CC BY
123Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.438-442.
УДК 811.161.2'38:070
АНОРМАТИВН1 ЯВИЩА СУЧАСНО'' УКРА'НСЬКОТ МОВИ В ЗМ1 (НА Р1ВН1 ГРАМАТИКИ ТЕКСТУ)
Мiтрохина Л. М., Разумейко М. С.
Тавр1йський нац1ональний ун1верситет ¡м. В.1. Вернадського, м. С1мферополь, Украна
У статтi аналiзуються тексти електронних засобiв масовоЧ тформацИ (радю i телебачення) з погляду Чх вiдnовiдностi нормам сучасноЧ украЧнськоЧ лтературноЧ мови. Пропонуються деят рекомендаци щодо тдвищення рiвня культуры мовлення в сучасних ЗМ1.
Ключовi слова: граматична норма, граматична помилка, точтсть мовлення, nросторiччя, тавтологiя.
Постановка проблеми. Актуальшсть. Поряд iз такими важливими питаниями культури мови, як оволодшня правилами орфографп, лексикологи, вимови i наголошування, велике значення мае також вивчення i правильне використання мовних засобiв вираження думки залежно вщ мети i змюту висловлювання, що !х регулюють граматичш норми мови.
Граматичиi норми сучасно! укра!нсько! лтературно! мови подiляються на морфолопчш (регулюють правильний вибiр морфолопчних форм слiв при формотвореннi та словозмш, а також !х поеднання) i синтаксичнi (визначають нормативну побудову словосполучень i речень).
Мета статт1 - аналiз текстiв електронних засобiв масово! шформацп (радiо i телебачення) з погляду !х вiдповiдностi нормам сучасно! укра!нсько! лторатурно! мови шляхом подання найбiльш поширених у живому усному мовленш неправильних варiантiв, указуючи на !хню анормативнiсть i неприпустимють i рекомендуючи основний, правильний варiант, закрiплений нормативно.
В усному мовленш дикторiв радiо i телебачення нами зафшсовано порушення норм морфологи та синтаксису украшсько! мови загальною юльюстю 105 одиниць; з них ненормативш словоформи становлять 79 помилок i ненормативнi синтаксичнi одиницi - 26 помилок. Вони пояснюються як недостатньою мовною компетенцiею мовцiв, низьким рiвнем знання граматичних засобiв, так i складнiстю вiдповiдних норм, що перешкоджае !х успiшному засвоенню та застосуванню (це стосуеться, зокрема, деяких випадюв граматичного зв'язку, варiантностi синтаксичних конструкцш тощо).
Найпоширенiшими е вiдступи вщ морфологiчних норм при формотвореннi iменникiв - нами зафiксовано 23 таю помилки. Ненормативш явища охоплюють таю граматичш категорп цiе! частини мови як рщ i вiдмiнок. Особливою регуляршстю вiдзначаються помилки, що виникають при вщмшюванш iменникiв. Труднощi становлять, як правило, форми кличного i родового вщмшюв, тому зупинимось на них докладшше.
АНОРМАТИВН1 ЯВИЩА СУЧАСНО1 УКРА1НСЬКО1 МОВИ В ЗМ1 (НА Р1ВН1 ГРАМАТИКИ ТЕКСТУ)
Украшська мова належить до тих слов'янських мов, яю для граматичного оформлення звертання зберегли кличний вщмшок iз прадавнiх часiв, тодi як iншi (росiйська, словацька тощо) втратили його. Отже, вживання називного вщмшка замють кличного при звертаннi е порушенням граматично! норми украшсько! лггературно! мови [3, с. 202-203]. Наприклад: Володимир Михайлович, не турбуйтесь (НР); добрий веч1р, Люда (Студ1я «1+1», «ТСН»).
Наряду з кличним вщмшком, значш труднощi при словозмiнi iменникiв становить родовий вiдмiнок однини друго! вiдмiни чоловiчого роду, а саме правильний вибiр флекси -а(-я) чи -у(-ю). В усному мовленнi, зокрема й у телерадюпередачах, цi заюнчення невиправдано взаемозамiнюються, наприклад: депертамента ав1ацтного транспорта (рад1о); вчеш збираються зробити елементний анал1з каменя (НР, «АВС»).
Значш труднощi ^ як наслщок, систематичш вiдхилення вiд граматичних норм пов'язаш з уживанням правильних вщмшкових форм iменникiв, що входять до складу кшьюсно-субстантивних сполучень. Нормативно чи^вники ДВА, ТРИ, ЧОТИРИ, (у тому чи^ в складених формах), вступаючи в граматичнi зв'язки з iменниками, вимагають вiд них форми називного вщмшка множини [5, с. 128] (два брати, сорок три книги i т.п.). Натомють у мовленш дикторiв радiо й телебачення правильна форма систематично замшюеться на родовий вщмшок однини, очевидно, шд впливом росшсько! граматики, де ця форма використовуеться послiдовно й закрiплена нормою (пор.рос. ДВА БРАТА i под.):чотири кер1вника комтет1в (НР);двадцять два метра за секунду (НР, «Прогноз погоди») тощо.
На противагу вщмшков^ рщ е класифiкувальною категорiею iменника як частини мови, а тому не може довшьно змшюватися. Вживання iменникiв укра!нсько! мови в невластивому !м родi становить вiдступ вiд морфолопчних норм: це наша быь (рад1о);сто грам1в кропиви залити одшею л1трою води (НА, «С1м 'я -фортеця моя»).
Зауважимо, що коли у другому реченш порушення норми не вмотивоване, то iменник Б1ЛЬ вжито в жшочому родi за аналопею до рос. БОЛЬ.
Проблемним питанням у системi укра!нського прикметника, яке спричинюе виникнення численних помилок, е творення i вживання ступешв порiвняння. Вiдомо, що прикметники в украшськш мовi можуть мати вищий i найвищий ступенi порiвняння, кожен iз яких здатний функцiонувати в простш або складенiй формi. Порушенням норми е поеднання обох форм ступенювання, наприклад: зв 'язок стае быьш активншим (НР, «Влада слова») -пор. правильн варiанти: быьш активним або активншим.
Iнодi в засобах масово! шформаци можна почути ще один тип помилок, пов'язаний вже з утворенням найвищого ступеня. Це вживання слова САМИЙ в анал^ичних формах замiсть нормативних НАЙБ1ЛЬШ, ЩО-, ЯКНАЙБ1ЛЬШ: саме головне - вирШити бюджетм питання (рад1о).
Таю конструкци е кальками з росшсько! мови (пор. рос. САМОЕ ГЛАВНОЕ), сприймаються як елемент просторiччя в усному суржиковому мовленш. На сторшках преси, в радiо- i телепередачах вони неприпустимь
Численнi помилки спостерiгаються при словозмш та вживаннi числiвникiв укра!нсько! мови. Особливо проблемним е вщмшювання числiвникiв, де укра!нська мова виразно виявила риси свое! iндивiдуальностi, яю, проте, досить складнi для
засвоення в умовах бшнгазму, у протиставленш вщповщним нормам мови росшсько!. Це спричинюе численнi помилки в суржиковому мовленнi типу: тдтримаш в1сьм 'ю фракциями (радю); шквалисте посилення втру до шестидесяти метр1в за секунду (НР);
представники ста восьмидесяти дев 'яти крагн (УТ-1).
Ненормативне вживання займенниюв полягае в поодиноких випадках неправильного !х вщмшювання, наприклад: не давати гншШ можливостг (НР) -пор. форму родового в^дмтка гншог;
Для публщистичного мовлення, що потребуе лопзацп висловлювання, аргументацл авторсько! думки, виявлення причиново-наслiдкових зв'язкiв тощо характерне широке використання рiзноманiтних засобiв сполучниково-прийменникового зв'язку (з огляду на те, що; тим часом, як; унаслщок того, що i т. ш.). Як зауважуе О. Д. Пономарiв, рiвень мовлення «знижують невмотивоваш запозичення з росшсько! мови, здебшьшого кальки типу М1Ж ТИМ, ЗГ1ДНО (даних), ДЯКУЮЧИ (наслiдкам). Укра!нська мова мае для цих випадкiв власш службовi слова - тим часом, зпдно з (даними), завдяки (наслщкам) i подiбне» [3, с. 181].
Подiбнi вiдступи вiд норми спостершаемо й у висловах: на протязг календарного року в1дбуваеться ствпраця м1ж господарствами (НР, «Огляд нацгональних новин»);придбати порядка п 'яти мшьйотв тонн вугыля (НР «Споживач»); не дивлячись на це (рад1о) тощо.
1нтерференцшний росшськомовний вплив призводить також до надуживання конструкцш з прийменником ПО в засобах масово! шформацп. Разом iз тим укра!нський прийменник ПО е далеко не таким поширеним, як його вщповщник у росшськш мовi, i в мовленневiй практищ часто замiнюеться iншими прийменниками (з, щодо, для, на, до тощо), сполучниками (як, коли та ш.) або безприйменниковими конструкцiями. Наприклад: не е життездатною по причинг поганого фтансування (НР) - пор.: через погане фтансування; робота по прийняттю закону по легал^зацИ (УТ-1) - пор.: робота з прийняття закону про легалгзацгю тощо.
Порушення норм синтаксису сучасно! укра!нсько! лтературно! мови у ЗМ1 залежно вщ виду синтаксичних одиниць, на яю поширилися ненормативнi явища, можна узагальнено подшити на двi групи - помилки у словосполученнях i неправильна побудова речень (у межах останньо! ми виокремлюемо двi пiдгрупи -порушення синтаксичних норм простого i складного речення).
Як свiдчать нашi спостереження, вiдхилення вiд граматичних норм на рiвнi словосполучення в мовленш ЗМ1 найчастiше трапляються через контамшащю.
Синтаксична контамiнацiя виявляеться у граматично невиправданому сплутуваннi сполучувальних можливостей ^в, якi близькi за змiстом, але керують рiзними вiдмiнками, наприклад: чоловжи, яю подiбнi на ж!нок (Студгя «1+1», «Ятак думаю») - помилка виникла внаслщок контамшацп конструкцп ПОД1БНИЙ ДО (головне слово керуе родовим вщмшком): СХОЖИЙ НА (вимагае вщ залежного iменника форми знахщного вiдмiнка) пiд впливом норм сполучуваност останньо! i синонiмiчностi керувальних ^в.
Норми граматично! сполучуваностi укра!нсько! мови часто порушуються пiд впливом мови росшсько!. Наприклад: учш опановують украгнською мовою (НР); хочу подякувати артистiв естради (НР).
АНОРМАТИВН1 ЯВИЩА СУЧАСНО'' УКРА1НСЬКО1 МОВИ В ЗМ1 (НА Р1ВН1 ГРАМАТИКИ ТЕКСТУ)
Таким чином, виявлеш помилки на рiвнi укра!нського словосполучення становлять таю типи:
- невмотивована замша безприйменникових конструкцш прийменниковими (типу контролювати за);
- вживання неправильно! вщмшково! форми залежного слова шд впливом граматичних норм сполучуваностi росшсько! мови (подякувати артистiв);
- синтаксична контамiнацiя конструкцiй унаслiдок !хньо! семантично! тотожностi i смислово! близькостi керувальних слiв (подiбних на).
Ненормативнi явища на рiвнi синтаксису речення найбшьшою мiрою поширенi у простих реченнях i майже не стосуються складних конструкцiй. На основi спостережень за мовленням ЗМ1 з точки зору його вщповщносп граматичним нормам сучасно! укра!нсько! лiтературно! мови зафiксованi таю типи помилок у побудовi простих речень:
-порушення граматично! координацi! мiж пiдметом i присудком: тхто переробляе продукцт (раЫо).
У двоскладному реченш граматичне узгодження присудка з пiдметом виявляеться, зокрема, у координацп форм числа. 1з займенником ХТО присудок, виражений дiесловом тепершнього часу, умовно вживаеться у формi однини [1, с. 213];
- введення пiдмета в безособове речення: амсот тридцять четверта поправка йдеться про таке (НР).
- дублювання шдмета шшим словом у реченш: свгдомгсть, як вгдомо, вона притаманна ттьки людим (рад1о).
- ненормативш конструкцп з однорiдними членами речення: дгтей вгддають до школи не тыьки вивчати грамоту й астроном1ю, а й в1йськову справу (НР, «Школяда»).
Порушення синтаксичних норм у складному реченш трапляються рщко, представлеш поодинокими помилками. Так, у мовленш ЗМ1 спостер^аються помилки в побудовi складних речень (зауважимо, що вони стосуються тшьки складнопiдрядних конструкцiй):
- замша складношдрядного речення з шдрядною обставиною частиною причини або часу на дiеприкметниковий зворот; наприклад: використовуючи вгдбшювач, моя бтизна стае арою («1нтер», реклама);перебуваючи тд арештом, чолов1ка прооперували (студ1я «1+1», «ТСН»).
Дiеприслiвник у складi звороту завжди пояснюе в реченш дiеслово, вказуючи на додаткову дда. У першому реченш пояснюване дiеслово е присудком, а отже називае дда предмета (Б1ЛИЗНА). Таким чином дiеприслiвниковий зворот також стосуеться пiдмета («бiлизна використовуе вщбшювач»). У другому реченнi виконавця дп визначити не можна (це односкладне неозначено-особове речення), а отже незрозумшо, дда якого саме суб'екта називае дiеприслiвниковий зворот.
Висновки. Таким чином, аналiз текстiв передач радiо i телебачення з погляду !хньо! вщповщносп граматичним нормам сучасно! укра!нсько! лтературно! мови свiдчить, що найбiльшою мiрою анормативнi явища поширенi у системi морфологiчних форм (особливо це стосуеться вщмшково! парадигми iменникiв i чи^вниюв, ступенiв порiвняння прикметникiв i при^вниюв), а також в будовi словосполучень (контамiнацiя, iнтерференцiйнi типи граматичного зв'язку). Це пояснюеться бiлiнгвальною взаемодiею укра!нсько! та росiйсько! мов на тт значних
мовних одиниць. На piBHi речення - як простого, так i складного - специфша синтаксису двох мов виявляеться меншою мiрою, а тому i норма порушуеться несистематично i виникнення помилок пояснюеться не мiжмовною iнтерференцiею, а швидше недостатшм опануванням мовцями граматичних норм, низьким рiвнем мовленнево! культури.
Список л^ератури
1. Волох О. Т. Сучасна украшська л1тературна мова. Морфолопя. Синтаксис/ О. Т. Волох,
М. Т. Чемерисов, £. I. Чернов [2-ге вид., перероб. i доп.] - К.: Вища шк., 1989.
2. Козачук Г. О. Украшська мова для аб1тур1ент1в: [ навч. поЫбник] / Г. О. Козачук [2-ге вид., стер.]
- К.: Вища шк., 1994.- 272 с.
3. Пономар1в О. Д. Стилютика сучасно! укра'шсько! мови/ О. Д. Пономар1в [3-ге вид., перероб. i доп.]
- Тернопшь: Богдан,2001.- 248 с.
4. Словник труднощ1в укра'шсько! мови / [За ред. С. Я. Ермоленко] - К.:Наукова думка, 1989.
5. Словник укра'шсько! мови: в 11т. / [ред. кол. I. К. Бшодщ та in.] - К.: Наукова думка, 1970-1980.
Митрохина Л. М., Разумейко М. С. Анормативные явления современного украинского языка в СМИ (на уровне стилистики текста) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). -№2. Часть 2. - С.438-442.
В статье анализируются тексты электронных средств массовой информации (радио и телевидения) с точки зрения их соответствия нормам современного украинского литературного языка. Предлагается ряд рекомендаций, которые способствуют повышению уровня культуры речи в современных СМИ.
Ключевые слова: грамматическая норма, грамматическая ошибка, точность речи, просторечие, тавтология.
Mitrokhina L. M. Razumeyko M. S. Abnormal phenomena of the Modern Ukrainian Language in Mass Media (on the Level of text grammar) // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №2. Part 2. - P. 438-442.
Texts of electronic mass media (radio and television) are analyzed in the article from the point of view of their compliance with the norms of the modern Ukrainian literary language. A number of recommendations that facilitate the level of speech culture in modern Mass Media are suggested.
Key words: grammatical norm, grammatical error, accuracy of speech, vernacular, tautology.
Поступила до редакцп 17.03.2011 р.
