CC BY
6
¡ББМ 2415-3168 (ОпНпе), КБМ 2226-3055 (РпШ)
В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 14
УДК 81'367.633: 81'37
Л. I. Дерев'янко
ОБЛ1ГАТОРН1 ТА ФАКУЛЬТАТИВН1 АТРИБУТИВИ ЯК КОНСТИТУЕНТИ СП1ВВ1ДНОСНИХ ТЕМПОРАТИВ1В 13 СЕМАНТИКОЮ О3НАЧЕНО1 ЧАСОВО1 ТРИВАЛОСТ1
У статт1 проанал1зовано особливост1 функцюнування обов 'язкових I факультативних атрибутивгв, експлгкованих семантично полгфункцгйними якгсними, вгдносними, присвгйними прикметниками, означальними, неозначеними, вказгвними, присвгйними займенниковими ад 'ективами, неозначено-кглькгсними числгвниками, у спгввгдносних прийменниково-гменникових темпоративах 1з семантикою означеног часовог тривалост1, схарактеризовано умови входження означальних компонент1в до темпоральних корелятив1в.
Ключовi слова: семантика означеног часовог тривалост1, обов 'язковий / факультативний атрибутив, корелятив, темпоратив, первинш / вториннг прийменники, гменники-часоназви, субстантиви нетемпорального значення.
Обов'язковють / факультатившсть атрибутивного поширювача мотивована значущютю репрезентовано! ним шформацп. Традицшною в мовознавста е думка про те, що в синтаксичних конструкщях атрибутиви вживаються на засадах факультативности й сполучаються iз субстантивами, як експлшують свою семантику незалежно вщ шших компонент. «Факультативы присшвш компоненти атрибутивного типу, - справедливо наголошуе Н. I. Кухар, - виконують функцiю конкретизатора статично! ознаки предмета» [6, с. 11]. Проте юнуе й шший погляд, зпдно з яким за атрибутивами закрiплено роль обов'язкових конституенпв. У такому разi вони вживаються у специфiчних синтаксичних умовах, зокрема у складi синтаксем, для яких характерна шформативна недостатнiсть, тобто вони через причину синсемантичносп реалiзують свш план змiсту лише в поеднанш з детермiнувальними компонентами - репрезентантами тсе! шформацп, що необхiдна для !хньо! автосемантичностi, отже, i автосемантичносп синтаксичних конструкцiй загалом.
Проблема семантично! самостшносп / несамостiйностi слiв постшно перебувала в полi зору багатьох зарубiжних i вiтчизняних мовознавцiв. Особливосп значеннево! наповнюваностi слiв грунтовно дослщжував Е. Гуссерль. Про заповнення вщкритих позицiй облiгаторними компонентами, або класами ^в, вiдiбраними за певними семантичними ознаками, щеться в працях Г. Гельбка. Згiдно з чеською лшгвютичною концепцiею, одним iз найавторитетнiших авторiв яко! е В. Шмiлауер, лексичний склад диференцшовано на абсолютивнi й релятивш слова. Першим iз них властива достатня значеннева наповнюванiсть, вони можуть поширюватися чи не поширюватися iншими компонентами. Другi (релятивнi слова) мають недостатнiй семантичний статус, а отже, з метою компенсацп неповноти реалiзованого того або того плану змюту потребують конкретизатора.
Росiйськi мовознавцi В. В. Виноградов, О. В. Гулига, Г. О. Золотова, О. М. Пешковський, Л. В. Щерба також дослщжували цю проблему. Аналiзуючи семантичну структуру лексем, В. В. Виноградов i Л. В. Щерба видшяли абсолютивнi (самостiйнi) та вiдноснi (несамостшш) слова. Першi без «поширювача утворюють цшсне значення дп, предмета», тодi як другi для «повноти змюту обов'язково вимагають поширювача» [1, с. 10]. Автосемантичними й синсемантичними називае таю
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print) В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 14
лексеми О. В. Гулига [2, с. 63]. Г. О. Золотова, штерпретуючи семантичну наповнюванють ^в, вирiзняe з-помiж них тi, якi мають самодостатнш змiст, i HOMiHye !х словами «закрито! семантики», а також тi, що вимагають смислового доповнення, i називае !х словами «вщкрито! семантики» [3, с. 47].
Достатню увагу явищу облiгаторностi / факyльтативностi на синтаксичному рiвнi придiлено в укра!нському мовознавствi. Цю проблему рiзноаспектно вивчали Й. Ф. Андерш, I. Р. Вихованець, А. П. Загнiтко, Н. Л. 1ваницька, О. I. Леута, М. I. Степаненко й шшь Н. Л. 1ваницька грунтовно схарактеризувала природу семантично насичених i семантично ненасичених слiв на рiвнi речення. Семантично насиченими вона називае слова з абсолютивним значенням, для них залежний компонент можливий, але не обов'язковий. Вщсутшсть останнього iстотно не вплине на змют висловлення. Для семантично ненасичених ошв характерна значеннева неповнота, як насшдок - потреба у сполученш з iншими словами-поширювачами [4, с. 97-103; 5, с. 39-43].
М. I. Степаненко квалiфiкye обл^аторну сполyчyванiсть повнозначних слiв як !хню здатнiсть (через власну семантико-граматичну недостатнiсть) мати при собi обов'язковi поширювальнi одиницi, «якi необхiднi детермшованому члену для реалiзацií валентних потенцш, для структурно-значеннево! завершеностi констрyкцiй» [7, с. 20]. Факультативну сполучуванють потрактовано як властивють слова мати чи не мати при собi вщповщний поширювальний компонент: будучи надiленим семантичною i граматичною самостiйнiстю, детермiнований член не передбачае залежного слова.
Незважаючи на широкий спектр опрацьованих питань, актуальними на сьогоднi постають спроби аналiзy умов уходження атрибутивного поширювача на засадах облiгаторностi / факультативности в речення з прийменниково-iменниковими корелятивами часово! семантики.
З огляду на це метою статп е дослщження особливостей фyнкцiонyвання обов'язкових / факультативних атрибyтивiв у складi прийменниково-субстантивних структур iз семантикою означено! часово! тривалосп, якi yтворенi за участю первинних i вторинних темпоральних прийменникiв.
Об'ектом пропонованого дослiдження е простi речення з прийменниково-вiдмiнковими часовими конструкщями, в оформленнi яких беруть участь непохщш й похiднi темпоральнi прийменники, а предметом - прийменниково-iменниковi темпоративи, що реалiзyють семантику означено! часово! тривалостi.
Досягнення поставлено! мети передбачае розв'язання таких завдань:
- досшдити прийменниково-сyбстантивнi структури з часовими прийменниками;
- з'ясувати умови входження до темпоральних корелятивiв iз семантикою означено! часово! тривалосп обл^аторних / факультативних атрибyтивiв;
- виявити закономiрностi функщонування означальних компонентiв у стрyктyрi стввщносних темпоративiв, утворених на базi iменникiв з часовим i нечасовим значенням.
Часовим структурам притаманна семантична ознака тривалосп, що акумулюе в собi протиставлення означена тривалкть / неозначена тривалкть, тобто заповненiсть / незаповненiсть темпорального вiдрiзка дieю. Якщо дiя цшком охоплюе певний промiжок часу, то йдеться про час, повшстю зайнятий дieю (означену тривалiсть дп). Остання репрезентована прийменниково^менниковими констрyкцiями, що утвореш непохiдними й похiдними прийменниками, а саме: prep на + Nacc - prep за + Nacc - prep через + Nacc - prep протягом + Ngen - prep упродовж (впродовж) + Ngen - prep у (в) плиш + Ngen - prep за час + Ngen - prep за перюд + Ngen. Найбшьшу семантичну близьюсть виявляють корелятиви, в основi яких лежать моделi
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print)
ВГСНИК МАРIУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНШЕРСИТЕТУ
СЕРЫ: ФШОЛОГМ, 2016, ВИП. 14
prep за + Nacc - prep протягом + Ngen - prep упродовж (впродовж) + Ngen. 1хню структуру розширюють т атрибутиви, яю репрезентованi якiсними прикметниками на позначення параметричних характеристик (довгий, короткий, малий), вщносними прикметниками, що вказують на час (вгчний, швидкоплинний, минулий), означальними, вказiвними, неозначеними, присвшними займенниковими ад'ективами й неозначено-кiлькiсними числiвниками. Стосовно iменникiв, якi передбачають цi конкретизатори, то !хне ядро сформували лексеми - назви загальних (час, мить, момент, пора) i конкретних (тисячолття, столття, десятилття, р1к (роки, лта), квартал, м1сяць, декада, тиждень, доба, день, нгч, година, хвилина, секунда) часових понять, напр.: За минулi роки я не раз намагався дати визначення ... вЫм военним д1ям (А. Курков) -Протягом цтого року мгсто тби в1дбивало вс1 стади боротьби, що китла в1д Петербурга до Еревана, в1д Кам 'янця-Подыьського до Владивостока (П. Капельгородський) - Впродовж останнiх тижтв майже щодоби 1з неба Ырого i низького ... то Ыялось, то мжичилось, то лилося, мов i3 цеберки ... (Т. Иктн) -Антось за весь вечiр хоч би словом обiзвався (В. Минко). Зазначимо, що бшьшють аналiзованих iменникiв у складi темпоративiв prep за + Nacc - prep протягом + Ngen - prep упродовж (впродовж) + Ngen вступають у семантико-синтаксичш зв'язки з атрибутивами прикметникового походження, що функщонують на обл^аторних засадах. Факультативну позищю вщведено поширювачам на зразок малий, короткий, яю фокусують у собi щентифшувальш семи iменникiв мить, момент (темпоратив prep за + Ngen), напр.: Кликав Гнат Гапку, наче кликав життя свое, що за малу мить повинно було сшнчитися (Я. Галан); За короткий момент усе припинилося (Я. Гончарук). Принапдно зазначимо, що вторинний прийменник протягом не може виступати у складi темпоративiв з атрибутивами малий, короткий, позаяк надшений семантикою протяжност^ тривалосп, яка невластива субстантивам мить, момент i ад'ективам малий, короткий.
У корелятивах prep за + Nacc - prep протягом + Ngen - prep упродовж (впродовж) + Ngen регулярно вживаються займенниковi прикметники вах семантичних титв. Вони функщонують здебшьшого у сполученш iз субстантивами -найменуваннями конкретних вимiрiв часу (день, вечiр, тч, вж, година, хвилина), яю не потребують обл^аторного поширювача, напр.: За той день вт [лось] постарiв ще бшьше, ослаб, бо не гв цыу добу (В. Гжицький); Палт уперше за цей день щиро усмiхнувся (О. Гижа); Зв^тка про прибуття Пруса облетша куток за ятсь твгодини (В. Минко); Нагорювався i я за свш вщ i вам велить бог (I. Микитенко) - Оскшьки Втентт Модестович дуже зайнятий протягом усього дня, вт просить Марину прибути до заводу вечором (I. Волошин). Будучи синсемантичними, iменники - назви загальних часових понять (час, перiод, мить, момент) програмують обов'язковi атрибутивш компоненти, напр.: Сонце за цей час тдбилося вгору, почало приткати (Ю. Збанацький) - Упродовж цього часу вiдвiдувачiв побшьшало (А. Курков).
Позищю обл^аторних означальних компонентив у прийменниково^менникових темпоративах iз похщними прийменниками, яю експлшують семантику означено! часово! тривалосп, заповнюють також неозначено-кшькюш чисшвники на взiрець кшька, декшька, напр.: ... Мозок гарячково одфыьтровував дитяче, нагвне од того серйозного й сумного, що осшо в ньому [Максимов^ протягом ктькох ... лШ (М. Дашюев) - Хоч люди й допомагали йому, ... мав бiдний чоловт що видихати упродовж тлькохрошв (Ю. Яновський).
^ ж нумеративи у складi синтаксеми prep за + Nacc iз первинним прийменником за та iменниками - найменуваннями конкретних часових вимiрiв репрезентують комплетивш вщношення, напр.: За ктька ночей вирили кригвку i залягли на зиму, як
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print) В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 14
eedMedi в барлгг (В. Сичевський). У структурах i3 вторинними прийменниками протягом, упродовж (впродовж) атрибутив можна опустити. Таке вилучення спричиняе збщнення змiсту синтаксично! конструкцп, а не втрату нею значеннево! достатностi. Аналопчне елiмiнування е недоречним у синтаксемi prep за + Nacc, оскшьки неозначено-кiлькiснi числiвники в сполученнi з iменниками утворюють семантично нечленованi стосовно плану змюту сполуки, напр.: ... Небо, яке за шлька дтв подальшало й поглибшало, не могло б сингти так ргзко й студено, Hi6u до нього повернулися провесгннг бeрeзнeвi настрой (С. Гуцало).
У складi темпоратива prep на + Nacc як одного з репрезентантсв семантики означено! часово! тривалосп, регулярно вживаються атрибутиви, виражеш яюсними прикметниками, що характеризують величину, розмiр, об'ем предмета (довгий, короткий, цглий), та неозначеними й означальними займенниковими прикметниками, напр.: Це iM 'я мет треба було забути на довгий час (Ю. Дольд-Михайлик); ...
Струни на коротку мить завмирають, аби знову ожити в плавному ритмi (А. Дшстровий); На цту добу [Левко] замочив у бензин два зашкарублих шматки тканини (В. Сологуб); На якусь мить я уявив себе з ключем вiд власног квартири ... (К. Михе!в); Настргй згпсовано на весь ee4ip ... (С. Тельнюк). З-помiж видшених факультативно функщонують атрибутиви короткий i якийсь, як сполучаються з лексемою мить. Обидва вони виражають семантику нетривалосп, що генетично закладена в самому iменниковi. Останш атрибутивш компоненти вживаються як обл^аторш, оскшьки забезпечують перехщ синсемантичних прийменниково-iменникових темпоративiв до розряду автосемантичних шляхом актуалiзацii семи «тривалють», «протяжнють», «вичерпнють» тощо.
Синтаксеми prep за час + Ngen - prep за перюд + Ngen вживаються здебiльшого без атрибутивiв. Ui структури мають у своему складi вториннi часовi прийменниковi одиницi, компоненти яких виразно актуалiзують темпоральну семантику й виявляють лексико-семантичну селекщйшсть: вони сполучаються тiльки з iменниками нетемпорально! семантики, що не потребують додаткового уточнення з боку атрибутива, напр.: За час ремонту [Баглай] освогться, ... познайомиться з командою (Д. Ткач) - За перюд служби в армгг Серггй змужнгв i став самостгйним (Л. Вернигора). У досшджуваних конструкщях, проте, трапляються випадки обл^аторного або наближеного до обов'язковосп вживання означень, репрезентованих вщносними та присвшними власне-прикметниками, напр.: Iдуже важливо, щоб кожна дитина за час лтнш каткул збагатилася духовно i почувала себе комфортно (З газети) - За перюд весняного паводку кглькгсть постраждалих вгд «високог води» значно збгльшилась (Д. Ткач) - За час материног вiдсутностi хатина потемнгла, стала чужою (Я. Гончарук) - ... Патрик повернувся з Африки таким же електромонтером, не набагато заможнгшим, нгж погхав, а вага грошей, гхня роль у створеннг щастя якось особливо дгйшла до свгдомостг Нгни за час його вiдсутностi (В. Собко). На вщмшу вщ яюсних атрибутивiв, що регулярно функщонують у темпоративах iз первинними часовими прийменниками, синтаксеми з вторинними прийменниками мають у своему складi вщносш та присвшш ад'ективи, а також прономшативш посесивш прикметники. Елiмiнування останшх може порушити змют висловлення, зумовити актуалiзацiю шшо! семантики, напр.: За перюд чоловшовог хвороби Ольга ще дужче змарнгла (П. Капельгородський), пор.: Чоловгк Ольги хворгв + Ольга ще дужче змарнгла i Ольга хворгла + Ольга ще дужче змарнгла.
Зазвичай спорадично вживаний iз семантикою означено! часово! тривалосп темпоратив prep через + Nacc функщонуе без атрибутива, оскшьки в його складi наявш субстантиви роки, лгта, життя, що виразно експлшують значення «тривалють
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print)
ВГСНИК МАРIУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНШЕРСИТЕТУ
СЕРЫ: ФШОЛОГЫ, 2016, ВИП. 14
у часЬ> й не потребують додатково! конкретизацп, напр.: Через роки протс у серц вдячтсть мог'м батькам i вчительц могй (С. Головашвський). Вторинна прийменникова одиниця у (в) плит сполучаеться з тими самими iменниками (роки, лта, життя). Корелятиви prep через + Nacc - prep у (в) плиш + Ngen не позбавлеш здатностi мати у своему складi означення, що iнформативно збагачуе змiст речення, пор.: Через уа роки протс у серц вдячтсть могм батькам i вчительц могй - У плит довгих лШ шукав я сенс життя (В. Вшьний). Таю атрибутиви мають факультативний характер.
Отже, роль семантичного маркера в корельованих прийменниково^менникових структурах iз семантикою означено! часово! тривалосп регулярно виконують атрибутивш поширювач^ представлеш семантично полiфyнкцiйними якiсними, вiдносними, присвшними ад'ективами, вказiвними, означальними, неозначеними, присвшними займенниковими прикметниками, неозначено-кiлькiсними числiвниками. Таю означальш конституенти фyнкцiонyють на засадах обов'язковосп / факyльтативностi. Облiгаторнi атрибутиви вживаються в прийменниково^менникових констрyкцiях, утворених за участю сyбстантивiв нетемпорального значення, а також iменникiв-часоназв, якi номшують загальнi часовi поняття (час, пора, мить, момент) у сполученш з непохщними часовими прийменниками. Обов'язковими в прийменниково-вiдмiнкових констрyкцiях, структурованих вторинними темпоральними прийменниками, е атрибутиви, виражеш вщносними та присвiйними ад'ективами або прономшативними посесивними прикметниками, вилучення яких зумовлюе реалiзацiю iншого значення. На засадах факультативности атрибутиви вживаються в сполученш з iменниками, що номiнyють конкретнi вимiри часу. Можливий, але не обов'язковий означальний компонент зафшсовано в конструкщях, утворених за участю вторинних темпоральних прийменникiв. Це зумовлено тим, що повнозначш лексеми, як розширюють !хнш компонентний склад, перебирають на себе роль основних маркерiв темпорально! семантики й не програмують обов'язкових атрибутивних конкретизаторiв у виглядi ад'eктивiв.
Список використано¥ л1тератури
1. Виноградов В. В. Основные типы лексических значений слова / В. В. Виноградов // Вопросы языкознания. - 1953. - № 5. - С. 3-29 ; Vinogradov V. V. Osnovnye tipy leksicheskikh znacheniy slova / V. V. Vinogradov // Voprosy yazykoznaniya.
- 1953. - № 5. - S. 3-29
2. Гулыга Е. В. Автосемантия и синсемантия как признаки смысловой структуры слова / Е. В. Гулыга // Научные доклады высшей школы : Филологические науки. -1967. - № 2. - С. 62-72 ; Gulyga Ye. V. Avtosemantiya i sinsemantiya kak priznaki smyslovoy struktury slova / Ye. V. Gulyga // Nauchnye doklady vysshey shkoly : Filologicheskie nauki. - 1967. - № 2. - S. 62-72
3 Золотова Г. А. Очерк функционального синтаксиса русского языка / Г. А. Золотова. - Москва : Наука, 1973. - 351 с. ; Zolotova G. A. Ocherk funktsionalnogo sintaksisa russkogo yazyka / G. A. Zolotova. - Moskva : Nauka, 1973. - 351 s.
4. !ваницька Н. Л. Вплив сполучуваносп повнозначних сшв на утворення компонешив синтаксично! структури речення / Н. Л. !ваницька // Мовознавство. - 2001.
- № 3. - С. 97-103 ; Ivanytska N. L. Vplyv spoluchuvanosti povnoznachnykh sliv na utvorennia komponentiv syntaksychnoi struktury rechennia / N. L. Ivanytska // Movoznavstvo. - 2001. - № 3. - S. 97-103
5. !ваницька Н. Л. Зумовлешсть синтаксично! структури двоскладного речення валентшстю дieслова-предиката / Н. Л. !ваницька // Мовознавство. - 1985. - № 1. -С. 39-43 ; Ivanytska N. L. Zumovlenist syntaksychnoi struktury dvoskladnoho rechennia
ISSN 2415-3168 (Online), ISSN 2226-3055 (Print) В1СНИК МАР1УПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: Ф1ЛОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 14
valentnistiu diieslova-predykata / N. L. Ivanytska // Movoznavstvo. - 1985. - № 1. - S. 3943
6. Кухар Н. I. Типолопя факультативних присшвних компоненпв речення : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.01 / Нша 1вашвна Кухар; 1нститут укр. мови НАН Украши. - Кшв, 2005. - 20 с. ; Kukhar N. I. Typolohiia fakultatyvnykh pryslivnykh komponentiv rechennia : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 / Nina Ivanivna Kukhar; Instytut ukr. movy NAN Ukrainy. - Kyiv, 2005. - 20 s.
7. Степаненко М. I. Взаeмoдiя формально-граматично'1 i семантично'1 валентносп у структурi словосполучення та речення / М. I. Степаненко. - Кшв, 1997. - 216 с. ; Stepanenko M. I. Vzaiemodiia formalno-hramatychnoi i semantychnoi valentnosti u strukturi slovospoluchennia ta rechennia / M. I. Stepanenko. - Kyiv, 1997. - 216 s.
Стаття надшшла до редакцп 23.03.2016
L. I. Derevyanko
OBLIGATORY AND OPTIONAL ATTRIBUTIVES AS CORRELATIVE WITH DEFINED-TIME DURATION SEMANTICS TEMPORATIVES CONSTITUENTS
The article is devoted to one of the consequential problems of modern syntax -obligatory and optional attributives as parts of correlative prepositional-substantive temporatives with defined-time duration semantics. The attributive components of such structures are interpreted as semantic markers, represented by semantically polyfunctional qualitative, relative and possessive adjectives, universal, indefinite, demonstrative and possessive pronoun adjectives as well as indefinite-cardinal numerals.
Transitive as well as intransitive temporary prepositions, likewise substantive time-names and non-time semantics substantives are components of prepositional-substantive temporary structures with defined-time duration semantics. The substantives - universal-time concepts denominations function as synsemantic units. They are connected with primary / secondary temporary prepositions programming obligatory attributive constituents to explicate broad-temporary semantics represented by them. The obligatory attributive components, realized by indefinite-cardinal numerals (some, several), form parts of prepositional-substantive temporatives with derived prepositions. The obligatory attributive components ensure the transition of synsemantic prepositional-substantive with defined-time duration semantics structures to autosemantic units by «duration», «extension», and «comprehensiveness» semes actualization. The attributives, represented by relative and possessive adjectives, likewise pronominal possessive adjectives, function as obligatory in the structure of temporatives with secondary temporary prepositions. Their elimination causes the statement content infringement and predetermines other semantics actualization.
The attributes as parts of prepositional-substantive temporatives with substantives that name concrete-time intervals obtain the optional status. Possible but non-obligatory attributive spreader, realized by qualitative adjective, is being used in structures with secondary temporary prepositions. That is because of the fact the lexemes of full meaning as parts of secondary prepositional units become temporary semantics realizators. They do not determine qualitative adjectives - obligatory attributive concretizations.
Key words: defined-time duration semantics, obligatory / optional attributive, temporative, primary / secondary prepositions, substantive time-names, non-time semantics substantives.
