРМ1Н1В НАУКОВО-ТЕХН1ЧНО1
ТЕРМШОЛОГП
У статт1 виявлено специфту мотиваци науково-техшчних аналтичних терм1н1в з огляду на когттивш мехатзми гхнього творення, розглянуто категортний р1зновид пропозицтно-диктумно! мотиваци складених термШв. Визначено транспозицтш пари синтаксичних дериват1в, як1 виступають компонентами термтосполук.
Ключовi слова: аналтичт термти, науково-техтчна терм1нолог1я, пропозицтно-диктумна мотиващя, транспозищя, мотиватор, синтаксичний дериват.
Термшолопчна номшащя невщ'емна вщ процесу наукового тзнання й трансформацп об'ективно'1 дшсносп, що викликае потребу дослщжувати термш не лише як одиницю особливо'1 функцюнально'1 метамови, а i як результат тзнавально'1 дiяльностi людини, зааб концешуалiзащi спещально'1 шформацп.
У сучасних нащональних термiносистемах рiзних галузей знань аналiтична деривацiя е одним iз продуктивних способiв номшацп. Продуктившсть цього способу зумовлена як лексичною природою термiна, так i його функцюнальним призначенням. За спостереженнями науковщв, термiносполуки становлять понад 70 % загально'1 кiлькостi термiнологiчних одиниць у рiзних термiносистемах (працi М. П. Годовано'1, О. М. 1ващишин, Л. В. Козак, Л. Д. Малевич, Б. П. Михайлишина, О. В. Чуешково:, О. Г. Чумак, Д. П. Шапран та шших).
Анал^ичш термiни пiдпорядковуються внутрiшньомовним законам i загальномовним впливам, вiдображаючи загальнi тенденцп розвитку сучасно'1 украшсько'1 л^ературно'1 мови. Вони вщдзеркалюють роботу людсько'1 когнщп, процесiв категоризацп i концептуалiзащi, що е двома формами пiзнання св^у у виглядi класифшацшно'1 дiяльностi розуму людини. Когнiтивна природа шформацп, яку передають аналiтичнi термiни, найрелевантнiша для здшснення комушкацп.
Мета статтi - розглянути категоршний рiзновид пропозицшно-диктумно'1 мотивацп науково-технiчних аналiтичних термiнiв, виявити транспозицшш пари синтаксичних дериватiв, якi виступають компонентами термiносполук.
Поставлена мета передбачае розв'язання таких завдань: дослщити закономiрностi творення пропозицiйно мотивованих номiнативних одиниць; визначити рiзновиди пропозицшно-диктумно'1 мотивацп анал^ичних термiнiв науково-техшчно'1 термшологл; розглянути типи транспозицп; виявити й описати транспозицшш пари синтаксичних дерива^в.
З метою з'ясування когштивно'1 бази мотивацп науково-техшчних аналiтичних термiнiв було використано розроблену О. О. Селiвановою методику когшгивно-ономасiологiчного аналiзу, що грунтуеться на принцип штегративно'1 двовекторностi дослiдження (вщ ономасюлопчно'1 структури аналiтичних термiнiв до структури знань про позначене й навпаки) та на психолшгвютичнш моделi породження (продукування) номiнативних одиниць. Мотиващю з огляду на психолiнгвiстичну модель породження найменування витлумачено як нас^зну лшгвопсихоментальну операцiю формування ономасюлопчно'1 структури, що здшснюеться шляхом вибору мотиватора (чв) з мотивацшно'1 бази структури знань про позначене в складнш системi зв'язкiв рiзних пiзнавальних функцш етносвiдомостi [9, с. 482]. Когштивно-ономасюлопчний аналiз науково-технiчних аналiтичних термiнiв дав змогу встановити мотивацiйну типологiю спещальних найменувань. Залежно вiд статусу обраних мотиваторiв аналiтичних термiнiв у структурi знань про позначене виокремлено три типи мотивацп: пропозицшно-диктумну, асоцiативно-метафоричну й змшану.
Пропозицiйно-диктумна мотивацiя характеризуеться вибором мотиваторiв з мисленневих аналогiв ситуацп, що передають вiдносно iстинну, несуперечливу шформащю про властивостi об'екта номшацп, вербалiзовану знаками в прямих значеннях. У структурi ментально-психонетичного комплексу такий фрагмент визначено як диктумний компонент, який входить до складу пропозицп чи ототожнюеться з нею. Пропозицшш моделi вважаються результатом вибору компонент пропозицшно'1 структури - певного мисленневого аналога, «що виокремлюе i вказуе на зв'язки мiж елементами ситуацш, якi потiм реалiзуються в синтаксичному конструкт чи в iнших одиницях» [4, с. 104].
Пропозицiйно-диктумна мотиващя за загальним семантичним механiзмом розглядаеться як метонiмiчна, оскiльки здiйснюеться перенесення позначень одного компонента поди на шший, назви одного класу предметв або одиничного предмета на шший клас або одиничний предмет, перенесення позначень частини на цше й цшого на частину за сумiжнiстю, дотичнiстю двох чи бiльше складниюв пропозицп. Цей тип
мотивацп науково-технiчних аналiтичних термiнiв, залежно вщ статусу мотиваторiв у структурi пропозици, репрезентований категорiйним, гiперонiмiчним i предикатно-аргументним рiзновидами.
Предикатно-аргументний рiзновид пропозицшно-диктумно'1 мотивацп грунтуеться на виборi мотиваторiв iз предикатно-аргументних структур пропозицiйного ядра ментально-психонетичного комплексу. Когнiтивний механiзм цього рiзновиду мотивацп полягае в метонiмiчному перетвореннi знака, що займае одну позищю (мотиватора), на iншу позищю (мотиванта) на грунт встановлення конекцш мiж ними та iншими ймовiрними слотами, якi можуть iмплiкуватися.
Гiперонiмiчний рiзновид базуеться на принципах родо-видово'1 категоризацп в науково-технiчнiй галузi i використовуе знаки компонентiв диктуму не з предикатно-аргументно'1 структури, а з п родових корелятiв. Мотиватор-пперошм служить ядерним компонентом аналiтичних термЫв, мае узагальненiше значення i визначае належнють поняття до певно'1 категорiальноi iерархii.
Категорiйна мотивацiя за граматичною природою е транспозицiйною. Транспозицiя як один iз способiв номшацп актуалiзуе в ментально-психонетичному комплексi знання про мову, зокрема про граматичш класи ^в - частини мови [8, с. 164]. Такий рiзновид мотивацп вщзначаеться дублюванням когштивно!' позицп мотиватора за транспозицшно'1 похiдностi й за характером творения i е метонiмiчним. Метонiмiчний характер категорiйноi мотивацп виявляеться в перенесены за сумiжнiстю «ономасюлопчних частиномовних категорiй на найвищому рiвнi концептуалiзацii» [8, с. 165]. Перенесення значення слова з одше'1 граматично'1 категорп, у якiй воно сформувалося, до шшо'1 «не означае змши в семантико-граматичнiй природi цього значення» [5, с. 155]. На переконання О. С. Кубряково'1, у категоризацп явищ свiту найвищi абстракцп досягаються тодi, коли 1'х класифшують за частинами мови. «Не можна здшснити акту найменування певно'1 субстанцп, не встановивши, чи це предмет або процес, стан або ознака, дiя або властивють... В iерархii категорiй, якi визначають мiсце номiнативноi одиницi в системi мови, найвищий рiвень становлять частиномовнi категорii з 1'хшми глибокими семантичними й ономасюлопчними пiдвалинами» [7, с. 156].
Теор^ транспозицii вперше опрацював Ш. Балл^ увiвши це поняття на позначення процесу, за якого «мовний знак змшюе граматичне значення, повнiстю збер^аючи семантичне, перейнявши на себе функщю якох-небудь лексичноi категорii (iменника, прикметника, присшвника), до яко'1 вiн не належить» [2, с. 130]. Дослщник виокремив два типи транспозицii: функцюнальну, що стосуеться категорiйного переходу слова з однiеi частини мови до шшо'1 без змiни семантики похщного, та семантичну, пов'язану зi змшою чи замiною категорiйноi семи - семантичного стрижня частини мови. Л. Теньер описав три рiзновиди транспозицп пiд назвою «трансляцiя»: використання того самого слова з рiзними вторинними синтаксичними значеннями; мiжкатегорiйнi переходи в межах того ж значення; мiжкатегорiйнi переходи, що супроводжуються змiнами в значенш дериватiв [10, с. 378].
У традицшному словотворi розрiзняють лексичну й синтаксичну деривацii. За синтаксичноi деривацii вiдбуваеться перехiд слова з однiеi частини мови до шшо'1 й набуття нових категорiйних i граматичних ознак зi збереженням загального поняттевого змiсту, наприклад: нагнтати ^ нагттання - змiнилася морфемна будова слова й частиномовна належнють, а лексичне значення залишилося незмiнним («натискаючи, перемiщати i зосереджувати в обмеженому просторi (повiтря, рiдину тощо)» [3, с. 707]). Отже, пропозицшне мюце обох знакiв - деривата i мотиватора -
залишаеться незмiнним. З огляду на це в словотвiрному вiдношеннi категорiйна мотиващя ототожнюеться з синтаксичною деривацiею.
Дискусшним питанням сучасно'1' лiнгвiстики залишаеться склад транспозицшних пар синтаксичних дериватiв. На думку I. С. Улуханова, члени транспозицшних пар повинш позначати одну й ту ж реал^, яка в мовi може граматично штерпретуватися по^зному. Дослiдник уважае транспозицiйними вщношення мiж дiями та ознаками: 1) «дая - дiя»: дiеслово - iменник (читати - читання); 2) «ознака - ознака»: прикметник -деад'ективний iменник (бглий - бглизна); 3) «ознака - ознака»: прикметник -присшвник (швидкий - швидко) [11, с. 150]. Ю. Д. Апресян розрiзняе чотири транспозицшш пари: вiддiеслiвнi iменники, вiдприкметниковi iменники, вiдсубстантивнi вiдноснi прикметники, вiдприкметниковi присшвники [1, с. 72], I. М. Ширшов виводить вiсiм груп синтаксичних дерива^в: вiддiеслiвнi iменники; вiдiменнi дiеслова; вiдприкметниковi iменники; вiдiменниковi прикметники, вiдприкметниковi прислiвники; вiдприслiвниковi прикметники; вiддiеслiвнi прикметники й вiдприкметниковi дiеслова [12, с. 90].
Когштивно-ономасюлопчний аналiз науково-технiчних анал^ичних термiнiв уможливив виявлення п'яти транспозицшних пар синтаксичних дерива^в, якi виступають компонентами термiносполук:
1) вiддiеслiвнi iменники-транспозити як предметнi позначення дiй / процеав: поглинати (мотиватор предикат) ^ резонансне поглинання (дериват), а також опалювати ^ парове опалювання, прокатувати ^ гвинтове прокатування, розподшяти ^ розподт швидкост1, тужавти ^ тужавтня бетону, центрифугувати ^ в1дст1йне центрифугування тощо. Безумовно, вiддiеслiвнi iменники дають змогу мовцям мислити подiю та дш як деякi аналоги предме^в у сферi свiдомостi [7, с. 176];
2) вщад'ективш iменники, що вживаються на позначення назв властивостей речовин, якостей предме^в, явищ, процеав науково-техшчно'1' галузi: мгцний (мотиватор квал^атив) ^ вгбрацгйна мщтсть (дериват), а також активний ^ катлярна активтсть, пружний ^ поверхнева пружтсть, прозорий ^ прозор^ть ол1фи, крихкий ^ теплова крихтсть, стткий ^ стштсть споруд тощо. У таких похщних вщбулося метонiмiчне асоцiативне перенесення з абстрактного поняття на конкретне (властивють - хiмiчний чи фiзичний вияв властивосп). Так, слово кислота спочатку позначало властивють рщини, що мае гострий смак, схожий на смак оцту, лимона тощо. Згодом воно набуло значення «хiмiчна сполука (зазвичай кисла на смак), яка мютить водень, що може замщатися металами тд час утворення солей» [3, с. 537]: акумуляторна кислота, вугтьна кислота, мурашина кислота, соляна кислота тощо. Вщад'ективш iменники збер^ають значення ознаки мотивувальних прикметниюв. Утворення таких номшативних одиниць «супроводжуеться пiдведенням ознакових значень тд загальну категорiю субстанцп» [6, с. 125];
3) вщсубстантивш прикметники, якi виражають ознаки предметсв за вiдношенням до того, з чого вони виготовлеш (з чого складаються): алмаз (мотиватор фабрикатив) ^ алмазний бур (дериват), а також зал1зобетон ^ залiзобетонна конструкщя, метал ^ металева шина, мгдь ^ мiдний дрт, повсть ^ повстяна прокладка, чавун ^ чавунне литво тощо;
4) вiддiеслiвнi прикметники: брошурувати (мотиватор предикат) ^ брошурувальний агрегат (дериват), а також зварювати ^ зварювальний автомат, з'еднувати ^ з'еднувальний дефект, кртити ^ кртильна деталь, розпилювати ^ розпилювальний абсорбер, розклинювати ^ розклинювальна д1я та ш.;
5) вщад'ективш прислiвники: абсолютний (мотиватор квал^атив) ^ абсолютно жорстке тыо (дериват), а також попереднт (мотиватор темпоратив) ^ попередньо напружений бетон, статичний ^ статично невизначена балка тощо. Значення вiдад'eктивних прислiвникiв збiгаeться 3i значенням категорп прикметникiв. Як зазначають автори працi «Нариси з основоцентричноi дериватологп», потреба такоi категорп ошв у мовi викликана необхiднiстю мати означення не тшьки до класу ошв iз субстанцiальним значенням, а й з предикативним [6, с. 125].
Проведений аналiз засвщчив, що такi термiнологiчнi одиницi мають синтаксичш синонiми, якi номiнують тотожнi поняття, наприклад: замгна двигуна = замтити двигун, алмазний бур = бур 1з алмазу, кртильна деталь = деталь, яка кртить тощо.
За умови вторинного позначення синтаксичного деривата категоршна мотиващя поступаеться предикатно-аргументнш, наприклад: видобуток - 1) «процес добування корисних копалин з надр землЬ» (видобуток нафти - предикат процесу); 2) «певна кшькють корисних копалин, видобутих з надр землЬ» (добовий видобуток -квантитатив) [3, с. 133]); лиття - 1) «доя за знач. лити 3» (натвнеперервне лиття -предикат дп); 2) «те саме, що литво - лит металевi вироби» (коюльне литво -об'ектив) [3, с. 615]); облицювання - 1) «доя за знач. облицювати» (предикат дп); 2) «матерiал, яким облицьовують поверхню чого-небудь» (вогнетривке облицювання -медiатив) [3, с. 808]) та ш.
Отже, транспозищя слугуе засобом мовно! економп, згортаючи частини шформацп в компактнiшi структури, а також дае змогу задовольнити потреби в нових значеннях, пов'язавши 1'х з уже вщомими з попереднього досвiду. Перспективи нашого дослiдження перебувають у площинi подальшого когнiтивно-ономасiологiчного вивчення окремих термiносистем, тенденцш до поповнення 1'х аналiтичними номшащями для одержання цшюно!' картини концептуального вщтворення знань у системi науково-техшчно! термшологл.
Список використано1 л1тератури
1. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Ю. Д. Апресян. - Москва : Наука, 1974. - 231 с. ; Apresyan Yu. D. Leksicheskaya semantika. Sinonimicheskie sredstva yazyka / Yu. D. Apresyan. - Moskva : Nauka, 1974. -231 s.
2. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языкознания / Ш. Балли; пер. с 3-го фр. изд. Е. В. Вентцель, Т. В. Вентцель. - Москва : Изд-во иностр. лит., 1955. - 416 с. ; Balli Sh. Obshchaya lingvistika i voprosy frantsuzskogo yazykoznaniya / Sh. Balli; per. s 3-go fr. izd. Ye. V. Venttsel, T. V. Venttsel. - Moskva : Izd-vo inostr. lit., 1955. -416 s.
3. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови / уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел. - Кшв ; 1ртнь : ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с. ; Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy / uklad. i holov. red. V. T. Busel. - Kyiv ; Irpin : VTF «Perun», 2005. - 1728 s.
4. Гиздатов Г. Г. Когнитивные модели в речевой деятельности / Г. Г. Гиздатов. -Алма-Аты : Гылым, 1997. - 176 с. ; Gizdatov G. G. Kognitivnye modeli v rechevoy deyatelnosti / G. G. Gizdatov. - Alma-Aty : Gylym, 1997. - 176 s.
5. Кацнельсон С. Д. Типология языка и речевое мышление / С. Д. Кацнельсон. -Ленинград : Наука, 1972. - 216 с. ; Katsnelson S. D. Tipologiya yazyka i rechevoe myshlenie / S. D. Katsnelson. - Leningrad : Nauka, 1972. - 216 s.
6. Нариси з основоцентричноi дериватологп / В. В. Грещук, Р. О. Бачкур, I. Ф. Джочка, Н. М. Пославська. - Твано-Франювськ : Мюто НВ, 2007. - 348 с. ; Narysy z
osnovotsentrychnoi deryvatolohii / V. V. Greshchuk, R. O. Bachkur, I. F. Dzhochka, N. M. Poslavska. - Ivano-Frankivsk : Misto NV, 2007. - 348 s.
7. Роль человеческого фактора в языке. Язык и картина мира / Б. А. Серебренникова, Е. С. Кубрякова, В. К. Постовалова ; отв. ред. Б. А. Серебренников. - Москва : Наука, 1988. - 216 с. ; Rol chelovecheskogo faktora v yazyke. Yazyk i kartina mira / B. A. Serebrennikova, Ye. S. Kubryakova, V. K. Postovalova ; otv. red. B. A. Serebrennikov. - Moskva : Nauka, 1988. - 216 s.
8. Селиванова Е. А. Когнитивная ономасиология : моногр. / О. О. Селиванова. -Киев : Издательство украинского фитосоциологического центра, 2000. - 248 с. ; Selivanova Ye. A. Kognitivnaya onomasiologiya : monogr. / O. O. Selivanova. - Kiev : Izdatelstvo ukrainskogo fitosotsiologicheskogo tsentra, 2000. - 248 s.
9. Селiванова О. О. Лшгвютична енциклопедiя / О. О. Селiванова. - Полтава : Довкшля-К, 2010. - 844 с. ; Selivanova O. O. Linhvistychna entsyklopediia / O. O. Selivanova. - Poltava : Dovkillia-K, 2010. - 844 s.
10. Теньер Л. Основы структурного синтаксиса : пер. с франц. / Л. Теньер. -Москва : Прогресс, 1988. - 655 с. ; Tener L. Osnovy strukturnogo sintaksisa : per. s frants. / L. Tener. - Moskva : Progress, 1988. - 655 s.
11. Улуханов И. С. Единицы словообразовательной системы русского языка и их лексическая реализация / И. С. Улуханов. - Москва : Российская академия наук. Институт русского языка им. В. В. Виноградова, 1996. - 214 с. ; Ulukhanov I. S. Yedinitsy slovoobrazovatelnoy sistemy russkogo yazyka i ikh leksicheskaya realizatsiya / I. S. Ulukhanov. - Moskva : Rossiyskaya akademiya nauk. Institut russkogo yazyka im. V. V. Vinogradova, 1996. - 214 s.
12. Ширшов И. А. Множественная словообразовательная мотивация в современном русском языке / И. А. Ширшов. - Ростов-на-Дону, 1981. - 117 с. ; Shirshov I. A. Mnozhestvennaya slovoobrazovatelnaya motivatsiya v sovremennom russkom yazyke / I. A. Shirshov. - Rostov-na-Donu, 1981. - 117 s.
Стаття надшшла до редакцп 30.03.2016
L. B. Harashchenko
THE CATEGORICAL TYPE OF PROPOSITION-DICTUM MOTIVATION OF SCIENTIFIC-TECHNICAL ANALYTIC TERMS
The present article is aimed at examining motivation of scientific-technical analytic terms on the basis of the cognitive mechanisms of their creation. The cognitive-onomasiological methods ascertaining motivation of analytic terms on a cognitive basis have been applied in succession. The given methods are based on the investigation of integrative double-vectority principle (from the onomasiological structure of analytic terms to the structure of knowledge about the denoted ones and vice versa) as well as the nominative units producing a psycho-linguistic model. The motivation has been expound as the onomasiological structure forming linguistic-psycho-mental operation. It is performed by a motivator (-s) alternative as for the derivative base of the structure of knowledge about denoted at the complicated system of ethno-consciousness cognitive connections. The proposition-dictum, associative-metaphorical and mixed motivation types have been logically differentiated due to status of analytic terms chosen motivators at the structure of knowledge about denoted. The proposition-dictum motivation has the whole spectrum of motivators out of the situation mentation analogues, explicating relatively true and undiscordant information about peculiarities of object of nomination, verbalized by signs in their direct meanings. The categorical type of the proposition-dictum motivation of analytic terms as special nomination units has been thoroughly analysed. It has been stated that the categorical motivation is transpositional because of its grammatical nature. The transposition is one of means of
nomination actualized as the mental-psycho-kinetic complex knowledge about language, especially grammatical classes of words - parts of speech. This type of nomination has its specificity as a double motivator cognitive position, based on the transpositional derivation. It is metaphorical for its creation method. The onomasiological analysis of scientific-technical analytic terms has revealed five transpositional pairs of syntactic derivatives as terms-units components, they are verbal substantives-transposites, adjective substantives, substantive adjectives, verbal adjectives, and adjective adverbs. It has been proved that the categorical motivation is inferior to predicate-argument motivation on terms of syntactic derivative secondary nomination.
Key words: analytic terms, scientific-technical terminology, proposition-dictum motivation, transposition, motivator, syntactic derivative.
YflK 808.3+808.2:801
B. A. Eiy^eHKO
I^Efl MOBHOrO P03BHTKY B CX^MX O. O. nOTEEHI
Cmammw npucenneHo nosnndaM O. O. nomeQni Ha Moenuu po3eumoK. npoanani3oeano maKi xapaKmepucmuKU mobhoso po3eumKy e Kon^n^i nomedni, hk 3asanbnicmb, od'exmuenicmb, HacmynHicmb, eeonrntyunicmb, HKicnuu xapaKmep. Ocodnuey yeasy npudirnHo me3i nomeQni npo me, ^o po3eumoK Moeu e nocmynanbnuM npo^coM, nidnopndKoeaHUM npospecy. 3 ^oso nosnndy demanbno po3Kpumo ocodnueocmi KpumuKu nomeQnew meopii deox nepiodie mobhoso po3eumKy.
Knwnoei CMoea: Moenuu po3eumoK, 3asanbnuu, od'exmuenuu, HacmynHuu, eeonrntyunuu i HKicnuu xapaKmep, meopin deox nepiodie.
TBepg:®£HHA npo mobhhh po3bhtok e ogHiero 3 ochobhhx yMOB BHHHKHeHHA h icHyBaHHA nopiBHa^bHO-icTopHHHoro M0B03HaBCTBa. ToMy He BunagKOBO, ^o go npoG.neMH po3BHTKy mobh 3BepTaroTbca ak icropuKH mobh, TaK i icropiorpa^H MoBo3HaBCTBa [10]. npoTe, He3Ba^aronH Ha GaraTo ^o 3a.nHrnaeTbcA He go KiH^ 3'AcoBaHHM. Цe crocyeTbcA ak npoG^eMH b ^.noMy, TaK i noraAgiB Ha mobhhh po3bhtok oKpeMux мoвoзнaвцiв, cepeg akhx nmbHe мicцe nocigae Be.nuKHH yKpaiHcbKHH yneHHH O^eKcaHgp OnaHacoBHH noTeGHA (1835-1891), ^o h 3yMoB^roe aKTya^bHicTb nponoHoBaHoro gocmg^eHHa.
MeToro CTaTTi e xapaKTepucTHKa mobhoto po3BHTKy b KoH^n^i O. O. noTeGrn 3 a^emyBaHHAM yBaru Ha MeTOgo^orinHoMy acneKTi.
ua MeTa KoHKpeTH3yeTbCA b TaKux 3aBgaHHH\: 1) po3KpuTH ocog^hboct bhb^hha MoBHoro po3BHTKy b CTygiax noTeGHi (y KoHTeKCTi goc^ig^eHb Moro nonepegHHKiB); 2) oxapaKTepH3yBaTH KpuTHKy noTeGHero Teopii gBox nepiogiB MoBHoro po3BHTKy; 3) gaTH BceGinHy o^HKy BignoBigHux KoH^n^M 3 no3H^M cynacHoi KoMnapaTHBicTHKH h niHrBicTHHHoi MeTogo^orii; 4) noKa3aTH npннцнnoвy HoBH3Hy hh3kh TBepg^eHb, ^o 3GepiraroTb cBoro 3Hany^icTb g^A cynacHoi rnHrBicTHKH h neKaroTb noga^brnoro nor^HG^eHHA.
BignoBigHo go MeTH h 3aBgaHb goc^ig^eHHA b HarniM poGoTi 3acTocoBaHo aKTya^icTHHHHH MeTog.
y Harnux nyGrnKa^Ax [5; 6] y 3ara^bHux pucax BucBixneHo noraAgu noTeGHi Ha mobhhh po3bhtok. nigroToBKa h nyGrnKa^A ^ei cTaTTi BHKnuKaHa Ga^aHHAM aBTopa Gmbrn
