CC BY
13
УДК 811.161.2'367.633
Н. В. КИСЛА
ДИФЕРЕНЦ1АЦ1Я 1НТЕНЦ1ЙНИХ ПРИЙМЕННИК1В - НОС11В СЕМАНТИКИ
'КОРИСТЬ', 'ШКОДА', 'ДОГОДА'
У статт1 проанал1зовано ¡нформативно достатт прийменники мети, як належать до групи лексичних одиниць, об'еднаних ¡нваргантним значенням 'мета-присвята' й репрезентованих такими конкретними семантичними вгдтгнками, як 'мета-користь ' (на користь + Subst2, на благо + $иЪ$12, для блага + $иЪ$12, в Iнтересах + $иЪ$12, на пожиток + Substз, з / 1з розрахунком на + Subst4, з / 1з розрахунку на + $иЪ$14, у виправдання + $иЪ$12), 'мета-догода' (в /у догоду + 8ыЪ>&3, на догоду + на вгоду + 8ыЪ>&3, на вт1ху /ут1ху + 8ыЪ>&3, нарад1сть + $иЪ$13), 'мета-шкода' (на б1ду + 8ыЪ>^3, на горе + 8ыЪ>&3, на зло + 8ыЪ>^3, на см1х + 8ыЪ>&3, на шкоду + 8ыЪ>^3, на шкоду + $иЪ$12, на лихо + $иЪ$13); визначено 1Хш внутргшньосистемш семантичш зв'язки; окреслено особливост1 фукцюнування.
Клю^о^^ слова: прийменник, мета, власне мета, мета-присвята, мета-користь, мета-шкода, мета-догода.
Проблема прийменниково'' семантики знайшла належне висв^лення в укра'нському мовознавста. Досить згадати пращ Г. Балабан, I. Вихованця, А. Колодяжного, I. Мейзерсько'' та ш. Г. Балабан дослщила препозицiоналiзацiю нових форм та словосполук в украшськш л^ературнш мовi кшця ХХ - початку XXI сторiч [1]. I. Вихованець найповшше проаналiзував прийменникову систему украшсько'' мови, зокрема спшьш й диференцшш семантико-граматичш ознаки прийменникових форм, мехашзм 'х творення та особливосп функщювання [2; 3]. А. Колодяжний грунтовно схарактеризував семантичний розвиток прийменникових конструкцш у мов^ придшивши виняткову увагу прийменниковим структурам iз найпоширешшими первинними прийменниками, 'хнш синошмп [4]. Роботи I. Мейзерсько'1 присвячеш лексикографiчному штерпретуванню прийменниюв [6]. Недостатньо вивченим, однак, залишаеться питання адвербiальноi прийменниково'1 семантики, зокрема штенщйно'1.
Метою пропоновано'1 розвщки е значеннева диференщащя штенцшних прийменниюв з iнварiантними семами 'користь', 'догода', 'шкода', установлення семантичних зв'язюв мiж ними.
Для виконання поставлено'' мети визначено таю завдання: 1) вирiзнити з корпусу прийменниюв мети одинищ зi значенням корисп, догоди, шкоди; 2) з'ясувати семантичш особливостi кожно'1 з названих груп прийменникiв; 3) розкрити синтагматичнi та парадигматичш вiдношення, якi iснують мiж ними.
Важливо наголосити передусiм на тому, що прийменникова система укра'нсько'' мови перебувае в постiйному розвитковь За останнi роки п суттево поповнили новi складенi одиницi. З огляду на це точну кшькють прийменниюв у сучаснiй украшськш мовi установити не видаеться можливим. Так, I. Вихованець, подшяючи прийменники на первинш та вториннi, називае 218 одиниць (54 первинних та 164 вторинних) [2, с. 61-63], а виокремлюючи !'хш семантичнi типи, - 221 прийменник (137 просторових, 38 темпоральних, 46 лопчних) [2, с. 201-222]. Н. Кущ додае до цього лексичного корпусу ще понад 600 прийменникових одиниць [5, с. 90-95]. У «Словниковi укра'нських прийменниюв» проаналiзовано аж 1705 прийменникiв
та 1'хшх еквiвалентiв, розподiлено ïx за 16 лексико-семантичними групами [7, с. 10-13]. Ця кiлькiсть не e сталою, позаяк у процесi розвитку мови шляхом препозицiоналiзацiï постiйно виникають новi прийменниковi одиницi.
Що ж до лексем iз цiльовою семантикою, то ïx, за аналiзованими лексикографiчними джерелами, 15 прийменникiв (в / во / у + S^st4, вiд + S^st2, для + S^st2, до + S^st4 ßiал.), до + S^st2, з / si / зо / is / с + Subst5, за + S^st4, за + S^st^, задля + S^st2, заметь / зам^ць / зам^ь / затомить / м^то /, м^ть / наметь / нам^ць + тф., заради + S^st2, на + S^st4, о + S^st4 (заст.), тд + S^st4, по + S^st^ по + Subst6, про + S^st^ ради + S^st2,) та понад 70 прийменникових е^валешив (в iм'я + S^st2, в iнmeрeсаx + S^st2, в обмт на + S^st4, в обxiд + S^st2, во iм'я + S^st2, для блага + S^st2, з / iз мemою + S^st2, з / iз мemою + тф., з / 1з розраxунком на + S^st4, з / iз розраxунку на + S^st4, за покликом + S^st2, на бiду + S^st3, на благо + S^st2, на вгоду + S^st3, на виконання + S^st2, на випадок + S^st2, на вiддяку за + S^st4, на вiдзнаку + S^st2, на всmрiчу + S^st3, на вmixу + S^st3, на горe + S^st3, на довeршeння + S^st2, на догоду + S^st3, на доказ + S^st2, на допомогу + S^st3, на замту + S^st2, на заxuсm + S^st2, на згадку про + S^st4, на здобуття + S^st2, на зло + S^st3, на змту + S^st2, на знак + S^st2, на користь + S^st2, на ознамeнування + S^st2, на пам'ять про + S^st4, на пiдкрiплeння + S^st3, на пiдmвeрджeння + S^st2, на тдтримку + S^st2, на подяку за + S^st^ на пожиток + S^st3, на помiч + S^st3, на прeдмem + S^st2, на радеть + S^st3, на славу + S^st2, на славу + S^st3, на сплату за + S^st^ на спогад + S^st2, на спогад про + S^st^ на спомин + S^st2, на спомин про + S^st4, на сторожу + S^st2, на чeсmь + S^st2, на шкоду + S^st2, на шкоду + S^st3, тд покриття + S^st2, у бороmьбi з / iз / зi + S^st^, у виконання + S^st2, у виправдання + S^st2, у вiдшкодування + S^st2, у /в гонumвi за + S^st5, у / в комтнсащю + S^st2, у / в надИ + тф., у / в надИ на + S^st^ у / в напрямку + S^st2, у / в настанову + S^st3, у / в пам'ять + S^st2, у /в пам'ять про + S^st4, у / в погот за + S^st5, у / в пошукаx + S^st2, у / в протистоянш + S^st3, у / в протистоянш з / iз / зi + S^st^, у / в ракурЫ + S^st2, у / в раxунок + S^st2, у свimлi + SuЪst2). Бшьшють прийменникових е^валешив уживаються у значенш прийменника, а це засвщчуе те, що вони мають вщповщники з-помiж власне-прийменниюв i водночас фокусують у ^6í додатковi значеннeвi вщтшки. Oкремi прийменниковi е^валенти постають у функцп прийменника, виявляючи таку особливють: вони можуть бути елшсоваш без замши на власне-прийменник, а значення висловлення внаслщок тако'1 трансформацп не зазнае змш.
Традицшно прийменники iз семантикою мети подшяють на двi групи: власне мети та мети з вщтшком присвяти. З-помiж тих, що належать до друго'1 групи, чшьне мюце посщають одинищ з семантичним вщтшком корисп, догоди та шкоди. Гнтенцшш прийменники семантичних груп корисп й догоди часто пов'язаш мiж собою синонiмiчними зв'язками, а з прийменниками семантично'1 групи шкоди - антонiмiчними. Серед прийменниюв-репрезентанпв вщношення мети-корисп, мети-догоди та мети-шкоди, прюритетна роль вщведена тим, яю поеднуються з давальним вщмшком iменникiв та 1'хшх субститу^в - займенниюв. Периферш становлять конструкцп з родовим вщмшком. Уа вони корелюють iз адвербiалiзованими прийменниково^менниковими формами (анал^ичними присшвниками) [3, с. 332].
Згщно зi «Словником украшсько'1 мови», «користь - добрi наслщки для кого-, чого-небудь; матерiальна вигода для кого-небудь; прибуток» [10, с. 290]. Тож групу мети-корисп сформували прийменники, яю е ноаями вщповщно!' семантики й мають
позитивний емотивний вщтшок: на користь + $>пЪ812, на благо + $>пЪ812, для блага + $иЪ$12, в Iнтересах + $иЪ$12, на пожиток + 8ыЪ>^3, з / 1з розрахунком на + $иЪ$14, з / 1з розрахунку на + $иЪ$14, у виправдання + $иЪ$12.
Прийменник на користь + $>пЪ512, як зафшсовано у «Словниковi укра'нських прийменниюв» [7, с. 187], е прийменниковим е^валентом у значенш прийменника, ноаем об'ектно-щльово'' семантики. I. Мейзерська зараховуе його до прийменниюв мети [6, с. 215]. Значення ще'' лексично'' одинищ безпосередньо залежить вщ семантики мотивувального iменника користь i вживаеться на позначення 1) особи, предмета, на користь, заради яких вщбуваеться якась дiя, 2) вигоди, позитивного результату, який приносить та або та дiя, 3) особи, предмета, на захист яких щось висловлено чи здшснено якусь дш. Роль основного ноая валентносп в реченнях, де прийменник уживаеться на позначення особи чи предмета, на користь яких вщбуваеться певна дiя, виконують дiеслова зi значенням стеження (шпигувати, стежити, слгдкувати), рiзних видiв дiяльностi (працювати, трудитися, д1яти), позбавлення, втрати (банкрутувати, розорятися, втрачати), а також усталеш сполуки на зразок знгмати кандидатуру, поступатися м1сцем, поступатися Iнтересами. Iнодi цю роль можуть перебирати на себе девербативи - найменування видiв дiяльностi (шпигунство, банкрутство, дгяльнгсть). Припредикатну позищю найчаспше обiймають iменники - географiчнi назви (Япотя, Украгна, Китай), назви установ (Центральне Розв1дувальне Управлтня, Верховна Рада Украгни, Дитячий фонд ООН), конкретних людей (Павло, Платон, Оксана), сукупностей людей (сгм 'я, натовп, група), рщше - субстантиви на позначення абстрактних понять (свобода, незалежнгсть, полтика): - Ви шпигували на користь Японгг? (I. Багряний); Посередиш вс1х цих брудних патрщв Геннадт поклав фотокопи зобов 'язання Альошина працювати на користь Центрального Розв1дувального Управлтня США... (М. Дашк1ев); А тепер, так гй здавалося, головне - згуртуватись I працювати на користь полтичног свободи та перебудови сустльства (В. Дрозд); Зтмаю свою кандидатуру на користь Павла Пече... (М. Гримич); Коли б р1к тому Павлов1 уявилась отака теоретично можлива ситуащя «трикутника кохання», в1н, не завагавшись ан на мить, сказав би, що, звичайно ж, поступиться мгсцем на користь Платона (М. Дашк1ев); Адже за все свое св1доме життя в1н жодного разу не поступився Iнтересами служби на користь своег сгм 'г! (Ю. Дольд-Михайлик); Пункт шостий - шпигунство на користь Японгг (I. Багряний). У конструкщях iз семантичним описом «повщомлення про вигоду, позитивний результат, який приносить певна дiя» роль детермшованого члена регулярно виконують дiеслова зi значенням присвоення (забирати, привласнювати, присвоювати), iменники -номшування видiв дiяльностi (ампутацгя, привласнення, дгяльнгсть), а функщю детермшувального - субстантиви на позначення назви установ, оргашзащй (океанаргй, цукрозавод, унгверситет): А сьогодт Платон прийшов роздратований I одразу ж напосгвся на Павла за те, що той забирае з сектора психоф1зики ще дв1 штатнг одинищ на користь океанар1я (М. Даштев); ... план х1рург1чно'г ампутацгг одного з корпус1в л1карн1 на користь цукрозаводу ускладнюеться (Люко Дашвар). У синтаксичних структурах, яю передають шформащю про оаб, предмети, на захист яких щось висловлено чи здшснено якусь д^, значення корисп реалiзують сполуки з детермшованими дiесловами, об'еднаними семами 'мовлення', 'засвщчення' (говорити, свгдчити, пгдписатися) та детермшувальними iменниками, що називають людей за рiзними ознаками (Кирило, удова, сирота): Ну, посв1дчу я на користь Кирила Копила, п'янички I перелюбника, захланного чолов1чка... (Ю. Мушкетик); Коли Василь 1ванович Григорович пропонуе пгдписатися на користь уд1в та сирт художнитв, ус1 однодушно тдтримують це... (0.1ваненко).
Прийменник на благо як компонент прийменниково-субстантивно'1 конструкцп на благо + Subst2 у «Словниковi украшських прийменниюв» потрактовано як прийменниковий еквiвалент у значенш прийменника, що е носieм цшьово-причиново'1 семантики [7, с. 168]. I. Мейзерська розглядае його з-помiж об'ектних прийменниюв, якi вживаються «на позначення особи (оаб), установ, заради яких, для добробуту яких щось робиться» [6, с. 214]. Г. Балабан квалiфiкуе його як функцшний еквiвалент прийменника зi значенням присвяти [1, с. 115]. Розбiжностi в потрактуванш семантично'1 групи цього прийменника зумовлеш полiсемантизмом первинного прийменника на, який входить до складу вторинного прийменника. Вш перебувае у синонiмiчних зв'язках з прийменником на користь + Subst2. Роль головного компонента в конструкщях з прийменником на благо виконують дiеслова зi значенням рiзних видiв дiяльностi (працювати, служити, використовувати), передач^ позбавлення (давати, позбуватися, передавати), фазовосп (розпочинати, зактчувати, продовжувати), а також девербативи -найменування видiв дiяльностi (праця, дгяльнгсть, служба). Функщю залежного члена - iменники - географiчнi назви (Вгзантгя, Украта, Япошя), найменування сукупносп живих iстот (народ, людство, родина): - Всевишнт благословив тебе, в1н принесе тоб1 здоров 'я, дасть довг1 лта життя на благо В1занти й усього свту (С. Скляренко); Твоя справа в1рна, ти чесно працюеш на благо народу...(О. Гончар); Говорили, що настав час послужити на благо вс1е1 родини (I. Роздобудько); I все ж я терпляче збирав факти, думаючи про те, що коли не я, так хтось iнший використае ïx на благо людства... (М. Даштев); - За згодою стартшин род1в i на благо люду тиверського розпочинаю суд над головниками, що вкоротили вту жерцевi Жадану (Д. Мщенко); А де праця, праця на користь людськостi, правди, на користь чогось святого, великого, про вщо я так мрiяв колись, читаючи книги? (А. Тесленко); Вона в той час забула й про курси, i про вищу науку, i за свог замiри, i за дiяльнiсть на користь людськостi, бо тшьки почувала, що ïï щось душить коло серця (I. Нечуй-Левицький).
Ьзофукщйний до попереднього прийменник для блага + Subst2 мае щльове значення без додаткових об'ектних, причинових чи шших вщтшюв, що спричинене семантикою первинного власне щльового прийменника для як компонента вторинного прийменника. Основним ноаем валентносп е дiеслова iз семантикою буття (шнувати, жити, животти), творення, рiзних видiв дiяльностi (робити, готуватися, здтснювати), мовлення (брехати, говорити, розповiдати), порушення релшйно-моральних норм (гршити, спокушати, провинитися), позбавлення, передачi (в/'ддати, поступитися, забрати) тощо. Типовим заповнювачем синтаксично'1 позицп справа вщ предиката е iменники - найменування територш (Украта, Р/ч Посполита, держава), сукупностей живих ютот (люди, людство, народ): Торговля /снуе для блага держави, а значить i для блага народу (Л. Скрипник); А це вже само по собi е великою справою, яку вт робить для блага Речi Посполито1 (Ю. Сорока); Мама сказала: «Пам'ятай, ти е укратка, ти повинна гордитися тим i все робити для блага Украти» (Н. Попович); I все те готуеться для блага людей... (О. Бердник); Не про священишв, а про потв, як1 дбають лише про свое черево й грошi, забуваючи про спастня душi тих, хто гр^ить з волi бога i для блага держави (О. Зима); Уряд бреше для блага свого народу (П. Загребельний).
Семантика прийменника в ттересах + Subst2 мотивована значенням iменникового компонента ттерес - 'користь, вигода, прибуток' [10, с. 37]. Роль головного компонента в конструкщях з аналiзованим прийменником можуть виконувати 1) дiеслова зi значенням повщомлення (повiдомляти, доповiдати,
сповщати), конкретно!' фiзичноï д^' (робити, писати, випробовувати), а також дiеслiвнi словосполучення на зразок в1дсувати кордони, нести лад, пти на уступки: А це знаю тшьки я, прошу в1дзначити, що я пов1домляю це зовс1м добровшьно, в Ытересах судочинства... (Р. Самбук); Iякщо я писав допис, торобив це в Ытересах справедливост1 (Григорт Тютюнник); Вони, японки, були певн1, що й наш Заболотний ... кревна р1дня тому знаменитому мтробюлогу Заболотному, який свого часу в 1нди рятував людей в1д чуми та холери i в Ытересах науки на соб1 випробовував дт збудник1в тих хвороб... (О. Гончар); Його розбирала щкавкть, як виглядае общяна влада, що несе справедливий лад в Ытересах трудiвникiв (О. Дроздов); Держава вiд цього матиме велик вигоди: очищаеться вiд зарази та в Ытересах власног безпеки вiдсувае кордони (О. Палтчук); Одначе в Ытересах свогх дтей ви повинт тти на уступки (В. Винниченко); 2) присшвники, що виражають потребу, необхщшсть, дощльнють (потрiбно, необхiдно, доцшьно): I ще пухнути будем, якщо влада не вживе заходiв та правильно не розв 'яже аграрного питання так, як то потрiбно в Ытересах держави (А. Головко); Та й це потрiбно в Ытересах полтики (Ю. Мушкетик); 3) вiддiеслiвнi iменники (використання, здтснення, робота): Це щось мовби тi мшьярди нейротв головного мозку, але не бiологiчна структура, а кристалiчнi рештки з мтроантенами вловлювання i передавання вловленог енергп в центри, де вона генеруватиметься i акумулюватиметься для використання в Ытересах людства (П. Загребельний). Часто прийменник в ттересах + Subst2 використовують в елштичних реченнях з невербалiзованими дieсловами 3i значенням здшснення, виконання (робиться, вiдбуваеться, здтснюеться) або предикативними словами зi значенням зумовленосп, необхщносп, дощльносп (треба, потрiбно, можна) у функцп присудка за наявшстю чи вщсутнютю друго'' частини складеного присудка:
- А кажуть: усе те - в Ытересах народу (Л. Тендюк); Он i mодi, коли уряд Англы американцям в аренду здавав осmрiв Дiего-Гарсiя, то запевняв, що це - тшьки для мирних цшей i в Ытересах народу (Л. Тендюк); Це в Ытересах ïï батьюв (Ю. Винничук); Упертий чоловщ не хоmiв показувати wторю хвороби, довелось розпов^ти про незвичайну здаттсть Полi, доводити, що це в Ытересах науки (В. Бережний). Залежним компонентом в описаних конструкщях можуть бути iменники
- найменування ютот (mрудiвники, дти, батьки), ïx сукупностей (народ, людство, група), територш (держава, район, область), чи'' штереси вщстоюються, або ж субстантиви - номени дш (безпека, судочинство, здтснення), абстрактних понять (справедлив^ть, полтика, наука), що вможливлюють реалiзацiю певно'' дп, досягнення мети.
Прийменник на пожиток + Subst3 належить до рщковживаних у сучаснш украшськш мовi й експлшуе значення 'на користь, на благо, для блага кого-небудь' [11, c. 776]. Його значення детермшоване семантикою субстантива пожиток -'добр^ сприятливi наслщки вщ кого-, чого-небудь; користь' [11, с. 776]. Вш належить до прийменникових е^валешив, яю вживаються у значенш прийменника [7, с. 191]. Основним ноаем валентносп е дieслова на позначення впливу на об'ект (обертати, дiяmи, перетворити), фiзичного буття (жити, wнувати, животти), початку бюлопчного юнування (народитися, привести, вивести), споживання 'ж1, напо'в (пити, юти, споживати) тощо. Припредикатну позищю регулярно заповнюють iменники - номенування ютот (людина, дiвчина, паю), територш (крата, область, держава). Особливютю аналiзованого прийменника е те, що залежш слова можуть перебувати як у постпозицп, так i в препозицп до нього, що свщчить про активний процес препозицiоналiзацiï: Hi, брате, - тепер найвища, найкраща наука - вмти чесно жити на пожиток бiдним, а не на гх нужду! (I. Франко); Славний родився будз,
ватаговi на втixу i на пожиток людям... (М. Коцюбинський); П'ю за працю на пожиток крат нашт, панове! (М. Коцюбинський).
Прийменники з / iз розрахунком на + Subst4, з / iз розрахунку на + Subst4 реалiзують семантику 'користь, одержання якоьнебудь вигоди'. Ц прийменниковi е^валенти зi значенням прийменника не вiдрiзняються мiж собою щодо наповнюваносп з боку головного та залежного компоненпв. У ролi носiя валентностi регулярно вживаються прислiвники з семантикою мети (спещально, навмисно, умисно), дiеслова зi значенням несамостiйного перемiщення в просторi (поставити, привезти, покласти), творення (робити, створити, виготовити), засекречення (шифрувати, кодувати, засекречувати) та утвореш вщ таких вербативiв дiеприкметники (поставлений, створений, засекречений) i предикативы форми на -но, -то (дано, поставлено, здтснено). Роль детермшувального члена виконують iменники - назви дш та процесiв (життя, кнування, виховання), подш (випадок, свято, дтство), сукупностей живих ютот (публжа, студентство, молодь), абстрактних понять (розвиток, дружба, майбутне): Таких стояюв було тут кшька - спещально з розрахунком на життя за умов невагомостi (В. Владко); Цю шафу ми поставили тут з розрахунком на неймовiрний випадок (М. Трублаш); ...це все постль представники старшого поколтня, ще з радянських чаЫв звиклого працювати в умовах тотальног несвободи i шифрувати свог думки езотвською мовою з розрахунку на публту... (О. Забужко); ...Тобi цей примат дано з розрахунку на майбутне, а вбиваючи природу, ти автоматично позбавляеш себе цього права... (О. Палтчук).
До прийменниюв зi значенням мети-корисп зараховуемо прийменниковий е^валент, що вживаеться у функцп прийменника, у виправдання + Subst2 [7, с. 314]. Його значення мотивоване семантикою колишнього повнозначного компонента виправдання - 'те, чим можна виправдати, вибачити кого-небудь', 'визнання невинним', 'доведення можливосп, допустимост чого-небудь' [8, с. 458-459]. У реченш вш поеднуеться з дiесловами пропонування (висувати, пропонувати, рекомендувати), мовлення (сказати, говорити, шептати) в ролi головного компонента та залежними iменниками на позначення подш (переворот, втна, дтство), живих ютот (Толик, батько, учитель): Це взагалi та позитивна сторона всяких великих сустльних катастроф, яку здавна висували у виправдання переворотiв i втн гх прихильники (М. Грушевський); А Маня його зовЫм не лякаеться: скаже щось у виправдання Толика - гтв проти нег обертаеться (М. Мачшвський).
Групу прийменниюв на вираження мети-догоди формують прийменниковi е^валенти зi значенням прийменника на догоду + Subst3, на вгоду + Subst3, на втixу + Subst3, на радеть + Subst3, зафшсоваш у «Словниковi украшських прийменниюв». G ва тдстави додати до них варiанти зазначених прийменниюв в / у догоду + Subst3, на утixу + Subst3, що активно побутують у художшх текстах та розмовному мовленш.
Семантика прийменниюв в / у догоду + Subst3, на догоду + Subst3, на вгоду + Subst3 пов'язана зi значенням субстантива-мотивата догода - 'вчинки, дп, спрямоваш на те, щоб зробити кому-, чому-небудь приемшсть, викликати в когось прихильшсть; зручшсть, вигода' [9, с. 341]. Форму на (у, в) догоду зафшсовано у Словниковi украшсько'1 мови як стшку сполуку зi значенням 'намагаючись догодити кому-небудь' [9, с. 341]. Як прийменниковi е^валенти, уживаш зi значенням прийменника з цшьово-причиновою семантикою, у «Словниковi украшських прийменниюв» подано прийменниковi одинищ на догоду + Subst3 [7, с. 183] i на вгоду + Subst3 [7, с. 169]. Вони перебувають мiж собою у вщношенш iзофункцiйностi й надають значенню присвяти негативного емотивного вщтшку. Роль основного ноая валентносп у конструкщях
iз зазначеними прийменниками можуть виконувати дiеслова на позначення творення (творити, робити, працювати), виправлення (корегувати, виправляти, правити), конкретно'' фiзичноï д^' руйнiвного характеру (Гвалтувати, розпиляти, стратити), вимоги (вимагати, домогтися, наполягати), ментально'' дiяльностi (забути, пригадувати, пам'ятати), позитивного або негативного психоемоцшного стану (посмixатися, страждати, плакати). Припредикатну позищю обшмають iменники вiддiеслiвного походження, якi називають науковi поняття (iдеологiя, категорiя, швидмсть), дп i процеси (думка, вимога, влада), назви сукупностей предме^в зi значенням збiрностi (грошi, фтанси, долари), ютот (султан, лях, фотограф): Творив на догоду /деологй... (С. Кононенко); ...все, що в нег було, робилось для нього i в догоду вс/м його вимогам (Л. Когут); ...але я не знаю й причини, заради яког мав би корегувати цю д/йсн/сть на догоду усталент думц/ (В. Слапчук); Як це страшно, коли доводиться Гвалтувати в собi Людину на догоду грошам! (О. Зима); Вт, Онисько, з народження соборник i розпиляти себе на двi рiвнi половини на догоду мертвт, людожерн/й лiтерi в/н не годен! (Е. Андiевська); Схопили п/дступно i наказали стратити на догоду султановИ (В. Малик); Ïï забули на догоду чоловiкам... (О. Захарченко); Ось вже зараз вт на догоду ляхам вимагае, щоб я покарав Антона Ждановича... (Ю. Мушкетик); ...вт посмixався на догоду фотографовi (В. Савченко).
Гзофункцшш прийменники на втixу (утixу) + Subst3, на радеть + Subst3 надають значенню догоди позитивного емотивного вщтшку. ïхне значення безпосередньо пов'язане зi значенням iменникiв-мотиватiв втixа (утixа) - 'почуття радосп, задоволення' [13, с. 513] i радеть - 'почуття задоволення, втиха, приемшсть' [12, с. 436]. Уживаються аналiзованi прийменники з дiесловами зi значенням бшьшого або меншого ступеня штенсивносп дп, спрямовано'' на об'ект (замучити, потопити, рубати), конкретно'' фiзичноï ди з вираженим динамiчним вщтшком (задирати, готувати, тдкидати), фiзичного буття (рости, жити, остатися), мовлення (розповiдати, говорити, повiдомляти), наростання ознаки (зазеленти, розцвтати, багатшати) в ролi головного компонента та iменниками на позначення ютот (сл/дчий, мати, малюк), сукупностей оаб (публ/ка, гарн/зон, група) в ролi залежного компонента: Нарештi вт його «потопив», власне, запланував потопити на вткху слiдчому... (I. Багряний); ...Кульбака, тби «забувши» текст i те, що вт «дiвчина», задер на вткху публщ свт сарафан i пол/з до кишеш за словами...(О. Гончар); ...як росло в ц/м ракетн/м степу на втлху гарн/зоновi те славне дитинча, i як стало пот/м кричати ночами нев/домо чого, i як згасло (О. Гончар); I з кожним днем /стор/я, розказана маминою знайомою, все бшьше здавалася менi казкою, що ïï розпов/дають дорослi на вткху малим (А. Д/маров); Осталася на утлху матерi сама менша (Панас Мирний); В/н знав, що прийде час i солдатський дарунок зазелете на радеть малюкам... (О. Гончар).
Значення, антонiмiчне до попередшх ('мета-користь' i 'мета-догода'), мають прийменники семантично'' групи 'мета-шкода'. Мотиватом для них е iменник шкода iз семантичним описом 'збитки, втрати, неприемносп тощо, що е наслщком яких-небудь дш, учинюв' [14, с. 478]. Спектр прийменниюв мети-шкоди формують прийменниковi е^валенти зi значенням прийменника, зафшсоваш у «Словниковi укра'нських прийменниюв», - на б/ду + Subst3, на горе + Subst3, на зло + Subst3, на см/х + Subst3, на шкоду + Subst3, на шкоду + Subst2. До них можна додати прийменник на лихо + Subst3, що активно використовуеться в художшх текстах та розмовному мовленш. Yd вони вживаються з негативним емотивним вщтшком.
Гзофункцшш прийменники на б/ду + Subst3, на горе + Subst3, на лихо + Subst3 перебувають в антонiмiчних вщношеннях з прийменниками на рад/сть + Subst3,
на вmiху /уmiху + Subst3, на щастя + Subst3. ïxня семантика детермшована значенням iменниковиx компонент бiда - 'нещаслива пригода, подiя, що завдае кому-небудь страждання, нещастя, лихо' [8, с. 176], горе - 'обставини, подп, що викликають страждання, бiда, лихо, нещастя' [9, с. 128], лихо - 'обставина, подiя, що викликае страждання, горе, бща' [10, с. 496]. Основним ноаем валентностi в реченнi е дiеслово на позначення творення (зробити, творити, споруджувати), конкретно! фiзичноï дп руйнiвного характеру (поламатися, вiдiрваmи, вiдрiзаmи), позбавлення, передачi (лишити, вiддаmи, повернути), змши мiсцеперебування (поселитися, опинитися, перебувати), просторового перемщення (нагодитися, приплестися, перейти). Припредикатну позищю заповнюють iменники - назви людей (батьки, цар, вгзник), тварин (кт, миша, собака), сукупностей оаб (родина, група, публта): Серед забитих був i Абрам Машталер, що на 6idy собi й сво'ш родин нагодився в Хамову (Меламеда) корчму по ханукальн свiчi саме на момент погрому (М. Матюс); Бо м на удачу, а вiзнику на 6idy перед самими воротами поламався вiз (Ю. Логвин); Дiд був твт батько, протратив маеток, а тебе мн на 6idy лишив (I. Франко); На горе вЫм котам вт виршив назавжди поселитися в Горобцях (В. Рутк1вський); У колгоспника Купрiяна Хуторного в клун зiбрались суЫди, здебшьшого mоваришi Купрiянових ситв Миколая й Павла, що не знайшли в собi сили пройти мимо рiдних хат i, кинувши велике товариство, приплелись додому на горе батькам i собi (О. Довженко); Я перейшов до вас на лихо перському царевi й на радеть вам... (I. Бшик).
Для реалiзацiï значення 'завдати кому-небудь неприемностей' уживаеться прийменник на зло + Subst3, антонiмiчний до прийменниюв на благо + Subst3, на радкть + Subst3. Специфша його в тому, що вш поеднуе щльове значення з причиновим [7, с. 186]. Предикат часпше виражений дiесловом зi значенням творення, рiзниx видiв дiяльностi (робити, творити, видати), мовлення (казати, кричати, реготати), фiзичного стану (хворти, мерзнути, температурити), конкретно! фiзичноï дп (танцювати, малювати, записувати), зорового сприйняття (дивитися, споглядати, зиркати), рщше - дiеприкметниками, утвореними вщ таких дiеслiв (зроблений, сказаний, записаний). Припредикатну позищю заповнюють iменники - назви людей (Наталя, батько, кривдник), закладiв громадського призначення (кампус, бiблiоmека, ушверситет), опредмечених властивостей ознак (негаразди, mруднощi, незгоди), а також девербативи на позначення штелектуально! дiяльностi (виховання, навчання, переконання): Мабуть, на зло Hаmалi так робить... (П. Угляренко); У ту хвилину я справдi пообщяла собi в поривi каяття видати на зло вЫм усе написане i невидане опальною Лорою...(Г. Тарасюк); Були моменти, що несамовито хотшося в мегафон кричати mриповерховi матюки на зло своему ттелиентному вихованню (О. Дроздов); ...безкорисливе еднання лишень заради того, аби реготати, як йолопи, на зло цшому кампусу (О. Форостина); Нагмося i похворiемо Чакалц на зло (I. Андрусяк); Я, котрий спершу лишавсь тсля урошв на зло Олi Чровжовт, згодом вiдчув, що навть тмецька мова може бути привабливою (А. Дiмаров); Хоча вт може й таке втнути - хай на зло моему баmьковi у мене вуха мерзнуть (О. ^аненко); Тобi намилили шию, i ти танцюеш вiд злосmi й на зло свогм кривдникам (Е. Ростовцев); Давай дивитися вперед на зло вЫм негараздам свту, напереюр уЫм прикметам i забобонам (С. Кононенко); Можливо, якраз тепер прийшов час спокутувати тодшн вчинки, зроблен на зло рiднi, Надтщ, тим, хто називав себе могми друзями, - собi самому на зло, - от воно, те зло, i принесло свог плоди (К. Москалець). Оскшьки процес препозицiоналiзацiï ще не завершився, залежний компонент може займати вщносно прийменника як пост- так i препозищю.
Прийменник на см/х + Subst3 разом з детермшованими дiесловами, що експлшують семантику контактно'' дп (прив 'язати, притиснути, причепити), мисленнево'' дiяльностi (вигадати, пригадати, забути), найменування (називати, наректи, найменувати), та детермшувальними iменниками - назвами живих ютот (люди, Петро, кури), населених пункпв (Верб/вка, Полтава, ^ашвка) реалiзуе значення 'для насмшки, посмiху, глузування': Щоб мене м/й син, моя кров, та прив'язував налигачем серед вигону на смiх людям? (I. Нечуй-Левицький); - От i вигадав людям на см1х, - об/звалась Онися (I. Нечуй-Левицький); Верб/вц на см1х назвали село Верб/вочкою, хоч у ньому не було вербовог й гшки (I. Нечуй-Левицький).
Синонiмiчним до прийменниюв на б/ду + Subst3, на горе + Subst3, на зло + Subst3 та антонiмiчним до на благо + Subst3, на користь + Subst3 е прийменник на шкоду + Subst3, р/дше - на шкоду + Subst2. Зважаючи на план змюту iменникового компонента, можна констатувати, що вш актуалiзуе семи 'негативш наслщки для кого-, чого-небудь', 'завдання неприемностей комусь, чомусь'. Функщю головного конституента виконують дiеслова зi значенням використання (використовувати, застосовувати, вживати), прагнення (прагнути, намагатися, жадати) та дiеприкметники, утвореш вщ таких дiеслiв (визискуваний, уживаний, застосований). Детермшувальний компонент репрезентований iменниками на позначення ютот (люди, Михайло, сус/д), абстрактних понять (погляди, ттереси, розвиток): Перша умова: тколи не використовувати здобутих в/д мене знань на шкоду людям.(М. Дашк/ев); Свом справжтм поглядам на шкоду в/н прагнув насамперед заплутати i збити супротивника (В. П/дмогильний); Дотепер/шня пасивтсть австро-угорськог пол/тики супроти затт рос/йського царизму була все визискувана на шкоду ттерес/в австро-угорськог монархИ та ïï народ/в, а передовс/м на шкоду самост/йного нац/онального розвитку нашого народу (С. Ртецький).
У пропонованш статп зосереджено увагу лише на окремих цшьових прийменниках, а саме на лексичних одиницях зi значенням мети-присвяти з вщтшками корисп, догоди та шкоди. Подальшi науковi розвщки в цьому плаш передбачають грунтовний аналiз адвербiальних семантико-синтаксичних вщношень прийменниюв.
Список використаноУ лггератури
1. Балабан Г. Динамiчнi процеси у прийменниковш системi укра'нсько' лiтературноï мови кшця ХХ - початку XXI сторiч / Г. Балабан. - Ки'в : Видавничий дiм Дмитра Бураго, 2016. - 324 с. ; Balaban H. Dynamism protsesy u pryimennykovii systemi ukrainskoi literaturnoi movy kintsia XX - po^atku XXI storch / H. Balaban. - Kyiv : Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 2016. - 324 s.
2. Вихованець I. Р. Прийменникова система украшсько'' мови / I. Р. Вихованець. -Ки'в : Наук. думка, 1980. - 286 с. ; Vykhovanets I. R. Pryimennykova systema ukrainskoi movy / I. R. Vykhovanets. - Kyiv : Nauk. dumka, 1980. - 286 s.
3. Вихованець I. Р. Теоретична морфолопя украшсько'' мови / I. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. - Ки'в : Пульсари, 2004. - 400 с. ; Vykhovanets I. R. Teorety^na morfolohiia ukrainskoi movy / I. R. Vykhovanets, K. H. Horodenska. - Kyiv : Pulsary, 2004. - 400 s.
4. Колодяжний А. С. Прийменник : матерiали до лекцш з курсу сучасно'' укра'нсько'' л^ературно'' мови / А. С. Колодяжний. - Xаркiв : Вид-во Xаркiвського унту, 1960. - 165 с. ; Kolodiazhnyi A. S. Pryimennyk : materialy do lektsii z kursu su^asnoi ukrainskoi literaturnoi movy / A. S. Kolodiazhnyi. - Kharkiv : Vyd-vo Kharkivskoho un-tu, 1960. - 165 s.
5. Кущ Н. В. Прийменник : основш пщходи вивчення, лексико-граматичнi ознаки, перспективи дослщження / Н. В. Кущ // Лшгвютичш студп. - 2006. - Вип. 14. - С. 9095 ; Kushch N. V. Pryimennyk : osnovni pidkhody vyvchennia, leksyko-hramatychni oznaky, perspektyvy doslidzhennia / N. V. Kushch // Linhvistychni studii. - 2006. - Vyp. 14. -S. 90-95.
6. Мейзерська I. В. Прийменники сучасноГ украГнськоГ мови у лексикографiчному висвггленш : моногр. / I. В. Мейзерська. - Одеса : Астропринт, 2012. - 253 с. ; Meizerska I. V. Pryimennyky suchasnoi ukrainskoi movy u leksykohrafichnomu vysvitlenni : monohr. / I. V. Meizerska. - Odesa : Astroprynt, 2012. - 253 s.
7. Словник украгнських прийменниюв. Сучасна украгнська мова / А. П. Загштко, I. Г. Данилюк, Г. В. Ситар, I. А. Щукша. - Донецьк : ТОВ ВКФ «БАО», 2007. - 416 с. ; Slovnyk ukrainskykh pryimennykiv. Suchasna ukrainska mova / A. P. Zahnitko, I. H. Danyliuk, H. V. Sytar, I. A. Shchukina. - Donetsk : TOV VKF «BAO», 2007. - 416 s.
8. Словник украГнськоГ мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. - Кшв : Наук. думка, 1970. - Т. 1 : А-В. - 799 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1970. - T. 1 : А-V. - 799 s.
9. Словник украГнськоГ мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. - Кшв : Наук. думка, 1971. - Т. 2 : Г-Ж. - 550 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1971. - T. 2 : H-Zh. - 550 s.
10. Словник украГнськоГ мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. -Кшв : Наук. думка. - Т. 4 : I-М. - 840 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka. - T. 4 : I-M. - 840 s.
11. Словник украГнськоГ мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. -Кшв : Наук. думка, 1975. - Т. 6 : П-ПоГти. - 832 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1975. - T. 6 : P-Poity. - 832 s.
12. Словник украГнськоГ мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. -Кшв : Наук. думка, 1977. - Т. 8 : Природа-Ряхтливий. - 927 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1977. - T. 8 : Pryroda-Riakhtlyvyi. - 927 s.
13. Словник украГнськоГ мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. -Кшв : Наук. думка, 1979. - Т. 10 : Т-Ф. - 658 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1979. - T. 10 : T-F. - 658 s.
14. Словник украГнськоГ мови в 11-ти т. / ред. кол. : I. К. Бшодщ (гол.) та ш. -Кшв : Наук. думка, 1980. - Т. 11 : Х-Ь. - 699 с. ; Slovnyk ukrainskoi movy v 11-ty t. / red. kol. : I. K. Bilodid (hol.) ta in. - Kyiv : Nauk. dumka, 1980. - T. 11 : Kh-Ь. - 699 s.
Стаття надшшла до редакцп 04.04.2018.
N. Kysla
DIFFERENTIATION OF INTENTIONAL PREPOSITIONS WITH THE SEMANTICS OF 'BENEFIT', 'REGRET', 'PLEASING'
The problem of prepositional semantics has been given proper coverage in Ukrainian linguistics. Insufficiently studied, however, remains the question of adverbial prepositional semantics, in particular intentional.
The purpose of this research is to differentiate the intentional prepositions with the meaning of benefit, regret, pleasing, and establish the semantic links between them.
Traditionally, the prepositions with the semantics of purpose are divided into two groups: the actual purpose semantics and the purpose semantics with a connotation of dedication. Of those belonging to the second group, the units with the semantics of benefit, regret and pleasing occupy a dominant position. The intentional prepositions of the semantic
group of benefit and pleasing are often associated with synonymous connections, and the prepositions of the semantic group of regret - with antonymic connections. Among the prepositions that represent the relation of the benefit-purpose, pleasing-purpose, and the regret-purpose, the key role is given to those which are collocated with the dative case of the nouns and their substitutions - pron \ouns. Peripherals are the constructions in a genitive case.
The benefit-purpose group has formed the prepositions that have a positive emotional connotation: in favour of + Subst2, for the benefit of + Subst2, for the benefit + Subst2, in the interests of + Subst2, for the benefit + Subst3, with a count on + Subst4, with a count on + Subst4, in justification + Subst2.
A group of prepositions with the pleasing-purpose form prepositional equivalents with the preposition meaning: in pleasure + Subst3, for the favour + Subst3, on consolation + Subst3, for joy + Subst3.
The regret-purpose prepositions form prepositional equivalents with the preposition meaning - to the misfortune + Subst3, to the grief + Subst3, for evil + Subst3, on laughter + Subst3, to the detriment + Subst3, to the detriment + Subst2, in misfortune + Subst3. All of them are used with a negative emotional connotation.
In this article, the focus is on certain target prepositions, namely on lexical units with benefit-, regret- and pleasing-purposes. Further scientific inquiries in this regard provide for a thorough analysis of the adverbial semantic-syntactic relations of prepositions.
Key words: preposition, purpose, actually the purpose, dedication-purpose, benefit-purpose, regret-purpose, pleasing-purpose.
УДК 8П.П2:8ПЛ61.2]'373(045)
С. В. Кшко
АСОЩАЦП ЯК РУШ1ЙНА СИЛА ЗМ1НИ ЗНАЧЕННЯ СЛ1В
Стаття присвячена пошуку й класифтацп pi3HUX eudie асощацт, як пов 'язують носи тмецьког та укратськог мов з мiжмовнuмu омошмами, та поясненню причин 3MiH значення мiжмовнuх омонiмiв у кожмй окремт мовi в pycni психолтгвктичних робт.
Ключовi слова: асощащя, предикащя, номтащя, локащя, ощнка, пропозищя, промiжна асощативна ланка.
Своерщнють лексично'1 системи мови полягае у i'i кореляци з позамовною дшсшстю, яка характеризуеться об'ективно-лопчними зв'язками мiж предметами та явищами реального св^у й icHye поза свщомютю людини. Суб'ективним вщображенням цих зв'язюв е асощацп, яю утворюються при певних умовах мiж двома i бшьш псиичними явищами (вщчуттями, сприйняттями, щеями тощо) [1, с. 331]. Асощативш зв'язки мають глобальний характер i, як показують дослщження, штегрують ва типи словесних i мiжcловеcних зв'язюв [6, с. 188]. Бшьшють лштаспв (О. О. Залевська, В. В. Левицький, Ю. М. Караулов, Й. А. Стернш та ш.) на сучасному етат розвитку мовознавства дшшли висновку, що певш семантичш процеси можна пояснити за допомогою закошв асощацп, i що психолшгвютичш методи суттево
