CC BY
8
Л1НГВ1СТИКА
УДК 81'367.633:811.161.2
Л. В. Бутко
БАГАТОЗНАЧН1СТЬ НАР1ЗНООФОРМЛЕНИХ ПРИЙМЕННИК1В: ОСОБЛИВОСТ1 РЕАЛ1ЗАЦ11 У НАУКОВОМУ СТИЛ1 СУЧАСНО1 УКРА1НСЬКО1 МОВИ
У статт1 проанал1зовано вияв р1зних аспектгв семантики багатозначних нар1знооформлених прийменниюв на матергалг текстгв наукового стилю сучасног украгнськог мови, здтснено спробу з 'ясування специфти реал1заци багатозначностг цих одиниць у науковгй мовг.
Ключовi слова: науковий стиль, багатозначтсть, нар1знооформлен1 прийменники, семантика, компонент семантики.
Функщонально-семантичний тдхщ до вивчення факторiв мови е одним з основних напрямiв сучасно! теоретично! лшгвютики. У цьому аспект досить актуальним е вивчення й елеменпв науково! мови.
Саме розвиток науки неминуче зумовлюе защкавлешсть науковцiв у вивченш науково! мови як засобу здшснення, накопичення, закрiплення i зберiгання наукового знання. Цим пояснюеться увага лшгаспв до з'ясування Г! специфiки, яка, безперечно, зумовлена особливостями само! науково-тзнавально! дiяльностi. Дослiдження науково! мови зумовлюе необхщшсть з'ясування характеристик рiзних стилетворчих засобiв, серед яких виокремлюються i нарiзнооформленi прийменники (у зв 'язку з, з огляду на та ш.).
Рiзноаспектнiсть дослiдження окремих елеменпв, у тому числi i нарiзнооформлених прийменникiв, дасть можливiсть глибше тзнати структуру, внутрiшнi закони науково! мови, що, зберiгаючи свою специфiку, тюно пов'язана з лiтературною мовою, на базi яко! вона формуеться i розвиваеться.
Традицiйно вважаеться, що прийменники, до складу яких входять два i бшьше нарiзнооформленi компоненти, здебшьшого мають одне значення [7, с. 23; 4, с. 264], !хня семантична оргашзащя е прозорою, проте щ одиницi виявляють здатнiсть до багатозначносп, яку по-рiзному реалiзують у функщональних стилях. Саме це i послугувало iмпульсом до вивчення багатозначносп нарiзнооформлених прийменникiв на матерiалi текспв наукового стилю сучасно! укра!нсько! мови, що й стало метою нашого дослщження.
Нарiзнооформленi прийменники е елементами значно! за кiлькiстю i складно! за граматичними властивостями системи нарiзнооформлених лексичних елементiв сучасно! укра!нсько! мови. Ц мiжрiвневi, перехiднi, гiбриднi, синкретичш одиницi, лексичнi комплекси були об'ектом дослщження представниюв рiзних мовознавчих шкш i напрямiв: В. В. Бабайцево! [1], В. В. Виноградова [2], А. П. Загштка [3], А. А. Лучик [5], М. М. Пещак [7], Р. П. Рогожниково! [8] та шших учених.
Увага до цих одиниць зумовлена тим, що укра!нська мова постшно збагачуеться появою нарiзнооформлених прийменникiв, !хнш корпус поповнюеться новими одиницями, що не описаш навггь у найсучаснiших лексикографiчних працях (наприклад: В основу оргатзаци музею була покладена новтня концепщя
музеезнавства, яка дозволила використати науково-методичт i документальт матер1али та експонати у комплекс з архтектурними, художньо-техтчними i аудiовiзуальними засобами (З сайту Нащонального музею Укра!ни); В РНБО розповыи про два сценари Роси si стримування Украши в op6imi свого впливу (З газети). Саме цей факт дае тдстави дослщникам прогнозувати появу одиниць такого типу, яю не суперечать нормам сучасно! украшсько! мови [9, с. 14].
З огляду на те, що наука виконуе функщю вироблення i теоретично! систематизацп об'ективних знань про дшсшсть, науковий стиль е мовленневою дiяльнiстю, пов'язаною з реалiзацiею науки як форми суспшьно! свщомосп, яка вщображае теоретичне мислення, що виявляеться в понятшно-лопчнш формi, для яко! притаманш об'ективнiсть i вiдволiкання вiд конкретного i випадкового, а також лопчна доказовють i послiдовнiсть викладу [10, с. 242].
Активне використання нарiзнооформлених прийменникiв у науковiй мовi спричинене самою специфшою i бурхливим розвитком науки. Прогресуюче збiльшення науково! шформацп зумовлюе необхiднiсть викладати думки точно i лакошчно та використовувати новi засоби !! вираження.
Загалом визначати i розмежувати окремi функцп багатозначних прийменниюв досить не просто. О. М. Пешковський у зв'язку з цим зазначав, що встановити кшьюсть значень одше! й тсе! само! форми i далi розподiлити щ значення на вiдтiнки й на самостшш значення - справа надзвичайно складна i виконуеться звичайно рiзними лшгвютами по-рiзному [6, с. 56-57]. До того ж, кшькють значень слова не вiдрiзняеться перманентнiстю в процес розвитку мови.
Для з'ясування вияву рiзних аспектiв семантики багатозначних нарiзнооформлених прийменникiв у мовi науки було обрано тексти рiзних жанрiв наукового стилю сучасно! укра!нсько! мови.
Так, багатозначнi нарiзнооформленi прийменники починаючи (почавши) вiд i починаючи (почавши) з (iз, зi) здебшьшого виражають початкову часову межу, виявляючи схожють на семантичному рiвнi i передаючи значення вихщного моменту дп або дiяльностi у сполученш з часовими назвами. О^м темпорального значення, цi одиницi у науковш мовi можуть вживатися для вказiвки на об'ект, на який переходить дiя. Наприклад: Починаючи eid VII ст. в твшчш областi материка почалося просування арабiв ... (Г. Довгань); Радянська пам 'ять про Другу свтову втну - вона не просто фальшива, вона мантулятивна, починаючи eid самого словотвору «Велика Втчизняна втна» (О. Зшченко); Починаючи з 70-х рок1в, дiбрався там iз навчителiв середтх шкш гурток з укратщв ..., зв'язаних лтературними й громадськими ттересами та особистою приязню (С. Ефремов); Так приклади ми можемо знайти й у рiднiй wторИ, бо тсля прийняття християнства кожен князь, починаючи з Володимира Першого, мав подвтне ймення: русинське й грецьке (чи бiблiйне) (I. Бшик).
Стилютично нейтральний нарiзнооформлений прийменник починаючи з вд) ... до вiдрiзняеться вщ проаналiзованих одиниць на рiвнi семантики (вживаеться у науковш мовi для перелшу крайшх моментсв часового перюду, представниюв низки однорщних предметсв, оаб тощо): Починаючи eid 1880-хрошв i аж до смертi Шарко в 1893 рощ одним iз найважливших ареалiв до^джень в шпиталi Сальпетрiер була iстерiя (Ю. Матвiенко); Арсенал сучасних засобiв спостережень стосовно аматорськог астрономы надзвичайно великий, починаючи eid досить простих, моделей невеликих рефракторiв до складних i достатньо коштовних оптичних, автоматизованих i комп'ютеризованих систем ... (I. Хейфець); Важливо тдкреслити що, починаючи з 1789 року i до тепершнього часу, саме департамент залишаеться базовим елементом територiального устрою ... (А. Панов); ... теорiя виховання мае
врахувати передумови життя особистост1 в стльнот1, при цьому мова йде не лише по стосунки мгж окремими людьми, а про людську стльнгсть в гг ргзномангтних формах, починаючи iз с1м 'г до громади та держави (О. Безпалько).
Нарiзнооформлений прийменник осторонь вгд у першому, основному, своему лексичному значенш вщображае просторову семантику: Такий стан речей значною м1рою пояснюеться особливостями географ1чного положення Корейського твострова, розташованого на краю материка, осторонь вiд важливих торговельних шлях1в ... (Ю. Ковальчук). Друге значення одинищ е вказiвкою на справу, дiяльнiсть, у яких хтось не бере учасп: Вчет намагалися гг [еколопчну проблему] виршити, проте економ1сти, поки що, залишалися осторонь вiд зазначеног проблеми (Н. Малюга).
Значна кшьюсть багатозначних нарiзнооформлених прийменниюв виявляють здатнють до реалiзацi! як просторово!, так i темпорально! семантики, що пщтверджуе тезу про можливють просторових понять транспонуватися у сферу часових [4, с. 19].
Так, багатозначний прийменник у (в) глиб (глибочгнь) першим сво!м значенням вщображае просторову семантику, де виокремлюеться вказiвка на змщення в середину чогось: Насамперед це зумовлено розташуванням Кримського ханства, яке було своер1дним плацдармом для розгортання експансгг у глиб украгнських земель (Т. Матвiенко, Я. Я. Торохтш). Друге значення ще! одинищ пов'язане з темпоральною семантикою, вказiвкою на вщдалений час, минуле: Культурно-економгчнг зв'язки кримськотатарського й украгнського народ1в мають багату Iсторю, що Iде в глиб столгть (Ю. Кандим).
В. В. Виноградов зауважував, що саме на основi переосмислення просторових вщношень складаються рiзноманiтнi означення внутршшх вщношень - перебування в якому-небудь сташ, в яких-небудь умовах, сощального стану, супровщно! обставини, внутршнього зв'язку предметсв i ознак, межi якосп, мети, причини тощо [2, с. 486]. Наприклад, переважно з просторовою семантикою у науковш мовi вживаються нарiзнооформленi прийменники поруч з (1з, з1) та поряд з (1з, з1): На твденно-сх1дн1й околиц Ладижинки («Люцерка»), а також на пол1, поруч з твн1чно-сх1дною околицею, е сл1ди життя людей трьохтисячолтньог давност1 (О. Савш); У них була пересувна установка, яку часто використовували у дерев'яному лтньому театр1, який розташовувався поряд з першим м1ським садом (О. Котис). ^ одинищ в умовах контексту також можуть реалiзовувати i зютавно-протиставну семантику. Наприклад: У господарськгй практиц поруч з «догов1рними» корпоращями (створеними тдприемствами на основ1 договоргв) 1снуе велика кшькгсть ... «державних» корпорацт (Ю. Кшзерський, М. Якубовський); Поряд з глибокими, об'ективними причинами труднощ1в виявлення батьками обдарованост1 у д1тей ... мають мгсце суб'ективт, зокрема, нерозумтня батьками зм1сту I прояв1в дитячог обдарованост1 (Н. Карпенко).
Нарiзнооформлений прийменник ближче до у науковш мовi здебшьшого виражае темпоральш i просторовi вщносини, але може вживатися i в порiвняльному значенш: Тож магдебурзьке право ..., Литовськ статути та ¡нш1 автентичнг джерела права й м1сцев1 украгнськ звичаг, ... як втратили чиннгсть ближче до середини Х1Хст. вже в перюд украгнськог бездержавност1 ... фактично визнаються як украгнськими, так I росгйськими вченими за належнг свгдчення неперервностг й наступностг новгтньог украгнськог правовог традицгг ... (О. Куршний); Ближче до екватора кшькгсть тепла I вологи перевищуе оптимум для виноградног лози (М. Руднева); ... реакщя грунтового розчину слаболужна, ближче до нейтральног, рН-6,8-7 (Ф. Адамень, О. Рудик, I. Прошина).
Як показують приклади, просторовi i темпоральш прийменники загалом формально спорщнеш А. П. Загштко, наголошуючи на взаемодп просторово! i часово!
семантики, зазначае: «'х вiдтiнки можуть поеднуватися в одному словi, що в умовах контексту актуалiзуе часову або просторову семантику» [3, с. 160].
Одиниця вгдповгдно до, виражаючи об'ектш значення, вживаеться у значеннi «у вщповщносп, у виглядi, у формi чогось»: Досл1дження за темою дисертацы виконувались на кафедр1 аналтичног х1мИ Кигвського нацюнального утверситету ¡мет Тараса Шевченка вiдповiдно до науково-досл1дно'г тематики кафедри та держбюджетног теми ... (Л. Цюкало). Одиниця також може вказувати на причинну залежшсть дп: Вiдповiдно до цього видшено три форми оргатзацы облтового процесу допом1жних виробництв ... (Ю. 1ванечко).
Багатозначна одиниця у (в) мгру вживаеться зi вказiвкою на вщповщнють певному факту та на неозначену одночасшсть. Наприклад: Корпоративне середовище - це коло взаемоды корпорацы I корпоративного тдприемства як об 'екта з тими, на кого в1н може впливати в мiру свогх можливостей (М. Бондар); Анал1з динамти 8Р1 протягом усього перюду спостереження показав, що його р1вень збшьшуеться в мiру прогресування ваг1тност1 в обох групах (А. Алтурк).
Нарiзнооформлений прийменник у виглядг вказуе на уточнення когось або чогось, на що хтось або що-небудь схоже, служить: Тому педагоггку в широкому сенсг можна зобразити у виглядi своер1дного дерева тзнання (рис. 1.4) (В. Омеляненко). Також ця одиниця може вживатися для вказiвки на форму виявлення чогось i на призначення, споаб використання предмета: Через засади г перепони марксистсько-летнськог ¡деологы, свтовий розвиток сощально'г географы, особливо англо-американськог, у виглядi шкш I основних парадигм поведтково'г, радикальног, зокрема фемшстично'г, гуматстичног географы не здтснили в1дчутного впливу на розвиток радянськог соц1ально-економ1чно1 географы (Л. Немець).
Переважно багатозначш нарiзнооформленi прийменники найповшше реалiзують семантичш компоненти у книжних стилях сучасно'' украшсько' мови, у тому чи^ й у науковому, проте виявлено одинищ, що дещо обмежеш у виявi сво'х значень у науковш мовi порiвняно з шшими функщональними стилями. Наприклад, одиниця з (1з) боку переважно вживаеться зi вказiвкою на особу, групу оаб, вщ яких виходить дiя, висшв та з погляду кого, залежно вщ розумшня кого, вщносно чого-небудь: Невизначетсть, що притаманна законодавчим нормам про державш корпорацы, викликае серйозну критику з боку профестних юрист1в (Ю. Кшзерський, М. Якубовський); ... синтез схеми замщення здтснювався тшьки на тдстав1 адекватност1 вх1дно'г пров1дност1 з боку обмотки статора (В. Очеретна). Також цей прийменник у сучаснш украшськш мовi може вживатися i з просторовим значенням: З боку стола стогть нерозпакована скриня з книжками - ця робота мае робитися тд безпосередмм доглядом самог принцеси, вс1х свогх друз1в вона сама своею любовною, дбайливою рукою мусить розмгстити по м1сцях, справедливо заслужених ними (В. Виниченко), проте в аналiзованих текстах наукового стилю прикладiв реалiзащi просторово'1 семантики щею одиницю не виявлено.
Отже, нарiзнооформленi прийменники, у тому чист й багатозначш, е стилетворчим засобом наукового стилю сучасно'' украшсько' мови. Це пов'язано з 'хньою здатшстю лапщарно передавати рiзнi вщтшки думок, надавати можливють швидко i точно зрозум^и шформащю. I хоча у корпус багатозначних нарiзнооформлених прийменниюв видшяються одинищ, яю у науковому сташ не в повнш мiрi реалiзують рiзнi аспекти семантики порiвняно з шшими функщональними стилями сучасно'1' украшсько' мови, переважно вс багатозначнi нарiзнооформленi прийменники у науковш мовi виявляють рiзнi аспекти значення, актуалiзуючи один iз компонентiв семантики залежно вiд комушкативно! мети.
Список використано1 л1тратури
1. Бабайцева В. В. Гибридные слова в системе частей речи современного русского языка / В. В. Бабайцева // Русский язык в школе. - 1971. - № 3. - С. 81-84 ; Babaytseva V. V. Gibridnye slova v sisteme chastey rechi sovremennogo russkogo yazyka / V. V. Babaytseva // Russkiy yazyk v shkole. - 1971. - № 3. - S. 81-84
2. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) : учеб. пособ. / В. В. Виноградов ; отв. ред. Г. А. Золотова. - 3-е изд., испр.. - Москва : Высшая шк., 1986. - 640 с. ; Vinogradov V. V. Russkiy yazyk (Grammaticheskoe uchenie o slove) : ucheb. posob. / V. V. Vinogradov ; otv. red. G. A. Zolotova. - 3-e izd., ispr.. - Moskva : Vysshaya shk., 1986. - 640 s.
3. Загштко А. П. Система i структура морфолопчних категорш сучасно'' украшсько! мови (проблеми теорп) : навч. поаб. / А. П. Загштко . - Ки'в : 1СДО, 1993. -343 с. ; Zahnitko A. P. Systema i struktura morfolohichnykh katehorii suchasnoi ukrainskoi movy (problemy teorii) : navch. posib. / A. P. Zahnitko . - Kyiv : ISDO, 1993. - 343 s.
4. Колодяжний А. С. Прийменник : матерiали лекцш з курсу сучасно'1 украшсько'1 л^ературно'' мови / А. С. Колодяжний. - Харюв : Вид-во Харювського ушверситету iменi О. М. Горького. - 1960. - 166 с. ; Kolodiazhnyi A. S. Pryimennyk : materialy lektsii z kursu suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy / A. S. Kolodiazhnyi. - Kharkiv : Vyd-vo Kharkivskoho universytetu imeni O. M. Horkoho. - 1960. - 166 s.
5. Лучик А. А. Е^валенти слова в украшськш i росшськш мовах : автореф. дис. ... докт. фшол. наук : спец. 10.02.01, 10.02.02 / Алла Анатолпвна Лучик. - Ки'в, 2001. -34 с. ; Luchyk A. A. Ekvivalenty slova v ukrainskii i rosiiskii movakh : avtoref. dys. ... dokt. filol. nauk : spets. 10.02.01, 10.02.02 / Alla Anatoliivna Luchyk. - Kyiv, 2001. - 34 s.
6. Пешковский А. М. Русский синтаксис в научном освещении / А. М. Пешковский . - Москва, 1938. - 452 с. ; Peshkovskiy A. M. Russkiy sintaksis v nauchnom osveshchenii / A. M. Peshkovskiy . - Moskva, 1938. - 452 s.
7. Пещак М. М. Проблеми вичленування слова як семантично! одинищ / М. М. Пещак // Мовознавство. - 1972. - № 4 - С. 74-81 ; Peshchak M. M. Problemy vychlenuvannia slova yak semantychnoi odynytsi / M. M. Peshchak // Movoznavstvo. - 1972. - № 4 - S. 74-81
8. Рогожникова Р. П. Об эквивалентах слова в русском языке / Р. П. Рогожникова // Вопросы языкознания. - 1977. - № 5. - С. 110-116 ; Rogozhnikova R. P. Ob ekvivalentakh slova v russkom yazyke / R. P. Rogozhnikova // Voprosy yazykoznaniya. -1977. - № 5. - S. 110-116
9. Словник укра'нських прийменниюв. Сучасна укра'нська мова / А. П. Загштко , I. Г. Данилюк, Г. В. Ситар та ш. - Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. - 416 с. ; Slovnyk ukrainskykh pryimennykiv. Suchasna ukrainska mova / A. P. Zahnitko , I. H. Danyliuk, H. V. Sytar ta in. - Donetsk : TOV VKF «BAO», 2007. - 416 s. ;
10. Стилистический энциклопедический словарь русского языка / под ред. М. Н. Кожиной. - 2-е изд., испр. и доп.. - Москва : Флинта: Наука, 2006. - 696 с. ; Stilisticheskiy entsiklopedicheskiy slovar russkogo yazyka / pod red. M. N. Kozhinoy. - 2-e izd., ispr. i dop.. - Moskva : Flinta: Nauka, 2006. - 696 s.
Стаття надшшла до редакцп 20.03.2016.
L. V. Butko
POLYSEMANTICS OF THE DIFFERENTLY-FORMED PREPOSITIONS: FEATURES OF THEIR REALIZATION IN SCIENTIFIC STYLE OF THE MODERN
UKRAINIAN LANGUAGE
Functionally-semantic approach to learning the factors of a language is one of the main directions of the modern theoretical linguistics. In this aspect the learning of the elements of the scientific language is very actuality.
Researching of the scientific language causes the necessity of finding out the characteristics of the different style forming means. The differently-formed prepositions are among them (y 36 'H3Ky 3, 3 oexxdy Ha and etc).
These elements are actively used in the texts of the scientific style of the modern Ukrainian language. It causes by the specifics and actively development of the science. The progressive increase of the scientific information causes the importance to express the thoughts exactly and briefly and use the new means of their expression. And differently-formed prepositions are characterized by the ability to express different shades of thoughts unchangeably.
Traditionally considered, that the prepositions, which have two or more differently-formed components, in most cases, have one meaning, their semantic forming is clear, but these elements have the ability for polysemantics, which is differently realized in the functional styles.
For finding out the different aspects of the semantics of the polysemantic differently-formed prepositions in a language of science, the texts of different scientific genres of the modern Ukrainian language were chosen by the author.
That was found out in the results of the analyses. Even if in a number of the polysemantic differently formed prepositions there are some elements, which in scientific style are not fully realize the different aspects of the semantic to compare with other functional styles of the modern Ukrainian language, mostly all polysemantic differently-formed prepositions in scientific language display the different aspects of meaning, they update one of the components of the semantics depending on the communicative reason.
Key words: scientific style, polysemantics, differently formed prepositions, semantics, the component of the semantics.
УДК 811.161.2'367.4:001.4
Л. Б. Гаращенко
КАТЕГОР1ЙНИЙ Р1ЗНОВИД ПРОПОЗИЦШНО-ДИКТУМНО1 МОТИВАЦП АНАЛ1ТИЧНИХ ТЕРМ1Н1В НАУКОВО-ТЕХН1ЧНО1
ТЕРМ1НОЛОГП
У cmammi виявлено специфту мотиваци науково-техшчних аналтичних терм1н1в з огляду на когттивш мехатзми гхнього творення, розглянуто категортний рiзновид пропозицтно-диктумног мотиваци складених термШв. Визначено транспозицтш пари синтаксичних дериватiв, як1 виступають компонентами термтосполук.
Ключовi слова: аналтичт термти, науково-техтчна термiнологiя, пропозицтно-диктумна мотиващя, транспозищя, мотиватор, синтаксичний дериват.
Термшолопчна номшащя невщ'емна вщ процесу наукового тзнання й трансформацп об'ективно! дшсносп, що викликае потребу дослщжувати термш не лише як одиницю особливо! функцюнально! метамови, а i як результат тзнавально! дiяльностi людини, зааб концешуалiзащi спещально! шформацп.
